Гуманізація або дегуманізація сучасної освіти з використанням інструментів ШІ – «чат-боти» та «гумботи»

Embedded media: https://open.spotify.com/embed/episode/7enD6vsC1wTZr39sciXcCk?utm_source=generator

Вступ

У результаті глобальної трансформації суспільства «сучасна людина» на початку третього тисячоліття стикається з багатьма можливостями, викликами та загрозами. Безпрецедентне зростання зафіксував технологічний прогрес, і, як пише М. Krejčí (2019, с. 21), «ми переходимо від культури, яка використовує техніку, до культури, яка дозволила себе поглинути нею; техніка та медіа керують нашими життями як ніколи раніше, ми все більше відчуваємо інформаційну лавину». Технологічні винаходи докорінно змінили спосіб, у який люди взаємодіють між собою. Як пише T. Reddy (2017), інтернет уможливив спілкування між людьми за допомогою письма (без прямої, так званої «face to face» комунікації).

Поступово, як зазначає P. Šantavy (2023, с. 31), «прихід Третьої промислової революції (відомої також як цифрова), що стався в середині 20-го століття, означав також світанок штучного інтелекту та його систематичного дослідження». У подальшому також «чат-боти», як розмовні технології штучного інтелекту, що дозволяють суспільству спілкуватися з машинними алгоритмами замість того, щоб спілкуватися зі справжніми людьми (Reddy, T., 2017).

У багатьох країнах ШІ став всюдисущим у повсякденному житті — від персональних помічників у смартфонах до чат-ботів служби підтримки клієнтів, від рекомендацій розваг до прогнозування злочинів, від розпізнавання облич до медичних діагнозів (Fengchun, M. et al., 2021). Як зазначає P. Šantavý (2023, с. 36), «сучасний розвиток систем ШІ та охоплення їх використання в різних сферах життя принесли велику кількість питань, які стосуються співіснування ШІ та людини, або суспільства; отже, йдеться про питання психологічні, соціологічні та етичні».

Трансформація шкільної системи та освітньої політики

Школа в останні десятиліття є мішенню гострої критики, своїм функціонуванням та освітніми цілями вона викликає інтерес фахівців, які закликають до її комплексної реформації (Štech, S., 2016). В європейській історії не існує періоду, в якому б не говорили про те, що шкільна освіта має повністю змінитися (Feřtek, T., 2015).

На вигляд сьогоднішньої школи глибоко вплинула суспільно-історична детермінація, включаючи економічні, соціальні чи політичні трансформаційні процеси суспільства. Як зазначають M. Beňo, Ľ. Šimčáková, J. Herich (2006, с. 35): «школа є втіленням інтересів суспільства, вона є дзеркалом суспільства». Подібно зазначають Š. Porubský, B. Kosová, K. Vančíková та S. Babiaková (2013, с. 12), що «установа школи є якимось чином залежною від оточення, водночас вона також формує оточення». За R. Šíp (2020, с. 328), «школа є насамперед політичною установою, вона не є і ніколи не була ідеологічно нейтральною, оскільки мовчки відтворює сучасний стан суспільства». Подібно пишуть і M. Beňo, Ľ. Šimčáková, J. Herich (2006), згідно з якими історичний розвиток школи вказує на її динамізацію та пристосування до багатьох прогресивних змін у суспільстві. Школа інтегрує зміни в суспільстві та перетворює їх на свої цілі, зміст навчання, методи та засоби, кваліфікацію вчителів і на управління всією шкільною освітою, втрачаючи здобуту ексклюзивність — зверхність щодо сім'ї.

Навіть попри довгострокові зусилля щодо покращення освітньої системи, сучасна школа повинна протистояти багатьом викликам, які визначають вимоги до цілей та змісту освіти. Остання фаза трансформації шкільної освіти, як пишуть B. Kosová та Š. Porubský (2011), є відкритою в майбутнє. Залишається питанням, чи вдасться якісно впровадити справжню курікулярну реформу, і таким чином природно стабілізувати системні зміни. Сучасна освіта підпорядковується насамперед демократизації та індивідуальності. За S. Štech (2016), спроба змін у принципах шкільної освіти зазнає невдачі через розмиті уявлення фахівців, які не рефлексують теоретичні чи емпіричні докази позитивного впливу запланованої реформи. Ці зміни мають бути сильно аргументовані, вони вимагають культурно чутливого підходу, щоб не був під загрозою здоровий розвиток дітей у інституційній освіті.

Зрештою, як описують U. Ordon, A. K. Gębora (2017), зміни в сучасній школі передбачають відхід від старої освітньої системи. Школа стоїть перед завданням підготувати молоду людину до суспільного, професійного та культурного життя іншим способом, ніж це реалізовувалося останні десятиліття. Як зазначають P. Staněk, P. Ivanová (2017, с. 69): «основою освіти має бути здатність вчитися, загальна освіта має дозволити індивіду функціонувати в складному інформаційному суспільстві, заснованому на роботизованих системах, інформаційних технологіях та на системі, заснованій на логіці загалом».

Як зрозуміло, подібно пише і S. Štech (2016), у кожному новому поколінні відбуваються інновації у змісті та формах освіти, школа не є ворогом змін, навіть якщо це так у суспільстві нерідко здається. R. Šíp додає (2020, с. 440), що «криза установи школи є викликом, щоб ми зі сторічним запізненням нарешті засвоїли мислення та дії, придатні для життя в глобалізованому та універсальному світі».

Футурологія освіти та інші педагогічні прогнози створюють концепції «шкіл майбутнього», у яких ми передбачаємо зміни у способі та формах навчання, як наприклад командне навчання кількох вчителів в одному класі, впровадження нових дидактичних технологій, домашнє навчання (Průcha, J., 2017). За P. Staněk, P. Ivanová (2017), ми є свідками того, що зникає здатність інтерактивності, уваги, пізнання, пошуку, дослідження та функції пластичності мозку. У школах ми зустрічаємося з питаннями кіберзалежності, яка проявляється у постійній потребі бути присутнім в інтернет- та соціальних мережах, це буквально хвороба сучасної епохи.

Штучний інтелект як інтегральна частина трансгуманізму в освіті

Хоча зростання штучного інтелекту ми фіксуємо насамперед в останні десятиліття, так як пише M. Gregor та M. Gregor (2014, с. 2), його початки ми мапуємо вже в 50-х роках 20-го століття, коли відбулися перші тестування штучного інтелекту. У зазначений період було запропоновано критерій Тюрінга: «згідно з яким людина мала спілкуватися з комп'ютером, що використовує штучний інтелект, так, щоб людина не знала про те, що спілкування відбувається з комп'ютером». Вдосконалення штучного інтелекту в наступні роки зосереджувалося насамперед на розпізнаванні мови, тексту, зображень, голосових повідомлень та іншому. Сьогодні на передньому плані є сфера комп'ютерного навчання та розробка комп'ютерних комунікаційних програм, які здатні вчитися на основі поточного спілкування.

До інших спроб раннього впровадження штучного інтелекту належали, як пишуть J. Grudin та R. Jacques (2019), напр. Eliza (р. 1966) або Parry (1972), які імітували людські істоти та розмовляли за допомогою телетайпа та клавіатури. Тривалий інтерес до розмовного програмного забезпечення відображається у створенні програмного забезпечення (так званих «чат-ботів»), що імітують природну людську розмову, як напр. Alice (1995), Jabberwacky (р. 1997), Cleverbot (р. 2008), Xiaoice (р. 2014), Hugging Face (2016) та інші.

Сучасні системи штучного інтелекту можна класифікувати на основі їхньої здатності вирішувати певні завдання інтелектуальним способом. Це вузькоспеціалізовані штучні інтелекти (так званий «narrow AI»), які оптимізовані для виконання конкретного завдання в одній галузі, тоді як в інших вони зазнають невдачі. Комплексним є загальний штучний інтелект (так званий «general AI»), який здатний впоратися з будь-яким інтелектуальним завданням, його мета — бути на рівні людини. Актуальні системи штучного інтелекту, що використовуються сьогодні, належать до категорії спеціалізованих систем AI, тоді як зусилля щодо повного розвитку загального штучного інтелекту поки що є прогнозом на майбутнє (Šantavý, P., 2023).

З одного боку, ми можемо говорити про переваги, які штучний інтелект безперечно приносить у різні сфери повсякденного життя. Системи AI можуть бути цінними помічниками при розширенні та переосмисленні думок та ідей, це велика база інформації, яка пропонує узагальнення за короткий проміжок часу (Haase, J., Hanel, P., 2023).

Широке використання систем AI ми фіксуємо також у середовищі шкільних закладів, проте записи про сприятливі ефекти їх використання ми знаходимо переважно в іноземних періодичних виданнях. Згідно з опитуванням, яке провела арабська Education Authority, понад 50 % вчителів зазначили, що під час навчання використовують інструменти та додатки на основі штучного інтелекту. Згідно з висновками зазначеного дослідження, у найближчому майбутньому традиційні моделі освіти будуть доповнені роботами та компонентами AI, які адаптуються до індивідуальних потреб учнів. Також дедалі більший відсоток студентів та вчителів використовуватиме адаптивні роботи та користуватиметься перевагами, які пропонують системи AI (Al-Turki, S., 2019).

Це можуть бути переваги для педагогічних працівників, за словами N. Al-Johani (2020), вчителі можуть зменшити часові витрати на бюрократичну роботу та легше виконувати рутинні обов’язки, включаючи адміністративну роботу, координацію документів, аналіз тенденцій у шкільній освіті та відповіді на різні запитання та завдання. Згідно з їхніми висновками, викладачі витрачають 31 % свого часу на планування уроків, оцінювання тестів та адміністративні обов’язки. З використанням AI вчителі можуть проводити більше часу з учнями та зменшити таким чином робоче навантаження, пов’язане з ручними обов’язками, такими як адміністрування, виставлення балів за тести чи оцінювання завдань. Як пише J. Bailey (2023), хоча штучний інтелект може прискорити створення навчальних планів, швидкість не повинна загрожувати якості.

Корисність систем AI ми фіксуємо також у межах взаємної комунікації між вчителями та учнями, згідно з висновками D. Leslie et al. (2021), її можуть забезпечувати «чат-боти» з метою спрощення комунікації та забезпечення вільного доступу 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

Водночас, згідно з Z. Raykova et at. (2021), програми на основі штучного інтелекту можуть бути джерелом зворотного зв’язку як для учня, так і для вчителя. Системи AI успішно зарекомендували себе в онлайн-освіті, оскільки вони можуть моніторити успішність студента та негайно попередити вчителя про існуючі проблеми з успішністю. Такі системи AI створюють умови для ефективного покращення освітнього процесу шляхом своєчасного впровадження відповідних змін.

Перевагою є також персоналізоване навчання AI, яке може допомогти учневі вчитися у власному темпі та в контексті його індивідуальних потреб. Штучний інтелект може також допомогти покращити залученість та активність студентів на заняттях, надаючи інтерактивний та захопливий освітній досвід. Штучний інтелект здатний аналізувати велику кількість даних і надавати огляд успішності студентів, що дозволяє вчителям краще зрозуміти своїх студентів і адаптувати до них навчання (Harry, A., 2023).

З іншого боку, поступовий технологічний розвиток показує, що первинна спрямованість AI різко змінилася. Більшість роботів уже не є розмовними, а є автоматичними системами, які переглядають інтернет і відстежують записи, доступні на платформах соціальних медіа. Розквіт соціальних медіа призвів до поширення «соціальних ботів», як-от «Twitterbot», який може отримати доступ до великої аудиторії, «стежачи» за людьми, і водночас видавати себе за людську особу, «твітити», пересилати та відповідати на прості повідомлення (Grudin, J., Jacques, R., 2019).

Ще одним недоліком штучного інтелекту є саме той факт, як пише P. Šantavý (2023), що його система щось виконує, але як і чому вона це робить — незрозуміло. Йдеться про так звану «чорну скриньку», яка продукує результати, але відсутні рішення. Водночас, згідно з Y. Zhou, B. He та L. Sun (2024), разом із розвитком великих мовних моделей стає дедалі важче розпізнати, чи створений документ за допомогою AI, оскільки до випадків неправильного використання належить поширення оманливої інформації, захист інтелектуальної власності та запобігання академічному плагіату. Згідно з актуальним дослідженням, запрограмовані детектори тексту, попри багатообіцяючу продуктивність на невідомих тестових даних, можуть не впоратися з ворожими тактиками, такими як парафразування.

У той час як головні побоювання можуть стосуватися того, що штучний інтелект перевершить людську діяльність, більш безпосередні побоювання стосуються соціальних та етичних наслідків штучного інтелекту — як-от зловживання персональними даними та можливість того, що штучний інтелект може насправді погіршити, а не зменшити існуючу нерівність (Fengchun, M. et al., 2021). Проблемою видається також упередженість алгоритмів штучного інтелекту, оскільки системи AI виводять свої знання з даних, на яких вони навчені, наприклад, якщо ці дані містять упередження, система AI може їх закріплювати та посилювати (дані про результати учнів, упереджені щодо певної етнічної, гендерної чи соціально-економічної групи, AI може дискримінувати учнів із цієї демографічної групи). На перший план виходять також етичні питання, йдеться про побоювання щодо захисту приватності, оскільки інструменти генеративного штучного інтелекту могли б призвести до зберігання та аналізу розмов та особистої інформації. Так само і питання рівності, оскільки не всі учні мають однаковий доступ до комп’ютерних пристроїв та інтернету (Bailey, J., 2023).

Штучний інтелект, проте, увійшов також у світ освіти, як пише M. Fengchun et al. (2021), приватний сектор дедалі більше розробляє «інтелектуальні», «адаптивні» та «персоналізовані» освітні системи. Штучний інтелект має потенціал вирішувати деякі з найбільших викликів сучасної освіти, інновувати викладацькі та освітні практики, проте цей швидкий технологічний прогрес неминуче приносить численні ризики та виклики, які далеко випередили політичні дискусії та регуляторні рамки.

На сьогодні нові технології штучного інтелекту згадуються в школах переважно в негативних конотаціях. Витрати на систему AI можуть бути високими, а впровадження та обслуговування — складними, що може бути викликом (не лише) для освітніх установ, які вже стикаються з бюджетними обмеженнями. Установи повинні ретельно зважити витрати та переваги впровадження систем AI (Harry, A., 2023).

Загрози, пов’язані зі штучним інтелектом (ШІ) у середовищі шкільних установ, безпосередньо стосуються і самої вчительської професії. З одного боку, ШІ спрямований на допомогу вчителям (у контексті зменшення робочого навантаження, надання персоналізованих навчальних заходів, адміністрування відвідуваності, надання безперервної допомоги учням), деякі школи у віддалених сільських районах Китаю вже використовують так звану «Модель подвійного вчителя», у межах якої було запропоновано замінити деякі завдання вчителя системою штучного інтелекту. З іншого боку, впровадження ШІ в освіту виявляє фундаментальне нерозуміння основної соціальної ролі вчителя в процесі навчання. Водночас системи ШІ втручаються у стосунки вчитель – учень, послаблюючи взаємозв’язки. Автоматичне оцінювання учнів (так звана «Automated Writing Evaluation – AWE») звільняє вчителів від виставлення оцінок, але часто це є ключовою можливістю для вчителів дізнатися про стратегії та здібності своїх студентів (Fengchun, M. et al., 2021). Як ми вже зазначили, певним чином ми можемо говорити і про зниження соціального зв’язку між вчителями та учнями, а також між самими учнями. Як пише S. Al-Mashaqba (2020), ШІ допомагає учням у навчанні в домашніх умовах, що водночас може призвести до недостатньої комунікації з однокласниками в колективі класу. Це може призвести до соціальної ізоляції та браку взаємодії між однолітками, і тому з часом ми можемо говорити про нижчу згуртованість також у соціальному розумінні.

До головних недоліків використання ШІ належить зловживання системами для «шкільних підробок». Як пише J. Bailey (2023), «шахрайство» з боку учнів за допомогою штучного інтелекту належить до найбільших загроз сучасному суспільству. Неправильне використання ШІ (створення домашніх завдань, заповнення тестів та інше) може поставити під загрозу природний процес навчання учнів, саму цілісність шкіл. Надмірне покладання на технології та «надмірна залежність» могли б перешкоджати справжньому навчанню, особливо розвитку критичного мислення.

Сьогодні на перший план виходять багато систем ШІ, які займаються створенням тексту, обіцяють отримання відповідей, пошук натхнення та вищу продуктивність, як-от Gemini, ChatGPT, ScioBot, DeepAI, Deeply AI, Editee та інші.

До одних із найвідоміших у свідомості суспільства належить Chatbot Generative Pre-trained Transformer (ChatGPT), вид програмного забезпечення штучного інтелекту, який імітує розмову з користувачами. Алгоритми, що використовуються цим чат-ботом, розроблені так, щоб розуміти природну мову та надавати релевантні відповіді, або заздалегідь написані, або створені штучним інтелектом. З метою кращого розуміння потреб користувачів та повного їх задоволення ChatGPT постійно вдосконалюється за допомогою машинного навчання, обробки природної мови та різних підходів. Зокрема, він може написати короткий текст на задану тему; отримати інформацію про тему, яка його цікавить; скласти електронний лист або повідомлення з конкретним змістом, призначене для конкретної особи; виправити форму тексту або змінити його формулювання чи вирішити проблеми. Іншими словами, у розмові ви можете запитати про що завгодно і на свої запитання чи запити отримаєте швидку та достатню письмову відповідь від людини (King, M. R., 2022).

Дискусії про можливу заміну текстів, створених людиною, текстами, створеними штучним інтелектом, розгорнулися в медіа та експертних колах після впровадження чат-ботів із генеративним штучним інтелектом, як-от Chat-GPT. Основою цієї ідеї є приклади ботів зі штучним інтелектом, які складають конкретні тексти певною мовою і вводять людей в оману, змушуючи думати, що це контент, створений людиною. У результаті цих випадків проти чат-ботів піднялася хвиля опору, причому деякі навіть вимагають прийняття правових норм, які б заборонили їх використання (CNBC, 2023).

Оскільки чат-боти використовують складні методи, такі як обробка природної мови та машинне навчання, для створення контенту, який схожий на людське письмо, може бути важко визначити, чи створив допис чат-бот, чи людина. Тому встановити автора складніше, і це вимагає критичної оцінки (Else, H., 2023). Однак кілька ознак, як-от брак тонкощів, стилю чи оригінальності, могли б свідчити про те, що роботу створив чат-бот, і їх могли б розпізнати скептичні рецензенти чи інші додатки, що перевіряють результати роботи штучного інтелекту. Крім того, він може бути неточним і містити помилки, яких не було б у документі, написаному людиною. Вища кількість граматичних і структурних помилок може скоріше свідчити про те, що документ створила людина, але не навпаки. І нарешті, малоймовірно, що чат-бот міг би створити документ на високофахову та спеціалізовану тему, оскільки йому довелося б ґрунтовно розуміти дану тему і він мав би бути здатним розробляти наукові аналізи та висновки (Gao, C. A. et al., 2023).

ChatGPT «натренований» на великій кількості текстових даних, отриманих з інтернету, що дозволяє йому машинно вивчити комплексну мовну модель, окремі фрази та зв’язки між ними. Вироблений текст є ненадійним, коли йдеться про факти, але ціннішим, коли вимагається художня література та випадкові комбінації (у поезії, створенні діалогічних текстів тощо). Сучасна вдосконалена версія GPT-4 презентує складніші результати, ніж попередня версія (OpenAI, 2023).

У шкільному середовищі часто згадується саме ScioBot (https://sciobot.cz/), який обіцяє повне опрацювання підготовки до навчального заняття за «3 хвилини» (чітко визначені цілі, активності для учнів, робочі аркуші, поради щодо натхненних ресурсів, вікторини та тестові завдання для учнів тощо). У базовій версії він безкоштовний, потрібна лише реєстрація. Однак, як пише R. Čapek (2024), попри деякі переваги (численні ідеї для навчання та активності), які пропонує зазначена система ШІ, це скоріше «помічник-плутаник», який не навчить методам викладання і містить багато недоліків, як-от недостатній та обмежений репертуар методів, не класифікує способи оцінювання, ставить вчителя в головний центр подій (виклад, дискусія), не диференціює складність, не включає у навчання взаємне навчання учнів, використовує занадто фахову термінологію.

У Словаччині та Чехії просувається Editee/Deeply AI (https://editee.com/blog/update-je-live-aktualizovali-jsme-deeply-ai-prvni-umelou-inteligenci-v-cesku-a-na-slovensku) (/files/53acfb46262d49874f2c55652d72413b), яка на своїх платформах зазначає, що є «першим штучним інтелектом у Чехії та Словаччині», причому її оновлена версія пропонує нові текстові шаблони ШІ (спрощення речень, стимули для маркетингу та реклами, оновлення мовної та графічної моделі) та інше.

Editee, раніше відома як Deeply, має амбітні плани на чеському та словацькому ринках. Її метою, разом зі створенням тексту та зображень, є незабаром включити також створення звуку з тексту або фільмів з аватарами, а також запропонувати інтерфейс для редагування згенерованих фотографій. Окрім іншого, мета полягає в тому, щоб мати все необхідне для створення маркетингового пакета (письмові тексти, фотографії, відео, дописи в соціальних мережах тощо) за допомогою одного додатка (Marková, J., 2024).

Системи ШІ входять і в творчий світ, не лише через створення тексту, а й через створення зображень, музики, відео чи анімацій. Тривожну ситуацію представляє система ШІ, як пише L. Payne (2024), яка слугує для створення медійного контенту, зокрема йдеться про різноманітні зображення, відео, звукові записи (наприклад, до головних функцій належить вставлення обличчя в існуюче відео та інше). «Deepfake» є найновішим доказом того, що створений контент не обов’язково є правдивим, а тому йому не можна сліпо довіряти. Назва виникла шляхом поєднання англ. понять «deep learning» – машинне навчання ШІ та «fake» – контент не є справжнім. Як застерігає S. Vinc (2024), зазначені системи ШІ є легко вразливими до зловживань. Продовженням «Deepfake» є швидша версія т. зв. «Reface», відома також як «Doublicat», причому йдеться про мобільний додаток, який дозволяє вставити обличчя в анімації чи відео за кілька секунд. Користувач зазначеного додатка ризикує зловживанням фотографіями через їх надсилання на чужі сервери. Не потрібно нагадувати, що обличчя слугує також як біометричний показник, і користувач не має впевненості, що хтось ним не зловживе.

Текст, вироблений штучним інтелектом, можна детектувати за допомогою різноманітного програмного забезпечення штучного інтелекту, яке визначає у відсотковому діапазоні, чи був текст написаний людиною, чи системою ШІ. Йдеться, наприклад, про Turnitin, GPTZero, ZeroGPT, OpenAI, Copyleaks, Scribbr, Originality.ai, Content at Scale, Sapling, Winston AI та інші. Використовуваним є GPTZero (https://www.zerogpt.com/), головними перевагами якого є: кожне речення, написане ШІ, виділено, можна завантажити кілька файлів у межах взаємної перевірки, він навчений на всіх мовах, автоматично генерує звіти у форматі .pdf для кожної детекції. Він також пропонує кілька функцій, як-от парафразер, сумаризатор, граматична перевірка, переклад чи асистент написання.

У результаті стрімкого розвитку штучного інтелекту виникла велика кількість текстів, які ці системи продукують. Цим машинно згенерованим текстам бракує «людяності», необхідної при створенні будь-якого тексту. Намагання «гуманізувати» текст спонукало до виникнення багатьох додатків чи програм, які згенерований через ШІ текст «олюднюють», як-от WriteHuman, StealthWriter, Humanize AI, AISEO, AIHumanize, Humbot, Chatbot, RewriterPro, Undetectable AI, Bypass GPT, HIX Bypass та інші.

Програми створені для конвертації інформації, згенерованої штучним інтелектом, у форму, природно подібну до людської. Крім іншого, програми спочатку аналізують оригінальний текст, а згодом переформульовують його, причому зберігають його оригінальний зміст, використовуючи складні алгоритми обробки природної мови, створюючи таким чином новий контент, який реципієнти можуть вважати більш переконливим. У контексті зазначеного пише W. Ali (2024), що гуманізація тексту, тобто переробка змісту тексту через штучний інтелект на людський, є неоціненним інструментом для маркетингових, академічних, технічних цілей. Водночас значною перевагою є те, що він надає результати в реальному часі, а також граматичний аналіз і збереження емоційного контексту. Широка мовна підтримка та функції захисту персональних даних, крім того, полегшують використання інструменту в міжнародному середовищі.

Текст, який був в освітньому контексті олюднений, може бути використаний для неетичних цілей, особливо якщо він використовується для приховування факту, що текст був згенерований ШІ. Учні та студенти можуть переписувати тексти та фахові статті за допомогою «humbot-ів», і таким чином вдавати оригінальність тексту. Йдеться, наприклад, про створення текстового контенту за допомогою штучного інтелекту, завдяки чому вони можуть уникнути перевірки на плагіат та детекції контенту ШІ (напр. GPTZero), проте цими діями порушується академічна доброчесність. Один текст може бути використаний кількома учнями, і так виникає багаторазове поширення однієї й тієї ж роботи одного творця. З цим може бути пов’язане також формулювання однакових помилкових тверджень чи відповідей у класі разом із викривленням інформації в оригінальних текстах, які могли мати інформаційний характер.

Ключові функції конвертера ШІ в людський текст конкретизує W. Ali (2024), для наочності висновків ми створили Таблицю 1, причому йдеться, наприклад, про збереження емоційного контексту – однією з унікальних властивостей програми ШІ в людський текст є здатність зберігати афективний контекст оригінального тексту. Він адаптується так, щоб зберегти задумане повідомлення незалежно від того, чи є контент формальним, неформальним чи сентиментальним. Перевагою є також граматичний аналіз і переформулювання тексту – інструмент переформульовує речення, зберігаючи їхній оригінальний контекст і значення, щоб переконатися, що контент не містить помилок, виконує також комплексну перевірку граматики, а також розширена мовна підтримка – система може використовуватися в світовому масштабі, оскільки підтримує безліч мов. Суттєвою є також безпека та захист персональних даних, конвертер тексту зі штучного інтелекту в людський текст використовує найсучасніші техніки шифрування для захисту даних під час конвертації, причому робить великий акцент на приватності користувача. Користувачам під час конвертації контенту не потрібно хвилюватися про порушення захисту даних чи незаконний доступ. І нарешті, результати в реальному часі, тобто користувачі отримують миттєвий зворотний зв’язок від системи штучного інтелекту.

Таблиця 1 Ключові функції конвертера ШІ в людський текст

(Власна розробка)

Високу базу користувачів має гуманізатор WriteHuman (https://writehuman.ai/), який на своїх платформах пише: «піднесіть ШІ до людської досконалості, захистіть свою приватність онлайн і зберігайте анонімність, WriteHuman є справді найпотужнішим інструментом для видалення детекції ШІ та гуманізатором ШІ, який допоможе вам зробити ваш текст невидимим для детекторів контенту ШІ». Зазначене програмне забезпечення є платним, але лише за мінімальні суми, що безперечно є «принадою» зазначеної системи, тобто 9 доларів на місяць у базовій версії та 36 доларів на місяць у повній версії з необмеженими запитами на гуманізацію тексту. У послідовності AI Humanizer.ai (https://aihumanizer.ai/), який на своїх платформах зазначає, що «миттєво гуманізує текст на природний і людський, навчений на мільйонах наборів даних контенту, написаного людьми, використовує складну алгоритмічну технологію, яка аналізує та реплікує відомі патерни людського письма, щоб досконало перетворити текст ШІ на людський». Гуманізуйте текст штучного інтелекту у понад 50+ оригінальних мовах, серед них знаходиться і словацька мова. Водночас тривожним є те, що він пропонує безкоштовну версію на один місяць, а згодом лише 9,99 доларів на місяць у базовій версії.

До числа використовуваних гуманізаторів належить також Humbot (https://humbot.ai/), що обіцяє 100% успішність, а саме: «що це потужний гуманізатор ШІ, який може перетворити ШІ на людський текст, який є на 100% невидимим і без плагіату». Він порівнює гуманізацію тексту з текстами, які створюються вже згаданими вище ChatGPT та новішою версією GPT4. Так само, як і попередні гуманізатори, він допомагає усунути виявлення ШІ у понад 50 мовах. Водночас він апелює до граматичного чи орфографічного рівня тексту, який створює без помилок і лімітів. Щомісячне використання в базовому пакеті є у безкоштовній версії, що безумовно мотивує багатьох користувачів до вибору зазначеної системи ШІ.

Так само і Semihuman (https://www.semihuman.ai/), який на своїх платформах пише про повну свободу при створенні контенту. Як зазначають на своїх сторінках, користувачі можуть повністю обійти детектори ШІ, водночас можуть підвищити якість створення власного контенту, надають своїм текстам «людський дотик». В академічній сфері він обіцяє контент, подібний до «людського», багатий на ключові слова, який у пошукових системах розміщується на провідних місцях, релевантні академічні результати та мінімізує ризики плагіату. Зазначена система ШІ є в базовому пакеті безкоштовною на один місяць, а потім щомісяця у про-версії лише за 6,75 євро, що є безумовно негативним висновком. Водночас побоювання викликає також розробка зазначеної системи, яку забезпечує команда дослідницьких та маркетингових експертів, що працюють із джерелами власної мовної моделі. Ця модель проходить навчання, де експерти ретельно аналізують цілий ряд контенту, включаючи матеріали, згенеровані людьми та ШІ. Як зазначають на своїх платформах, їхній контент тексту є «якісним, послідовним і автентичним, навіть здатним ошукати найдосконаліші детектори ШІ».

Популярним є також Bypass AI Detection (https://bypassai.ai/), який підтримує дещо менше мов (30+), ніж попередні системи. Він так само обіцяє надійний вибір при обході виявлення тексту ШІ, але, крім іншого, зазначають на своїх сторінках, що він є широкоспектрально використовуваним для самих студентів, буквально пишучи «досягніть академічного успіху без стресу». Майже так само, як і при попередніх гуманізаторах, у покращеній версії його можна використовувати лише за 9,99 доларів на місяць.

«Гуманізація» тексту в інституційному середовищі

Створення тексту, активностей, резюме, зображень чи відео за допомогою систем штучного інтелекту ми можемо використовувати практично в кожному навчальному предметі, чи то з боку вчителя, чи учня. Однак, якщо ми хочемо говорити про гуманізацію тексту, який згенерований ШІ, то загрози стосуються насамперед гуманітарних предметів, основою яких є сам текст і робота з ним.

Йдеться, наприклад, про мовні предмети, зокрема творче письмо, де учні створюють тексти, які імітують реальні діалоги чи історії. При перекладах літературних творів і статей або при підготовці різних есе, листів, мотиваційних текстів, історій чи звітів. На історії вони можуть створювати історії або щоденники з погляду історичних постатей і аналізувати історичні джерела. За допомогою гуманізації студенти можуть зробити доступними складні історичні документи для однокласників. У наукових і природничих предметах вони можуть безпосередньо експериментувати з інструментами ШІ та брати участь у створенні чат-ботів. Окрім згаданих, вони можуть переробляти фахові та наукові тексти у більш доступні форми разом із створенням проєктів, презентацій і конкретних текстів.

На рівні нижчої середньої освіти, згідно з Оновленою Державною освітньою програмою в галузі мова і комунікація, учні можуть використовувати інструменти ШІ при зовнішній і внутрішній характеристиці особи; при замовленні, запрошенні, плакаті та рекламі; при структурованому резюме; написанні оголошення та звіту чи плану прочитаного уривка (Štátny pedagogický ústav, 2014a). З галузі мова і комунікація, словацька мова і література, для гімназій та ССЗ (середніх спеціальних закладів) і для 5–8 класів гімназій із восьмирічним навчанням, учень може використовувати інструменти ШІ при інтерпретації літературного твору; створенні необхідного тексту різних стилістичних жанрів; вміє створювати тексти різних жанрів і, зрештою, вміє створити поетичний текст, оповідання, сценарій чи інший коротший художній текст (Štátny pedagogický ústav, 2014b).

Для дослідження ми обрали теми випускних творів зі словацької мови до навчального року 2022/2023, а саме «Взимку в селі» (Художній опис), і з навчального року 2021/2022 на тему «Де насправді наш дім?» (Роздум). При створенні та підсумовуванні тексту ми працювали в часткових частинах дослідження: перша частина — генерування тексту, друга частина — виявлення тексту, третя частина — гуманізація тексту. Ми використали такі системи ШІ: ChatGPT (створення тексту) та ZeroGTP (виявлення ШІ). Для гуманізації тексту ми використали дві системи ШІ, а саме Humbot та Bypass AI Detection. Зазначені програми ми обрали на основі їхньої доступності (здебільшого вони безкоштовні в базовій версії).

У першому кроці ми за допомогою штучного інтелекту згенерували текст на тему «Взимку в селі» (Художній опис), причому результат зображено на Рисунку 1. Темою «Взимку в селі» є ідилічний опис зими сільського середовища, причому ШІ намагається зафіксувати красу та спокійну атмосферу зимової природи. Текст є ліричним і намагається викликати відчуття тиші, гармонії та величності природи. Йдеться про художньо налаштований, описовий і поетичний стиль із використанням різних мовних засобів. Використані багаті метафори, уособлення, візуалізації, кольорові контрасти та сенсорні описи. Текст поділений на тематично самостійні частини, як-от вступ, основна частина та висновок. Атмосферу ШІ вловив спокійно, ніжно меланхолійно, також він фіксує не лише фізичну красу зими, а й її символічне значення — час спокою та визнання краси природи.

Рисунок 1 ChatGTP та художній опис на тему «Взимку в селі»

(Власне опрацювання)

Згодом ми вставили текст у систему GTPZero, яка генерує відсоткову відповідність тексту, створеного «штучно» на основі використання систем ШІ. З наших висновків випливає, у контексті даних із Рисунка 2, що досліджуваний нами текст був оцінений наступним чином: 18% написала людина (Human), 1% — це поєднання людини та штучного інтелекту (Mixed) і 81% створив штучний інтелект.

Рисунок 2 Програма GTPZero оцінка художнього опису

(Власне опрацювання)

Інструмент GPTZero позначив текст як такий, що на 81 % створений за допомогою ШІ, отже, текст оцінюється як згенерований або відредагований штучним інтелектом. Він має певні стилістичні елементи, які сьогодні дуже поширені в згенерованих текстах, як-от повторюваний образний вислів «Сніг, як білий килим» чи «дерева, голі та на вигляд мертві». Штучний інтелект може бути дуже вправним у створенні текстів, багатих на образи, але вони часто здаються менш конкретними та більш абстрактними. Занадто уніфікований тон тексту є послідовним і не виходить за межі певної оригінальності. Він зосереджується на почуттях та образах без натяку на особливий, унікальний погляд чи оригінальну рефлексію, яка була б типовою для людини. З’являються також формулювання або образи, що повторюються і є популярними в базі даних, наприклад, «Сніг, як білий килим» можна вважати кліше. Аналіз за допомогою інструменту GPTZero може мати свої обмеження, інтерпретація результатів може залежати від використаного алгоритму та його здатності ідентифікувати патерни в тексті.

Надалі ми вставили згенерований ШІ текст у програму «Humbot», яка «олюднює, гуманізує» текст. Результати на Рисунку 3 показують, що мова в перефразованому гуманізатором тексті все ще поетична, але менш «витончена», ніж в оригінальному тексті. Використовуються менш природні словосполучення, наприклад, «тіні з подовженням». Цей текст виглядає дещо неоднозначним і місцями граматично менш правильним, наприклад, «skopy» замість стебла. Деякі образи змінені або описані менш детально, що може знизити емоційну силу тексту. Замість плавного розповіді тут є кілька фрагментів, які виглядають недостатньо цілісними. Теми він залишається вірним, але описи менш точні. Замість тонкого вираження контрастів між природою та людським світом у тексті з’являються лише фрагментарні образи без глибшого емоційного впливу. Образи та метафори «Сніг з білим килимом вкриває» — схожий образ, але з неточністю у формулюванні, включаючи граматичну помилку. Вислів «Притуляючись до ніжних обрисів» є менш чітким і привабливим, ніж «створюючи ніжні обриси».

Перефразований текст менш плавний, місцями стилістично та граматично неточний, містить менш сильні образи. Це скоріше більш дослівна і менш динамічна версія першого тексту, яка втрачає деякі з тонких деталей та художнього враження, також він менш стилістично точний, що може бути наслідком спрощення або прямого переформулювання.

Рисунок 3 Програма Humbot гуманізує текст

(Власна розробка)

Переформульований текст ми в останній частині знову вставили в програму GTPZero, результати на Рисунку 4 описують різницю: текст був сконструйований людиною на 37 %, знову 1 % — це поєднання людини та штучного інтелекту, і 62 % створив штучний інтелект. У досліджуваному прикладі тексту на тему «Взимку в селі» гуманізація проявилася на краще на 19 %.

Рисунок 4 Програма GTPZero оцінює гуманізований текст художнього опису

(Власна розробка)

Після гуманізації тексту на тему «Взимку в селі» система GPTZero оцінила, що ймовірність того, що цей текст був написаний людиною, становить лише 37 %. Цей результат свідчить про те, що текст демонструє лише деякі характеристики, які більш типові для згенерованого контенту. Зокрема, йдеться про повторювані фрази та періодичну неточність у плавності та зв’язності думок. Хоча текст все ще демонструє певні художні та описові елементи, які могли б вказувати на «людяність», він також може інформувати нас про свої недоліки.

Представлений другий приклад має таку ж послідовність кроків, проте ми використали роздуми на тему «Де насправді наш дім?». З Рисунка 5 зрозуміло, що текст написаний дуже універсальним способом, з частими повторами та без конкретного особистого досвіду чи сильних емоційних елементів, які б реальніше відобразили глибший зміст теми дому. Хоча ШІ здатний створювати тексти, культурні чи логічні, він все ще має тенденцію уникати суб’єктивної глибини, яку людина могла б вкласти в текст. Також технічна помилка в тексті може вказувати на змішаний контент.

Рисунок 5 Роздуми ChatGTP на тему «Де насправді наш дім?»

(Власна розробка)

Програма GTPZero оцінила наступне (Рисунок 6): 16 % написала людина (Human), 1 % — це поєднання людини та штучного інтелекту (Mixed) і 83 % створив штучний інтелект. При аналізі цього тексту з акцентом на те, що його написав ШІ, ми можемо вказати на кілька критичних моментів, які могли б бути характерними для згенерованого контенту. Йдеться про відсутність глибшої особистої рефлексії. Хоча текст торкається сильних та універсальних тем, таких як безпека, любов і місце, в якому ми почуваємося вдома, у ньому бракує унікального погляду. «Дім — це більше, ніж чотири стіни» — це речення, що з’являється в різних формах у багатьох текстах про дім. Воно не приносить нового погляду, а скоріше є підсумком, який міг би походити з бази даних існуючих текстів. Ці звичні фрази та узагальнені твердження можуть виглядати як результати, які ШІ генерує на основі аналізу великої кількості доступних даних, але вони не дають простору для справді оригінального мислення, яке могла б запропонувати людина.

Проблемою може бути також повторення думок: «Це простір, де ми почуваємося безпечно, де ми можемо бути собою» проти «Це спогади, які пов’язані з місцем, але також відчуття впевненості та любові». — в обох випадках йдеться про вираження однієї й тієї ж думки: дім — це місце безпеки та любові. Отже, текст може виглядати як підсумок звичайних думок, які людина, ймовірно, висловила б в інших, оригінальніших формах. ШІ хоч і пропонує правильні та шаблонні відповіді на тему дому, але йому бракує людської глибини, чутливості та здатності висловити особистий погляд на цю тему.

Рисунок 6 Програма GTPZero оцінка роздумів

(Власна розробка)

Створений текст ми знову піддали «гуманізації» з використанням Bypass AI Detection, детальніші результати відображені на Рисунку 7. Тексти ШІ (спочатку згенерований, так само як і гуманізований текст) присвячені одній і тій самій концепції дому, проте їхня мова, структура та деякі деталі відрізняються. Гуманізований текст використовує менше поетичних образів і є дещо конкретнішим. Він використовує формулювання, як-от «чотиристінний бар’єрний об’єкт» та «територія, яка дозволила робити помилки», які є візуально та емоційно сильнішими, але більш прагматичними та менш поетичними. Вислів «Дім — це не віра» також є незвичним і виглядає неоднозначним. Попри те, що думки схожі на ті, що в першому тексті, вони виражені іншим способом, використовується більше прямих і конкретних висловів. Перший текст зосереджується на красі, образності та емоційних стосунках, тоді як гуманізований є більш аналітичним, зосереджується на концепціях та філософських питаннях.

Рисунок 7 Програма Bypass AI Detection гуманізує текст

(Власна розробка)

Ми знову в останній частині вставили переформульований контент у програму GTPZero, результати описують, однак, більшу різницю: текст був написаний людиною на 99 %, 0 % — це поєднання людини та штучного інтелекту і 1 % створив штучний інтелект.

У досліджуваному прикладі тексту на тему «Де насправді наш дім?» гуманізація проявилася на краще на 83 %. Після гуманізації та детального оцінювання тексту система GPTZero визначила, що даний текст має 99 % імовірність того, що він був написаний людиною. Результат має свідчити про те, що текст демонструє дуже високий ступінь природності та емоційної глибини, які є характерними для людського письма. Використання образності, чутливих думок та особистого підходу може сприяти автентичному та оригінальному характеру; ці елементи також можуть знижувати ймовірність того, що текст міг бути згенерований штучним інтелектом, який ще не досяг такого рівня емоційної та стилістичної витонченості.

Гуманізатор в обох випадках демонстрував більшу кількість слів, ніж мав початковий текст із можливими одруками, граматичними помилками та неправильним порядком слів. Недосконалість була зумовлена використанням словацької мови, яка ще не є достатньо опрацьованою.

Рисунок 8 Програма GTPZero оцінює гуманізований текст роздумів

Висновок

Штучний інтелект та його розвиток приносить у наше життя багато викликів, можливостей і загроз. У межах освіти він хоч і має потенціал «покращувати» чи «інновувати», проте, з іншого боку, може тривожно впливати на розвиток критичного мислення учнів, їхню навчальну діяльність і, зрештою, на роль учителя чи саму цілісність інституційного середовища. Прийнятним шляхом стає просвіта, превенція та навчання не лише з акцентом на учнів, педагогів, а й безперервно в контексті суспільної свідомості.

До просвіти та превентивних модулів може сприяти взаємна співпраця, як пишуть D. O. Negoiță та M. M. A. Popescu (2023), у наш час необхідно здійснювати співпрацю між педагогами та розробниками AI, причому ефективна інтеграція AI у навчальні процеси залишається спільним викликом і можливістю.

Необхідно розвивати цифрову грамотність також серед студентів і педагогів. Ключовим є розуміння того, як ефективно та безпечно використовувати інструменти штучного інтелекту. Вчителі повинні бути забезпечені найновішими та актуалізованими навичками й ресурсами, щоб могли відповідально вести студентів під час роботи в цифровому середовищі та створювати середовище, в якому технології покращують навчання, не затінюючи людські елементи освіти. Поширеним способом зловживання штучним інтелектом у класах є використання штучного інтелекту для написання есе та домашніх завдань, тому важливо, щоб вчителі були забезпечені інструментами та способами, як впоратися з плагіатом і фальсифікацією штучного інтелекту в класі, зберігаючи при цьому академічну доброчесність. А також прийняття штучного інтелекту у викладання вимагає зобов’язання щодо навчання впродовж життя. Вчителі повинні постійно оновлювати свої навички, щоб триматися в курсі технологічного прогресу. Це включає не лише технічну фахову підготовку, а й розвиток розуміння етичних і педагогічних факторів використання AI у класі. Створення спільноти педагогів, які діляться своїми спостереженнями, викликами та успіхами, може надати неоціненну підтримку. Платформи співпраці, професійні мережі та дискусійні форуми в галузі освіти пропонують вчителям простір для обміну ідеями та стратегіями щодо ефективного використання штучного інтелекту у викладанні (Deshpande, A. S. et al., 2024).

Концепція освіти в межах AI пропонує інноваційний підхід до вирішення спеціальних потреб студентів за допомогою штучного інтелекту та покращує розуміння того, як штучний інтелект може ідентифікувати та підтримувати студентів (Yang, S. J. H., 2021). Використання AI, інтелектуальних сенсорів і пристроїв для саморегуляції навчання підкреслює потенціал для покращення комунікації між студентами та вчителями (Zawacki-Richter, O. et al., 2019), глибша інтеграція сучасних технологій з теоріями освіти, пріоритетом залишається подолання прірви між можливостями штучного інтелекту та цілями сучасної освіти (Chiu, T. K. F. et al., 2022).

У зв’язку з освітою ми випадково обрали початкову школу в окрузі Žilina (https://zskamennaporuba.edupage.org/a/podpora-pedagogom), яка на своїх соціальних платформах зазначає в розділі «підтримка педагогам» – можливості навчання вчителів у галузі інформаційно-комунікаційних технологій. Працівники початкової школи, так само як і фахова громадськість, можуть прочитати інформацію про штучний інтелект в освіті та його системи, цифрові технології у викладанні чи кібербулінг. Наведені системи та додатки AI представлені з коротким поясненням, яке доповнюють гіпертекстові посилання на конкретні вебсайти. Кожна частина доповнена «запитаннями для роздумів», як-от: «Як правильно налаштувати менеджмент часу педагогічного працівника?», «Як школа має підготувати дітей до нового феномену доби?», «Який вплив матиме AI на психіку дитини?» та інші.

Проте більш ніж певно, що роль учителя та система освіти під впливом розвитку AI зміняться. Новочасний учитель повинен буде рефлексувати технологічний прогрес у суспільстві, необхідно буде будувати нові компетенції у зв’язку з ефективним керуванням AI та їхньою імплементацією в освітню систему (Fengchun, M. et al., 2021). Ми погоджуємося з думками J. Haase та P. Hanel (2023), що чим більше наше життя стає автоматизованим, тим важливішою стає людська роль і творчі здібності.

Авторки: PaedDr. Beáta, Pošteková, PhD. Кафедра педагогічних студій, Факультет гуманітарних наук, Žilinská univerzita v Žiline PaedDr. Libuša, Gužíková, PhD. Кафедра педагогіки, Педагогічний факультет, Univerzita Konštantína Filozofa

Список бібліографічних посилань

AI Humanizer.ai. 2024. Доступно на: https://aihumanizer.ai/ [цит. 2024-10-21].

AL-JOHANI, Nourah. 2020. The impact of artificial intelligence on education in the Arab world. In The International Journal of Modern Techniques in Education. Vol. 15, 2020, no. 5.

AL-MASHAQBA, Samer. 2020. The impact of artificial intelligence on the outcomes of students' learning in the Jordanian Universities. In The Journal of Education and Practice. Vol. 11, 2020, no. 1.

AL-TURKI, Sami. 2019. The impact of artificial intelligence on education in the Kingdom of Saudi Arabia. In The International Journal of Modern Technologies in Learning. Vol. 14, 2019, no. 13.

ALI, Waseem. 2024. AI to Human Text [online]. Scotland : University of the West of Scotland, 2024. Доступно на: https://www.researchgate.net/publication/383022660_AI_to_Human_Text [цит. 2024-11-19].

BAILEY, Jessica. 2023. AI in Education [online]. Доступно на: https://www.aei.org/articles/ai-in-education/ [цит. 2024-11-22].

BEŇO, Miloš – ŠIMČÁKOVÁ, Ľubica – HERICH, Ján. 2006. Rodičia o súčasnej škole. Bratislava : Ústav informácií a prognóz školstva, 2006. 314 s. ISBN 80-7098-441-4.

Bypass AI Detection. 2024. Доступно на: https://bypassai.ai/ [цит. 2024-11-19].

CNBC. 2023. Italy Became the First Western Country to Ban ChatGPT. Here’s What Other Countries are Doing [online]. Доступно на: https://www.cnbc.com/2023/04/04/italy-has-banned-chatgpt-heres-what-other-countries-are-doing.html [цит. 2024-11-26].

FEŘTEK, Tomáš. 2015. Co je nového vo vzdělávání. Praha : Nová Beseda, 2015. 100 с. ISBN 978-80-906089-2-4.

KREJČÍ, Martin. 2019. DigiDetox: Як досягти цифрового мінімалізму. Bratislava : IKAR, 2019. 217 с. ISBN 978-80-551-7685-7.

NEGOIȚĂ, Ovidiu Daniel – POPESCU, Andreea Maria Mihaela. 2023. THE USE OF ARTIFICIAL INTELLIGENCE IN EDUCATION. In International Conference of Management and Industrial Engineering [online]. Vol. 11, 2023. ISSN 2344-0937. Доступно за адресою: https://doi.org/10.56177/11icmie2023.43 [цитовано 2024-12-12].

PORUBSKÝ, Štefan – KOSOVÁ, Beáta – VANČÍKOVÁ, Katarína – BABIAKOVÁ, Silvia. 2013. Трансформації суспільства та перспективи школи. Banská Bystrica : Belianum, 2013. 124 с. ISBN 978-80-557-0590-3.

PRŮCHA, Jan. 2017. Moderní pedagogika. Praha : Portál, 2017. 488 с. ISBN 978-80-262-12287.

STANĚK, Peter – IVANOVÁ, Petra. 2017. Суспільство 5.0 – економіка майбутнього. Bratislava : Wolters Kluwer, 2017. 176 с. ISBN 978-80-8168-978-8.

ŠANTAVÝ, Petr. 2023. Штучний інтелект – добрий слуга і поганий пан? Люди, машини, суспільство... Етика, цінності, майбутнє... Bratislava : Univerzita Komenského, 2023. 319 с. ISBN 978-80-88696-91-9.

ŠÍP, Radim. 2020. Proč školství a jeho aktéři selhávají: Kognitivní krajiny a nacionalismus. Brno : Masarykova univerzita, 2020. 471 с. ISBN 978-80-210-9377-5.

ŠTECH, Stanislav. 2016. Velká regrese: Proměny vzdělávání mezi hlasy politiků, expertů a rodičů. In STROUHAL, Milan – ŠTECH, Stanislav. Vzdělání a dnešek: Pedagogické, filosofické, historické a sociální perspektivy. Praha : Univerzita Karlova, 2016, с. 179–201. ISBN 978-80-246-3558-3.

YANG, Stephen J. H. 2021. Precision Education – A New Challenge for AI in Education. In Journal of Educational Technology & Society. Vol. 24, 2021, no. 1.

ZAWACKI-RICHTER, Olaf et al. 2019. Systematic review of research on artificial intelligence applications in higher education – where are the educators?. In International Journal of Educational Technology in Higher Education. Vol. 16, 2019, no. 1.