Асоціації між якістю життя, когнітивною здатністю обробки інформації та увагою у пацієнтів із розсіяним склерозом Фото: Peter Senko (2018)

Вступ

Розсіяний склероз (РС) — це хронічне захворювання, яке характеризується непередбачуваним перебігом. Пошкодження, що виникають у межах цієї хронічної хвороби, вражають переважно центральну нервову систему (ЦНС). Вони проявляються змінами в сірій та білій речовині головного та спинного мозку, відбувається демієлінізація аксонів і, як наслідок, їхнє пошкодження. Найчастіші початкові симптоми включають оптичний неврит, парестезії, моторні проблеми верхніх і нижніх кінцівок, порушення мозочка, запаморочення, порушення сечовипускання та дефекації, сексуальні проблеми, втому, депресію, біль і когнітивні порушення (Havrdová, 2002).

РС часто починає проявлятися вже на початку дорослого життя, приблизно з двадцяти років, і вражає більше жінок, ніж чоловіків, у співвідношенні 2:1. Етіопатогенез досі не з'ясований, і наразі не існує жодних ліків, які могли б успішно вилікувати цю хворобу. Перебіг цього захворювання є високоіндивідуальним (Dennison та ін., 2009). У пацієнтів із РС чергуються періоди з проявами симптомів, так званими атаками, з періодами, коли ці симптоми не виникають (Murray, 2006).

Це захворювання впливає на багато сторін життя, починаючи від чуттів і закінчуючи соціальними контактами. Фізичні обмеження, які приносить РС, проявляються у найпростіших діях повсякденного життя, таких як одягання, приймання їжі, купання чи подорожі. Втома, яка є одним із найчастіше згадуваних симптомів цього захворювання, може впливати також на хобі пацієнтів або їхню дозвіллєву діяльність (Edmonds та ін., 2007). Зміни у здатності виконувати свою роботу через погіршення стану здоров'я є особливо неприємними для пацієнтів із хронічним захворюванням. Усі ці зміни вимагають психологічної адаптації до зміненої ситуації. Страх перед втратою незалежності, нерозумінням з боку близьких або змінами у звичному функціонуванні викликають питання та сумніви щодо психологічної ідентичності хворого і негативно впливають на якість життя, пов'язану зі здоров'ям, у пацієнтів із РС (Edmonds та ін., 2007; Nagyová, 2005). Якість життя — це багатовимірна концепція, яка охоплює як фізичний, так і ментальний компоненти. У випадку РС ця концепція є особливо релевантною, оскільки фізичні обмеження, притаманні цьому захворюванню, тісно пов'язані також із психологічним та соціальним функціонуванням (Kircher та Lara, 2011).

Ще однією сферою, на яку впливає діагноз РС, є когнітивне функціонування пацієнтів. Дослідження та клінічна практика вказують на те, що популяція пацієнтів із РС досягає нижчих балів у багатьох нейропсихологічних тестах, ніж здорова популяція (Scherder та ін., 2017; Hanneghan та ін., 2017). Пацієнти з тривалішим перебігом захворювання зазвичай мають вираженіше зниження когнітивного функціонування порівняно з пацієнтами, які страждають на це захворювання менший час (Roy та ін., 2017). Ці когнітивні зміни стосуються як здатності обробки інформації, так і безперервної та розподіленої уваги.

Метою цієї роботи є отримання уявлення про проблематику когнітивної обробки інформації, уваги та їхнього зв'язку з фізичною та ментальною якістю життя у пацієнтів із розсіяним склерозом. Ми припускаємо, що ці дві концепції будуть взаємопов'язані, і що цей зв'язок можна було б використати при менеджменті захворювання, спрямованому на покращення функціонального стану пацієнтів із розсіяним склерозом.

Методи Вибірка пацієнтів та процедура роботи Вибірка пацієнтів складалася з людей із діагностованим розсіяним склерозом, які відвідували Неврологічну клініку Університетської лікарні імені Луї Пастера в Кошицях, що обслуговує територію Східнословацького краю. Було опитано 214 пацієнтів, з яких 58 пацієнтів відмовилися від співпраці (24 чоловіки та 35 жінок), що відповідає частці 72,9% респондентів, які співпрацювали. Критеріями виключення були когнітивний дефіцит (бал у тесті Mini-Mental State Examination < 24), вагітність та вік менше 18 років. На основі цих критеріїв з дослідження був виключений один учасник. Усі пацієнти письмово погодилися на включення до дослідження, яке було заздалегідь схвалене етичною комісією UPJŠ LF. Збір даних складався із заповнення шкал самооцінки, які були передані пацієнтам під час відвідування неврологічної клініки, когнітивно-неврологічних тестів, проведених навченим психологом, та неврологічної оцінки функціонального стану за допомогою шкали Kurtzke (Kurtzke, 1983).

Методики SF-36 Якість життя, пов'язана зі здоров'ям, оцінювалася за допомогою опитувальника SF-36 (36-item Short-Form health survey) (Ware та Sherbourne, 1992). Опитувальник SF-36 складається з 8 шкал, причому 4 шкали стосуються фізичної якості життя (фізичне функціонування; фізичні ролі; тілесний біль; загальне здоров'я), а інші 4 стосуються ментальної якості життя (життєва енергія; соціальне функціонування; емоційні ролі; душевний спокій). Сирий бал за цією шкалою трансформується у 100-бальну шкалу, де значення 0 позначає дуже низьку, а значення 100 — оптимальну якість життя, пов'язану зі здоров'ям.

Paced Auditory Serial Addition Test (PASAT) Слуховий тест, спрямований на серійне додавання чисел у регулярному темпі, є тестом когнітивних функцій, що оцінює швидкість і гнучкість обробки слухової інформації, а також математичні здібності. Спочатку цей тест був розроблений Gronwall у 1977 році для моніторингу реабілітації пацієнтів із легкими травмами голови (Gronwall, 1977). Пізніше він був адаптований для використання у пацієнтів із РС (Rao та ін., 1989). PASAT проводиться пацієнтам за допомогою CD-програвача. Одноцифрові числа в цьому тесті подаються кожні 3 секунди, і завданням пацієнта є додати кожне нове число до того, яке було подане попереднім. Досягнутий бал у цьому тесті відповідає правильно підрахованим результатам і може досягати максимального значення 60 балів, причому вищий бал означає краще когнітивне функціонування.

Шкала функціональної інвалідності (EDSS) Kurtzke Expanded Disability Status Scale (EDSS) є найбільш вживаною шкалою при оцінці функціонального стану у пацієнтів із РС, яка оцінює рівень інвалідності пацієнта у восьми функціональних системах центральної нервової системи, і бал за кожною шкалою порівнюється зі стандартами рухливості пацієнта (Kurtzke, 1983). Бал у межах цієї шкали варіюється від 0.0 до 10.0, причому з вищим балом зростає і обмеження функціонального стану.

Статистичний аналіз Першим кроком статистичного аналізу була дескриптивна оцінка вибірки за допомогою частот та середнього арифметичного. Далі ми за допомогою регресійного аналізу визначали асоціації між фізичною та ментальною якістю життя як залежними змінними та когнітивною здатністю обробки інформації як незалежною змінною. Вік, стать, найвищий рівень освіти, тривалість захворювання та EDSS виконували роль контрольних змінних. Статистичний аналіз проводився у статистичному програмному забезпеченні IBM SPSS 23.

Дослідницька вибірка складалася зі 155 пацієнтів, з яких жінок було 117 (75,5%), середній вік становив 40,12±9,75 року, а середня тривалість захворювання — 7,54±5,74 року. Результати дескриптивного аналізу наведено в Таблиці № 1.

Кореляції між досліджуваними змінними описує Таблиця № 2. Сигніфікантні кореляції спостерігалися між віком і тривалістю захворювання, EDSS, PASAT та фізичною якістю життя (PCS). Інші статистично значущі кореляції стосувалися насамперед зв'язку функціональної інвалідності, виміряної за шкалою EDSS Куртцке, та фізичною якістю життя, або ж тривалістю захворювання.

У першій регресійній моделі (Таблиця № 3), що стосується PCS, змінні вік (β=-0,20, p≤0,05) та EDSS (β=-0,58, p≤0,05) були єдиними змінними, які були значущо асоційовані із залежною змінною. У моделі, де залежною змінною була MCS, після введення всіх змінних в аналіз значущий результат спостерігався лише для змінної PASAT (β=0,23, p≤0,05). Фінальна модель пояснила 38% загальної дисперсії залежної змінної PCS, а в моделі MCS частка поясненої дисперсії становила 5%.

Обговорення

Метою нашої роботи було з'ясувати, чи існують асоціації між фізичною та ментальною якістю життя у пацієнтів із РС та когнітивною здатністю обробки інформації і безперервною увагою, виміряними за допомогою тесту PASAT. Зміни в когнітивному функціонуванні у пацієнтів із РС стосуються багатьох сфер, які відповідають функціональним змінам у центральній нервовій системі. Пам'ять та увага при обробці інформації є одними з найбільш часто уражених сфер (Hanneghan та ін., 2017), причому саме увага є важливою складовою когнітивного оснащення, яка бере участь у виконанні тесту PASAT. Статистичні аналізи в цій роботі не виявили асоціацій між фізичною якістю життя та когнітивними функціями обробки інформації та увагою, що узгоджується з висновками інших авторів (Pavsic та ін., 2015; Shawaryn та ін., 2002), які в межах фармакологічних інтервенцій не зафіксували покращення в когнітивній сфері, тоді як спостерігали покращення в моторних функціях. Однією з когнітивних функцій, які, проте, виявляються частково піддатливими до фармакологічних інтервенцій, є увага (Kunkel та ін., 2015). Дисперсія в межах ментальної якості життя була пояснена на рівні 5% завдяки когнітивній здатності обробки інформації та безперервній увазі. Праці інших авторів вказують також на роль освіти (Scarpazza та ін., 2013) та її асоціації з когнітивними змінами. Подібна асоціація спостерігалася в нашій вибірці лише до додавання змінної PASAT до аналізів, проте цей потенціал може бути використаний для покращення ментальної якості життя, яка демонструє асоціацію з когнітивними функціями навіть після контролю за значущими клінічними змінними, такими як тривалість РС або функціональний стан, виміряний за EDSS. Освітня програма, спрямована на покращення когнітивного функціонування, могла б мати потенціал опосередковано вплинути також на ментальну якість життя пацієнтів. Дана програма повинна бути спрямована, окрім підтримки когнітивного функціонування, також на копінг-стратегії пацієнтів, ментальне здоров'я, соціальну участь, профілактику соціальної ізоляції та інші фактори, пов'язані з ментальною якістю життя, і тим самим підвищила б шанс покращити MCS (Vasileiou та ін., 2017; Costa та ін., 2017; Mikula та ін., 2014).

До обмежень цього дослідження ми можемо віднести перехресний характер даних, який не дозволяє визначити причинно-наслідковий зв'язок між змінними, а також значно вищу частку жінок у вибірці, яка хоч і відповідає поширеності захворювання на РС у популяції, проте означає також, що наші результати можуть краще описувати ситуацію у жінок, ніж у чоловіків, які страждають на це захворювання.

Висновок

Висновки цього дослідження могли б бути використані при створенні інтервенційної програми, спрямованої на ментальну якість життя у людей зі sclerosis multiplex, зосередженої на нефармакологічних інтервенціях, що працюють зі змінними, такими як копінг або соціальна участь, які не реагують на фармакологічне лікування, але є ключовими змінними у сфері ментальної якості життя, яка асоційована з когнітивною здатністю обробки інформації та безперервною увагою.

Ця робота була підтримана Агентством із підтримки досліджень та розробок на підставі договору № APVV-15-0719 (50%) та Науковим грантовим агентством Міністерства освіти, науки, досліджень та спорту СР і Словацької академії наук на підставі договору № VEGA 1/0594/17 (50%).

Автори: Mgr. Pavol Mikula, PhD. Інститут соціальної та поведінкової медицини LF UPJŠ, Кошиці MUDr. Marianna Vitková, PhD. Неврологічна клініка, LF UPJŠ, Кошиці doc. MUDr. Jarmila Szilasiová, PhD. Неврологічна клініка, LF UPJŠ, Кошиці Mgr. Iveta Nagyová, PhD. Інститут соціальної та поведінкової медицини LF UPJŠ, Кошиці

Список бібліографічних посилань

  1. HAVRDOVÁ E. 2002. Roztroušená skleróza. Praha, Czech republic: TRITON, 2002. 108s.

  2. DENNISON L., MOSS-MORRIS R., CHALDER, T. 2009. A Review of Psychological Correlates of Adjustment in Patients with Multiple Sclerosis. In Clinical Psychology Review. ISSN:0272-7358, 2009, Roč. 29, č. 2, s.141-153.

  3. MURRAY T.J. 2006. Diagnosis and Treatment of Multiple Sclerosis. In British Medical Journal. ISSN:0959-8146, 2006, Roč. 332, č. 7540, s. 525-527.

  4. EDMONDS P., VIVAT B., BURMAN J., SILBER E., HIGGINSON I.J. 2007. Loss and Change: Experiences of People Severely Affected by Multiple Sclerosis. In Palliative Medicine. ISSN:1352-4585, Roč. 13, č. 5, s. 660-667.

  5. NAGYOVÁ, I. 2005. Self-rated Health and Quality of Life in Slovak Rheumatoid Artritis Patients. 1st ed. Košice, Slovakia: Univerzita Pavla Jozefa Šafárika; 2005. 151s.

  6. KIRCHER T., LARA S. 2011. Stress and depression symptoms in patients with multiple sclerosis: the mediating role of the loss of social functioning. In Acta Neurologica Scandinavica. ISSN:0001-6314, 2011, Roč. 123, č. 6, s. 407-413.

  7. SCHERDER R., KANT N., WOLF E., PIJNENBURG A.C.M., SCHERDER E. 2017. Pain and Cognition in Multiple Sclerosis. In Pain Medicine. ISSN:1526-2375, 2017, Roč.18, č. 10, s. 1987-1998.

  8. HANNEGHAN A., STUIFBERGEN A., BECKER H., KULLBERG V., GLORIS N. 2017. Perceived Cognitive Deficits in a Sample of Persons Living with Multiple Sclerosis. In Journal of Neuroscience Nursing. ISSN:0888-0395, 2017, Roč. 45, č. 5, s. 274-279.

  9. ROY S., FRNDAK S., DRAKE A.S., et al. 2017. Differential Effects of Aging on Motor and Cognitive Functioning in Multiple Sclerosis. In Multiple Sclerosis Journal. ISSN:1352-4585, 2017, Roč. 23, č. 10, s. 1385-1393.

  10. KURTZKE J.F. 1983. Rating Neurologic Impairment in Multiple Sclerosis: An Expanded Disability Status Scale (EDSS). In Neurology. ISSN:0028-3878, 1983, Roč. 33, č.11, s. 1444-1452.

  11. WARE J.E, SHERBOURNE CD. 1992. The MOS 36-item Short-Form Health Survey (SF-36: I. Conceptual Framework and Item Selection. In Medical Care. ISSN:0025-7079, 1992, Roč. 30, č.6, s. 473-483.

  12. GRONWALL D. 1977. Paced Auditory Serial Addition Task: A Measure of Recovery from Concussion. In Perceptual and Motor Skills. ISSN:0031-5125, 1977, Roč. 44, č. 2, s. 363-373.

  13. RAO S., LEO G., HAUGHTON V., AUBIN-FAUBERT P., BERNARDIN L. 1989. Correlation of Magnetic Resonance Imaging with Neuropsychological Testing in Multiple Sclerosis. In Neurology. ISSN:0028-3878, 1989, Т. 39, № 2, с. 161-166.

  14. PAVSIC K., PELICON K., LEDINEK A.H., SEGA S. 2015. Short-term Impact of Fampridine on Motor and Cognitive Functions, Mood and Quality of Life Among Multiple Sclerosis Patients. In Clinical Neurology and Neurosurgery. ISSN:0303-8467, 2015, Т. 139, с. 35-40.

  15. SHAWARYN M.A., SCHIAFFINO K.M., LaROCA N.G., JOHNSTON M.V. 2002. Determinants of Health-related Quality of Life in Multiple Sclerosis: the Role of Illness Intrusiveness. In Multiple Sclerosis. ISSN:1352-4585, 2002, Т. 8, № 4, с. 310-318.

  16. KUNKEL A., FISCHER M., FAISS J., DAHNE D., KOHLER W., FEISS J.H. 2015. Impact of Natalizumab Treatment on Fatigue, Mood, and Aspects of Cognition in Relapsing-remitting Multiple Sclerosis. In Frontiers in Neurology. ISSN: 1664-2295, 2015, Т. 6, DOI:10.3389/fneur.2015.00097.

  17. SCARPAZZA C., BRAGHITTONI D., CASALE B, et al. 2013. Education Protects Against Cognitive Changes Associated with Multiple Sclerosis. In Restorative Neurology and Neuroscience. ISSN:0922-6028, 2013, Т. 31, № 5, с. 619-631.

  18. VASILEIOU K., BARNETT J., BARRETO M, et al. 2017. Experiences of Loneliness Associated with Being an Informal Caregiver: A Qualitative Investigation. In Frontiers in Psychology. ISSN:1664-1078, 2017, Т. 8, DOI: 10.3389/fpsyg.2017.00585.

  19. COSTA D.C., Sa M.J., CALHEIROS J.M. 2017. Social Support Network and Quality of Life in Multiple Sclerosis Patients. In Arquivos de Neuro-psiquiatria. ISSN:0004-282X, 2017, Т. 75, № 5, с. 267-271.

  20. MIKULA P, NAGYOVA I, KROKAVCOVA M. et al. 2014. Coping and Its Importance for Quality of Life in Patients with Multiple Sclerosis. In Disability and Rehabilitation. ISSN:0963-8288, 2014, Т. 36, № 9, с. 732-736.