Стрімке зростання частки літнього населення вже сьогодні спричиняє підвищення попиту на послуги довготривалого догляду (long-term care, далі – LTC). З одного боку, завдяки досягненням науки й досліджень, а також збільшенню інвестицій у сферу медичних послуг медична допомога покращується, а з іншого – ми є свідками зростання нерівності щодо здоров'я для вразливих груп населення. До них належать і люди похилого віку, для яких доступність деяких послуг стає проблематичною або й зовсім неможливою. Значна частина людей старшого віку страждає на множинні хронічні захворювання (серцево-судинні, онкологічні, метаболічні, респіраторні), має проблеми з рухливістю. До цього часто додаються розлади поведінки, орієнтації, страх, тривожність, депресія, почуття самотності та занедбаності з боку родини й оточення. Усе це погіршує якість їхнього життя, яку вони не здатні відновити власними зусиллями, а лише за допомогою піклування, забезпеченого суспільством.

Усі європейські країни очікують, що зі збільшенням кількості непрацездатних людей старшого віку витрати на формальний і неформальний довготривалий догляд за хронічно хворими людьми будуть стрімко зростати. Пов'язане з цим зростаюче фінансове навантаження вимагає вже сьогодні максимально ефективного використання наявних ресурсів, тобто прагнення до найбільш оптимального формування спектра послуг довготривалого догляду для окремої людини та для громад загалом так, щоб вони відповідали трьом базовим критеріям: були географічно доступними, якісними та фінансово посильними як для окремої особи, так і для суспільства.

Науково-дослідні установи з 14 країн Європи, включно зі Словаччиною, взялися розробити концепцію та методологію опису й аналізу LTC за людьми похилого віку в Європі, а також сформулювати комплекс інструментів для опису й аналізу системи LTC щодо літніх людей. Особлива увага приділяється оцінюванню та моніторингу якості догляду, профілактиці та реабілітації, підтримці осіб, які здійснюють неформальний догляд, а також адресності управління та фінансування систем LTC.

За визначенням WHO, довготривалий догляд – це надання медичних, соціальних та персональних послуг на регулярній або безперервній основі особам із хронічними фізичними або психічними розладами. Цей догляд може надаватися в інституційному середовищі або вдома у відповідної особи. Послуги LTC зазвичай охоплюють симптоматичне та підтримувальне лікування, реабілітацію та особисту допомогу для людей усіх вікових груп, хоча на практиці йдеться передусім про людей похилого віку.

Завдяки об'єднанню фахових і фінансових можливостей WHO/EURO (в межах Угоди про співробітництво з Міністерством охорони здоров'я Словацької Республіки) та Інституту досліджень праці та сім'ї (Inštitút pre výskum práce a rodiny – словацький представник у проєкті INTERLINKS) було створено 1-шу частину публікації «Довготривалий догляд за людьми похилого віку в Словаччині та Європі» з фокусом на неформальний догляд та якість. 2-га частина, вихід якої заплановано на наступний рік, буде присвячена управлінню та фінансуванню LTC, профілактиці та реабілітації в системі LTC.

Публікація складається з трьох частин: 1. Довготривалий догляд за людьми похилого віку в Словаччині та Європі (1) 2. Неформальний догляд 3. Якість

Посилання на повну публікацію у форматі PDF (4,80 МБ): http://www.who.sk/images/stories/Interlinks.pdf

Джерело: Kancelária Svetovej zdravotníckej organizácie v Slovenskej republike