Нестача органів є головним фактором, що впливає на трансплантаційні програми. Лише в Європі в чергах очікують майже 40 000 пацієнтів, причому щодня помирає десяток пацієнтів – марно чекаючи на донорський орган. На початку червня експерти європейської ініціативи ACCORD зустрілися на конференції в Мадриді, щоб спільно вирішувати питання покращення системи донорства та трансплантації органів.
Трансплантація органів на сьогодні є найбільш фінансово ефективним методом лікування ниркової недостатності; у разі відмови таких органів, як печінка, легені та серце, це єдиний доступний метод лікування. Однак навіть серед країн ЄС із добре розвиненими медичними послугами існують значні відмінності в донорстві органів та трансплантаційній діяльності. Тема донорства органів і трансплантації є чутливою та складною (особливо з етичної точки зору), тому вона потребує повної уваги та участі суспільства. Європейська комісія активно займається цією проблематикою, оскільки важливо забезпечити безпеку пацієнтів і донорів, якість трансплантованих органів, підвищити доступність органів і водночас боротися з торгівлею органами.
Нестача органів і торгівля органами
Щодня майже десять пацієнтів помирають, марно чекаючи на трансплантацію конкретного органу в межах Європи. Черги очікування є довгими в усіх країнах ЄС. Попит на трансплантацію зростає швидше, ніж список потенційних донорів. Різноманітні європейські ініціативи намагаються збільшити кількість здорових людей, які вирішують стати донорами за життя.
Існують великі відмінності між успіхами в розширенні групи донорів у окремих держав-членів. У деяких країнах донорів можна перерахувати на пальцях однієї руки на мільйон населення, в інших їх десятки. Багато що залежить від культурних, історичних та соціальних чинників, а також від особливостей системи охорони здоров'я та організації системи донорства в даній країні.
Торгівля органами не є новою проблемою у світі. Ще у 80-х роках минулого століття фахівці почали помічати феномен «трансплантаційного туризму», коли багаті люди з Азії почали подорожувати до Індії та інших країн Південно-Східної Азії з метою отримання органів від бідних донорів. Хоча торгівля органами в Європі відбувається лише в порівняно невеликих масштабах, безсумнівно, це дуже серйозна політична та етична проблема, якій слід приділяти увагу.
Нестача органів є проблемою в усіх європейських країнах. Але обмін професійними знаннями між державами-членами ЄС уже довів свою ефективність у підвищенні частки донорів серед населення в деяких країнах. Деякі держави-члени запровадили процедури, спрямовані на ефективну організацію системи донорства, і згодом було справді доведено підвищення доступності органів для трансплантації. Створення ефективної системи ідентифікації осіб, які могли б стати донорами органів за життя та/або після смерті, є ключовим елементом для підвищення рівня донорства. У державах-членах ЄС також важливим є навчання медичних працівників, чиїм завданням є ідентифікація та робота з потенційними донорами органів – щоб покращити функціонування всієї трансплантаційної системи.
З метою розширення групи потенційних донорів має бути широко пропагована можливість донорства від живих донорів. Водночас мають бути забезпечені відповідні захисні заходи – захист живих донорів та запобігання торгівлі органами. Донорство органів і трансплантація – це методи лікування, які потребують повної уваги та участі розвиненого суспільства. У 2009 році, згідно з опитуванням Eurobarometer, аж 55 % європейців стверджували, що готові пожертвувати свої органи після смерті. Однак відповіді на це запитання значно відрізнялися в окремих країнах-членах. У Словацькій Республіці, наприклад, можливість донорства вдома обговорювали лише 29 % громадян.
Реагувати на нові виклики у сфері громадського здоров'я
Добре підготовлена стратегія інформування громадськості про донорство та трансплантацію органів може знизити відсоток відмов родини від донорства органів своїх померлих родичів. Найбільш економічно ефективний спосіб підвищення готовності громадськості до донорства полягає в покращенні знань медиків, а також у якісному висвітленні проблематики трансплантації в медіа. Створення європейської картки донора органів також сприяє підвищенню обізнаності громадськості.
Європейська ініціатива ACCORD, співфінансована з програми ЄС для громадського здоров'я, на початку червня представила (після трьох років інтенсивних досліджень, обміну досвідом та створення реєстру донорів) свої результати та успіхи на фаховій конференції в Мадриді. Проєкт ACCORD має на меті зменшити нерівність у донорстві органів у межах Європи. Йдеться про: посилення захисту живих донорів через спільні стандарти та покращення інформаційних систем; пропаганду донорства органів померлих людей шляхом полегшення співпраці між медичними професіоналами та координаторами трансплантаційного процесу; а також продовження обміну практичними знаннями, досвідом та інструментами через запровадження практичної співпраці між країнами – за допомогою ініціативи «twinnings» (партнерство міст).
Як виявляється, важливо, щоб результати європейських громадських програм були представлені та схвалені на політичному рівні (у вигляді національних політик). Як головні сфери можливого покращення в донорстві органів і трансплантації на майбутнє були ідентифіковані: покращення якості та безпеки самих донорів, а також процесу донорства і трансплантації; підвищення легальної доступності органів; підвищення активності та доступності трансплантаційних систем; посилення Плану дій щодо співпраці між державами-членами ЄС. Більше про проблематику донорства органів можна прочитати на: http://www.accord-ja.eu
Текст: Božena Baluchová, Фото: Pavol Markovič
