Підрозділ компанії Ericsson, який досліджує поведінку споживачів, минулого року провів опитування щодо обізнаності, ставлення та поведінки споживачів у сфері захисту приватності, довіри та безпеки під час користування інтернетом. Дедалі більше людей щодня ділиться в соціальних мережах своїми персональними даними. За цією тенденцією стоїть зростаюча світова популярність смартфонів, завдяки яким обмін інформацією став ще зручнішим і доступнішим, незалежно від того, де ви перебуваєте. З огляду на те, що у взаємопов'язаному суспільстві існуватиме понад 50 мільярдів взаємоз'єднаних і взаємодіючих пристроїв, захист приватності в довгостроковій перспективі ставатиме дедалі важливішим. Підрозділ компанії Ericsson, який досліджує поведінку споживачів, минулого року провів опитування щодо обізнаності, ставлення та поведінки споживачів у сфері захисту приватності, довіри та безпеки під час користування інтернетом. Звіт під назвою «Захист приватності споживачів в онлайн-світі», зосереджений на користувачах інтернету в США, Індії, Великій Британії, Німеччині та Швеції, розглядає проблеми, які інтернет створює у сфері захисту приватності споживачів, і в цьому контексті намагається зрозуміти очікування людей від мобільних послуг, а також користувачів та операторів інтернету.

Уже сьогодні споживачі діляться в таких соціальних мережах, як Facebook, Google+ або Twitter, чи локальних мережах (наприклад, Orkut в Індії), величезною кількістю інформації про себе. Цілком 63 % опитаних у дослідженні зазначили, що щодня заходять у якусь із соціальних мереж. Слід визнати, що обмін інформацією став щоденною звичкою і що шлях до цього проклали соціальні мережі. У той час як нові технології приносять дедалі більше інновацій, споживачі швидко адаптуються до них і опановують ці нові й прості способи самопрезентації в інтернеті. Люди стають дедалі відкритішими й запрошують інших людей на заходи, куди б не запросили їх до ери соціальних мереж. Опитані заявляють, що сьогодні вони відкритіші та діляться більшою кількістю інформації, ніж могли б уявити чи припустити ще кілька років тому. Соціальні мережі перетворюються на щось більше, ніж просто розвагу на дозвіллі — вони стають інструментами, які люди використовують для формування власної ідентичності.

У минулому наша приватність була автоматично «захищена», оскільки на практиці було складно отримати інформацію про інших людей. Сьогодні, коли в інтернеті легкодоступні тонни інформації про нас, питання захисту приватності постає в той момент, коли ми опиняємося в ситуації, де наша приватність перебуває під загрозою. За словами Ryan Calo, необхідно ухвалити досконаліші закони для захисту приватності, проте водночас він переконаний, що існує простір для ринку комерційних послуг із захисту споживачів.

Коли ми поставили пряме запитання, усі споживачі заявили, що приватність є для них важливою. Проте в порівнянні з іншими темами та потребами вималювалася дещо інша картина. Більшість опитаних споживачів усвідомлює проблеми із захистом приватності в інтернеті, однак лише менша їх частина сприймає це як серйозну проблему. Втім, серед молодших респондентів — які проводять у соціальних мережах найбільше часу — цей показник значно вищий. Понад 4 із 5 опитаних у віці 20–24 років заявили, що під час користування інтернетом дуже непокояться про свою приватність.

Споживачі, які користуються інтернетом за допомогою геолокаційних сервісів, турбуються про свою приватність в інтернеті більше, ніж люди, які не використовують такі послуги. Якщо ви маєте при собі смартфон, ви краще усвідомлюєте можливе порушення приватності у користувачів такого типу телефонів. Водночас багатьом людям неприємно повідомляти іншим учасникам своєї соціальної мережі про місце, де вони перебувають у даний момент. Попри те, що споживачі усвідомлюють загрози та проблеми, вони або вважають, що їм самим жоден ризик не загрожує, або просто переконані, що переваги інтернету переважають над ризиком порушення приватності.

За словами людей, вони усвідомлюють, що компанії мають право використовувати їхні дані — щонайменше 80 % опитаних вважають, що компанії, які надають онлайн-послуги, мають доступ до їхніх персональних даних і можуть використовувати їх у комерційних цілях. Проте вони не розуміють зв'язку між своїми персональними даними, наприклад в електронних листах, і таргетованою рекламою, яка з'являється на екрані комп'ютера. Загалом 54 % респондентів відповіли, що ділилися б меншою кількістю інформації, якби отримали персоналізовану рекламу на тему, про яку згадували в електронному листі. Це доволі курйозна заява, якщо врахувати, що, наприклад, сервіс Gmail автоматично сканує електронні листи, щоб додавати до них рекламу, пов'язану зі змістом повідомлення. Joseph Turow, професор комунікацій в Annenberg School for Communication при University of Pennsylvania, описує їх як споживачів, які не можуть з'єднати крапки, щоб отримати цілісну картину. «Вони не усвідомлюють, що їхні персональні дані використовуються у спосіб, який вони самі вважають неприйнятним». Він стверджує, що люди загалом не усвідомлюють, що означає видобування даних, коли будь-яка компанія здатна скласти про вас повне уявлення з усіх фрагментів, розпорошених у мережі, і використати їх, наприклад, для адаптації реклами під ваш профіль у соціальній мережі.

Ericsson є світовим лідером у сфері надання технологій та послуг для телекомунікаційних операторів. Ericsson є лідером у мобільних технологіях 2G, 3G та 4G і забезпечує підтримку мереж із понад 2 мільярдами користувачів. Крім того, компанія посідає провідні позиції у наданні керованих послуг. Портфоліо компанії охоплює інфраструктуру мобільних та фіксованих мереж, телекомунікаційні послуги, програмне забезпечення, широкосмугові та мультимедійні рішення для операторів, підприємств і медіаіндустрії. Спільне підприємство Sony Ericsson та ST-Ericsson пропонує користувачам сучасні персональні мобільні пристрої. Ericsson реалізує своє бачення «бути рушійною силою глобальної комунікації» через інновації, сучасні технології та сталі бізнес-рішення. Ericsson працює у 180 країнах, а 90 000 працівників компанії згенерували у 2010 році дохід у розмірі SEK 203.3 млрд (USD 28.2 млрд). Компанія була заснована у 1876 році, а її штаб-квартира розташована у Стокгольмі, Швеція. Акції Ericsson котуються на біржах OMX NASDAQ у Стокгольмі та NASDAQ у Нью-Йорку.

www.ericsson.com www.twitter.com/ericssonpress www.facebook.com/technologyforgood www.youtube.com/ericssonpress