Вступ

На сьогодні до найчастіших професійних захворювань належать пошкодження опорно-рухового апарату (ОРА). Вони характеризуються частим повторенням однакових робочих рухів із вимогами до рухової координації та сенсорного контролю. Йдеться про тривалу роботу у вимушеному робочому темпі з надмірним статичним навантаженням, однобічним перевантаженням кінцівок у вимушених робочих положеннях (Tureková, 2015). Охорона здоров'я — це сектор із високим ризиком пошкодження опорно-рухового апарату. Причини пошкоджень можуть бути пов'язані з необізнаністю, відсутністю навичок або їхньою комбінацією у профілактиці ергономічних ризиків. На цей факт вказав Lukáč (2019), який описує, що медичні працівники мають дефіцит знань та навичок у галузі ергономіки та кінетики. У медсестер відсутні навички використання допоміжних пристроїв, які усувають надмірне фізичне навантаження та можливе пошкодження ОРА. Автор погодився з думками багатьох фахівців і зазначає, що медичні працівники мають проблеми з використанням принципу важеля, тертя та інерції під час догляду за пацієнтами. На дефіцити в даному сегменті роботи вказують Lajdová, Botíková, Tomíková (2020). Вони зазначають, що 60 % медсестер оцінюють свою професію як фізично важку. Парадоксально, але результати їхнього дослідження довели, що медсестри не використовують знання з ергономіки під час маніпуляцій із пацієнтом. ОРА, згідно з Gómez-Galán, Péres-Alonso, Carreo-Felle et al. (2017), вважаються найпоширенішими проблемами зі здоров'ям серед працівників у Європейському Союзі. Фінський інститут професійного здоров'я (FIOH) вважає ОРА найчастішим захворюванням, пов'язаним із роботою, причому наголошує, що найбільшому ризику пошкодження піддається спина. Профілактика ОРА включає аналіз роботи та визначення факторів ризику. Сучасні методи оцінки дисфункції постуральної стабільності визначають потребу в своєчасних профілактичних втручаннях. Одним із методів швидкої оцінки загального положення тіла під час роботи є метод Rapid Entire Body Assessment (REBA). Він враховує навантаження на все тіло під час маніпуляцій із вантажем. Методика полягає в комплексній оцінці положення тіла (робочих поз), яка розділена на дві групи A та B (Hlávková, Valečková, 2007). Оцінювання положення тіла ілюструють Таб. 1 та Таб. 2.

Таб. 1 Оцінка робочих поз – група A (Джерело: Lukáč, 2019)

Таб. 2 Оцінка робочих поз – група B (Джерело: Lukáč, 2019)

Метод REBA вважається інструментом ергономічного аналізу для біомеханічного та позиційного навантаження на окремі частини тіла. Загальна оцінка REBA показує ергономічний ризик ОРА та невідкладність коригувальних втручань.

Мета

Здійснити швидку оцінку дисфункції постуральної стабільності при вибраних втручаннях медичних працівників методом REBA. Ідентифікувати ризик пошкодження та потребу у втручаннях для усунення ризику ОРА.

Вибірка та методика

Об'єктом оцінки були 4 особи. Дві медсестри, що надають стандартну медсестринську допомогу в геріатричному відділенні, та двоє медичних рятувальників екіпажу служби екстреної медичної допомоги. Ми використали метод прямого спостереження під час маніпуляцій із пацієнтами. Постуральну стабільність та потенційне пошкодження ОРА ми оцінили методом REBA у медсестер при трьох втручаннях:

  • перекладання пацієнта з транспортного ліжка на ліжко в палаті;
  • перекладання пацієнта з ліжка на транспортний візок;
  • повертання пацієнта на ліжку під час зміни постільної білизни.

У медичних рятувальників ми оцінювали постуральну стабільність при порівнянних втручаннях:

  • перекладання пацієнта з підлоги на ліжко;
  • перекладання пацієнта з ліжка на транспортне ліжко;
  • перекладання пацієнта з ліжка на транспортне крісло.

Методику оцінювання положення тіла — робочих поз ілюструють Таб. 1 та Таб. 2.

Результати та дискусія

Таб. 3 Оцінка REBA у медсестер

Аналіз постуральної активності продемонстрував високу оцінку ергономічного ризику у двох втручаннях: перекладання пацієнта з транспортного ліжка на ліжко в палаті (8-10) та повертання пацієнта на ліжку під час зміни постільної білизни. Результати REBA доводять необхідність якнайшвидшого вжиття профілактичних заходів у сенсі навчання постуральній стабільності. Оцінка REBA була дуже високою при перекладанні пацієнта з ліжка на транспортний візок, що сигналізує про високий ризик пошкодження ОРА. Оцінка ризику (10-15) вимагає негайних втручань для усунення ризику пошкодження ОРА.

Таб. 4 Оцінка REBA у медичних рятувальників

Результати оцінки постуральної активності медичних рятувальників при трьох вибраних втручаннях (Таб. 4) досягли дуже високої оцінки (10-15). Це виявлення викликає потребу в прийнятті оперативних заходів в ергономіці праці. Констатуємо гірший результат і вищий ризик пошкодження ОРА у медичних рятувальників порівняно з медсестрами. Результати оцінки трьох найчастіших втручань довели існування ергономічного ризику та потребу в прийнятті заходів для зниження ризику пошкодження здоров'я. Можна погодитися з Matoušek (2011), який зазначає, що піднімання, пересування, тягнення, носіння або переміщення вантажів приносить із собою ризик пошкодження здоров'я. На ергономічні ризики під час маніпуляцій із пацієнтом звернули увагу Jong, Bos (2014). Найчастішими ризиками вони вважають піднімання, штовхання, неприродні пози, повторювані пози, тривале стояння та сидіння. Причини вони вбачають у недостатній фаховій підготовці та в поганому ергономічному дизайні. Згідно з опублікованими результатами Європейського агентства з безпеки та охорони здоров'я на роботі (OSHA, 2007), ручна маніпуляція з вантажами, відсутність постуральної стабільності як ергономічний ризик можуть спричиняти кумулятивні порушення ОРА, що проявляються болями, особливо в поперековій ділянці. В охороні здоров'я високий пріоритет ми надаємо знанню та застосуванню ергономічних принципів. Метою має бути мінімізація впливу кумулятивних факторів, які можуть мати негативний вплив на фізичне здоров'я. Ми знаходимо відповідність між нашими результатами та думкою Popaďáková, Rimárová, Kaňuková (2023). Вони описують, що об'єктивна оцінка дисфункцій постуральної стабільності доступними методами є валідною оцінкою наявності ергономічних факторів ризику. Результати оцінки вказують на те, що працівнику загрожує розвиток дисбалансу опорно-рухового апарату, і тому пошкодження опорно-рухового апарату стає безпосередньою реальністю. У межах профілактики ми приймаємо думку Valkovič (2012). Він зазначає, що якісна профілактика пошкоджень полягає у використанні когнітивних рухових стратегій. Їхньою суттю є свідоме мислення про кожен рух, що дозволяє уникнути виконання кількох дій одночасно. Таку рухову стратегію можна зафіксувати в моторній пам'яті.

Висновок

Вирішення проблематики пошкодження опорно-рухового апарату доступними методами вимагає мультидисциплінарного підходу. Ми пропонуємо впровадження комплексної системи запобігання ризикам, застосування відповідних методів та впровадження належної практики у сфері безпеки та охорони здоров’я на роботі. Впровадження ергономічних принципів, постуральний контроль ми вважаємо процедурою ідентифікації ергономічних ризиків. Їх аналіз, реалізація рішень та подальше оцінювання ефективності вжитих заходів можуть суттєво зменшити кількість захворювань опорно-рухового апарату.

Авторка: prof. PhDr. Mária Kilíková, PhD., MPH

Список бібліографічних посилань

GÓMEZ-GALÁN M.- PÉREZ-ALONSO J.- CALLEJÓN-FERRE ÁJ.et al. Musculoskeletal disorders: OWAS review. Ind Health. 2017 Aug 8;55(4):314 337. doi: 10.2486/indhealth.2016-0191. Epub 2017 May 9. PMID: 28484144; PMCID: PMC5546841.

HLÁVKOVÁ, J. - VALEČKOVÁ, A. 2007. Ergonomické checklisty a nové metódy práce při hodnocení ergonomických rizik. Praha : Státní zdravotní ústav, 2007. s. 91. ISBN 978-807071-289-4.

LAJDOVÁ, A.- BOTÍKOVÁ, A.-TOMÍKOVÁ, E.2020. Ergonómia v praxi sestier. Ergonomics in the practice of nurses. In Slovak journal of health sciences: časopis v oblasti výskumu zdravia, zdravotného stavu a liečby chronických ochorení. Trnava, 2020, 11(1), 151-157. ISSN 1338-161X.

JONG DE, T. - BOS, E. 2014. Súčasné a vznikajúce problémy v sektore zdravotnej starostlivosti vrátane domácej a komunitnej starostlivosti. [online].2023[cit:2023-11-14]. Dostupné na internete: https://osha.europa.eu/sites/default/files/224584edb849635fe994a99e57b11ba6

LUKÁČ, E. Fyzická záťaž v povolaní sestra špecialistka ako člen multidisciplinárneho tímu záchrannej zdravotnej služby a sestry pri lôžku, diplomová práca. Rožňava : Vysoká škola zdravotníctva a sociálnej práce sv. Alžbety, 2019, 94s.

MATOUŠEK, O. 2011. Jak na bremená. Praha : Výskumný ústav bezpečnosti práce. ISBN 978-80-86973-53-1.

OSHA – Európska agentúra pre bezpečnosť a ochranu zdravia pri práci. 2007. Nebezpečenstvá a riziká spojené s ručnou manipuláciou s bremenami a pracovisku. Facts 73,. ISBN 1725-7085.

POPAĎÁKOVÁ, J.- RIMÁROVÁ, K.- KAŇUKOVÁ, L. 2023. Výskyt a príčiny ochorení pohybového aparátu. In Prohuman [online].2023[cit.2023-11-08]. Dostupné na internete: https://www.prohuman.sk/zdravotnictvo/vyskyt-a-priciny-ochoreni-pohyboveho-aparatu

TUREKOVÁ, I. Využitie nových metód pri hodnotení ergonomických rizík. [online].2015[cit. 2023-11-09]. Dostupné na internete: Edukacja_Technika_Informatyka-r2015-t-n2(12)-s136-141.pdf/Edukacja_Technika_Informatyka-r2015-t-n2(12)-s136-141/Edukacja_Technika_Informatyka-r2015-t-n2(12)-s136-141.pdf)

VALKOVIČ, P. Posturálna instabilita, poruchy chôdze a pády pri Parkinsonovej chorobe. In Česká a slovenská neurologie, neurochirurgie. 2012; 75/108(2): 141-151.