Ідентифікація працівників у медичних закладах
Вступ
Акредитація медичних закладів у Spojená akreditační komise, obecně prospěšná společnost (SAK, o. p. s) означає, що ці заклади виконали вимоги 74 стандартів щодо якості догляду та безпеки пацієнтів. Окремі стандарти також спрямовані на постійне вдосконалення та систематичне зниження кількості ризиків для пацієнтів і працівників. (Cetlová, Stančiak, 2010, с. 66).
Стандарт SAK o.p.s. № 46 зазначає: «Керівництво лікарняного закладу дотримується загальнообов'язкових приписів — національного та галузевого законодавства. Забезпечує безпечне середовище для пацієнтів, персоналу та відвідувачів, вживає заходів у межах профілактики нещасних випадків і травм, мінімізує та контролює можливі небезпеки та ризики. Усі особи, які беруть участь у діяльності лікарні, повинні бути позначені ідентифікацією, зрозумілою для пацієнтів (зазвичай бейдж). Ця вимога стосується також працівників підрядних фірм, що забезпечують, наприклад, прибирання лікарні». (Marx, Vlček, 2008).
До масового використання ідентифікації працівників лікарняні заклади вдаються з метою виконання окремих акредитаційних стандартів, що стосуються надання безпечного та якісного догляду у зв'язку із запобіганням можливим ризикам помилок (Cetlová, Nováková, 2011, с. 105).
У медичних закладах ця ситуація вирішується внутрішнім розпорядженням, яке в межах керованої документації обліковується, наприклад, під наказом директора, директивою, розпорядженням тощо.
Порядок дій
Особисті ідентифікаційні картки в медичних закладах часто впроваджуються як обов'язковий універсальний засіб для візуальної ідентифікації працівників медичних закладів та деяких інших осіб, що перебувають на цьому об'єкті, наприклад, відвідувачів — гостей, працівників інших організацій, які забезпечують виконання різних робіт на об'єктах стаціонарного медичного закладу тощо. Ідентифікаційні картки є власністю даного медичного закладу і видаються відділом кадрів фізичним особам, які перебувають у трудових або аналогічних відносинах. Водночас при припиненні трудових відносин працівник зобов'язаний повернути її непошкодженою (це не стосується звичайного зносу). Графічне оформлення картки містить на лицьовій стороні фотографію працівника та логотип медичного закладу, ім'я, прізвище та титул працівника, його посаду та особистий номер, зворотна сторона не має ідентифікаційних знаків. Для працівників медичного закладу ці картки є єдиним особистим ідентифікаційним посвідченням. Відвідувачам — гостям видаються ідентифікаційні картки в графічно відмінному виконанні, де картка містить текст HOST, логотип стаціонарного медичного закладу та цифрове позначення. Картки видаються відвідувачам — гостям при вході та вилучаються при виході секретаріатом директора медичного закладу. Працівники інших медичних закладів та студенти навчальних закладів, які перебувають у медичному закладі протягом певного часу, наприклад, під час стажування, професійної практики тощо, використовують для власної візуальної ідентифікації ідентифікаційні картки відповідної материнської установи.
Працівник (власник) зобов'язаний захищати ідентифікаційну картку від втрати, пошкодження, крадіжки, фізичного псування та зловживання іншою особою. Неприпустимо вносити будь-які зміни до картки. У час, коли власник ідентифікаційної картки перебуває на об'єкті медичного закладу, він зобов'язаний носити її на видному місці на одязі, причому порушення цього обов'язку буде розцінюватися у значенні положення §38, п. 1, літ. b закону № 262/2006 Sb., Трудового кодексу (у редакції наступних змін — далі Трудовий кодекс) як невиконання обов'язків, що випливають із трудових відносин. Роботодавець за невиконання обов'язків, що випливають із трудових відносин (з посиланням на трудово-правові приписи, наприклад, Трудовий кодекс, § 52, літ. g та інші приписи), може застосувати до власника картки (працівника) відповідні санкції. Про втрату, крадіжку або псування бейджа та особисті зміни її власник негайно повідомляє відділ кадрів медичного закладу, який вживає коригувальних заходів і згодом виготовляє нову картку.
Виняток із обов'язку носити бейдж становлять ситуації, коли картка може заважати працівнику в роботі, наприклад, в операційній. Цей виняток може надати уповноважений працівник або керівник підрозділу.
Метод і результати
Індикатор стандарту № 46 встановлює, що працівники медичного закладу та інші особи, які беруть участь у діяльності медичного закладу, ідентифікуються способом, зрозумілим для пацієнтів. У зв'язку з нововиданим внутрішнім розпорядженням у січні 2008 року під назвою «Використання ідентифікаційних карток для працівників та сторонніх осіб» необхідно було провести не лише ознайомлення з цим розпорядженням, ретельну освіту працівників щодо використання ідентифікаційних карток, а й моніторинг дотримання цього розпорядження. Ідентифікація працівників відстежується під час внутрішніх аудитів, а можливі невідповідності вирішуються на рівні менеджменту лікарні. Для збору даних ми обрали приміщення їдальні стаціонарного медичного закладу, де дані збирав працівник під час видачі їжі, а згодом аналізував їх. Дані працівник збирав у формуляр, так звану картку обліку. Про результати дослідження персонал був поінформований на нарадах завідувачів відділень, старших та постових медсестер.
З виданням та подальшим впровадженням внутрішнього розпорядження у 2008 році відповідні аудити — Позначення працівника ідентифікаційною карткою — проводилися з більшою частотою. Головною причиною високої кількості працівників без ідентифікаційної картки було початкове ігнорування виданого розпорядження. Що було помітно в період січня та лютого даного року, коли майже 24 % працівників не мали ідентифікаційної картки. Ці негативні результати були представлені на нарадах завідувачів відділень, старших та постових медсестер. У наступний період відповідного року вже спостерігалося значне покращення в галузі використання ідентифікаційної картки. Безумовно, цьому стану сприяла повторна освіта персоналу щодо дотримання встановлених правил. Через встановлені критерії оцінки якості та безпеки в процесі внутрішнього аудиту було впроваджено регулярний річний моніторинг використання ідентифікаційних карток працівниками. На сьогодні використання ідентифікаційних карток стало звичайною частиною, і лише у виняткових випадках працівники забувають взяти картку.
Висновок
Стаціонарні медичні заклади наражають себе та своїх пацієнтів на ризик низького рівня якості та безпеки догляду, якщо вони не вчаться на своєму позитивному та негативному досвіді і не вживають кроків до постійного вдосконалення. Забезпечення якісного догляду та безпечного середовища для пацієнтів поступово стає пріоритетом усіх медичних закладів. (Cetlová, Kafková, 2011, с. 22). Ми можемо констатувати, що медичний заклад має розроблений систематичний підхід до ідентифікації працівників.
Автори: Vlasta Dvořáková, Mgr.; Mária Kopáčiková, Doc. , PhDr. , PhD.
Список бібліографічних посилань
[1] CETLOVÁ, L., NOVÁKOVÁ, L. 2011. Ідентифікація пацієнтів у закладах охорони здоров'я. In Zborník z medzinárodnej vedeckej konferencie Ružomberské zdravotnícke dni – VI. Ročník. Ružomberok: Verbum, 2011. с. 105 – 114. ISBN 978-80-8084-801-9. [2] CETLOVÁ, L., KAFKOVÁ, M. 2011. Від акредитації до реакредитації. In: Zborník z vedeckého seminára pri príležitosti M с. 22 – 37 Medzinárodného dňa sestier 2011 Odstraňovanie nedostatkov - zlepšovanie prístupu spravodlivej zdravotnej starostlivosti. Nitra, 2011. ISBN 978-80-8094-888-7. [3] CETLOVÁ, L., STANČIAK, J. 2010: Ведення сестринської документації. In zborník abstraktov z konferencie I. Celoslovenská konferencia s medzinárodnou účasťou ,,Belianske dni ošetrovateľstva“. 2010, с. 66 – 71. ISBN 978-80-970482-5-9. [4] MARX, D., VLČEK, F. 2008. Національні акредитаційні стандарти для лікарень. Praha: TIGIS, 2008, 91 с. ISBN 978-80-903750-6-2.
