Nursing Care for Seniors with Eye Diseases

Вступ

Старіння як незворотний процес вражає всі структури людського організму, не виключаючи й око. Зумовлені віком зміни ми спостерігаємо в усіх структурах ока (повіках, слізній залозі, кон’юнктиві, рогівці, райдужці, кришталику, склистому тілі). Частиною змін є також звуження іридокорнеального кута, підвищення внутрішньоочного тиску, склеротизація судин, дегенерація зорового нерва, зниження гостроти зору, зниження адаптації до світла, звуження поля зору тощо (Černák a kol., 2013, Silva, 2016). Проблемою догляду є розмежування змін, зумовлених віком, і патологічного стану. Найчастіше в клінічній картині у взаємному поєднанні представлені обидва фактори (Kalvach a kol., 2004, Hegyi, Krajčík, 2015). Після 65 років життя підвищується частота дегенеративних захворювань ока, а також виникнення захворювань ока. Один із трьох людей похилого віку старше 65 років має певні порушення зору (Martinková, 2016). У період власної старості (після 75 років життя) спостерігається значне зростання виникнення тяжких порушень зору (Anton, 2009).

До найчастіших очних хвороб, які вражають передусім літню популяцію, належать: сіра катаракта (катаракта), вікова макулярна дегенерація (ВМД), діабетична ретинопатія (ДР), зелена катаракта (глаукома), судинні хвороби сітківки, синдром «сухого ока», пресбіопія та базальноклітинна карцинома повік. Найсерйознішим наслідком згаданих хвороб є сліпота. Порушення зору у літніх людей є серйозними, оскільки вони погіршують активне життя та здатність піклуватися про себе. При порушенні зору літня людина втрачає здатність до орієнтації, пізнання навколишнього світу. Втрата зору обмежує її самореалізацію, спричиняє соціальну ізоляцію, погіршує орієнтацію, підвищує вимоги під час госпіталізації та реабілітації. Це є дуже серйозною особистою трагедією (Bartošovič, 2014, Kinski, Milewski, 2002). У подоланні проблем, пов’язаних з очними хворобами або втратою зору, допомагають передусім члени родини, а також медичні та соціальні працівники. Члени родини є незамінними при виконанні дій із самообслуговування в домашньому середовищі, допомагають здійснювати активність поза домом або замінюють літню людину в деяких діях (наприклад, отримання та виписування ліків, купівля допоміжних засобів, продуктів...) і співпрацюють при лікуванні літньої людини. Медичні працівники — лікарі, лікарі-спеціалісти та медсестри на окремих ділянках догляду за літньою людиною відіграють важливу роль у профілактиці та лікуванні порушень зору.

Медична допомога в офтальмології надається в амбулаторних та стаціонарних медичних закладах. У межах цієї допомоги надається базова, спеціалізована та подальша медична допомога. Базову офтальмологічну допомогу надають лікарі загальної практики для дорослих. Спеціалізована офтальмологічна допомога реалізується в спеціалізованих офтальмологічних амбулаторіях, які є частиною поліклінік або клінік. В офтальмологічних закладах хірургії одного дня — тут виконуються оперативні втручання, коли догляд за пацієнтом не перевищує 24 годин. У стаціонарних офтальмологічних закладах — їхньою частиною є ліжкові офтальмологічні відділення або клініки, коли необхідний безперервний догляд за пацієнтом під час госпіталізації. Окремими закладами є очні тканинні банки, які забезпечують матеріал для трансплантаційних цілей в офтальмології. У Словаччині вони засновані Міністерством охорони здоров’я СР у Братиславі, Банській Бистриці та Кошицях. Подальша медична допомога продовжує амбулаторну та ліжкову (Schmidtová a kol., 2008).

Особливості медсестринського догляду в офтальмології

Медсестринський догляд як частина медичної допомоги надається як амбулаторний, стаціонарний та домашній. Медсестринські втручання спрямовані на базовий та спеціалізований догляд (втручання випливають із діагностованого захворювання та лікарських призначень), навчання та консультування. Частиною є також задоволення біо-психо-соціально-духовних потреб пацієнта з урахуванням обсягу його обмежень та похилого віку. Дуже важливим є також оцінювання стану здоров’я та зору пацієнта. При оцінюванні ми зосереджуємося на болю, стані повік, рухах очей, виразі обличчя, використанні компенсаторних засобів та інших ознаках, типових для окремих захворювань або ускладнень захворювань. Медсестра є важливою особою для скринінгу проблем із зором. При реалізації скринінгу вона може використовувати прості тести — наприклад, літня людина читає текст, якусь назву з різним розміром шрифту, або з’ясовує актуальні проблеми із зором та їхній вплив на активність повсякденного життя, хобі, суспільне життя (Martinková, 2016).

До завдань медсестри належить також ідентифікація та усунення проблем, які пов’язані зі змінами або захворюваннями зору. Найчастіше медсестра допомагає впоратися з обмеженнями, знайти доступ до інформації, адаптуватися до середовища, спілкуватися з оточенням і налагоджувати міжособистісні стосунки, а також при реалізації догляду за собою.

Амбулаторний медсестринський догляд в офтальмології

Офтальмологічна амбулаторія забезпечує лікування та діагностику базових гострих і хронічних очних хвороб та травм ока. Будівельне планування має бути безбар’єрним, щоб навіть пацієнти з інвалідністю мали безперешкодний доступ. Амбулаторної допомоги потребують пацієнти, які потребують обстеження або лікування, що не потребує госпіталізації (Haškovcová, Pavlicová, 2013).

Літня людина приходить на обстеження до очної амбулаторії за рекомендацією лікаря загальної практики. З огляду на те, що переважна більшість пацієнтів приходить із порушенням зору (лише малий відсоток пацієнтів приходить з метою профілактичного огляду), дуже важливо, щоб медсестра допомогла пацієнту передусім з орієнтацією в приміщеннях амбулаторії.

Частиною медсестринського догляду в очній амбулаторії є передусім:

  • спрямування та допомога пацієнту при вимірюванні натурального та скоригованого зору на оптотипах Snellen та ETDRS, вимірюванні рефракції та внутрішньоочного тиску (найчастіше за допомогою пневмотонометра),
  • асистування при щорічному очному обстеженні, яке спрямоване на контроль зору та компенсаторних засобів,
  • підготовка та навчання пацієнта перед оптичною когерентною томографією, лазерними втручаннями чи периметричним обстеженням,
  • аплікація очних крапель, мазей та розчинів у кон’юнктивальний мішок (наведення мідріазу, промивання, догляд після видалення стороннього тіла з ока, після промивання слізних канальців),
  • підготовка та навчання пацієнта перед флуорангіографічним обстеженням,
  • введення в/в та в/м ліків, згідно з призначенням лікаря,
  • передопераційний, періопераційний та післяопераційний догляд за пацієнтом у межах хірургії одного дня,
  • навчання пацієнта щодо дотримання лікувального режиму, введення ліків у кон’юнктивальний мішок...,
  • забір біологічного матеріалу на мікробіологічне (мазок із кон’юнктивального мішка), гематологічне та біохімічне обстеження.

Стаціонарний медсестринський догляд в офтальмології

Сестра надає стаціонарну сестринську допомогу пацієнтам, які госпіталізовані до очних відділень та клінік лікарень. При прибутті пацієнта дуже важливо ознайомити його з просторовим облаштуванням не лише відділення/клініки, а й його палати, щоб він міг безпечно пересуватися в цих приміщеннях.

Сестринський догляд за пацієнтом, госпіталізованим до очного відділення, спрямований насамперед на:

  • короткострокову передопераційну підготовку пацієнта,
  • безпосередню передопераційну підготовку пацієнта,
  • післяопераційний догляд,
  • догляд за пацієнтом після травми ока,
  • догляд за пацієнтом із декомпенсованим глаукомним захворюванням,
  • догляд за пацієнтом, прийнятим на внутрішньовенну вазодилатуючу терапію,
  • підготовку та навчання пацієнта перед випискою на домашнє лікування,
  • консультування щодо доступності та використання відповідних корекційних тифлопедагогічних засобів.

Домашній сестринський догляд за пацієнтом із захворюваннями очей

Домашній сестринський догляд як форма амбулаторної допомоги надається не лише хронічно хворим, а й при раптових чи короткострокових захворюваннях та після процедур хірургії одного дня (Hergyi, Krajčík, 2010).

Сестра ADOS найчастіше реалізує такі втручання:

  • застосовує лікарські засоби в кон'юнктивальний мішок,
  • здійснює забір біологічного матеріалу: кров, мазок із кон'юнктивального мішка, мазок із рани (після видалення родимки, блефарохалазії або накладання швів після травми навколо ока),
  • стерильно обробляє рани на шкірі навколо ока після малих хірургічних втручань,
  • навчає клієнта та родину способу застосування лікарських засобів у кон'юнктивальний мішок, щодо харчування, гігієни шкіри навколо ока...
  • проводить тренування самостійності при використанні очних компенсаторних засобів,
  • контролює соціальне середовище клієнта,
  • веде письмову, а за потреби і фотодокументацію щодо реалізованого сестринського догляду.

Навчання людей похилого віку із захворюваннями очей

У сестер, які працюють в офтальмології, у наш час дедалі частіше на перший план виходить роль сестри-педагога. Ця роль тісно пов'язана також із наданням інформації у сфері соціального консультування та соціальної реабілітації.

Педагогічна діяльність сестри в офтальмології є дуже специфічною, насамперед через те, що вибір навчальних методів обмежений. У межах навчання людей похилого віку необхідно обирати інші форми навчання, ніж для молодших вікових груп. Процес навчання літніх людей найбільше ускладнює швидка презентація навчального матеріалу, тому необхідно використовувати різні дидактичні засоби, дошку, малюнки, тези та стислі огляди, написані більшим шрифтом. Не менш важливими є відповідні просторові умови та належна атмосфера в приміщенні, оскільки процес навчання у людей похилого віку є чутливішим до зовнішніх впливів (Hudáková, Majerníková, 2010). Усю інформацію ми надаємо поступово і в такому обсязі, щоб літня людина була здатна її зрозуміти. Найкраще завжди перевіряти, чи зрозуміли нас. Доцільно планувати розмову на час між 9:30 – 11:30 та 15:30 – 17:00, а важливі питання вирішувати завжди у співпраці з родиною. Зміст навчання залежить від середовища його реалізації.

Навчання літньої людини в офтальмологічній амбулаторії

Навчання пацієнта здійснює амбулаторна сестра у співпраці з лікарем та операційною сестрою. Завданням навчання є підтримка прихильності літньої людини до лікування та мобілізація її до вищої активності, оскільки більша частина турботи про здоров'я перекладається на саму літню людину. Сестра доповнює та впливає на знання, ставлення, поведінку та навички пацієнта так, щоб він сам доклав зусиль для покращення свого стану здоров'я (Magerčiaková, 2008).

Головні сфери спрямування навчання в очній амбулаторії:

  • інструктаж пацієнта щодо принципу та процедури обстеження на щілинній лампі, рефракторі, пневмотонометрі та обстеження гостроти зору,
  • інструктаж пацієнта перед лазерними втручаннями на оці: необхідність досягнення мідріазу перед втручанням, прийом таблетки Diluran безпосередньо після втручання, можливі ускладнення після втручання, необхідність контролю внутрішньоочного тиску через 24 години після втручання,
  • демонстрація та тренування правильного застосування крапель, розчинів та мазей у кон'юнктивальний мішок,
  • вживання ліків та побічні ефекти ліків,
  • комплексне інформування пацієнта в межах довгострокової та короткострокової передопераційної підготовки у разі планової госпіталізації: внутрішнє передопераційне обстеження, забір біологічного матеріалу, анестезіологічне обстеження (лише у разі, якщо втручання проводитиметься під загальною анестезією), застосування антибіотичних крапель (також у письмовій формі),
  • інструктаж щодо всього періопераційного періоду у пацієнтів, записаних на процедури в межах хірургії одного дня,
  • комплексне навчання пацієнта та родичів перед інтравитреальним введенням: насамперед застосування антибіотичних крапель (Vigamox, Oftaquix) 3 дні 5 разів на день перед запланованим втручанням, дотримання терміну втручання, а також контрольних обстежень,
  • інструктаж пацієнта перед периметричним обстеженням: якщо пацієнт правильно не зрозуміє принцип обстеження, оцінка результату для лікаря є дуже важкою, часто неможливою. Особливо важливим є це обстеження у пацієнтів із глаукомою та людей похилого віку, які проходять обстеження на придатність до керування автотранспортним засобом,
  • дотримання лікувального режиму та контроль захворювання у пацієнтів із гіпертензією, цукровим діабетом, захворюваннями щитоподібної залози...
  • інструктаж пацієнта в межах підготовки до малих оперативних втручань, які не є частиною хірургії одного дня (видалення халязіону повіки, видалення бородавок на повіці, блефарохалазія верхніх повік, екстракція рогівкових швів та швів на шкірі навколо очей): положення та співпраця пацієнта під час втручання, застосування лікарських засобів після втручання, гігієнічний догляд за шкірою повік, можливість вживання анальгетиків, подальший офтальмологічний контроль.

Навчання літньої людини в межах хірургії одного дня

Оперативні втручання, що реалізуються в межах очної хірургії одного дня, становлять багато переваг не лише для пацієнта, а й для суспільства. «Основним принципом у хірургії одного дня є мінімізація перебування пацієнта в медичному закладі, а післяопераційний догляд та реконвалесценцію перенести в домашнє середовище» (Valková, Pochybová, 2012, с. 3). Це, звісно, висуває вищі вимоги до передопераційної підготовки та ретельного післяопераційного догляду. Він має реалізовуватися лікарем та сестрою у співпраці з пацієнтом та його членами родини (Mesárošová, Morovicsová, 2006).

Навчання в хірургії одного дня є специфічним насамперед тим, що надання інформації та засвоєння навичок щодо всього періопераційного періоду має бути включене в передопераційний період (Morovicsová, 2008).

Зміст навчання в межах короткострокової передопераційної підготовки:

  • можливості зменшення побоювань та страху перед оперативним втручанням: присутність близької особи, яка підтримує, якісний зміст інформації про догляд під час окремих фаз втручання та їх перебіг,
  • необхідність підготовки операційного поля: підстригання вій, застосування мідріатиків, промивання слізних шляхів,

  • інформація про гігієнічний режим: перевдягання в операційну білизну, зняття прикрас та протезів, зняття макіяжу з обличчя, зняття лаку з нігтів,

  • інформація та демонстрування зменшення небажаних відчуттів (кашель, чхання): демонстрування рухів очей під час операції, узгодження сигналу при відчутті болю,

  • інформація про безпосередній післяопераційний режим.

Зміст навчання у післяопераційному періоді:

  • інформація про післяопераційний режим та виписку на домашнє лікування,
  • дотримання ощадного режиму: не нахилятися, не піднімати важкі предмети, спати на боці неоперованого ока, спонтанно випорожнюватися, профілактика запорів, уникати запиленого середовища, носити сонцезахисні окуляри...
  • фармакотерапія: застосування крапель та мазей, вживання ліків per os,
  • дотримання суворої гігієни рук перед застосуванням очних ліків,
  • дотримання загальної гігієни та гігієни оперованого ока: душ та миття голови злегка відкинувши голову назад, уникати потрапляння шампуню або мила в око, обличчя мити лише чистою водою,
  • подальший контроль у офтальмолога,
  • можливості виникнення післяопераційних ускладнень: зміни у зорі, набряк, запалення ока, наявність секрету,
  • надання телефонного контакту лікаря у разі гострої потреби в консультації (Valková, Pochybová, 2012).

Навчання літньої людини у очному відділенні/клініці

У очному відділенні госпіталізуються пацієнти з гострими, а також хронічними проблемами очей. Найчастіше йдеться про пацієнтів, які мають пройти планове або непланове оперативне втручання, пацієнтів з декомпенсованим глаукоматозним захворюванням, пацієнтів, прийнятих для проходження інфузійної вазодилатаційної терапії, та пацієнтів після різних травм ока.

Навчання госпіталізованого пацієнта з хронічним захворюванням очей (ДР, ВПДМ, глаукома):

  • інформація про лікувальний режим при даному захворюванні,
  • тренування застосування лікарських засобів у кон'юнктивальний мішок,
  • вживання ліків та відповідних харчових добавок і розпізнавання небажаних ефектів ліків,
  • використання компенсаторних засобів: окуляри, лупи...,
  • проходження регулярних контролів.

Висновок Захворювання органів чуття, до яких належать і очні захворювання, не є безпосередньою причиною смертності літніх людей, але значною мірою погіршують якість їхнього життя. У домашньому середовищі вони обмежують їх в активностях повсякденного життя, інструментальних повсякденних діях та у соціальному житті. У стаціонарних закладах вони підвищують ризик ятрогенної травми. Тому завданням медичних працівників, але насамперед медсестер, є приділяти увагу літнім людям та мотивувати їх до профілактики, вчасної діагностики та до співпраці при лікуванні порушень зору. Щоб вони могли прожити осінь життя у якомога кращому здоров'ї та мінімальній залежності від допомоги оточення.

Автори: Mgr. Zdenka Brziaková Očná klinika UVN SNP FN Ružomberok PhDr. Katarína Zrubáková, PhD Fakulta zdravotníctva KU Ružomberok Список використаної літератури

ANTON, M. Stáří a vidění. In Česká očná optika. roč. 50, č.3, 2009. s. 32-34. ISSN 1211-233X. BARTOŠOVIČ, I. Vybraná problematika gerontológie a geriatrie. 2. Diel. Bratislava: VŠ Z a SP sv. Alžbety, 2014. 90 s. ISBN 978-80-8132-102-3. ČERNÁK, A. a kol. 2013. Choroby oka a staroba. In Via practica.. roč. 10, č. 3-4, s. 2013. 127-130. ISSN 1336-4790. HAŠKOVCOVÁ, H., PAVLICOVÁ, J. Ošetřovatelství: ideály a realita v ambulantní péči. Praha: Galén, 2013. 121 s. ISBN 978-80-749-2063-9. HEGYI, L., KRAJČÍK, Š. Geriatria pre praktického lekára. 3. vyd. Bratislava : Herba, 2015. 408 s. ISBN 978-80-89631-31-5. HEGYI, L., KRAJČÍK, Š. 2010. Geriatria. Bratislava: Herba, 2010. 608 s. ISBN 978-80-89171-73-6. HUDÁKOVÁ, A., MAJERNÍKOVÁ, Ľ. 2010. Potreba edukácie v geriatrii. In Interdisciplinárna kooperácia v ošetrovateľstve, pôrodnej asistencii a sociálnej práci – Zborník z 2. medzinárodnej vedeckej konferencie. Zlín: Univerzita Tomáše Bati ve Zlíne, 2010. ISBN 978-80-7318-978-5, s. 71-81. KALVACH, Z. a kol. 2004. Geriatrie a gerontologie. Praha: Grada Publishing, 2004. 861 s. ISBN 80-247-0548-6. KANSKI, J., MILEWSKI, S. 2002. Disease of the Macula. Tottenham: Mosby, 2002. 215 p. ISBN 0723432414. MAGERČIAKOVÁ, M. 2008. Edukácia v ošetrovateľstve 1. 2. vyd. Ružomberok: Fakulta zdravotníctva Katolíckej univerzity v Ružomberku, 2008. 106 s. ISBN 978-80-8084-221-5. MARTINKOVÁ, J. Poruchy zraku u seniorov. In Sestra. roč. 15, č.3-4, 2016. s.20-22. ISSN 1335-9444. MOROVICSOVÁ, E., MESÁROŠOVÁ, J. Mapy starostlivosti a deficit starostlivosti o seba v potrebe pohybu a zmeny polohy u pacientov po NCMP. In Deficit starostlivosti o seba a jeho vplyv na zdravie : zborník z 2. medzinárodnej vedeckej konferencie. Bratislava: FZ SZU, 2006. ISBN 80-969611-0-1. s. 177-184. MOROVICZOVÁ, E. 2008. Význam edukácie v jednodňovej chirurgii. In Revue ošetrovateľstva, sociálnej práce a laboratórnych metodík. roč. 14, č. 2, 2008. s. 87-90. ISSN 1335-5090. SCHMIDTOVÁ, Z. a kol. 2008. Vybrané odbory ošetrovateľstva. Martin: Osveta, 2008. 149 s. ISBN 978-80-8063-295-3. SILVA, C. et al. Sociodemographic profile and health condition of elderly patients attended at a community primary health center. In JOURNAL OF CLINICAL GERONTOLOGY & GERIATRICS. Vol. 7, Is. 3, 2016. p. 93-98. ISSN 2210-8335. VALKOVÁ, Ľ., POCHYBOVÁ, M. 2012. Dimenzie edukácie pacienta v jednodňovej očnej chirurgii. In Ošetrovateľstvo a pôrodná asistencia. roč. 10, č. 3, s. III-V Suplementum. 2012. ISSN 1336-183X.