Аналіз деяких сфер здійснення супервізії в соціальній роботі в Словаччині

У розумінні соціальної роботи як науки, практичної діяльності та навчальної спеціальності дедалі більший акцент робиться на професійній компетентності соціальних працівників. Вимоги, які висуваються до соціальних працівників, поступово, як складова підвищення якості професійної діяльності, зумовили також використання супервізії в їхній фаховій практиці. Супервізія як частина професійної освіти знаходить своє застосування не лише на практиці, а й у процесі навчання під час додипломної університетської підготовки, а також як складова безперервної освіти соціальних працівників. Можна також стверджувати, що супервізія є однією з можливостей подолання навантаження та високих вимог, які висуваються до соціальних працівників, котрі залучаються до професійної діяльності з диференційованими цільовими групами, індивідуальної та сімейної роботи, групової роботи, а також роботи в місцевих громадах і спільнотах на рівні державного управління, органів місцевого самоврядування та недержавних суб'єктів. Метою авторів було представити проміжні результати дослідження, спрямованого на моніторинг сучасного стану надання супервізії в Словаччині, задля створення щонайменше орієнтовного огляду того, як розвивається супервізія в Словаччині через десять років після підготовки перших супервізорів для здійснення супервізійної діяльності у сфері соціальної роботи.

З наведеного випливає, що метою кількісного дослідження було отримати зворотний зв'язок від супервізорів, які працюють у сфері соціальної роботи в Словаччині.

Для збору емпіричних даних ми використали авторський опитувальник. Збір емпіричних даних у межах репрезентативного дослідження забезпечувався за допомогою електронного інструменту ProSurvey.

Для статистичного тестування ми використали критерій узгодженості χ2. Якщо рівень значущості — значення p (Sig.) застосованих тестів був меншим за 0,05, на основі наших даних ми приймали альтернативну гіпотезу. На величину відхилення між фактичними та очікуваними частотами, а також на його напрямок вказує z-оцінка (z-критерій). Різниця вважалася статистично значущою, якщо значення z-критерію було більшим за 1,96 або меншим за -1,96.

Загалом у дослідженні взяв участь 141 супервізор, який працює у сфері соціальної роботи та має відповідний рівень освіти й практики, що дає право на здійснення цієї діяльності. З ідентифікованої нами генеральної сукупності у дослідженні взяла участь вибірка обсягом 40,86 %. Цю частку ми вважаємо репрезентативною, оскільки вона забезпечує ефективний аналіз досліджуваних явищ та достатній рівень зворотного зв'язку.

Результати та інтерпретації

Як ми вже зазначали вище, супервізійні тренінги в соціальній роботі проводяться в Словаччині вже понад 10 років. Перші підготовлені супервізори входили в невідому сферу і за своєю суттю були піонерами нового методу, переваги якого усвідомлює дедалі більше фахівців. Ці факти також відобразило проведене нами дослідження.

У першому пункті проведеного дослідження ми зосередилися на кількості років, протягом яких супервізори в соціальній роботі в Словаччині мають право на здійснення супервізії. Ця інформація, серед іншого, свідчить про інтерес до цієї проблематики, значення законодавчих змін для цієї сфери, прогрес у професіоналізації освіти супервізорів та багато інших факторів.

Цілих 50,35 % (71) респондентів вказали інтервал від 0 до 2 років. 36,88 % (52) респондентів зазначили інтервал від 3 до 5 років, і лише 12,76 % (18) респондентів вказали інтервал тривалістю 6 і більше років.

Період наявності права на здійснення супервізії в соціальній роботі в Словаччині — вибіркова сукупність

n = 141; p < 0,01; χ2 = 83,28 Джерело: власне дослідження, 2013.

Як видно з таблиці, за періодом наявності права на здійснення супервізії існують виражені статистичні відмінності. Інтерес до здійснення супервізії за останні п'ять років суттєво зріс. Ми припускаємо, що це наслідок включення цієї проблематики до Закону про соціальні послуги та про внесення змін і доповнень до Закону № 455/1991 Зб. про підприємницьку діяльність (Закон про підприємницьку діяльність) зі змінами та доповненнями, тобто Закону № 448/2008 З. з.

Серед інших факторів такого стану справ можна також виділити професіоналізацію підготовки супервізорів, включно з визначенням кваліфікаційних та професійних вимог і передумов. Важливу роль тут відіграє відкриття дискусії з відповідної проблематики, що призвело до публікації низки монографій, підручників та досліджень, які сформували достатню платформу для імплементації супервізії в процес вищої освіти. Сподіваємося, що цей процес триватиме й надалі, а супервізія стане невіддільною частиною соціальної роботи.

Право на здійснення супервізії на практиці ще не означає, що супервізори справді її проводять. Оцінювалося, що супервізію надають лише близько 15–25 % підготовлених фахівців. Ми з радістю можемо констатувати, що ця частка є суттєво вищою.

Згідно з нашими результатами, платну діяльність у сфері супервізії здійснювали 54,61 % (77), і навпаки, не здійснювали 45,39 % (64) респондентів. На підставі розрахунку тестового критерію χ2 ми не можемо підтвердити, що статистично більша частина супервізорів у соціальній роботі в Словаччині проводила платну супервізію, проте обнадійливим є вже те, що це співвідношення є принаймні збалансованим.

Здійснення щонайменше однієї оплачуваної супервізії в соціальній роботі — графічна структура, вибіркова сукупність

n = 141; p > 0,05; χ2 = 1,18 Джерело: власне дослідження, 2013.

У наступному пункті опитувальника ми з'ясовували, коли респонденти востаннє проводили супервізію в соціальній роботі. Результати знову виявилися несподіваними. Аж 29,79 % (42) респондентів надавали платні послуги супервізії менше ніж 30 днів тому.

Проведення останньої оплачуваної супервізії в соціальній роботі — вибіркова сукупність

n = 141; p < 0,01; χ2 = 92,46 Джерело: власне дослідження, 2013.

Цей факт, однак, ще нічого не говорить про регулярність, з якою супервізори здійснюють свою діяльність. Це могло бути сезонним явищем, пов'язаним, наприклад, з обов'язком працівників органів соціально-правового захисту дітей та соціального піклування проходити обов'язкову супервізію. З цієї причини ми попросили респондентів надати експертну оцінку регулярності здійснення ними платної супервізійної практики. Утім, результати суттєво не відрізнялися. 30,5 % (43) респондентів здійснюють платну супервізійну діяльність щонайменше один раз на місяць.

Регулярність здійснення оплачуваної супервізії супервізорами в соціальній роботі в Словаччині — вибіркова сукупність

| 30,5 % | 18,44 % | 8,51 % | 4,26 % | 38,30% |

n = 141; p < 0,01; χ2 = 58,3 Джерело: власне дослідження, 2013.

Періодичність власного здійснення оплачуваної супервізії супервізори в соціальній роботі в Словаччині не вважають достатньою. Цей факт підтвердився й під час аналізу відповідей на запитання про те, чи хотіли б респонденти здійснювати супервізію частіше. Аж 65,25 % (92) респондентів обрали відповідь «безумовно так».

Готовність супервізорів у соціальній роботі в Словаччині здійснювати супервізію частіше – вибіркова сукупність

n = 141; p < 0,01; χ2 = 186,45 Джерело: власне дослідження, 2013.

У наступних пунктах нашого дослідження ми зосередилися на фінансовому аспекті супервізійного процесу. Нас цікавив найнижчий фінансовий діапазон за годинне оплачуване здійснення супервізії в соціальній роботі, який були б готові прийняти наші респонденти. Асоціація супервізорів та соціальних консультантів (ASSP) встановлює ціну однієї супервізійної години на рівні 30 євро для окремої особи та 33 євро для групи. Отже, у середньому ціна за годинне оплачуване здійснення супервізії ASSP встановлена на рівні 31,5 євро. Наше дослідження показало, що 70,92 % (90) респондентів погодилися б на ціну за годинне оплачуване здійснення супервізії в соціальній роботі в розмірі 30 і менше євро. 37,59 % (53) респондентів навіть були б готові прийняти цей інтервал у розмірі 20 і менше євро.

У цьому випадку доречним є запитання, чи не є встановлена ASSP ціна занадто високою, або ж чи не мають супервізори в соціальній роботі в Словаччині надто низьких вимог щодо оцінки своїх професійних компетентностей. З іншого боку, слід також підкреслити, що статистично значуща частина досліджуваних респондентів у своїх вимогах перебувала в інтервалі, близькому до цінового рівня, встановленого ASSP, тобто 21–30 євро.

Прийняття найнижчого фінансового діапазону за годинне оплачуване здійснення супервізії в соціальній роботі – вибіркова сукупність

n = 141; p < 0,01; χ2 = 12,37 Джерело: власне дослідження, 2013.

У питанні про фінансові вимоги супервізорів у соціальній роботі в Словаччині ми дійшли до відносних крайнощів. Нас цікавило, скільки респондентів і якою мірою були б готові здійснювати супервізію без права на фінансову винагороду.

На наш подив, аж 55,32 % (78) респондентів були готові погодитися на здійснення супервізії без права на фінансову винагороду.

Готовність здійснювати супервізію без права на фінансову винагороду – вибіркова сукупність

n = 141; p < 0,01; χ2 = 26,8 Джерело: власне дослідження, 2013.

Однією з доволі часто обговорюваних сфер у супервізії є можливості забезпечення собі супервізійного замовлення. Сучасний стан більш-менш залежить від особистих знайомств, рекомендацій та лобіювання. З одного боку, ідеться про зрозумілі обставини, які в ідеальному випадку забезпечують певний природний відбір якісного супервізора, коли задоволеність супервізованого відображається в його рекомендації. З іншого боку, у разі особистої лінії, що веде до забезпечення собі замовлення, ми не можемо говорити про об'єктивність або навіть прозорість.

Найчастіший спосіб забезпечення собі супервізійного замовлення в супервізії в соціальній роботі в Словаччині – вибіркова сукупність

n = 141; p < 0,01; χ2 = 173,4 Джерело: власне дослідження, 2013.

Результати нашого дослідження однозначно вказали на той факт, що до супервізійного замовлення супервізори в соціальній роботі в Словаччині найчастіше дістаються за особистою лінією. Цю форму зазначили 54,61 % (77) респондентів. На другому місці в цьому контексті опинилися: 1) вибір із загальнодоступних баз даних та 2) випадкова пропозиція суб'єкта або окремої особи.

Також нас цікавило, чи є забезпечення собі супервізійного замовлення проблематичним для супервізорів. Під час аналізу відповідей у разі цього пункту ми зафіксували відносно однорідні дані. Виразніша статистична різниця між спостережуваною та очікуваною частотою була зафіксована у відповіді, яка зміщувала проблематичність забезпечення собі супервізійного замовлення в площину безумовно непроблематичних. Для значної частини респондентів на це запитання також було складно надати однозначну відповідь.

Проблематичність забезпечення собі супервізійного замовлення в супервізорів у соціальній роботі в Словаччині – вибіркова сукупність

n = 141; p < 0,01; χ2 = 16,1 Джерело: власне дослідження, 2013.

Надзвичайно важливою складовою якісного здійснення супервізії є власна супервізія супервізора. Безсумнівно, що супервізор повинен консультувати, ділитися та осмислювати свої підходи з якомога вищим можливим ступенем об'єктивності. З цієї причини нас цікавило, чи беруть участь супервізори в соціальній роботі в Словаччині в суперсупервізії.

58,16 % (82) респондентів зазначили, що вони беруть участь у суперсупервізії, тоді як 41,84 % (59) зазначили протилежне.

Участь у суперсупервізії в супервізорів у соціальній роботі в Словаччині – вибіркова сукупність

n = 141; p > 0,05; χ2 = 3,74 Джерело: власне дослідження, 2013.

Презентоване дослідження відображає перший зворотний зв’язок від супервізорів, які працюють у сфері соціальної роботи в Словаччині. Звісно, ми усвідомлюємо фрагментарність власного пізнання, і тому в жодному разі не стверджуємо, що вичерпали або бодай могли вичерпати всі сфери, пов’язані з цією професійною діяльністю. Віримо, що представлене дослідження сприятиме формуванню цілісного уявлення про супервізорів у соціальній роботі в Словаччині, розгорне плідну і, перш за все, конструктивну дискусію та, не в останню чергу, не залишиться єдиним у своєму роді. Супервізія як фахова діяльність стала беззаперечною складовою допоміжних професій, які працюють у надзвичайно чутливому суспільному просторі, і як такі вони заслуговують на належну увагу та турботу.

Автори: prof. PaedDr. Milan Schavel, PhD. PhDr. Bohuslav Kuzyšin, PhD. PhDr. Mária Gojdičová RNDr. Monika Bérešová

ProSurvey — це інструмент для розширеного створення онлайн-опитувальників, опитувань та досліджень. Пропонуємо обробку онлайн-опитувальника за наданим зразком. Звернемося до обраних респондентів, оцінимо відповіді. Надішлемо Вам готові результати з таблицями та графіками. Таким чином ми звільнимо Вас від роботи з опрацювання анкет, технічної обробки та створення графіків. Замовити цю послугу можна: ТУТ.