Пролог » Мабуть, найбільшим гріхом сучасного світу є той факт, що люди почали втрачати відчуття гріха. « Пій XII.
Їра Мракота не був доброю людиною. Замість десяти заповідей він волів триматися пінного кухля та розпусних жінок. Зрештою він став розбійником і нападав на подорожніх, піших і на возах, у густому й розлогому лісі під назвою Відрголець або Фієдерволець1. Варто додати, що герой цієї історії закінчив погано, подібно до багатьох інших у повчальній книжці «Прага вбивча і злодійська». Ця книжка містить у собі багато зла, але не сягає величі жахів, яку Hannah Arendtová перевела у площину банальності реченням: «Ейхман — кажучи розмовною мовою — просто не усвідомлював, що робить2».
Коли я чиню гріх і усвідомлюю це, я переживаю почуття провини певної інтенсивності. У ньому можна розрізнити три виміри: інстинктивний, моральний і духовний. Я діяв інстинктивно, а згодом раціоналізував це розумом. Як «тварина» я знаю, що зробив щось, чого не слід було робити. Це знають і мої тваринні родичі, створені у зграю, які можуть за це мене відлупцювати. Моральний рівень має справу з сумлінням, а воно, як відомо, є гризуном, який гризе. Воно не запобігає гріху, але унеможливлює отримання від нього повного задоволення. Зрештою, є страх перед вищими силами, яким гріхи нібито не до вподоби. Чутки про потоп як відплату за гріхи людей пронизують усю нашу культуру від її початків. Але повернімося до того моторошного речення, яке описує дії виконавця Голокосту: «Ейхман — кажучи розмовною мовою — просто не усвідомлював, що робить».
У цьому реченні міститься моя відповідь на запитання, чому після низки психологічних балачок я написав книжку про Десять заповідей3. Понад міжособистісними принципами Десять заповідей є також відсиланням до вищих моральних принципів. У той час як ці заповіді фундаментальним чином регулюють стосунки людей між собою та їхні стосунки з Богом, наступний текст присвячений семи головним гріхам. Їхня назва не означає, що вони «важливіші за десять заповідей», а походить від того, що вони виникають з людських голів, з людського розуму та його примх, бажань, що переступають міжособистісні правила, що, звісно, дратує і Бога. Ці гріхи також називають смертними або кардинальними, що не є означенням їхнього піднесеного автора. Поняття походить від латино-італійського «cardo», що чеською мовою найкраще перекладається як «завіса» (петля), на якій тримаються двері, що завдяки цьому можуть обертатися. І подібно до цього навколо центру тяжіння меншого зла обертаються, з’являються, зникають і знову відчиняються гріхи цієї категорії.
Пролог Вступ або Хто ти без гріха Чесноти Гріхи Пекло і диявол Сім головних гріхів гріх перший - Гординя гріх другий - Жадібність гріх третій - Заздрість гріх четвертий - Гнів гріх п’ятий - Розпуста гріх шостий - Нестриманість гріх сьомий - Лінощі
Автор: Radkin Honzák, Jan Dražan Назва: Сім гріхів Radkin Honzák 1-ше видання Рік видання: 2025 Кількість сторінок: 285 Видало Nakladatelství Zeď, s. r. o. Preslova 2213/5 Praha 5 — Smíchov як свою 74-ту публікацію ISBN: 978-80-88445-33-3 Надрукував: PBtisk, a. s., Dělostřelecká 344, Příbram
1Kopáč Radim, Stančík Petr: Praha mordýřská a zlodějská, Academia, Praha, 2025 2Arendtová Hannah: Eichmann v Jeruzalémě — Zpráva o banalitě zla 3Honzák Radkin., Dražan Jan: Desatero podle Radkina Honzáka, Zeď, Praha, 2024