Вступ
Старший дошкільний вік має специфічні характеристики, які визначають спрямування діяльності в дитячому садку та підготовку до прийняття ролі школяра (Fredrickson, L. B. 2001, Gáborová, Ľ. 2005, Matthews, D. M. 2008, Lipnická, M. 2013). Після завершення передшкільної освіти батьки передбачають, що дитина володіє знаннями, навичками та звичками, необхідними для успішного вступу до 1-го класу початкової школи. Робота в найстаршій віковій групі також включає діагностичну діяльність вчителі, спрямовану на виявлення сигналів адаптаційних труднощів майбутніх школярів. Профілактична діяльність, формування необхідних навичок, набуття знань є частиною дошкільної підготовки. Наявність контексту адаптації, запобігання та ідентифікація сигналів адаптаційних труднощів є основою успішного вступу до 1-го класу початкової школи (Broström, S. 2003, Dunlop, A-W. 2002, Margetts, K. 2002, Griebel, W. – Niesel, R. 2006, O´Kane, M. 2016).
1 Дошкільна підготовка майбутніх школярів
Підготовка в дитячому садку характеризується комплексним підходом та всебічним впливом освітнього середовища на розвиток особистості дитини. Умови, засоби та освітні ситуації в дошкільній освіті відповідають особливостям дітей дошкільного віку, спрямованим на їхнє систематичне вдосконалення та досягнення шкільної готовності. Цілеспрямована підготовка до роботи в 1-му класі початкової школи є довготривалою, присутньою протягом усього періоду передшкільної освіти. Її інтенсивність та конкретність вищі в роботі з найстаршою групою дітей, майбутніх школярів. У центрі уваги знаходяться діти, які, завершивши дошкільну підготовку в дитячому садку, краще справляються з вимогами початкової школи порівняно з однолітками, які не брали участі в передшкільній освіті. Виходячи з дослідних висновків, L. S. Kagan та J.M. Neuman (1998, In: Fabian, H. – Dunlop, A. W. 2007) вказують на необхідність дошкільної освіти, що забезпечує адекватну підготовку до вступу до 1-го класу початкової школи.
Наприкінці передшкільної освіти дошкільник, майбутній школяр, готується до засвоєння нової ролі школяра. Її характеристики стосуються всіх сторін його особистості, а зміни, що відбуваються, зачіпають сімейне, дошкільне та шкільне середовище. Результатом дошкільної підготовки дитини в дитячому садку є досягнення шкільної готовності. Її рівень визначає здатність впоратися з вимогами школи.
Для забезпечення плавного та успішного переходу з дитячого садка до початкової школи S. Bronström (2003) визначив необхідний набір елементів, які мають рівний вплив. На успішність початку шкільного навчання, усуненні адаптаційних труднощів сприяє індивідуальний рівень готовності дитини до шкільної освіти, підтримка батьків та сімейного середовища, проходження передшкільної освіти, спадкоємність навчального змісту на різних ступенях освіти та вчителька в дитячому садку. Якість освітнього середовища залежить від педагогічної діяльності вчителя, який може реагувати на потреби дітей, стимулювати їхній ентузіазм та інтерес, комплексно розвивати особистість дитини відповідно до її індивідуальних передбачень.
Перед початком шкільного навчання в центрі уваги вчителів, батьків та дітей знаходиться набір навичок, які підтримують академічний успіх у початковій школі. Здійснені дослідні студії в рамках проекту «Family Life Project» визначили академічні, когнітивні та соціально-емоційні навички. До академічних навичок відносяться математичні та читання, які є сильним передвісником подальшого академічного успіху в школі. Когнітивні навички включають ефективне та мовне функціонування, що конкретизується засвоєнням навичок, необхідних для подальшого розвитку грамотності в школі. (Burchinal, M. et al. 2019)
Дитячий садок через штучні або спонтанні ситуації стимулює бажання дитини стати школярем. B. Pupala та M. Branická (2002) зазначають, що як зовнішній диференціюючий ознака діти згадують розлики змісту діяльності в початковій школі з інтенсивнішим представленням навчання та в дитячому садку з домінуванням ігор. Діти розуміють необхідність поступового відділення від іграшок та гравань, що сприймають як передумову вступу до початкової школи. Очікування майбутніх школярів включають серйозні навчальні обов'язки, діяльність інституційного шкільного навчання, завдань та дисципліни.
Дитячий садок має індивідуально вдосконалювати необхідні знання, навички та здібності дитини для вступу до 1-го класу. Сформований набір навичок майбутнього школяра стає вихідною точкою роботи на початку шкільного навчання, коли вчителька адекватно продовжує його змістом та діяльністю.
T. Slezáková (2013) наближає розходження між грою та навчально-пізнавальною діяльністю, оскільки необхідно поважати зміст та форму засвоєння. У керованій навчальній діяльності присутній пізнавальний відношення індивіда до реальної дійсності, чого гра не включає. Згідно з T. Slezáková (2009), цілеспрямована діяльність у дитячому садку є початком інтелектуальної роботи дитини. Майбутній школяр набуває потребу пізнавати світ та виявляти зв'язки, що є передумовою успішності шкільної освіти. Керована діяльність задовольняє та стимулює цікавість дитини, яку ведуть до самостійності.
2 Підготовчі передумови майбутнього школяра до навчальних діяльностей
У передшкільній освіті поступово формуються підготовчі передумови майбутнього школяра до навчальних діяльностей. Їхній зміст включає всі сторони особистості дитини. Всебічний вплив на їхній розвиток є вихідною точкою для досягнення необхідного рівня навчальних передумов. Вчителька здійснює цілеспрямовані та керовані діяльності, якими відстежується досягнення та вдосконалення індивідуального рівня готовності до шкільної освіти.
Навчальна діяльність, яка є наповненням передшкільної освіти, має специфічні характеристики у дошкільному віці та виступає у значенні навчально-пізнавальної задачі. Важливою умовою, що підвищує успішність початкового навчання, є набуття рівня компонентів навчально-пізнавальної задачі, які мають бути розвинені протягом усього періоду передшкільної освіти. (N. P. Sazonovova, In: Slezáková, T. 2012)
*Рисунок 1: Компоненти навчально-пізнавальної діяльності в дитячому садку
2.1 Мотивація
Вчителька в дитячому садку стимулює діяльність дітей відповідно до їхніх потреб, інтересів та емоцій. Діти в найстаршій віковій групі володіють набором знань та досвіду, які можуть застосовувати та розвивати в навчально-пізнавальних діяльностях. Згідно з T. Slezáková (2012), компонент мотивації включає кілька конкретних мотивів, з яких у майбутніх школярів переважають переважно пізнавальні мотиви (озбагачення знань, засвоєння нового). У даному контексті також представлені оціночні мотиви (отримання зворотного зв'язку щодо виконаної діяльності), соціальні мотиви (значення навчання в майбутньому, освіта як передумова професії), мотиви досягнення успіху (відчуття успіху, бажання бути найкращим) та зовнішні мотиви (складові шкільного навчання – оцінка, похвала).
Перед вступом до 1-го класу початкової школи присутня мотивація до навчання та виховання, що у широкому контексті представляє мотивацію до шкільного відвідування. Робота вчителки в дитячому садку вимагає розвитку пізнавальних інтересів та цікавості дитини, мотивації до набуття нових знань та навчання, школи як цілісності.
Б. Касачова – М. Кабанова (2011) до індикаторів шкільної готовності, діагностованої на початку шкільного відвідування, відносять мотиваційні передумови як частину соціально-емоційних передумов. Їхній зміст пов'язаний із інтересом учня до навчання, шкільних діяльностей, адекватного переживання радості та відповідальності, формуванням вольових властивостей для досягнення шкільного успіху. Т. І. Бабаєва (1990, In: Slezáková, T. – Tirpáková, A. 2006) наближує набір трьох мотивів, які складають структуру емоційно-мотиваційної складової шкільної готовності. Соціальний мотив конкретизується бажанням дитини стати школярем, готовністю до навчальної діяльності в школі та новою соціальною позицією. Моральний мотив представляє бажання дитини бути хорошим учнем. Майбутній школяр має бажання пізнавати нове, дошкільний спосіб вже не задовольняє, хоче вчитися і багато знати, що включає пізнавальний мотив.
У педагогічній практиці бажані активності, які формують уявлення майбутніх учнів про шкільну освіту. У контексті навчальної діяльності необхідно знати її значення, активізувати увагу, викликати та утримувати інтерес протягом усього її тривалості. У завершенні передшкільної освіти дитина має бути також внутрішньо мотивованою до діяльності, що є передумовою засвоєння майбутніх шкільних обов'язків власною ініціативною діяльністю. А. О. Михайленко (2000, In: Slezáková, T. 2013) також підкреслює здатність приймати завдання та способи діяльності, які встановлює вчителька всьому колективу. У роботі з найстаршою віковою групою в дитячому садку важливо приділити увагу мотиваційній сфері особистості майбутнього школяра, що є передумовою успішного вступу до 1-го класу початкової школи. Знецінення області мотивації може мати негативний вплив на період адаптації, виникнення адаптаційних труднощів.
2.2 Навчальне завдання
Мета діяльності в дитячому садку спрямована на виконання навчального завдання. Дитина згідно з індивідуальними особливостями намагається досягти найкращого результату. Спонтанна або штучно наведена навчальна ситуація стає основою навчального завдання в дитячому садку. Навчальне завдання є результатом, досягнення якого вимагає власних зусиль дитини. (Н. П. Сазонова, In: Slezáková, T. 2012)
Навчальні завдання в передшкільній освіті орієнтовані на комплексний розвиток особистості дитини. Перед вступом до 1-го класу домінуюче оцінюється когнітивний рівень майбутнього школяра. З. Колларикова і Б. Пупала (2010) підкреслюють, що дошкільна підготовка не зосереджена лише на підвищенні когнітивного рівня, але ставить акцент на довірі дітей до власних сил, самовпевненості та оптимальній самосвідомості. А. Крушевська (2018) посилається також на обраних авторів (Goleman 1997, 1999, 2007, Albrecht 2007), які для майбутнього успіху дитини вважають соціальні та емоційні навички важливішими за когнітивний розвиток. Вчителька повинна створювати рівноправні можливості для посилення когнітивних, соціально-емоційних та психомоторних навичок. Конкретизація наведених навичок у передшкільній та початковій освіті дозволяє їх комплексне засвоєння у розумінні стійкої характеристики індивідуума. (Raptis, I. – Spanaki, E. 2016) Сформований набір навичок майбутнього школяра стає вихідним пунктом роботи на початку шкільного відвідування, коли вчителька адекватно змістово та діяльнісно продовжує його. Вступ до школи тому вимагає комплексної підготовки, яка є передумовою успішного початку початкової освіти та одночасно запобігання, або ж усунення адаптаційних труднощів.
Стимуляція та заохочення з боку вчительки є передумовою для отримання нових знань, навичок та досвіду. Майбутній школяр набуває здатність саморегуляції у діяльності, що спрямовано на застосування саморегульованого навчання. Окремі навчальні завдання мають розвивати всі сторони особистості дитини, що конкретизує комплексну підготовку до шкільної освіти. Початкове навчання включає багато навчальних завдань, які вимагають мобілізації сил учня. Якщо починаючий школяр не може визначити, що є його завданням і не виявляє зусиль для її досягнення, виникає негативний явище, що обмежує труднощі в період адаптації. Відповідні вимоги шкільної освіти не вдається виконати, виникають проблеми. Вчителька в дитячому садку через власну діагностичну діяльність може ідентифікувати сигнали, які присутні в навчально-пізнавальній діяльності майбутнього школяра у завершенні передшкільної освіти. Робота вчительки в дитячому садку включає заохочення зусиль, підтримку при досягненні результатів діяльності дітей.
2.3 Навчальна діяльність
Склад компонентів навчально-пізнавальної діяльності становлять також навчальні діяльності, які Н. П. Сазонова (2010, In. Slezáková, T. 2012) наближує в трьох рівнях:
- як можливості та способи розв'язання навчального завдання,
- як діяльність для засвоєння знань та отримання досвіду,
- як процедури розв'язання різних завдань, наприклад аналіз, експериментування, узагальнення.
Виконання навчальних діяльностей в дитячому садку вимагає багатьох здібностей майбутнього школяра. А.О.Михайленко (2000, In: Slezáková, T. 2013) описує їх як суб'єктивну позицію дитини в навчальній діяльності. Вихідним пунктом окремих діяльностей є інструкції вчителя, якими дитина повинна розуміти та виконувати для досягнення завдання. У педагогічній практиці очікується їх адекватність, послідовність, контролюваність, зрозумілість. Дитина здатна працювати за даним зразком, який у завершенні порівнюватиметься з індивідуальним результатом. Незважаючи на визначений зразок, майбутній школяр повинен бути спрямований до самостійності у розв'язанні різноманітних завдань та використанню власної творчості.
Навчальні діяльності представляють кілька часткових компонентів, знецінення або наявність недоліків яких може призвести до проблем при вступі до 1-го класу. Навчальні діяльності є основою шкільного навчання, що обумовлює існування багатьох адаптаційних труднощів. У їхніх інтересах бажана достатня увага, приділена рівню навчальних діяльностей дитини в передшкільній освіті. Педагогічна робота вчительки в найстаршій віковій групі дозволяє їх пізнавати, вдосконалювати та перевіряти.
2.4 Контроль
У процесі цілеспрямованого навчання в дошкільному віці представлена контроль як частина навчально-пізнавальних діяльностей. У її завершенні необхідно здійснити оцінювання результату діяльностей. В дитячому садку це контроль, який поступово спрямований до досягнення самоконтролю. Результат діяльностей порівнюється з зразком, вводиться у зв'язок і конкретизується як знання, навичка або звичка. Разом із тим важливо акцентувати поточне реалізацію контролю своєї діяльності. Майбутній школяр формує здатність контролювати себе, перевіряти процес роботи та оцінювати його. (Н. П. Сазонова, In: Slezáková, T. 2012)
3 Співпраця з родиною майбутнього школяра
Початок шкільного навчання стосується не лише особистості починаючого школяра, а й його сімейного середовища. Зацікавлені сторони спостерігають за досягненням спільної мети – плавний перехід до початкової школи та успішна адаптація. Активна співпраця між дошкільним та сімейним середовищем належить до детермінант адаптації майбутнього школяра.
Підготовка дитини до вступу до початкової школи реалізується в сім'ї та в дитячому садку. У контакті з батьками акцент ставиться на значення останнього року передпочаткової освіти, його впливу на майбутнє шкільне навчання. Батьки беруть участь у розвитку дитини в інтересах успішного вступу до 1-го класу початкової школи. (Otevřelová, H. 2016)
Співпраця дитячого садка з родиною має позитивний вплив на дитину – її загальний розвиток у передпочатковому та сімейному середовищі, а також на батьків, мотивованих підтримувати навчання дітей. Зміст взаємної співпраці складаються приклади взаємодії з дітьми, ідеї для підготовки вдома, приклади стимуляції та мотивації дітей до пізнання. Батьки отримують важливі дані про прогрес дитини, вчителі формують цілісне уявлення, що включає інформацію з родини. (Syslová, Z. 2017)
Г. Йошікава (2013) підкреслює, що підтримка в сімейному середовищі підвищує вплив дошкільної освіти на розвиток навичок дітей. Батьки мають надавати можливості для тренування, надавати зворотний зв'язок. Співпраця з вчителькою в дитячому садку спрямована на досягнення необхідного рівня знань та навичок для вступу дитини до 1-го класу початкової школи.
Сім'я виступає як інструмент підтримки навчання дітей та їх мотивації вчитися, що конкретизується відповідним навчальним середовищем вдома, зрозумілим вираженням очікувань, наданням можливостей, умов та ресурсів для власного навчання. (Boethel, M. 2004)
Очікуваний вступ до 1-го класу є подією для всієї сім'ї майбутнього школяра. Підготовка вдома включає взаємні розмови, які мають спонтанний характер або конкретну спрямованість. Змістом стає наближення майбутніх обов'язків, діяльностей у шкільному навчанні та поділ досвідом.
Стимулююче сімейне середовище включає різноманітні, щоденні ситуації, через які дитина готується до ролі школяра. Батьки, що співпрацюють із дитячим садком, здатні адекватно продовжувати та розвивати виховно-освітній зміст у домашньому середовищі. Правильні уявлення про необхідні навички є вихідним пунктом достатнього рівня стартової підготовки. Комплексна та систематична підготовка в сім'ї може пом'якшити початкові труднощі на початку шкільного навчання. (Slezáková, T. 2012)
Висновок
Перед початком шкільного навчання необхідно стимулювати розвиток передумов дитини, включаючи навчальні предрасположеності, необхідні для шкільної освіти та успішної інтеграції в середовище школи. Вважаємо необхідним знати можливості, які підвищать якість передшкільної підготовки в інтересах підвищення успішності адаптаційного процесу майбутнього школяра. Дитячий садок має простір для виявлення сигналів адаптаційних труднощів, проведення профілактичних заходів. Через навчально-пізнавальну діяльність у передпочатковій освіті вдосконалюються предрасположеності майбутнього школяра до шкільної освіти. Дитина в найстаршій віковій групі стикається зі специфічними освітніми викликами, подолання яких також вимагає підтримки родини. Взаємна співпраця вчительки дитячого садка та батьків майбутнього школяра передбачає його успішний вступ до 1-го класу початкової школи.
Авторка: Мр. Радка Телекова Кафедра педагогіки, Педагогічний факультет, Університет Константина Філософа в Нітрі Стаття підготовлена за підтримки гранту. Позначка гранту: V/17/2020 (UGA UKF v Nitre). Назва гранту: Adaptačné ťažkosti žiakov na začiatku školskej dochádzky – ich príčiny a prejavy*
Список бібліографічних джерел
BOETHEL, M. 2004. Readiness: School, Family and Community.SouthwestEducationalDevelopmentLaboratory. [online], [cit. 2020-01-05]. Доступно в інтернеті: http://www.sedl.org/connections/resources/readiness-synthesis.pdf
BRONSTRÖM, S. 2003. Problems and Barriers in Children's Learning When They Transit From Kindergarten to Kindergarten Class in School In: European Early Childhood Education Research Journal 11(1):51-66, [online]. [cit 2020-06-20].Доступно в інтернеті: https://www.researchgate.net/publication/272150399_Problems_and_Barriers_in_Children's_Learning_When_They_Transit_From_Kindergarten_to_Kindergarten_Class_in_School#fullTextFileContent
BURCHINAL, M. et al. 2019. School-entry skills predicting school-age academic and social–emotional trajectories. In: Early Childhood Research Quaterly. 2020, Vol. 51, ISSN 0885-2006, p. 67 – 80. [online], [cit. 2019-12-30]. Доступно в інтернеті: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0885200619301127
FABIAN, H. – DUNLOP, A. W. 2007. Outcomes of good practice in transition processes for children entering primary school. Working Paper 42. Hague: Bernard van Leer Foundation. 2007. 33 s. ISBN 978-90-6195-096-7 [online], [cit. 2019-05-11]. Доступно в інтернеті: http://www.bibalex.org/Search4Dev/files/4d400b832b51fa471447a328baf7d27b
FREDRICKSON, L. B. 2001.The role of positive emotions in positive psychology: The broaden and build theory of positive emotions. In: American Psychologist. 2001, Vol. 56, No 3, ISSN 0003-066X, p. 218 – 226. [online], [cit. 2019-05-27]. Доступно в інтернеті: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3122271/
GÁBOROVÁ, Ľ. 2005. Školská spôsobilosť detí vstupujúcich do školy vo vzťahu k predškolskej príprave. In: PODHÁJECKÁ, M. – MIŇOVÁ, M. 2005. Teória a prax výchovy a vzdelávania v materskej škole , Prešov: Pedagogická fakulta, Prešovská univerzita v Prešove, ISBN 80-8068-433-2, s. 95-101 [online], [cit. 2019-12-30]. Доступно в інтернеті: http://omep.sk/wp-content/uploads/2013/03/OMEP.pdf
KASÁČOVÁ, B. – CABANOVÁ, M. 2011, Pedagogická diagnostika. Teória a metódy diagnostikovania v elementárnej edukácii. Banská Bystrica: BELIANUM, 2011. 136 s. ISBN 978-80-557-0328-2
KOLLÁRIКOВА, З. – PUPALA, Б. (ред.) 2010. Дошкільна та початкова педагогіка. Дошкільна та початкова педагогіка. Прага: Portál. 2010. 455 с. ISBN 978-80-7367-828-9
KRUSZEWSKA, A. 2018. Соціальні та емоційні компетентності майбутніх першокласників. SOCIETY. INTEGRATION. EDUCATION Збірник наукових праць Міжнародної наукової конференції. Том II, 25–26 травня 2018 р. 574–584 [онлайн], [док. 2020-03-10]. Доступно в Інтернеті: https://www.researchgate.net/publication/325368404_SOCIAL_AND_EMOTIONAL_COMPETENCIES_OF_FUTURE_PUPILS_OF_THE_1ST_YEAR_OF_PRIMARY_SCHOOL
LIPNICKÁ, M. 2013. Шкільна готовність та її діагностичні можливості. У: KASÁČOVÁ, B. – CABANOVÁ, M. та ін. 2013. Педагогічна діагностика в теорії та застосуваннях. Банська Бистриця: Видавництво УМБ – Belianum. 2013. ISBN 978-80-557-0606-1, с. 59 – 72
MARGETTS, K. 2002. Перехід до школи – складність і різноманіття. У: European Early MARGETTS, K. Transition in Early Childhood. [онлайн], [док. 2020-01-10]. Доступно в Інтернеті: https://extranet.education.unimelb.edu.au/LED/tec/index.shtml
MATTHEWS, D. M. 2008. Позитивна психологія: Адаптація, лідерство та продуктивність у виняткових обставинах. У: HANCOCK, A. P. – SZALMA, L. J. (ред.) 2008. Performance Under Stress. Англія: Ashgate Publishing. 2008. ISBN 978-0-7546-7059-9, с.163 – 180. [онлайн], [док. 2019-05-12]. Доступно в Інтернеті: https://books.google.sk/books?hl=sk&lr=&id=NxBC87g5Mx4C&oi=fnd&pg=PA163&dq=positive+psychology+adaptation&ots=qztkgp6hHP&sig=TdWrmtaAJNxu2s4nhhSeAG1JQYY&redir_esc=y#v=onepage&q=positive%20psychology%20adaptation&f=false
O´KANE, M. 2016. Перехід із дитсадка до початкової школи. Дослідницький звіт № 19. Дублін: National Council for Curriculum and Assessment. 2016. 104 с. ISSN 1649-3362
OTEVŘELOVÁ, H. 2016. Шкільна зрілість та підготовленість. Прага: Portál. 2016. 144 с. ISBN 978-80-262-1092-4
PUPALA, B. – BRANICKÁ, M. 2002. Між дитячим садком та початковою школою: Що діти очікують від школи. У: Pedagogika, 2002. № 3. Т. LII. 2002, ISSN 2336-2189, с. 337 – 345. [онлайн], [док. 2019-09-23]. Доступно в Інтернеті: https://pages.pedf.cuni.cz/pedagogika/?p=2072⟨=cs
RAPTIS, I. – SPANAKI, E. 2016. Відношення вчителів до розвитку соціально-емоційних навичок у початкових школах Греції. У: International Journal of Psychology and Educational Studies 2017,4 (1),21-2 [онлайн], [док. 2019-05-11]. Доступно в Інтернеті: https://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ1217247.pdf
SLEZÁKOVÁ, T. 2009. Від дитини до школяра. У: SLEZÁKOVÁ, T. – KURINCOVÁ, V. 2009. Учень на початку шкільного навчання. Педагогічна підтримка вчителів та батьків. Нітра: ПФ УКФ у Нітрі. 2009. ISBN 978-80-8094-457-5, с. 10-79 http://www.kpg.pf.ukf.sk/publikacie/aspekty_edukacie.pdf
SLEZÁKOVÁ, T. 2012. Разом до школи. Батьки у процесі успішного старту дитини до школи. Братислава: IRIS. 2012. 108 с. ISBN 978-80-89256-81-5
SLEZÁKOVÁ, T. 2012. Навчально-пізнавальна діяльність дітей у найстаршій віковій групі дитсадка як важливий передумір успішного засвоєння ролі школяра. У: MIŇOVÁ, M. (ред.) 2012. Передшкільна освіта в сучасності. Збірник науково-практичної конференції. Прешов: Педагогічний факультет Прешовського університету в Прешові. 2012. ISBN 978-80-555-0703-3, с. 123 – 131 [онлайн], [док. 2019-12-30]. Доступно в Інтернеті: http://omep.sk/wp-content/uploads/2013/03/ZBORNIKHLOHOVECWEB.pdf
SLEZÁKOVÁ, T. 2013. Діагностика індивідуальної підготовленості дитини. У: DUCHOVIČOVÁ, J. – BABULICOVÁ, Z. – ZELENÁ, H. (ред.) 2013. Педагогічні та психологічні аспекти освіти. Нітра: ПФ УКФ у Нітрі. 2013, ISBN 978-80-558-0501-6, с. 179 – 187 [онлайн], [док. 2019-09-23]. Доступно в Інтернеті: http://www.kpg.pf.ukf.sk/publikacje/aspekty_edukacji.pdf
SLEZÁKOVÁ, T. – TIRPÁKOVÁ, A. 2006. Адаптація дитини до школи – Сучасні погляди на педагогічну теорію та практику. Нітра: ПФ УКФ у Нітрі. 2006. 191 с. ISBN 80-8050-968-9
SYSLOVÁ, Z. 2017. Вчитель у дошкільній освіті та його підготовка до професії. Брно: Масариків університет. 2017. 257 с. ISBN 978-80-210-8476-6
YOSHIKAWA, H. та ін. 2013. Інвестування в наше майбутнє: Емпірична база з дошкільної освіти. Society for Research in Child Development. [онлайн], [док. 2019-05-11]. Доступно в Інтернеті: https://www.fcd-us.org/assets/2016/04/Evidence-Base-on-Preschool-Education-FINAL.pdf