Альтернативне харчування в лікуванні онкологічних хворих

Вступ

Онкологічне захворювання пов’язане з інтенсивним ростом і швидким розмноженням пухлинних клітин, внаслідок чого зростають потреби у надходженні поживних речовин та енергії (Vokurka, 2022). У зв’язку із захворюванням одночасно відбуваються зміни у травленні, засвоєнні та використанні поживних речовин. Важке захворювання та складне лікування (хіміотерапія, радіотерапія, операція) спричиняють різноманітні проблеми з травленням, що сприяє недостатньому харчуванню пацієнта — мальнутриції (Arends, 2017). Недостатнє харчування онкологічних пацієнтів становить комплексну проблему, що вражає багато органів та систем органів у людському тілі (Zhang, 2021). З наведених фактів випливає, що природною складовою протипухлинної терапії є зусилля щодо підтримки належного нутрієнтного стану. У хворих із нутрієнтним ризиком показана поживна дієта, збагачена білками та концентрованою енергією, що у більшості випадків означає також підвищене споживання жирів (ESPEN, 2021, Voleková, 2012). Часто необхідно скасувати також невідповідні дієтичні обмеження та спосіб харчування, до яких належить і альтернативне харчування.

Альтернативне харчування

Альтернативне харчування охоплює широкий спектр способів харчування, які відрізняються від нашого звичайного або рекомендованого фахівцями раціону (Kohout, 2022). Окремі харчові підходи можуть бути більш або менш науково обґрунтованими. Тому до дієтичних заходів слід підходити розсудливо і, в ідеалі, у співпраці з фахівцем з нутрієнтів, який оцінить ризики, можливо, додасть харчові добавки, або з лікуючим лікарем.

Альтернативні та сучасні харчові тренди

До найпоширеніших альтернативних способів харчування сьогодні, насамперед серед населення молодшого та середнього дорослого віку, належать:

• Вегетаріанська та веганська дієта
• Макробіотична дієта
• Raw (сироїдська) дієта
• Палеолітична дієта
• Низьковуглеводна дієта
• Органічна дієта
• Роздільне харчування
• Дієта за групами крові

Альтернативне харчування та онкологічне захворювання

Важке пухлинне захворювання та той факт, що стандартна протипухлинна терапія може не мати достатнього ефекту, призводять до того, що пацієнти та їхні близькі шукають альтернативні способи лікування та різні спеціальні дієти (Erickson, 2018, Baier, 2021). За останні десятиліття було розроблено багато альтернативних дієтичних підходів. Але, незважаючи на те, що їхні прихильники наводять безліч окремих випадків успішного одужання, не було науково доведено, що вони можуть призвести до одужання або покращення стану при пухлинному захворюванні.

Найвідоміші альтернативні дієтичні підходи

До найвідоміших способів харчування або рекомендованих дієт належать:

a) Макробіотична дієта Макробіотична дієта є переважно вегетаріанською. Основу становить споживання зернових, бобових, овочів, фруктів та продуктів з морських водоростей. З раціону виключено м’ясо, за винятком невеликої кількості риби, тваринні жири, молоко та молочні продукти, тропічні фрукти, цукор, мед та всі сиропи. При макробіотичній дієті рекомендується їсти два-три рази на день і припиняти їсти ще до відчуття насичення. Їжа готується завжди свіжою (Manková, Vozárová, 2023, Hubner, 2014). Недоліки: великий обсяг їжі та низький енергетичний вміст повноцінних білків, деяких вітамінів, мікроелементів та мінеральних речовин. У раціоні відсутні вітамін B12, D та кальцій. Правильно налаштувати раціон складно з погляду часу, а також важко збалансувати його нутрієнтно. У підтримуючій терапії онкологічно хворих також не було виявлено жодних наукових доказів того, що це є придатним способом харчування для цієї групи пацієнтів. Не існує доказів, що вона може допомогти запобігти раку або вилікувати його (Kohout et al, 2022).

b) Вегетаріанська дієта При вегетаріанському способі харчування йдеться про споживання безм’ясної їжі. Правильно складений раціон має містити цільнозернові злаки, овочі, бобові, фрукти, якісні олії — оливкову, ріпакову. Виключені з нього субпродукти, ікра, желатин. Винятком є молоко, сири, йогурти та яйця. Обмежується споживання солодощів та продуктів з високим вмістом жиру (Vokurka a kol., 2022). Перевага дієти — доведено, що дотримання зазначених способів харчування знижує ризик серцево-судинних захворювань (ССЗ), виникнення гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК), цукрового діабету (ЦД) II типу та деяких онкологічних захворювань. Однак вона не працює як повна профілактика. Існують певні докази того, що споживання продуктів, які містять сою та клітковину, може знизити ризик рецидиву раку молочної залози. Важливо, однак, щоб люди, які сповідують один із вегетаріанських напрямків, мали знання про відповідний склад свого меню і знали про фактори ризику дефіциту деяких важливих речовин (вітамінів, мінералів) для організму (Kohout et al., 2022). Негативи — відсутні тваринні білки, недостатнім є також споживання вітамінів D, K та B12. У раціоні також є дефіцит мінералів, головним чином селену, заліза, кальцію.

c) Веганська дієта Дієта без продуктів тваринного походження — м’яса, молочних продуктів, яєць. Спосіб харчування та спосіб життя на сьогодні є дуже популярними. Сам термін "веган" виник ще у 1944 році. Перевагою дієти є вищий вміст клітковини, нижчий вміст холестерину та солей. Дієта знижує ризик ССЗ, ЦД II, допомагає при схудненні (Manková, Vozárová, 2023, Zlatohlávek, 2016). Дані з наукових досліджень про дієту та довгострокове здоров’я є змішаними, оскільки не існує досліджень, які б тривалий час спостерігали за прихильниками цього способу життя та харчування. Перевагою може бути, проте, той факт, що люди приділяють більше уваги своєму здоров’ю і доповнюють харчування відповідним стилем життя (рух, уникнення шкідливих звичок тощо) (Kohout et al, 2022, Manková, Vozárová, 2023). Негативи — не забезпечує достатньої кількості поживних речовин, головним чином Ca, B12, омега-3 жирних кислот. Веганські продукти можуть містити багато стабілізаторів та добавок. Високе споживання рослинної клітковини може на ранній стадії онкологічних захворювань призвести до відчуття ситості або до шлунково-кишкових розладів (Paulová, 2021). Дієта не є придатною при підвищеному навантаженні на організм. Не рекомендується дітям, вагітним та жінкам, що годують груддю, літнім людям. У пацієнтів з онкологічним захворюванням, з огляду на потребу в повноцінних білках, також не рекомендується (Šachlová, 2016).

d) Алкалічна/лужна дієта Теорія цієї дієти полягає в тому, що кисле середовище тіла сприяє таким хворобам, як рак, а лужне середовище сприяє міцному здоров’ю. Дієта стала дуже популярною в медіа, але всі дослідження, які вказували на ці результати, були проведені в лабораторних умовах (Baier, 2021).

Не існує жодних доказів того, що дотримання лужної дієти знижує ризик раку або захищає від раку. Дотримання лужної дієти (під час якої часто не вживають м'ясо та молочні продукти) не змінить pH крові чи будь-якого іншого органу. Дотримання цього типу обмежувальної дієти може сприяти зниженню ваги та призвести до недостатнього споживання багатьох поживних речовин, включаючи кальцій, вітамін D, вітамін B12 та білки, що може мати негативний вплив на загальний стан пацієнта та лікування. Хоча дієта змінює pH сечі, важливо зазначити, що лужне середовище може перешкоджати ефективності хіміотерапії (Kohout, et al, 2022, Šachlova, 2016).

e) Дієта Герсона Вона базується на спробі підтримати знижену опірність організму та полегшити виведення токсичних продуктів пухлинних клітин з організму. Основою є високий вміст калію та низький вміст натрію в раціоні з обмеженням білків та виключенням жирів. З раціону повністю виключені сіль, олія, горіхи, цукати, консервовані та іншим чином хімічно оброблені продукти (Kohout et al, 2022). Це органічна вегетаріанська дієта, частиною якої є вживання свіжовичавлених соків, застосування кавових клізм та прийом натуральних добавок. Основою терапії Герсона є до 10 кілограмів фруктів та овочів, що споживаються щодня. Свіжі соки вживаються 13 разів на день. Тверда їжа споживається переважно у формі сирих овочів та фруктів і невеликої кількості вареної вегетаріанської їжі (Hubner, 2013). Недолік — обмеження споживання білків. Вимагає значних фінансових та життєвих зусиль. Наукові дослідження не вказують на сприятливий ефект при лікуванні онкологічних захворювань. Це підтверджується і тим фактом, що дотримання дієти Герсона передбачає обмеження споживання тваринних жирів (молочних продуктів) та білків. Ці групи продуктів відіграють важливу роль у підтримці стабільної ваги та підтримці м'язів, що є бажаним для онкологічних хворих. Високі дози вітамінних та мінеральних добавок можуть негативно вплинути на протиракове лікування, таке як хіміотерапія, і знизити його ефективність (Paulová, 2021, Šachlová, 2016). Кавові клізми можуть викликати шлунково-кишкові розлади, такі як нудота, блювання та діарея. Інші побічні ефекти включають запаморочення, дегідратацію, аномалії електролітів, гостру ниркову недостатність, перфорацію кишечника та підвищений ризик інфекції. Більшість терапевтів Герсона заохочують людей припинити хіміотерапію під час дотримання дієти Герсона. Рішення зупинити або відкласти конвенційне лікування, рекомендоване лікарем, може значно знизити загальну виживаність і може бути шкідливим для здоров'я пацієнта (Hubner, 2012).

f) Кетогенна дієта Це низьковуглеводна, високожирова дієта, яка вимагає споживання великої кількості жирів і помірної кількості білків, при цьому вуглеводи обмежені до мінімуму. У кетогенній дієті бракує клітковини, фруктів та овочів. Вона також може призвести до низьких рівнів кальцію, вітаміну D та інших солей (електролітів). Може спричинити утворення каменів у нирках у людей з сімейним анамнезом цього стану (Manková, Vozárová, 2023, Kohout et al, 2022). Дієта презентується як альтернативний метод лікування та як основа для ефективності хіміотерапії або радіотерапії. Або навіть як супутній захід для покращення переносимості цієї терапії. Однак досі не було надано жодних наукових доказів для цієї форми харчування з позитивними результатами щодо виживання, покращення відповіді на лікування або толерантності до лікування. Жодна велика організація, що займається дослідженням та терапією пухлинних захворювань, не рекомендує кетогенну дієту для пацієнтів. Вона також не рекомендується для профілактики онкологічних захворювань (Valovičová, 2007, ESPEN 2021).

g) Дієта Бройса Суть цієї дієти полягає в теорії, що пухлина при раку харчується виключно твердою їжею і сама по собі «зникне», якщо пацієнт змусить її голодувати. Це екстремальна дієта, яка радить пацієнтам після закінчення лікування 42 дні не їсти і не пити нічого, крім соків з овочів та трав'яних чаїв (Baier, 2021). Деяких пацієнтів схиляють до припинення стандартного лікування (хіміотерапії, радіотерапії). Недолік — низька калорійна та білкова цінність, що призводить до схуднення хворого та порушення його загального та нутритивного стану. Дієта є однобічною, заснованою на овочевому соку, у ній бракує всіх поживних речовин, необхідних для життя. Спричиняє занадто швидку втрату ваги, постійний голод. Споживач має нульову енергію, постійне відчуття втоми. Її супроводжують сонливість, депресія, абсолютне виснаження, головний біль, травні розлади (Hubner, 2014, Maritess, 2005). Голодування поглибить кахексію хворого, але не вплине на ріст пухлини. Пацієнти, які дотримуються так званої дієти Бройса, часто приходять у такому стані, який вже унеможливлює їхнє подальше онкологічне лікування (Baier, 2021).

h) Дієта Будвіг Дієта Будвіг віддає перевагу необробленим цільним продуктам, таким як фрукти та овочі, лляна олія, які багаті на важливі поживні речовини, такі як вітаміни, мінерали та антиоксиданти. До ключових продуктів, яких слід уникати при дієті Будвіг, належать: м'ясо та морепродукти: свинина та молюски, оброблене м'ясо: бекон, болонська ковбаса, салямі та хот-доги, рафіновані зернові: макарони, білий хліб, крекери, картопля фрі та білий рис, цукри: столовий цукор, коричневий цукор, патока, агава та кукурудзяний сироп, соєві продукти: тофу, темпе, соєве молоко, едамаме та соєві боби, жири та олії: маргарин, вершкове масло та гідрогенізована рослинна олія, оброблені продукти: печиво, готові страви, випічка, картопля фрі, кренделі та цукерки (Hubner, 2012). Дієта Будвіг вимагає великої кількості лляної олії. У деяких людей ця олія може викликати травні проблеми та діарею. Дієта Будвіг не досліджувалася в жодних клінічних випробуваннях і базується на неофіційних доказах. Вона також містить велику кількість лляної олії і є дуже обмежувальною, що може спричинити дефіцит поживних речовин у пацієнтів з онкологічним захворюванням (Šachlová, 2016).

i) Харчування за групами крові Автором є доктор Peter J. D´Adamo, який у своїй теорії стверджує, що люди повинні харчуватися відповідно до того, як характеризується їхня група крові (Табл. 1). Суть його теорії полягає в тому, що умови життя та харчування вплинули на розвиток груп крові, тому людина повинна їсти переважно ті продукти, які сприяли виникненню її групи крові, тобто гармонізують з нею.

Табл. 1. Відповідні групи продуктів за групами крові

Аналізом досліджень — понад 1000 — було встановлено, що не існує жодних доказів того, що дотримання цієї дієти має користь для здоров'я. Групи крові виникли інакше, ніж стверджує автор теорії (Kohout et al, 2022). Негативом дієти є обмеження вибору продуктів — навіть основних (молоко, бобові тощо). Харчування не може гарантувати збалансоване надходження всіх поживних речовин в організм. Дієту не можна вважати надійним способом покращення стану здоров'я, навпаки, вона може призвести і до його погіршення. Це не є відповідним способом харчування для онкологічних пацієнтів, навіть у стадії ремісії (Manková, Vozárová, 2023, Zlatohlávek, 2016).

Альтернативне харчування — висновки з клінічної практики

З представленого тексту, у якому наведено проаналізовані дані з наукових досліджень, фахової літератури та настанов, випливають докази недоцільності або ризику споживання альтернативної їжі та дієт. Цей факт спонукав нас до дослідження, яке було реалізоване в клінічній практиці та складалося з кількох етапів, з якими був пов'язаний і вибір емпіричних методів. Дослідження є частиною проєкту KEGA 009 KU-4/2022 «Харчування та фізична активність як базові стовпи догляду за пацієнтами групи ризику».

Метою дослідження було: з'ясувати, як впливає споживання адаптованого, альтернативного харчування на стан здоров'я пацієнта з онкологічним захворюванням.

Частковими цілями ми хотіли з'ясувати:

• які альтернативні дієти споживають онкохворі,
• демографічні характеристики пацієнтів, які споживають альтернативне харчування.

Методи дослідження

Ми використали методологічну тріангуляцію, поєднання якісних та кількісних методів. Використаними методами були: дієтологічний анамнез, інтерв'ю, аналіз медичних записів та клінічні випадки.

Вибірка дослідження

В інтерв'ю та зборі даних про спосіб харчування взяли участь 108 пацієнтів, госпіталізованих та диспансеризованих у Клініці радіаційної та клінічної онкології ÚVN SNP Ružomberok-FN. Ми також проаналізували медичну документацію пацієнтів, госпіталізованих у період реалізації проєкту — з квітня 2022 року по вересень 2023 року, загальною кількістю 343 особи. Ми опрацювали клінічні випадки чотирьох пацієнтів — 1 чоловік та 3 жінки. Передумовами включення до якісного дослідження були: лікування онкологічного захворювання, використання альтернативного харчування, згода пацієнта на участь у дослідженні.

Результати дослідження

За допомогою дієтологічного анамнезу (Табл. 2), який є частиною набору інструментів, що використовуються при оцінці нутритивного та фізичного стану пацієнтів групи ризику, ми з'ясували, що із загальної кількості 108 пацієнтів 11 пацієнтів вказали на альтернативне харчування.

Табл. 2 Використання альтернативного харчування у онкохворих

При аналізі медичної документації ми зосередилися на сферах, наведених у табл. 3.

Табл. 3 Сфери аналізу медичної документації пацієнтів

З проаналізованих даних обираємо найбільш суттєві для дослідження:

• середній вік пацієнтів, які мали вказаний альтернативний спосіб харчування, становив 40,1 року.
• Частіше це були молоді жінки, вікова категорія 30–40 років.
• До найпоширеніших альтернативних способів харчування належали: веганська, вегетаріанська дієта, пиття соків — дієта за Breuss.
• Ми зафіксували також поєднання лікарняного та власного харчування.
• Коригування харчування, обмеження тваринних білків мало негативний вплив на загальний стан здоров'я. У пацієнтів було зафіксовано втрату ваги та підтверджено мальнутрицію — за допомогою MNA, а також за значеннями лабораторних параметрів.

Результати клінічних казуїстик

При описі дослідницької вибірки ми зазначили, що клінічні казуїстики ми опрацювали для чотирьох пацієнтів. Йшлося про пацієнтів, які були диспансеризовані та лікувалися амбулаторно і стаціонарно в Клініці радіаційної та клінічної онкології ÚVN SNP Ružomberok-FN. Пацієнти перебували під тривалим наглядом, постійно моніторився їхній загальний стан здоров'я, відстежувався ефект лікування та побічні ефекти хіміотерапії та радіотерапії. У пацієнтів відстежувався нутритивний стан та загальна працездатність за допомогою: Mini Nutritional Assessment, тесту Barthel, індексу Karnofsky, тесту фізичної витривалості SARS-F (тест дозволяє ідентифікувати ризик саркопенії, втрати м'язової маси), моніторилися вага, ІМТ та лабораторні параметри. Однак у результатах через великий обсяг даних ми презентуємо пріоритетні висновки, які пропонують докази негативного впливу використання альтернативного лікування та харчування.

Case study 1

55-річний чоловік з діагнозом: карцинома гортані. Онкологічне захворювання було підтверджено у квітні 2020 року. Пацієнт на початку лікування співпрацював і пройшов хіміотерапію та радіотерапію. На початку терапії (травень 2020 р.) його вага становила 90 кг. Харчувався без обмежень, споживав лікарняну їжу. У середині циклів хіміотерапії (листопад 2020 р.) терапію перервав і розпочав 40-денну дієту. Споживав лише овочі, фрукти, соки. Під час останнього запису з госпіталізації важив 75 кг. Після альтернативного лікування — лише 40 кг. Був кахектичним, і у нього настала прогресія захворювання. Внаслідок погіршення стану здоров'я подальше цілеспрямоване лікування було неможливим. Пацієнт помер у домашніх умовах (лютий 2021 р.).

Case study 2

40-річна жінка з діагнозом C 90 — множинна мієлома. При діагностуванні захворювання (вересень 2019 р.) пацієнтка відмовилася від лікування. Лікувалася рослинною та природною їжею, була веганкою. Через 1 рік (жовтень 2020 р.) після діагностування захворювання погодилася на терапію. У пацієнтки було проведено комплексне обстеження разом із додатковими лабораторними тестами та з використанням методів візуалізації: рентген, УЗД, КТ. Після оцінки результатів було зафіксовано прогресію захворювання. У пацієнтки були підтверджені метастази в скелеті, легенях та печінці. У пацієнтки було розпочато онкологічне лікування, вона була госпіталізована, але під час терапії (лютий 2021 р.) померла. Пацієнтка була в стані мальнутриції, і її організм не впорався з важким лікуванням.

Case study 3

35-річна жінка з діагнозом C 50 — злоякісна пухлина молочної залози. При підтвердженні діагнозу (травень 2018 р.) відмовлялася лікуватися, сповідувала Аюрведу та здоровий спосіб життя, була вегетаріанкою. Так само приблизно через рік (квітень 2019 р.) пройшла обстеження, було виявлено прогресію захворювання — метастази в кістках, печінці, легенях. Пацієнтка була прийнята до клініки, і було розпочато комплексне лікування. Після навчання погодилася також на зміну харчування — споживала птицю та рибу. Через 2 місяці (березень 2020 р.) після завершення терапії пацієнтка померла. Зміна ставлення та коригування харчування вже не змогли вплинути на прогресію захворювання, яке перейшло в термінальну стадію.

Case study 4

33-річна пацієнтка з діагнозом карцинома молочної залози. На момент підтвердження діагнозу (квітень 2015 р.) була матір'ю, що годує груддю. Пацієнтці було рекомендовано хірургічне лікування — хірургічне втручання зі збереженням молочної залози. А після одужання їй була показана ад'ювантна післяопераційна хіміотерапія та радіотерапія. Пацієнтка відмовилася від лікування. Через пів року (листопад 2015 р.) з лівого боку грудини, медіально від операційної рани, було виявлено резистентність 5 x 6 см, що виступала на 4 см, було підтверджено рецидив захворювання. Пацієнтка, однак, надалі відмовляється від цілеспрямованого онкологічного лікування, лікується природним, альтернативним лікуванням. Споживає рослинну їжу переважно в сирому вигляді. Вона диспансеризована в онкологічній амбулаторії і допускає лише спостереження. У січні 2016 року через виражену анемію, яка була виявлена після лабораторного обстеження, на основі суб'єктивного відчуття пацієнтки, яка скаржилася на підвищену втому, запаморочення, погодилася на введення еритроцитарної маси, яка була застосована їй двічі. Згодом була прийнята до внутрішнього відділення через анемію середньої тяжкості. У цей період вона 8 місяців перебувала на сироїдінні.

Після стабілізації стану погоджується на лікування. У лютому 2016 року госпіталізована до клініки, де їй було проведено радіотерапію. Водночас вона використовувала альтернативне лікування — отримувала енергію через телефон від цілителя. Раціон коригувала самостійно. Вживала лікарняну та домашню їжу, яку їй приносили члени родини. Лікування було успішним. У 2017 році після обстеження та ПЕТ/КТ було описано структурні зміни характеру фіброзної перебудови стінково-реберного з’єднання, без ознак рецидиву. Діагностичний висновок — ремісія. У 2022 році пацієнтка завагітніла і народила здорову дитину.

Дискусія

Характеризуючи окремі дієтичні підходи, але насамперед спираючись на знання, отримані завдяки багаторічній роботі на Клініці радіаційної та клінічної онкології (KRaKO), ми погоджуємося з твердженням: попри те, що альтернативні дієтичні підходи часто містять окремі елементи здорового харчування, як цілісна система вони не відповідають вимогам, що висуваються до повноцінного харчування (Hubner, et al., 2012, 2013). Будь-яка невідповідна дієта лише сприяє схудненню. При онкологічному захворюванні воно супроводжується втратою білків, що ще більше погіршує загальний стан хворого, його імунітет та здатність тканин до загоєння. Зрештою, це дуже часто призводить до погіршення загального результату лікування. Також у дослідженні Baier, et al. (2021) зазначено, що дієти часто вимагають непотрібних харчових обмежень і можуть призвести до негативних наслідків для пацієнтів незалежно від їхнього хворобливого стану. Найсерйознішим наслідком є недоїдання.

Окрім опрацювання фактів з проаналізованих документів, нашою метою було: з’ясувати, які альтернативні дієти або способи харчування використовують пацієнти, що перебувають на диспансерному обліку та лікуванні в KRaKO. Позитивним висновком стало те, що зі 108 опитаних респондентів лише 11 досі практикують альтернативний спосіб харчування. Це були вегетаріанська, веганська дієта, макробіотика, роздільне харчування та піст. Подібною сферою займалися Hubner, et al. (2012, 2014), які виявили, що найчастішими «раковими дієтами», які називали їхні респонденти, були дієта Будвіг, режим Герсона, низьковуглеводна дієта, лікування раку за Бройсом та макробіотична дієта. Самі автори також вказали причину вибору: це була віра пацієнтів у те, що при дотриманні специфічної дієти вони зможуть вилікуватися самостійно або принаймні суттєво сприяти одужанню. Ці погляди підтримують і самі творці дієт.

Наступною метою було з’ясувати демографічні характеристики респондентів. Після аналізу медичної документації ми виявили, що найчастіше альтернативного способу харчування дотримуються жінки в молодшому та середньому дорослому віці. Ці дані підтвердили й казуїстики. І, подібно до інших використаних методів, переважали сучасні способи харчування — рослинна дієта, а з «ракових дієт» — дієта за Бройсом та піст. Докази шкідливого впливу неповноцінного харчування ми представили в клінічних казуїстиках. У всіх пацієнтів внаслідок невідповідного харчування або його обмеження відбулося погіршення основного захворювання. У перших трьох випадках навіть спроби виправити харчування та проходження онкологічного лікування вже не змогли змінити поганий прогноз захворювання.

Висновок

Нутритивний статус відіграє важливу роль у комплексному лікуванні онкологічних пацієнтів. Схуднення та пов’язана з ним втрата м’язової маси призводять до зниження функціональної спроможності хворого, вищої частоти ускладнень, подовжують госпіталізацію та підвищують смертність (Cvek, Halámka, 2023). Тому приділяти увагу харчуванню важливо вже при діагностуванні захворювання. Завданням медичних працівників є не лише дотримання принципів, зазначених у стандартах догляду, до яких належить: проведення скринінгового обстеження, визначення нутритивного статусу пацієнта, рекомендація відповідного способу харчування, реалізація систематичної та тривалої нутритивної підтримки, підвищення інтенсивності підтримки при ускладненнях та побічних ефектах онкологічного лікування (ESPEN 2021, Erickson, 2018). Першочерговим є навчання та мотивація пацієнта до вживання повноцінної їжі. Оскільки лише правильно налаштована нутритивна підтримка має потенціал покращити загальний результат протипухлинного лікування.

Авторки: PhDr. Katarína Zrubáková, PhD. Кафедра медсестринства, Факультет охорони здоров’я KU Ružomberok

Mgr. Anna Herinková Клініка радіаційної та клінічної онкології, ÚVN SNP Ružomberok-FN

Використана література:

Arends, J. et al, 2017. ESPEN expert group recommendations for action against cancerrelated malnutrition. In Clinical Nutrition. N. 36., p. 1187-1196. Доступно в інтернеті: http://dx.doi.org/10.1016/j.clnu.2017.06.017

Baier, L. et al. 2021. Cancer diets: patient-centered communication strategies. In: ONKOLOGE, Vol.27, I.2, p. 148-153. DOI 10.1007/s00761-020-00852-0

Cvek, J., Halámka, M. a kol., 2023. Onkologie pro neonkology. Praha: Grada. ISBN 978-80-2713-090-0.

ESPEN, 2021. Practical guideline: Clinical Nutrition in cancer. In Clinical Nutrition. p. 2898- 2913. Доступно в інтернеті: ESPEN-practical-guideline-clinical-nutrition-in-cancer.pdf

Erickson, N. et al, 2018. Nutrition care of cancer patients. A survey among physicians and nurses. In: EUROPEAN JOURNAL OF CANCER CARE. Vol. 27, I. 4.DOI 10.1111/ecc.12855

Hubner, J. et al. 2012. How useful are diets against cancer? - A critical analysis as basis for counseling patients. In: DEUTSCHE MEDIZINISCHE WOCHENSCHRIFT. Vol. 137, I. 47, p. 2417-2422. DOI 10.1055/s-0032-1327276

Hubner, J. et al., 2014. Counseling Patients on Cancer Diets: A Review of the Literature and Recommendations for Clinical Practice. In: ANTICANCER RESEARCH. Vol. 34, I. 1A, p. 39-48. ISSN 1791-7530.

Hubner at al, 2013. Treatment of malignancies with cancer diets Recommendations for medical counselling. In: ONKOLOGE, Vol.19, I. 2, p.108-114. DOI 10.1007/s00761-012-2381-0

Kohout, P. a kol., 2022. Klinická výživa. Praha: Galén. ISBN 978-80-7492-555-9.

Manková, M, Vozárová, I., 2023. Liečebnávýživa. Martin: Osveta. ISBN 978-80-8063-515-2.

Maritess, C., 2005. Alternative Nutrition Therapies in Cancer Patients. In Seminars in Oncology Nursing. Vol. 21, I. 3. p. 153- 226.

Paulová, P. F., 2021. Výživa v prevenci a léčbe onkologických ochorení. Доступно в інтернеті: https://goout.net/en/vyziva-v-prevenci-a-lecbe-onkologickych-onemocneni/szcwlfr/

Šachlová, M., 2016. Je alternativní výživa vhodná pro onkologického pacienta? XL. Brněnské onkologické dny a XXX. Konference pro nelékařské zdravotnické pracovníky. Доступно в інтернеті: https://www.linkos.cz/lekar-a-multidisciplinarni-tym/kongresy/po-kongresu/databaze-tuzemskych-onkologickych-konferencnich-abstrakt/2016-xl-brnenske-onkologicke-dny-a-xxx-konference-pro-nelekarske-zdravotnicke-pr/

Valovičová, E. 2007. Správna výživa nielen v prevencii, ale aj pri komplexnej liečbe onkologických pacientov. In: Via practica. Roč. 4, č. 2, s. 18-23. ISSN 1336-4790.

Vokurka, S. a kol. Komplikace onkologických pacientú a možnosti jejich řešení v primární péči. Praha: Grada. ISBN 978-80-2713-556-1.

Voleková, M. 2012. Manuál enterálnej výživy pre ambulantnú prax. Bratislava: Herba. ISBN 978-80-89631-04-9.

Zhang, XT. et al., 2021. Malnutrition and overall survival in older patients with cancer. In Clinical Nutrition. Vol. 40, I. 3, p. 966-977. DOI 10.1016/j.clnu.2020.06.026

Zlatohlávek, L. a kol. 2016. Klinická dietologie a výživa. Praha: Current Media. ISBN 978-80-88129-03-5.