Змінна робота та поширеність хронічних захворювань у медичних сестер

Shift work and prevalance chronic diseases of nurses

Вступ

Робочий час, сон і склад раціону тісно пов'язані зі способом життя. Сьогоднішній стиль «round–the-clock» (активний стиль) дозволяє бути активним 24 години на добу 7 днів на тиждень. Таке життя значною мірою стало можливим завдяки штучному освітленню, яке зменшило залежність людської діяльності від денного світла. Цей прогрес сприяв подовженню звичайного робочого часу та роботі в нічні зміни. Змінна робота в сучасному суспільстві є одним із найпоширеніших видів професійної діяльності, що впливає на 15–20 % працюючого населення в Європі (Peplonska, 2015, Wang, 2011). Однак проблематику змінної роботи дуже важко визначити, оскільки до нестандартного робочого часу належить кілька типів часового розпорядку. Робочу зміну згідно з Трудовим кодексом ми визначаємо як частину встановленого тижневого робочого часу, яку працівник зобов'язаний відпрацювати на основі заздалегідь визначеного графіка робочих змін (Zákon č. 311/2001 Z. z). Змінний робочий час загалом є потенційною загрозою для здоров'я. Частково це спричинено порушенням ритму біологічного годинника, коли відбувається зміна циркадної організації фізіологічних, ендокринних, метаболічних та соціальних процесів. В організмі виникає фізіологічна реакція на циркадний стрес.

Зі змінною роботою ми стикаємося в різних професіях, і однією з них є охорона здоров'я. Безперервна стаціонарна медична допомога надається у тризмінному режимі або в безперервному режимі, у двозмінному режимі та з робочою готовністю на робочому місці або роботою в однозмінному режимі та робочою готовністю на робочому місці, причому зазначені робочі режими можна доповнити також робочою готовністю в узгодженому місці поза робочим місцем. Медичні сестри та акушерки, які працюють у нічні зміни, мають відповідно до правових норм у Словацькій Республіці (SR) встановлену загальну тривалість робочого тижня. Медичні сестри як надавачі медичної допомоги згідно з § 27 ч. 1 закону № 578/2004 Z. z. про надавачів медичної допомоги, медичних працівників, професійні організації в охороні здоров'я (далі «закон про надавачів») виконують роботу в нерівномірно розподіленому робочому режимі, зазвичай тривалістю 11–12 годин (10,5–11 годин робочого часу, перерва тривалістю пів години або дві перерви в роботі також тривалістю пів години) (Zákon č. 311/2001 Z. z. Zákonníka práce).

При нерівномірно розподіленому робочому часі у медичних працівників (лікар, медсестра) відбувається хронічне скорочення тривалості сну. Сон належить до основних стовпів (харчування + рух + сон) здорового способу життя. Значення фізіологічної потреби у сні пропагується на науковому рівні, і сон оптимальної тривалості та якості відіграє для людини незамінну роль. Під впливом хронічного впливу короткого сну внаслідок роботи в нічні зміни в організмі виникають хронічні розлади та зміни в споживанні їжі. Толерантність до нестачі сну, як і сама потреба у сні, є високоіндивідуальною.

Сон є основною фізіологічною потребою, яка характеризується як стан спокою, вільної моторної інактивності та релаксації (Černák, 2009). Він значною мірою впливає на загальний стан здоров'я кожної людини та якість способу життя. Регуляція циклу сну та неспання керується парним органом SCN (suprachiasmatic nuclei), що знаходиться в гіпоталамусі. Супрахіазматичні ядра відповідають за підтримання циркадних ритмів у всьому організмі (Таблиця 1). Вони реагують на зовнішні подразники (чергування світла і темряви) і впливають на вироблення гормонів, насамперед мелатоніну, головного гормону, що визначає циркадний ритм (Nevšímalová, 2007).

Сучасні епідеміологічні дослідження представляють докази існування зв'язків між тривалістю сну та його якістю з несприятливими наслідками для здоров'я. До значних порушників сну у медичних сестер, які працюють позмінно, належать тривога, стрес, депресія (Bidulescu et al., 2010), а також хронічні захворювання (насамперед дихальної, серцево-судинної та опорно-рухової систем) (Buxton et al., 2010).

Помилки у зв'язку зі змінною роботою

Порушення циркадної ритмічності циклу сну у медичних сестер у зв'язку з робочим часом, стресом, поганим способом життя призводить до підвищених ризиків припускатися помилок під час нічної робочої зміни.

Niu et al. (2012) у рандомізованому клінічному дослідженні виявили, що медичні сестри, які працюють у нічні зміни, у 44 рази частіше припускаються помилок, ніж медсестри, які працюють у денному змінному режимі. Можливі причини помилок пов'язані з втомою або депривацією сну.

Таблиця 1 Зв'язок гормонів зі сном та циркадні ритми

Поширеність хронічних вибраних захворювань у зв'язку зі змінною роботою Шлунково-кишковий тракт (ШКТ)

Світло та денне споживання їжі належать до значних екологічних факторів, що впливають на повсякденне життя. У медичних працівників, які працюють у змінному режимі, шлунково-кишкові проблеми належать до найчастіших проблем зі здоров'ям (Černák, 2009). Медичні сестри найчастіше страждають від симптомів розладів травлення, а саме: діарея, запор, здуття живота, регургітація, печія, дьогтеподібний стілець (Saberi et al., 2010).

Синдром подразненого кишечника (IBS – irritable bowel syndrome) у зв'язку зі змінною роботою є значно вищим у медичних сестер, які працюють у нічні зміни, порівняно з медсестрами, які працюють в однозмінному режимі, та медсестрами в операційному блоці (Nojkov, 2010).

Серцево-судинна система (ССС)

Захворюваність на серцево-судинні хвороби (діагностований інфаркт міокарда, стенокардія, гіпертензія) є значно вищою у групі медичних сестер, які працюють у нічні зміни (Kivimäki et al., 2006). У багатьох епідеміологічних дослідженнях ми знаходимо також зв'язок серцево-судинних захворювань із виникненням метаболічного синдрому (МС). Згідно з World health organisation (WHO), серцево-судинні захворювання є найчастішою причиною смерті в цивілізованому світі, причому наявність МС підвищує ризик смертності у 2 рази вище від ССС (Mottilio et al., 2010).

Метаболічний синдром

(МС) вперше описав Reaven у 1988 році як комбінацію інсулінорезистентності, гіпертригліцеридемії, низького рівня HDL холестерину та гіпертензії (Svačina, 2006). Міжнародна діабетична федерація (IDF - International Diabetes Federation) наголошує на важливості центрального ожиріння як основного фактора і визначає МС як наявність центрального ожиріння (обвід талії > 94 (відповідно 80) см у чоловіків (відповідно у жінок)) та ще 2 з наступних факторів: тригліцериди (TG) > 1,70 ммоль/л, HDL-холестерин (HDL – C) < 1,04 (відповідно < 1,30) ммоль/л у чоловіків (відповідно у жінок), АТ > 130/85 мм рт. ст. (або антигіпертензивна терапія) та порушення глікемії натще (глікемія > 5,6 ммоль/л) або наявність ЦД2 (Krahulec, 2002).

Зв’язок між позмінною роботою та розвитком метаболічного синдрому досліджували у 226 корейських медсестер віком 19–49 років. Дослідження показало значно вищу поширеність МС у медсестер віком понад 30 років, які працюють у нічні зміни, порівняно з медсестрами, що працюють у денну зміну. Було виявлено значну залежність від таких факторів ризику, як обвід талії, рівень ЛПВЩ та діастолічний артеріальний тиск (Ha, 2005). Підвищене споживання солодких напоїв та тривалість сну у зв’язку з нічною роботою суттєво корелювали з вищим ІМТ у японських медсестер (Tada et al., 2014).

У десятирічному американському дослідженні The Nurses Health Study II спостерігали за приблизно 60 000 медсестер віком 29–46 років. Підвищений ризик виникнення хронічного захворювання цукрового діабету 2-го типу (ЦД2) був значущим у медсестер із тривалістю сну менше 5 годин порівняно з медсестрами, тривалість сну яких становила 7–8 годин. Результати дослідження також підтвердили зростання ризику захворювання зі збільшенням кількості років роботи та нічними змінами (Kroenke et al. 2007).

Висновок

Сон важливий для регенерації мозку, відновлення душевних сил, а також відіграє важливу роль у метаболізмі речовин та правильному функціонуванні ендокринної, імунної та серцево-судинної систем. Тривалий недостатній сон або його низька якість призводять до виникнення багатьох захворювань. Попри ці факти, пріоритетом кожного медичного працівника завжди є захист і підтримка власного здоров’я та безпека пацієнтів.

Належна медична грамотність медсестер щодо впливу порушення якості та тривалості сну у зв’язку з позмінною роботою є первинною профілактикою, спрямованою на підтримання доброго здоров’я. Надзвичайно важливими є також заходи з боку роботодавця шляхом впровадження стратегічних кроків для відстеження балансу між робочим і приватним життям у медсестер.

Автори: PhDr. Gabriela Štefková, PhD., PhDr. Valéria Parová, PhD. Univerzita Pavla Jozefa Šafárika, Lekárska fakulta, Ústav ošetrovateľstva Список бібліографічних посилань BARANCOVÁ, H. Zákonník práce. Komentár. Praha, C. H. Beck, 2010.

BIDULESCU, A., DIN-DZIETHAM, R., COVERSON, D. L. et al. 2010. Interaction of sleep quality and psychosocial stress on obesity in African Americans: the Cardiovascular Health Epidemiology Study (CHES). In BMC Public Health. Vol. 28, no. 10, p. 581.

BUXTON, O. M., MARCELLI, E. 2010. Short and long sleep are positively associated with obesity, diabetes, hypertension, and cardiovascular disease among adults in the United States. In Social Science and Medicine. Vol. 71, no. 5, p.1027-1036.

ČERNÁK, P. 2009. Neurobiológia cirkadiánnych rytmov a klinické aplikácie. In Psychiatrická prax. Vol. 10, no. 4, p. 160–163.

HA M., PARK J.: 2005. Shiftwork and metabolic risk factors of cardiovascular disease. In Journal of Occupational Health. Vol. 47, no.2 p. 89–95.

KIVIMAKI, M., VIRTANEN, M., ELOVAINIO, M., VAANANEN A. et al. 2006. Prevalent cardiovascular disease, risk factors and selection out of shift work. In Scandinavian Journal of Work, Environmet and Health. Vol. 32. no. 3. p. 204–208.

KRAHULEC, B., VOZÁR, J. 2008. Výskyt rizikových faktorov a vaskulárnych komplikácií u novodiagnostikovaných pacientov s diabetes mellitus 2. typu. In Vnitřní Lékařství. Vol. 48. p. 1031–1038.

KROENKE, C. H., SPIEGELMAN, D., MANSON, J. et al. 2007. Work characteristics and incidence of type 2 diabetes in women. In America Jornal of Epidemioly. Vol. 165, no. 2. p. 175–183.

MOTTILIO, S., FILION, K. B., GENEST J. et al. 2010. The metabolic syndrome and cardiovascular risk. A systematic review and meta- analysis. In Journal of the American College of Cardiology. Vol. 56, no14, p.1113-1132.

NEVŠÍMALOVÁ, S., ŠONKA, K. 2007. Poruchy spánku a bdění. 2. vyd. Praha: Galén, s. 345. NIU S., CHU H., CHEN, C., CHUNG, M. et aL. 2012. A comparison of the effects of fixed- and rotating-shift shcedules on nursing staff attention levels: a randomized trial. In Biological Research for Nursing. Vol. 15, no. 4, p. 443-450.

NOJKOV, I. B., RUBENSTEIN, J. H., CHEY. W. D. et al. 2010. Impact of rotating shift work on the prevalence of irritable bowel syndrome in nurses. In American Journal of Gastroenterology. Vol.105, no 4, p. 842-847.

PEPLONSKA, B., BUKOWSKA, A., SOBALA, W. 2015. Association of Rotating Night Shift Work with BMI and Abdominal Obesity among Nurses and Midwives. In PLoS ONE. Vol. 10, no.7 [online]. Available from the: http://ecnis.openrepository.com/ ecnis/

SABERI, H. R., MORAVVEJI, A. R. 2010. Gastrointestinal complaints in shift working and day-working nurses in Iran. In Journal of Circadian Rhythms. Vol. 8. no. 9. [online]. Available from the: Http://dx.doi.org/10.1186/ 1740-3391-8-9

SVAČINA, Š. a kol. Metabolický syndróm. TRITON, Praha 2006.

TADA, Y., KAWANO, Y., MAEDA, I. et al. 2014. Association of Body Mass Index with Lifestyle and Rotating Shift Work in Japanese Female Nurses. In Obesity. Vol. 22, p. 2489–2493.

WANG, X .S., ARMSTRONG, M. E., CAIRNS, B. J., et al. 2011. Shift work and chronic disease: the epidemiological evidence. In Occupational Medicine. Vol. 61. no.2. p.78–89. [online]. Available from the:http://dx.doi.org/10.1093/occmed/kqr001

Zákon č. 311/2001 Z. z. Zákonník práce v znení neskorších predpisov.

Zákon č. 578/2004 Z. z. o poskytovateľoch zdravotnej starostlivosti zdravotníckych pracovníkoch, stavovských organizáciách zdravotníctve.