«Довготривалий догляд та підтримка інтеграції — це скоординоване надання медичної допомоги, соціального та медичного консультування і соціальних послуг, компенсаційних засобів і виплат у такому обсязі, щоб компенсувати втрату здатності виконувати життєво необхідні дії та інші соціальні й трудові функції. Довготривалий догляд та підтримка інтеграції надаються відповідно до індивідуальних потреб кожного клієнта, співмірних із його віком та ступенем функціональних порушень, у його природному соціальному середовищі або в закладі довготривалого догляду. Довготривалий догляд надається клієнту безпосередньо через надавача або шляхом надання допоміжного засобу, або опосередковано у формі грошових виплат і допомог, за допомогою яких він оплачує соціальну послугу чи допоміжний засіб» (Legislatívny zámer zákona o dlhodobej starostlivosti a podpore integrácie osôb so zdravotným postihnutím, 2005).

Мета роботи

Метою дослідження був аналіз і порівняння поглядів трьох галузей науки на проблематику довготривалого догляду. У статті представлено результати якісно-кількісного контент-аналізу документів у галузі соціальної роботи, права та медсестринства.

Теоретичні аспекти проблематики роботи та підходу до людей похилого віку відображають базову філософію окремих наукових галузей, які виходять зі спільного цілісного (холістичного) розуміння людської істоти, що має спектр людських потреб, які необхідно задовольняти — власними силами або за допомогою іншої особи. Соціальна робота — це фахова діяльність, яка на професійній основі забезпечує догляд за клієнтом, чиї взаємини із середовищем, у якому він живе, порушені. Соціальна робота реалізується переважно в соціальних службах та через них. Професійні соціальні працівники працевлаштовані соціальними суб'єктами. Їхня мета полягає в реалізації їхніх соціальних цілей, програм, планів чи проєктів, тобто в наданні соціальним об'єктам, клієнтам, предметів допомоги — виплат і послуг, які ведуть до задоволення певних соціальних потреб. Завдяки здійсненню соціальної роботи реалізується значна частина соціально-політичних намірів. Професійні соціальні працівники надають інформацію та послуги клієнтам у найрізноманітніших життєвих ситуаціях.

Право посідає незамінне місце у сфері законодавчого регулювання довготривалого догляду, яке ґрунтується на Програмній заяві уряду Словацької Республіки та на наступних директивах уряду з метою інтеграції перетину соціальних і медичних послуг та їхнього фінансування, спрямованого на клієнта. Уряд Словацької Республіки своєю постановою № 161 від 25 лютого 2004 року затвердив Концепцію соціального та довготривалого догляду і доручив міністру охорони здоров'я подати законодавчий задум закону про соціальний та довготривалий догляд (Legislatívny zámer zákona o dlhodobej starostlivosti a podpore integrácie osôb so zdravotným postihnutím, 2005). Основною причиною створення окремої системи довготривалого догляду є поточні прогнозовані зміни в структурі населення Словаччини, особливо з погляду старіння населення. Згідно з прогнозом Infostat (2002), чисельність населення віком понад 65 років щороку зростатиме. Більш виражено — після 2011 року. Окрім старіння населення, вагомою причиною стають зростаючі очікування громадськості щодо кращої якості послуг (Legislatívny zámer zákona o dlhodobej starostlivosti a podpore integrácie osôb so zdravotným postihnutím, 2005). Інтеграція соціальних послуг та медичної допомоги не врегульована системно в правовій системі Словацької Республіки. Відповідно до чинного правового регулювання соціальні послуги та медична допомога особам, яким згідно з новопропонованим правовим регулюванням має надаватися довготривалий догляд і підтримка інтеграції, регулюються окремо в різних нормативно-правових актах. Надавачами довготривалого догляду є:

  • непрофесійні надавачі, які здійснюють свою діяльність на підставі письмового договору між надавачем і клієнтом, що регулює взаємні права та обов'язки,
  • формальні надавачі — це фізичні та юридичні особи, наприклад громади, неприбуткові організації, агенції медсестринського та доглядового обслуговування, служби сурдоперекладу для осіб із вадами слуху та глухих, денні стаціонари, інтеграційні центри, стаціонарні заклади, змішані та комбіновані заклади.

Міністерство охорони здоров'я Словацької Республіки не може бути засновником жодного закладу довготривалого догляду. Засновником може бути фізична особа або юридична особа, вищий територіальний орган чи громада. Простір залишається відкритим саме для місцевого самоврядування.

Особливий професійний погляд на цю проблематику забезпечує медсестринство. «Геріатричне медсестринство — це комплексний медсестринський догляд за хворими людьми похилого віку, який враховує їхні потреби у зв'язку із захворюваннями у старшому та похилому віці, зокрема зі специфічними геріатричними синдромами та ускладненнями захворювань. Це догляд, спрямований на задоволення потреб людини похилого віку та вирішення її проблем. Стара й тяжкохвора людина часто не здатна сигналізувати про свої потреби, тому активний підхід медсестринського персоналу до задоволення потреб людей похилого віку є дуже важливим» (Cetlová, 2009, p. 100). За останні десять років і в галузі охорони здоров'я з'явилися нові філософські погляди та тенденції, які приносять індивідуальний підхід до людини як до єдиного цілого. Розуміння поняття здоров'я залежить від суспільства, рівня його розвитку та його культури. Існує кілька відомих моделей розуміння здоров'я, з якими різною мірою може ототожнювати себе й літня людина. Специфікою цієї галузі є також орієнтація медсестринства на громаду, на що звертають увагу, серед іншого, публікації Boledovičová і Zrubcová (2009) про місце та діяльність медичної сестри й акушерки в громадській опіці, або публікація Boledovičová, Krištofová і Tulinská (2006), у якій вони приділили увагу класифікаційній системі OMAHA в громадському медсестринстві, чи стаття Boledovičová, Vörösová і Krištofová (2007) про роль медсестри в заходах громадського здоров'я та розвитку громад.

Щоб глибше зрозуміти спосіб бачення людини-клієнта працівником допоміжних професій, зокрема соціальним працівником, юристом чи медичною сестрою, ми провели кількісно-якісний контент-аналіз вибраних документів. Під час опрацювання контент-аналізу ми працювали зі словами. Ми виходили з джерел, наведених далі в тексті. Також ми обрали одиниці аналізу. Спершу ми проаналізували довготривалий догляд за людьми похилого віку з перспективи соціальної роботи. Під час визначення значеннєвої одиниці тексту — ключових слів — ми виходили з таких пунктів:

  • Вихідним пунктом у роботі та догляді за людьми похилого віку є їхні потреби.
  • Спосіб задоволення потреб звертає нашу увагу на зростаючі очікування щодо кращої якості послуг.

  • Багато авторів наголошують, що, незважаючи на те, що люди похилого віку під час різних видів діяльності залежать від допомоги інших людей, важливо надати особі, якій ми допомагаємо, можливість виконувати якомога більше речей самостійно. Надмірне піклування демотивує.

  • Під час роботи з людьми похилого віку ми не повинні забувати і про індивідуальність особистості людини.

  • Сама по собі турбота про людей похилого віку надається в різних формах.
  • Зі старінням населення пов'язане також зростання вимог до фінансування довготривалого догляду за людьми похилого віку.

З огляду на зазначене ми визначили такі одиниці аналізу:

  • потреби
  • якість
  • самодостатність
  • індивідуальність
  • догляд
  • амбулаторна
  • стаціонарна
  • домашня
  • родина
  • громада
  • інституція
  • фінансування

Аналіз погляду соціальної роботи на довготривалий догляд

Аналіз довготривалого догляду за людьми похилого віку з погляду соціальної роботи ми здійснили на основі текстів, відібраних із джерел: Krajčík (2000) Geriatria, зокрема ми працювали з розділом, присвяченим організації догляду за людьми похилого віку; далі ми проаналізували публікацію Poledníková et al. (2006) Geriatrické a gerontologické ošetrovateľstvo, зосередившись на розділі про соціальне піклування про осіб похилого віку в умовах Словацької Республіки. Форми соціального піклування та соціальної допомоги, призначені для людей похилого віку, а також довготривалий догляд за людьми похилого віку походили з праці Hrozenskej et al. (2008) Sociálna práca so staršími ľuďmi a jej teoreticko-praktické východiská; останньою з ряду публікацій у галузі соціальної роботи була книга Draganovej (2006) Sociálna starostlivosť, а саме розділ: Sociálna práca na úseku starostlivosti o ťažko chorých seniorov.

Табл. 1 показує, що загальна кількість проаналізованих одиниць становить 47. З цієї кількості найбільше представлене поняття догляд. Воно становить 55,32 % від загальної кількості. Другим за представленістю виразом є інституція, 14,89 %. Слова потреби та «домашня» мають однакову представленість, 6,39 %. Поняття стаціонарна, родина, громада становлять 4,25 % від загальної кількості. Найменшу відсоткову представленість отримали вирази індивідуальний та фінансування, 2,13 %. Терміни якість, самодостатність, амбулаторна у проаналізованому тексті відсутні.

Аналіз погляду права на довготривалий догляд

Аналіз довготривалого догляду за людьми похилого віку з погляду права ми здійснили на основі текстів, відібраних із публікацій та інтернет-джерел. Зокрема, Rievajová et al. (2006) Sociálne zabezpečenie, де нас цікавив розділ Sociálna poisťovňa a financovanie sociálneho poistenia, далі Klevetová - Dlabalová ( 2008) Motivační prvky při práci se seniory, де ми проаналізували розділ Moderní doba a etapa stáří; особливу увагу ми приділили аналізу закону № 448/2008 Z .z. o sociálnych službách a o zmene a doplnení zákona č. 455/1991 Zb. o živnostenskom podnikaní (živnostenský zákon) v znení neskorších predpisov. Акцент було зроблено на § 12. Іншим джерелом був Medzinárodný akčný plán pre problematiku starnutia (2002), ключовим джерелом став Legislatívny zámer zákona o dlhodobej starostlivosti a podpore integrácie osôb so zdravotným postihnutím (2005), аналізу ми піддали також Doložku finančných, ekonomických, environmentálnych vplyvov, vplyvov na zamestnanosť a podnikateľské prostredia. Форми надання довготривалого догляду у вибраних країнах було взято з праці Bohovicovej (2006) Vývoj sociálnej práce. Останнім проаналізованим матеріалом був Hradílkov (2006) Systém dlhodobej sociálnej a zdravotnej starostlivosti.

Табл. 2 показує, що загальна кількість проаналізованих одиниць становить 70. Найбільш представленим поняттям є догляд, 72,86 % від загальної кількості. Іншими найбільш представленими виразами є потреби та домашня, 5,71 % від загальної кількості. Слово стаціонарна становить 4,29 % від загальної кількості. Терміни якість, амбулаторна, інституція представлені на рівні 2,86 %. Поняття громада становить 1,43 % від загальної кількості. Вирази самодостатність, індивідуальний, родина у проаналізованому нами тексті були відсутні.

Аналіз погляду сестринської справи на довготривалий догляд

Аналіз довготривалого догляду за людьми похилого віку з погляду сестринської справи ми здійснили на основі текстів вибраних праць та інтернет-текстів — Poledníková et al. (2006) Geriatrické a gerontologické ošetrovateľstvo; ми зосередилися на розділі Gerontologické ošetrovateľstvo. У праці Pavlíkovej (2006) Modely ošetrovatelství v kostce нас зацікавив розділ Kategorie filozofických názoru v ošetřovatelství. Потреби хворого були предметом розгляду Trachtovej (2005) у праці Potřeby nemocného v ošetrovatelském procesu. Далі ми проаналізували працю Žiakovej (2007) Ošetrovateľské konceptuálne modely. З публікації Kalvacha et al. (2008) Geriatrické syndromy a geriatrický pacient ми обрали розділ Pojetí gariatrického pacienta a oboru geriatrie. Старша публікація Bartka (1984) Moderná psychohygiena була для нас цікавою з погляду способу життя осіб похилого віку. З праці Hegyiho (1994) Tretie Stredoeurópske sympózium o sociálnej gerontológi, з розділу Starostlivosť o starých ľudí v transformujúcich sa krajinách, ми відібрали та піддали аналізу три доповіді: Litomerický – Starý človek a jeho rodina, Palát – Rehabilitácia v komunite ako model dlhodobej starostlivosti v geriatrii, Čunderlíková – Varsányiová Je domov dôchodcov skutočne domovom? Ми також працювали з матеріалом Zdravotná starostlivosť: Dokumenty (2004).

У табл. 3 ми оперуємо загальною кількістю проаналізованих одиниць, яких нараховується 70. Вона також найбільше представлена поняттям догляд. Воно становить 44,28 % від загальної кількості. Другий вираз, який становить 10,00 % від загальної кількості, — домашня. Слова потреби, родина, громада становлять 8,57 % від загальної кількості. Терміни самодостатність і стаціонарна становлять 4,29 % від загальної кількості. Поняття якість, індивідуальний, амбулаторна, інституція становлять 2,86 % від загальної кількості. Зворот фінансування у проаналізованому тексті відсутній.

Порівняння поглядів вибраних наукових галузей на довготривалий догляд

На основі проаналізованих текстів ми порівняли погляди вибраних наукових галузей на довготривалий догляд за людьми похилого віку. При порівнянні ми виходили із загальної кількості проаналізованих понять. Загальну сукупність ми розділили на три частини. Насамперед ми зосередилися на показниках підходу до довготривалого догляду.

Поняття, які ми обрали для аналізу:

  • потреби, якість, самодостатність, індивідуальний, догляд

Загальна кількість проаналізованих одиниць становить 131 (табл. 4). Поняття потреби найбільш представлене в сестринській справі, потім у праві й найменше в соціальній роботі. Слово якість однаково представлене як у праві, так і в сестринській справі, у соціальній роботі воно відсутнє. Вираз самодостатність представлений лише в сестринській справі. Термін індивідуальний найбільше представлений у сестринській справі, і лише потім у соціальній роботі. Право це поняття не охоплює. Зворот догляд найбільш представлений у праві, на другому місці в сестринській справі і, нарешті, в соціальній роботі.

У другу чергу ми зосередилися на окремих формах довготривалого догляду. Поняття, які ми сюди включили:

  • амбулаторна, стаціонарна, домашня, родина, громада, інституція

Загальна кількість проаналізованих одиниць становить 54 (табл. 5). Поняття «амбулаторна» однаково представлене як у праві, так і в медсестринстві. У соціальній роботі воно відсутнє. Вираз «стаціонарна» представлений в однаковій кількості у праві та медсестринстві, і найменше — у соціальній роботі. Термін «домашня» найбільше представлений у медсестринстві. На другому місці він перебуває у праві та, нарешті, у соціальній роботі. Слово «сім'я» найбільше представлене в медсестринстві, потім — у соціальній роботі. У праві воно відсутнє. Вираз «громада» найчастіше трапляється в медсестринстві, потім у соціальній роботі й, зрештою, у праві. Останній вираз «інституція» найчастіше трапляється в соціальній роботі. У праві та медсестринстві він має однакове представлення.

Насамкінець ми зосередилися на можливостях фінансування довготривалого догляду за людьми похилого віку. Для цього ми виокремили поняття:

  • фінансування

Загальна кількість проаналізованих одиниць становить 2 (табл. 6). Поняття «фінансування» однаково представлене як у соціальній роботі, так і в праві. У медсестринстві в проаналізованому нами тексті воно відсутнє.

У підсумку ми порівняли разом 187 проаналізованих одиниць (табл. 7). Найчастішим поняттям є поняття «догляд», яке становить 57,75 % від загальної кількості. Другим за частотою словом є «домашня», що становить 7,49 % від загальної кількості. Третім виразом, який найчастіше трапляється в проаналізованому тексті, є «потреби», що становить 6,95 % від загальної кількості. Наступним терміном є «інституція», представленість якого становить 5,88 % від загальної кількості. Поняття «громада» становить 4,81 % від загальної кількості. Наступними за чергою словами є «сім'я» та «стаціонарна», які становлять 4,28 % від загальної кількості. Вирази «якість», «амбулаторна» представлені у 2,14 % від загальної кількості. Передостанніми виразами в проаналізованому тексті є «самостійність» та «індивідуальний». Вони становлять 1,60 % від загальної кількості. У найменшій кількості представлений вираз «фінансування», який становить 1,07 % від загальної кількості проаналізованих одиниць.

Далі ми провели якісний аналіз досліджуваного змісту. Ми визначили одиниці аналізу та простежили, через які саме словосполучення вони виражаються. Знову визначальним для нас був погляд трьох обраних наукових галузей (табл. 8–10).

Соціальна робота виходить із сприйняття людини як біологічно-психологічно-соціальної істоти, що перебуває у взаємодії із середовищем, у якому вона живе. Якщо ця взаємодія порушується, створюється простір для діяльності професійної соціальної роботи. Щоб взаємодія людини з середовищем могла сприйматися як функціональна, необхідною є важлива передумова задоволеності індивіда рівнем задоволення власних потреб. Воно може бути реалізоване власними зусиллями або за допомогою іншої особи. У людей похилого віку з дефіцитом самообслуговування важливу роль відіграє саме «інша особа». Довготривалий догляд, призначений для людей похилого віку з обмеженнями здоров'я, на нашу думку, повинен випливати з базової філософії та підходу, що застосовуються в роботі з літніми клієнтами, коли необхідно поважати реалії, зумовлені станом здоров'я індивіда та його індивідуальними потребами, за повного збереження автономії та гідності людини.

Право, або ж правові документи, розглядають проблематику довготривалого догляду через вичерпну категоризацію досліджуваних одиниць, їхню структуризацію та диференціацію щодо інших елементів системи. Поняття «соціальне забезпечення» у нашій фаховій юридичній літературі попередніх років утвердилося як поняття, що охоплює передусім відносини та засоби, за допомогою яких суспільство гарантує та надає матеріальне забезпечення окремим громадянам, якщо вони не можуть працювати з визнаних суспільством причин або опинилися в ситуації, коли їхніх трудових доходів недостатньо для покриття підвищених витрат на проживання. Право соціального забезпечення є самостійною галуззю права та утворює сукупність правових норм, що регулюють суспільні, колективні та індивідуальні відносини, які виникають у соціальному забезпеченні, а також у застосуванні або реалізації соціальної політики та соціального партнерства окремих суб'єктів соціальної сфери. У межах правовідносин соціального забезпечення їхні суб'єкти виступають носіями прав та обов'язків, врегульованих нормами права соціального забезпечення (Hrozenská et al., 2008 b).

Право соціального забезпечення у правовій формі реалізує соціальні та економічні права громадян. Ця галузь права тісно пов'язана із соціальною політикою. Нині відбувається поступове зменшення ролі держави в соціальній сфері, розширення системи суб'єктів у соціальній сфері та їхнє активне залучення до соціальної політики. Правове регулювання соціального забезпечення містить регламентацію окремих напрямів соціального забезпечення (профілактичну та лікувальну допомогу, страхування на випадок хвороби, пенсійне страхування, страхування від нещасних випадків, страхування на випадок безробіття, державну соціальну підтримку, соціальну допомогу та послуги) (Hrozenská et al., 2008 b).

Аналіз текстів ми здійснювали на основі тих самих одиниць аналізу, що й під час кількісного контент-аналізу. Ми охарактеризували їх через відповідні словосполучення. При порівнянні поглядів окремих наукових галузей на довготривалий догляд за людьми похилого віку ми знову поділили порівнювану сукупність на три частини. Насамперед ми зосередилися на показниках підходу до довготривалого догляду. По-друге — на окремих формах довготривалого догляду. Насамкінець ми досліджували можливості фінансування довготривалого догляду за людьми похилого віку. До цього аналізу ми підходили на основі попередніх висновків. Ми виходили з найчастотніших понять, які траплялися в окремих наукових галузях.

Потреби ми вважаємо відправною точкою безпосередньої роботи з людьми похилого віку. З цієї причини під час порівняння нас цікавило, на які потреби спираються окремі наукові галузі (табл. 11). Медсестринство розглядає лише базові потреби та задоволення потреб. Це відповідає практичній діяльності та характеру професії медичної сестри / медичного брата, які мають найбезпосередніший контакт із клієнтом та наданням допомоги в задоволенні його потреб. Право охоплює також особисті потреби, потреби домогосподарства, вирішення потреб та потреби клієнта. Воно розширює діапазон і зміст розуміння потреб індивіда. У соціальній роботі трапляються такі словосполучення, як «об'єктивно визнані потреби», «погляд на людину з самої перспективи її потреб» та «потреби тяжкохворого». У цьому пункті ніби йдеться про поєднання двох взаємодоповнювальних поглядів на дане явище. Далі нас цікавив підхід окремих наукових галузей до форм довготривалого догляду за людьми похилого віку.

Ми розглянули форми довготривалого догляду через словосполучення, утворені з одиниць аналізу «догляд» та «домашній» (табл. 12). Право пропонує нам довготривалий догляд, соціальний догляд, опікунський та медсестринський догляд і медичну допомогу. У соціальній роботі догляд проявляється такими словосполученнями, як довготривалий догляд, формально організований догляд, інституційний догляд, комплексний догляд, специфічний догляд, медична допомога, соціальний догляд, стаціонарний та громадський догляд. Найширший спектр конкретних форм догляду пропонує нам медсестринство. Воно виражається через такі словосполучення, як агентство домашнього опікунського догляду, амбулаторний догляд, довготривалий догляд, домашній та медсестринський догляд, геріатричний догляд, комплексний догляд, якісний догляд, медсестринський догляд, паліативний догляд, первинний догляд, соціальний догляд, спеціалізований догляд, стаціонарний догляд.

Слово «домашній» у праві проявляється через словосполучення «домогосподарство клієнта», у соціальній роботі — словосполученнями «власне домогосподарство», «домашній догляд», а в медсестринстві — «домашнє середовище», «домашнє медсестринство», «домашній догляд», «домашній ремонт». Зрештою, ми зосередилися на порівнянні можливостей фінансування довготривалого догляду за людьми похилого віку з перспективи соціальної роботи, права та медсестринства.

У медсестринстві словосполучення, яке містить аналізовану одиницю «фінансування», відсутнє. Соціальна робота звертає увагу на підвищення вимог до фінансування, а право пропонує можливість фінансування, орієнтованого на клієнта (табл. 13).

Дискусія

Нашою метою було проаналізувати та порівняти погляди соціальної роботи, права та медсестринства на проблематику довготривалого догляду за людьми похилого віку. Для досягнення цієї мети ми визначили одиниці аналізу та ключові слова, частоту вживання яких порівнювали з погляду окремих наукових галузей. Загальна кількість одиниць аналізу становила 187, з цієї кількості в науковій галузі «соціальна робота» було проаналізовано 47 одиниць, а в наукових галузях «право» — 70 та «медсестринство» — 70 проаналізованих одиниць. Спочатку ми проаналізували кожну наукову галузь окремо. Ми дійшли таких висновків:

Поняття «потреби» зустрічається в аналізованому тексті загалом 13 разів. Найбільше воно представлене в медсестринстві, далі — у праві й, нарешті, у соціальній роботі. Ми вважаємо потреби відправною точкою роботи з людьми. З цієї причини важливо дбати про забезпечення потреб людей похилого віку, які залежать від догляду іншої особи. Тому важливо приділяти увагу забезпеченню всіх потреб, а не лише базових, фізіологічних. Другим аналізованим словом є «якість». В аналізованому тексті воно зустрічається загалом 4 рази. Воно однаково представлене як у праві, так і в медсестринстві, а в соціальній роботі відсутнє. Хоча ми могли б констатувати, що поняття якості є відносним, у сучасному суспільстві воно вживається часто. Якість послуг, як соціальних, так і медичних, має бути запропонована й людям похилого віку. Суспільство стає дедалі вимогливішим щодо досягнення певних стандартів.

Наступним аналізованим терміном була «самостійність», і в тексті вона представлена 3 рази. Вона зустрічається лише в науковій галузі «медсестринство». У роботі з людьми похилого віку наше головне завдання полягає в тому, щоб якомога довше підтримувати самостійність літньої людини. У домашньому середовищі ми повинні залучати її до щоденних справ. Важливо не забувати і про її психіку. Психічний стан літньої людини відображає і її фізичний стан. Залучаючи її до хатньої роботи, роботи біля будинку, в саду або допомоги у догляді за онуками — звісно, відповідно до її можливостей, — ми формуємо в неї відчуття потрібності та корисності. У разі, якщо літня людина влаштована до закладу соціальних послуг, вона повинна мати кілька можливостей використання різних форм терапії: ерготерапії, каністерапії, музикотерапії тощо. За допомогою трудотерапії зберігаються, а також розвиваються навички, моторика, дрібна моторика, координація рухів та увага. Водночас усувається соціальна ізоляція, що позитивно впливає на її психіку. Літня людина набуває самостійності в максимально можливому ступені. Окрім ерготерапії, можуть використовуватися й інші форми терапії, наприклад ремінісцентна, метою якої також є покращення або підтримання стану здоров'я людини.

Четвертим виразом, який ми піддали аналізу, було поняття «індивідуальний». В аналізованому тексті воно зустрічається загалом 3 рази. Найбільшу представленість воно має в медсестринстві, далі — у соціальній роботі. Право його не охоплює. У роботі з людьми похилого віку важливо не забувати про індивідуальність кожної людини. Тому важливим є індивідуальний підхід — підхід, який поважає особистісні риси людини, її поведінку та переживання.

Останнім аналізованим поняттям був «догляд», який був і найчисельнішим — загалом зустрічався 108 разів. Найбільше це поняття охоплене у праві, далі — у медсестринстві й, нарешті, у соціальній роботі. Ми вважаємо, що кожній людині похилого віку має бути забезпечений адекватний догляд, який повинен бути доступним, якісним і, головне, прийнятним за ціною. Конкретна форма догляду за людиною похилого віку має оцінюватися індивідуально. Ми схиляємося до того, щоб літня людина могла якомога довше перебувати в колі своєї родини, щоб сім'я використовувала всі альтернативи догляду, що надається в домашніх умовах. Порівнюючи аналізовані одиниці, ми встановили, що кожна з наукових галузей підкреслює потребу в догляді за людиною похилого віку. Також кожна з наукових галузей наголошує на задоволенні потреб літньої людини. На якість надаваного догляду або надаваних послуг спираються право та медсестринство. Індивідуальний підхід міститься в соціальній роботі та медсестринстві. Хоча соціальна робота не включає поняття «якість», вона представлена словом «індивідуальний». У праві відсутня згадка щодо виразу «індивідуальний». Представлений термін «якість», який залежить від індивідуальності. Якісну послугу — догляд — можна надати саме на основі індивідуального підходу. Натомість важливість самостійності людей похилого віку підкреслюється лише в медсестринстві, де вона становить 4,29 % від загальної кількості.

Друга група понять, яку ми порівняли, вказала нам на окремі форми довготривалого догляду за людьми похилого віку з погляду соціальної роботи, права та медсестринства. На основі цього порівняння ми дійшли таких висновків: Поняття «амбулаторний» зустрічається в аналізованому тексті загалом 4 рази. Воно представлене в праві та медсестринстві. Соціальна робота цього поняття не охоплює. Амбулаторна форма надання догляду рекомендується людині похилого віку у випадках, коли стан її здоров'я не вимагає госпіталізації. Вона надається без необхідності переміщувати людину в інше середовище.

Слово «стаціонарна» зустрічається в тексті загалом 8 разів. Воно рівномірно представлене як у праві, так і в медсестринстві, а найменше трапляється в соціальній роботі. Другою формою догляду за людиною похилого віку є інституційний догляд. Це постійне або тимчасове надання догляду в різних типах закладів для людей похилого віку. Вираз «домашня» в аналізованому тексті зустрічається загалом 14 разів. Найбільше він представлений у медсестринстві, потім у праві й насамкінець — у соціальній роботі. Домашній догляд тісно пов'язаний із сім'єю літньої людини. Це догляд, що надається в домашньому середовищі. До однієї з форм домашнього догляду, окрім турботи з боку родича, ми можемо віднести медсестринський догляд за людьми похилого віку, що надається професійними медичними сестрами, наприклад, надання догляду через Агентство домашнього медсестринського догляду.

Термін «сім'я» трапляється в тексті загалом 8 разів. Найширше він представлений у медсестринстві, потім — у соціальній роботі. У праві це поняття не представлене. Часто вживана фраза «сім'я — основа суспільства» в нашому випадку є виправданою. Сім'я повинна якомога краще й повніше забезпечити догляд за літньою людиною. Догляд за літнім членом родини нерідко вимагає навіть цілодобового інтенсивного піклування. Крім того, що такий догляд є часозатратним, він є також фінансово обтяжливим. Літня людина зазвичай страждає від кількох захворювань одночасно — має поліморбідність. Цей стан вимагає приймання численних лікарських засобів, за які доводиться доплачувати. Пенсії здебільшого недостатньо високі, щоб покрити потреби людини похилого віку й водночас потреби особи, яка за нею доглядає. Часто виникає необхідність, щоб член сім'ї, який доглядає за літньою людиною, звільнився з роботи. Зниження рівня доходів є відчутним.

Передостаннім поняттям, яке ми піддали аналізу, є «громада». Це поняття зустрічається в тексті загалом 9 разів. Найбільше воно представлене в медсестринстві, потім у соціальній роботі та найменше — у праві. Як ми вже підкреслювали в попередній частині, під час догляду за людьми похилого віку важливо зберегти їхню самостійність якомога довше. Цьому значною мірою може сприяти й оточення, в якому вони живуть. Тому важливо, як громада ставиться до своїх літніх жителів. Плануванню послуг на рівні громад для покоління віком 50+ присвятила свою роботу й Pavelová (2008), яка вбачає результат планування на рівні громад саме через систему соціальних послуг на місцевому рівні, що відповідала б виявленим місцевим потребам, реагувала б на локальні відмінності та забезпечувала б ефективне витрачання фінансових ресурсів на послуги. Подібним чином Měrotská (2008) вказує на значення послуг, орієнтованих на громаду; її дослідницькі висновки свідчать про брак спеціалізованих послуг для літніх людей, які мешкають у Чеських Будейовицях, де бракує насамперед будинків для людей похилого віку, служби догляду, а також центрів денного перебування тощо. Останній вираз, який ми піддали аналізу, — це «інституція». Він представлений загалом 11 разів. Найчисленніше представлений у соціальній роботі. У праві та медсестринстві він має однакову представленість. Найчастіше використовуваною інституційною формою довготривалого догляду за людьми похилого віку в наших умовах є догляд у закладах соціального обслуговування. Інституційна форма догляду має як свої мінуси, так і плюси. Контакт із близькими є для літньої людини незамінною емоційною підтримкою. Тому є бажаним, якщо установа підтримує співпрацю з членами родини.

Під час порівняння аналізованих одиниць ми виявили відмінності у формах надання довготривалого догляду за людьми похилого віку. Найменше аналізованих одиниць, зосереджених на конкретних формах догляду за людьми похилого віку, ми зафіксували в галузі права. За процентною оцінкою окремих понять вони разом склали 17,15 % від загальної кількості аналізованих одиниць. Соціальна робота охоплює форми догляду загалом у 34,03 % від загального обсягу, а медсестринство — у 37,15 %. Ще одну відмінність, яку ми встановили, було виявлено між соціальною роботою та медсестринством. Тоді як у соціальній роботі найбільше представлене поняття «інституція» — 14,89 %, у медсестринстві це «домашня» — 10,00 %, «сім'я» — 8,57 % та «громада» — також 8,57 %.

До третьої групи ми віднесли порівняння можливостей фінансування довготривалого догляду з погляду соціальної роботи, права та медсестринства. На основі цього порівняння ми дійшли таких висновків:

Поняття «фінансування» трапляється загалом лише 2 рази, а саме в соціальній роботі та в праві. У медсестринстві воно відсутнє. У зв'язку зі старінням населення та потребами в довготривалому догляді за людьми похилого віку можна очікувати зростання витрат на довготривалий догляд. Ми припускаємо, що використання неформального догляду, до якого частіше вдаються і в Словаччині, тобто догляду за літніми людьми в колі власної сім'ї або серед свого оточення, буде недостатнім. У нашому суспільстві наразі ще не існує жодного формального механізму, який би заздалегідь готував молодих людей в активному віці до можливостей використання довготривалого догляду.

Фінансуванням довготривалого догляду займалися наукові галузі «соціальна робота» та «право». У медсестринстві це поняття було відсутнє. Виявлену відмінність, як і в першій частині аналізованого масиву, ми пояснюємо тим фактом, що медсестринство сприймає літню людину переважно крізь призму її медичних характеристик.

З погляду якісних аспектів та на підставі попереднього аналізу й порівняння довготривалого догляду за людьми похилого віку в контексті соціальної роботи, права та медсестринства ми дійшли таких висновків: Ми встановили, що кожна аналізована наукова галузь виходить із потреб людини похилого віку. Невелика різниця полягала лише в тому, як ці потреби сприймалися окремими галузями. При зіставленні ми виявили відмінності в конкретних формах надання довготривалого догляду за літніми людьми. Медсестринство пропонує нам ширший спектр форм догляду за людьми похилого віку. Також і в соціальній роботі через словосполучення нам пропонувалася можливість більш різноманітного догляду. На противагу цьому в праві слово «догляд» поєднувалося зі словосполученнями «довготривалий — соціальний — медичний догляд», «опікунський та медсестринський догляд». Іншим аналізованим словом було «домашня». У цьому випадку кожна з наукових галузей спирається на власне домогосподарство, домашній догляд, домашнє середовище. На основі отриманих результатів можна зазначити, що ми помітили різницю в окремих формах довготривалого догляду між правом та іншими науковими галузями. Перетин між соціальною роботою та медсестринством утворюють словосполучення «довготривалий догляд», «комплексний догляд», «медичний догляд», «соціальний догляд» і «спеціалізований догляд».

Ми вважаємо, що важливо надати людям похилого віку спеціалізований, професійний та комплексний догляд, тобто надати таку форму догляду, якої вимагає стан їхнього здоров'я. Deimling (In: Hegyi, 2007) зазначає, що в Німеччині у 1993 році було проведено дослідження серед 61 000 учасників, у яких вивчалася потреба в догляді та потреба в допомозі через необхідність довготривалого догляду. Потреба в догляді стосувалася людей, які постійно або кілька разів на день чи на тиждень потребували допомоги в повсякденній діяльності. Потреба в допомозі стосувалася допомоги по господарству людям, які були нездатні самостійно зробити покупки, прибрати або розпоряджатися своїми фінансами. Дослідження показало, що відповідно до цих визначень 1,4 % усього населення має потребу в догляді, а 2,7 % усього населення — потребу в допомозі. Однак із віком зростає й кількість людей, які потребують догляду. Серед людей віком від 65 років це 7,6 %, а серед людей віком від 80 років — аж 16,4 %. З них потребу в допомозі мають 12,5 % людей віком понад 65 років і 22,7 % людей віком понад 80 років. До третьої групи ми включили порівняння можливостей фінансування довготривалого догляду з перспективи соціальної роботи, права та медсестринства. На основі цього порівняння ми дійшли висновків, що в соціальній роботі аналізована одиниця фінансування виражається через словосполучення зростання вимог до фінансування. У праві ми зустрічаємо словосполучення фінансування, спрямоване на клієнта. У медсестринстві аналізована одиниця фінансування відсутня. Довготривалий догляд вимагає значних фінансових ресурсів. Тому важливо переглянути сучасні способи фінансування довготривалого догляду. Наприклад, право пропонує нам через словосполучення фінансування, спрямоване на клієнта один із варіантів вирішення проблеми фінансування довготривалого догляду.

Висновок

Hegyi та Krajčík (In: Hegyi, 2007) зазначають, що труднощі під час реалізації довготривалого догляду за людьми похилого віку виникли тоді, коли лікарні опинилися у скрутному фінансовому становищі. За госпіталізацію хворого у відділенні довготривалого догляду лікарня отримувала від страхової компанії приблизно 21 000 Sk. Ця сума покриває витрати на пацієнта, який не страждає на захворювання в гострій фазі, приблизно на 3 тижні. Якщо стан здоров'я хворого пацієнта не дозволяє його виписати, починає формуватися борг. Отже, лікарня змушена виписати пацієнта незалежно від об'єктивної потреби в тривалішій госпіталізації. З наведеного випливає, що в межах закладів охорони здоров'я ми не в змозі надавати довготривалий догляд. У системі праці, соціальних питань та сім'ї довготривалий догляд надається в межах установ соціальних послуг. У сфері догляду вдома відомство надає його через доглядальниць. Довготривалий догляд, що надається в межах закладів соціальних послуг, зокрема закладів для людей похилого віку чи будинків соціальних послуг, стикається з проблемою нестачі вільних місць. Ситуація не змінилася на краще навіть через кілька років, попри намагання міністерства праці зменшити тиск попиту на стаціонарні послуги.

Стаття підготовлена в межах проєкту: VEGA № 1/0221/11 Evaluácia výsledkov procesu resocializácie klientov resocializačných stredísk v podmienkach Slovenskej republiky та в межах проєкту UGA VIII/15/2011 Vnímanie starorodičovstva a roly starej matky ženami v preseniu a seniu. Автори: PhDr. Martina Hrozenská, PhD., Mgr. Mária Sűssová Бібліографія:

BARTKO, D. (1984). Moderná psychohygiena. 5. vyd. Bratislava: Obzor, 486 p. BOLEDOVIČOVÁ, M., ZRUBCOVÁ, D. et al. (2009). Sestra a pôrodná asistentka v komunitnej starostlivosti. Nitra : UKF, 2009, 400 p. BOLEDOVIČOVÁ, M., KRIŠTOFOVÁ, E., TULINSKÁ, E.(2006). Klasifikačný systém OMAHA v komunitnom ošetrovateľstve. In Oštřovatelství v pohybu, Příbram: VZŠ, p.11-16. BOLEDOVIČOVÁ, M., VOROSOVÁ, G., KRIŠTOFOVÁ, E. (2007). Rola sestry v aktivitách verejného zdravia a komunitného rozvoja v zmysle Mníchovskej deklarácie, In. Nové trendy trendy v ošetřovatelství VI.: sborník příspěvku z konference s mezinárodní účastí VI. jihočeské ošetřovatelské dny. České Budějovice: Jihočeská univerzita, p. 41-47. BOHOVICOVÁ, M. (2006). Vývoj sociálnej práce : Formy poskytovania dlhodobej starostlivosti vo vybraných krajinách. [online]. 2006, [cit. 2009-04-29]. Доступно в інтернеті: CETLOVÁ, L. (2009). éče o seniory na oddělení dlouhodobě nemocných a řešení jejich sociálních služeb. In: zborník príspevkov z konferencie: ,,Dni sociálnem práce“ a ,,InteRRa 8“. Dni sociálnem práce. ,,Sociálna sféra Slovenskej republiky a sociálna práca (Európa, právo a prax)„ a ,,Rómske osobnosti“. Fakulta sociálnych vied a zdravotníctva Univerzity Konstantina Filozofa v Nitre. p. 100 – 102. CETLOVÁ, L., KOPÁČIKOVÁ, M. STANČIAK, J. (2010). Péče o nemocné v psychiatrické léčebně. In zborník príspevkov z konferencie: ,,Zdravie a kvalita života“. Fakulta zdravotníctva Katolická univerzita Ružomberok. p. 150 – 154. ČORNANIČOVÁ, R. (1998). Edukácia seniorov : Vznik, rozvoj, podnety pre geragogiku. 1. vyd. Bratislava: Univerzita Komenského, 156 p. ČUNDERLÍKOVÁ, M. – VARSÁNYIOVÁ, O.(1994). Je domov dôchodcov skutočne domovom. In: HEGYI, L. Tretie Stredoeurópske sympózium o sociálnej gerontológii: Starostlivosť o starých ľudí v transformujúcich sa krajinách. Bratislava : Informačné a dokumentačné stredisko o Rade Európy, Academia Istropolitana, p. 45 - 47. Doložka finančných, ekonomických, environmentálnych vplyvov, vplyvov na zamestnanosť a podnikateľské prostredia: Odhad dopadov na verejné financie. [online]. [cit. 2009-04-29]. Доступно в інтернеті: DRAGANOVÁ, H. (2006). Sociálna starostlivosť. Martin : Vydavateľstvo Osveta, 195 p. EURACTIV.sk. Zdravotníctvo : Starnutie obyvateľstva. [online]. 2006, [cit. 2009-11-16]. Доступно в інтернеті: EUROPEAN SOCIAL NETWORK. Long – Term Care for older people – Long – term Care & EU policy contex. [online]. 2010, [cit. 2010-02-18]. Доступно в інтернеті: FARKAŠOVÁ, D. et al. (2005). Ošetrovateľstvo – teória. Martin: Osveta, 216 p. HEGYI, L. (2007). Dlhodobá starostlivosť o seniorov. [online]. 2007, [cit. 2010-03-30]. Доступно в інтернеті: HRADÍLEK, T. (2006). Systém dlhodobej sociálnej a zdravotnej starostlivosti. [online]. 2006, [cit. 2009-04-29]. Доступно в інтернеті: HROZENSKÁ, M. et al. (2008 a). Sociálna práca so staršími ľuďmi a jej teoreticko – praktické východiská. Martin: Vydavateľstvo Osveta, 180 p. HROZENSKÁ, M. et al. (2008 b). Aktuálne otázky sociálnej gerontológie pre stredné odborné školy I. Nitra: Univerzita Konštantína Filozofa, 130 p. HROZENSKÁ, M. et al. (2009). Praktická príručka pre sociálnych pracovníkov pracujúcich so staršími ľuďmi. Nitra: Univerzita Konštantína Filozofa, 103 p. INTERLINKS. Agentúra na podporu výskumu a vývoja : Národný panel expertov/-tiek. [online]. [cit. 2009-11-16]. Доступно в інтернеті: < http://www.sspr.gov.sk/texty/File/Interlinks/skladacka_IVPR.pdf > KALVACH, Z. et al. (2008). Geriatrické syndromy a geriatrický pacient. 1. vyd. Praha : Grada Publishing, a.s., 336 p.

KLEVETOVÁ, D. – DLABALOVÁ, I. Motivační prvky při práci se seniory. 1. vyd. Praha: Grada Publishing, a.s., 208 p. KRAJČÍK, Š. (2000). Geriatria. Trnava: SAP – Slovak Academic Press, 82 p. Legislatívny zámer zákona o dlhodobej starostlivosti a podpore integrácie osôb so zdravotným postihnutím. [онлайн]. 2005, [цит. 2009-11-16]. Доступно в інтернеті: LITOMERICKÝ, Š. ( 1994). Starý človek a jeho rodina. In: HEGYI, L. Tretie Stredoeurópske sympózium o sociálnej gerontológii : Starostlivosť o starých ľudí v transformujúcich sa krajinách. Bratislava: Informačné a dokumentačné stredisko o Rade Európy, Academia Istropolitana, p. 52 – 54. MATOUŠEK, O. et al. (2001). Základy sociální práce. 1. vyd. Praha: Portál, 312 p. Medzinárodný akčný plán pre problematiku starnutia. [онлайн]. [цит. 2010-01-03]. Доступно в інтернеті: http://www.rokovania.sk/appl/material.nsf/0/A0EA1888197CA2B8C1256EF40029AB50/$FILE/material.rtf MĚROTSKÁ,M. (2008). Vyhodnocení sondy „jak se žije seniorum v Českých Budějovicích“. In.: Kontakt. ISSN 1212-4117,p.19 - 24. PALÁT, M. (1994). Rehabilitácia v komunite ako model dlhodobej starostlivosti v geriatrii. In: HEGYI, L. Tretie Stredoeurópske sympózium o sociálnej gerontológii : Starostlivosť o starých ľudí v transformujúcich sa krajinách. Bratislava: Informačné a dokumentačné stredisko o Rade Európy, Academia Istropolitana,p. 33-35. PAVELOVÁ, Ľ. (2008). Generácia 50+ v centre pozornosti komunitného plánovania. In. Kontakt. ISSN 1212-4117, p.75 - 80. PAVLÍKOVÁ, S. (2006). Modely ošetrovatelství v kostce. 1. vyd. Praha: Grada Publishing, a.s., 152 p. POLEDNÍKOVÁ, Ľ. et al. (2006). Geriatrické a gerontologické ošetrovateľstvo. Martin : Osveta, 216 p. RIEVAJOVÁ, E. et al. (2006). Sociálne zabezpečenie. Bratislava: Vydavateľstvo SPRINT, 272 p. RIVLIN, A. M. (1988).Caring for the Disabled Elderly : Who will pay. Washington, D. C. : The Brookings Institution, 318 p. THE AMBULANCE ASSOCIATION, BRITISH RED CROSS SOCIETY. (1988).Caring for the Sick. 2. vyd. London : Dorling Kindersley Publishers Ltd, 176 p. TRACHTOVÁ, E. (2005). Potřeby nemocného v ošetrovatelském procesu. 2. vyd. Brno: Národní centrum ošetrovatelství a nelékařských zdravotnických oborů v Brně, 186 p. WHITE, B. – TRUAX, D. (2007). The Nurse Practitioner in Long – Term Care : Quidelines for Clinical Practice. Canada : Jones and Bartlett Publishers, 536 p. Zákon č. 576/2004 Z. z. o zdravotnej starostlivosti. Zákon č. 577/2004 Z. z. o rozsahu uhrádzania zdravotnej starostlivosti Zákon č.580/2004 Z. z. o zdravotnom poistení a o zmene a doplnení zákonov. Zákon č.581/2004 Z. z. o zdravotných poisťovniach, dohľade nad zdravotnou starostlivosťou a o zmene a doplnení niektorých zákonov. Zákon č.448/2008 Z. z. o sociálnych službách. zdravie.[онлайн]. Доступно на: http://sk.wikipedia.org/wiki/Zdravie [цит. 13.06.2011] Zdravotná starostlivosť : Dokumenty. [онлайн]. 2004, [цит. 2010-01-03]. Доступно в інтернеті: ŽIAKOVÁ, K. et al. ( 2007). Ošetrovateľské konceptuálne modely. 1. vyd. Martin: Vydavateľstvo Osveta, 189 p.

У PDF-додатку містяться: Таблиця 1 Аналіз довготривалого догляду за людьми похилого віку з погляду соціальної роботи Таблиця 2 Аналіз довготривалого догляду за людьми похилого віку з погляду права Таблиця 3 Аналіз довготривалого догляду за людьми похилого віку з погляду медсестринства Таблиця 4 Порівняння показників доступу до довготривалого догляду за людьми похилого віку з погляду окремих наукових галузей Таблиця 5 Порівняння окремих форм довготривалого догляду за людьми похилого віку з погляду окремих наукових галузей Таблиця 6 Порівняння можливостей фінансування довготривалого догляду за людьми похилого віку з погляду окремих наукових галузей Таблиця 7 Порівняння довготривалого догляду за людьми похилого віку з погляду окремих наукових галузей Таблиця 8: Аналіз довготривалого догляду за людьми похилого віку з погляду соціальної роботи Таблиця 9 Аналіз довготривалого догляду за людьми похилого віку з погляду права Таблиця 10 Аналіз довготривалого догляду за людьми похилого віку з погляду медсестринства Таблиця 11 Порівняння на основі показника доступу до довготривалого догляду за людьми похилого віку Таблиця 12 Порівняння окремих форм довготривалого догляду за людьми похилого віку Таблиця 13 Порівняння можливостей фінансування довготривалого догляду за людьми похилого віку