KOVAĽOVÁ, Mária – MÁTEL, Andrej– ŠTEPANOVSKÁ, Martina (eds.) Згідно з попередніми дослідженнями, у більшості закладів соціальних послуг у Словаччині, як і в сусідніх посткомуністичних державах, не впроваджено комплексну систему документації, яка б прямо відповідала концепції цілісного догляду за людиною та була інтегрована в процес постійного підвищення якості послуг, тобто яку можна було б викладати як систему в навчальному закладі та застосовувати на практиці. Передмова

Згідно з попередніми дослідженнями, у більшості закладів соціальних послуг у Словаччині, як і в сусідніх посткомуністичних державах, не впроваджено комплексну систему документації, яка б прямо відповідала концепції цілісного догляду за людиною та була інтегрована в процес постійного підвищення якості послуг, тобто яку можна було б викладати як систему в навчальному закладі та застосовувати на практиці. При цьому ми розуміємо систему документації як один із прямих інструментів підвищення якості послуг у закладах соціальних послуг, належне пристосування та впровадження якого має прямий і безпосередній вплив на підвищення якості послуги. Деякі заклади соціальних послуг ведуть документацію частково. Однак управління документацією не забезпечене письмовою процедурою, яка мала б ознаки керованої документації письмово зафіксованих правил.

Перший висновок із практики: документація є неоднорідною, важко перевіряється і ще важче оцінюється. Оскільки процеси не були визначені, не існувало єдиної фахової термінології, не були встановлені ні цілі якості, ні плани якості окремих видів діяльності, ні фахові стандарти виконання, неможливо забезпечити навіть оцінку результатів документації.

Другий висновок із практики: Заклади соціальних послуг реалізують велику кількість видів діяльності, які не впорядковані відповідно до входів і виходів у процеси. У цих процесах і видах діяльності бере участь багато людей. Для забезпечення оптимального догляду необхідно, щоб кожна особа персоналу знала, що робила інша особа персоналу, або в інший час, або в іншому процесі. Тому як важливий робочий інструмент для якості ми можемо на цьому місці визначити ведення керованої документації.

Третій висновок із практики: Документація про клієнта є «розкиданою», тобто розділеною на окремі відділення (догляд, лікування, реабілітація, консультування тощо), і тому ми не можемо забезпечити цілісний образ клієнта, який допоміг би нам розробити методичну процедуру з комплексним доглядом та індивідуальним підходом.

Докази, які ми можемо назвати:

  • практика показує, що завдяки документованій системі постійно покращується ефективність роботи закладу;
  • постійно знижується кількість недбалостей, помилок, запізнень і компетенційних суперечок;
  • з боку клієнтів та інших зацікавлених партнерів посилено вимагається доказ участі заходів із забезпечення якості. Вести ці докази можна чорним по білому за допомогою відповідної директиви та доказової документації;
  • документація дозволяє організації здалеку і в перспективі показати її прозорість у ставленні до якості та контрольованість, чим вона забезпечує собі також довіру у клієнтів.

З нашої практики ми зафіксували також інші причини, які служать як:

  • підстави для системного оцінювання (внутрішній та зовнішній аудит);
  • підстави для аналізу якості та покращення якості;
  • підстави як докази спроможності якості для клієнтів, страхових компаній та інших зацікавлених партнерів;
  • підстави для кваліфікації працівників та мотивації працівників.

Неоднорідність документації разом із відсутністю кваліфікованих рекомендацій у сфері соціальної та медичної документації веде до зниження її якості.

Вищезазначені висновки та причини спонукали нас до того, щоб не залишати дану проблематику лише на плечах керівних працівників та фахових співробітників у закладах соціальних послуг або в полі, а щоб відкрити новий фаховий діалог також для педагогічних працівників в академічній спільноті. Від конференції ми очікуємо перші імпульси та питання з практики, а також спільний SWOT-аналіз сучасного стану в даній проблематиці адміністрування та документації.

Оскільки соціальна робота в межах Інституту Dr. P. Blahu в Skalica VŠ ZaSP sv. Alžbety тісно пов'язана з медсестринськими та медичними напрямами, окрема частина збірника буде присвячена внескам із цих напрямів, які прозвучали на конференції в межах окремої секції.

Вірю, що завдяки доповідачам, а також дискутантам із практики нам вдасться виконати мету міжнародної фахової конференції.

Mária Kovaľová

У Skalica, 10. 11. 2011

ЗМІСТ

I. СЕКЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Адміністрування та керована документація Mária KOVAĽOVÁ

Етично чутливе адміністрування та документація в соціальних послугах Andrej MÁTEL

STN EN ISO 9000 та умови якості в законі про соціальні послуги Ondrej BUZALA

Соціальні програми, впроваджені в самоврядуванні Bziny, та можливості їх точного вимірювання Ján BEŇUŠ, Daniela GIERTLIOVÁ

II. СЕКЦІЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ТА МЕДСЕСТРИНСТВА

Надання медичної допомоги та інформована згода Zdenko MIKULIČKA

Менеджмент догляду за ранами, що не загоюються, у домашньому середовищі Júlia POLÁKOVÁ, Henrieta NOVKOVÁ

Ожиріння в дитячому віці - можливості його профілактики Dagmar MIKULIČKOVÁ

Шкільна молодь і спорт Daniel KRUTÝ

Психічні та фізичні зміни у жінок у період менопаузи Henrieta NOVKOVÁ, Júlia POLÁKOVÁ

Видало: Občianske združenie ELISABETH ISBN: 978-80-970567-2-8 EAN: 9788097056728