Аналіз диспозиційних та функціональних вимірів соціального функціонування медсестер у клінічній практиці

Вступ

Психосоціальне функціонування медсестер є значною частиною клінічної практики, оскільки безпосередньо впливає не лише на якість міжособистісних взаємодій, а й на загальну ефективність надання медичної допомоги. Воно включає як внутрішні характеристики індивіда, так і його здатність адаптивно реагувати та ефективно діяти в різноманітних соціальних ситуаціях. У цьому контексті соціальне функціонування медсестер можна аналізувати через диспозиційні та функціональні виміри, які дозволяють глибше зрозуміти їхню поведінку в клінічному середовищі (Al Kalaldeh et al., 2020).

Диспозиційні виміри

Диспозиційні виміри соціального функціонування представляють собою відносно стабільні особистісні передумови, які визначають спосіб реагування медсестер у міжособистісних ситуаціях клінічної практики. До ключових передумов належить емпатія, яка дозволяє індивіду сприймати ситуації з точки зору інших осіб та адекватно на них реагувати. Емпатія є значним фактором якості взаємодії між медичним працівником і пацієнтом, а також впливає на психічний добробут медичних працівників (Van Dijke et al., 2020). Вищий рівень емпатичних здібностей дозволяє медсестрам краще розуміти ситуацію пацієнта, ідентифікувати його емоційні потреби та відповідно на них реагувати. Це створює передумови для надання якісної, орієнтованої на пацієнта медичної допомоги, яка відображає індивідуальні потреби пацієнта та підтримує терапевтичні стосунки. Емпатія також розглядається як складний конструкт, що включає когнітивні, афективні та поведінкові компоненти (Wang et al., 2020). У контексті медичних наук емпатія також є важливою частиною професійної підготовки медсестер, оскільки сприяє розвитку комунікації, орієнтованої на пацієнта, та підвищує якість надаваного догляду. Тому її розвиток вважається одним із передумов ефективної роботи медичної професії (Xue et al., 2023). Окрім емпатії до диспозиційних вимірів можна віднести й тенденції регулювання соціальних взаємодій, які відображають способи, якими індивіди впливають на хід комунікації та динаміку соціальних ситуацій. Медсестри, як найбільша група медичних працівників, вступають у інтенсивний контакт з пацієнтами, що значно впливає на хід лікувального процесу. Ефективна комунікація та навчання пацієнта є основними передумовами його інформованості та подальшого дотримання лікувального режиму (Wang et al., 2020). Недостатня інформованість пацієнтів щодо хвороби та лікування може призвести до невиконання терапевтичних рекомендацій та підвищеного рівня повторних госпіталізацій. Дослідження вказують на важливість систематичної комунікації під час госпіталізації та при виписці пацієнта, а її ефективне використання, включаючи зворотний зв'язок, значно знижує частоту повторних госпіталізацій (Oh et al., 2023). Подібні висновки наводять і інші автори (Laari, 2024, Yang et al., 2024), які підкреслюють, що ефективна комунікація між медсестрою та пацієнтом є необхідною умовою надання індивідуалізованого догляду. Розвиток соціальних компетенцій дозволяє адекватно інтерпретувати соціальні ситуації та гнучко на них реагувати на користь пацієнта та медичної команди.

Функціональні виміри

Функціональні виміри соціального функціонування відображають практичну здатність індивіда ефективно обробляти соціальні стимули, орієнтуватися в міжособистісних ситуаціях та адекватно на них реагувати. Ці виміри можна операціоналізувати за допомогою інструменту TSIS, який ідентифікує три основні області: обробку соціальної інформації, соціальні навички та соціальну сприйнятливість (сприйняття). Обробка соціальної інформації в медичній практиці дозволяє медсестрам правильно інтерпретувати реакції пацієнтів, передбачати їхні потреби та відповідно адаптувати свою поведінку до конкретної ситуації. Соціальні навички у медсестер проявляються, наприклад, у здатності вести розмову з пацієнтом, долати напружені ситуації або координувати співпрацю в мультидисциплінарній команді. Соціальна сприйнятливість, відповідно, соціальна чутливість, включає здатність реєструвати та інтерпретувати соціальні сигнали, такі як емоції, реакції чи невербальні прояви інших осіб (Kaliská, Salbot, Heinzová, 2019).

Методологія дослідження

Реалізоване дослідження мало кількісний, описовий та перехідний характер і було спрямоване на встановлення та оцінку рівня диспозиційних та функціональних вимірів соціального функціонування медсестер у клінічній практиці. Збір даних відбувався у період з січня по травень 2026 року, при цьому анкети розсилалися респонденткам особистим чином.

Метою дослідження було проаналізувати рівень диспозиційних (особистісних) та функціональних (поведінкових) вимірів соціального функціонування медсестер у клінічному середовищі та вказати на їхнє значення в контексті міжособистісних взаємодій та надання медичного догляду.

Досліджувану вибірку становили 96 медсестер, що працювали в медичних установах на території Словаччини. Більшість респонденток становили жінки (80 %). З точки зору тривалості професійного досвіду домінували медсестри з досвідом до 10 років (60 %) і однакове представництво респонденток працювало в зміному графіку.

Для збору даних використовували два стандартизовані вимірювальні інструменти: Tromsø Social Intelligence Scale (TSIS) (Silvera, Martinussen a Dahl, 2001) та анкету MESI (Manipulation, Empathy, Social Irritability) (Frankovský, Birknerová 2014).

Tromsø Social Intelligence Scale (TSIS) є стандартизованим інструментом, орієнтованим на оцінку функціональних вимірів соціального функціонування. Анкета складається з 21 пункту, поділеного на три підшкали: робота з соціальною інформацією, соціальні навички, соціальна сприйнятливість. Кожна підшкала містить 7 пунктів. Респонденти оцінюють окремі пункти за 7-бальною шкалою Ліктера, де значення 1 виражає дуже низький ступінь узгодження з твердженням, а значення 7 — високий ступінь узгодження (Silvera, Martinussen, Dahl, 2001).

Анкета MESI представляє психометричний інструмент, що дозволяє оцінювати диспозиційні виміри міжособистісного функціонування. Вона містить 21 пункт, оцінюваний за 5-бальною шкалою Ліктера (0 = ніколи, 4 = дуже часто). Визначає три основні фактори: маніпуляцію, емпатію та соціальну подразливість (Birknerová & Frankovský, 2011).

Отримані дані обробляли та аналізували за допомогою статистичного програмного забезпечення PSPP (версія 25) та програми Microsoft Excel. Для описового аналізу використовували основні статистичні параметри: абсолютні та відносні частоти (N, %), арифметичне середнє (M), стандартне відхилення (SD), мінімальні та максимальні значення.

Результати

Функціональні виміри соціального функціонування медсестер

Середні значення окремих вимірів TSIS змінювалися в діапазоні M = 4,19–4,89, що свідчить про середній рівень досліджуваних функціональних характеристик у межах шкали 1–7. Найнижче середнє значення досягла обробка соціальної інформації (M = 4,19; SD = 1,72; min = 1,00; max = 7,00), при цьому виявлено найвищу варіативність відповідей (SD = 1,71), що вказує на більш виражені індивідуальні відмінності в цій області.

Рівень соціальних навичок досяг середнього значення M = 4,47 (SD = 1,07; min = 1,71; max = 6,86), причому нижче значення стандартного відхилення вказує на більш однорідне розподілення результатів та більш збалансований профіль досліджуваних здібностей у вибірці.

Найвищу середню значення показала соціальна чутливість (M = 4,89; SD = 1,31; min = 1,29; max = 7,00), що може вказувати на відносно вищий рівень сприйняття та інтерпретації соціальних подразників порівняно з іншими функціональними вимірами.

Учасниці дослідження характеризуються середнім рівнем функціонального соціального функціонування, причому найсильнішою стороною є їхня соціальна чутливість, тобто здатність сприймати та інтерпретувати соціальні подразники. Натомість нижчі бали та вища варіабельність у сфері обробки соціальної інформації вказують на відмінності у здатності інтерпретувати соціальні ситуації. Соціальні навички знаходяться на середньому, відносно збалансованому рівні.

Табл. 1 Функціональні виміри соціального функціонування медсестер

Диспозиційні виміри соціального функціонування медсестер

У межах диспозиційних вимірів, виміряних інструментом MESI, емпатія досягла найвищого середнього балу (M = 3,69; SD = 0,22; min = 3,14; max = 4,00), причому низька варіабельність (SD = 0,22) вказує на більш стабільний та відносно збалансований профіль емпатичного компоненту в досліджуваній вибірці медсестер.

Вимір маніпуляції досяг середнього значення M = 0,80 (SD = 0,15; min = 0,43; max = 1,00), що при даній шкаліванні вказує на те, що значення концентруються в більш вузькому інтервалі, а варіабельність є досить низькою до середньої.

Вимір соціальної ірітабельності досяг середнього значення M = 0,81 (SD = 0,20; min = 0,57; max = 1,29), причому стандартне відхилення вказує на трохи вищу варіабельність, ніж при маніпуляції.

Учасниці нашого дослідження характеризуються вищою та стабільною рівнем емпатії, при цьому виявляють нижчу варіабельність у тенденціях маніпуляції та соціальної ірітабельності, що вказує на відносно збалансований та однорідний профіль диспозиційних характеристик.

Табл. 2 Диспозиційні виміри соціального функціонування медсестер

Учасниці досліджуваної вибірки характеризуються середнім рівнем функціональних соціальних компетенцій з домінуванням соціальної чутливості, причому диспозиційно виявляють вищий рівень емпатії та відносно стабільний особистісний профіль, проте з варіабельністю у сфері обробки соціальної інформації.

Дискусія

Результати запропонованого дослідження вказують на середній рівень функціональних вимірів соціальної поведінки медсестер у клінічній практиці, причому найвищі бали були зафіксовані у сфері соціальної чутливості, а найнижчі — у вимірі обробки соціальної інформації. Це знаходження узгоджується з результатами багатьох досліджень, які вказують на те, що аспекти соціального функціонування у медсестер та студентів медичних спеціальностей часто знаходяться на досить помірному до середнього рівні, причому деякі їхні компоненти залишаються менш розвиненими. Наприклад, дослідження Monis та співавт. (2024) виявило, що більшість студентів медичних спеціальностей досягала нижчих балів у соціальному інтелекті, проте водночас демонстрували адекватний рівень емпатії. Цей результат корелює з нашими знаходженнями, де також переважає вищий рівень сприйнятих та емпатичних здібностей порівняно з їхнім практичним опрацюванням. Домінування соціальної чутливості у вибірці дослідження можна інтерпретувати також у контексті ширших досліджень, присвячених емпатії та комунікативним компетенціям у медичних спеціальностях. Багато досліджень вказують на тісний зв'язок емпатії, емоційного інтелекту та комунікативних здібностей, причому ці фактори значно впливають на якість наданої клінічної допомоги. Наприклад, дослідження Yang та співавт. (2024) підтверджує, що емпатія та комунікативні здібності значно сприяють медичним компетенціям та якості допомоги, причому між цими змінними існують сильні позитивні зв'язки. Так само й результати нашого дослідження вказують, що високий рівень соціальної чутливості, ймовірно, відображає здатність медсестер адекватно реагувати на потреби пацієнта, що є базовою умовою терапевтичної комунікації. У сфері диспозиційних вимірів була підтверджена висока та стабільна рівень емпатії, що узгоджується з багатьма емпіричними даними. Емпатія в медичних спеціальностях вважається ключовою компетенцією, яка значно впливає на стосунок між медсестрою та пацієнтом та загальну якість допомоги. Дослідження Giménez-Espert та співавт. (2020) показує, що емпатія представляє один із основних предикторів комунікативних ставлень медсестер, причому значно впливає на їх міжособистісну поведінку та здатність встановити ефективний терапевтичний стосунок. Ці знаходження підтримують і наші результати, які вказують на домінування емпатичного компоненту серед диспозиційних характеристик медсестер. Низькі значення маніпуляції та соціальної ірітабельності, виявлені в нашому дослідженні, можна інтерпретувати як сприятливий особистісний профіль, який підтримує просоціальну поведінку в клінічній практиці. Хоча література, що використовує інструмент MESI в медичних спеціальностях, є обмеженою, ширші дослідження в сфері міжособистісних стосунків вказують на те, що ефективні стосунки між медсестрою та пацієнтом, а також у команді, суттєво впливають здатністю регулювання емоцій та низьким рівнем конфліктної взаємодії. Наприклад, дослідження Younas та співавт. (2023) вказує на те, що недостатньо розвинені міжособистісні компетенції можуть призвести до конфліктів та зниження якості допомоги. Наші знаходження щодо низької соціальної ірітабельності тому вказують на потенційний захисний фактор у міжособистісних стосунках медсестер. Цікавим знаходженням є варіабельність у вимірі обробки соціальної інформації, яка була найвищою серед спостережуваних функціональних аспектів. Цей аспект можна пояснити також у контексті досліджень, які вказують на те, що когнітивні та інтерпретативні компоненти соціального інтелекту більш піддаються індивідуальним відмінностям, досвіду та середовищу, ніж самі емоційні компоненти. Дослідження, присвячені розвитку соціальних та комунікативних навичок, наприклад, підтверджують, що ці здібності можна значно модифікувати через навчання та тренування, причому їхній рівень не є стабільним, а динамічним. (Yuksel, Erzincanli, 2023)

З порівняльної точки зору можна констатувати, що наші результати загалом узгоджуються з міжнародними дослідженнями, які вказують на:

• відносно вищий рівень емпатії у медсестер,
• середній або нижчий рівень соціального інтелекту як комплексного конструкту,

• значну роль комунікативних та емоційних компетенцій у клінічній практиці,

• варіативність у когнітивних компонентах соціальної функціонування.

На основі зазначеного можна підтвердити, що соціальне функціонування сестер є багатовимірним конструкт, у якому диспозиційні характеристики (зокрема емпатія) представляють стабільний компонент, тоді як функціональні виміри, зокрема обробка соціальної інформації, є більш варіативними та піддаються впливу досвіду та навчання.

Висновок

Дослідження диспозиційних та функціональних вимірів дозволяє глибше зрозуміти соціальне функціонування сестер, яке не можна зведення до одновимірної оцінки. Результати дослідження вказують на збалансований диспозиційно-функціональний профіль сестер, що характеризується вищим рівнем емпатії та соціальної чутливості, що є важливою передумовою якісної міжособистісної комунікації в клінічній практиці.

З іншого боку виявлено варіативність у сфері обробки соціальної інформації, яка може вказувати на індивідуальні відмінності у здатності інтерпретувати та оцінювати соціальні ситуації. Медична сестринська практика характеризується високим рівнем міжособистісних взаємодій, які часто відбуваються в емоційно напружених умовах.

З вищевикладеного випливає необхідність систематичного розвитку не лише диспозиційних, а й функціональних компетенцій, які дозволяють ефективно долати соціальні ситуації, сприяють командній співпраці та сприяють якості сестринського догляду, орієнтованого на пацієнта.

Авторка: PhDr. Valéria Parová, PhD. Університет Павла Йозефа Шафарика, Медичний факультет, Інститут сестринства

Список бібліографічних посилань

AL KALALDEH, Mohammad, AMRO, Noor, QTAIT, Mohammad, ALWAWI, Ahmad. 2020. Barriers to effective nurse-patient communication in the emergency department. In: Emergency Nurse. ISSN 1472-0795, 32(5), e1969. DOI: 10.7748/en.2020.e1969

FRANKOVSKÝ, Miroslav, BIRKNEROVÁ, Zuzana. 2014. Detecting social intelligence by MESI methodology psychometric characteristics. In: Individual and Society. ISSN 1335-3608, 17(1), 89–97.

GIMÉNEZ ESPERT, María del Carmen, CASTELLANO RIOJA, Elena, PRADO GASCÓ, Vicente Javier. 2020. Empathy, emotional intelligence, and communication in nursing: The moderating effect of organizational factors. In: Revista Latino-Americana de Enfermagem. ISSN 1518-8345, 28, e3333. DOI: 10.1590/1518-8345.3286.3333

VAN DIJKE, Jeroen, VAN NISTELROOIJ, Inez, BOS, Peter, DUYNDAM, Joachim. 2020. Towards a relational conceptualization of empathy. In: Nursing Philosophy. ISSN 1466-769X, 21(3), e12297. DOI: 10.1111/nup.12297

SILVERA, David H., MARTINUSSEN, Monica, DAHL, Tor Ivar. 2001. The Tromsø Social Intelligence Scale, a self-report measure of social intelligence. In: Scandinavian Journal of Psychology. ISSN 0036-5564, 42(4), 313–319. DOI: 10.1111/1467-9450.00242

WANG, Yu, ZHANG, Ying, LIU, Ming, ZHOU, Lei, ZHANG, Jian, TAO, Hong, LI, Xia. 2020. Research on the formation of humanistic care ability in nursing students: A structural equation approach. In: Nurse Education Today. ISSN 0260-6917, 86, 104315. DOI: 10.1016/j.nedt.2019.104315

XUE, Meng, SUN, Hui, XUE, Jing, ZHOU, Jie, QU, Jing, JI, Shuang, BU, Yan, LIU, Yu. 2023. Narrative medicine as a teaching strategy for nursing students to developing professionalism, empathy and humanistic caring ability: A randomized controlled trial. In: BMC Medical Education. ISSN 1472-6920, 23(1), 38. DOI: 10.1186/s12909-023-04026-5

YANG, Yujie, WANG, Chang. 2024. The chain mediating effect of empathy and communication ability on emotional intelligence and caring ability of nursing students. In: Frontiers in Psychology. ISSN 1664-1078, 14, 1339194. DOI: 10.3389/fpsyg.2023.1339194

YOUNAS, Ahtisham, INAYAT, Shahzad, DAL MOLIN, Alberto, DURANTE, Angela. 2023. Nurses’ challenges to developing interpersonal relationships during integrated care for complex patients. In: Western Journal of Nursing Research. ISSN 0193-9459, 45(10), 894–901. DOI: 10.1177/01939459231189789

YÜKSEL, Ayşe, ERZINCANLI, Serap. 2023. The effect of social skills education on social skills and interpersonal relationship levels in student nurses. In: Journal of Education and Research in Nursing. ISSN 1305-0397, 20(3), 268–276. DOI: 10.14744/jern.2022.22370