Усі люди народжуються вільними та рівними... Кожна людина має право на освіту... Кожна людина має право на свободу переконань і вільне їх виявлення... Усі люди рівні перед законом... Кожен має всі права і всі свободи, проголошені Загальною декларацією прав людини, без будь-якої різниці, як-от раса, колір шкіри, стать, мова, релігія, політичні або інші переконання, національне чи соціальне походження, майновий, становий або інший стан...

Чому ми тут згадуємо Загальну декларацію прав людини ООН, яка цього року 10 грудня «відсвяткує» 63-річчя? Що спільного мають права людини з розвитком та допомогою на цілі розвитку?

Наприклад, те, що право на освіту чи право на свободу думки та інформації є також передумовою розвитку. А рівність (не лише) перед законом, незалежно від того, чи ви жінка чи чоловік, представник національної чи етнічної меншини, безробітний чи президент держави або комерційної компанії, є передумовою створення шансів на гідне життя для всіх верств населення, а також запобіганням корупції та клієнтелізму, які перешкоджають розвитку, або запобіганням виникненню напруженості та відкритих конфліктів у суспільстві чи навіть між країнами.

Саме тому, наприклад, нерівноправне становище жінок, дитяча праця чи дискримінація за етнічною ознакою та ігнорування проблем знедолених груп також сприяють тому, що бідні країни не здатні прогресувати. І це попри те, що допомога на цілі розвитку надається вже кілька десятиліть.

Ситуація в багатьох країнах, що розвиваються, стагнує або покращується дуже повільно. Саме тому в останні роки багато донорів, особливо скандинавські країни та менші донори, почали застосовувати новий підхід у допомозі на цілі розвитку — правозахисний підхід до розвитку. Він означає, що в планування розвитку та допомоги на цілі розвитку включаються міжнародні стандарти в галузі прав людини та аналізуються причини, які перешкоджають розвитку. Цей підхід зосереджується на виключених та знедолених групах людей, аналізі основних причин бідності, використанні дискримінаційних практик та порушенні прав людини, а також на взаємозв'язку між тими, хто є носіями прав, і тими, хто несе відповідальність за їх реалізацію.

Згідно з Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини, допомога на цілі розвитку, як і дотримання прав людини, сприяє добробуту та свободі, що ґрунтуються на гідності та рівності між людьми. Бідність є наслідком знедоленості та виключення. Бідність означає не лише брак матеріальних благ і можливостей, таких як працевлаштування, володіння засобами виробництва та капіталом, а й брак соціальних благ, таких як здоров'я, доступ до освіти, особиста безпека, культурна ідентичність, реалізація громадянських прав.

Порушення прав людини є причиною, а також наслідком бідності. Їх реалізація, вимога щодо їх дотримання, навпаки, є засобом досягнення розвитку.

Platforma MVRO

Права людини, важливі з погляду розвитку

Розвиток у країні не буде забезпечений, доки не будуть забезпечені ці права для всіх її мешканців:

  • Право на харчування, здоров'я, житло
  • Право на освіту
  • Право на працю
  • Право на участь (свобода вираження поглядів і право на інформацію, право на мирні зібрання та свободу об'єднань)
  • Право на володіння землею
  • Права дітей (право на життя та захист від насильства і зловживань, права на здоров'я, освіту, відпочинок і дозвілля)
  • Права працівників (право на справедливі та сприятливі умови праці, право створювати профспілки)
  • Права меншин (на збереження мови та культурної ідентичності)
  • Право на рівне ставлення — недискримінація жінок і маргіналізованих груп
  • Право на захист довкілля
  • Право на застосування закону та належний процес (право на доступ до інформації та до органів влади)

(Джерело: UNDP)___________

Стаття вийшла у бюлетені Rozvojová pomoc - Jeseň 2011. Його видає Platforma mimovládnych rozvojových organizácií (MVRO), яка є об'єднанням юридичних осіб — парасольковою організацією 31 (23 дійсних члени та 8 спостерігачів) словацьких неурядових організацій, що займаються переважно закордонною допомогою на цілі розвитку та гуманітарною допомогою.