Управління цифровою медичною грамотністю у людей похилого віку

Всесвітня організація охорони здоров'я зазначає, що світова популяція у віці 60 років і старше перевищила 1 мільярд, і прогнозується, що до 2050 року вона досягне 2,1 мільярда, що ще більше посилює тенденцію глобального старіння (World Health Organization, 2019). Темпи старіння населення в усьому світі драматично зростають. Багато проблем зі здоров'ям тісно пов'язані зі старінням, що спричиняє зростання попиту на медичні послуги та економічний тягар для людей похилого віку та всього суспільства (Xie, Zhang, Xin, Zhu, Lu, Kit-Han Mo, 2022). До появи електронних інформаційних технологій літні пацієнти мали обмежений доступ до медичного захисту та мало можливостей для отримання медичних послуг, таких як управління здоров'ям, інформаційне консультування та медичні консультації. Однак інтернет, завдяки швидкому прогресу інформаційних технологій, став найзручнішим та найефективнішим засобом для отримання та передачі медичних даних. Величезна кількість даних, доступних онлайн, проте, вимагає виваженого підходу, оскільки якість інформації може суттєво відрізнятися. Тому окремі особи повинні мати певний рівень критичного мислення, щоб ефективно орієнтуватися в окремих даних та оцінювати їх. Понад 50 % літніх людей стикаються з проблемами доступу до надійної та якісної медичної інформації і не мають здатності розрізняти достовірні джерела (Cai, Liang, Liu, et al., 2024).

Ефективність впровадження технологій електронної охорони здоров'я (eHealth) обмежена рівнем грамотності громадськості у сфері eHealth. Чим вищий рівень грамотності у сфері eHealth, тим кращою є здатність отримувати та оцінювати інформацію (Shiferaw, Tilahun, Endehabtu et al, 2020). Якість, кількість та обсяг медичної допомоги зростають переважно у розвинених країнах, що також пов'язано зі зростанням фінансових витрат та збільшенням навантаження на державні бюджети. Постійно шукаються шляхи забезпечення необхідної якості медичної допомоги, включаючи фінансову стійкість систем охорони здоров'я, також у контексті старіння населення розвинених країн. Термін «грамотність у сфері eHealth» вперше запропонував науковець Norman. Він стосується здатності особи отримувати, розуміти та оцінювати медичну інформацію з різних онлайн-джерел і використовувати її для вирішення проблем зі здоров'ям (Norman, Skinner, 2006).

Метою eHealth є надання медичної допомоги через адресний підхід до пацієнта на основі своєчасної та правильної, а головне — комплексної інформації про пацієнта та його історію лікування.

Приклади медичних переваг e-health

• Зменшення радіаційного навантаження шляхом усунення дублюючих рентгенівських знімків
• Зменшення медикаментозного навантаження
• Можливість швидшої діагностики
• Зменшення помилок та хиб медичних працівників
• Зменшення внутрішньолікарняних інфекцій (англ. hospital-acquired infections – HAI)
• Підвищення рівня громадського здоров'я різними формами через вищу якість та доступність гарантованої медично-релевантної інформації, як-от підтримка профілактичних програм, підтримка здорового способу життя, краща поінформованість пацієнта, наприклад, про власну медикацію, обстеження, включаючи історію (Dexter, Perkins, Maharry, Jones, Mcdonald, et al., 2004; Gartner, 2014).

Приклади соціальних переваг e-health

• Менше часове навантаження на пацієнта
• Краща поінформованість пацієнта
• Можливість догляду в домашніх умовах через телемедицину
• Догляд вдома за літніми та маломобільними людьми
• Автоматичний моніторинг стану у хронічних пацієнтів
• Підтримка дозування ліків
• Соціальна комунікація з використанням соціальних мереж
• Нижчі витрати на співучасть пацієнта (EMPIRICA, 2005)

Вплив технологій на пошук інформації про здоров'я наразі є беззаперечним. Традиційні паперові джерела замінив інтернет, який став найчастішим інструментом для отримання знань про здоров'я. Для ефективного пошуку фактів важливо орієнтуватися у світі технологій і вміти розрізняти правдиву інформацію від дезінформації. Цифрові технології трансформують охорону здоров'я, медичну допомогу та системи громадського здоров'я в усьому світі і мають великий потенціал покращити здоров'я та добробут населення й окремих осіб (World Health Organization, 2021). Отримання медичної інформації, запис на прийом онлайн, віртуальні візити, асинхронні цифрові повідомлення з медичними працівниками, носінні пристрої для відстеження здоров'я та пристрої для самомоніторингу — все це сьогодні доступні технології. Ці системи приносять багато переваг, дозволяють масштабувати обробку інформації, адміністративні процеси та полегшують доступ до медичної допомоги через віртуальні візити. Використання відео або онлайн-додатків для запису на прийом дозволяє надавачам послуг обслуговувати сотні людей, яких можна оглянути одночасно, і уникнути подорожей для особистих зустрічей, які не потребують фізичного огляду чи тестів. «Цифровий розрив» — це термін, що використовується для охоплення широкого спектра соціальних відмінностей у доступі до цифрових пристроїв та послуг та їх використанні, особливо персональних комп'ютерів та смартфонів, а також у можливості доступу до інтернету, як з точки зору фізичного підключення, так і простоти використання. Оскільки медична допомога стає все більш залежною від технологічних інструментів, цифровий розрив може ще більше поглибити існуючі відмінності у доступі до медичної допомоги (Alkureishi, Choo, Rahman, Ho, Benning-Shorb, Lenti et al, 2021).

Мобільні додатки, що використовуються людьми похилого віку, сьогодні є поширеним інструментом для легкого доступу до інформації. Мобільні додатки у сфері охорони здоров'я тут надають різні установи, такі як Національний центр медичної інформації, медичні страхові компанії або надавачі медичних послуг. Офіційний додаток E-zdravie від Національного центру медичної інформації дозволяє громадянам отримувати доступ до їхніх електронних медичних записів, рецептів та інформації про вакцинацію. Медичні страхові компанії пропонують власні мобільні додатки, які служать для огляду медичних послуг, електронних рецептів, комунікації зі страховою компанією або пошуку надавачів медичних послуг. Важливу роль у захисті здоров'я та порятунку життя відіграє також додаток Záchranka, який пов'язаний з операційними центрами служби екстреної медичної допомоги. У разі надзвичайної ситуації він дозволяє автоматично надіслати місцезнаходження того, хто телефонує, і водночас надає користувачам інструкції з надання першої допомоги. Поряд із цими додатками використовуються також комерційні рішення, такі як LIEKY24 для пошуку ліків або Môj lekár, який дозволяє пацієнтам спілкуватися з амбулаторією та записуватися на обстеження. Підтримка інформації, заснованої на доказах, за допомогою голосу може надати нові способи взаємодії з пацієнтами, особливо тими, хто якимось чином перебуває під загрозою або живе у віддалених районах.

Технологія голосового асистування поєднується з інноваціями у сфері штучного інтелекту, і її метою є покращення дистанційного моніторингу пацієнтів, клінічної освіти, надання медичної допомоги та досліджень. Необхідним є розвиток інтерактивної технології, яка відповідає всім потребам і стандартам охорони здоров’я. Оскільки технологія розвивається, існує багато можливих функцій, чат-ботів і віртуальних голосових асистентів, які, ймовірно, будуть додані в найближчі роки, що робить цей вид медичних технологій більш цілісним і людяним. Особливо важливо розробляти прості у використанні та надійні інтерактивні пристрої, коли йдеться про людей похилого віку. LifePod — це віртуальний голосовий асистент з голосовим керуванням на базі Alexa. Він поєднує датчики з інтернетом і штучним інтелектом. Ця інновація створена спеціально для людей похилого віку і реагує на голос. Програма LifePod ініціює діалоги на основі своїх налаштувань. Користувачі та опікуни можуть налаштувати меню пристрою відповідно до своїх потреб. Наприклад, LifePod може нагадувати про прийом їжі або медичний огляд. Він також може записувати щоденну активність, щоб члени сім’ї могли дистанційно стежити за розпорядком дня своїх близьких та їхнім фізичним станом (Rucker,.a. 2025, Rucker, b.2025,).

Поняття грамотності ми розуміємо як підвищення свідомості, розширення доступу до використання багатьох інформаційних джерел, порад і рекомендацій. Йдеться про покращення в розпізнаванні якості та правильності наданої інформації та пов’язаного з цим розуміння (Huták, 2014). Людина, яка є медично грамотною, вміє шукати та правильно сортувати інформацію, за допомогою якої вона підтримує та розвиває своє здоров’я (Kickbusch et al. 2020). Медичну грамотність ми вважаємо незамінним інструментом здорового суспільства. Медично грамотні індивіди приносять користь групам населення всього суспільства. Їхній внесок полягає не лише у вищій поінформованості, але вони також беруть участь в економічному процвітанні та діяльності громади. Навпаки, обмежена медична грамотність пов’язана з вищим ризиком виробничого травматизму та погіршенням подолання хронічних захворювань. Ці та інші наслідки призводять до високих витрат системи охорони здоров’я (Huták, 2014).

Для кращого розуміння медичної грамотності слугує модель медичної грамотності за Доном Натбімом (концептуальна модель медичної грамотності). Ця модель дозволяє поєднати динамічні зв’язки, можливості вимірювання та оцінки медичної грамотності (Huták, 2014; Kickbusch et al. 2020). Модель поділяється на 3 рівні медичної грамотності: a) функціональна медична грамотність, суттю якої є традиційна санітарна просвіта, що надає інформацію про ризики для здоров’я та про те, як правильно поводитися в системі охорони здоров’я. Метою є розширення та поглиблення знань людей про фактори ризику для здоров’я та формування готовності вживати заходів. Сюди належить, наприклад, участь у вакцинації або дотримання графіка профілактичних оглядів, b) інтерактивна медична грамотність зосереджується на розвитку здатності громадян діяти самостійно та зміцненні їхньої мотивації та відповідальності при дотриманні вказівок щодо здоров’я. Важливим аспектом є розвиток самостійності при прийнятті рішень щодо зміцнення внутрішньої мотивації у прагненні сприяти покращенню здоров’я. Сюди належать деякі санітарно-освітні програми – вони ставлять за мету спрямовувати громадян (Holčík, a.,2010, Holčík, b. 2010), c) критична медична грамотність охоплює індивідів, які здатні оцінити, ідентифікувати проблеми зі здоров’ям та брати участь у покращенні здоров’я в межах політичної системи (Holčík, 2010; Huták, 2014; Kickbusch et al. 2020).

National Consumer Council of United Kingdom створила іншу модель медичної грамотності, яка знову ж таки поділяє сфери медичної грамотності на три групи. Перша група означає орієнтацію в системі охорони здоров’я, друга — активну турботу про власне здоров’я, а остання частина — участь у прийнятті рішень (Holčík, 2010). Ще однією з моделей медичної грамотності є розподіл медичної інформації за американським Міністерством охорони здоров’я. Модель поділяє медичну грамотність на 3 виміри.

• Особисті медичні виміри – тут зосереджується інформація, яка сприяє захисту та зміцненню здоров’я індивіда. Вони допомагають при прийнятті рішень у системі медичних послуг.
• Медичний вимір – йдеться про інформацію лише для медичних працівників з метою підвищення якості послуг.
• Популяційний вимір – інформація, призначена для широкого загалу про стан здоров’я населення та можливості його покращення.

Ці виміри, однак, не можна сприймати абсолютно окремо, оскільки при їх впровадженні у повсякденне життя вони перетинаються (Holčík, a.,2010, Holčík, b. 2010). З медичною грамотністю тісно пов’язана також інформаційна грамотність. Визначення інформаційної грамотності 2003 року за American Library Association є першим відомим визначенням. Цей новий вид медичної грамотності створює додану вартість, завдяки якій індивід може застосовувати критичне мислення безпосередньо до сфери охорони здоров’я. Головною цільовою групою інформаційної грамотності в охороні здоров’я є не медичні професіонали, а пацієнти. Здібності самостійно шукати, оцінювати та ефективно використовувати медичну інформацію для прийняття рішень щодо стану здоров’я зумовлені насамперед базовою грамотністю (basic literacy), комп’ютерною грамотністю (computer literacy), а також так званою інформатикою для пацієнтів (consumer informatics або також consumer health informatics), яка є суттєвою для здатності використання інтернету (Vyčítalová, 2012).

Медична грамотність людей похилого віку

Період старіння ми поділяємо на ранній вік (65–75 років), пізній вік (після 75 років) та старечий вік (понад 90 років). Ці періоди супроводжуються біологічними та психічними змінами. У старості індивіди часто мають тенденцію говорити про свої хвороби та є байдужими до навколишнього світу (егоцентризм). У пізньому віці вони часто соціально залежні від інших осіб, і знижується адаптивність. Вони покладаються на стереотипи та мають опір до нового (Studium psychologie, 2023). У документі Стратегічна рамка підготовки до старіння суспільства 2021–2025 зазначається, що чеські люди похилого віку проживають у середньому 17 років з якоюсь медичною індиспозицією. У жінок цей середній показник навіть вищий і становить до 19,5 років. На ці та інші проблеми чеських людей похилого віку реагує документ, частиною якого є також профілактика здоров’я, яка має зосередитися на хронічних захворюваннях, на які суттєво впливають спосіб життя та соціальні фактори здоров’я. У літніх осіб дискримінація пов’язана з багатьма стереотипами та негативним сприйняттям, які пов’язані зі старістю, старінням, а саме: непотрібність і тягар для суспільства, повільність, нижча функціональність когнітивних функцій, погіршений стан здоров’я, залежність від догляду та допомоги інших, незнання сучасних методів і, наприклад, цифрових та комунікаційних технологій. (Ministerstvo práce a sociálních věcí, 2018). У межах Словацької Республіки Національна програма активного старіння на 2021-2030 роки безпосередньо продовжує документ, що завершується, на 2014-2020 роки.

Що стосується найвищого рівня освіти, досягнутого як контекстуальної передумови активного старіння, порівняно із середнім показником ЄС28, у Словаччині існують резерви, насамперед у меншій частці літніх людей з вищою освітою. Хоча їхня частка до 2030 року має поступово зростати, рівень освіти літніх людей буде якісно зміцнюватися насамперед за рахунок вищої частки літніх осіб із середньою освітою, особливо з атестатом зрілості. У цьому контексті важливими є також висновки щодо цифрової грамотності літніх людей та опанування сучасних засобів комунікації та технологій у цифрову епоху. Цифрова грамотність на рівні вищому за базовий у Словаччині серед осіб до 74 років є порівнянною із середнім показником ЄС28, відставання спостерігається лише в осіб віком 75+. Відсутність цифрової грамотності у літніх людей може знижувати їхній доступ до державних ресурсів і послуг, до необхідної інформації та інструментів соціальної участі, як у платній зайнятості, так і в реалізації широкого спектра індивідуально та суспільно корисних заходів (Národný program aktívneho starnutia na roky 2021-2030, 2021, с.14). Охоронно грамотний літній громадянин знає стан свого здоров'я, а також рекомендації щодо того, як полегшити свої проблеми зі здоров'ям, і реалізує їх у межах своїх можливостей. Він співпрацює з фахівцями, яким може точно описати стан свого здоров'я, і орієнтується в основних та специфічних симптомах хвороб (Národní síť podpory zdraví, 2015). У межах моніторингу рівня медичної грамотності серед літніх людей було доведено статистично значущий зв'язок медичної грамотності зі станом здоров'я. Літні люди з нижчим рівнем медичної грамотності часто повідомляли про гірший стан здоров'я і навпаки. Так само було доведено частішу госпіталізацію протягом останніх 12 місяців. Дослідження проводилося методом структурованого інтерв'ю на основі стандартизованої анкети для визначення медичної грамотності населення HLS-EU-Q16 (Hajduchová, kol. 2017).

Як перший представив цифрову грамотність у 1997 році Paul Gilster, який визначив її як сукупність ставлень, розумінь та навичок ефективно опрацьовувати та передавати інформацію та знання в різних медіа та форматах (Chráska, 2015). У межах управління цифровою медичною грамотністю у літніх людей медичний працівник повинен враховувати кілька аспектів. Застосування цифрових технологій, таких як штучний інтелект, віртуальна реальність та машинне навчання, поступово змінює спосіб, у який літні люди отримують та діляться знаннями про здоров'я. Літні люди перебувають у невигідному становищі, коли йдеться про фізіологічні функції, когнітивні здібності, соціальний статус та економічне становище. Кількість цифрових пристроїв, навички використання цифрових технологій, ставлення до нових речей, корисність, простота використання інтернету та послуг стали основними факторами у створенні цифрового розриву між літніми людьми (Alvarez-GalvezJ, Salinas-Perez, Montagn, Salvador-Carulla, 2020). Нав'язування цифрової медичної грамотності літнім людям впливає також на їхню здатність використовувати цифрові технології для пошуку, перегляду, розуміння та оцінки медичної інформації з метою покращення стану їхнього здоров'я.

Деякі літні люди, які вправно користуються технологіями, володіють онлайн-пошуком, а також створенням та обміном медичною інформацією. Деякі з літніх людей почали використовувати інтелектуальні пристрої для моніторингу рівня глюкози в крові. Однак, якщо літні люди не мають достатніх навичок та знань у сфері використання електронної охорони здоров'я, а кількість та якість онлайн-інформації про здоров'я є складними та нерівномірними, вони можуть піддаватися впливу неправдивої інформації в інтернеті, якщо не можуть ідентифікувати правильні джерела та факти (Hung, Lyons, Wu., 2020). Об'єктивними факторами, що впливають на грамотність літніх людей у сфері електронної охорони здоров'я, є використання інтернету, економічний тиск та рівень освіти. Натомість суб'єктивними факторами є насамперед впевненість у собі, тривожність та тиск на літніх людей у сфері інформаційних технологій. Фактори, що впливають на цифрову медичну грамотність літніх людей, були розділені на три виміри. Це соціально-демографічні фактори, фактори, пов'язані з цифровими пристроями, та фактори соціальної підтримки (Arcury, Sandberg, Melius, Quandt, Leng, Latulipe et al, 2020, Lee, Kim, Beum, 2020).

Соціально-демографічні фактори

• Вік, стать, місце проживання (місто, село), фактори, пов'язані зі здоров'ям (депресії, проблеми зі здоров'ям, впевненість у подоланні хронічних захворювань, стрес). Кілька досліджень показали, що стать, раса, вік, місце проживання, рівень освіти, сімейний стан, соціально-економічне становище, способи пенсійного забезпечення та тип медичного страхування є головними факторами, що впливають на цифрову медичну грамотність літніх людей. Ті, хто був молодшим, мав вищу освіту та вищий соціально-економічний статус, мали тенденцію до вищої цифрової медичної грамотності. У дослідженнях було описано нижчу медичну грамотність у расових та етнічних меншин і дорослих, які не є носіями домінуючої мови в даній країні (Wang, Luan, 2022).

Фактори соціальної підтримки

• Соціальний капітал, а саме довіра до постачальників медичних послуг, покладання на знання лікаря при прийнятті медичних рішень, структурний соціальний капітал (які стосунки, контакти, дружні зв'язки має літня людина), когнітивний соціальний капітал (як вони довіряють одне одному, які мають спільні цінності та погляди).
• Підтримка сім'ї, членів родини у піклуванні про здоров'я членів сім'ї та старіння в родині.

Довіра літніх людей до своєї цифрової медичної грамотності часто залежить від інших. Якщо хтось у родині володіє цифровими технологіями і може ефективно ділитися медичною інформацією, вони можуть спільно дбати про своє здоров'я (Wang, Luan, 2022).

Фактори, пов'язані з цифровими пристроями

• Доступність інтернету — йдеться про недостатній доступ, проблеми з юзабіліті та ставлення до технологій, кількість власних електронних пристроїв та час, проведений онлайн, частота використання інтернету, частота пошуку медичної інформації, цифрові навички.
• Ставлення до інтернету та сприйняття онлайн-інформації про здоров'я — йдеться про інтерес до використання інтернету або інтелектуальних пристроїв, використання комп'ютера під тиском або без примусу, впевненість у сфері сучасних цифрових навичок, ставлення до онлайн-інформації про здоров'я, самоефективність, сприйняття достовірності та надійності онлайн-інформації про здоров'я, сприйняття ризику низької кількості інформації про здоров'я онлайн.

Такі фактори, як, наприклад, чи володіють літні люди цифровими пристроями, частота використання цифрових пристроїв та обсяг інтернет-активності, також впливають на їхню цифрову медичну грамотність. Літні люди, які володіють цифровими пристроями та мають високий рівень їх використання, з більшою ймовірністю мають високу цифрову медичну грамотність. Більша кількість електронних пристроїв, які дозволяють доступ до інтернету або пошук медичної інформації, вказує на вищий рівень цифрової медичної грамотності. Частота та час використання інтернету також суттєво впливають на цифрову медичну грамотність літніх людей. Вища частота використання інтернету означає вищий рівень цифрової медичної грамотності. Літні люди, які не відчувають примусу до використання комп'ютера або вважають його відносно легким в управлінні та впевнені у своїх поточних цифрових навичках, мають відносно високу цифрову медичну грамотність. Інформаційна самоефективність, тобто впевненість у пошуку, порівнянні та оцінці інформації, може безпосередньо прогнозувати їхню цифрову медичну грамотність (Shi, Du, Li, Hou, Sun 2024).

Čevela et al. (2014) зазначає, які сфери є важливими для розвитку медичної грамотності у літніх людей:

• освіта літніх людей – у всіх сферах медичної грамотності;
• зміцнення здатності володіти інформаційно-комунікаційною технікою – розширення соціальних контактів та полегшення доступу до інформації;
• мобільність літніх людей – з віком знижується можливість індивідуальної мобільності (напр., послуга «соціальне таксі»);
• працевлаштування літніх людей – можливості для реалізації в суспільстві;
• медичне обслуговування літніх людей – подолання гострих та хронічних захворювань, чуйність медичного персоналу до літніх людей з урахуванням знижених здібностей;
• забезпечення життєдіяльності літніх людей – форми підтримки літніх людей, які допомагають їм позбутися побоювань щодо забезпечення базових життєвих умов та потреб;
• повага до ролі літніх людей у суспільстві – літні люди внаслідок великих змін у суспільстві та середовищі можуть важче орієнтуватися у світі; у зв'язку з цим у молодих поколінь виникає постійна потреба в покращенні підтримки здорового старіння.

Підхід до літніх людей під час навчання у сфері електронної охорони здоров'я має бути суворо індивідуальним. Для ефективного процесу навчання літніх людей необхідно прийняти деякі принципові умови, як зазначають Veteška, Vacínová (2011): повага до літніх людей як до зрілих особистостей зі сталими поглядами, повага до почуттів страху, тривоги, непотрібності, зниженої самооцінки, вплив середовища, особистості викладача та когерентність навчальної групи. Зі збільшенням віку населення зростає ризик захворювань, і тому стан здоров'я погіршується. Тому важливо надати літнім людям відповідні інтервенційні програми для покращення їхньої грамотності у сфері електронної охорони здоров'я, адаптовані до їхніх різних освітніх потреб з різним походженням (тобто вік, стать, рівень освіти та соціально-економічний статус), що може усунути нерівність у сфері здоров'я. Крім того, медичні працівники повинні розвивати навички пацієнтів у сфері електронної охорони здоров'я – пошук, оцінку та інтерпретацію онлайн-медичних знань, які є для них актуальними. Членів сім'ї заохочують навчати літніх людей, як належним чином використовувати ресурси електронної охорони здоров'я. Значне розширення кількості літніх користувачів інтернету, однак, несе з собою труднощі, пов'язані з низькою інформаційною грамотністю та зниженою здатністю протистояти небезпекам віртуального середовища, насамперед у контексті проблеми спаму чи фішингу. Навчання літніх людей у сфері IT таким чином постає як черговий виклик для активістів та їхніх організацій (Alruwaili, Mostafa and Osama, 2023).

Авторки: Marcela, Ižová, PhDr., PhD. PhDr. Mgr. Mariana Magerčiaková, PhD., MPH, MBA PhDr. Katarína Zrubáková PhD. PhDr. Mária Novysedláková PhD. PhDr. Mária Novysedláková PhD. Католицький університет у Ружомбероку, Факультет охорони здоров'я, Кафедра медсестринства Список бібліографічних посилань

ALKUREISHI Maria, CHOO, Zi-Yi, RAHMAN Ali, HO Kimberly, BENNING-SHORB Jonah, LENTI Gena et al. 2021. Digitally Disconnected: Qualitative Study of Patient Perspectives on the Digital Divide and Potential Solutions. In JMIR Human Factors. 2021 Dec 15;8[4]:e33364. pmid:34705664 [online]. [cit. 2025-11-05] Dostupné na internete: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/34705664

ALRUWAILI, Majed M., MOSTAFA Shaban, and OSAMA Mohamed Elsayed Ramadan. 2023. Digital Health Interventions for Promoting Healthy Aging: A Systematic Review of Adoption Patterns, Efficacy, and User Experience. In Sustainability 15, no. 23: 16503. [online]. [cit. 2025-11-05] Dostupné na internete: https://doi.org/10.3390/su152316503

ALVAREZ-GALVEZ Javier, SALINAS-PEREZ Jose A, MONTAGNI Llaria, SALVADOR-CARULLA Luis. 2020. The persistence of digital divides in the use of health information: a comparative study in 28 European countries. In Int J Public Health. (2020) 65:325–33. [online]. [cit. 2025-10-20]. Dostupné na internete: https://sci-hub.ru/10.1007/s00038-020-01363-w

ARCURY Thomas A, SANDBERG Joanne C, MELIUS Kathryn P, QUANDT Sara A, LENG Xiaoyan, LATULIPE Celine, et al. 2020. Older adult internet use and eHealth literacy. In J Appl Gerontol. (2020) 39:141–50. [online]. [cit. 2025-10-20]. Dostupné na internete: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC6698430

CAI Wenfei, LIANG Wei, LIU Huaxuan, et al. 2024. Electronic health literacy Scale-Web3.0 for older adults with noncommunicable diseases: Validation Study. In J Med Internet Res. 2024;26:e52457. [online]. [cit. 2026-01-03]. Dostupné na internete: https://doi.org/10.2196/52457

ČEVELA, Rostislav, Libuše ČELEDOVÁ, Zdeněk KALVACH, Jan HOLČÍK a Pavel KUBŮ. 2014. Sociální gerontologie: Východiska ke zdravotní politice a podpoře zdraví ve stáří. Praha: Grada. ISBN 978-80-247-4544-2.

DEXTER Paul R, PERKINS Susan M, MAHARRY Kati S, JONES Kathy, MCDONALD Clement J. 2004 Inpatient computer-based standing orders vs physician reminders to increase influenza and pneumococcal vaccination rates: a randomized trial. In JAMA. 2004 Nov 17;292(19):2366-71. doi: 10.1001/jama.292.19.2366. PMID: 15547164. [online]. [cit. 2026-01-03]. Dostupné na internete: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/15547164

EMPIRICA.2005. TanJent. Case Studies: Study on Economic Impact of eHealth: Developing an evidence-based context-adaptive method of evaluation for eHealth. (p. 29). 2005 [online]. [cit. 2025-10-25]. Dostupné na internete: https://www.scribd.com/document/47227617/D6-2-Final-Report-ext

GARTNER (on behalf of) THE MINISTRY OF HEALTH AND SOCIAL AFFAIRS IN SWEDEN, 2014. eHealth for a Healthier Europe / – opportunities for a better use of healthcare resources: 2014 [online]. [cit. 2025-10-05] Dostupné na internete: https://interoperable-europe.ec.europa.eu/sites/default/files/e555bcd4bb96f2e211a7d3cc6e93b215

HAJDUCHOVÁ, H; BÁRTLOVÁ, S; BRABCOVÁ, I; MOTLOVÁ, L; ŠEDOVÁ, L; TÓTHOVÁ, V. 2017. Zdravotní gramotnost seniorů a její vliv na zdraví a čerpání zdravotních služeb. In Praktický lékař. 2017(5). с. 223-227. ISSN 1803-6597. [онлайн]. [цит. 2025-10-20]. Доступно в інтернеті: https://www.prelekara.sk/en/journals/general-practitioner/2017-5/zdravotni-gramotnost-senioru-a-jeji-vliv-na-zdravi-a-cerpani-zdravotnich-sluzeb-62179?hl=cs

HOLČÍK, Jan. 2010.a. Potřeba rozvoje zdravotní gramotnosti. 2010. In Škola a zdraví 21, 2010, Výchova ke zdraví: souvislosti a inspirace [онлайн]. [цит. 2025-11-05] Доступно в інтернеті: https://www.ped.muni.cz/z21/knihy/2010/26/26/texty/cze/holcik_s.pdf

HOLČÍK, Jan. 2010.b. Systém péče o zdraví a zdravotní gramotnost: k teoretickým základům cesty ke zdraví. 1. вид. Brno: Universitas Masarykia na Brunensis, 2010. 294 с. ISBN 978-80-210-5239-0.

HUNG Li-Yu, LYONS Jennifer G, WU Chung-Hsuen. 2020. Health information technology use among older adults in the United States, 2009–2018. In Curr Med Res Opin. (2020) 36:789–97. [онлайн]. [цит. 2025-10-20]. Доступно в інтернеті: https://doi.org/10.1080/03007995.2020.1734782

HUTÁK, Jan. 2014. Zdravotní gramotnost a její role v péči o zdraví. Brno: MSD. 2014, 149 с. ISBN 978-80-7392-089-0

CHRÁSKA, Miroslav, 2015. Development of digital literacy among students and potential risks of digital dementia. In Trends in Education 2015, 8(1), 145–148. ISSN 18058949. [онлайн]. [цит. 2025-10-20]. Доступно в інтернеті: https://tvv-journal.upol.cz/pdfs/tvv/2015/01/06.pdf

KICKBUSCH, Ilona, Jürgen M. PELIKAN, Franklin APFEL a Agis D. TSOU ROS, ред. 2020. Zdravotní gramotnost: solidní fakta. Видання перше. Praha: Ministerstvo zdravotnictví ČR ve spolupráci s Ústavem pro zdravotní gramotnost, z.ú. a Státním zdravotním ústavem, 2020. 90 с. ISBN 978-80 85047-63-9.

LEE Othelia Eun -Kyoung, KIM Do-Hong, BEUM Kyung An. Factors affecting information and communication technology use and eHealth literacy among older adults in the US and South Korea. Educ Gerontol. (2020) 46:575–86. [онлайн]. [цит. 2025-10-20]. Доступно в інтернеті: https://doi.org/10.1080/03601277.2020.1790162

LUYAO Xie, SHUXIAN Zhang, MEIQI Xin, MENGTING Zhu, WEIYI Lu, PHOENIX KIT-HAN Mo. 2022. Electronic health literacy and health-related outcomes among older adults: A systematic review, In Preventive Medicine, Volume 157, ISSN 0091-7435, 2022,106997, [онлайн]. [цит. 2026-01-03]. Доступно в інтернеті: https://doi.org/10.1016/j.ypmed.2022.106997

MINISTERSTVO PRÁCE A SOCIÁLNÍCH VĚCÍ. 2018. Strategický rámec přípravy na stárnutí společnosti 2021–2025: Ministerstvo práce a sociálních věcí. 2018. [онлайн] Доступно в інтернеті: https://www.mpsv.cz/cms/documents/e2598e69-4521-f878-956b-71947bc56581/Strategicky_ramec_pripravy_na_starnuti_spolecnosti_2021-2025.pdf

NÁRODNÍ SÍŤ PODPORY ZDRAVÍ, Z.S. 2015. Zdravotní gramotnost seniorů . 2015. [онлайн]. [цит. 2025-10-20]. Доступно в інтернеті: https://nspz.cz/zdravotni-gramotnost-senioru/ NÁRODNÝ PROGRAM AKTÍVNEHO STARNUTIA NA ROKY 2021-2030, 2021, Slovenská republika с.14 [онлайн]. [цит. 2025-10-20]. Доступно в інтернеті: https://www.employment.gov.sk/files/f02ff6c50e8f34a6d9194b5f2ea170b1

NORMAN Cameron D, SKINNER Harvey A. 2006. eHEALS: the eHealth literacy scale. In J Med Internet Res. 2006;8(4). [онлайн]. [цит. 2026-01-03]. Доступно в інтернеті: https://doi.org/10.2196/jmir.8.4.e27

RUCKER, Michael.a. 2025. Poskytovanie digitálnej zdravotnej starostlivosti s konverzačnou skúsenosťou. [онлайн]. [цит. 2026-01-03]. Доступно в інтернеті: https://sk.approby.com/poskytovanie-digitalnej-zdravotnej-starostlivosti-s-konverzacnou-skusenostou

RUCKER, Michael.b. 2025. Aplikácie a technológie pre mobilné zariadenia. [онлайн]. [цит. 2026-01-03]. Доступно в інтернеті: https://sk.approby.com/aplikacie-a-technologie-pre-mobilne-zariadenia

SHIFERAW Kirubel Biruk, TILAHUN Binyam Chakilu, ENDEHABTU Beranu Fikadie, et al. 2020. E-health literacy and associated factors among chronic patients in a low-income country: a cross-sectional survey. In BMC Med Inf Decis Mak. 2020;20(1). [онлайн]. [цит. 2026-01-03]. Доступно в інтернеті: https://doi.org/10.1186/s12911-020-01202-1

SHI Zhen, DU Xixi, LI Juan, HOU Rongting, SUN Jingxuan, MAROHABUTR Thammarat. 2024. Factors influencing digital health literacy among older adults: a scoping review. In Front Public Health. 2024 Nov 1;12:1447747. PMID: 39555039; PMCID: PMC11566617. [онлайн]. [цит. 2025-10-20]. Доступно в інтернеті: https://doi.org/10.3389/fpubh.2024.1447747

STUDIUM PSYCHOLOGIE. 2023. Etapy psychického vývoje: dospělost, stárnutí a stáří, smrt. 2023. Studium psychologie [онлайн]. [цит. 2025-10-20]. Доступно в інтернеті:

VYČÍTALOVÁ, Anna. 2012. Informační gramotnost ve zdravotnictví se zaměřením na rozvoj informační gramotnosti pacientů. Praha: Knihovna. 2012, 23(2), с. 5–21. ISSN 1801-3252.

WANG Xinxin, LUAN Wei. 2022. Research progress on digital health literacy of older adults: A scoping review. Front Public Health. 2022 Aug 5;10:906089. PMID: 35991040; PMCID: PMC9389004. [онлайн]. [цит. 2025-10-20]. Доступно в інтернеті: https://doi.org/10.3389/fpubh.2022.906089

WORLD HEALTH ORGANIZATION .2021. Global strategy on digital health 2020–2025. Geneva: World Health Organization; 2021. Licence: CC BY-NC-SA 3.0 IGO. [онлайн]. [цит. 2025-10-05] Доступно в інтернеті: https://www.who.int/docs/default-source/documents/gs4dhdaa2a9f352b0445bafbc79ca799dce4d.pdf

World Health Organization. 2019. Decade of Healthy Ageing (2021–2030). [онлайн]. [цит. 2026-01-03]. Доступно в інтернеті: https://www.who.int/initiatives/decade-of-healthy-ageing