Вступ

Проблематика екстремальних форм насильницької поведінки, зокрема серійних вбивств, тривалий час становить важливу тему для психології, психіатрії, соціальної роботи, етопедії чи криміналістики. Хоча цей феномен на нашій території є відносно рідкісним, його суспільний вплив є надзвичайним і привертає значну увагу фахової та широкої громадськості. Фахова лекція PhDr. Andreje Drbohlava, DBA – Психологія серійних вбивць, реалізована в межах січневого лекційного туру у 2026 році, запропонувала слухачам комплексний погляд на виникнення, розвиток та прояви злочинців, що вчиняють насильницькі кримінальні діяння, у контексті психопатології, розвиткової травми та соціальних детермінант.

Лекція в місті Градець-Кралове викликала надзвичайний інтерес аудиторії. Серед учасників були представлені студенти психології, соціальної педагогіки, етопедії та суміжних галузей, а також фахівці з практики – психологи, соціальні працівники, вихователі, педагоги, поліцейські, лікарі чи працівники в'язниць. Значною була також участь нефахової громадськості, що свідчить про високу суспільну релевантність теми.

Концептуальні рамки лекції

Доктор Drbohlav побудував лекцію на розвитковій моделі, яка розуміє серійного вбивцю не як ізольований патологічний феномен, а як результат тривалої взаємодії біологічних предиспозицій, травматичного досвіду, дисфункціональної соціалізації та факторів захисту, що зазнали краху. Основні питання – хто такий серійний вбивця, як він мислить, як живе і якою є його життєва траєкторія – були систематично опрацьовані в окремих етапах розвитку.

Значна увага була приділена дитинству та підлітковому віку як ключовим періодам формування особистості. Повторювалося, що у багатьох злочинців спостерігається кумуляція факторів ризику: емоційна депривація, нехтування, фізичне та сексуальне насильство, ворожість до тварин, розлади прив'язаності, патологічні батьківські моделі та наявність залежностей у родині. Ці фактори узгоджуються з даними розвиткової психології та соціальної патології, які тривалий час вказують на зв'язок між травмою в дитинстві та подальшою антисоціальною поведінкою.

Лектор також звернув увагу на проблематику поширеності патології батьків у дітей та підлітків, розміщених у виховних закладах, що має принципове значення для інституційного догляду та превентивних інтервенцій. У цьому контексті були згадані також спеціалізовані терапевтичні режими у відділеннях виховних закладів (наприклад, VÚ Boletice, VÚ Husův domov Dvůr Králové nad Labem, VÚ Ostrava-Hrabůvka – Janová), де розміщуються підлітки з екстремальними розладами поведінки – відділення EPCHO або відділення для дітей, що експериментують із наркотичними речовинами, та наркозалежних.

Психопатична особистість та діагностичні інструменти

Окрема частина була присвячена проблематиці психопатичної особистості, включаючи представлення основних діагностичних характеристик та поведінкових проявів. Доктор Drbohlav працював із концепцією психопатії як комплексного синдрому, що включає афективну холодність, відсутність емпатії, маніпулятивність, імпульсивність та розлад морального мислення.

З фахового погляду корисним було включення шкали PCL-R як стандартизованого інструменту для оцінки психопатичних рис. Лектор звернув увагу на різницю між клінічним діагнозом та нефаховим вживанням терміну «психопат», який часто надмірно використовується та викривляється медійними стереотипами, що, по суті, є випадком і надмірно вживаного ADHD. Цей акцент є важливим передусім для допоміжних професій, де неточне маркування клієнтів може призвести до помилкових інтервенцій та стигматизації.

Водночас було підкреслено, що психопатія сама по собі автоматично не означає насильницьку поведінку, проте в поєднанні з іншими факторами ризику може значно підвищувати ймовірність серйозної злочинності.

Феномен наслідування, захоплення та гібристофілія

Важливим тематичним колом була проблематика захоплення насильством та механізмів наслідування, особливо в контексті медійної репрезентації серійних вбивць. Лектор Drbohlav звернув увагу на небезпеку романтизації злочинців у популярній культурі та на той факт, що у схильних індивідів медійна увага може посилювати фантазійні сценарії та ідентифікацію з насильницькими зразками.

У цих межах були згадані також вигадані персонажі (наприклад, Dexter) та їхній вплив на сприйняття насильства у ширшому суспільстві. З фахового погляду корисним було чітке відокремлення фікції від реальності та вказівка на принципові відмінності між наративною конструкцією та реальними проявами психопатології.

Специфічним феноменом, який привернув значну увагу аудиторії, була гібристофілія, тобто потяг до злочинців, що вчинили насильницькі кримінальні діяння. Лектор вписав це явище в контекст розладів прив'язаності, низької самооцінки та патологічних стосункових моделей, чим сприяв глибшому розумінню мотивацій осіб, які вступають у стосунки із засудженими вбивцями або активно їх захищають. Не є винятком і те, коли серійні вбивці отримують навіть тисячі любовних листів на рік від жінок, яких приваблює не лише особистість злочинця, а й сама природа вчинку.

Освітній потенціал конкретних випадків

Дидактично дуже ефективним елементом лекції було використання конкретних кейс-стаді, які були представлені не сенсаційно, а в контексті розвиткових та психологічних зв'язків. Прозвучали імена як Jeffrey Dahmer, Edmund Kemper, Richard Kuklinski чи Aileen Carol Wuornosová, проте завжди у зв'язку з їхньою життєвою історією, типом травми та специфічними проявами патології.

Цей підхід дозволив слухачам краще зрозуміти, що екстремальне насильство не виникає раптово, а є результатом тривалого процесу, в якому кумулюються фактори ризику. Для фахової громадськості цей спосіб презентації має значний освітній потенціал, оскільки поєднує теорію з практикою та підтримує комплексне, а не редукціоністське сприйняття злочинців.

Дискусія та локальний контекст

Заключна частина лекції була присвячена дискусії, яка підтвердила високий рівень залученості аудиторії. Запитання стосувалися як загальної проблематики профілактики, так і можливостей вчасної ідентифікації індивідів групи ризику в педагогічній та соціальній системі.

Важливим моментом було також питання щодо конкретного випадку підлітка-злочинця, який вчинив насильницький акт у місті Градець-Кралове, що відкрило дебати про межі превентивних механізмів та роль інституцій у роботі з дітьми та підлітками групи ризику.

Оцінка фахового рівня та внеску в практику

Лекцію можна оцінити як високофахову, чітко структуровану і водночас зрозумілу для ширшої аудиторії. Доктор Drbohlav продемонстрував глибоку орієнтацію в галузі поведінкової патології та криміналістичної психології і зміг поєднати теоретичні концепції з конкретними казуїстиками з вітчизняної та закордонної практики.

З погляду допоміжних професій корисним є передусім підкреслення значення вчасної інтервенції, роботи з травмою та систематичної підтримки родин у групі ризику. Лекція не виглядала детерміністичною чи фаталістичною, а радше акцентувала можливості профілактики, якщо фактори ризику розпізнані вчасно і якщо існує функціональна міждисциплінарна співпраця.

Висновок

Лекція «Психологія серійних вбивць» PhDr. Andreje Drbohlava, DBA є якісним внеском у фахову дискусію про екстремальні форми насильницької поведінки та їхні еволюційні контексти. Вона пропонує комплексний погляд, який поєднує психопатологію, соціальні чинники, а також інституційну реальність роботи з дітьми та підлітками групи ризику.

Для фахової спільноти лекція є цінним джерелом знань, які можна використовувати у клінічній, педагогічній та соціальній практиці, а для студентів — зрозумілим містком між теорією та реальними випадками. Високий інтерес аудиторії з різних професій підтверджує, що подібні освітні заходи мають своє незамінне місце як у чеському, так і в словацькому середовищі.

Автор: Bc. Jan Brychta, Ed.D. Domov mládeže, Hotelová škola Poděbrady

Автор працює вихователем у Domov mládeže Hotelové školy в Подєбрадах. Закінчив навчання за спеціальностями «виховательство», «ресоціалізаційна та пенітенціарна педагогіка» та «менеджмент освітніх установ». Наразі здобуває освіту в галузі соціальної роботи. Професійно займається розладами поведінки підлітків.

Джерела

DRBOHLAV, A. Psychologie sériových vrahů. (přednáška) Hradec Králové: IBSARO – Institut behaviorálních studií, 9. 1. 2026.