Значення медичної грамотності для раціональної фармакотерапії людей похилого віку в домашніх умовах

Вступ

Медична грамотність, як нове поняття, запроваджене у 70-х роках XX століття, має все більше значення для громадського здоров'я та медичного обслуговування (Beňadiková, Bóriková, 2020). Вона характеризується як здатність індивіда отримувати, опрацьовувати та розуміти базову інформацію про здоров'я та медичні послуги, необхідну для прийняття правильних рішень щодо власного здоров'я (Mrázová, Mráz 2022, с. 7). Сьогодні вона вважається одним із способів запобігання проблемам зі здоров'ям та захисту здоров'я, а також методом організації дій у непередбачуваних ситуаціях або при проблемах, що стосуються стану здоров'я (Čakloš, Bóriková, 2020).

У випадку людей похилого віку це здатність розуміти інструкції, спрямовані на реалізацію профілактичних заходів та співпрацю в лікуванні захворювань.

Однак у літньому віці на медичну грамотність можуть впливати різні фактори (внутрішні, зовнішні, такі, що піддаються впливу, та такі, що не піддаються). До факторів, які суттєво впливають на медичну грамотність/здатність розуміти інформацію, належать:

• зміни в процесі старіння – з віком та зниженням когнітивних здібностей літньої людини значно зростає нездатність розуміти нові теми або згадувати чи запам'ятовувати їх (Magerčiaková, 2022),
• погіршення функції органів чуття – зору, слуху,
• поліморбідність, поєднання кількох терапевтичних процедур, поліпрагмазія (які одночасно є бар'єрами для навчання) (Zrubáková, Bartošovič, 2019),
• швидкий розвиток технологій, нові допоміжні засоби, технічні пристрої,
• цифровізація в охороні здоров'я, зміни в наданні медичних та соціальних послуг (Beňadikova, Bóriková, 2020, Novysedláková, Hudáková, 2012, Suri, 2014).

Ще однією проблемою може бути частіша ізоляція від звичайного соціального життя, що ускладнює цілеспрямоване надання актуальної інформації, а також загальне підвищення медичної грамотності. За словами Mrázová, Mráz (2022), це також наявні знання, здібності, навички, а також середовище, в якому вони приймають ці рішення.

Для збереження здоров'я, функціональних можливостей та підтримки належної якості життя важливо, щоб літні люди отримували інформацію та покращували свою медичну грамотність, насамперед у таких сферах:

• профілактика – гострих захворювань, ускладнень при хронічних захворюваннях або синдромах;
• організація та функціонування систем охорони здоров'я;
• нефармакологічні методи лікування – реабілітація, активізація, лікувальне харчування, гідратація, фітотерапія (Sedova et al, 2016);
• фармакологічне лікування, вживання ліків, вітамінів та дієтичних добавок.

До сфери, яка є пріоритетною у літньому віці, належить фармакологічне лікування. Фармакотерапія є водночас найпоширенішим методом лікування. Згідно з науковими дослідженнями та власними розвідками, лише 10% літніх людей, які живуть вдома, не вживають жодних ліків, у середньому вони вживають 5 препаратів (Zrubáková, Krajčík a kol., 2016, Bartošovič a kol. 2023). У зв'язку з похилим віком з нею пов'язані певні ускладнення. До головних ризиків фармакологічного лікування зараховуємо:

• збільшену кількість ліків (поліфармація, поліпрагмазія ↑ 5 ліків),
• переважання симптоматичного лікування над каузальним,
• високий ризик побічних ефектів – з атиповими клінічними проявами,
• взаємодії ліки-ліки, ліки-їжа, ліки-дієтична добавка,
• особливості фармакокінетики та фармакодинаміки,
• негативний вплив на якість життя – побічні ефекти препаратів (Krajčík, Dúbrava, Bartošovič, Mikus a kol. 2022).

Медична грамотність та фармакотерапія

До аспектів розуміння ліків належать знання про показання до застосування, дозування, частоту прийому, а для певних категорій – також спеціальні вказівки щодо вживання (прийом до їжі, після їжі, з часовим інтервалом після іншого препарату...) або взаємодії, наприклад, з їжею. У літніх людей з поліморбідністю для успішного контролю захворювання та клінічних результатів надзвичайно важливим є правильне розуміння та дотримання лікувального процесу. Дослідження, а також власний клінічний досвід вказують на те, що літні люди часто не повністю розуміють інструкції щодо безпечного та ефективного використання ліків, не розуміють термінів у листку-вкладиші (Novysedláková, Hudáková, 2012). Похилий вік та погіршення когнітивних здібностей негативно впливають на розуміння інструкцій щодо медикаментозного лікування (Green, 2022). Порушення сенсорних функцій – зору, слуху – негативно впливають на сприйняття та опрацювання вербальної або письмової інформації. Порушення дрібної моторики унеможливлюють правильну підготовку та застосування ліків (Zrubáková, Krajčík, 2016). На медичну грамотність та співпрацю літньої людини впливає соціальне середовище та демографічні характеристики (Sedova et al, 2016). Науково підтверджено, що рівень медичної грамотності літніх людей, які живуть у домашніх умовах, є нижчим порівняно з іншими віковими категоріями (Hung et al, 2018).

Негативні наслідки низького рівня розуміння інформації про фармакологічне лікування

Якщо літня людина/геріатричний пацієнт не має достатньо інформації про поточне лікування, це спричиняє цілу низку ускладнень, які наведені в Таблиці 1.

Табл. 1 Наслідки низької медичної грамотності

Фармакотерапія літніх людей у домашніх умовах

Для порівняння даних, отриманих із наукових та фахових документів, ми провели дослідження в домашніх умовах літніх людей.

Головною метою дослідження було: з'ясувати рівень медичної грамотності літніх людей у вибраній локації.

Ми також визначили часткові цілі дослідження:

1. з'ясувати, які існують актуальні проблеми у зв'язку з фармакотерапією у літніх людей у громаді;
2. з'ясувати рівень знань літніх людей про вживання ліків;
3. порівняти рівень знань з огляду на демографічні характеристики (локація, стать, вік, кількість ліків);
4. з'ясувати, які проблеми у зв'язку з фармакотерапією спричинила цифровізація в охороні здоров'я.

Дослідницька вибірка

Дослідницьку вибірку склали літні люди/геріатричні пацієнти, які проживають у громадах, райони Nové Mesto nad Váhom та Ružomberok. Дослідницька вибірка складалася зі 107 літніх людей, які проживають у своїх домівках у містах Ružomberok та Nové Mesto nad Váhom, селах Liptovská Lúžna, Liptovské Sliače, Liptovská Osada, Čachtice, Višňové, Bzince pod Javorinou. Середній вік літніх людей становив 74,6 (Табл. 2). Відсоткове представництво жінок у вибірці становило 69% (Табл. 3). У респондентів переважала базова та професійно-технічна освіта – разом це було 79%. За сімейним станом серед респондентів переважали подружні пари – 55%. Літні люди проживали переважно в сімейних будинках. Кількість членів у домогосподарстві становила в середньому 2 – чоловік або діти. Найменше було 1, найчастіше – самотня жінка. Найбільше 5 – овдовіла мати/батько та діти з сім'єю.

Табл. 2 Середній вік респондентів

Таб. 3 Стать респондентів

Методи дослідження

Методами дослідження були напівструктуроване інтерв’ю та спостереження. У напівструктурованому інтерв’ю ми зосередили запитання на кількості ліків, ідентифікації невідповідних ліків, якості призначення, виникненні побічних ефектів ліків, поінформованості про терапію (усно, письмово), купівлі безрецептурних ліків, відвідуванні лікаря, рівні співпраці лікар-спеціаліст, а також на проблемах фармакотерапії (медичні, побічні ефекти препаратів) та проблемах, пов’язаних з електронним призначенням ліків, записом на обстеження тощо. Відповіді на запитання ми зафіксували у підготовленому аркуші — Таб. 4.

Таб. 4 Транскрипція інтерв’ю за визначеними категоріями

Інтерв’ю проводилося вдома у літніх людей з їхньої інформованої згоди. Ми проводили одноразові, а в разі потреби й повторні інтерв’ю.

Під час спостереження ми зосередилися на 4 категоріях: I. стан домогосподарства, II. зберігання ліків, III. спосіб приготування ліків, IV. використання допоміжних засобів при прийомі ліків. Отримані дані ми записали в підготовлений електронний аркуш.

Результати дослідження

Перше коло запитань у напівструктурованому інтерв’ю стосувалося кількості ліків та знань літніх людей про них. При визначенні кількості ліків ми також зосередилися на виникненні поліпрагмазії (вживання 5 і більше ліків/лікувальних методів одночасно), яка, як ми вже зазначали, часто є причиною зниженого рівня медичної грамотності. Ми з’ясували, що 36 респондентів (41%) регулярно вживали більше 5 ліків. Натомість 2 респонденти (чоловіки) зазначили, що регулярно не вживають жодних ліків. У Таблиці 5 наведено середню кількість ліків за віковими категоріями та районами.

Таб. 5 Середня кількість ліків у окремих вікових категоріях

Навіть із наведеної таблиці випливає, що кількість ліків зростає пропорційно до віку, оскільки збільшується кількість хронічних захворювань, які потребують фармакологічного лікування.

При оцінці запитань, що стосуються знань про ліки, ми з’ясували, що:

• знання про ліки мають 47% літніх людей. Вони знали, які ліки вживають, знали групу показань та основний ефект. Лише 11 (9,7%) респондентів мали недостатні знання. Причиною недостатніх знань була: велика кількість ліків (5 і більше). При більшій кількості літні люди вже не пам’ятали, для чого «ліки потрібні» і що саме їм про них говорив лікар та фармацевт. Другою головною причиною були помірні порушення когнітивних функцій та неврологічні захворювання. В обох районах були літні люди після гострого порушення мозкового кровообігу, хвороби Паркінсона (morbus Parkinson), їхні знання були низькими. Фармакотерапію забезпечував член родини або опікун. У виняткових випадках причиною недостатніх знань була також відсутність інтересу з боку літніх людей — переважно у чоловіків, які живуть самотньо. Це проявлялося і в інших сферах (помилки при вживанні ліків, періодичне вживання алкоголю, що ми презентуємо в наступному тексті).
• 50% знають побічні ефекти ліків, які вживають, 27% літніх людей не змогли відповісти.

Оцінивши категорію B, ми ідентифікували головні проблеми фармакотерапії. Ми виходили з того, що проблеми пов’язані з самим препаратом (розмір, пакування, взаємодії, побічні прояви...), з пацієнтом-літньою людиною та медичними працівниками (Zrubáková, Krajčík, 2016). До проблем, пов’язаних із препаратом, належали побічні ефекти/медичні проблеми. 59 літніх людей відповіли, що ліки спричиняють їм медичні проблеми, їх специфікація наведена в Таб. 6.

Таб. 6 Медичні проблеми літніх людей

Проблеми, пов’язані з вживанням та маніпуляціями з препаратом, зазначили 30 респондентів. Відповіді наводимо в такому порядку:

1. Розламування ліків.
2. Ускладнене ковтання.
3. Погане поводження з краплями.
4. Погане «видавлювання» з упаковки.
5. Вибір ліків.

Друге коло стосувалося безпосередньо користувачів ліків та їхньої співпраці/комплаєнсу при фармакотерапії. Згідно з отриманою інформацією, можемо констатувати, що лише 39% літніх людей вживають ліки згідно з вказівками лікаря. У помилках зізналися 57 літніх людей — 53% респондентів (Таб. 7).

Таб. 7 Помилки при вживанні ліків

Як доводять цифри в таблиці, найчастішою помилкою було невживання ліків через те, що літня людина про них забуває. Цю відповідь зазначали літні люди з більшою кількістю призначених ліків або при призначенні нового препарату.

Наступною помилкою була купівля безрецептурних препаратів без оцінки їхньої доцільності лікарем або фармацевтом. Найчастіше купували такі ліки: анальгетики, антипіретики, антидіарейні засоби, мазі, ліки, рекомендовані знайомими, та після прочитання інструкції про ліки в аптеці. Ці дані надавали переважно жінки вікової категорії 65-74 років, які живуть в обох районних центрах (більша кількість була в Nové Mesto nad Váhom).

Літнім людям у наш час завдає проблем і цифровізація в охороні здоров’я.

• Лише 11 літніх людей зазначили, що мають проблему з електронним призначенням ліків.
• Більша кількість — 32 висловили побоювання щодо помилки при повторному призначенні.
• 61 літня людина потребує допомоги при електронному записі на огляд до лікаря-спеціаліста.

Медична грамотність тісно пов’язана також зі способом отримання інформації про ліки/препарати. Тому найбільше запитань ми спрямували на надання інформації з боку медичних працівників, власну активність, як-от інформування про препарати, спосіб здобуття знань. Ми з’ясували, що:

• Літні люди найчастіше отримують інформацію від лікаря (загальної практики, спеціаліста, геріатра), вона стосується вживання ліків, їхньої дії або побічних проявів. Однак при усному повідомленні вони не запам’ятовують усю інформацію, іноді потребують присутності члена родини — доньки, сина, невістки.
• Літні люди почуваються впевненіше, коли мають дані про ліки в письмовому вигляді або мають список ліків, розклад вживання.
• Читання інструкції до нового ліку впливає на обсяг тексту та перелік побічних ефектів препаратів. Вони не розуміють фахових термінів.
• Інформацію отримують також із листівок в аптеці, звертають увагу на рекламу в журналах та по телебаченню.
• Іноді шукають інформацію в інтернеті.
• Жінки більше цікавилися інформацією у зв’язку з можливостями лікування власного або чоловікового хворобливого стану.

У таблиці 8 наведено відповіді, що стосуються інтересу літніх людей до отримання інформації.

Таб. 8 Інтерес до інформації щодо фармакотерапії

Згідно з наведеними цифрами, ми можемо констатувати, що майже половина, 48% респондентів, мають великий інтерес до інформації. Але, навпаки, 31% інтересу до інформації не мають. Ці дані мають негативний вплив на співпрацю під час лікування та реалізацію раціональної фармакотерапії.

Результати методу спостереження

Учасницьке спостереження водночас допомогло нам отримати комплексний огляд факторів, що загрожують раціональній фармакотерапії; згідно з попереднім дослідженням (Zrubáková, Krajčík, 2016), до найчастіших належать:

• низький рівень соціальних зв'язків, невідповідне облаштування домашнього середовища,
• неправильне зберігання ліків (Табл. 9), невідповідні ліки в аптечці, прострочені та надлишкові ліки,
• проблеми під час вживання ліків, помилки під час приготування ліків,
• невикористання допоміжних засобів, які запобігають медикаментозним помилкам.

Табл. 9 Помилки під час зберігання ліків

Про рівень медичної грамотності під час фармакотерапії нам свідчать і результати з таблиці 9. Якщо літня людина/користувач ліків не має комплексної інформації про лікарський засіб, до якої належить і спосіб зберігання, вона може через невідповідне розміщення його зіпсувати. Під час об'єктивізації даних ми далі виявили, що літні люди припускалися таких помилок:

• мазі та свічки не зберігалися в холодильнику,
• ліки були піддані впливу прямого сонячного світла,
• температура в кімнаті була вищою за 25 градусів Цельсія (під час відвідування домогосподарств у літні місяці).

Позитивним було виявлення того, що в жодному домогосподарстві літні люди не «запасалися» ліками. Призначені ліки вони мали лише максимум по дві упаковки. Проте в аптечці часто мали надлишок анальгетиків, ліків проти запору та невідповідні дієтичні добавки. Так само літні люди мінімально використовували допоміжні засоби, що полегшують прийом ліків — дозатор, мірну склянку, електронний дозатор ліків. Вони зовсім не використовують можливості додавати ліки, нагадування про прийом через додатки на мобільному телефоні.

Дискусія

Домашнє середовище, згідно з принципами сучасної геріатрії, є ідеальним середовищем для літньої людини, але водночас воно пов'язане і з певним ризиком. Як ми з'ясували під час опрацювання результатів дослідження, воно є високоризиковим при реалізації раціональної фармакотерапії. Причиною можуть бути зміни, що випливають із процесу старіння, а також гірша доступність медичної допомоги. Літні люди мають проблеми з відвідуванням медичного закладу, спеціалізованої амбулаторії, у громадському догляді в дуже малій мірі доступна допомога медичного персоналу (передусім медсестер ADOS) під час прийому ліків. «Це має вплив на дві обставини: на регулярний контроль вживання ліків та на прийом ліків у складніших, ніж таблетовані, формах» (Krajčík, Dúbrava, Bartošovič, Mikus a kol., 2022).

Під час аналізу результатів дослідження ми можемо констатувати, що ідентифікували низку проблем — велика кількість ліків, наявність поліпрагмазії, проблеми, пов'язані з вживанням ліків, нон-комплаєнс, відсутність інтересу пацієнтів та проблеми, що стосуються надавачів догляду. Співпрацю, а водночас і рівень медичної грамотності, впливали проблеми зі здоров'ям, кількість ліків, а також готовність літньої людини отримувати інформацію, цікавитися своїм станом здоров'я та виконувати рекомендації лікаря, медсестри та інших членів команди. Навіть у фаховій літературі зазначається... характерні ознаки комплаєнсу в старшому віці полягають передусім у тому, що літня людина має великий інтерес до свого здоров'я, лікування, і її готовність до співпраці з лікарем є високою, близько 70% хворих готові точно дотримуватися лікування, і більшість літніх людей є компетентними до раціональної співпраці під час лікування (Dúbrava, 2006, с. 331). Згідно з актуальним дослідженням Green (2022), рівень медичної грамотності пов'язаний зі станом здоров'я, освітою та особистісними характеристиками літніх людей. Учасники з відмінним станом здоров'я вказували на вищий рівень поінформованості про джерела та сприйняту ефективність лікування, ніж учасники з поганим або добрим станом здоров'я. Крім того, учасники з вищою освітою розуміють онлайн-інформацію краще, ніж учасники з середньою освітою. Виміри медичної грамотності вплинули на особисті знання учасників про здоров'я.

Висновок

Медична грамотність — це більше, ніж виховання щодо здоров'я, вона досягається методами, які виходять за межі пасивного сприйняття інформації, оскільки включає взаємодію, участь та критичний аналіз (Čakloš, Bŕiková, 2020). У випадку фармакологічного лікування вона має значення для усунення помилок та виникнення побічних ефектів і медикаментозних взаємодій. Медична грамотність могла б бути одним із способів запобігання проблемам зі здоров'ям, захисту здоров'я та усунення поліпрагмазії, а також вирішення несподіваних ситуацій або проблем, які стосуються стану та лікування літньої людини/геріатричного пацієнта, передусім у громадському догляді.

Авторка: PhDr. Katarína Zrubáková, PhD. Fakulta zdravotníctva KU Ružomberok

Література

BARTOŠOVIČ, I. a kol. 2023. Porovnanie polyfarmácie a farmakoterapie u seniorov v sociálnych inštitúciách v rokoch 2001 a 2019. In Vnitřní lékařství. Roč. 2, s. 5-9. DOI: 10.36290/vnl.2023.022

BEŇADIKOVÁ, D., BÓRIKOVÁ, I. 2020. Sociodemografické charakteristiky seniorskej populácie a ich vplyv na úroveň zdravotnej gramotnosti: literárny prehľad. In Praktický lékař. č. 3., s. 113-117. ISSN 0032-6739.

ČAKLOŠ, M., BÓRIKOVÁ, I. 2020. Zdravotná gramotnosť pacientov s onkologickým ochorením: literárna prehľadová štúdia. In Onkologie. Roč. 14, č. 5, s. 246-250. ISSN 1336-8176

DÚBRAVA, M. 2006. Účinná a bezpečná farmakoterapia seniorov. In Via pract. Roč. 3, č. 7/8, s. 327-332. ISSN1339-424X

GREEN, G., 2022. Seniors' eHealth literacy, health and education status and personal health knowledge. In Digital Health. Dostupné na internete: https://doi.org/10.1177/20552076221089803

HUNG, CH. Et al. 2018. Impact of Health Literacy on Frailty among Community-Dwelling Seniors. In Journal of Clinical Medicine. Vol. 7, I. 12, article number 481. doi: 10.3390/jcm7120481

KRAJČÍK, Š., DÚBRAVA, M., BARTOŠOVIČ, I., MIKUS, P. 2022. Geriatria. 2. vyd. Bratislava: Herba, 568 s. ISBN 978-80-8229-020-5.

MAGERČIAKOVÁ, M. 2022. Edukácia v profesii zdravotníckeho pracovníka. Ružomberok: Verbum. 187 s. ISBN 978-80-561-0949-6

MRÁZOVÁ, M., MRÁZ, M. 2022. Zdravotná gramotnosť ako kľúčový determinant zdravia v prevencii obezity/diabezity. In Via practica. Roč. 19, č. 1, s. 6-9. ISSN 1339-424X

NOVYSEDLÁKOVÁ, M., HUDÁKOVÁ, Z. 2012. Zdravotná gramotnosť pacienta ako edukačný problém. In Quo vadis zdravotníctvo [elektronický dokument] : zborník príspevkov z vedecko - odbornej konferencie s medzinárodnou účasťou. Ed. DERŇAROVÁ, Ľ. a kol. Prešov: Prešovská univerzita v Prešove, ISBN 978-80-555-0698-2, s. 416-421 SURI, VR et al. 2014. Health Information Literacy of Senior Citizens - A Review. In information literacy: lifelong learning and digital citizenship in the 21st century. Vol. 492. p. 128-137.

SEDOVA, L. et al. 2016. Selected aspects of health literacy among seniors. In Neuro Endocrinology Letters. Vol. 37, Suppl.2, p. 11-17. ISSN 0172-780X.

ZRUBÁKOVÁ, K., KRAJČÍK, Š. та ін. 2016. Farmakoterapie v geriatrii. Прага: Grada. 224 с. ISBN 978-80-2475-229-7.

ZRUBAKOVA, K., BARTOŠOVIČ, I. та ін. 2019. Nefarmakologická léčba v geriatrii. Прага: Grada. 176 с. ISBN 978-80-2712-207-3.