Система моніторингу дозування ліків (СМДЛ), придатна для осіб, які тривалий час вживають ліки в закладах соціальних послуг та в домашніх умовах (дослідження)

ВСТУП

Зі збільшенням кількості населення зростає також попит на медичну та соціальну допомогу, а також на надання високоякісного догляду літнім людям у Словаччині. Ці послуги повинні задовольняти потреби осіб, які можуть мати цілий ряд гострих та хронічних станів. Здатність лікарняних служб відповідати цим вимогам обмежена, тому заклади соціальних послуг надають житлові та медичні послуги, щоб задовольнити цю незадоволену потребу. У популярній пресі висловлювалися побоювання щодо управління ліками в закладах соціальних послуг, і в літературі доведено, що цей процес не є оптимальним. Тому метою дослідження було вивчити управління ліками в закладах соціальних послуг із фокусом на сфери призначення, видачі та відходів лікарських засобів.

Необхідно ретельно зважити процедури призначення, щоб зменшити навантаження ліками, і слід докласти зусиль для впровадження мультидисциплінарного підходу до догляду. Для кращого та ефективнішого управління ліками існує Система моніторингу дозування ліків (СМДЛ). СМДЛ — це пристрій для зберігання твердих лікарських форм, спрямований на спрощення видачі ліків пацієнтам/клієнтам. СМДЛ відкриває нові можливості пакування ліків для різних закладів соціальних послуг, для пацієнтів у домашніх умовах або в інших медичних закладах, таких як лікарні. СМДЛ наповнюється керівниками або кваліфікованими медичними сестрами безпосередньо в закладі або в домашніх умовах простим способом. Ця система дозволить пацієнтам/клієнтам легко вживати ліки в денних дозах, так, як їх призначив лікар. Зазначається, що СМДЛ має низку переваг, включаючи підвищення дотримання режиму лікування з боку клієнтів та мінімізацію помилок, пов'язаних із дозою ліків.

У нас зросли не лише фінансові тиски, але й надалі набір працівників у секторі соціальних послуг є складним. Існує великий дефіцит медичних сестер, доглядальників та опікунів, які могли б сприяти кращому наданню соціальних послуг, поєднаних із медичними послугами в закладах соціальних послуг. Дослідження свідчать, що медсестри віддають перевагу роботі в первинній або вторинній медичній допомозі, ніж у секторі соціальних послуг. Частково це наслідок покращеного доступу до ресурсів та мультидисциплінарного середовища в таких умовах, які в секторі соціальних послуг є недостатніми. Ще одним тиском на цю галузь є посилений регуляторний контроль (стандарти догляду, ÚDZS) внаслідок кількох значних інцидентів у закладах, спрямованих на догляд за клієнтами. Цей контроль є зрозумілим, оскільки клієнти закладів соціальних послуг часто представляють найбільш вразливих осіб у суспільстві. Але це того варте. Разом ці тиски можуть забезпечити ефективний та якісний догляд. Однією з головних медсестринських процедур у закладах соціальних послуг є також видача ліків, призначених лікарем для окремих клієнтів. Зазвичай у закладах соціальних послуг клієнти не здатні керувати власними ліками, тому персонал бере участь в управлінні, адмініструванні та видачі ліків.

Докази свідчать, що клієнти в закладах соціальних послуг є особливо чутливими до шкоди, пов'язаної з ліками, через надання слабкої інформації про різні медикаментозні алергії при призначенні ліків та через невідповідні адміністративні процедури в закладах, хоча ця сфера залишається недостатньо дослідженою. У результаті ця робота розглядає управління ліками на вибірці закладів соціальних послуг із фокусом на призначення, видачу та марнотратство ліків.

Цілі дослідження

Метою є вивчення управління видачею ліків у закладах соціальних послуг, поєднаних із проживанням, із фокусом на сфери призначення, видачі та відходів лікарських засобів. Для досягнення цієї мети було використано аналіз медикаментозних записів про видачу ліків та записів про повернення ліків до аптек.

1-ю метою цього дослідження є вивчення призначення ліків клієнтам у закладах соціальних послуг.

Підцілі:

1. Ідентифікувати ліки, призначені для догляду за клієнтами, які проживають у закладах соціальних послуг.
2. Оцінити поширеність поліпрагмазії та надмірної поліпрагмазії у отримувачів соціальних послуг. Поліпрагмазія виникає у клієнтів, які щодня вживають 5 і більше ліків.
3. Оцінити поширеність потенційно невідповідних ліків (ПНЛ), призначених для догляду за клієнтами в закладах соціальних послуг.

2-ю метою цього дослідження є ідентифікація типів та поширеності помилок в управлінні ліками в закладах соціальних послуг через аналіз Медикаментозних записів. Медикаментозний запис служить для медичного персоналу для запису видачі ліків клієнту. Він містить інформацію про клієнта, лікаря, назву ліків та час видачі ліків.

Підцілі:

1. Охарактеризувати типи помилок, такі як забуття підпису медсестри або доглядальника про те, що він видав ліки клієнту, не записана алергія клієнта на ліки, помилка дозування ліків у часовому інтервалі тощо, які можна виявити за допомогою Медикаментозних записів. Медикаментозний запис служить для медсестри, щоб видавати ліки клієнту без спричинення помилки.
2. Виконати аналіз Медикаментозних записів для кількісної оцінки виявлених помилок.
3. Ідентифікувати виникнення помилок, пов'язаних із потенційно невідповідними ліками (ПНЛ). MZ SR (Міністерство охорони здоров'я Словацької Республіки) категоризація ліків відповідно до потреб усіх вікових груп.

3-ю метою цього дослідження є вивчення видів та кількості ліків, які повернулися до аптек, у вибірці закладів соціальних послуг.

Підцілі:

1. Кількісно оцінити вартість змарнованих ліків із записів про повернення ліків до аптек.
2. Кількісно оцінити вартість надмірно закуплених ліків у закладах соціальних послуг. Деякі заклади мають велику кількість ліків, щодо яких не мають доброго огляду, наприклад, про термін придатності ліків, або виникають помилки при зміні призначення ліків клієнту тощо.
3. Дослідити види ліків, які були викинуті у цій вибірці ЗСП (закладів соціальних послуг).

Дослідницька проблема

У всьому світі зростає популяція дорослих віком понад 65 років (літніх дорослих). Головне дослідження, яке у 2010 році передбачило, що внаслідок збільшення середньої тривалості життя як у розвинених, так і в країнах, що розвиваються, літня доросла популяція продовжуватиме зростати протягом наступних 4 десятиліть (Stegemann et al. 2010,) стор. 116; це збільшення здебільшого спостерігається у людей віком 80 років і старше. На жаль, загальна тривалість життя зростає швидше, ніж тривалість здорового життя, тобто середня кількість років, прожитих у доброму стані здоров'я. У нас тенденція в літній дорослій популяції подібна з очікуваним зростанням кількості людей віком 65 років і старше. Передбачається, що цей драматичний зсув у популяції чинитиме додатковий тиск на медичні послуги як у первинній, так і у вторинній допомозі. Літня популяція дорослих принаймні частково схильна до численних хронічних захворювань і схильна до поліпрагмазії, наслідком чого є несприятливі реакції на ліки через те, що клієнти вживають щодня навіть 12 ліків.

Визначення бази знань

Старіння — це поступовий прогресуючий процес, що характеризується фізіологічними змінами та помітним зниженням функцій організму разом із підвищенням сприйнятливості до побічних ефектів лікарських засобів (Mangoni a Jackson 2003) стор. 96. Окрім фізіологічного занепаду, існують також неврологічні дефіцити, пов’язані з віком, які можуть призводити до зорових, моторних та когнітивних порушень, що можуть знижувати якість життя та фактично перешкоджати здатності особи безпечно вживати свої ліки. Ці зміни впливають на абсорбцію, метаболізм, розподіл та виведення ліків, що може бути непередбачуваним і підлягати значній варіативності серед клієнтів, але зрештою може призвести до небажаних реакцій на ліки (Stegemann et al. 2010) стор. 78. У результаті призначення ліків цій популяції має бути ретельно зваженим.

Аналіз сучасного стану

Складні стани здоров’я, тривалі хвороби, множинні хронічні захворювання та геріатричні синдроми, які вражають деяких літніх людей, часто вимагають багаторазової медикаментозної терапії як основного втручання для лікування, профілактики, контролю або покращення якості життя клієнтів. З огляду на зміни фармакокінетики — це надходження ліків аж до їх виведення, та фармакодинаміки — вплив ліків на організм, пов’язані з віком у цій популяції, це веде до належного використання ліків.

Таблиця 1 Зміни в популяції людей віком > 65 років у наступні 40 років у розвинених країнах та країнах, що розвиваються. (адаптовано (Stegemann et al. 2010), стор. 145.

Передбачається, що цей драматичний зсув у популяції чинитиме додатковий тиск на медичні послуги як у первинній, так і в вторинній ланці допомоги. Популяція літніх людей, принаймні частково, схильна до множинних хронічних захворювань і схильна до поліпрагмазії, наслідком чого є небажані реакції на ліки.

Якщо ліки надаються клієнтам соціальних служб, їх видача повинна бути задокументована в записах про прийом ліків. Записи про прийом ліків є головним документальним підтвердженням видачі ліків клієнтам. Кожен клієнт повинен мати окремий запис про прийом ліків, який надає деталі про клієнта, включаючи його ім’я, дату народження та статус алергії, містить перелік усіх ліків, які мають надаватися клієнту, з доданими інструкціями щодо дозування, будь-якими особливими вказівками або заходами безпеки, пов’язаними з ліками, і надає сітку, в якій фіксуються звіти. Не існує єдиного визначеного формату для запису про прийом ліків, проте зміст буде приблизно схожим, що дозволить ефективно інформувати про клієнта та послідовно записувати видачу ліків у запис про прийом ліків.

Відходи ліків можуть виникнути на будь-якому етапі процесу управління ліками від видачі рецепта до ліків у руках пацієнта. Також очевидно, що у виникненні відходів ліків беруть участь усі пацієнти та медичні працівники (лікарі, фармацевти, медичний персонал). Очевидно, що деяким причинам виникнення відходів ліків можна запобігти (наприклад, запобігання надмірному постачанню ліків, підтримка дотримання режиму лікування через навчання та консультування клієнта), тоді як деяким з них неможливо запобігти (наприклад, смерть), причому оцінки свідчать, що розподіл між відходами, яким можна запобігти, і відходами, яким неможливо запобігти, становить приблизно 50 : 50 (York Health Economics Consort a The School of Pharmacy 2010) стор. 112.

Вихідні дані дослідження

Причини поліпрагмазії є мультифакторними, але концепція каскадного призначення відіграє значну роль там, де небажана реакція на ліки помилково діагностується як новий симптом, так що лікар призначає ліки для першого симптому хвороби, а не для тривалого захворювання, ліки B призначаються швидше як раціоналізація ліків A (Lavan a Gallagher 2016 стор. 82; Cahir et al. 2010) стор. 221. Це ускладнюється в середовищі закладів соціальних служб, де існує багато джерел медичних послуг, до яких залучена велика кількість лікарів, що здійснюють призначення, як-от терапевт та спеціаліст, які часто не консультуються безпосередньо з клієнтом, а скоріше отримують інформацію щодо клієнта через медсестру або доглядача (Bergman et al. 2007) стор. 96. У будинку соціальних служб є пацієнти, які знаходяться на 6-му ступені надання сестринського догляду.

Оцінки свідчать, що приблизно 80 % усіх ліків у закладах соціальних служб могли б бути упаковані в системи MSDL. MSDL рекомендується для всіх ліків, включаючи ліки за вимогою, ліки з потенційною цитотоксичністю, ліки з варіативним дозуванням та гігроскопічні або світлочутливі ліки. MSDL, однак, міг би бути найпоширенішою системою, що використовується в закладах соціальних служб або в домашньому догляді для управління ліками.

Таблиця 2 Вимоги норми до ліків у закладах соціальних служб

Джерело: MZ SR: https://www.slov-lex.sk/pravne-predpisy/SK/ZZ/2005/501/#prilohy.priloha-prilohak_vyhlaske_c_501_2005_z_z.oznacenie

Методи, використані в дослідженні

У цій частині ми визначимо методи, якими будемо працювати при створенні дослідження. Ця стаття є частиною ширшого дослідження з метою вивчення впровадження флаконів MSDL. Щоб заклад соціальних служб був допущений до реалізації дослідження, він мав бути зареєстрований як надавач соціальних послуг і, перш за все, опікуватися літніми людьми. Ідентифікація закладів соціальних служб відбудеться у двох частинах, де загальна кількість становитиме 10 ZSS. У першій частині це будуть заклади, що надають соціальні послуги, як-от Будинок соціальних служб. У другій частині будуть обрані заклади для людей похилого віку.

Для цілі 1 буде використано Критерій Beer (Beers et al. 1991) стор. 94, оскільки це один із найбільш часто використовуваних явних критеріїв. Критерій Beer базується на опублікованих оглядах, експертних висновках та консенсусних методах без клінічного оцінювання конкретного клієнта. Він ідентифікує та групує ліки, які можуть бути невідповідними для літніх людей, у три категорії: i) ліки, яких літні люди повинні уникати; ii) ліки, що перевищують максимальну рекомендовану добову дозу; iii) ліки, яких необхідно уникати в поєднанні з кількома діагнозами.

Було розроблено кілька критеріїв, які намагаються класифікувати таке невідповідне призначення. Такі критерії є або явними (список ліків, яких необхідно уникати або які слід використовувати з обережністю), або неявними (на основі судження лікарів). У цьому дослідженні були використані критерії Beer, явні критерії, які були придатні для використання в закладах соціальних служб із цілодобовим медичним доглядом. Старша медсестра в закладі соціальних служб несе відповідальність за кожного клієнта і тісно співпрацює з лікарями та спеціалістами, щоб отримувачі соціальних послуг отримували високоякісний та професійний сестринський догляд.

Критерії поділяють ліки на:

(i) ті, яких літні люди віком 65 років і старше повинні уникати (ліки, що мають високе антихолінергічне навантаження, тобто ліки, які викликають блокаду м’язових рецепторів і мають побічні ефекти, що призводять до інших проблем, таких як сухість у роті, запор, делірій тощо); (ii) ліки, які слід використовувати з обережністю (незалежно від хвороби чи стану, головним чином аспірин для первинної профілактики проблем із серцем та діуретики, які в кінцевому підсумку можуть спричинити посилене виведення натрію з організму) та (iii) ліки, яких слід уникати, особливо при хворобливих станах, коли медсестра може поінформувати лікаря про побічні ефекти цих ліків для клієнта.

Для досягнення другої мети ми будемо досліджувати записи про видані ліки в закладах соціального обслуговування (ЗСО). Метою буде виявлення помилок, пов’язаних із медикаментозним менеджментом у закладах соціального обслуговування. Це можна досягти за допомогою багатьох механізмів, включаючи пряме спостереження або аналіз документів (графіки, клінічні нотатки тощо). Аналіз записів про видані ліки має ту перевагу, що аналіз можна проводити безпосередньо в закладах соціального обслуговування, але він залежить від повноти документації. У літературі не існує жодних протоколів, які б характеризували помилки в записах про видані ліки, тому був розроблений внутрішній протокол, який слугуватиме для оцінки записів про видані ліки та медикаментозного менеджменту в закладах соціального обслуговування. Використовуючи «тестовий» заклад та історичні записи про видані ліки, буде розроблено та вдосконалено протокол, який фіксуватиме помилки у п’яти основних категоріях:

• регуляторні помилки,
• адміністративні помилки,
• помилки в записах про видані ліки,
• помилки в запасах та
• інші помилки.

Потім буде проведено аналіз десяти закладів соціального обслуговування та розраховано рівень помилок під час видачі ліків та ведення записів.

Для третьої мети ми використаємо процедуру, за якої від закладів соціального обслуговування, що беруть участь, вимагатимуться записи про повернуті ліки, а ліки в закладах будуть фізично перераховані, а потім порівняні з задокументованим станом ліків. Вартість повернутих ліків та надлишкових ліків потім буде розрахована за допомогою простої формули для оцінки рівня відходів ліків.

Витрати на невикористані ліки = Ціна за одиницю x Невикористана кількість (Ciullo a Shepherd, 1977).

Валідність

Валідність отриманої інформації є дуже високою, враховуючи записи, які будуть зібрані з окремих ЗСО, що виявлять зацікавленість у участі в цьому виді дослідження. Отримана інформація сприятиме покращенню медикаментозного менеджменту в закладах соціального обслуговування, індивідуалізації потреб клієнтів, а в рамках висновків про відходи ліків ми сприятимемо покращенню витрачання фінансових коштів на ліки та зменшенню накопичення надлишкових ліків у цих закладах.

Вибіркова сукупність

Вибір закладів соціального обслуговування відбуватиметься шляхом вибору вибірки з доступних закладів. Методика вибору буде обрана у співпраці з дослідником. Щоб заклад соціального обслуговування був придатним для дослідження, він повинен насамперед надавати соціальні послуги літнім людям. Наступним критерієм буде те, що даний заклад використовує якийсь запис про видані ліки для фіксації видачі ліків та медикаментозного менеджменту, а догляд переважно забезпечується для літніх людей.

Часова шкала дослідження

Дослідження на цю тему вже розпочалося у 2014 році, причому ми передбачаємо завершення дослідження та публікацію результатів дослідження у 2021 році.

Процедура

Статистичний аналіз даних ми будемо робити на основі доступних даних за допомогою програмного пакета EXCEL, причому використаємо його розширені функції.

Спосіб обробки даних

Використовуватимуться точні та перевірені практикою статистичні методи обробки при зборі даних, які базуються на методах:

• Сортування даних,
• створення класів даних,
• категоризації помилок ліків, відходів ліків,
• створення графіків з доступних даних.

Збір даних

Дані для нашого дослідження ми отримаємо шляхом збору записів про видані ліки з окремих обраних закладів соціального обслуговування у формі анонімізації так, щоб була анонімізована будь-яка частина запису про видані ліки, яка могла б ідентифікувати клієнтів. Ліки, призначені для кожного клієнта, будуть вилучені безпосередньо із записів про видані ліки за допомогою ретроспективного аналізу анонімізованих записів про ліки та класифіковані за терапевтичними категоріями. Інформація, вилучена із записів про видані ліки, повинна містити: i) дату народження; ii) назву ліків (групу ліків); iii) дозування ліків (дані як г, мг, мкг тощо); iv) тип формулювання (перед їжею, після їжі); v) дозу призначеного лікарського засобу; vi) частоту видачі; vii) отриману кількість; viii) вид ліків, тобто чи йдеться про звичайні ліки, чи ліки «за потреби» («ліки за потреби» — це ліки, що вживаються нерегулярно, як, наприклад, при головному болю тощо).

У рамках другої мети будуть використані ті самі записи про видані ліки для того, щоб дослідити типи та поширеність помилок у ЗСО при видачі ліків.

У рамках третьої мети ми досліджуватимемо записи з обраних закладів соціального обслуговування про відходи ліків (аудит відходів ліків), щоб з’ясувати реальний стан відходності ліків.

Робочі гіпотези

Дослідження ми спрямували на перевірку трьох гіпотез: H1: Найчастішими невідповідно призначуваними ліками є проносні засоби та парацетамол для літніх людей, які живуть у закладах соціального обслуговування, як результат неналежного призначення ліків у рамках поганого медикаментозного менеджменту, де відбувається неналежне довгострокове призначення ліків лікарем без інших необхідних обстежень. H2: Найчастішими помилками при видачі ліків є пропуск доз. H3: У закладах соціального обслуговування ми маємо більше надлишків ліків, ніж ліків, повернутих до аптек.

Порядок реалізації дослідження

Реалізація дослідження передбачає кілька послідовних етапів:

1. Вибір закладів соціального обслуговування.
2. Збір записів про видані ліки, які були анонімізовані.
3. Збір даних із записів про видані ліки для кожного клієнта ЗСО.
4. Аудит відходів ліків та ліків, повернутих до аптек.
5. Адміністрування отриманих даних та інших супровідних методик.
6. Математико-статистична обробка даних з отриманих записів про видані ліки та записів про повернення ліків, а згодом і з погляду перевірки інших сформульованих гіпотез.
7. Інтерпретація отриманих знань, дискусія, висновок, рекомендації для практики.

Результати (Очікувані результати)

Ми передбачаємо, що нашим дослідженням ми дійдемо до наступних рішень:

1. результати дослідження будуть пов’язані з проблемами в призначенні ліків, їх видачі та відходах у закладах соціального обслуговування. Хоча це не було прямо протестовано, ідентифіковані проблеми можуть призвести до шкоди здоров’ю клієнтів і, ймовірно, будуть далі обмежувати ресурси медичної та соціальної допомоги. Отримувачі соціальних послуг є особливо вразливою популяцією, і слід відновити зусилля щодо посилення або впровадження мультидисциплінарного підходу до медичної та соціальної допомоги цим клієнтам.

2. У наш час наша система не дозволяє фахівцям у галузі медичного догляду ефективно співпрацювати у наданні допомоги клієнтам, і тому фармацевтична опіка над отримувачами соціальних послуг не є оптимальною.

3. Рішенням для оптимізації управління лікарськими засобами є тісна співпраця між фармацевтами та керівниками закладів соціальних послуг щодо ефективного пакування ліків за допомогою Моніторингової системи дозування ліків MSDL.

Передбачувані результати дослідження:

Ми передбачаємо підтвердження всіх трьох гіпотез. Цим ми доведемо нежиттєздатність поточного стану та необхідність переходу до нового вирішення проблеми. Нове рішення має бути розроблене на основі ретельного аналізу: a) Системи пакування ліків, у тому числі поза межами закладів соціальних послуг, безпосередньо кваліфікованими фармацевтичними працівниками b) Можливості подальшого введення таких упакованих ліків також доглядачами c) Зменшення відходів ліків та зниження надлишків лікарських засобів у закладах соціальних послуг d) Системи, спрямованої на управління лікарськими засобами, ефективної для кожного пацієнта/клієнта.

Щодо всіх систем необхідно розробити порівняльний аналіз переваг та недоліків кожної з них з метою розробки поправки до закону з наступними параметрами: a) управління лікарськими засобами b) ефективне призначення ліків (комунікація між окремими фахівцями) c) пакування ліків у герметично закриті упаковки (MSDL) безпосередньо фармацевтами під час видачі d) аудит ліків та відходів лікарських засобів e) запобігання накопиченню надлишкових ліків у ZSS.

Результат

Розробка аналізів, які послужать соціальній та медичній сферам для обґрунтування зміни управління лікарськими засобами у Словаччині. У наш час ця система не дозволяє фахівцям у галузі медичного догляду ефективно співпрацювати у наданні допомоги клієнтам, і тому фармацевтична опіка над отримувачами соціальних послуг не є оптимальною. MSDL, однак, міг би стати найпоширенішою системою, що використовується в закладах соціальних послуг або в домашньому догляді для управління ліками.

Результати – дискусія про переваги дослідження

У дискусії після завершення дослідження ми опублікуємо застосування результатів дослідження в реальному житті з розрахунком ефективності та переваг, головним чином для:

• Управління лікарськими засобами та ефективного призначення ліків.
• Зменшення призначення потенційно невідповідних ліків.
• Моніторингової системи дозування ліків та аудиту ліків.
• Зменшення відходів ліків у ZSS.

У цій частині дослідження ми порівняємо результати роботи з результатами аналогічних робіт за кордоном, а також аналогічних досліджень у Словаччині. У дискусії ми розглянемо наступні кола проблем:

• У чому наше дослідження збігається з іншими дослідженнями, та дослідження причин збігу.
• У чому наше дослідження не збігається з іншими дослідженнями, та дослідження причин розбіжності.
• Що воно принесло як повну новизну, досі не опубліковані факти, обставини та пропозиції.
• Що підтвердило те, чого вже було досягнуто в роботах та дослідженнях аналогічного характеру.

Результати дослідження

Результатами цієї роботи стане розробка матеріалів для ефективного управління лікарськими засобами та пакування ліків у герметично закриті упаковки (MSDL). Результати матимуть наступний вигляд: a) Розроблена дисертаційна робота, подана на захист. b) Публікація часткових результатів дослідження на фахових наукових конференціях. c) Публікація часткових результатів дослідження у фахових наукових журналах. d) Видання результатів роботи як окремої наукової монографії.

Цим дослідженням ми можемо довести, наскільки ресурсомістким є аналіз записів про ліки. Реалістично його має виконувати медичний працівник із досвідом використання ліків (фармацевт, лікар тощо). Якщо установи мають краще розуміти питання управління ліками в закладах соціальних послуг, необхідно співпрацювати із закладами для розробки ключових показників ефективності та відповідних індикаторів, щоб краще контролювати дотримання норм. Це в інтересах клієнтів, закладів соціальних послуг та регуляторів.

Автор: PhDr. Bc. Marcel Tóth Автор фахової статті є докторантом Вищої школи охорони здоров'я та соціальної роботи св. Єлизавети в Братиславі.

Використана література:

1. ALLDRED, D. a STANDAGE, C. 2011. Помилки в лікуванні в закладах соціальних послуг. Nursing Times 107 (24), с. 14–15.
2. ALLDRED, DP a kol. 2007. Антипсихотичні моделі призначення в закладах соціальних послуг та зв'язок із деменцією. Psychiatric Bulletin 31 (09), с. 329-332.
3. ANRYS, PMS a kol. 2018. Потенційно невідповідне призначення ліків у бельгійських закладах соціальних послуг: поширеність та супутні фактори. Journal of American Medical Director Association 19 (10), с. 884–890.
4. AVORN, J. a GURWITZ, JH 1995. Вживання наркотиків у закладах соціальних послуг. Аналізи внутрішньої медицини 123 (3), с. 195–204. Повна стратегія щодо ліків в Уельсі 2017. Національні індикатори призначення ліків 2017- 2018 [online] Доступно за адресою: http://www.awmsg.org/docs/awmsg/medman/National Prescriptioning Indicators 2013-2014.pdf [Доступ: 30 жовтня 2018].
5. BALLENTINE, NH 2008. Поліпрагмазія у літніх людей. Критична сестринська допомога Quarterly 31 (1), стор. 40-45.
6. BARBER, ND a kol. 2009a. Дослідження щодо використання ліків у закладах соціальних послуг: виникнення, причини та потенційна шкода від помилок у ліках у закладах соціальних послуг для літніх людей. Якість та безпека в охороні здоров'я 18 (5), с. 341–346.
7. BARBER, ND a kol. 2009b. Дослідження щодо використання ліків у закладах соціальних послуг: виникнення, причини та потенційна шкода від помилок у ліках. Якість та безпека в охороні здоров'я 18 (5), с. 341–346.
8. BATES, DW 2007. Запобігання помилкам у ліках: Резюме. Am J Health-Syst Pharm. 64 (9), стор. S3-S9.
9. BEERS, M. a kol. 1988. Використання психоактивних ліків у клієнтів у закладах соціальних послуг. JAMA: The Journal of American Medical Association 260 (20), с. 3016 - 3020.
10. BEERS, MH a kol. 1991. Експліцитні критерії для визначення невідповідного використання ліків у мешканців закладів для людей похилого віку. Substanti a l. Архіви внутрішньої медицини 151, с. 1825–32.
11. BELOOSESKY, Y. et al. 2013. Рівень, варіабельність та супутні фактори поліпрагмазії у пацієнтів із доглядом на дому. Клінічні інтервенції у старінні 8, с. 1585–90.
12. BERDOT, S. a kol. 2012. Оцінка помилок під час введення ліків у факультетській лікарні. Дослідження медичних послуг BMC 12 (1), с. 60–8.
13. BERRY, SD a kol. 2016. Антипсихотичні та бензодіазепінові зміни ліків впливають на гострий ризик падіння в закладах соціальних послуг. Геронтологічні щоденники - серія A Біологічні та медичні науки 71 (2), с. 273–278.
14. BIERMAN, AS a kol. 2007. Відмінності між статями у невідповідному призначенні рецептів у літніх ветеранів. American Journal Geriatric Pharmacotherapy 5 (2), с. 147 - 161.

15. BIRON, A., 2009. Складність управління ліками, переривання роботи та навантаження медсестер як предиктори помилок під час введення ліків (дисертаційна робота, McGill University).

16. CADOGAN, C. та ін. 2015. Забезпечення належної поліпрагмазії для літніх людей у первинній медико-санітарній допомозі: якісне, теоретично обґрунтоване дослідження сприйняття та досвіду громадських фармацевтів : 0032. International Journal of Pharmacy Practice, 23, с. 32

17. CAHIR, C. та ін. 2010. Потенційно невідповідне призначення ліків та результати витрат для літніх людей: дослідження з національною популяцією. Britský časopis o klinickej farmakológii 69 (5), с. 543–52.
18. CARAYON, P. та ін. 2014. Характеристика комплексності безпеки ліків за допомогою підходу, що базується на людських факторах: обсерваційне дослідження у двох відділеннях інтенсивної терапії. Kvalita a bezpečnosť BMJ 23 (1), с. 56–65.
19. COLLARD, RM та ін. 2012. Поширеність крихкості літніх осіб, які проживають у громаді: Систематична оцінка. Journal of American Geriatrics Society 60 (8), с. 1487–1492.
20. COOPER, JA та ін. 2015. Інтервенції для покращення належного використання поліпрагмазії у літніх людей: систематичний огляд за Cochrane. BMJ otvorené 5 (12), с. 1-11.
21. CRESPIN, DJ та ін. 2010. Повторювані помилки в лікуванні в закладах соціальних послуг: Фактори, що сприяють, та їхній зв'язок із заподіянням шкоди клієнтам. American Journal of Geriatric Pharmacotherapy 8 (3), с. 258-270.
22. DAWARE, MA 2014. Резюме статті Остеопороз у літніх людей. Vidarbha Journal of Internal Medicine 17 (липень), с. 19–27.

Пов'язана стаття

Система моніторингу дозування ліків (СМДЛ), придатна для осіб, які тривалий час вживають ліки в соціальних закладах та в домашньому середовищі