Вступ

Розлад дефіциту уваги з гіперактивністю (ADHD) — це нейророзвитковий розлад, який протягом багатьох років вважався виключно дитячим діагнозом. Проте в останні десятиліття наукова та професійна спільнота дедалі інтенсивніше звертає увагу на його збереження в дорослому віці, де прояви ADHD хоча й часто змінюються, але не зникають. Дорослі особи з цим діагнозом можуть зазнавати хронічних труднощів у професійному, академічному та особистому житті, причому багато з цих проблем залишаються недіагностованими або недооціненими.

Сучасні

  • H1: Прояви СДУГ найчастіше порушують якість життя у сфері роботи та освіти.
  • H2: Існує позитивна кореляція між кількістю симптомів СДУГ та кількістю порушених сфер якості життя.
  • H3: Жінки із СДУГ декларують більшу кількість порушених сфер якості життя, ніж чоловіки.
  • H4: Вік респондентів впливає на масштаби впливу СДУГ на якість життя.

У дослідженні взяли участь 83 дорослі особи з діагностованим розладом СДУГ. Умовою включення було повноліття (вік понад 18 років) та офіційний діагноз СДУГ, встановлений психіатром або клінічним психологом. Усі респонденти належали до так званого комбінованого підтипу СДУГ, тобто виявляли симптоми як у сфері неуважності, так і гіперактивності/імпульсивності.

Для збору даних було використано стандартизований інструмент DIVA-5 (Діагностичне інтерв'ю СДУГ у дорослих, версія 5) авторів Kooij, Francken та Bron (2019). Дослідницький опитувальник складався з двох частин: Оцінка симптомів СДУГ у дорослому віці (згідно з DSM-5) та секція, що досліджує наявність порушень у п’яти сферах життя: робота та освіта, стосунки та/або сім'я, соціальні контакти, вільний час/хобі та самооцінка/образ «я». Під час дослідження використовувалися дві мовні версії опитувальника: словацька версія для респондентів, які вільно володіють словацькою мовою, та англійська версія для тих, хто не володіє словацькою мовою, але вільно розмовляє англійською. Обидві мовні версії були офіційно перекладені та схвалені авторами інструменту DIVA-5 і доступні як валідні версії безпосередньо на офіційному вебсайті DIVA Foundation.

Дані було опрацьовано за допомогою кількісних статистичних методів у програмі SAS® Studio. У межах аналізу було застосовано описову статистику для отримання уявлення про основні характеристики даних, такі як частоти, середні значення та відсотки. Для перевірки взаємозв'язків між категоріями змінних було використано такі перевірені статистичні методи: дисперсійний аналіз ANOVA та критерій Тьюкі для H1, кореляція Пірсона та інтерпретація Коена для H2, критерій хі-квадрат, точний тест Фішера та V Крамера для H3, а також критерій хі-квадрат, коефіцієнт V Крамера та аналіз таблиць спряженості для H4. Результати

У дослідженні взяли участь загалом 83 респонденти, з них 25 чоловіків та 58 жінок. З погляду вікової структури у віці 18–30 років було 43 респонденти (15 чоловіків і 28 жінок), вік 31–45 років припадав на 33 респондентів (9 чоловіків і 24 жінки), у категорії 45–64 роки перебували 3 респондентки. У літньому віці (65+) було 4 респонденти (1 чоловік і 3 жінки).

Таблиця 1 Кількість респондентів (Джерело: Власне опрацювання)

З погляду кількості порушень досліджуваних сфер життя (робота та освіта, стосунки та/або сім'я, соціальні контакти, вільний час/хобі та самооцінка/образ «я») внаслідок проявів СДУГ розподіл був таким: порушення у 5 сферах життя підтвердилося у 23 респондентів (8 чоловіків, 15 жінок), 4 порушені сфери життя декларували 25 респондентів (6 чоловіків, 19 жінок), порушення 3 сфер спостерігалося у 19 респондентів (6 чоловіків, 13 жінок) і 2 сфери порушення життя підтвердилися у 16 респондентів (5 чоловіків та 11 жінок). Порушення лише однієї з досліджуваних сфер життя не було виявлено в жодного респондента, оскільки такий результат не відповідав би діагностичному критерію використаного нами інструменту DIVA-5, і таким чином респондент не виконав би умову підтвердження діагнозу за цим інструментом.

Графік 1 Розподіл респондентів за кількістю порушених сфер (Джерело: Власне опрацювання)

З'ясувалося, що серед найбільш часто порушуваних сфер за частотою у респондентів за спаданням розташувалася сфера вільного часу та хобі, на другому місці порушення життя найчастіше відображалося у сфері любові до себе та образу «я», на третій сходинці однаково розташувалися сфери роботи та освіти і стосунків та сім'ї, а найменша частка за частотою припадала на сферу соціальних контактів.

Графік 2 Частота порушень сфер життя (Джерело: Власне опрацювання)

H1 не підтвердилася. Відмінностей між порушеннями окремих сфер виявлено не було, тобто жодна зі сфер не займала вираженого домінантного становища порівняно з іншими з погляду частоти порушень. Результат дисперсійного аналізу ANOVA (F = 1,71091; p = 0,146635) не продемонстрував статистичної значущості порівняно зі стандартним рівнем значущості (α = 0,05). Значущих відмінностей не було виявлено й під час попарного порівняння порушень окремих сфер життя за допомогою критерію Тьюкі.

Між кількістю симптомів СДУГ та кількістю порушених сфер підтвердилася позитивна кореляція (r = 0,20166; p = 0,0675), отже, H2 підтверджується. Однак з погляду інтерпретації Коена йдеться лише про слабку кореляцію в діапазоні 0,1–0,3, що вказує на дуже помірну значущість цих результатів. Згідно з цими результатами, ми можемо стверджувати, що кількість проявів СДУГ порушує якість життя людей із цим діагнозом, оскільки підтвердилася кореляція — чим більше симптомів, тим більше порушених сфер життя. Проте залежність не була вираженою, тому було б доцільно перевірити кореляцію з погляду інтенсивності (а не кількості) зазначених проявів у зв'язку з кількістю порушених сфер життя: робота та освіта, стосунки та/або сім'я, соціальні контакти, вільний час/хобі та самооцінка/образ «я».

Графік 3 Кореляція між кількістю симптомів та кількістю порушених сфер (Джерело: Власне опрацювання)

При порівнянні кількості порушених сфер між чоловіками та жінками статистично значущої різниці також не було виявлено, і H3 відхиляється. Результати критерію хі-квадрат показали, що відмінності між статтями не є статистично значущими (χ² = 0,7113; df = 3; p = 0,8705). Точний тест Фішера підтвердив цей висновок (p = 0,8592). Значення V Крамера = 0,093 також вказує на дуже слабкий зв'язок між статтю та кількістю порушених сфер якості життя.

Графік 4 Розподіл порушених сфер за статтю (Джерело: Власне опрацювання)

Найбільшу частку респондентів становила група 18–30 років, яка вказала на порушення в усіх сферах життя (разом аж 160 випадків із загальних 304). Найчастіше вони декларували проблеми у сфері вільного часу та хобі (35 випадків) і в сфері роботи й освіти (33 випадки). Проте досить часто порушення з'являлися й у решті трьох сфер, а саме: 32 випадки для сфери стосунків та/або сім'ї, 31 випадок для самооцінки/образу себе та 28 випадків порушень для сфери соціальних контактів. Другою за чисельністю групою були респонденти віком 31–45 років (122 випадки). Тут також проблемними виявилися відповідно сфери вільного часу (29 випадків), самооцінки/образу себе та роботи й освіти (24 випадки). На останніх двох позиціях респонденти зазначають порушення у сфері стосунків та/або сім'ї (21 випадок) і соціальних контактів (19 випадків). Респонденти віком 46–64 роки вказали на 10 випадків порушень у сферах життя, причому в цій групі домінувало порушення у сфері стосунків та/або сім'ї (3 випадки) і, навпаки, найменш часте порушення виявилося у сфері соціальних контактів (1 випадок). Група 65+ також мала низьку частоту порушених сфер (12 випадків), при цьому найчастіше вказувалися проблеми в соціальних контактах та у стосунках/сім'ї (4 випадки). Нижче ми наводимо наочне графічне відображення цих даних.

Таблиця 2 Частота порушень сфер життя за віком (Джерело: Власна розробка)

Графік 5 Порушення сфер життя за віком (Джерело: Власна розробка)

Гіпотеза H4 про те, що вік респондентів впливає на масштаб наслідків СДУГ для якості життя, не підтвердилася. Критерій хі-квадрат показав, що відмінності між віковими категоріями не є статистично значущими (χ² = 7,22; df = 12; p = 0,614). Значення V Крамера = 0,089, як і коефіцієнт контингенції (0,15), вказує на дуже слабкий зв'язок між віком і кількістю порушених сфер якості життя. Отже, вік респондентів не має статистично значущого впливу на кількість порушених сфер якості життя.

Дискусія

Гіпотеза № 1, яка передбачала більш виражену частку порушення життя індивіда із СДУГ на роботі та в навчанні, не підтвердилася. Приблизно рівномірне порушення було присутнє серед усіх респондентів для всіх досліджуваних сфер якості життя згідно з DIVA-5. СДУГ у дорослому віці має дуже комплексний характер, і не можна стверджувати, що прояви СДУГ зачіпають лише парціально одну частину життя людини. Результати свідчать про те, що симптоми СДУГ, особливо в дорослому віці, мають надзвичайно комплексний характер і цілісний вплив на все життя людини. Це спостереження позитивно підтверджує той факт, що доросла людина у своєму житті виконує безліч соціальних ролей, яким притаманний високий рівень відповідальності. Тому один симптом не обов'язково домінантно порушує лише одну частину життя (як це буває у дітей). У дітей та підлітків найбільший наголос на відповідальності та бездоганності робиться саме в шкільному середовищі, де прояви неуважності та гіперактивності/імпульсивності найчастіше порушують цю сферу життя (Kumar et al., 2020). Різниця між припущенням у гіпотезі № 1 і результатами нашого дослідження також може бути зумовлена різницею між суб'єктивною оцінкою респондентів та об'єктивним впливом проявів СДУГ на життя людини. Joseph et al. (2018) досліджували об'єктивні наслідки проявів СДУГ у дорослих для продуктивності праці. Було з'ясовано, що у дорослих із СДУГ продуктивність праці знижена на 46%. Порівнюючи ці висновки з результатами нашого дослідження, можна стверджувати, що суб'єктивне благополуччя людини не обов'язково дорівнює зовнішнім очікуванням, покладеним на дорослого із СДУГ. Індивід може надавати істотного значення іншій сфері життя, ніж робоча (наприклад, може вважати найважливішою сферу сім'ї), тому цілком зрозуміло, що знижена працездатність матиме менші наслідки для його особистого благополуччя, ніж погіршення якості життя у сфері стосунків і сім'ї. Оскільки нашою метою було дослідити суб'єктивну оцінку якості життя респондентів, ми вважаємо наші результати важливими насамперед для сфери допоміжних професій. Отримані знання могли б позитивно вплинути на те, як працювати з дорослими із СДУГ, тобто вирішувати проблему комплексно (із залученням кількох фахівців і спеціалістів для різних сфер життя, порушених проявами СДУГ), а не парціально.

Гіпотеза № 2, яка передбачала позитивну кореляцію між кількістю симптомів СДУГ і кількістю порушених сфер, підтвердилася. Кореляція хоч і була слабкою, але узгодженою. Цей результат узгоджується з наявною на сьогодні науковою літературою. Дослідження авторів López-Villalobos et al. (2019) також підтверджує помірну або помірно-сильну кореляцію між симптомами СДУГ та всіма дослідженими вимірами життя. Однак, зважаючи на не надто сильну кореляцію, ми вважаємо важливим звернути увагу на інтенсивність проявів СДУГ. Симптом високої інтенсивності міг би порушувати якість життя більшою мірою, ніж кілька симптомів легкої інтенсивності. Зв'язок між інтенсивністю та кількістю порушених сфер не обов'язково є лінійним, і тому результати для гіпотези № 2 відкривають нове поле досліджень для науковців, які цікавляться цією проблематикою. Проте стан якості життя дорослих є мультифакторним, тож, як і в попередній гіпотезі, щодо особистого благополуччя ми рекомендуємо спрямовувати інтервенцію та допомогу комплексно.

Припущення гіпотези № 3 про те, що жінки вказують на більшу кількість порушених сфер життя, ніж чоловіки, також не підтвердилося. І чоловіки, і жінки декларували порівняно однакову кількість порушень у п'яти досліджуваних сферах життя. З погляду діагностики відомо про недостатню діагностику серед жінок або пізніше діагностування СДУГ порівняно з чоловіками (Brooten-Brooks, 2024). Ця різниця може бути зумовлена тим, що жінки можуть тривалий час маскувати прояви СДУГ або виробляти функціональні механізми подолання чи компенсаторні механізми. Саме формування власних функціональних інструментів для подолання неуважності чи гіперактивності/імпульсивності може вести до кращої адаптації, навіть попри відсутність діагнозу. Незалежно від стану діагностики у чоловіків і жінок, універсальний зв'язок між статтю людини із СДУГ та наслідками для особистого благополуччя не підтвердився ані в наших результатах, ані в результатах закордонних досліджень. Узагальнення п'яти клінічних досліджень дитячої та підліткової популяції авторів Wehmeier et al. (2012) також підтвердило гірші показники якості життя у досліджуваних осіб, але і в цьому випадку не виявилося суттєвої різниці між статями. З'ясовується, що ані неуважність, ані гіперактивність чи імпульсивність не мають різного впливу на якість життя залежно від статі. СДУГ несе із собою різні перешкоди та проблеми, і ці труднощі впливають на чоловіків і жінок однаково, без значних відмінностей за ознакою статі.

Гіпотеза № 4 передбачала зв'язок між віком та ступенем впливу на якість життя дорослої людини з СДУГ. На основі результатів ми не приймаємо і цю гіпотезу. Отримані дані свідчать про те, що прояви неуважності, гіперактивності чи імпульсивності достовірно погіршують суб'єктивно сприйняте благополуччя дорослої людини незалежно від віку. Adamis et al. (2024) також підтверджують пожиттєві функціональні обмеження під впливом симптомів СДУГ. За висновками авторів, також не було виявлено зв'язку між віком і тривалими функціональними обмеженнями, спричиненими неуважністю, гіперактивністю та/або імпульсивністю. Зниження якості життя було сталим у всіх вікових категоріях досліджуваних дорослих осіб (диференційним фактором була рання діагностика, а не вік). Цей висновок підтверджує класифікацію СДУГ як пожиттєвого нейроонтогенетичного розладу (згідно з DSM-5), який у разі збереження в дорослому віці не змінює кількості чи тяжкості своїх симптомів, проте змінюється їхня форма. Це означає, що якщо неуважність у дитини проявляється забуванням про домашні завдання, то в дорослого вона проявляється, наприклад, тим, що він забуває важливі документи на роботу. З цієї причини вкрай необхідно підтримувати лікування та копінг-механізми, щоб максимально знизити вплив неуважності, гіперактивності й імпульсивності на особисте благополуччя, щастя, відчуття самореалізації та загальну якість життя.

Етика та обмеження дослідження

Це дослідження було проведене відповідно до етичних принципів науково-дослідної роботи. Було забезпечено повну анонімність учасників, при цьому жодні персональні ідентифікаційні дані не збиралися, не зберігалися та не оцінювалися. Усі респонденти надали інформовану згоду на основі відкритого інформування про цілі, мету та застосування результатів дослідження. Учасники мали можливість будь-коли припинити участь у дослідженні без будь-яких наслідків. Особлива увага приділялася повазі до гідності, автономії та добровільності кожного учасника.

Дослідження має низку обмежень, які необхідно враховувати під час інтерпретації результатів. Першим суттєвим обмеженням є відносно невелика дослідницька вибірка, що пов'язано зі складністю залучення специфічної вибірки дорослих із діагностованим СДУГ. Попри намагання забезпечити різноманітність учасників, не можна говорити про репрезентативність вибірки для всієї сукупності дорослих із цим діагнозом. Іншим обмеженням є відсутність якісних методів, які б дали змогу глибше зрозуміти суб'єктивне переживання наслідків СДУГ.

Інструмент, використаний у дослідженні (DIVA-5), хоча й надає уявлення про порушення функціональності в основних сферах життя, однак не дає повної картини суб'єктивної задоволеності, осмисленості життя чи емоційних переживань індивіда. Також відсутня оцінка інтенсивності порушень у конкретних сферах життя. Крім того, саме дослідження здійснювалося в специфічному культурно-соціальному середовищі, що природно обмежує можливість генералізації його результатів на інші країни чи культурні контексти. Ці обмеження становлять виклики для майбутніх досліджень і водночас вказують на необхідність подальших розвідок, які б поєднували кількісні та якісні підходи й охоплювали більшу та різноманітнішу вибірку.

Висновок

Мету роботи вдалося досягти — ми дослідили, як симптоми СДУГ впливають на якість життя дорослої людини з цим діагнозом з її власної суб'єктивної точки зору. Дослідження підтвердило порушення особистого благополуччя незалежно від віку чи статі, що вказує на універсальний характер впливу СДУГ. Прояви СДУГ мають комплексний характер і зачіпають кілька сфер життя, тому з ними необхідно активно працювати. Результати цього дослідження можуть бути корисними для фахівців, які працюють із людьми з СДУГ, — вони створюють підґрунтя для формування інтервенцій, спрямованих на пом'якшення негативних наслідків за допомогою соціальної підтримки, психотерапії, підвищення обізнаності, розвитку компенсаторних стратегій та створення безпечного й сприйнятливого середовища. Водночас вони вказують на потребу в доступному консультуванні та наголошують на важливості підтримки адаптації людей задля того, щоб вони, попри свій діагноз, могли вести повноцінне та гармонійне життя.

Autorka: Mgr. Angelika Kreháková Katedra pedagogiky, Pedagogická fakulta, Univerzita Konštantína Filozofa v Nitre,

Mgr. Angelika Kreháková є випускницею п'ятирічного університетського навчання за спеціальністю «Андрагогіка» зі спеціалізацією на соціальній андрагогіці. Професійно займається дослідницькою та публікаційною діяльністю у сфері освіти дорослих і підтримки дорослих осіб, які є клієнтами допоміжних професій. Наразі вивчає однопрофільну психологію в Univerzita Cyrila a Metoda v Trnave та проходить спеціалізовану ригорозну процедуру за напрямом проблематики СДУГ у дорослому віці на Pedagogická fakulta Univerzita Konštantína Filozofa v Nitre. У межах додаткової освіти є випускницею акредитованої інноваційної навчальної програми, спрямованої на техніки арттерапії та музикотерапії в практиці педагогічних і непедагогічних працівників та інших допоміжних професій в інституції CHAT – Centrum pre kreatívnu liečbu arteterapiou у місті Košice.

Zoznam bibliografických odkazov

ADAMIS, D. – WEST, S. – SINGH, J. – HANLEY, L. et al. 2024. Functional impairment and quality of life in newly diagnosed adults attending a tertiary ADHD clinic in Ireland. In Irish Journal of Medical Science, 2024, 193(5), s. 2433–2441 [online]. [cit. 2025-06-22]. Dostupné z: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/38755511/.

AMERICAN PSYCHIATRIC ASSOCIATION. 2013. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (5th ed.) – DSM-5. [online]. [cit. 2025-08-21]. Dostupné z: https://archive.org/details/APA-DSM-5.

BROOTEN-BROOKS, M. C. 2024. Untreated ADHD in Adults. Verywell Health, updated 12 July 2024 [online]. [cit. 2025-08-21]. Dostupné z: https://www.verywellhealth.com/untreated-adhd-in-adults-5213475.

JOSEPH, A. – KOSMAS, E. CH. – PATEL, CH. – DOLL, H. – ASHERSON, P. 2018. Health-Related Quality of Life and Work Productivity of Adults With ADHD: A U.K. Web-Based Cross-Sectional Survey. In Journal of Attention Disorders, 2018, 23(13), s. 1610–1623 [online]. [cit. 2025-08-19]. Dostupné z: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC6732822/.

KOOIJ, J.J.S. – FRANCKEN, M.H. – BRON, I. T. 2019. Diva-5.0 – Diagnostic Interview for ADHD in adults. Netherlands: Diva Founfation. 2019. 20 s.

KOSHELEFF, A. R. – MASON, O. – JAIN, R. – KOCH, J. – RUBIN, J. 2023. Functional Impairments Associated With ADHD in Adulthood and the Impact of Pharmacological Treatment. In Journal of Attention Disorders, 2023, 27(7), s. 669–697 [online]. [cit. 2025-06-14]. Dostupné z: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/36876491/.

KUMAR, K. - SHARMA, R. - MEHRA, A. - SAINI, L. - SHAH, R. 2020. Quality of life, adjustment, and associative comorbid conditions in children diagnosed with attention deficit hyperactivity disorder: A comparative study [online]. In Psychiatry Journal, 2020, 29(1): 123–129 [cit. 2025-08-14]. Dostupné z: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC7989465/.

ORGANISATION FOR ECONOMIC CO-OPERATION AND DEVELOPMENT (OECD). 2025. OECD Better Life Index [онлайн]. [цит. 2025-05-23]. Доступно за посиланням: https://www.oecd.org/en/data/tools/oecd-better-life-index.html.

ROSELLO, B. – BERENGUER, C. – RAGA, M. J. – BAIXAULI, I. – MIRANDA, A. 2020. Executive functions, effortful control, and emotional lability in adults with ADHD [онлайн]. In Journal of Affective Disorders, ISSN 0165-1781, 2020, v. 293. ISSN 0165-1781 [цит. 2025-06-03]. Доступно за посиланням: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0165178119324345.

TEOLI, D. - BHARDWAJ, A. 2023. Quality of Life. In StatPearls [онлайн]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing, [цит. 2025-07-02]. Доступно за посиланням: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK536962.

WEHMEIER, P. M. - SCHACHT, A. - ESCOBAR, R. - HERVÁS, A. - DICKSON, R. 2012. Health-related quality of life in ADHD: a pooled analysis of gender differences in five atomoxetine trials. In Attention Deficit and Hyperactivity Disorders, 2012, т. 4, № 1, с. 25–35 [онлайн]. [цит. 2025-08-14]. Доступно за посиланням: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/22271466/.

WORLD HEALTH ORGANIZATION. 2012. WHOQOL – Measuring Quality of Life [онлайн]. [цит. 2025-08-01]. Доступно за посиланням: https://www.who.int/tools/whoqol.

ZHANG, W. - BALLOO, K. - HOSEIN, A. - MEDLAND, E. et al. 2024. A scoping review of well-being measures: conceptualisation and scales for overall well-being. In BMC Psychology, 2024, vol. 12, Article 585 [онлайн]. [цит. 2025-07-11]. Доступно за посиланням: https://bmcpsychology.biomedcentral.com/articles/10.1186/s40359-024-02074-0.