Оральне здоров'я жінки в період вагітності

Вступ Існують дослідження, які вивчають стан здоров'я новонародженого після народження, причому важливу роль відіграють харчування та стан здоров'я матері до і під час вагітності. У контексті загального здоров'я матері надзвичайно важливо приділяти увагу також проблематиці здоров'я ротової порожнини. У період вагітності гігієна ротової порожнини має велике значення, а інформація, отримана в кабінеті гігієніста, допомагає зберегти оральне та загальне здоров'я матері, а також дитини. Вагітні жінки все ще недооцінюють відвідування стоматологічної клініки та кабінету гігієни ротової порожнини. На сьогодні медицина та широка громадськість володіють великою кількістю інформації про окремі періоди вагітності, проте майбутнім матерям все одно бракує достатньої кількості правильної інформації у сфері орального здоров'я. Багато хто не має достатньо відомостей щодо негативного впливу на здоров'я плода, що ще розвивається. Важливу роль у збереженні або відновленні здоров'я ротової порожнини матері відіграє саме гігієніст стоматологічний у тісній співпраці зі стоматологом. Для збереження здоров'я ротової порожнини матері необхідно наголошувати на важливості орального мікробіому, який є окремим органом ротової порожнини з його прямим впливом на виникнення таких захворювань, як карієс, гінгівіт чи пародонтит.

Мікробіом ротової порожнини

Мікроорганізми, що утворюють мікробіом ротової порожнини, знаходяться в її різних частинах у різному складі залежно від біологічних та фізичних властивостей кожного місця, таких як губи, піднебіння, язик, щоки, зуби, ясна та слина. Резидентний оральний мікробіом у дитини починає формуватися та заселяти ротову порожнину під час пологів. Його найбільш виражене дозрівання відбувається протягом перших трьох років життя дитини і триває до дорослого віку. Важливу роль у формуванні мікробіому відіграє також спосіб пологів. При природних пологах під час проходження дитини через родові шляхи її ротова порожнина заселяється мікроорганізмами з родових шляхів матері (Lactobacillus, Prevotela, Veillonella, Neisseria), завдяки чому створюється основа мікробіому новонародженого. Зміни мікробіому відбуваються також під час прорізування зубів, при змінах у харчових звичках, гормональних змінах під час статевого дозрівання та вагітності, при старінні тканин та змінах їхньої функції у літньому віці (Kovaľová, Klamárová, 2015), а також невдовзі після пологів шкірними сапрофітами (стафілококи, мікрококи, коринебактерії) з рук медичного персоналу, матері та родичів. При хірургічному способі пологів, який здійснюється за суворих асептичних умов, ротова порожнина дитини заселяється мікроорганізмами з навколишнього середовища, рукавичок та рук персоналу (Staphylococcus, Corynebacterium, Propionibacterium). З огляду на те, що здоровий резидентний мікробіом відіграє ключову роль у захисті від патогенів із зовнішнього середовища та суттєво впливає на імунні функції, доцільно віддавати перевагу природному способу пологів. Спектр мікроорганізмів у ротовій порожнині дитини змінюється з початком споживання звичайної їжі та поступово доповнюється новими видами бактерій при молочному, змішаному та постійному прикусі. З наведеного вище випливає, що у формуванні орального мікробіому дитини велику роль відіграє передача мікроорганізмів, насамперед від матері до дитини, а поступово і від інших людей, з якими дитина контактує, а також від інших умов, що змінюються в ротовій порожнині. У мікробіомі дитини зрештою знаходяться різні види бактерій, які при зміні умов навколишнього середовища в роті (підвищене споживання цукру, знижене вироблення слини, вживання антибіотиків) викликають захворювання, причому залежно від їхнього виду ми говоримо, що мікробіом є або карієсогенним, або пародонтопатогенним. У випадку карієсогенного мікробіому йдеться про бактерії, що викликають пошкодження твердих тканин зуба, при пародонтопатогенному мікробіомі — про бактерії, що викликають захворювання пародонту. Klamárová (2016) говорить про основне правило при визначенні типу мікробіому та виникненні захворювань ротової порожнини: вагітність не викликає виникнення оральних захворювань, а погіршує вже існуючий стан. Якщо жінка ще до вагітності мала високу схильність до карієсу або страждала на захворювання пародонту (гінгівіт, пародонтит), її мікробіом перебуває у дисбалансі, і ці зміни мікробіому вона дуже легко передасть своїй дитині після народження. Це вирішує, яку основу захворювання мати передасть своїй дитині. Також доведено, що бактерії, відповідальні за виникнення захворювань пародонту, можуть спричинити проблеми під час вагітності, такі як уповільнений ріст і розвиток дитини, інфекції, а також передчасні пологи.

Фактори ризику, що впливають на оральне здоров'я вагітних жінок

Вагітність вважається одним із найпрекрасніших періодів у житті жінки. Фізіологічна вагітність триває в середньому 280 днів, тобто 10 місячних місяців. Цей період ми поділяємо на три триместри, протягом яких жіночий організм постійно змінюється і пристосовується до потреб плода, що розвивається (Trnková, 2018).

Турбота про оральне здоров'я, однак, має бути для жінки природною вже в період планування вагітності. Зміст стоматологічного догляду за жінкою в період вагітності залежить від поточного триместру, в якому вона перебуває. Стоматолог та гігієніст стоматологічний мають спрямувати увагу на кожну потенційну матір, оскільки її правильна мотивація та інструктаж означають більше ніж половину успіху в профілактиці захворювань ротової порожнини у самої жінки, а другу половину — у профілактиці оральних захворювань дитини від народження до дорослого віку. Важливою частиною догляду є ретельний анамнез, клінічне обстеження м'яких і твердих тканин зуба та визначення факторів ризику у жінки стосовно орального здоров'я. Під час мотивації жінка поступово отримує значну кількість інформації про фактори ризику, можливості вирішення потенційних змін в оральному здоров'ї, індивідуальний догляд за ротовою порожниною, а також подальше лікування та профілактику. Масштаб оральних захворювань у майбутньої матері залежить від ступеня захворювання, який вона мала до настання вагітності. Вже в самому періоді вагітності в тілі жінки відбуваються великі гормональні зміни, які мають значний вплив на всі системи органів, не виключаючи ротову порожнину.

Карієс зубів — це мультифакторне захворювання твердих тканин зуба. Йдеться про демінералізацію (вимивання мінералів) твердих тканин зуба бактеріальними кислотами. Ініціальна, початкова каріозна поразка знаходиться в емалі, яка виглядає як матова біла пляма. На цій стадії карієс можна ще повністю вилікувати. Після демінералізації емалі поступово уражається і розчиняється також дентин, і виникає порожнина. Якщо карієс не лікувати, вміст порожнини поширюється до пульпи, звідки через кровоносні судини інфекція може поширюватися на весь організм (Kovaľová, Klamárová, 2015). Карієс є найпоширенішим хронічним захворюванням у дитячому віці, яке виникає дуже рано після прорізування зубів. Дослідження показують, що можна інфікувати навіть беззубу дитину. Передача від батьків (опікунів) до дитини називається «вертикальною трансмісією». Доведена також «горизонтальна трансмісія» від брата до сестри або між подружжям. На сьогодні зафіксовано також трансмісію карієсогенної бактерії Streptococcus mutans навіть між неспорідненими дітьми в школах (Kovaľová a kol., 2017).

Каріогенні бактерії є частиною орального мікробіому, який знаходиться на поверхні зубів, і карієс виникає при зміні їх кількості або патогенності. Зміни відбуваються за сприятливих умов життя, таких як кисле середовище при зниженні pH та при споживанні їжі, багатої на цукри (особливо приховані цукри). Саме під час метаболізму цукрів утворюються кислоти, які розчиняють зубну емаль, позаклітинні полісахариди, що сприяють утворенню нальоту, та внутрішньоклітинні полісахариди, що сприяють створенню «запасів» на час нестачі цукру. Перш ніж виникне карієс, бактеріальні кислоти повинні діяти на поверхню зубів достатньо тривалий час. Після кожного прийому їжі pH у нашому роті падає нижче значення 5,5. Настає демінералізація емалі. Завдяки активності буферних систем у слині протягом 30 хвилин pH у роті зростає, коли настає процес ремінералізації, і демінералізована поверхня емалі знову відновлюється. Карієс виникає лише тоді, коли час демінералізації перевищує час ремінералізації (Kovaľová, Klamárová, 2015).

Якщо гігієніст стоматологічний хоче виявити фактори ризику виникнення карієсу у вагітної, після клінічного обстеження твердих тканин зубів (ТТЗ) та детекції зубного нальоту за допомогою індексів, аналізу слини, він також реалізує аналіз харчових звичок за допомогою Протоколу харчування. Завдяки йому можна дізнатися частоту та склад споживаної їжі та напоїв. Однак на виникнення карієсу впливають і інші фактори: положення зубів, аномалії зубів, діяльність язика, професія пацієнтки, її соціальний статус, а також використання фторидних препаратів в індивідуальній оральній гігієні. Профілактичні огляди у стоматолога та гігієніста стоматологічного також мають своє необхідне місце при визначенні ризику карієсу. Фактори, що підвищують ризик виникнення карієсу під час вагітності, зображені на рисунку 1.

Рисунок 1 Поширеність факторів ризику під час вагітності?

(Джерело: Kovaľová, Klamárová, 2015, с. 15)

Нелікований та несанований карієс може загрожувати перебігу вагітності та здоров’ю матері, оскільки інфекція через судинне русло в дентині поширюється на весь організм. Доведено, що під час вагітності клітинний імунітет жінки знижений, і необхідно остаточно вилікувати карієс. Найбільш відповідним періодом для лікування карієсу є 1-й та 2-й триместри вагітності.

При ерозії зубів йдеться про втрату твердих тканин зубів без участі бактерій під впливом хімічного пошкодження. Їх виникненню сприяє також споживання ерозивних напоїв та продуктів харчування. Найчастіше це соки, фруктові соки (зниження pH до 3,0 – 3,7), лимонний сік (pH 2,7-3,0), овочеві соки (pH 4,0-4,2), лимонади (pH 4,0-4,2), кола (pH 2,6-3,0), мінеральна газована вода (зниження pH до 5,5), питна вода (pH 7,0), молоко (pH 6,6-6,8), чорний чай (pH 6,5-7,0), кава (pH 5,2-5,6) та інші.

Особливо під час 1-го триместру вагітні жінки схильні до ерозії зубів через нудоту та часте блювання. На пізніших стадіях вагітності внаслідок підвищення внутрішньочеревного тиску та зміщення шлунка вище (матка, що росте) підвищується ризик виникнення гастроезофагеального рефлюксу. Прогресуючі ерозивні процеси викликають гіперсенситивність (підвищену чутливість) зубів. Багато жінок після блювання або при гастроезофагеальному рефлюксі мають неприємне відчуття в роті, що згодом спонукає їх до чищення зубів та всієї ротової порожнини. Однак це серйозна помилка, оскільки розм’якшену зубну емаль ще більше пошкоджує механічне чищення зубною щіткою або абразивною зубною пастою, і відбуваються ще більші втрати ТТЗ. Результатом є ерозивно-абразивне пошкодження. Абразія також характеризується як втрата ТТЗ внаслідок механічного пошкодження. Швидкість втрати тканин залежить також від використання стоматологічних засобів, техніки чищення зубів та тиску, що використовується під час чищення. Частиною анамнезу, клінічного обстеження та встановлення діагнозу (ступеня ерозії) є необхідність аналізу харчових звичок: частоти та кількості споживання кислих продуктів та напоїв, тривалості пиття та їжі, способу пиття з пляшки чи склянки. За допомогою цього аналізу гігієніст стоматологічний може визначити значення pH протягом 24 годин та її криву, так звану криву Стефана - рисунок 2.

Рисунок 2 Крива Стефана

(Джерело: Kovaľová, Klamárová, 2015)

Kovaľová та ін. (2015) визначають гінгівіт як запальний стан ясен, при якому клінічні прояви не проникають у глибші структури пародонту. Цей стан виникає внаслідок подразнення мікробним нальотом (катаральний гінгівіт, зумовлений нальотом) і без ураження альвеолярної кістки. Запалення виникає не через присутність самих бактерій, а через дію їхніх метаболічних продуктів (ферменти, антигени, токсини), які проникають у тканину. До клінічних проявів гінгівіту належить почервоніння ясен, які набрякають, кровоточать при подразненні або спонтанно, гінгівальна борозна перетворюється на кишеню глибше 3 міліметрів. Гінгівіт є найпоширенішим оральним захворюванням під час вагітності. Він зустрічається у 60 – 75 % вагітних жінок, причому у більшості вагітних жінок відбувається лише погіршення вже існуючого запалення. Гормональні зміни можуть спричинити розмноження паропатогенної оральної мікробіоти. Важливим фактором розвитку гінгівіту під час вагітності є також зміни в імунній відповіді у матері. Накопичення мікробного нальоту внаслідок погіршення оральної гігієни у вагітних жінок є ще одним важливим фактором ризику. Гінгівіт здебільшого з’являється на 2-му місяці вагітності, коли відбувається збільшення кількості естрогену та прогестерону. Піку інтенсивності він досягає близько восьмого місяця, потім поступово знижується і після пологів досягає рівня інтенсивності, як до 2-го місяця вагітності (Bird, Robinson, 2015; Kovaľová, Klamárová, 2015).

Пародонтит — це хронічне запальне захворювання, яке вражає весь підтримувальний апарат зуба (пародонт), при якому вже відбувається резорбція (розсмоктування) альвеолярної кістки, що є незворотним станом втрати тканин пародонта. При недостатньому лікуванні може статися повна втрата підтримувального апарату, який утримує зуб у кістці, наслідком чого є втрата зуба. Причиною пародонтиту є бактерії, присутні в біоплівці, та їхні метаболічні продукти, так само як і при гінгівіті. Виникнення пародонтиту залежить від кількості патогенних мікроорганізмів, від їхньої здатності проникати в тканини, а також від готовності організму реагувати на інфекцію. Бактерія Actinobacillus actinomycetemcomitans є типовою переважаючою бактерією, особливо для агресивної форми пародонтиту. Ясна сильно запалені, запалення локалізоване переважно біля центральних різців та перших молярів (кутніх зубів). Агресивний пародонтит має так званий сімейний характер (виникнення в родині), виражену спадкову передачу бактерій саме в період заселення ротової порожнини мікроорганізмами. Пізніше погіршенню захворювання сприяють інші фактори, такі як куріння, стан здоров’я, вживання ліків або погана гігієна ротової порожнини. При неагресивній формі пародонтиту пошкодження тканин триває довгі роки, і швидкість втрати залежить від кількості зовнішніх і внутрішніх факторів, а також від різноманітності орального мікробіому. Під впливом гормональних змін під час вагітності відбуваються зміни у складі орального мікробіому, посилюється ріст паропатогенних бактерій (Porphyromonas gingivalis, Campylobacter, Prevotella intermedia). При пародонтиті уражена площа становить від 15 до 72 см² тканин, результатом чого є бактеріємія — присутність бактерій у кровообігу та утворення запальних медіаторів (цитокінів, простагландинів, інтерлейкінів), які можуть негативно вплинути на перебіг вагітності (Kovaľová a kol., 2015, 2017; Ferko, Pukluš 2015; Petraninová, 2016).

Epulis gravidarum (рисунок 3), так звана вагітна пухлина, зустрічається приблизно у 5% вагітностей у період з 2-го триместру. Це не онкологічне захворювання, а неадекватна запальна реакція на локальне подразнення — на наліт або залишки їжі. Проявом є значне розростання гінгівальної тканини внаслідок підвищеного рівня стероїдних гормонів, локального подразнення та збільшеної кількості бактеріального нальоту при недостатній гігієні ротової порожнини. Епуліт має червоний колір, гладку або лобулярну поверхню. Локалізований зазвичай у фронтальній ділянці зубного ряду. Після пологів він здебільшого зменшується, а іноді зникає повністю. Якщо епуліт видалити ще під час вагітності, він часто виростає знову. Його хірургічне видалення під час вагітності проводиться лише у випадку травматизації, кровотечі або виразки на його поверхні (Kovaľová, Klamárová, 2015).

Рисунок 3 Epulis gravidarum*

(Джерело: Kovaľová, Klamárová, 2015, с. 21)

Виникнення можливих ускладнень у період вагітності внаслідок впливу оральних захворювань

При недостатній гігієні ротової порожнини бактерії накопичуються в ділянці шийки зуба біля ясен і утворюють патогенну біоплівку. На практиці, однак, неможливо досягти стану абсолютної відсутності зубного нальоту в ротовій порожнині, причому профілактика будь-якого утворення біоплівки на поверхні зуба є недосяжною і навіть нефізіологічною. Оральне здоров’я ми можемо підтримувати за умови запобігання накопиченню мікробного нальоту на поверхні зубів. В іншому випадку паропатогенні бактерії у зрілому нальоті виділятимуть дедалі більше деструктивних метаболічних продуктів, які ще більше пошкоджуватимуть тканини пародонта і стимулюватимуть імунну відповідь. Наслідком цієї реакції є виникнення та розвиток запалення. Негативним є те, що ці бактерії та їхні продукти можуть потрапляти в кровотік, поширюватися, викликати інфекцію або запальну реакцію будь-де в організмі. Kovaľová та Klamárová (2015) стверджують, що цей стан веде до гіпотези, що захворювання пародонта можуть бути відповідальними за ускладнення під час вагітності. Далі вони зазначають, що результати багатьох досліджень вказують на 7,5-кратне частіше виникнення передчасних пологів або викиднів у жінок із пародонтитом, ніж у жінок без захворювань пародонта. Lea та співавт. (2021) у своєму метааналізі вказують, що лікування запалення ясен під час вагітності може позитивно вплинути на результат вагітності, включаючи збільшення маси тіла немовлят при народженні та зменшення кількості передчасних пологів.

Існують три механізми, які можуть вплинути на виникнення вищезазначених ускладнень:

• Бактеріємія. Пародонтальні бактерії, що знаходяться в пародонтальних кишенях, викликають локальну імунну відповідь із виробленням запальних продуктів та антитіл проти бактерій. Якщо за допомогою імунної системи матері не вдається локалізувати та впоратися з цією інфекцією (наприклад, при недостатньому виробленні IgG-антитіл матір’ю), відбувається поширення бактерій та їхніх токсинів у кровообіг. Якщо виключити інвазивні втручання в ротовій порожнині (видалення зуба, лікування глибокої пародонтальної кишені), навіть звичайне чищення зубів і жування може призвести до такого ж значного поширення бактерій та їхніх продуктів у кровотік. Через кровообіг бактерії потрапляють у середовище матки, де викликають інфекцію. Всередині матки ці паропатогени спричиняють імунну реакцію з утворенням запальних медіаторів.
• Поширення запальних продуктів. Так само як і бактерії, через кровообіг поширюються і запальні продукти з ураженого пародонта. Аналізом амніотичної рідини у передчасно народжених дітей було виявлено підвищену кількість цих запальних цитокінів. Клінічно їхній підвищений рівень у сулькулярній рідині пов’язаний зі збільшенням їхньої кількості в амніотичній рідині в матці.
• Фето-матернальна імунна відповідь проти оральних патогенів. Імунні та генетичні властивості плода і матері є одним із найважливіших факторів, що беруть участь у передчасних пологах. Було встановлено, що у матерів із недостатнім виробленням IgG-антитіл проти паропатогенів плід виробляв більшу кількість IgM-антитіл проти бактерій матері у передчасно народжених дітей, порівняно з дітьми, народженими в нормальний термін. Продукти паропатогенних бактерій матері з їхніми токсинами проходять через плаценту. Виникає загроза її інфікування, розвитку запалення, при якому підвищується також вироблення запальних медіаторів. Наслідком може бути порушення обміну поживних речовин між матір’ю та плодом, пошкодження плацентарної тканини (сповільнення росту плода та низька маса тіла новонародженого). Порушення структури плаценти може порушити фізіологічний кровотік між матір’ю та плодом, може підвищитися артеріальний тиск матері та виникнути прееклампсія. Підвищене вироблення запальних продуктів паропатогенних бактерій може також сприяти передчасному розриву плодових оболонок та скороченням матки, внаслідок чого стається вже згаданий викидень або передчасні пологи (Kovaľová, Klamárová, 2015; Markovská, Janitorová, 2017).

Straka (2016) у зв’язку із зазначеними ускладненнями оральних захворювань також зазначає, що на поширеність передчасних пологів та низької маси тіла при народженні, звісно, впливають й інші фактори, такі як куріння, вік матері, попередні вагітності, а також рівень освіти матері чи ступінь і тип пародонтиту. Він також стверджує, що чим більше пошкоджений пародонт, тим вищий ризик виникнення оральних ускладнень під час вагітності. На його думку, існують два основні шляхи передачі інфекції, проте з нашого погляду на вирішення проблем орального здоров’я найбільш значущим є саме гематогенний шлях передачі інфекції. Без ефективного пародонтологічного лікування, співпраці матері зі стоматологом та гігієністом стоматологічним, при тяжкій формі пародонтиту дійсно існує високий ризик виникнення передчасних пологів, низької маси тіла дитини або прееклампсії.

Консультування вагітних залежно від проблеми

• Часте блювання (профілактика ерозій) — поверхня зуба розчиняється, необхідно нейтралізувати кисле середовище в роті та зміцнювати зуби. Перед блюванням доцільно один раз прополоскати рот ополіскувачем, що містить амінфторид, фторид олова та фторид натрію, протягом 15–30 секунд. Після блювання прополоскати рот 2–3 рази чистою водою або один раз розчином, приготованим з 1 чайної ложки харчової соди, розчиненої у 200 мл теплої чистої води. Після цього необхідно не чистити зуби щонайменше годину. Зуби доцільно змащувати кальцій-фосфатними препаратами. При ерозіях через поступову втрату твердих тканин зуба та оголення шийок зубів виникає підвищена чутливість зубів (Byrtusová, 2017). У такому разі доцільно також використовувати зубні пасти для зниження чутливості зубів.
• Часте вживання кислого (профілактика ерозій) — після вживання кислих продуктів і напоїв не рекомендується відразу чистити зуби, навпаки, це слід робити до вживання цих продуктів. Перед кожним вживанням кислих продуктів і напоїв доцільно використовувати ополіскувач для рота з вмістом амінфториду, фториду олова та фториду натрію протягом 15–30 секунд, щоб на зубній емалі утворилася захисна плівка за активної участі слини. Після вживання кислого лише двічі-тричі прополоскати рот чистою водою або негазованою мінеральною водою для нейтралізації pH у роті. Trnková (2022) зазначає, що фруктові соки, включені до питного режиму, доцільно розбавляти водою.
• Часте вживання солодкого (профілактика виникнення карієсу) — після сніданку необхідно почистити зуби зубною пастою з вмістом фторидів/амінфторидів, а при середньому або високому ризику виникнення карієсу — прополоскати рот фторидним ополіскувачем. Після кожного солодкого прийому їжі доцільно прополоскати рот чистою водою, щоб швидше відбувся процес вирівнювання pH у роті та раніше під впливом слини розпочався процес ремінералізації зубної емалі. Якщо під час клінічного огляду та обстеження факторів ризику гігієністом стоматологічним виявлено підвищену або високу каріозність зубів, необхідно змінити харчові звички, обмеживши споживання кислих страв та солодких продуктів чи напоїв. Вагітній можна рекомендувати смоктати ксилітові цукерки або жувати ксилітові жуйки з метою зменшення кількості каріогенних бактерій, щоб запобігти їх передачі дитині після народження та формуванню каріогенного мікробіому у дитини. Також доцільною є підвищена фторизація (індивідуальна та професійна).
• Пародонтит, гінгівіт (профілактика пошкодження пародонту) — при високій активності запалення необхідні візити до стоматолога та гігієніста стоматологічного кожні два-три місяці. В гострій фазі запалення вагітній протягом 7–10 днів рекомендується полоскання препаратами хлоргексидину, з подальшим полосканням протизапальними ополіскувачами, наприклад, з вмістом ефірних олій, LAE, іонів олова.

Огляди в кабінеті стоматології та гігієни стоматологічної

Майбутня мати повинна дбати не лише про своє здоров’я, а й про здоров’я своєї дитини. Гігієна порожнини рота під час вагітності залежить від стану зубів кожної майбутньої мами. Якщо у неї здорові ясна та зуби, немає ранкової нудоти та вона не змінює кардинально харчові звички, процедура гігієни порожнини рота не змінюється. Основою залишається механічне видалення зубного нальоту міжзубною щіткою, зубною ниткою та зубною щіткою з використанням звичайної фторидної зубної пасти вранці після сніданку та ввечері перед сном. Засоби для міжзубних проміжків достатньо використовувати принаймні раз на день, а саме ввечері. Якщо вже присутнє запалення ясен, які кровоточать під час чищення, ясна набряклі, а також наявний неприємний запах з рота різної інтенсивності, необхідно, щоб майбутня мама негайно відвідала кабінет гігієни стоматологічної та дотримувалася рекомендацій гігієніста стоматологічного.

Таблиця 1 Зміст стоматологічного догляду за жінкою протягом окремих триместрів вагітності

Джерело: власна розробка за Kovaľová a Klamárová, 2015; Kovaľová a kol., 2017.

Висновок

Головним профілактичним заходом, який дозволить знизити ризик трансмісії (передачі інфекції) маленьким дітям, є зменшення кількості каріогенних та паропатогенних бактерій від людей, які з ними контактують. Чим пізніше відбудеться «інфікування» дитини каріогенними та паропатогенними бактеріями, тим меншим буде її досвід карієсу та пошкодження пародонту. З профілактичними заходами щодо карієсу необхідно починати вже у вагітної жінки та продовжувати їх як у матері, так і у дитини з її дорослішанням. Попри необмежений доступ до інтернету та велику кількість інформації, існує велика потреба в отриманні правильної інформації. Правдиво та достатньо поінформована, активно співпрацююча майбутня мама здатна запобігти помилкам, які могли б загрожувати її здоров’ю та здоров’ю її ненародженої дитини, на що вказують результати дослідження колективу авторів (Bushehab a kol., 2022). Автори в ньому наголошують, що недостатня поінформованість вагітних жінок про оральні захворювання, особливо пародонтальні, негативно впливає на перебіг вагітності. Регулярні візити до кабінету стоматології та гігієни стоматологічної вказують на порівняно вищий рівень поінформованості вагітних жінок, а також жінок, які планують вагітність.

Авторки: PhDr. Bc. Ľudmila Andraščíková, PhD., MBA, MPH MUDr. Tatiana Klamárová, PhD. Пряшівський університет у Пряшеві, Факультет медичних спеціальностей

Список використаної літератури

BIRD, D. L., ROBINSON, D.S. 2015. Modern dentalassinsting. 11th edition. USA: SaundersElsevier, 2015. ISBN 978-1-4557-7451-7.

BUSHEBAB, N. M.E., SREEDHARAN , J., REDDY,S. D’SOUZA, J., ABDELMAGYD, H. 2022. Oral Hygiene Practices and Awareness of Pregnant Women aboutthe Effects of Periodontal Disease on Pregnancy Outcomes. .[online]. [cit.: 2025-17-04]. In: International Journal of Dentistry, Volume 2022, Article ID 5195278, 6 pages. Dotupné: .

BYRTUSOVÁ, J. 2017. Dentálníeroze v praxi dentálního hygienika [bakalárska práca]. Prešov: FZO PU, Katedra dentálnej hygieny, 2017. 53 s.

FERKO, M., PUKLUŠ, R. 2011. Gingivitída.[online]. [cit.: 2025-20-04]. In:Dentaltimes, 2, 2011.Dostupné na: .

FILIPOVÁ, V. 2015. Ústní hygiena u těhotnýchžen[bakalárska práca]. Brno: Masarykova univerzita, 2015. 74 s.

KALISTOVÁ, J., FELEDÍKOVÁ, T. 2017. Starostlivosť o ústne zdravie v období tehotenstva. [SOČ]. Prešov: SZŠ, 2017. 43s.

KLAMÁROVÁ, T. 2016. Мікрокосмос – фахова лекція. Старий Смоковець: Міжнародний стоматологічний тиждень Високі Татри, 2016. KOVAĽOVÁ, E., ČARNOKÁ, T. 2006. Профілактична стоматологія. 1-ше видання. Пряшів: Пряшівський університет, 2006. 142 с. ISBN 80-8068-447-4.

KOVAĽOVÁ, E., MŰLLER, A. 2015. Оральна гігієна VI – Остаточне лікування пацієнта з пошкодженим пародонтом. Пряшів: Akcent print – Pavol Šidelský, 2015. 232 с. ISBN 978 -80-89295-6091.

KOVAĽOVÁ, E., KLAMÁROVÁ, T. 2015. Вагітність та оральне здоров'я – дистанційна навчальна підтримка. Пряшів: PU v Prešove, FZO, 2015. 42 с.

KOVAĽOVÁ, E. та кол. 2017. Пародонтологія II – Механічне лікування пародонту. Пряшів: Michal Vaško, 2017. 468 с. ISBN 978-80-898-005-3.

KOVAĽOVÁ, E. та кол. 2017. Пародонтологія III – Хімічне лікування пародонту. Пряшів: Michal Vaško, 2017. 348 с. ISBN 978-80-898-007-7.

MARKOVSKÁ, N., JANITOROVÁ, E. 2017. Вагітність та догляд за ротовою порожниною. [онлайн]. [цит.: 2018-17-01]. Доступно в інтернеті: .

LEA, O-A., ESLICKB, G. D., COULTONC, K.M., RAHENA, A., CONDOUSE. G., EBERHARDF, J., NANANG. R., 2021. Does Treatment of Gingivitis During Pregnancy ImprovePregnancy Outcomes? A Systematic Review and Meta-Analysis. .[онлайн]. [цит.: 2025-23-04]. In: Oral Health Prev Dent. 2021 Oct 22;19:565-572. doi: 10.3290/j.ohpd.b2183059. PMID: 34673848; PMCID: PMC11641198. Доступно на: .

PETRANINOVÁ, S. 2016. Ставлення вагітних жінок до міфів про оральне здоров'я.[бакалаврська робота]. FZO PU, Кафедра дентальної гігієни, 2016. 52 с.

STRAKA, M. 2016. Etiopatogenezeparodontitid a jejichvztah k systémovým onemocněním. 1-ше видання. Брно: StomaTeam, 2016. 166 с. ISBN 978-80-904377-3-9.

TRNKOVÁ, Ľ. 2018. Значення окремих макро- та мікронутрієнтів у період вагітності для матері та плода. In Supplement vybraných kapitol vo vedných odboroch sociálna práca a ošetrovateľstvo VI. 1-ше вид. Пршибрам (Чехія): Ústav sv. Jana N. Neumanna, 2018. с. 132-156. ISBN 978-80-88206-12-5.

TRNKOVÁ, Ľ. 2022. Значення питного режиму для організму. In Ošetrovateľstvo a pôrodná asistencia. Братислава: Slovenská komora sestier a pôrodných asistentiek. № 3 (2022), с. 19 -22. ISSN 1336-183X.