Будинки соціальних послуг у контексті якості життя людей похилого віку
У період старіння відбувається зниження якості життя людей похилого віку як у сфері фізичного, так і психічного здоров'я. Якість життя — це ширший погляд на стан здоров'я людини, який розуміється не лише через фізичний аспект, а й на основі душевних відчуттів та здатності справлятися зі звичайними справами повсякденного життя (Goppoldová, Dragomirecká, Motlová, Hájek, 2005). Докорінні зміни в житті людей похилого віку відбуваються в той момент, коли вони з різних причин, у більшості випадків через соціальну скруту, добровільно або примусово поміщаються до закладу соціальних послуг (Határ, 2005). На вступ до закладу соціальних послуг великий вплив мають стан здоров'я людини похилого віку, психологічні чинники, родинне оточення, соціальний статус тощо. Це переломний момент у житті літньої людини, який несе з собою певні ризики (Hegy, 2004).
Оскільки старіння та пов'язані з ним проблеми прямо чи опосередковано стосуються всіх нас, ми вирішили приділити увагу цій проблематиці. Постійне зростання вікової межі середньої тривалості життя спонукає нас приділяти увагу якості життя людей похилого віку в будинках соціальних послуг.
Мета дослідження та дослідницькі запитання
Метою нашого дослідження було визначити рівень якості життя людей похилого віку та встановити ступінь задоволеності людей похилого віку якістю життя в будинках соціальних послуг у Словаччині та Австрії.
Дослідницькими запитаннями ми хотіли з'ясувати:
- Яка якість життя людей похилого віку в будинках соціальних послуг у Словаччині?
- Яка якість життя людей похилого віку в будинках соціальних послуг в Австрії?
- У якому домені якості життя люди похилого віку досягають найнижчих балів?
- У якому домені якості життя люди похилого віку досягають найвищих балів?
Методика дослідження
Дослідження ми проводили в будинках соціальних послуг у Словаччині та Австрії. Словацьку Республіку представляли два заклади для людей похилого віку в Кошицькому самоврядному краї, а саме PATRIA в селі Drienovec та Zariadenie Juraja Schoppera в Čučma. Австрію представляли установа Hilfswerk Wiental з Pressbaum та заклад для людей похилого віку RENNWEG у Відні.
Для визначення якості життя людей похилого віку ми використали міжнародну анкету Всесвітньої організації охорони здоров'я WHOQOL-OLD (Dragomerická, Prajsová, 2009). Перша частина анкети була спрямована на з'ясування демографічних даних, таких як вік і стать. Друга частина анкети містила 24 запитання, які надавали відповіді на 6 доменів якості життя. Домен «Функціонування органів чуття» складався з відповідей на запитання №1, 2, 10 та 20, домен «Незалежність» відображався запитаннями №3, 4, 5 та 11, домен «Наповненість» складався з відповідей на запитання №12, 13, 15, 19. «Соціальну залученість» людей похилого віку нам показують відповіді на запитання №14, 16, 17 та 18. Домен «Смерть і вмирання» нам презентують відповіді на запитання №6, 7, 8, 9. Останнім доменом якості життя людей похилого віку є домен «Близькі стосунки», який складається з відповідей на запитання №21, 22, 23 та 24.
Кожен вищезгаданий домен формувався шляхом підрахунку балів окремих відповідей на чотири запитання. Підрахунок балів відповідей окремих доменів відбувався наступним чином: відповіді «зовсім ні» — 1 бал, «трохи» — 2 бали, «середньо» — 3 бали, «дуже» — 4 бали, «максимально» — 5 балів. З протилежного кінця шкали Лайкерта ми оцінювали запитання, які були поставлені зворотно, а саме запитання №1, 2, 6, 7, 8, 9, 10. При аналізі результатів обох анкет ми підрахували окремі бали відповідей на кожне запитання в кожному закладі і згодом створили загальний бал окремих доменів. Оцінка дослідження проводилася за допомогою аналізу, синтезу та порівняння результатів. З отриманих результатів за допомогою описової статистики ми отримали середній бал для Словацької Республіки та Австрії.
Дослідницька вибірка складалася з 76 (100%) людей похилого віку, з яких 37 (49%) у Словацькій Республіці, зокрема 20 людей похилого віку із закладу J. Schoppera та 17 людей похилого віку із закладу PATRIA. В Австрії в дослідженні взяли участь загалом 39 (51%) людей похилого віку, з яких 20 людей похилого віку у Відні та 19 у Pressbaum.
Інтерпретація отриманих результатів
Дослідженням ми вивчали якість життя людей похилого віку в закладах соціальних послуг і отримали наступні результати.
Таблиця 1 Середні значення показників якості життя анкети WHOQOL-OLD
Джерело: Власна розробка Графік 1 Середні значення показників якості життя анкети WHOQOL-OLD
Джерело: Власна розробка
Запитаннями в межах домену «Функціонування органів чуття» ми з'ясовували вплив погіршення органів чуття на повсякденне життя, вплив органів чуття на участь у різних видах діяльності, на спілкування в суспільстві, а також саму функцію органів чуття людей похилого віку. З таблиці та графіка видно, що в домені «Функціонування органів чуття» значних відмінностей не виявлено, хоча трохи вищі бали отримали люди похилого віку, які перебувають у закладах у Словаччині.
Дещо помітніші відмінності ми бачимо в оцінці домену «Незалежність», у межах якого ми з'ясовували, якою мірою люди похилого віку можуть вирішувати свої справи, своє майбутнє, якою мірою поважаються їхні рішення і чи дозволено їм займатися діяльністю, яка їх цікавить. Респонденти у Словаччині отримали бал 2,70, а люди похилого віку в Австрії — 3,31. Це означає, що відповіді словацьких респондентів варіювалися в межах від 2,54 до 2,91, що означає, що в більшості випадків вони відповідали «середньо» або «трохи». Люди похилого віку в австрійських закладах відповідали в межах від 2,83 до 3,76, з чого ми можемо зробити висновок, що більша частина респондентів відповідали «середньо» або «дуже». У цьому напрямку ми можемо на основі результатів нашого дослідження зробити висновок, що в цьому домені краща якість життя сприймається респондентами в опитаних нами закладах в Австрії.
З подібними результатами ми стикаємося і в домені «Наповненість», де середні значення відповідей у Словаччині становили 2,81, а в Австрії — 3,71. Домен «Наповненість» ми досліджували запитаннями, спрямованими на задоволеність своїми можливостями, на відчуття визнання, на досягнуті цілі в житті, а також на задоволеність речами. Відповіді словацьких людей похилого віку були в межах від 2,08 до 3,04, з чого випливає, що в більшості випадків вони відповідали «середньо» і «трохи». Для людей похилого віку в австрійських закладах діапазон відповідей був від 3,49 до 4,02, що свідчить про те, що вони відповідали переважно «дуже» і «середньо». І тут ми можемо міркувати в тому сенсі, що в домені «Наповненість» вища якість життя у людей похилого віку, які перебувають в австрійських закладах. Отже, вони задоволені своїми можливостями ще чогось досягти в житті, отримують визнання, на яке заслуговують, задоволені тим, чого досягли в житті, а також речами, на які вони можуть очікувати.
Також у домені «Соціальне залучення» ми дійшли аналогічних результатів, як і у двох попередніх випадках. У межах цього домену ми запитували про достатність занять, активність, задоволеність суспільним життям, а також проведенням вільного часу. Респонденти зі словацьких закладів досягли середнього бала 2,67, а літні люди з австрійських закладів — 3,58. Оскільки відповіді літніх людей у Словаччині коливалися в діапазоні від 2,56 до 2,84, ми можемо констатувати, що більшість відповідей звучали як «середньо» і «трохи». Для відповідей австрійських респондентів був характерним діапазон від 3,24 до 3,76. Ці літні люди у більшості випадків використовували відповідь «середньо», «дуже», а в деяких випадках навіть «максимально». Це означає, що ці люди мають щодня достатньо занять, задоволені своєю активністю, можливостями долучитися до суспільного життя, а також можливостями проведення вільного часу.
У межах домену «Смерть і вмирання» ми з’ясовували, чи відчувають літні люди страх перед смертю, вмиранням, болем під час вмирання, а також побоювання щодо втрати контролю у зв’язку зі смертю. Середній бал для літніх людей зі Словаччини становив 2,67, а для літніх людей з Австрії — 3,09. Відповіді респондентів, які перебувають у словацьких закладах, коливалися в діапазоні від 2,27 до 2,93. Це означає, що частими відповідями були «середньо» і «дуже». З чого ми можемо зробити висновок, що літні люди мають страх перед смертю, бояться вмирання та болю під час вмирання. У респондентів, які проживають в Австрії, відповіді коливалися між значеннями 2,30 та 3,62, оскільки ці респонденти на запитання, що стосуються смерті, відповідали переважно «середньо».
Останнім доменом був домен «Близькі стосунки», у межах якого ми з’ясовували, яке велике значення має для літніх людей дружба, чи почуваються вони коханими, чи мають можливість когось кохати і чи мають у своєму житті достатньо любові. Також у межах цього домену вищий бал було зафіксовано серед літніх людей з Австрії — 3,99, оскільки респонденти зі Словаччини отримали нижчий бал, тобто 3,36. Різниця між обома групами респондентів не була особливо великою, у більшості випадків літні люди відповідали «середньо» і «дуже». Ми припускаємо, що цією сферою життя літні люди, які складали нашу дослідницьку вибірку, задоволені, відчувають достатньо любові та дружби у своєму житті.
Дискусія
У межах дослідження, спрямованого на виявлення якості життя літніх людей, найнижчий бал словацькі респонденти отримали в домені «Смерть і вмирання» — лише 2,67. Цей домен був найслабшим і у вибірці респондентів в Австрії. Австрійські літні люди досягли середнього бала 3,09, з чого випливає, що обидві дослідницькі вибірки при порівнянні результатів Dragomerická a Prajsová (2009) про дослідження празької популяції віком понад 60 років дуже відстають, рівень наших респондентів є нижчим за середній рівень дещо зниженої якості життя. Словацькі респонденти отримали такий самий бал і в домені «Соціальне залучення», як і в домені «Смерть і вмирання», і це означає, що люди загалом бояться вмирання з таких причин, як їх навела Vránová (2013) у своїй дипломній роботі на тему: «Страх перед смертю у літніх людей». Авторка дійшла висновку, що літні люди найбільше бояться померти в лікарнях та хоспісах. Як інші феномени страху перед вмиранням респонденти вказали страх перед болем під час вмирання, страх перед втратою самодостатності, втратою гідності та страх перед втратою близьких. Авторка у своїй роботі зазначила, що існує статистично значуща негативна кореляція між рівнем соціальної підтримки та рівнем тривоги перед вмиранням. З подібними результатами ми зустрічаємося і у Sušinková (2016), яка своїм дослідженням виявила, що найменш прийнятним середовищем, у якому літні люди мали б переживати останні хвилини, є інституційне — лікарняне середовище, оскільки цю можливість вказали 20 % респондентів. А тому 27,50 % респондентів прийняли б альтернативу домашнього середовища, що пов’язано з відчуттям безпеки та присутністю членів родини.
Домен «Соціальне залучення» у словацьких закладах має середній бал 2,67, де запитання були спрямовані на з’ясування задоволеності літньої людини своїми здібностями та можливостями залучення до суспільного життя. На нашу думку, цей домен значною мірою залежить від можливостей дозвіллєвих заходів закладів, а також від функціональних здібностей літніх людей, що підтвердили також Hudáková, Pavelková, Fertáľová (2010), зазначивши, що функціональне обмеження літніх людей призводить до труднощів у виконанні соціальних ролей. Про низький рівень домену «Соціальне залучення» згадували також Dimunová, Dankulincová, Stropkaiová (2013), коли проводили дослідження в Кошицькому самоврядному краї на вибірці зі 100 респондентів, з яких 50 літніх людей жили в закладах соціального догляду, а 50 перебували в домашньому середовищі. Дослідження було здійснено за допомогою тесту когнітивних функцій Floistein та анкети WHOQOL-OLD. Метою їхнього дослідження було з’ясувати та порівняти якість життя літніх людей у домашньому та інституційному середовищі. Після аналізу результатів вони дійшли однозначного висновку, що якість життя літніх людей у закладах соціального догляду не є оптимальною. Ще одне дослідження з Кошицького самоврядного краю було від авторів Soósová a Gajdošová (2014), метою якого було з’ясувати якість життя літніх людей. Дослідницьку сукупність складали госпіталізовані респонденти, які перебували у Військовій авіаційній лікарні в Кошицях. Своїм дослідженням вони підтвердили, що літні люди, які проживають у Кошицькому самоврядному краї, мають показники якості життя на нижній межі інтервальної норми. Однією з можливостей підвищити якість життя літніх людей є також гуманоїдні роботи, на що вказують нові дослідження у сфері догляду за літніми людьми. Як зазначають Štefková a Dimunová (2015), результати, задокументовані відеокамерами протягом кількох місяців, показали позитивний вплив на покращення настрою літніх людей, що призвело до активної комунікації та зменшення тривожності.
Не можемо не згадати порівняння австрійської вибірки респондентів, які в загальній кількості 39 (100%) були представлені двома закладами. Першим була установа Hilfswerk Wiental з Pressbaum, де було 20 (51%) літніх людей, яким надавався цілодобовий домашній сестринський догляд у їхньому власному домашньому середовищі, і 19 (49%) респондентів склали літні люди із закладу RENNWEG з Відня. Порівнюючи ці два заклади, ми виявили, що якість життя літніх людей, яким надавався сестринський догляд у домашньому середовищі, мала вищі середні бали майже в усіх доменах якості життя, ніж у літніх людей в інституційному догляді. До подібних результатів дійшли також Tabaková та Bušová (2007), коли досліджували задоволеність осіб наданим сестринським доглядом у домашньому середовищі у 67 клієнтів ADOS. З такими ж результатами ми зустрічаємося і в авторів Dimunová, Dankulincová Veselská та Stropkaiová (2013), які в межах дослідження, спрямованого на оцінку та порівняння якості життя літніх людей, що живуть у домашньому середовищі та в закладах соціального догляду, виявили вищу якість життя в домені «Соціальна залученість» у літніх людей, які живуть у закладах соціального догляду, ніж у літніх людей, які живуть у домашньому середовищі. Після ретельного аналізу наших результатів ми дійшли висновків, що літні люди в Австрії, які живуть у закладах соціального догляду, а також у домашньому середовищі, оцінюють якість життя вище порівняно з літніми людьми в Словаччині.
Висновок
На основі результатів дослідження очевидно, що якість життя відображає багато аспектів, і необхідно усвідомлювати, що цій галузі досліджень слід приділяти підвищену увагу. Оцінка якості життя стає результатом зацікавленості в наданні медичної допомоги (Raková, 2010, с. 300) і водночас приносить знання для розвитку в галузі соціального догляду. Старіння — це феномен, який приносить із собою зміни в стані здоров’я, соціальні та економічні зміни, що дуже значною мірою визначають якість життя як окремої людини, так і всього суспільства. Тому дуже важливо створювати умови для комплексного та мультидисциплінарного догляду з урахуванням середовища, в якому живуть літні люди, і дати можливість індивідам старіти здорово та вести активне і змістовне життя в період старості (Zamboriová, Simočková, Potočeková, 2007, с. 676).
Автори: Bc. Adriána Jenčušová PhDr. Valéria Parová, PhD. Список бібліографічних посилань
DIMUNOVÁ, Lucia – DANKULINCOVÁ VESELSKÁ, Zuzana – STROPKAIOVÁ, Stanislava. 2013. Vybrané parametre pri posudzovaní kvality života seniorov v domácej a inštitucionalizovanej starostlivosti. In Ošetrovateľstvo: teória, výskum, vzdelávanie. [online]. ISSN 1338-6263, 2013, 3, 1, s.19-24. [citované 2018-09-13]. Dostupné na internete: .
DRAGOMERICKÁ, Eva – PRAJSOVÁ, Jitka. 2009. WHOQOL-OLD Príručka pro uživatele české verze dotazníku Světové zdravotnické organizace pro měření kvality života ve vyšším věku. Praha : Vydavateľstvo Psychiatrické centrum, 2009. 72 s. ISBN 978-80- 87142-05-9.
GOPPOLDOVÁ, Eva – DRAGOMIRECKÁ, Eva – MOTLOVÁ, Lucie – HÁJEK, Tomáš. 2005. Hodnocení subjektivní kvality života psychiatrických pacientů v závislosti na pohlaví. In Psychiatrie. ISSN 1211-7579, 2005, 9, 5, s. 284-290.
HATÁR, Ctibor. 2005. Inštitucionálna edukatívna starostlivosť o seniorov v Slovenskej republike. Nitra : Pedagogická fakulta UKF, 2005. 104 s. ISBN 80-8050-821-6.
HAYFLICK, Leonard. 1997. Jak a proč stárneme. Praha : Columbus, 1997. 426 s. ISBN 80-7176-536-8.
HEGYI, Ladislav. 2004. Geriatria pre praktického lekára. Bratislava : Herba, 2004. 408 s. ISBN 9788089631315.
KONČEKOVÁ, Ľuba. 2007. Vývinová psychológia. Prešov : Vydavateľstvo Michala Vaška, 2007. 311 s. ISBN 978-80-7465-614-2. RAKOVÁ, Jana. 2010. Kvalita života pacienta vo vzťahu k ošetrovateľskej starostlivosti podľa ošetrovateľského konceptuálneho modelu. In Globalizácia a kvalita života a zdravia. Košice : EQUILIBRIA, 2010. ISBN 978-80-89284-66-5. s. 300-305.
SOVÁRIOVÁ SOOSOVÁ, Mária – GAJDOŠOVÁ, Edita. 2014. Kvalita života seniorov v košickom regióne. In Sestra. ISSN 1335-9444, 2014, 13, 5-6, s. 38-40.
SUŠINKOVÁ, Jana. 2016. Záťažové faktory prostredia v paliatívnej starostlivosti. In HANOBIK, František – MICHEĽ, Radoslav – PRONĚKOVÁ, Martina. Pacient v hospici. Bratislava : VŠZaSP sv. Alžbety, Bratislava, 2016. ISBN 978-808132-155-9. s. 367-379.
ŠTEFKOVÁ, Gabriela – DIMUNOVÁ, Lucia. 2015. Humanoidný robot ako spoločník seniorov. In Sestra. ISSN 1335-94444, 2015, 14, 12-12, s. 10-11.
VÁGNEROVÁ, Marie. 2000. Vývojová psychologie: dětství, dospělost, stáří. Praha : Portál, 2000. 524 s. ISBN: 80-7178-308-0.
VRÁNOVÁ, Zuzana. 2013. Strach ze smrti u seniorů. Diplomová práca. Brno : Masarykova univerzita lékařská fakulta katedra ošetřovatelství, 2013. 85 s.
ZAMBORIOVÁ, Mária – SIMOČKOVÁ, Viera – POTOČEKOVÁ, Dana. 2007. Komplexné hodnotenie kvality seniorov v domácej ošetrovateľskej starostlivosti s hľadiska funkčného stavu. In ČÁP, Juraj – ŽIAKOVÁ, Katarína. Teória, výskum a vzdelávanie a v ošetrovateľstve a v pôrodnej asistencii. Martin : Jesseniova lekárska fakulta UK, 2007. ISBN 978-80-88866-43-5. s. 676-692.