Сестринський peer review як процес оцінювання професійної практики

ВСТУП

American Nurses Association (ANA) опублікувала ще у 1988 році «Peer Review Guidelines» — Директиву для сестринського оцінювання. Peer review ANA визначила як «процес, за допомогою якого медсестри систематично оцінюють, моніторять якість медсестринського догляду, що надається медсестрами-колегами відповідно до професійних стандартів практики» (Haag-Heitman et al., 2018).

Texas Board of Nursing (2022) характеризує Peer Review у медсестринстві як взаємне оцінювання медсестринських послуг, кваліфікації медсестри, якості догляду за пацієнтом, що надається медсестрою. Peer review у медсестринстві — це, згідно з Murphy et al. (2018), процес, за допомогою якого медсестри систематично оцінюють, моніторять та надають своїм колегам зворотний зв'язок щодо якості медсестринського догляду, вимірюваного відповідно до професійних стандартів практики. Він підтримує саморегуляцію та культуру відповідальності. Медсестри несуть взаємну відповідальність за високу якість наданого медсестринського догляду. Автори наголошують, що в оцінюванні peer review не бере участі менеджер і воно не пов'язане з регулярним щорічним оцінюванням працівників. Також авторський колектив Colella et al. (2021) характеризують peer review у медсестринстві як процес, за допомогою якого медсестри систематично моніторять та оцінюють якість наданого медсестринського догляду відповідно до професійних стандартів практики, медсестра оцінює медсестру. Peer review у медсестринстві підвищує професіоналізм, відповідальність та підтримує саморегуляцію практики. Організація повинна мати впроваджений структурований процес peer оцінювання, заздалегідь встановлені критерії оцінювання, з якими ознайомлені всі медсестри. Медсестра, що проводить оцінювання, також буде оцінюватися колегою. Необхідно навчати медсестер щодо peer review, етики оцінювання, процедур, методів, надання зворотного зв'язку. Учасники peer review можуть вчитися один в одного, отримати огляд свого професійного розвитку, особливо в галузі професійної соціалізації, комунікації, співпраці, організації та лідерства. Оцінювання peer review має бути неупередженим, об'єктивним, справедливим; заздалегідь слід попередити про конфлікт інтересів. Garner (2015) наголошує, що оцінювання peer review — це процес, за допомогою якого виявляються проблеми в догляді за пацієнтом. Це визнаний метод покращення якості та безпеки медсестринства. Відповідальність є важливим проявом професіоналізму.

Впровадження програми оцінювання peer review є засобом покращення культури безпеки в закладах охорони здоров'я (Herrington & Hand, 2019). Інші переваги запровадження процесу взаємного оцінювання в професійне медсестринство наводять Davis, Capozzoli, Parks (2009). Процес взаємного оцінювання дозволяє систематично оцінювати, моніторити, аналізувати та надавати зворотний зв'язок колегам шляхом порівняння фактичної практики із встановленими стандартами. До взаємного оцінювання залучена багатопоколінна робоча сила. Перевагою є також вища задоволеність та залученість медсестер. Як частина щорічного оцінювання результативності, peer оцінювання може створити позитивні стосунки, підтримати краще робоче середовище та дозволити колегам підвищити індивідуальну та групову відповідальність. Згідно з ANA, взаємне оцінювання повинно відбуватися між медсестрами однакового статусу і має бути зосереджене на практиці. Кожна медсестра несе відповідальність за те, щоб брати участь у створенні критеріїв оцінювання практики та щоб ці критерії використовувалися при взаємному оцінюванні та самооцінюванні. Зворотний зв'язок має підтримувати ріст та професійний розвиток через постійне навчання та враховувати рівень фаховості медсестри (Gnilka, 2018). Багато авторів (Haag-Heitman et al., 2018; Roberts, 2017; DuBose, 2021; Williams, 2022) одностайно констатують, що хоча American Nurses Association опублікувала свої рекомендації для peer review у медсестринстві у 1988 році, на сьогодні оцінювання peer review не в повному обсязі впроваджене в медсестринську практику.

Оцінювання peer review було визначене також American Association of Critical Care Nurses у 2012 році як «процес, за допомогою якого фахівці з подібними знаннями, навичками та здібностями оцінюють процеси та/або результати догляду» (Bergum, Canaan, Delemos et al. 2017).

Murdock (2018) зазначає, що професійним обов'язком медсестер є визначення, впровадження та підтримка стандартів професійної практики за допомогою контрольних механізмів, таких як peer review, щоб захистити медсестер і пацієнтів. Регуляторні органи, професійні організації та громадськість очікують, що медсестри надаватимуть безпечний та високоякісний догляд пацієнтам, і peer review відіграє значну роль у підтримці професійної автономії. Для медсестер першочерговим фокусом оцінювання peer review є якість медсестринської практики, що оцінюється відповідно до стандартів. За допомогою взаємного оцінювання медсестри можуть оцінити якість медсестринського догляду відповідно до встановленого стандарту, ідентифікувати сильні та слабкі сторони в практиці, інформувати про процедури покращення медсестринського догляду та ідентифікувати прогалини у знаннях своїх колег.

Peer review — це метод оцінювання фахової компетентності медсестер на всіх рівнях. Дослідження Roberts (2017) вказує на необхідність оновлення програми peer review, яку запровадила ANA у 1988 році, і особливо на необхідність переглянути та переробити програму peer review не лише для медсестер, а й для медсестер-менеджерів, оскільки з 1988 року значно змінилися компетенції медсестер, а також менеджерів. Метою ANA було через peer review продемонструвати громадськості саморегуляцію професії медсестри та підвищувати якість наданого догляду. Хоча досі рекомендації ANA не були оновлені, автори, а також заклади охорони здоров'я на них посилаються. Літературні джерела, актуальні у 2020 році, продовжують наголошувати на необхідності впровадження peer оцінювання медсестер як важливого показника в культурі безпеки, але бракує стандартизованої рамки (Williams, 2022).

Виміри оцінювання peer review

Взаємне оцінювання можна класифікувати за типом діяльності, галуззю та рівнем практики. Haag-Heitman & George (2011) та Murdock (2018) описують три виміри для peer review: 1. якість та безпека, 2. актуалізація ролей, 3. прогрес у практиці.

Актуалізація ролей зосереджується на компетенціях медсестер та професійній кваліфікації, критичному мисленні, розширенні знань та навичок, на підтримці професійного розвитку медсестер-випускниць аж до медсестер з передовою практикою. «Прогрес у практиці зосереджується на використанні партнерського оцінювання для актуалізації та покращення медсестринської практики за допомогою нових знань, інновацій та досліджень. Досягнення досконалості в клінічних результатах часто включає критичний аналіз поточних неефективних процедур та зміну традиційних процедур на підходи, засновані на доказах» (George & Haag-Heitman, 2011, с. 257). Якість догляду вимірюється відповідно до досягнення ідентифікованих критеріїв результативності.

Мета peer review

Метою сестринського peer review є, згідно з Murdock (2018), оцінка якості сестринського догляду відповідно до встановлених стандартів, виявлення сильних і слабких сторін у практиці та прогалин у знаннях. Murphy et al. (2018) зазначають, що метою сестринського peer review є забезпечення надання догляду за пацієнтом згідно з клінічними стандартами та досягнення оптимального рівня якості. Подібну думку поділяє і Williams (2022): метою є оцінка якості практики, підвищення професіоналізму та виявлення сильних і слабких сторін у практиці. Haag-Heitman et al. (2018) наголошують, що метою peer review є насамперед:

1. оцінити якість сестринського догляду, що надається,
2. визначити сильні та слабкі сторони сестринського догляду,
3. підтримувати нові методи, стандарти, рекомендації для покращення сестринського догляду,
4. ідентифікувати сфери, у яких необхідне навчання медсестер у практиці.

Первинною метою оцінювання peer review є забезпечення якості та безпеки сестринського догляду через стандарти та новітні методи, засновані на доказах. Стандарти сестринської практики є інструментом для вимірювання якості сестринського догляду, який отримує пацієнт. Кожна медсестра відповідальна за впровадження стандартів сестринської практики і разом з іншими медсестрами повинна брати участь у процесі прийняття рішень при оцінюванні сестринського догляду (George & Haag-Heitman, 2011).

Принципи peer review

Peer review у медсестринстві має бути етичним — взаємне оцінювання результатів роботи має бути неупередженим, об'єктивним, справедливим, без конфлікту інтересів. Медсестри повинні знати критерії оцінювання, кожна медсестра оцінюється лише однією медсестрою: peer-to-peer. ANA рекомендує навчати медсестер щодо peer-оцінювання. Процес взаємного оцінювання стимулює професіоналізм через підвищену відповідальність та підтримує саморегуляцію практики.

Принцип №1: Взаємно оцінюють себе медсестри на однакових посадах. Медсестри оцінюються медсестрами, а не менеджерами, навіть якщо менеджери здійснюють практику як медсестри у безпосередньому догляді. Принцип №2: Взаємне оцінювання зосереджене на практиці. Ефективне peer-оцінювання включає сестринську практику, засновану на доказах, стандарти сестринського догляду, якості та безпеки з акцентом на результати. Принцип №3: Надання зворотного зв'язку. Високої якості догляду медсестри досягають шляхом постійного надання зворотного зв'язку своїм колегам. Принцип №4: Взаємне оцінювання підтримує культуру безпеки пацієнтів та постійного навчання. Взаємне оцінювання допомагає медсестрам почуватися безпечно. Своєчасне та безперервне взаємне оцінювання надає засоби для ефективного системного підходу до зменшення помилок разом із відмовою від неефективних або небезпечних методів. Культура постійного навчання зміщує акцент з індивідуального навчання на організаційне навчання та підтримує спільне зобов'язання досягати та підтримувати бажані результати у сфері якості та безпеки. Принцип №5: Зворотний зв'язок не є анонімним.

Згідно з Етичним кодексом ANA, медсестра має обов'язок використовувати шанобливу комунікацію з відкритим обміном думками для збереження цілісності та безпеки практики. Діалог віч-на-віч дає медсестрам можливість надати та отримати зворотний зв'язок. Принцип №6: Оцінювання підтримує професійне зростання. Участь у партнерському оцінюванні підтримує професійне зростання медсестер, оскільки взаємно оцінюють себе медсестри-початківці разом із медсестрами з багаторічною практикою. Менш досвідчені медсестри мають можливість спілкуватися з досвідченими медсестрами, отримувати від них менторство, здобувати знання та інший погляд (Nursing peer review: Principles and practice. American Nurse. 2011; Haag-Heitman et al., 2018; Haag-Heitman & George, 2011).

Значення peer review

Peer review у медсестринстві — це процес, за допомогою якого медсестри систематично моніторять та оцінюють якість сестринського догляду, що надається медсестрами-колегами, відповідно до професійних стандартів практики. Надання зворотного зв'язку в межах взаємного оцінювання виявить та ідентифікує найчастіші помилки, покращить клінічні результати, підвищить якість догляду (George & Haag-Heitman, 2011). Peer review мотивує медсестер до подальшого навчання та практики, заснованої на доказах; підтримує саморегуляцію медсестер; професійну відповідальність, що веде до підвищеної автономії та актуалізації ролей (Gnilka, 2018). Участь у процесі взаємного оцінювання методом peer review підвищує відповідальність медсестер, покращує функціонування команди, підвищує якість сестринського догляду (Haag-Heitman et al., 2018). Peer review — це процес, у якому медсестри оцінюють і розглядають на основі наданого сестринського догляду своїх колег із сучасними професійними стандартами Williams (2022). Peer review підвищує професійну автономію, медсестри беруть на себе відповідальність, повинні бути проактивними, надавати безпечний та ефективний догляд за пацієнтом, здійснювати практику на найвищому можливому рівні (DuBose, 2021).

МЕТА

Перевірити змістову релевантність інструменту та доцільність впровадження оцінювання peer review у сестринську практику в Словаччині.

ВИБІРКА ТА МЕТОДИКА

У межах пілотного дослідження дані збиралися в місяці лютий-квітень 2023 року з використанням тріангуляції методів: метод фокус-груп, напівструктуровані інтерв'ю та контент-аналіз чек-листа оцінювання peer review. Загалом 43 медсестри, які працюють у стаціонарних медичних закладах і одночасно є студентками FZ TnUAD, магістерської навчальної програми «Медсестринство», оцінювали своїх колег. Середній вік медсестер, що оцінювали, становив 25,8 років. Усі медсестри, що оцінювали, мали закінчену вищу освіту I ст. і в середньому працювали 3,5 роки. Жодна з медсестер, що оцінювали, під час своєї практики ще не оцінювала медсестру-колегу. Було оцінено 43 медсестри. Середній вік оцінюваних медсестер становив 38 років, причому наймолодшій медсестрі було 22 роки, а найстаршій — 63 роки. Середня тривалість практики становила 15 років, найменше відпрацювала оцінювана медсестра 6 місяців, а найдовшу практику мала медсестра 42 роки. Вісім учасниць мали закінчену середню освіту, дві — вищу професійну освіту, 21 медсестра мала закінчену вищу освіту I ст. і 12 медсестер — вищу освіту II ст. Так само, як і у медсестер, що оцінювали, жодна з оцінюваних медсестер у своїй практиці не стикалася з оцінюванням peer review. При створенні чек-листа peer review ми надихалися закордонними літературними джерелами, зокрема Svetic Cisic & Frankovic (2015), і модифікували пункти, що оцінювалися, з огляду на сучасність, умови практики в SR, актуальні компетенції медсестер та інші фактори. Чек-лист peer review містив 29 пунктів, заснованих на 5-бальній шкалі типу Лайкерта. Показники, що оцінювалися, медсестри оцінювали: (1)-недостатньо; (2)-прийнятно; (3)-середньо; (4)-дуже добре; (5)-відмінно.

Оцінювані та оцінюючі медсестри вказали в демографічних пунктах свій вік, освіту, роки практики. У відкритому запитанні ми з’ясовували, чи були вони протягом своєї практики оцінені медсестрою-колегою, або чи вже протягом своєї практики оцінювали свою колегу. Ми хотіли протестувати придатність та застосовність peer review оцінювання в словацьких умовах. Чек-листи були розповсюджені серед медсестер, які на своїх робочих місцях обрали колегу-медсестру, яку оцінювали. Оцінюючі медсестри були ознайомлені з теорією peer оцінювання в межах предмета «Менеджмент у медсестринстві», перед оцінюванням їм були надані інструкції щодо peer оцінювання своїх колег. Іншим методом, використаним для збору даних, були три фокус-групи, щоб досягти насичення даних, яке було визначено як точка, коли дискусія учасників уже не приносила нової інформації. Фокус-групи були проведені з метою отримання даних про три сфери peer review, що оцінювалися: 1. якість та безпека, 2. актуалізація ролей, 3. прогрес у практиці. Відповіді були закодовані та проаналізовані. Дані, отримані з чек-листа peer review, ми опрацювали статистично: арифметичне середнє, стандартне відхилення, медіана, мінімальне та максимальне значення, дисперсія. Інтерпретація результатів наведена в оглядовій таблиці № 1.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

Peer review оцінювання в медсестринстві в Словацькій Республіці є невідомим поняттям не лише для медсестер, а й для багатьох менеджерів. На основі вивчення закордонних літературних джерел та результатів багатьох досліджень (наведених у списку бібліографічних посилань) стає зрозуміло, що впровадження peer review оцінювання значно сприяло б зміцненню автономії та професіоналізації медсестринства і в наших умовах.

20 медсестер оцінювали своїх ровесниць і 23 медсестри оцінювали віково старших колег. Найбільшу вікову різницю та різницю в роках практики ми зафіксували у 63-річної оцінюваної медсестри зі стажем роботи 42 роки, яка була оцінена 23-річною колегою з одним роком практики. Середнє значення за всіма 29 показниками peer оцінювання було у оцінюваної медсестри (x̄ = 2,96). Найнижче оцінювання — недостатнє (1 бал за шкалою Лайкерта) — було в показниках: «Прийняття конструктивної критики», «Участь у створенні директив та процедур», «Ініціатива та IT-знання». З аналізу даних випливає, що сім медсестер оцінювали своїх колег, які мали однакову тривалість практики (2–4 роки). Середні значення за всіма 29 показниками peer оцінювання у семи оцінюваних медсестер становили від x̄ = 3,10 до x̄ = 4,65. Високі середні значення вказують на необ’єктивність та завищення оцінок за деякими показниками з огляду на малу кількість років практики.

Таблиця 1 Результати peer review оцінювання

Легенда: n – кількість респондентів, x̄ – арифметичне середнє, sd – стандартне відхилення, xm – медіана, мін. – мінімальне значення, макс. – максимальне значення, mod(x) – мода, s2 – дисперсія.

У таблиці 1 ми наводимо результати peer review оцінювання, з якої випливає, що найвищого значення досягли медсестри в показниках: «Навички в наданні медсестринського догляду» та «Надійність» (x̄ = 4,67). Результат відображає факт, що оцінюючі медсестри працюють у професії в середньому 3,5 роки і у своїх старших колег найбільше цінують їхні набуті роками практичні навички. Лише одна медсестра була оцінена балом 3 — середні навички. Навички 30 медсестер були їхніми колегами оцінені як відмінні (5 балів за шкалою Лайкерта). Найслабшим показником була участь у створенні директив, процедур (x̄ = 2,00). П’ять оцінюваних медсестер взагалі не беруть участі у створенні процедур та/або директив, оцінюючі медсестри дописали в чек-лист оцінку (0) — таблиця № 2. Недостатнє залучення (1 бал за шкалою Лайкерта) було оцінено у 16 оцінюваних медсестер.

Таблиця 2 Демографічні характеристики п’яти медсестер — неучасть у створенні директив, процедур

З даних у таблиці № 2 стає зрозуміло, що участь у створенні медсестринських процедур ігнорують переважно віково старші медсестри, причому їхній багаторічний досвід із практики був би дуже цінним при створенні нових процедур.

Haag-Heitman & George провели масштабне дослідження та опублікували кілька статей про peer review у медсестринстві (George & Haag-Heitman, 2015; George & Haag-Heitman, 2012; George & Haag-Heitman, 2011; Haag-Heitman & George, 2011a; Haag-Heitman & George, 2011b; Whitney, Haag-Heitman, Chisholm a Gale, 2016). Вони розробили сучасний підхід до взаємного оцінювання, щоб підтримувати стандарти медсестринської практики та догляду у трьох сферах: якість і безпека, оновлення завдань та прогрес у практиці (Haag-Heitman & George, 2011; Roberts, 2017).

Svetic Cisic & Frankovic (2015) описують пілотний проєкт та результати peer review оцінювання, яке, згідно з доступними даними, є першим таким оцінюванням, проведеним у хорватській медсестринській практиці. Метою дослідження авторок було оцінити якість медсестринського догляду. Результати підтвердили, що peer review підвищує відповідальність, сприяє командній роботі та позитивно впливає на професійний розвиток медсестер. Під час peer review оцінювання вони дійшли висновку, що п'ятибальна шкала Лайкерта не є достатньо точною, тому її слід розширити. Також необхідно запровадити нові змінні, які допоможуть створити точніший спосіб вимірювання відповідних показників. Авторки наголошують, що peer review оцінювання створює культуру безпеки, підвищує прозорість у медсестринстві, проактивність у зв'язку зі зростанням кількості оприлюднених помилок та недоліків. У Хорватії, як і в Словацькій Республіці, peer review, згідно з доступними даними, є цілком новою практикою, і знання медсестер про це оцінювання є недостатніми. Результати дослідження Haag-Heitman et al. (2018) підтвердили важливість впровадження структурованого процесу оцінювання peer review на рівні організації. Закордонні дослідження та студії про peer review зосереджуються насамперед на ставленні та знаннях медсестер про оцінювання, а також на бар'єрах при впровадженні peer review (Murdock, 2018). Перешкодами для успішного впровадження peer review оцінювання можуть бути недостатнє прийняття з боку медсестер, непрофесійна практика, страх перед відплатою, вплив на робочі стосунки, відсутність прозорості, потреба в подальшій освіті, нерозуміння цінності та значення оцінювання peer review (Murdock, 2018; Pfeiffer et al., 2012). Також Haag-Heitman et al. (2018) підтвердили, що багато медсестер зазначали, що не знають, що таке peer review, навіщо їх оцінювати, а участь в оцінюванні викликала у них почуття тривоги, невпевненості та страх перед невдачею.

Ключовими сферами пілотного дослідження були результати, що стосуються якості та безпеки медсестринського догляду. LeClair-Smith et al. (2016) in Gnilka (2018) встановили, що процес peer review мав значний вплив на два індикатори якості: падіння та пролежні. У нашому дослідженні показники якості та безпеки оцінювалися наступним чином: Ідентифікація пацієнта (x̄ = 4,465); Якість наданого медсестринського догляду (x̄ = 4,325); Профілактика нозокоміальних інфекцій (x̄ = 4,186) та Профілактика падінь (x̄ = 3,93). Так само високим балом було оцінено Комунікацію з пацієнтами (x̄ = 4,34) та Комунікацію з колегами (x̄ = 4,32), що ми пов'язуємо з тим фактом, що медсестри, які оцінюють, належать до покоління Z і віддають перевагу особистому спілкуванню та хорошим міжособистісним стосункам у робочому колективі. Вони потребують керівництва, менторства та зворотного зв'язку від своїх старших і досвідченіших колег та керівників. George & Haag-Heitman (2011) зазначають, що метою peer оцінювання є забезпечення якості медсестринського догляду. Медсестринство має бути проактивним у своїй реакції на проблеми з якістю та безпекою, оскільки ці дані стають предметом медіа. Також Gnilka (2018) на основі літературного огляду за 2007–2017 роки в базах даних CINHAL, PubMed та Medline підтвердила згоду багатьох авторів, що peer review у медсестринстві необхідний для підтримки безпечного, автономного та якісного медсестринського догляду. Метою дослідження Zadeh (2018) було вивчити вплив процесу peer review на якість роботи медсестри та задоволеність пацієнтів у вибраних лікарнях Ірану. Результати дослідження показали, що процес peer review впливає на якість роботи медсестри та задоволеність пацієнта. З огляду на ключову роль медсестри в медичній команді, відповідальністю менеджера є планування підвищення знань та практичних навичок медсестер. Процес взаємного оцінювання сприймається як підхід делегування повноважень менеджером для забезпечення якості в медсестринстві.

Ще однією проблемою, на яку ми хочемо вказати в управлінській практиці в медсестринстві, є відсутність інструменту peer review для медсестер-менеджерів, за допомогою якого вони могли б взаємно оцінювати менеджерів на однакових рівнях управління. Закордонні літературні джерела наголошують на необхідності розробки актуального стандартизованого інструменту оцінювання з огляду на змінені компетенції медсестер-менеджерів та потребу в більшому залученні менеджерів до впровадження програми peer review у медсестринстві. У 2011 році авторки George & Haag-Heitman на основі аналізу огляду літератури констатували, що peer review оцінювання в медсестринській практиці відсутнє, і наголошують на ролі менеджерів при впровадженні взаємного оцінювання медсестер. Також авторський колектив Goble et al. (2017) констатує, що попри рекомендації щодо покращення медсестринської практики та якості догляду через впровадження peer review оцінювання, багато менеджерів використовують peer review лише раз на рік і часто не керуються вказівками ANA. Метою дослідження авторського колективу Whitney et al. (2016) було з'ясувати, як менеджери медсестринства сприймають peer оцінювання медсестер. Медсестринське peer оцінювання є ключовим компонентом професійної медсестринської практики, спрямованої на саморегуляцію, підвищення якості та безпеки. Попри свої переваги, воно не є поширеним, не є зрозумілим, поширеність є низькою, а процедури оцінювання не відповідають вказівкам Американської асоціації медсестер. Результати засвідчили, що медсестри не розуміють мети peer оцінювання і мають прогалини у знаннях. Праця авторів Davis, Capozzoli, Parks (2009) описує впровадження програми peer review оцінювання в медсестринську практику. Етапи впровадження розділені на п'ять фаз, які описують представлення концепції peer review та залучення медсестер, інструкції з впровадження, пілотування процесу, навчання персоналу та поточне оцінювання. Залучення медсестер є найважливішим аспектом успішного процесу взаємного оцінювання.

Peer review оцінювання в медсестринстві є важливим також для кар'єрного зростання медсестер, а результати peer оцінювання є цінним джерелом даних і для педагогів, які забезпечують викладання предметів «Менеджмент у медсестринстві» та «Комунікація в медсестринстві» в університетах та вищих навчальних закладах за навчальною програмою «Медсестринство».

Метою дослідження Vuorinen et al. (2000) було з'ясувати значення peer review оцінювання з огляду на кар'єрний розвиток медсестер та зв'язок із запровадженням програми кар'єрного розвитку для медсестер у фінській університетській лікарні. Дослідницька концепція була створена на основі аналізу літератури. Учасники (n = 24) відповіли на п'ять відкритих запитань у формі есе.

Відповіді були проаналізовані за допомогою якісного контент-аналізу. Експертне оцінювання (peer review) дозволяє медсестрам надавати та отримувати професійну й особисту підтримку, що сприяє професійному розвитку. Оцінювання є засобом підтримки професійного розвитку медсестер.

Boehm & Bonnel (2010) стверджують, що взаємне оцінювання є ефективним інструментом, який педагоги можуть використовувати для розвитку професійних навичок студентів медсестринства. Зворотний зв'язок від peer review можна використовувати для визначення потреб у клінічному навчанні з метою підвищення безпеки та якості догляду за пацієнтами.

Регулярне оцінювання peer review у медсестринстві запевняє громадськість у тому, що медсестри є професійно компетентними для здійснення своєї практики. Тому в інтересах керівництва медичних закладів має бути впровадження надійного способу оцінювання роботи окремих працівників. Результати вказали на різні рівні оцінюваних показників. Вибірка медсестер у цьому дослідженні не виявила жодних суттєвих перешкод для впровадження взаємного оцінювання. Хоча результати цієї вибірки неможливо узагальнювати, використання оцінювання peer review для оцінки колег видається реалізованим і прийнятним. Медсестри були готові пройти цей тип оцінювання.

Оцінювання колег за допомогою формально прийнятого та стандартизованого інструменту є зрушенням у мисленні, компетенціях та міжособистісних комунікативних навичках медсестер. Завдяки оцінювальному судженню медсестри продемонструють прийняття відповідальності, готовність пройти процес для оцінки своєї клінічної практики. Оцінювання peer review викличе у медсестер інтерес до навчання, вдосконалення, кар'єрного зростання.

Рекомендації для практики

На основі результатів пілотного дослідження ми рамково пропонуємо розробити українську версію національного стандартизованого інструменту для оцінювання peer review у медсестринстві; розробити директиву/методику для взаємного оцінювання; розробити посібник — інструкцію з peer review для медсестер, що було б відповідним допоміжним засобом, який запропонував би медсестрам керівництво для взаємного оцінювання, необхідне для успішного впровадження peer review у медсестринську практику. Навчати медсестер та керівників медсестринства щодо оцінювання peer review у медсестринстві.

ВИСНОВОК

Медсестринське peer оцінювання підвищує відповідальність, відчуття командної роботи, сприяє кращим робочим результатам і креативності. Peer review надає медсестрам багато можливостей для зростання та розвитку, дозволяє їм розвивати комунікативні, оцінювальні та презентаційні навички. Завдяки тому, що медсестри покращать свої комунікативні навички, вони продемонструють вищий комфорт при наданні зворотного зв'язку колегам. Взаємне оцінювання у клінічному середовищі може полегшити обмін передовим досвідом, особисте та професійне зростання, оскільки дозволяє медсестрам вчитися одна в одної та отримати уявлення про свій професійний розвиток, зокрема в галузі комунікації, соціалізації, співпраці (Svetic Cisic & Frankovic, 2015). Результат взаємного оцінювання залежить від мотивації та цінностей медсестер, формату оцінювання, від залученості та участі медсестер в оцінюванні. Взаємне оцінювання може виявити недоліки в практиці, визначити теми для подальшого навчання та програми управління ризиками (Sheahan et al., 2005).

Ліміти

Розмір вибірки та використання невалідованого інструменту обмежують узагальнюваність результатів дослідження. Ще однією слабкою ланкою є підготовка медсестер-оцінювачів та їхня вікова структура — середній вік 26 років. Цей факт, ймовірно, вплинув на результати оцінювання.

СПИСОК БІБЛІОГРАФІЧНИХ ПОСИЛАНЬ

Bergum, SH, Canaan T, Delemos CH. et al. Implementation and evaluation of a peer review process for advanced practice nurses in a university hospital setting. J Am Assoc Nurse Pract. 2017; 29 (7): 369-374. doi: 10.1002/2327-6924.12471

Boehm, H, & Bonnel, W. The use of peer review in nursing education and clinical practice. J Nurses Staff Dev. 2010;26(3):108-15. doi: 10.1097/NND.0b013e3181993aa4.

Colella, J, Douglas, C, VanBuitenen, N, Galesi, J, Aroh, D. Establishing Interrater Reliability Within the Advanced Practice Nurse Peer Review Process. J Nurs Meas. 2021; 29 (2): 227-238. doi: 10.1891/JNM-D-20-00015.

Davis, K, Capozzoli, J, Parks, J. Implementing Peer Review: Guidelines for Managers and Staff. Nursing Administration Quarterly . 2009; 33(3):251-257. doi: 10.1097/NAQ.0b013e3181accb62

DuBose, L. Fostering Peer Evaluation Skills in Nursing Students, Journal of the Arkansas Academy of Science. 2021; 75(4):1-5. DOI: https://doi.org/10.54119/jaas.2021.7509 https://scholarworks.uark.edu/jaas/vol75/iss1/4

Garner, JK. Implementation of a Nursing Peer-Review Program in the Hospital Setting. Clin Nurse Spec. 2015;29(5):271-5. doi: 10.1097/NUR.0000000000000149.

George, V, & Haag-Heitman, B. Nursing peer review: the manager's role Journal of Nursing Management 2011; 19: 254-259. DOI: 10.1111/j.1365-2834.2011.01225.x

Gnilka, BH. (2018). Peer to Peer Review: Professional Development to Improve Feedback Skills and Self-Efficacy. [The George Washington University : Doctor of Nursing Practice]. 44p. Retrieved from https://hsrc.himmelfarb.gwu.edu/son_dnp/23

Goble, PH, Langford, D, Vincent, S, & Powers, K. The power of peer review:A pathway to professionalism. Nursing management. 2017; 48(2):9-12. DOI: 10.1097/01.NUMA.0000511927.05764.77

Haag-Heitman, B, Bowen-Brady, H, Hunt, V, Oot-Hayes, M. Asking for Feedback: Clinical Nurses’ Perceptions of a Peer Review Program in a Community Hospital. The Journal of Nursing Administration. 2018; 49(1): 35-41. DOI: 10.1097/NNA.0000000000000705

Haag-Heitman, B, & George, V. Nursing peer review: Principles and practice. American Nurse Today. 2011; 6(9): 48-53.

Herrington, CR, & Hand, MW. Impact of Nurse Peer Review on a Culture of Safety. J Nurs Care Qual. 2019 Apr/Jun;34(2):158-162. doi: 10.1097/NCQ.0000000000000361.

Murdock, SK. (2018). A Program to Prepare Frontline Nurse Leaders for Peer Review. [University of New Hampshire, Durham. DNP Scholarly Projects]. https://scholars.unh.edu/scholarly_projects/7

Murphy, J, Lung, Ch, Booerger, JA & Powers, J. Comprehensive nursing peer review: Our voice, our practice, our growth. Nursing Management. 2018; 49(8):49-33. doi: 10.1097/01.NUMA.0000542301.90248.30

Nursing peer review: Principles and practice. American Nurse. 2011. https://www.myamericannurse.com/nursing-peer-review-principles-and-practice/

Pfeiffer JA, Wickline MA, Deetz J & Berry ES. Assessing RN-to-RN Peer Review in clinical units. J Nurs Manag. 2012; 20(3), 390-400. doi: 10.1111/j.1365-2834.2011.01321.x.

Roberts, HD. (2017). Developing a Nursing Peer Review Program for Nurse Leaders. [Bellarmine University, Louisville, KY. Graduate Theses, Dissertations, and Capstones]. https://scholarworks.bellarmine.edu/tdc/41

Svetic Cisic R. & Frankovic S. Using Nursing Peer Review for Quality Improvement and Professional Development with Focus on Standards of Professional Performance. Nursing and Health. 2015;3(5): 103-109. DOI: 10.13189/nh.2015.030501

Sheahan, SL, Simpson, L, & Rayens, MK. Nurse Practitioner Peer Review: Process and Evaluation. J Am Acad Nurse Pract. 2005;13(3):140-145. doi: 10.1111/j.1745-7599.2001.tb00235.x.

Texas Board of Nursing. Nursing Peer Review. 2022. www.bon.texas.gov/faq_peer_review.asp.html

Vuorinen, R, Takka, MT & Meretoja, R. Peer evaluation in nurses' professional development: a pilot study to investigate the issues. J Clin Nurs. 2000;9(2):273-281. doi: 10.1046/j.1365-2702.2000.00353.x.

Williams, T. (2022). Perception is Everything: Implementation of a Peer Evaluation Program for Nurse Leaders in a Hospital Setting. [Doctoral project, University of St Augustine for Health Sciences] : Student Scholarly Projects Collection. 52p. doi.org/10.46409/sr.FSJV7101

Whitney, K, Haag-Heitman, B, Chisholm, M, & Gale, S. Nursing Peer Review Perceptions and Practices: A Survey of Chief Nurse Executives. J Nurs Adm. 2016;46(10):541-548. doi: 10.1097/NNA.0000000000000399.

Zadeh, H. (2018). The Effect of Peer Review Evaluation on Quality of Nurse's Performance and Patient's Satisfaction. https://www.semanticscholar.org/paper/The-Effect-of-Peer-Review-Evaluation-on-Quality-of-Zadeh/d312fcd4782b25f416727eb3d488e7846fd052a9

Авторка: доц. PhDr. Viera Hulková, PhD., MPH Кафедра медсестринства, Факультет охорони здоров’я, Тренчинський університет імені Александра Дубчека в Тренчині ORCID 0000-0003-2631-1803