Вступ

Медична грамотність є важливим детермінантом здоров'я. Вона представляє собою здатність особи отримувати, опрацьовувати та розуміти базову інформацію про здоров'я та медичні послуги. На основі цієї інформації особа формує власні знання, навички та ставлення, які вміє належним чином застосовувати у конкретних повсякденних ситуаціях під час піклування про власне здоров'я (Kristová, Slezáková 2023). У стосунку до людей похилого віку йдеться про здатність розуміти інструкції, спрямовані на реалізацію профілактичних заходів та співпрацю в лікуванні захворювань (Zrubáková, 2023). Медично грамотна людина похилого віку є відкритою, тобто самостійно реалізує різні профілактичні заходи та співпрацює під час фармакологічного та нефармакологічного лікування.

До сфер, де медична грамотність є найвищим пріоритетом, належить також фізична активізація та вправи. Регулярна фізична активізація має значення не лише для усунення негативних змін, що випливають із процесу старіння опорно-рухового апарату, але й діє набагато комплексніше.

Згідно з Navrátil, Šedivcová та ін. (2023), підвищення рухової активності з віком приносить зниження захворюваності та смертності. Включення до рухової та реабілітаційної програми допомагає покращити психологічне благополуччя, когнітивні функції, соціальну інтеграцію, підвищити якість життя. Регулярна рухова активність підтримує у людей похилого віку здатність до безпечної мобільності та знижує ризик травм, уповільнює розвиток саркопенії, покращує метаболічні функції, чутливість тканин до інсуліну, корекцію глікорегуляції, сприяє зниженню ваги. Для людей похилого віку в домашньому середовищі фізична активність є передумовою особистого та суспільного благополуччя. Вона забезпечує здатність до вільного руху та реалізацію активностей повсякденного життя, а також інструментальних повсякденних активностей (Zrubáková, Bartošovič та ін., 2025).

Фізична активність допомагає також при:

  • подоланні щоденного навантаження без суттєвих труднощів та втоми,
  • створенні енергетичного резерву для прийнятного подолання фізично складніших активностей, підвищенні стійкості до фізичного навантаження, що важливо також при наданні медичної допомоги, наприклад, при інвазивному обстеженні, оперативному втручанні,
  • підвищенні можливостей соціальної реалізації та підтримці психологічної рівноваги (Krajčík та ін., 2022).

Однак, щоб фізична активність та вправи виконали свою мету, людина похилого віку повинна знати, що для неї є підходящим і яких умов вона повинна при цьому дотримуватися, або які засоби може використовувати.

Підходящими активностями у громадському середовищі є ходьба, туризм, скандинавська ходьба, плавання, їзда на велосипеді, взимку лижні прогулянки або також індор-активності – їзда на велотренажері, ходьба на біговій доріжці, орбітрек, веслування та танці. Важливим є зміцнення м'язів. Силові тренування допомагають підвищити м'язову силу та допомагають замінити втрату м'язових волокон. Регулярне тренування може компенсувати втрату м'язових волокон на 25-100 % завдяки м'язовій гіпертрофії та залученню більшої кількості моторних одиниць м'яза (Longauerová, Magurová, 2008, с. 116). У геріатричних пацієнтів це може реалізовуватися як кругове тренування з використанням засобів (легкі гантелі вагою 0,5 кг, еспандери thera-band, м'ячі overball), гравітації та власної ваги тіла (Zrubáková, 2025).

Для запобігання падінь, підтримки кондиції та самодостатності позитивно допомагають вправи на рівновагу. У громадському середовищі впровадження програми зменшення падінь, заснованої на доказах, у програму життя людей похилого віку має позитивний вплив на силу, рівновагу, ризик падіння, швидкість ходьби, частоту падінь, госпіталізації та кількість терапевтичних втручань (Harnish et al, 2017).

До рекомендованої рухової активності належать також вправи для покращення стану хребта. За допомогою цих вправ підтримується хороша кондиція та правильна постава. Сюди належать також вправи на розтяжку. До активностей, що діють на цьому рівні, зараховуються: реабілітаційні та оздоровчі вправи (школа спини), йога та тай-чі (Longauerová, Magurová, 2008, с. 117).

Для безпечної реалізації активності слід дотримуватися наступних рекомендацій:

  1. Рухова активність повинна мати свою послідовність. Вона починається з фази розігріву організму (warm-up). Це поступове підвищення навантаження на організм до рівня частоти серцевих скорочень приблизно на 20 ударів менше, ніж буде цільова частота серцевих скорочень, тривалістю від 10 до 15 хвилин (найкраще ходьба). Ця фаза знижує ризик дизритмій, ішемії та травм. Наприкінці, своєю чергою, необхідна фаза «охолодження» організму (cooldown), що включає вправи низької інтенсивності тривалістю від 5 до 10 хвилин із поступовим зниженням частоти серцевих скорочень (підходить також стретчинг). Початкові активності допомагають також розтягнути та розігріти м'язи та зв'язки, тоді як фаза охолодження запобігає виникненню гіпотензії, синкопальних станів або дизритмій при раптовому припиненні вправ (Hudáková, 2018, с. 38).
  2. У раніше неактивних людей похилого віку можна почати з легкої ходьби, плавання або їзди на велосипеді. Людина похилого віку повинна керуватися скоріше відчуттям інтенсивності навантаження, ніж його тривалістю чи точним значенням частоти серцевих скорочень. Значення систолічного артеріального тиску під час навантаження не повинні перевищувати 180 – 190 мм рт. ст. (Meško, 2009, In Zrubáková, Bartošovič та ін., 2019, с. 98).

Окрім рекомендацій для фізичної активності осіб старшого віку, які опубліковані у фахових та наукових працях у Словацькій та Чеській Республіках, слід приймати принципи, запропоновані Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ), які тісно пов'язані з демографічним розвитком та факторами ризику, що зустрічаються у цієї групи населення.

До принципів згідно з ВООЗ належать:

  • літні люди повинні протягом усього тижня реалізовувати принаймні 150-300 хвилин аеробної фізичної активності середньої інтенсивності; або реалізовувати принаймні 75-150 хвилин аеробних інтенсивних вправ; або реалізовувати їх еквівалентну комбінацію середньої та високої інтенсивності.
  • Літні люди також повинні виконувати зміцнювальні вправи помірної або більшої інтенсивності, які залучають усі основні групи м'язів, протягом двох або більше днів на тиждень.
  • Як частину своєї щотижневої фізичної активності вони повинні виконувати різні багатокомпонентні рухові активності, які роблять акцент на функціональній рівновазі та силових тренуваннях середньої або вищої інтенсивності, три або більше днів на тиждень. Вони повинні підвищувати свою функціональну спроможність, що є важливим для запобігання падінь.
  • Літні люди повинні починати з невеликої кількості фізичної активності та поступово збільшувати частоту, інтенсивність та її тривалість у часі.
  • Літні люди повинні бути настільки фізично активними, наскільки їм дозволяють їхні функціональні можливості, і адаптувати рівень фізичного навантаження, активності з огляду на їхній рівень кондиції (WHO, 2020).

Фізична активність у терапії захворювань

Окрім первинної профілактики, активізація має значення при лікуванні захворювань та профілактиці ускладнень. Вона також є одним із найчастіше використовуваних нефармакологічних лікувальних методів. Що ми виявили також під час власної дослідницької діяльності у людей похилого віку в стаціонарних закладах – Табл. 1.

Табл. 1 Використання нефармакологічних методів

Як випливає з таблиці, медсестри в гострій та довготривалій допомозі найчастіше використовують методи рухової терапії.

Подібно до визначення важливості окремих нефармакологічних методів лікування, мобільність клієнтів була позначена як дуже важлива (використовувалася шкала Лайкерта, де значення 1 означало найбільш позитивну оцінку, а значення 5 виражало цілком негативну відповідь).

Табл. 2 Важливість окремих нефармакологічних методів

Результати були представлені в публікації Zrubáková, Bartošovič a kol. 2019.

За допомогою narrative review ми з'ясували, що фізична активізація використовується при терапії кардіологічних, онкологічних, неврологічних, метаболічних, респіраторних захворювань та геріатричних синдромів — найчастіше при синдромі гіпомобільності та іммобільності, порушенні ходи та нестабільності, синдромі загальної декондиції та м'язової слабкості — саркопенії та синдромі геріатричної крихкості.

До реалізованих заходів належали:

  • резистивні (вправи, що використовують опір для стимуляції м'язового скорочення. Силові вправи також ведуть до покращення рухливості суглобів та підвищення сили м'язів, сухожиль і зв'язок. При резистивних вправах важливо підтримувати повільний контрольований рух) та аеробні вправи,
  • фізична активність середньої інтенсивності,
  • активні вправи,
  • респіраторна фізіотерапія,
  • судинна гімнастика (Nemcová, Hlinková a kol., 2024, Líška, Stráska, 2020, Kiss et al., 2024, Kim, Han, Kim, 2019).

Цифрова медична грамотність та фізична активізація людей похилого віку

Цифрова медична грамотність визначається як здатність шукати, розуміти, оцінювати та використовувати цифрову медичну інформацію та технології (наприклад, мобільні додатки, вебсайти, онлайн-консультації) для підтримки здоров'я та профілактики захворювань (Magerčaková, Zrubáková, 2024). Що стосується фізичної активізації, її можна використовувати для підтримки ефективного виконання комплексів вправ, правильного поводження з допоміжними засобами, власного контролю рухової активності або для пошуку інформації про фізичну активність.

Люди похилого віку можуть використовувати:

  • додатки та носінні пристрої: крокоміри, додатки в мобільних телефонах (смартфонах), фітнес-браслети, розумні годинники, які мотивують до руху, контролюють пульс, відстежують маршрут, ведуть запис спортивних занять, відстежують прогрес тощо.
  • Онлайн-програми вправ: відео на YouTube, віртуальні тренування для людей похилого віку, додатки з гідом для вправ.
  • Віртуальні спільноти та підтримку: онлайн-групи, спрямовані на здоровий спосіб життя, які підвищують мотивацію.
  • Телемедицину та консультації: лікарі, фізіотерапевти можуть рекомендувати відповідну фізичну активність дистанційно.
  • Загальні інструкції та інформацію про вправи в інтернеті.

Однак у людей похилого віку, порівняно з іншими віковими категоріями, ми частіше стикаємося з проблемами при використанні цифрових засобів. Проблемою є також велика різноманітність, гетерогенність цієї популяції та більша кількість негативно діючих факторів.

До найбільш часто ідентифікованих належать:

  • низький рівень цифрових навичок,
  • невідповідні цифрові інструменти,
  • недостатнє сімейне середовище,
  • побоювання щодо технологій та недовіра до інтернету,
  • зорові, слухові, моторні, когнітивні обмеження,
  • поганий стан здоров'я,
  • фінансові витрати на пристрої та підключення.

У базах даних за останні 5 років (Scopus, Web of Science) збільшується кількість наукових досліджень, спрямованих на аналіз зазначених факторів ризику. Найчастіше вони зосереджені на демографічній сфері (стать, освіта, місце проживання...), стані здоров'я людей похилого віку та загальному рівні цифрової грамотності з погляду вікової категорії.

До найважливіших висновків окремих наукових праць належать:

Вища цифрова медична грамотність позитивно пов'язана з вищим рівнем фізичної активності. У дослідженні, проведеному серед 34 000 мешканців у регіоні Зеландія в Данії, автори (Zangger, G. et al., 2024) проаналізували позитивні зв'язки між вищим рівнем цифрової медичної грамотності та активністю > 30 хв./тиждень при середній та високій інтенсивності (eHLQ 1: OR 1,24, p < 0,001; eHLQ 4: OR 1,13, p = 0,012; eHLQ 5: OR 1,25, p < 0,001), дотриманням мінімальних рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я щодо фізичної активності (eHLQ 1: OR 1,33 p < 0,001; eHLQ 4: OR 1,08 p = 0,025; eHLQ 5: OR 1,32, p < 0,001) та суб'єктивно повідомленою фізичною активністю. З результатів також випливає, що важливим є скринінг та підтримка цифрової медичної грамотності при управлінні інтервенціями у сфері цифрового здоров'я та цифрової фізичної активності.

Авторський колектив Lim et al. (2021) здійснив систематичний пошук у базах даних CINAHL, MEDLINE, PsychINFO та CENTRAL з метою визначити зв'язок між медичною грамотністю та фізичною активністю у людей похилого віку. Після аналізу зібраних досліджень автори дійшли висновку, що фізичну активність та роботу з цифровими медіа могло б потенційно підтримати підвищення медичної грамотності та посилення позицій людей похилого віку при прийнятті корисних рішень у сфері здоров'я.

Такий самий метод дослідження — метааналіз наукових праць (28 статей із 4 706 знайдених записів) — виявив, що цифрова медична грамотність літніх людей відображається в показниках літніх людей у країнах з високим рівнем доходу. На цифрову медичну грамотність літніх людей впливали соціально-демографічні фактори, фактори, пов'язані з електронними пристроями, а також фактори використання та соціальної підтримки (Shi et al., 2024). Зазначені результати підтвердили Cai, Li (2024), Michálková (2025): обмеження людей похилого віку при використанні цифрових інструментів для підтримки активності та вправ пов'язані із соціальною підтримкою сім'ї, хорошим економічним становищем (вони можуть дозволити собі оплачувати інтернет, мати смартфон) та задовільним функціональним станом.

Згідно з висновками членів команди (Babak at al, 2022), фізичні проблеми та хвороби не є перешкодою при прийнятті рішень та застосуванні інформації про фізичну активність у літніх людей, які мають високе розуміння та правильну оцінку рекомендацій щодо фізичної активності. Дані були отримані під час якісного дослідження серед літніх людей віком від 60 до 75 років у центрах для пенсіонерів у Керманшаху в Ірані у 2020 році. Загалом до вибірки було включено 25 учасників шляхом цілеспрямованого відбору з максимальною варіацією до насичення даних. Дослідження ґрунтувалося на гіпотезі, що недостатня медична грамотність у літніх людей пов'язана зі зниженою фізичною активністю та виникненням багатьох захворювань.

Подібно до цього, дослідження (Wei, Zhou, 2024), метою якого було проаналізувати вплив цифрової медичної грамотності на здоров'я літніх людей, а також посередницькі механізми, пов'язані з частотою та тривалістю вправ, проведене в міських районах Лоян та Чженчжоу (Китай) з грудня 2023 року по січень 2024 року, дійшло висновків, що цифрова медична грамотність має значний вплив на здоров'я літніх людей. Тривалість та частота вправ відіграють часткову посередницьку роль між цифровою медичною грамотністю літніх людей та їхнім фізичним станом здоров'я. Цифрова медична грамотність може заохотити літніх людей до збільшення тривалості та частоти вправ, що, своєю чергою, підтримує їхнє фізичне здоров'я.

Дослідження Boxall et al. (2025) було спрямоване безпосередньо на цифрові інтервенції, воно також інформує про впровадження програми «Активні життя» (Aktívne životy), цифрової інтервенції, розробленої спеціально для літніх людей. Автори в ній вказують і на фактори, що перешкоджають використанню програм у громаді. Люди похилого віку без власних цифрових інструментів не можуть долучитися до інтервенцій. Було виявлено недостатню підтримку з боку організацій — Національної служби охорони здоров’я, громадської охорони здоров’я, громади та третього сектору у Сполученому Королівстві.

Висновок

Цифрова медична грамотність та рухова активність тісно пов’язані між собою — покращення цифрових навичок дозволяє людям похилого віку ефективніше використовувати сучасні технології для підтримки здоров’я та активного способу життя. Якісний аналіз наукових праць та досліджень також визначив спільні цілі. Головною з них є інклюзивна підтримка людей похилого віку, щоб цифрові інструменти не були перешкодою, а засобом для кращого здоров’я та якості їхнього життя.

Авторки: PhDr. Katarína Zrubáková PhD. Katolícka univerzita v Ružomberku, Fakulta zdravotníctva, Katedra ošetrovateľstva PhDr. Mgr. Mariana Magerčiaková, PhD., MPH, MBA Katolícka univerzita v Ružomberku, Fakulta zdravotníctva, Katedra ošetrovateľstva Mgr. Ivana Aštaryová, PhD. Katolícka univerzita v Ružomberku, Fakulta zdravotníctva, Katedra fyzioterapie

Стаття є частковим результатом проєкту KEGA 002KU 4/2025 Цифрова медична грамотність людей похилого віку з перспективи медсестринства та фізіотерапії.

Список бібліографічних посилань

Babak, M. et al. 2022. The factors in older adults' health literacy in the field of physical activity: a qualitative study. In BMC Geriatrics, Vol. 22, I. 1. DOI 10.1186/s12877-022-03320-z

Boxall, C et al., 2025. Implementing a Digital Physical Activity Intervention for Older Adults: Qualitative Study. In JMIR AGING. Vol 8. DOI 10.2196/64953

Cai, J., Li, G. 2023. Exercise or lie down? The impact of fitness app use on users' wellbeing. In Frontier in Public Health. Vol. 11. DOI 10.3389/fpubh.2023.1281323

Harnish, A. et al., 2017. Effects of Evidence-Based Fall Reduction Programing on the Functional Wellness of Older Adults in a Senior Living Community: A Clinical Case Study. In Frontiers in Public Health. Vol. 4, Article Number 262. DOI 10.3389/fpubh.2016.00262

Hudáková, Z. 2018. Pohybová aktivita a životný štýl vo vyššom veku. Břeclav: Sovenio. 144 s. ISBN 978-80-9073-370-1.

Kim, K., Han, J. W., Kim, Y. M. 2019. Effects of elastic band resistance exercises with breathing techniques on pulmonary function in female seniors. In Journal of Exercise Rehabilitation. 2019. Vol. 15, I. 3, p. 419-423. DOI 10.12965/jer.1938070.035

Kiss, I. et al. 2024. Modrá kniha České onkologické společnosti. Brno : Masarykův onkologický ústav, 2024. 396 s. ISBN 978-80-86793-58-0.

Krajčík, Š. a kol. 2022. Geriatria. Bratislava : Herba. 568 s. ISBN 978-80-98171-73-6.

Kristová, J. Slezáková, Z., 2023. Zdravotná gramotnosť. In Acta andragogica. č. 8. s. 51-102 . ISBN 978-80-8127-330-8.

Lim, ML., et al., 2021. Association between health literacy and physical activity in older people: a systematic review and meta-analysis. In Health Promotion International. Vol. 36, I. 5, p. 1482-1497.DOI 10.1093/heapro/daaa072

Líška, D., Stráska, B. 2020. Možnosti rehabilitácie pri sarkopénii a kachexii onkologických pacientov. In Klinická Onkologie. roč. 33, č. 6, s. 421-425. ISSN 1803-6597.

Longauerová, A., Magurová, D. 2008. Pohybové aktivity v kontexte zdravia seniorov. Molisa 5: medicínsko-ošetrovateľské listy Šariša. Prešov: Prešovská univerzita, Fakulta zdravotníctva. s. 115 - 118. ISBN 978-80-8068-882-0 .

Magerčiaková, M., Zrubáková, K., 2024. Význam digitálnej zdravotnej gramotnosti u seniorov z perspektívy ošetrovateľstva. In Prohuman [online]. Dostupné na internete: https://www.prohuman.sk/print/osetrovatelstvo/vyznam-digitalnej-zdravotnej-gramotnosti-u-seniorov-z-perspektivy-osetrovatelstva

Michálková, E. 2025. Prevence obezity sarkopenie a sarkopenické obezity pomocí aplikace SO-NUTS. In Interdisciplinárny prístup v starostlivosti o seniorov. Zvolen. Celoslovenská konferencia geriatrických sestier s medzinárodnou účasťou. 12.6.2025.

Navrátil, L., Šedivcová, L. et. al. 2023. Léčebná rehabilitace v geriatrii. 1. vyd. Praha : Grada. 253 s. ISBN 978-80-271-6825-5.

Nemcová, J. - Hlinková, E. 2024. Diabetes mellitus. Management ošetřovatelské péče. 1. vyd. Praha : Grada. 141 s. ISBN 878-80-271-5361-9. Shi, Z. et al., 2024. Factors influencing digital health literacy among older adults: a scoping review. In Frontiers in Public Health. Vol. 12. DOI 10.3389/fpubh.2024.1447747

Wei, Y., Zhou IT, 2024. The mediating impact of exercise frequency and duration on the relationship between digital health literacy and health among older adults: A cross-sectional study. In Medicine. Vol. 103. I. 42. e39877. DOI 10.1097/MD.0000000000039877

World Health Organization, 2020. WHO Guidelines on Physical Activity and Sedentary Behaviour. 24 p. ISBN 978-92-4-001487-9.

Zangger, G. et al., 2024. Association between digital health literacy and physical activity levels among individuals with and without long-term health conditions: Data from a cross-sectional survey of 19,231 individuals. In Digital Health. Art. No. 20552076241233158. DOI 10.1177/20552076241233158

Zrubáková, K., 2023. Význam zdravotnej gramotnosti pre racionálnu farmakoterapiu seniorov v domácej starostlivosti. [online]. In: Prohuman. ISSN1338-1415. 7.6.2023. [cit. 2024-03-20]. Dostupné na internete: https://www.prohuman.sk/osetrovatelstvo/vyznam-zdravotnej-gramotnosti-pre-racionalnu-farmakoterapiu-seniorov-v-domacej-starostlivosti

Zrubáková, K., Bartošovič, I. a kol. 2019. Nefarmakologická léčba v geriatrii. Praha: Grada. 176 s. ISBN 978-80-2712-207-3.

Zrubáková, K., Bartošovič, I. a kol. 2025. Výživa a aktivizace u rizikových pacientu. Praha: Grada.192 s. ISBN 978-80-2715-366-4.

Zrubáková, K. 2025. Význam aktivácie seniora v domácej starostlivosti. In Sestra. Odborná príloha 205, Ošetrovateľská starostlivosť v ADOS. č. 5-6, s. 34-37. ISSN 1210-0404.