Якість життя людей з діагнозом шизофренія

Вступ

Шизофренія належить до хронічних ментальних розладів, що характеризується насамперед детериорацією у сфері мислення, поведінки та емоцій. Функціонування осіб із цією хворобою суттєво порушене (Fındıkoğlu, Doğan, Özbek, & Gidiş in Öz, 2022). Шизофренія порушує багато аспектів життя пацієнта і спричиняє багато дефіцитів у функціонуванні, а саме когнітивні, перцептивні, моторні та емоційні дефіцити. Когнітивні дефіцити слід розуміти як труднощі з мисленням та вираженням думок. На першій стадії шизофренії ми можемо спостерігати IQ-дефіцит. Багато досліджень вивчали когнітивні дефіцити у їхніх п'яти доменах – IQ, виконавчі функції, пам'ять, мова та увага – де в кожному з цих доменів кращі результати показували ментально здорові індивіди, а пацієнти з шизофренією в них відставали (Fioravanti et al.; Jelastopulu, Giourou, Merekoulias, Mestousi, Moratis, & Alexopoulos in Dziwota, 2018).

Якість життя можна описати як задоволеність особи власним життям, загальний well-being або також задоволеність людини своїм життєвим становищем у контексті культури, в якій вона живе, цілей та очікувань (Rejeski & Mihalko; Kuyken in Karimi & Brazier, 2016). Згідно з Panzini et al. (2017), якість життя — це нове поняття, яке охоплює та виходить за межі поняття здоров'я і складається з: фізичної сфери, психологічної, екологічної сфери та інших. Також вони стверджують, що йдеться про сприйняття індивідом свого становища в житті відповідно до особистих та культурних цінностей. Існує кілька причин, чому якість життя при шизофренії нижча. Однією з них є втрата соціалізації. Однак терапія або інший психосоціальний вплив, як-от реабілітація, нейтралізує відчуття браку соціального контакту (Dziwota, 2018). Іншою причиною може бути когнітивний дефіцит, проте його зв'язок із якістю життя не є чітким. Останніми роками якість життя шизофреніків почали ставити на перший план: замість лікування симптомів звертають увагу також на підвищення якості життя. До зв'язку з якістю життя долучається також соціальна когніція, яка відіграє значну роль у соціалізації (Rekhi, Saw, Lim, Keefe, & Lee, 2023). На якість життя шизофреніків також впливає лікування; було доведено, що антипсихотики та їхні побічні ефекти мають значний вплив на якість життя (Bademli & Lök in Öz, 2022).

Шизофренія — це захворювання, характерне когнітивним дефіцитом. Головні недоліки виявляються переважно у виконавчих функціях, увазі, епізодичній пам'яті та психомоториці. Шизофренія, як і когнітивні здібності, є спадковою (Wooton, та інші, 2023). Toulopoulou, Goldberg, Mesa, Picchioni, Rijsdijk, Stahl et al. (in Wooton, Shadrin, Bjella, Smeland, Frei et al., 2023) стверджують, що у родини пацієнта з шизофренією часто зустрічається помірний когнітивний дефіцит, що підтверджує роль генетики у розвитку цього захворювання. Когнітивний дефіцит суттєво впливає на повсякденне функціонування, побудову довготривалих стосунків, а також виконання звичайних рутинних справ.

Розлади уваги: Шизофреніки демонструють розлади у різних завданнях селективної уваги (Wang, Sun, Wong, & So, 2023). Chen & Faraone (in Wang, Sun, Wong, & So, 2023) стверджують, що люди з діагнозом шизофренії досягають слабких результатів у різних тестах уваги, таких як тест Струпа та CPT (continuous performance test).

Робоча пам'ять: Робоча пам'ять також уражена; у дослідженні Van Snellenberg et al. (2016) спостерігалася притуплена відповідь перевернутої U (зв'язок між тиском і продуктивністю) у лікованих та нелікованих шизофреніків порівняно зі здоровими індивідами. Реакція була помічена в лівій дорсолатеральній префронтальній корі. Це знання може пояснювати дефіцит у місткості робочої пам'яті.

Епізодична пам'ять: Пацієнти мають труднощі з пригадуванням інформації, яку вони нещодавно вивчили, разом із її контекстом (Kwok, та інші, 2021).

Психомоторика: У шизофренічних пацієнтів ми можемо спостерігати кататонію (заціпеніння, нездатність рухатися або розмовляти), зокрема при кататонічній шизофренії (Cao, та інші, 2023). Розлади виконавчих функцій: Hwang et al. (in Hintze, Barczak, & Rowicka, 2022) включає до виконавчих функцій робочу пам'ять, мотивацію, планування, мислення, емоційні та соціальні здібності, а також продуктивність у роботі та навчанні.

Дослідницька проблема

Дослідження було спрямоване на відповідь на питання, чи існує значний зв'язок між когнітивними дефіцитами та якістю життя. Багато авторів сприймають цей зв'язок як неясний (наприклад, Rekhi et al., 2023 або Dziwota et al., 2018). Rekhi et al. (2023) у своєму дослідженні підтвердили цей зв'язок, проте все одно наполягали на розширенні досліджень у цій галузі. Dziwota et al. (2018) стверджують, що за зниженням якості життя може стояти саме когнітивний дефіцит. Ishii et al. (2022) стверджують, що саме лікування депресії при шизофренії сприяє покращенню їхньої якості життя, а інші автори приписують низьку якість життя антипсихотикам (Öz S. H., 2022), стигматизації (Khalaf et al., 2023); низькому рівню соціалізації (Rekhi et al., 2023; Dziwota et al., 2018) або недостатній підтримці з боку родини (Setiawati, Lesmana, & Sawitri, 2021). Деякі автори навіть стверджують, що якість життя пов'язана з віком, і, отже, з віком вона знижується (Rekhi, Saw, Lim, Keefe, & Lee, 2023). Було використано компаративний та кореляційний дослідницький план.

Дослідницькі цілі та гіпотези

Ціль 1: Визначити рівень самооцінки якості життя шизофреніків. H1 Між якістю життя контрольної групи та якістю життя шизофреніків існує значна різниця в кожному домені анкети WHOQOL-BREF. (Ishii, та інші, 2022).

Ціль 2: Визначити рівень самооцінки когнітивних функцій у пацієнтів із діагнозом шизофренії та в індивідів, у яких не було діагностовано жодного психічного розладу. H2 Між результатами шизофреніків та здорових людей в анкеті CFQ існує значна різниця. (Rekhi, Saw, Lim, Keefe, & Lee, 2023).

Ціль 3: Визначити, чи когнітивні функції (або когнітивний дефіцит) пов'язані з якістю життя у шизофреніків. H3 Когнітивний дефіцит пов'язаний з якістю життя у шизофренічних пацієнтів (Dziwota, 2018).

Ціль 4: Перевірити, чи якість життя з віком знижується. H4 Якість життя з віком знижується (Rekhi, Saw, Lim, Keefe, & Lee, 2023). H4.1 Якість життя шизофреніків з віком знижується. H4.2 Якість життя здорових людей з віком знижується.

Дослідницька вибірка

Дослідницьку вибірку склали психіатричні пацієнти, що походять із психіатричної лікарні у Veľké Zálužie, та здорові люди. Збір даних у лікарні відбувся за згодою етичної комісії. Для вибору клінічної дослідницької вибірки було використано квотний тип вибірки, причому умовою був діагноз шизофренії. Загалом у дослідженні взяла участь 41 особа, з них клінічних пацієнтів 11 (6 жінок та 5 чоловіків) і здорових 30 (16 жінок та 14 чоловіків).

Методи збору даних

Метод збору даних у межах клінічного дослідження відбувся у проміжку січень – лютий 2024 року, загалом тричі – вперше у січні 2024 року, а вдруге та втретє у лютому 2024 року – безпосередньо у психіатричній лікарні. Збір даних від здорових людей відбувся також із січня 2024 року до лютого 2024 року методом «снігової кулі» онлайн.

Збір даних відбувся за допомогою двох кількісних опитувальників. Для вимірювання когнітивних функцій було використано опитувальник CFQ (Cognitive Failures Questionnaire) від Broadbent та співавт., який вимірює когнітивний дефіцит у пам’яті, мисленні, виконавчих функціях та інших сферах. Цей опитувальник складається з 25 запитань, на які учасники відповідають за шкалою від 0 до 4, де 0 означає «ніколи», а 4 — «дуже часто». Йдеться про опитувальник самооцінки, пункти якого мають ординальний характер. Для вимірювання якості життя було використано опитувальник WHOQOL – BREF (World Health Organization Quality of Life Scale), який досліджує якість життя у 4 сферах: фізична, соціальна, психологічна сфери та середовище. Опитувальник має загалом 26 запитань, які розподілені за згаданими чотирма сферами.

Операціоналізація змінних

Головною вимірюваною шкальною (метричною) змінною була якість життя, яка вимірювалася на основі 4 доменів опитувальника WHOQOL BREF: якість життя у фізичній сфері, соціальній, психологічній сфері та у навколишньому середовищі. Другою вимірюваною шкальною змінною був когнітивний дефіцит, який вимірювався опитувальником CFQ.

Аналіз даних

Результати окремих опитувальників були внесені до бази даних у статистичній програмі SPSS. Для тестування валідності опитувальників було створено окрему базу даних із пунктами та окремими відповідями.

Ми перейшли до тестування нормального розподілу шкальних змінних за допомогою тесту Шапіро-Вілка, оскільки дослідницька вибірка складалася з менш ніж 50 осіб (N=41). Також було перевірено гомогенність дисперсії за допомогою тесту Левена.

На цій основі ми працювали з параметричним тестом двох незалежних вибірок, де було використано тест Велча для тестування 2-ї гіпотези, а також він був використаний при тестуванні 1-ї гіпотези, зокрема для домену 2 та 4 опитувальника WHOQOL-BREF. Для решти доменів (1 та 3) цього опитувальника в першій гіпотезі було використано t-тест.

Тестування зв’язку когнітивного дефіциту та якості життя відбулося за допомогою функції Correlate, де було обрано опцію Bivariate, а для тестування третьої гіпотези було використано коефіцієнт кореляції Спірмена. Було обрано двосторонній потік значущості. Для тестування четвертої гіпотези (і двох додаткових гіпотез) знову було використано функцію Correlate та Bivariate. У цьому випадку було використано коефіцієнт кореляції Пірсона. Ми використали односторонній потік значущості.

Результати валідизації опитувальників

Оскільки ми зібрали дані за допомогою опитувальника CFQ, який ще не був валідизований на території Словацької Республіки, перед тестуванням гіпотез ми перевірили його надійність за допомогою альфи Кронбаха. Опитувальник був перекладений перед дослідженням, і цей переклад був оцінений експертами.

Таблиця 1: Надійність опитувальника CFQ у межах груп окремо

Значення альфи Кронбаха для обох вибірок перевищувало значення 0.9, чим було підтверджено дуже добру надійність опитувальника CFQ. Вища надійність була зафіксована у клінічній вибірці, де вона зросла до значення α=0.965.

Таблиця 2: Загальна надійність опитувальника CFQ

Опитувальник CFQ демонструє дуже добру надійність, про що свідчить результат альфи Кронбаха α=0,931. Цей результат стосується всієї дослідницької сукупності.

Результати опитувальників

Таблиця 3: Результати опитувальника CFQ

В опитувальнику CFQ було досягнуто середньої кількості балів 35.17. Цей результат стосувався вибірки здорових людей. У хворих на шизофренію середня кількість балів була вищою і становила 38,27. Між медіанами та модами було помічено більшу різницю, а саме майже 8 балів у медіані та понад 15 балів у моді.

Таблиця 4: Результати опитувальника WHOQOL-BREF у клінічній вибірці

Таблиця 5: Відсоткове вираження результатів опитувальника WHOQOL-BREF у клінічній вибірці

Домен 1 (фізичне здоров’я) досяг середнього бала 15.065, що відповідало рівню якості життя 69.16% від загальноможливого бала 100%. Домен 2 (психічне здоров’я) зафіксував середній бал 14.12, що свідчило про якість життя на рівні 63.26%. Домен 3, соціальні стосунки, мав другий найнижчий результат, а саме 13.9, що означало 62.12%. Домен 4, навколишнє середовище, зафіксував у середньому найнижчу якість життя, а саме на рівні 13.8, що відповідало 61.36%. Найвища якість життя хворих на шизофренію була виміряна в домені 1 — фізичне здоров’я.

Контрольна група досягла інших результатів. Найвища якість життя була зафіксована в домені фізичне здоров’я (68.57%), проте друга найвища якість життя була зафіксована в домені 4 — навколишнє середовище (63.44%). Далі йшов домен 3 — соціальні стосунки, який досяг бала 62.78%. Найнижча якість життя була виміряна в домені 2 (психічне здоров’я), яка зросла до значення 54.44%, що було майже на 9% менше, ніж у хворих на шизофренію.

Таблиця 6: Результати опитувальника WHOQOL-BREF у вибірці здорових людей

Таблиця 7: Відсоткове вираження результатів опитувальника WHOQOL-BREF у вибірці здорових людей

Результати гіпотез

H1 Між якістю життя контрольної групи та якістю життя хворих на шизофренію існує значна різниця в кожному домені опитувальника WHOQOL-BREF.

Таблиця 8: Порівняння якості життя хворих на шизофренію та здорових людей у кожному домені опитувальника WHOQOL-BREF

З результатів, відображених у таблиці №8, ми можемо стверджувати, що не було доведено значних відмінностей між контрольною групою та клінічною вибіркою в жодному з доменів опитувальника WHOQOL-BREF. Найбільше до статистично значущої різниці наблизився домен 2 (психічне здоров’я). Гіпотезу 1 було відхилено.

H2 Між результатами хворих на шизофренію та здорових людей в опитувальнику CFQ існує значна різниця.

Таблиця 9: Порівняльний t-тест Велча змінної CFQ між групами хворих на шизофренію та контрольною групою здорових людей

Для порівняння результатів опитувальника CFQ між контрольною групою та хворими на шизофренію ми обрали тест Велча, оскільки при тестуванні гомогенності в цьому тесті тест Левена був значущим (F(1,39) = 8.71, p = 0.005). З результатів тестування відмінностей за допомогою t-тесту Велча, наведених у таблиці №2, ми можемо констатувати, що рівень когнітивного дефіциту у пацієнтів із шизофренією (M = 38.27, SD = 23.85) не був статистично значущо вищим, ніж у групи здорових людей (M = 35.17, SD = 14.23); (t(41) = 0.41, p = 0.688, d = 0.16), що представляє малий ефект. Гіпотеза 2 не підтвердилася.

H3 Когнітивний дефіцит пов’язаний із якістю життя у пацієнтів із шизофренією.

Таблиця 10: Кореляційний аналіз змінної когнітивний дефіцит та доменів якості життя у пацієнтів із шизофренією

З таблиці № 10 ми можемо підтвердити, що були виявлені статистично значущі негативні зв'язки між когнітивним дефіцитом і всіма чотирма доменами опитувальника якості життя WHOQOL-BREF у пацієнтів із шизофренією. Окремі сили коефіцієнта кореляції варіювалися від сильних (rs = - 0,65, p = 0,032) до дуже сильних (rs = - 0,84, p < 0,001). Ми можемо стверджувати, що чим вищий когнітивний дефіцит, тим нижча якість життя в окремих доменах. Найсильніша кореляція була зафіксована в домені 1 (фізичне здоров'я) та в домені 4 (навколишнє середовище). На основі результатів гіпотезу 3 було підтверджено.

H4 Якість життя з віком знижується.

Таблиця 11: Кореляційний аналіз віку та доменів якості життя — вся вибірка

З таблиці № 11 ми можемо констатувати, що не було доведено статистично значущого негативного зв'язку між рівнем віку та доменами якості життя на всій вибірці, на основі чого гіпотезу 4 було відхилено.

H4.1 Якість життя хворих на шизофренію з віком знижується.

Таблиця 12: Кореляційний аналіз віку та доменів якості життя — група хворих на шизофренію

З таблиці № 12 ми можемо констатувати, що не було доведено жодного статистично значущого негативного зв'язку між рівнем віку та доменами якості життя у групі хворих на шизофренію. На основі результатів гіпотезу було відхилено.

H4.2 Якість життя здорових людей з віком знижується.

Таблиця 13: Кореляційний аналіз віку та доменів якості життя — група здорових людей

З таблиці № 13 ми можемо констатувати, що не було знайдено статистично значущого негативного зв'язку між рівнем віку та доменами якості життя у групі здорових людей. Гіпотезу було відхилено.

Дискусія

Дослідження було зосереджене на порівнянні якості життя, самооцінки когнітивних функцій та їхніх взаємозв'язків у хворих на шизофренію та психічно здорових осіб, а також на перевірці впливу віку на якість життя. У першій частині ми з'ясували, що якість життя хворих на шизофренію суттєво не відрізняється від якості життя психічно здорових осіб. Хворі на шизофренію досягали найвищих балів у домені фізичного здоров'я та найнижчих у домені навколишнього середовища, причому в галузі фізичного здоров'я вони навіть отримали кращі результати, ніж контрольна група. Цей результат суперечить багатьом дослідженням, які вказують на знижену якість життя при шизофренії (Ishii et al., 2022 & Dziwota et al., 2018). Можливим поясненням є викривлена самооцінка хворих на шизофренію, що випливає з порушеного сприйняття реальності або зі спроби представити себе в кращому світлі через стигматизацію. На результати могли вплинути також різні умови життя обох груп, причому здорові респонденти часто були працевлаштовані та піддавалися стресу і втомі, тоді як хворі на шизофренію під час госпіталізації займалися менш вимогливими видами діяльності у відносно стабільному середовищі. Рівень поточного стресу, особисті проблеми чи сама тестова ситуація могли сприяти нижчій оцінці якості життя у контрольної групи.

Другою метою було порівняти самооцінку когнітивних функцій між групами. Хоча хворі на шизофренію в середньому досягали гірших результатів, різниця порівняно з контрольною групою не була статистично значущою, і гіпотезу було відхилено. Цей висновок є дивовижним з огляду на високу поширеність когнітивного дефіциту при шизофренії (Špringelová et al., 2019 & Javitt, 2023). Одним із можливих пояснень є вплив зовнішніх факторів, таких як втома, стрес чи особисті труднощі, які могли негативно вплинути на самооцінку когнітивних функцій і у здорових осіб. Водночас не можна виключити наявність недіагностованих труднощів у контрольній групі, а також обмеження самого методу, заснованого на самооцінці.

Третьою метою було дослідити зв'язок між когнітивним дефіцитом і якістю життя у хворих на шизофренію. Результати продемонстрували сильні та дуже сильні негативні кореляції між когнітивним дефіцитом і всіма доменами якості життя, що підтверджує, що погіршене когнітивне функціонування суттєво втручається в повсякденне життя. Найсильніший зв'язок був зафіксований у домені фізичного здоров'я та навколишнього середовища, що може бути пов'язано з обмеженнями в самостійності, функціонуванні в домашньому господарстві та здатності справлятися з практичними вимогами життя. Слабший зв'язок із доменом психічного здоров'я може бути наслідком викривленого самосприйняття або стабілізуючого ефекту антипсихотичної терапії. Сильна кореляція із соціальними стосунками водночас вказує на те, що когнітивний дефіцит може опосередковано впливати також на сімейний стан і житло, а отже, і на навколишнє середовище хворих на шизофренію. Гіпотезу було підтверджено, що підтвердило твердження про те, що когнітивний дефіцит пов'язаний із якістю життя (Dziwota, 2018).

Четвертою метою було перевірити зв'язок між віком і якістю життя. Результати не продемонстрували однозначного негативного чи позитивного впливу віку на якість життя ні в одній із груп, ні в усій сукупності, що суперечить дослідженню Rekhi, Saw, Lim, Keefe, & Lee, 2023. Гіпотезу про зниження якості життя з віком було відхилено, що вказує на те, що вік сам по собі не обов'язково є вирішальним фактором якості життя, але його вплив може бути опосередкований іншими змінними.

Ліміти

Найсуттєвішим лімітом дослідження є мала кількість респондентів, оскільки представників клінічної вибірки було лише 11. Як ще один ліміт ми сприймаємо використання опитувальних методів, причому опитувальники є методами самооцінки, що свідчить про можливе викривлення відповідей. Вибірка здорових людей заповнювала опитувальники в онлайн-формі, що саме по собі також становить ризик викривлення через можливе нерозуміння запитання.

Висновок

Дослідження підтвердило зв'язок між когнітивним дефіцитом і якістю життя хворих на шизофренію. Цей зв'язок був статистично значущим на рівні p<0,05 до p<0,001. Когнітивний дефіцит найбільше впливав на сферу номер 1 опитувальника якості життя, яку представляло фізичне здоров'я. Найменше він впливав на сферу номер два (психічне здоров'я), причому зв'язок був статистично значущим (p<0,05).

У пацієнтів із шизофренією не було зафіксовано статистично значущої різниці в досягнутому балі опитувальника якості життя порівняно з контрольною дослідницькою вибіркою здорових людей. Жоден із 4 доменів опитувальника якості життя WHOQOL-BREF не продемонстрував статистично значущої різниці. Найбільше до цього наблизився домен 2, який представляло психічне здоров'я (p=0,241).

Різниця в когнітивному дефіциті у здорових людей і хворих на шизофренію також не виявилася статистично значущою (p=0,688). Про це свідчить і середній досягнутий бал в опитувальнику CFQ, причому хворі на шизофренію досягали в середньому 38,27 бала, а здорові — 35,17 бала.

Також було відхилено гіпотезу номер 4, яка тестувала припущення, що якість життя знижується одночасно з віком. Результати для всієї вибірки були значущими на рівні p=0,406 до p=0,821, що свідчить про те, що результати не є статистично значущими і припущення є недійсним. Гіпотезу було відхилено також для клінічної вибірки (p=0,221 до p=0,803) та для контрольної групи (p=0,470 до p=0,859) окремо.

Когнітивні труднощі втручаються в повсякденне життя пацієнтів зі шизофренією та погіршують якість життя у сферах навколишнього середовища, соціальних стосунків, а також фізичного та психічного здоров'я. Важливо працювати не лише з позитивними симптомами цього діагнозу (галюцинації, марення), а й з негативними симптомами, до яких належить і зниження когнітивних функцій. Тому ми вважаємо за необхідне включати в лікування тренування когнітивних здібностей, яке може складатися з ігор на пам'ять (наприклад, «пексо»/гра на запам'ятовування пар) або ігор на увагу (наприклад, пошук відмінностей між двома зображеннями). Тренування когнітивних здібностей може бути для пацієнтів привабливим і цікавим способом проведення часу під час лікування.

Також доцільно надавати пацієнтам якомога більше інформації про їхній діагноз і про ризики, які становить когнітивний дефіцит. Пацієнтів можна заохочувати тренувати когнітивні здібності й у вільний час.

Внесок цього дослідження ми вбачаємо і в дослідницькій сфері. Зв'язок і значення когнітивного дефіциту щодо якості життя є малодослідженою темою, і результати спонукають до подальших досліджень. Для сфери психіатрії та психології корисним було б і якісне дослідження, де пацієнти могли б без обмежень, накладених варіантами відповідей анкети, описати свої труднощі та вказати на їхній обмежувальний ефект. Цікаво було б також перевірити та розвинути твердження Bobes et al. (in Özden, Tekindal, & Tekindal M., 2023), які стверджують, що якість життя при шизофренії є нижчою, ніж при інших психічних захворюваннях.

Авторки: Bc. Nina Laksíková Mgr. Ivana Vyskočová, PhD. Univerzita sv. Cyrila a Metoda v Trnave

Список бібліографічних посилань

CAO, Yang, WANG, Weixin, CHEN, Jiong, LIANG, Sugai, CHEN, Xianyu, & DONG, Hui (2023). A case of comorbidity of schizophrenic catatonia and chronic intestinal pseudo-obstruction Successfully managed with lorazepam. In Heliyon, 9(10), e21067. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e21067

DZIWOTA, Ewelina, STEPULAK, Marian Z., WŁOSZCZAK-SZUBZDA, Anna, OLAJOSSY, Marcin (2018). Social functioning and the quality of life of patients diagnosed with schizophrenia. In Annals of Agricultural and Enviromental Medicine, 25(1): 50-55. doi: 10.5604/12321966.1233566

HINTZE, Beata, ROWICKA, Magdalena, & BARCZAK, Anna (2022). Are executive functions deficits in early-onset chronic schizophrenia more severe than in adult-onset chronic schizophrenia? In Clinical Neuropsychiatry, 19. https://doi.org/10.36131/cnfioritieditore20220108

ISHII, Yoshimune, TOMOTAKE, Masahito, CHIBA, Shinichi, TSUTSUMI, Rie, AONO, Masatomo, & TAGUCHI, Koushirou (2022). Relationship between quality of life and clinical factors in inpatients with schizophrenia. In The journal of medical investigation : JMI, 69(1.2), 80–85. https://doi.org/10.2152/jmi.69.80

KARIMI, Milad, & BRAZIER, John (2016). Health, Health-Related Quality of Life, and Quality of Life: What is the Difference?. In PharmacoEconomics, 34(7), 645–649. https://doi.org/10.1007/s40273-016-0389-9

KHALAF, Ola, FATHY, Heba, EBRAHIM, Hadeer A. M., & SAMIE, Mai A. (2023). Self-stigma and coping in youth with schizophrenia and bipolar disorder: A comparative study. In Middle East Current Psychiatry, 30. https://doi.org/10.1186/s43045-023-00350-0

KWOK, Sze C., XU, Xinming, DUAN, Wei, WANG, Xinyi, TANG, Yingying, ALLÉ, Mélissa C., & BERNA, Fabrice (2021). Autobiographical and episodic memory deficits in schizophrenia: A narrative review and proposed agenda for research. In Clinical Psychology Review, 83, 101956. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2020.101956

JAVITT Daniel C. (2023). Cognitive Impairment Associated with Schizophrenia: From Pathophysiology to Treatment. In Annual review of pharmacology and toxicology, 63, 119–141. https://doi.org/10.1146/annurev-pharmtox-051921-093250

ÖZ, Hilal S.; TAKTAK, Şafak (2022). A descriptive study on traditional therapies used by patients with schizophrenia. In GÖBEKLİTEPE - International Journal Of Medical Sciences, 5(7): 181-190.

ÖZDEN, Seda A., TEKINDAL, Melike, & TEKINDAL, Mustafa A. (2023). Quality of life of people with schizophrenia: A meta-analysis. In: The International Journal of Social Psychiatry, 69, 207640231164019. https://doi.org/10.1177/00207640231164019

PANZINI, Raquel G., MOSQUEIRO, Bruno P., ZIMPEL, Rogério R., BANDEIRA, Denise R., ROCHA, Neusa S., & FLECK, Marcelo P. (2017). Quality-of-life and spirituality. In International review of psychiatry (Abingdon, England), 29(3), 263–282. https://doi.org/10.1080/09540261.2017.1285553

REKHI, Gurpreet; SAW, Young E.; LIM, Keane; KEEFE, Richard S.E.; LEE, Jimmy (2023). Impact of Cognitive Impairments on Health-Related Quality of Life in Schizophrenia. In Brain Sciences, 13(2): 215. https://doi.org/10.3390/brainsci13020215

SETIAWATI, Ni, SAWITRI, Anak, & LESMANA, Cokorda (2021). Family support and quality of life of schizophrenia patients. In International Journal of Public Health Science (IJPHS), 10(696). https://doi.org/10.11591/ijphs.v10i3.20915

ŠPRINGELOVÁ, Dana; PETROVIČ, Jozef; SMOLEJOVÁ, Eva; HAJDÚK, Michal; RYBECKÁ, Tatiana; JANÍKOVÁ, Eva; HERETIK, Anton (2019). Možnosti diagnostiky kognitívneho deficitu u pacientov so schizofréniou pomocou testov zo slovenskej neuropsychologickej batérie NEUROPSY. In Psychiatrická prax, 20(3): 112-115.

VAN SNELLENBERG, Jared X., GIRGIS, Ragy R., HORGA, Guillermo, VAN DE GIESSEN, Elsmarieke, SLIFSTEIN, Mark, OJEIL, Najate, WEINSTEIN, Jodi J., MOORE, Holly, LIEBERMAN, Jeffrey A., SHOHAMY, Daphna, SMITH, Edward E., & ABI-DARGHAM, Anissa (2016). Mechanisms of working memory impairment in schizophrenia. In Biological Psychiatry, 80(8), 617–626. https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2016.02.017

WANG, Wenyue, SUN, Xiaoqi, WONG, Alan C.-N., & SO, Suzanne H.-W. (2023). Selective processing in attention and memory in schizophrenia: A meta-analysis of the negative priming effect. In Journal of Psychiatric Research, 161, 112-122. https://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2023.06.004

WOOTTON, Olivia, SHADRIN, Alexey A., BJELLA, Thomas et al. Genomic insights into the shared and distinct genetic architecture of cognitive function and schizophrenia. In Sci Rep 14, 15356 (2024). https://doi.org/10.1038/s41598-024-66085-y