Згідно з різними джерелами, за оцінками, у Словаччині проживає 430 000 ромів, що становить 8 % словацького населення (Marcinčin & Marcinčinová 2009, Vašečka&Džambazovič 2000). Більше ніж сьому частину ромського населення становлять школярі (Marcinčin&Marcinčinová 2009). Проблемою є надзвичайно високий рівень територіальної сегрегації, бідності та сприйнятої дискримінації (EU-MIDIS 2009, Vašečka&Džambazovič 2000). Характерними є низький рівень освіти та високий рівень безробіття (EU-MIDIS 2009, Vašečka & Džambazovič 2000). Лише мала частина ромської молоді у Словаччині (39 %) продовжує навчання після закінчення початкової школи (EU-MIDIS 2009). Здоров'я більшості ромського населення є гіршим, ніж здоров'я неромського населення, що проживає у Словаччині (Ginter a kol. 2001, Vašečka & Džambazovič 2000). Крім того, усі доступні дані свідчать про те, що здоров'я більшості ромів у наш час знову погіршується, що особливо стосується тих, хто живе у великих і ізольованих ромських поселеннях, кількість яких зростає (Vašečka & Džambazovič 2000). Опубліковані дослідження про здоров'я ромів є фрагментарними і часто обтяжені методологічними проблемами (Voko a kol. 2009, Kelly a kol. 2004, Hajioff & McKee 2000). Вже десятиліттями впроваджуються різні стратегії, програми, заходи, інтервенції, спрямовані на інклюзію ромського етносу, зменшення розбіжностей у стані здоров'я, проте переважає думка, що ситуація не покращується. Насправді ми знаємо дуже мало про дієвість та ефективність цих заходів. Проблематика соціальних детермінант здоров'я та розбіжностей у стані здоров'я у цій групі населення є, отже, прикладом дослідницької проблеми, яка затребувана суспільством («policy based research»), особливо з надією, що вона може надати засновані на дослідженнях заходи, спрямовані на підтримку здоров'я, на зменшення розбіжностей у стані здоров'я («research based policy»).

У межах цього внеску увага зосереджена на групі підлітків. У період підліткового віку можна припустити, що ще збережений потенціал для здоров'я, і водночас це період, у якому формуються важливі соціальні детермінанти здоров'я, такі як формування пов'язаної зі здоров'ям поведінки, залучення до соціальних мереж, засвоєння стратегій подолання складних життєвих ситуацій, формування майбутньої соціально-економічної позиції через успіх чи невдачу в системі освіти (Madarasová Gecková 2005). Висновки деяких досліджень свідчать про те, що навіть у дуже несприятливих умовах частина населення здатна зберегти добре здоров'я, здоровий спосіб життя і вирватися з поколінної бідності (Payne a kol. 2010, Sagy & Dotan 2001, Cederblader a kol. 1994).

Здоров'я ромської молоді може бути позначене знедоленістю у попередні життєві періоди. Екологічні епідеміологічні дослідження свідчать про те, що ромське населення значною мірою впливає на підвищений рівень дитячої смертності в округах Словаччини (Rosičová a kol. 2010, 2007). Гірші перинатальні показники у ромів підтвердили численні дослідження (Dostál a kol. 2010, Bobak a kol. 2005, Rimárová a kol. 2004, Ginter a kol. 2001, Correteger a kol. 1992). Поширеність грипу, запалення середнього вуха, інфекційних захворювань травного тракту та вірусних захворювань була статистично значущо вищою у групі ромських дітей до 2 років (Dostál a kol. 2010). Вища поширеність контакту з гепатитом типу A та типу B, а також нижчий рівень вакцинації проти гепатиту типу B були підтверджені у групі ромських дітей віком від 5 до 15 років порівняно з їхніми однолітками, які живуть у депривованих околицях Афін (Michos a kol. 2008). Вища поширеність діареї, кашлю, респіраторних проблем у групі дітей, які живуть у ромських таборах, була пов'язана з кількістю років, проведених у таборі, переповненістю, умовами проживання, використанням дров'яних печей, присутністю щурів, а також якістю санітарних споруд та відходів (Monasta a kol. 2008). Ромські підлітки віком 15 років порівняно зі своїми однолітками з мажоритарного населення характеризувалися гіршою загальною оцінкою здоров'я, вищою поширеністю травм, частішим використанням медичних послуг, але також нижчим рівнем суб'єктивних скарг на здоров'я (Kolarčik a kol. 2009).

Отже, багато висновків свідчать про гірший стан здоров'я ромської молоді порівняно з їхніми однолітками, але здається, що це стосується не всіх показників здоров'я однаково, а також у межах життєвого циклу існують більш або менш сенситивні періоди з погляду розбіжностей у здоров'ї порівняно з мажоритарним населенням.

У літературі можна ідентифікувати кілька гіпотез, що намагаються пояснити гірший стан здоров'я ромського населення порівняно з мажоритарним населенням (Bastos a kol. 2010, Voko a kol. 2009, Peters a kol. 2009, Dressler a kol. 2005, Wilkinson&Marmot 1998): (1) Спостережувані розбіжності у стані здоров'я можуть бути наслідком розбіжностей у життєвих умовах, у доступі до благ і послуг, у рівні бідності, отже, головною причиною розбіжностей є не етнічна приналежність, а відмінні соціально-економічні характеристики, соціально-економічна знедоленість. Деякі висновки свідчать про це (Škodová a kol. 2010, Kolarčík a kol. 2009, Voko a kol. 2009). (2) Культурні розбіжності є причиною розбіжностей у медичній грамотності, у пов'язаній зі здоров'ям поведінці (харчові звички, вживання психоактивних речовин, фізична активність, профілактика захворювань), які призводять до розбіжностей у стані здоров'я. Багато досліджень підтверджують небезпечні для здоров'я моделі куріння (Popper a kol. 2009, Kosa a kol. 2007, Skaric-Juric a kol. 2007), споживання алкоголю (Puporka & Zadori 1999), вживання наркотиків (Puporka & Zadori 1999), фізичної активності (Kolarčik a kol. 2010), сексуальної поведінки (de Cortazar a kol. 2009, Kelly a kol. 2004, Kabakchieva a kol. 2002) чи харчових звичок (Ostrihoňová & Bérešová 2010) у групах ромської молоді, причому їх поширеність є вищою, ніж у групах їхніх однолітків з мажоритарного населення. Пізнання культурних відмінностей у сфері наївних теорій здоров'я, медичної грамотності та ставлення до здоров'я є важливим для розуміння розбіжностей у стані здоров'я, а також для побудови ефективних моделей догляду за здоров'ям (DeWalt & Hink 2010). Існування цих відмінностей у групі ромського населення підтверджують численні дослідження (Sutherland 2009, Vivian & Dundes 2004). (3) Психосоціальна гіпотеза звертає увагу на наслідки для здоров'я від стресу через дискримінацію, соціальне виключення, матеріальну та фінансову нестачу, нижчу соціально-економічну позицію. Вищій поширеності дискримінації та несправедливого поводження у групах ромського населення приписується небажаний вплив на здоров'я (Bastos a kol. 2010, EU-MIDIS 2009), проте механізм дії не з'ясований (Bastos a kol. 2010).

(4) Умови в ранньому дитинстві можуть бути несприятливими, і це знедолення має тенденцію накопичуватися у кожному наступному критичному періоді життя, наслідком чого можуть бути поглиблення розбіжностей у стані здоров'я. Період шкільного навчання та шкільне середовище можуть бути можливістю для розриву циклу знедолення. Успіх в освітній системі є важливим для зростаючої мобільності в межах соціально-економічної стратифікації (Marcinčin & Marcinčinová 2009, Madarasová Gecková 2005). Отже, те, як підлітки, яким загрожує соціально-економічне знедолення, почуваються в школі, який рівень соціальної підтримки вони відчувають у шкільному середовищі, якими є їхні стосунки з однокласниками (включаючи цькування, насильство), впливає на їхнє ставлення до школи, формування освітніх прагнень, шкільну успішність, а також на прогули та інші види виховно-проблемної поведінки (Madarasová Gecková a kol. 2010, Bobáková a kol. 2010). (5) Існують дослідження, що вказують також на генетичні відмінності, які могли б пояснити частину розбіжностей у стані здоров'я (Bzdúch 2001, Genčík a kol. 1989, Ferák a kol. 1987).

Дослідження соціальних детермінант здоров'я ромської молоді несе в собі кілька методологічних викликів: (1) Вже саме ідентифікування та окреслення популяції є проблематичним. Дані про етнічну приналежність відсутні у більшості рутинно зібраних даних (Kosa a kol. 2008), проблематичним є використання самоідентифікації, ідентифікації на основі рідної мови, а також ідентифікування іншою особою чи ідентифікування на основі локалітету. (2) Наступною проблемою є гетерогенність популяції. Роми не є гомогенною групою, і їхні культурні рамки різняться, вони різняться за рівнем асиміляції, різняться залежно від того, чи живуть вони в містах або в сільській місцевості, і навіть можна спостерігати значні відмінності між поселеннями в сільській місцевості. (3) Доступність респондентів є проблематичною через високий рівень міграції та прогулів. (4) Використання анкетного опитування є фінансово та організаційно менш вимогливим, воно менш схильне до фасилітації соціальної бажаності, проте підвищує ймовірність когнітивного викривлення порівняно з опитуванням, що базується на інтерв'ю (Bowling 2005, Brenner a kol. 2003). Для дослідження здоров'я та соціальних детермінант здоров'я ромської молоді вигіднішим видається використання інтерв'ю, проте опитування в мажоритарній популяції здебільшого реалізуються за допомогою анкети. Краще розуміння можливих викривлень, які виникають при різних видах збору даних, дозволяє адекватніше порівнювати та інтерпретувати результати. (5) Культурна сензитивність методик є невирішеною проблемою. Попри те, що в Словаччині існує солідна традиція врахування культурної чутливості тестів когнітивних здібностей, у сфері анкет особистості, медичної грамотності, батьківського контролю, соціальної бажаності це не так. (6) Оцінка можливого впливу соціальної бажаності впливає на валідність результатів та їхню інтерпретацію. Деякі результати вказують на різний рівень соціальної бажаності в різних культурних рамках (Verardi a kol. 2010, Kolarčik a kol. 2009). Результати вказують на вищий рівень соціальної бажаності в групі ромської молоді порівняно з однолітками з мажоритарної популяції, значніше викривлення в моделях, що досліджують делінквентну поведінку та агресивність, незначні відмінності в моделях, що досліджують здоров'я, і дуже мале викривлення в моделях, що досліджують поведінку, пов'язану зі здоров'ям (Kolarčik a kol. 2010, 2009 a - b).

Метою дослідження мало б бути ідентифікування модифікованих поведінкових та психосоціальних детермінант здоров'я, які беруть участь у розбіжностях у стані здоров'я, а також ефективних способів їхнього впливу, зміни. Дослідження може запропонувати фахівцям з практики необхідні знання, розуміння та натхнення для ефективнішої роботи з мігрантами.

Автори: Doc. Andrea Madarasová Gecková, PhD, Mgr. Peter Kolarčik, MUDr. Jana Kollárová, Mgr. Daniela Bobáková Список літератури

Bastos, J. L., Celeste, R. K., Faerstein, E., Barros, A. J. D.: Racial Discrimination and Health: A Systematic Review of Scales with Focus on their Psychometric Properties. Social Science and Medicine 2010;70:1091-1099. Bobak, M., Dejmek, J., Solansky, I., Sram, R. J.: Unfavourable birth outcomes of the Roma women in Czech Republic and the potential explanations: a population-based study. BMC Public Health 2005;5:106 - 111. Bobáková, D., Madarasová Gecková, A., Kolarčik, P., van Dijk, J. P.: Fenomén záškoláctva pod vplyvom etnicity. InteRRa 9 - Mezinárodní vědecká konference organizovaná Jihočeskou univerzitou v Českých Budějovicích, České Budejovice, 2010. Bowling, A.: Mode of questionnaire administration can have serious effect on data quality. Journal of Public Health 2005;27(3):281 - 291. Brener, N. D., Billy, J. O. G., Grady, W.R.:Assessment of factors affecting the validity of self-reported health-risk behavior among adolescents; Evidence from scientific literature. Journal of Adolescent Health 2003;33:436 - 457. Bzdúch, V.: Vyšší výskyt poruchy MCAD v rómskej populácii. Medicínsky monitor, 7, 2001,7(6):6 - 7. Cederblad, M., Dahlin, L., Hagnell, O., Hansson, K.: Salutogenic childhood factors reported by middle-aged individuals. Follow-up of the children from the Lundby study grow up in families experiencing three or more childhood psychiatric risk factors. European Arch Psychiatry Clin Neurosci 244, 1 - 11. 1994. Corretger, J. M., Fortuny, C., Botet, F., Valls, O.: Marginalidad, grupos etnicos y salud. Anales espanoles de pediatria 1992, 36(48):115 - 117. de Cortazar, A. R. G., Leon, A. C., Garcia, M. H., Nunez, J. M. J.: Attitudes of Adolescent Spanish Roma Toward Noninjection Drug Use and Risky Sexual Behavior. Qualitative Health Research 2009;19(5):605 - 620. DeWalt, D. A., Hink, A.: Health Literacy and Child Health Outcomes: A Systematic Review of the Literature. Pediatrics 2010;124: S265-S274. Dosta, M., Topinka, J., Sram, R .J.: Comparison of the health of Roma and non-Roma children living in the district of Teplice. International Journal of Public Health 2010, online first DOI 10.1007/s00038-010-0133-8. Dressler, W. W., Oths, K. S., Gravlee, C. C.: Race and ethnicity in public health research: models to explain health disparities. Annual Review of Anthropology 2005;34:231 - 252. EU-MIDIS, European Union Minorities and Discrimination Survey. Main Results Report. European Union Agency for Fundamental Rights, 2009. Ferák, V., Siváková, D., Sieglová, Z.: Slovenskí Cigáni (Rómovia) – populácia s najvyšším koeficientom inbrídingu v Európe. Bratislavské Lekárske Listy, 1987,87(2):168 - 175. Genčík, A.: Epidemiology and genetics of primary congenital glaucoma in Slovakia. Description of a form of primary congenital glaucoma in gypsies with autosomal-recessive inheritance and complete penetrance. Dev Ophtalmol, 1989,16:76 – 115. Ginter, E., Krajcovicova Kudlackova, M., Kacala, O., Kovacic, V., Valachovic, M.: Health status of Romanies (Gypsies) in the Slovak Republic and in the neighbouring countries. Bratislavske lekarske listy 2001;102 (10):479 - 484.

Hajioff, S., McKee, M.: The health of the Roma people: a review of the published literature. Journal of Epidemiology and Community Health 2000;54:864 - 869, Kabakchieva, E., Amirkhanian, Y. A., Kelly, J. A., McAuliffe, T.,L., Vassileva, S.: High levels of sexual HIV/STD risk behavior among Roma (Gypsy) men in Bulgaria: patterns and predictors of risk in a representative community sample. International Journal of STD and AIDS 2002;13:18491. Kelly, J. A., Amirkhanina, Y. A., Kabakchieva, E., Csepe, P., Seal, D. W., Antonova, R., Mihaylov, A, Gyukits, G.: Gender roles and HIV sexual risk vulnerability of Roma (Gypsies) men and women in Bulgaria and Hungary: an ethnographic study. AIDS Care 2004;231 - 246. Kolarcik, P., Madarasova Geckova, A., Orosova, O., van Dijk, J. P., Reijneveld, S. A: Deliquent and aggressive behaviour among Roma and non-Roma adolescents. European Journal of Public Health 2009, 19 (supp1): 237 Kolarčik, P., Madarasova Geckova, A., Orosova, O., van Dijk, J. P., Reijneveld, S. A.: To what extent does socioeconomic status explain differences in health between Roma and non-Roma adolescents in Slovakia. Social Science and Medicine 2009;68:1279 - 1284. Kolarčik, P., Madarasová Gecková, A., Orosová, O., van Dijk, J. P., Reijneveld, S. A.: Predictors of health-endangering behaviour among Roma and non-Roma adolescents in Slovakia by gender. Journal of Epidemiology and Community Health Published 2010, Online First: 12 November 2009 doi:10.1136/jech.2009.092098 Kosa, Z., Szeles, G., Kardos, L., Kosa, K., Nemeth, R., Orszagh, S., Fesus, G., McKee, M., Adany, R., Voko, Z.: A Comparative Health Survey of the Inhabitants of Roma Settlements in Hungary. American Journal of Public Health 2007;97(5):853 - 859. Madarasova Geckova, A., Kolarcik, P., van Dijk, J. P., Reijneveld, S. A: Do parents education, perceived discrimination and hopelessness explain worse self-rated health in Roma adolescents compared to the majority population? European Journal of Public Health 2008,18(suppl 1):130 - 30. Madarasova Geckova, A., Tavel, P., van Dijk, J. P., Abel, T., Reijneveld ,S. A.: Factors associated with educational aspirations among adolescents: cues to counteract socioeconomic differences? BMC Public Health 2010, 10:154 Madarasová Gecková, A.: Socio-ekonomické nerovnosti v zdraví, PeGaS s.r.o. Michalovce, 2005, 125 s. Marcinčin, A., Marcinčinová, Ľ.: Straty z vylúčenia Rómov. Kľúčom k integrácii je rešpektovanie inakosti. Nadácia otvorenej spoločnosti, 2009. Michos, A., Terzidis, A., Kalampoki, V., Pantelakis, K., Spanos, Th., Petridou, E. Th.: Seroprevalence and Risk Factors for Hepatitis A, B, and C Among Roma and Non-Roma Children in a Deprived Area of Athens, Greece. Journal of Medical Virology 2008;80:791 - 797. Ostrihoňová, T., Bérešová, J.: Výskyt metabolického syndrómu a jeho rizikových faktorov vo vybranej skupine rómskeho obyvateľstva. (Occurrence of metabolic syndrome and its risk factors amongst selected group of Roma inhabitants). Bratislavské lekárske listy 2010;55(1):7 - 14. Payne, R., DeVol, P., Smith,T. D.: Mosty z chudoby. Stratégie pre profesionálov a komunity. Equilibria s.r.o., Košice, 2010 Peters, J., Parry, G. D., Van Cleemput, P., Moore, J., Coope,r C. L., Walters, S. J.: Health and Use of Health Services: a Comparison between Gypsies and Travellers and other Ethnic Groups. Ethnicity and Health 2009;14(4):359 - 377. Popper, M., Szegy, P., Šarkozy, S.: Rómska populácia a zdravie: Analýza situácie na Slovensku. Partners for Democratic Change. Madrid 2009. Puporka, L, Zádori, Z. The Health Status of Romas in Hungary. Budapest: Roma Press Center; 1999. Rimarova, K., Ostro, A., Bernasovska, K., Holeczyova ,G.: Reproductive indicators of Roma mothers: cross-sectional study. In: Aghova L. (ed.) Living conditions on health. Public Health Office of the Slovak Republic, Bratislava 2004:110,-1,14. Rosicova, K, Madarasova Geckova, A, van Dijk, J. P. et al: Regional socioeconomic indicators and ethnicity predict regional infant mortality rate. European Journal of Public Health 200717(supp2):63 Rosičová, K., Madarasová Gecková, A., van Dijk, J. P., Rosic, M., Groothoff, J. W.: Regional socioeconomic indicators and ethnicity can predict the regional infant mortality rate. International Journal of Public Health 2010, v recenznom pokračovaní. Sag, S., Dotan, N. Coping resources of maltreated children in the family: a salutogenic approach. Child Abuse & Neglect 2001;25:1463 -1480. Skaric-Juric, T, Klaric, I. M, Narancic, N. S, et al. Trapped between tradition and transition - Anthropological and epidemiological cross-sectional study of bayash Roma in Croatia. Croatian Medical Journal 2007;48:708-719. Sutherland, A.: Cross-culture Medicine: A Decade latter. The Roma (Gypsies) and healthcare in U.S. The Patrin Web Journal, 1-10. Škodová, Z., van Dijk, J. P., Nagyová, I., Rosenberger, J., Ondusová, D., Studencan, M., Reijneveld, S. A.: Psychosocial factors of coronary heart disease and quality of life among Roma coronary patients: a study matched by socioeconomic position. International Journal of Public Health, 2010,55(5): Vašečka, M., Dzambazovic, R.: Socialno-ekonomicka situacia Romov na Slovensku ako potencionalnych migrantov a ziadatelov o azyl v krajinach EU. In: Socialna a ekonomicka situacia potencionalnych ziadatelov o azyl zo Slovenskej Republiky. International Organization for Migration (IOM) 2000:17-62. Verardi, S., Dahourou, D., Ah-Kion, J., Bhowon, U., Ng Tseung, C., Amoussou-Yeye, D., Adjahouisso, M., Bouatta ,C., Dougoumalé Cissé, C., Mbodji, M., Barry, O., Minga Minga D., Ondongo, F., Tsokini D., Rigozzi, C., de Stadelhofen, F. M., Rossier, J.: Psychometric Properties of the Marlowe-Crowne Social Desirability Scale in Eight African Countries and Switzerland. Journal of Cross-Cultural Psychology 2010;41(1):19-34. Vivian, C., Dundes, L.: The Crossroads of Culture and Health Among the Roma (Gypsies). Journal of Nursing Scholarship 2004;36(1):89-91. Voko, Z., Csepe, P., Nemeth, R. Kosa, K., Kosa, Z., Szeles, G., Adany ,R.: Does socioeconomic status fully mediate the effect of ethnicity on the health of Roma people in Hungary? Journal of Epidemiology and Community Health 2009;63:455-460. Wilkinson, R. G., Marmot, M.: Social Determinants of Health. The Solid Facts. WHO Copenhagen 1998.

Доповідь була представлена на 5-му щорічному конференції під назвою «Психологія здоров'я 2010», яка відбулася 19 травня 2010 року в Братиславі. Конференцію організувала секція психології здоров'я SPS при SAV у співпраці з секцією здоров'я Міністерства охорони здоров'я SR. У підготовці заходу також брали участь: Національний інститут серцево-судинних захворювань у Братиславі, VŠZaSP sv. Alžbety у Братиславі, Офіс WHO у Словаччині, KISH Košice, Кафедра психології FF KU в Ружомбероку та Кафедра психології FF TU в Трнаві.

Збірник доповідей з 5-ї конференції психології здоров'я, Братислава, 2010, був виданий лише в електронній формі.

Доступність: http://www.prohuman.sk/psychologia/zbornik-prispevkov-z-konferencie-psychologia-zdravia-2010.