Бар'єри в освіті соціальних клієнтів

Бар'єри в освіті соціальних клієнтів

Вступ

Уявлення людини про саму себе та сприйняття самої себе, тобто образ своєї особистості (самообраз), багато в чому впливає на те, які потреби та цілі пов'язані з її самоповагою та з мотивами особистісного розвитку і самореалізації даної людини.

Це стосується також впливу на освітні потреби соціальних клієнтів, а також на цілі навчання соціальних клієнтів. Зусилля освітніх соціальних працівників як соціальних педагогів дорослих, а також інших фахівців, які залучені до освіти (виховання та навчання) соціальних клієнтів, мають бути спрямовані як на підвищення впевненості в собі соціальних клієнтів, так і на зниження високої самокритичності соціальних клієнтів, якщо мова йде про перспективи особистісного та соціального розвитку соціальних клієнтів.

Дорослі люди зазвичай висловлюють більші чи менші побоювання щодо того, що їм доведеться в дорослому віці чомусь новому вчитися, а також і навчитися. Однак головним інструментом і водночас способом освітньої соціальної допомоги є саме навчання людей протягом освітнього процесу, тобто навчально-виховного процесу. Якщо це хоча б трохи можливо, соціальні клієнти повинні вчитися і навчитися новим і необхідним для них речам. Інакше змінити особисті соціальні умови та власну життєву ситуацію вони не зможуть. Освітні соціальні працівники повинні допомагати соціальним клієнтам у подоланні їхніх власних бар'єрів навчання та здобуття освіти. Бар'єри освіти дорослих ідентифікувала на основі свого дослідження нідерландська авторка G. D´hertefelt (2000) наступним чином:

Інформаційні бар'єри стосуються: подолання нестачі та недоступності належної інформації, подолання пасивності у пошуку інформації, підтримки інтересу та уваги до інформації про освіту дорослих.

Ситуаційні бар'єри стосуються: подолання нестачі часу, організації режиму дня, подолання нестачі ресурсів на навчання, особистих сімейних умов, робочих умов, просторових умов, можливостей участі в освіті дорослих. Інституційні бар'єри стосуються: подолання неналежних та невідповідних форм навчання, змісту навчання, неадекватних запропонованих освітніх заходів, подолання недоліків в організації освіти дорослих.

Психологічні бар'єри стосуються: подолання суб'єктивних – психічних перешкод у навчанні, наприклад, побоювання щодо освітньої діяльності, щодо групи, подолання страху перед невдачею, перед зниженою здатністю до навчання, подолання побоювання щодо особистості педагога дорослих (вихователя та вчителя), щодо стилю ведення освітньої діяльності, щодо неповаги до своєї особистості, щодо нехтування автономністю та досвідом дорослої людини під час освітньої діяльності.

Завдання освітнього соціального працівника

У подоланні психологічних бар'єрів в освіті дорослих, безумовно, має значну роль педагог дорослих, в освітній соціальній роботі йдеться про освітнього соціального працівника. Від педагога дорослих, згідно з M. Tennant (1990, с. 106) і, на нашу думку, так само від освітнього соціального працівника, очікується, що він буде компетентно:

• допомагати дорослим особам зрозуміти та прийняти свою роль людини, що навчається;
• підтримувати та заохочувати індивідів розпізнавати свій унікальний стиль навчання, а також свій стиль пізнання;
• використовувати різні підходи в освіті дорослих, які підтримують та полегшують процес навчання дорослих;
• створювати таке освітнє середовище та атмосферу в групі, які підтримують творчість та відмінні стилі навчання дорослих;
• створювати такі умови, якими підтримується кооперація, дорослі вчаться один від одного.

Залучення соціальних клієнтів до власної освіти

Інформування та переконання соціальних клієнтів — це завжди адресний процес, тобто зовнішньою мотивацією, яка навіюється важливою інформацією про освіту, мають бути охоплені конкретні соціальні клієнти. Інформація має бути для соціального клієнта важливою — вона повинна мати для нього особисте значення. Клієнт опрацьовує інформацію по-своєму, оскільки здобуття досвіду та спосіб опрацювання і використання інформації є особистісно унікальними. Тобто соціальні клієнти володіють власною стратегією опрацювання інформації. Стратегія опрацювання інформації стосується вибору, категоризації та інтерпретації інформації. Стратегія індивідуального опрацювання та використання інформації створює підґрунтя особистої оцінки дійсності, ситуації, проблеми, а також особистісно унікального сприйняття та пізнання дійсності. Соціальний клієнт створює певне уявлення — образ даної реальності, даної ситуації, даної проблеми. (M. Machalová, 2013.)

«Когнітивний стиль» або «стиль навчання» соціального клієнта виражає те, як соціальний клієнт приймає, опрацьовує та організовує інформацію. Для освітніх соціальних працівників та інших педагогів дорослих важливо усвідомити, що люди мають відмінні когнітивні стилі.

Повага до унікальності когнітивного стилю має відображатися в індивідуальному підході в освіті (вихованні та навчанні) дорослих та в навчанні дорослих людей. M. Nakonečný (1997) вказує на те, що процеси навчання є важливішими, ніж техніки викладання, а також наголошує, що люди мають сильні та слабкі сторони у навчанні. Дорослих, людей, які навчаються, потрібно поважати в тому, що вони вчаться по-різному і власним унікальним способом.

Когнітивні стилі навчання дорослих осіб

D. Kolb та R. Fry визначили когнітивні стилі у дорослих осіб, які ми наводимо з публікації M. Tennant (1990, с. 103 - 104):

Ситуаційні стимули до освіти та до навчання соціальних клієнтів

Збудження освітніх потреб залежить від рівня теоретичного та практичного пізнання дорослих осіб, а також від їхньої освітньої ситуації та освітнього середовища.

Найсильнішими стимулами для виникнення освітніх потреб є цільові об'єкти, реально присутні в ситуації, в якій перебуває доросла людина, або за якими вона опосередковано спостерігає (наприклад, перегляд бесіди, дискусії на телебаченні чи радіо, симпатія до педагога — тобто лектора чи консультанта на якомусь освітньому заході, задоволеність змістом конкретної освітньої діяльності, оцінка нових підходів в освітньому процесі, радість від присутності інших людей в освітній групі, мотивація творчою та спонтанною освітньою діяльністю тощо).

Чим більше освітніх стимулів у даній ситуації і чим вони цікавіші для дорослої людини, тим більше освітніх потреб у неї виникає (це може бути потреба в особистому престижі, потреба в допитливості, потреба отримати особисту вигоду тощо).

Чим вища складність освітнього середовища (що стосується кількості та різноманітності освітніх стимулів), тим більше можливостей має доросла особа для задоволення кількох освітніх потреб одночасно, і тим більше виникає нових освітніх потреб.

Якщо освітнє середовище бідне на стимули до навчання (наприклад, у ньому бракує освітніх стимулів), то в людей виникає менше освітніх потреб. Брак шкіл або їхня важча доступність, нестача та недоступність бібліотек і книг, а також інших освітніх стимулів, разом із браком можливостей для навчання, призводить до низької мотивації людей до навчання та здобуття освіти. У такому разі компенсацією може бути потенціал освітніх потреб у людей та їхня сильна мотивація до навчання та здобуття освіти. (Krech - Crutchfield - Ballachey, 1968, с. 111-112.)

Виникнення освітніх потреб ззовні під впливом освітнього середовища ми вважаємо одним із пріоритетів залучення клієнтів до освітньої соціальної роботи. У процесі освітніх заходів та діяльності соціальним клієнтам надається соціальна допомога шляхом надання можливості задовольнити низку нижчезазначених потреб, але насамперед — задоволення їхньої потреби в самореалізації. Конкретно йдеться про задоволення таких потреб соціальних клієнтів (M. Machalová, 2014):

• потреба в допитливості (бути поінформованим, пізнавати),
• потреба в об'єднанні (бути в присутності інших осіб),
• потреба в альтруїзмі (допомагати іншим),
• потреба у владі (керувати іншими, ситуацією, обставинами),
• потреба в престижі (бути шанованим і визнаним),
• потреба у визнанні (бути компетентним, високо оціненим),
• потреба в самореалізації (робити те, до чого є здібності, хист, талант, відповідно до рис власної особистості).

Лише додамо, що освітнє соціальне середовище, яке є багатим на міжособистісні стосунки, соціальну комунікацію та освітні стимули, мотивує дорослих соціальних клієнтів до навчання та здобуття освіти, а тим самим і до розвитку власної спроможності до життя.

На закінчення

Чому корисно займатися залученням соціальних клієнтів до їхньої власної освіти? Через освіту клієнтам освітньої соціальної роботи надається допомога у формуванні власної особистості та досягненні психосоціальної зрілості, а також допомога у наповненні сенсу свого життя. Переживання сенсу життя пов'язане з потребою у власній ідентичності (відчутті унікальності та змістовності життя), з потребою у приналежності (переживанні соціальних та міжособистісних стосунків), з потребою творити (ідеї, стосунки, речі), з потребою в цілісності власної особистості (яка випливає з переживання задоволення від того, що життя має свій порядок, сенс і безперервність).

Автор: Prof. PhDr. Mária Machalová, CSc. Література:

D´HERTEFELT, G. 2000. A Question of Choices (A reference framework and tools for target group policy within basic education). In: Faceletten 17, VOCB, Brussels 2000. KRECH, D. – CRUTCHFIELD,R.S. – BALLACHEY, E.L. 1968. Človek v spoločnosti. vyd. SAV, Bratislava. MACHALOVÁ,M. 2013. Preventívna sociálna práca - Edukačná paradigma v sociálnej práci. Prešovská univerzita, Prešov. MACHALOVÁ,M. 2014. Edukačná sociálna práca. Prešovská univerzita, Prešov. NAKONEČNÝ, M.1997. Psychologie osobnosti. Academia, Praha. TENNANT, M. 1990. Psychology and Adult Learning. Routladge, London and New York.