Про гуманітарне волонтерство з доданою цінністю в постконфліктних країнах
Гуманітарне волонтерство: втрутитися всюди, де стихійне лихо чи соціальний конфлікт вимагають втручання
Словацька гуманітарна та розвиткова організація ADRA Словаччина святкує цього року двадцять п'ять років своєї діяльності. Довгий час вона займається будівництвом осмисленого волонтерства вдома, але також готує та направляє глобальних волонтерів та волонтерок у так звані країни розвитку. З 2017 року вона бере участь у європейському проекті «Humanitarian volunteering management – HVM», тобто управлінні гуманітарними волонтерами та волонтерками. Головний донор проекту, Європейська комісія, своїм слоганом: «We care. We act.», виражає його мету досить чітко – треба втручатися всюди, де стихійне лихо чи соціальний конфлікт вимагають втручання.
Як відбувається весь процес підготовки, управління та сталості гуманітарного волонтерства, а також саме відбір молодих людей на таку місію (і в чому унікальність цього проекту порівняно з іншими організаціями), ви дізнаєтесь з інтерв'ю з Даніелем Кабою – директором організації ADRA Словаччина.
Яка гуманітарна криза найбільше зачіпає нас як мешканців та мешканок Словачки наразі?Словаччині географічно, культурно та людськи найближча зараз все ще криза на Україні, де ми також як ADRA долучилися до гуманітарної допомоги, розвиткової співпраці у формі будівництва потенціалу громадського сектору, а також направлення волонтерів. Жаль, тема та ситуація там поступово менше висвітлюються у засобах масової інформації, а отже, здається, що й суспільство менше цікавиться.
А що ще за гуманітарні кризи поза регіоном Європи?Зокрема непрямо нашій країні вплинув конфлікт у Сирії, який триває вже вісім років, і пов'язана з ним так звана криза біженців – чи то використання цієї теми для політичних цілей на парламентських та президентських виборах, чи переорієнтація офіційної системи словацької гуманітарної допомоги (включаючи ресурси з державного бюджету) на Близький Схід та подібне. У порівнянні з Сирією, однак, величезній гуманітарній кризі у війною знищеному Ємені не приділяється стільки уваги – ні в медіа, ні в політичних обговореннях.
Ще згадаю Філіппіни, оскільки 8 листопада ми згадали п'ятиріччя з моменту руйнівного супертайфуну Хайян. Він спричинив серйозну гуманітарну кризу через знищення міст, інфраструктури та житла тисяч людей. Я особисто був на Філіппінах два місяці як волонтер. Наша ADRA створила громадську збірку на допомогу у відновленні країни, до якої люди на Словаччині активно долучилися. Ми займалися навчанням рибалів, а також профілактикою повторних катастроф.
Чому ви взялися за проект HVM і які саме частини він містить?ADRA довгий час займається розвитковим волонтерством у країнах Глобального Півдня, а також волонтерством на Словаччині. Тому було логічно, що коли нас залучив до співпраці лідер проекту (французька організація ADICE) у сфері управління гуманітарним волонтерством – ми побачили в цьому сенс і взялися за підготовку. Наша організація має розроблену стратегію направлення волонтерів; ми вивчаємо потреби місцевих партнерів та вимоги до волонтера; складаємо попередній опис «роботи» з необхідними характеристиками кандидатів на посаду; раціонально формуємо наповнення волонтерської діяльності; приділяємо увагу набору та особистим співбесідам, а також орієнтації в організації та комплексному багатотижневому підготовчому тренінгу після призначення. Все це ми обговорювали та вдосконалювали (особисто та у формі онлайн-менторства) у рамках проекту HVM з нашими партнерами. Особливу увагу ми приділили сфері безпеки, оскільки наші направлені люди саме відправляються до країн розвитку або постраждалих від гуманітарної кризи.
Скільки ви за останні п'ять років направили волонтерів, волонтерок та експертів до країн розвитку в рамках офіційної розвиткової допомоги СР?Завдяки волонтерській програмі SlovakAid з кабінету МЗВаРЗ СР ми наразі направили двадцять чотири розвиткових волонтерів та волонтерок. Деякі з них направлялися до громад переселених людей у Грузії, членів ромської спільноти в Албанії, постраждалих від тайфуну на Філіппінах, соціально ізольованих сімей у Кенії, починаючих активістів на Україні, мігрантів у Лівані, травмованих людей після війни в Боснії та Герцеговині тощо. Цього року за підтримки SlovakAid у полі ми знову будемо мати чотирьох людей як розвиткових волонтерів. Наступного року – вже за підтримки ініціативи «EU Aid volunteers» – ще чотирьох волонтерів.
У чому полягає відмінність європейської програми «EU Aid volunteers» від згаданої програми МЗВаРЗ, яку адміструє SlovakAid?Різниць багато – у тематичному спрямуванні програм, підготовці волонтерів, а також, наприклад, у цілях обох програм. Програма «EU Aid volunteers» надає таку ж велику увагу будівництву потенціалу приймаючих, а також направляючих організацій, як і самому направленню волонтера. На практиці це означає багато годин, проведених у тренінгах, менторстві партнерських приймаючих організацій, взаємному спілкуванні, обміні досвідом, підготовці необхідної документації, а також відвідуваннях партнерів у полі. Акцент також робиться на експертизі, відповідно доданій цінності направленого волонтера. Програма «EU Aid volunteers» також містить обов'язкову сертифікацію, без якої неможливо направити або прийняти волонтера. Загалом європейська програма «EU Aid volunteers» є більш надійною, стосовно тривалості підпроектів, мережевої роботи, фінансування, моніторингу тощо. При цьому обидві програми залишають направляючим організаціям певну ступінь свободи. Ми можемо адаптувати волонтерські проекти відповідно до цілей, які ми відстежуємо (тобто, наприклад, підвищення зайнятості, мобільності молоді, будівництво потенціалу недержавних організацій, підтримка власних проектів тощо).
Як ви працюєте в консорціумі десяти партнерських недержавних організацій у рамках проекту HVM?Кожне консорціум партнерів має свою власну динаміку, у більшості випадків, однак, у нас лише позитивний досвід. Звісно, у минулому траплялося і так, що нам доводилося перервати співпрацю з партнерською організацією. Усі залучені організації у нашому проекті HVM активно спілкуються, а влітку ми отримали сертифікат від Європейської комісії як безпечні та якісні недержавні організації – або направляючі (як естонська MONDO, французька ADICE та словацька ADRA), або приймаючі (решта консорціуму).
Які критерії відбору волонтерів та волонтерок у вас встановлено внутрішньо?
У процесі відбору ми застосовуємо набір критеріїв. Враховуємо потреби приймаючої організації, спільноти та проекту. Доброволець має бути доданою цінністю, адже він не йде у поле просто на прогулянку. Вікова межа тому встановлена понад двадцять п’ять років, щоб гарантувати певну зрілість добровольця. Критеріями також є: здатність працювати в команді, бути відірваним від близьких та родини на кілька місяців, здатність вирішувати конфліктні ситуації. Важливу роль також відіграє мотивація добровольця. У виборі добровольця важливе слово має й приймаюча організація.
Яка мотивація у добровольців є правильною, і що вас не переконає при відборі? Зазвичай у кожного є кілька шарів мотивації, і ми намагаємося в комунікації з кандидатом ідентифікувати та зрозуміти їх. Ще маємо кандидатів, які намагаються врятувати весь світ. Вони мають спотворену, саркастичну, надто рожеву уяву про реальність «місії» – часто це так званий синдром спасителя. У інших встановлюємо, що вони хочуть більше подорожувати та прагнуть пригод. Інші намагаються дванадцятимісячним добровольчим перебуванням вирішити свій неспрацюючий стосунок із партнером чи партнеркою, або для деяких перебування є втечею від вирішення власних проблем. Такі мотиви треба вчасно відсікати вже під час співбесід та розмов... Добре, коли доброволець є здорово самовпевненим і хоче не лише допомагати, але й сам щось позитивне отримати до свого портфоліо (нові навички, знання, досвід, контакти). Одним із добрих рис якраз є збалансованість різних видів мотивації у добровольця.
З чого складається передвідбірова підготовка?Доброволець зобов’язаний пройти двомісячну стажування у нас у офісі, щоб не лише ознайомитися з роботою для розвиткової та гуманітарної організації, але й дізнатися більше про команду та створити нові зв’язки, стосунки. Частину підготовки можна назвати «learning by doing». Під час цього періоду доброволець випробує різні типи завдань, наприклад: дослідження потреб, написання звітів чи проектних пропозицій, створення статей, комунікація щодо чутливих тем, збір коштів та подібне. Іншу частину складають передвідбірові модулі тренінгу в цих сферах: безпека у полі, міжкультурна чутливість та культурні відмінності, відображення гуманітарної допомоги та розвиткової співпраці в медіа, а особливо в соціальних мережах, комунікація та етичний кодекс, управління проектами.
Люди бояться за безпеку своїх синів чи дочок, які відправлені у поле. Як виглядає безпекова підготовка до виїзду?Все починається ще з того, як налаштований наш програм. Ми підкреслюємо, що програма не підходить для того, хто хоче лише подорожувати та любить ризикувати, має захоплення екстремальними видами спорту тощо. У процесі відбору ми намагаємося виявити ці ризикові фактори. Доброволець перед відправленням має пройти кілька тренінгів, включаючи безпеку та охорону здоров’я під час роботи. Також проходить співбесіда з приймаючою організацією щодо можливих безпекових ризиків. Після прибуття замість проходження у приймаючій організації так званої «orientation meeting», частиною якої є також безпека та ознайомлення з безпековим підручником, планом евакуації та подібне. Окрім того, доброволець має подорожнє та медичне страхування до-за кордону та зареєстрований у нашому представницькому відділі у відповідній країні.
Мусили ви в минулому вирішувати якусь таку кризову ситуацію з відправленим людиною, що стосується його/її безпеки?Евакуація, а також ситуацію, яка безпосередньо загрожувала б безпеці розвиткового добровольця, на щастя вирішувати не довелося. Але довелося вирішувати менш серйозні речі, такі як крадіжка, медіація конфлікту між добровольцем та співробітником у приймаючій організації. У гуманітарних добровольців ризик може бути вищим (з огляду на триваючу кризу та поле), тому в передвідбіровій підготовці ми дуже серйозно приділяємо увагу безпеці.
Як ви вирішуєте профілактику вигорання у своїх добровольців та добровольчок?Ми намагаємося цьому запобігти, тобто дбаємо про профілактику. Не лише під час перебування доброволець активно спілкується зі своїм наставником, але ще до відправлення ми говоримо про цей феномен з добровольцями дуже відкрито. Питаємо їх про спосіб проведення вільного часу, вирішення можливих стресових ситуацій, відпрацьовуємо напружені ситуації у симуляціях під час тренінгів, пояснюємо їм культурні відмінності. Під час перебування проводимо регулярні розмови через інтернет, які можуть повідомити про перші ознаки, що щось не в порядку. Добровольцям пропонуємо також супервізію, або консультацію з нашою колегою – психологинею. Особливо у діяльності у допомагаючих професіях це дуже важливий аспект.
Які навички будують відправлені люди під час «місії»? Скільки з них залишається у розвитковій сфері навіть після повернення?Багато з них у полі дізнаються більше про самих себе, виявляють про себе нові речі. Це також відкриває для них нові можливості працевлаштуватися, надихає їх на зміну роботи або навіть сферу діяльності. Сьогодні до так званих «soft skills» належать також міжкультурні навички, які практичне добровольче перебування допомагає суттєво зміцнити. Багато наших попередніх добровольців після повернення намагалися знайти застосування у гуманітарній та розвитковій сфері, хоча в Словаччині кількість робочих місць у цій сфері дуже мала. Якщо їм цього не вдається, вони намагаються перейти в корпораціях, наприклад, у відділ CSR – Соціально відповідального бізнесу. Іншим же відпрацьоване перебування допоможе стати більш на власні ноги та почати бізнес.
Як захищатися від феномену «voluntourism» та неефективного добровольчества поза ЄС?Кожному кандидату ми намагаємося одразу при першій можливості пояснити, що добровольче перебування ніколи не про дороге подорожування, туризм у екзотиці та нев’язану розвагу за державні гроші. Наша програма побудована так, що доброволець не повинен виконувати роботу, яку може без проблем виконувати місцевий людина. Він може, звісно, спробувати, що така локальна допомога полягає у, але акцент ставимо на його внеску конкретного «know-how», експертизи, доданої цінності у сфері IT, маркетингу, освіти тощо. Це не про перевагу, а про принцип не забирати роботу у місцевих людей, або не послаблювати їхні можливості.
Як виглядають поствідбірні активності у рамках глобального навчання?Найчастіше організовуємо «ADRA вечір», що є форматом бесіди з добровольцем про його роботу у конкретній спільноті, а також про життя у країні, де він діяв. До інших активностей належить створення медійних чи освітніх продуктів на різні теми, пов’язані з добровольчим перебуванням.
Що буде слідувати після завершення проекту HVM, тобто після створення внутрішніх можливостей відправляючих та особливо приймаючих недержавних організацій?
Щодо надання ефективної гуманітарної допомоги в полі люди з Словаччини незабаром приєднаються. ADRA Словаччина, у межах продовження проєкту (на цей раз під назвою «Humanitarian Volunteers in Action» – HVA), через кілька місяців надішле до постконфліктних країн перших гуманітарних волонтерів та волонтерок під брендом: «EU Aid volunteers». Серед гуманітарних організацій у СР ADRA СР стане першою.
Як ви реагуєте на питання: «Чому краще не волонтерити і не допомагати вдома, а за кордоном»?Ми намагаємося підходити до цього конструктивно та раціонально. Особі, яка ставить під сумнів наше місіє в зарубіжжі, ми намагаємося пояснити, що нічого не заважає їй волонтерити вдома в СР – треба починати з себе. Це необхідно і важливо. Але також ми пояснюємо та вказуємо на факти, статистику та показники, які відносять Словаччину до сорока найрозвиненіших країн світу. Критеріями для цього оцінювання є насамперед: тривалість життя, медичне обслуговування, демократія та права людини, доступ до освіти, середній дохід домогосподарства тощо.. Тож ми надсилаємо експертів та волонтерів туди, де вони є помітно гірші. Реалізуємо також проєкти допомоги в СР, чи то безкоштовна правова допомога, кризова інтервенція та комплексна допомога жертвам насильства, збір продуктів харчування для нужденних тощо.
Текст: Boba Markovič Baluchová Фото: ADRA Slovenskowww.adra.sk
Примітка: Проєкт HVM (Humanitarian Volunteering Management) реалізується завдяки фінансовій підтримці Європейського Союзу в рамках ініціативи волонтерства «EU Aid Voluneers».