Багато людей уявляють собі під поняттями захищена майстерня та соціальне підприємство, що вони працюють за однаковим принципом. Однак це не так. У цьому блозі ми покажемо їхні відмінності.

Згідно із законом № 5/2004, § 55, захищена майстерня визначається як робоче місце, на якому юридична або фізична особа створює понад одне робоче місце для громадянина з інвалідністю, який має ускладнений доступ до ринку праці. Робочі умови, включаючи графік роботи та вимоги щодо продуктивності праці, адаптовані до стану здоров'я працівника.

Простими словами, захищені майстерні призначені насамперед для людей з різними видами інвалідності, які через свій стан здоров'я мають обмежені можливості працевлаштування. Часто вони виникають за ініціативи батьків, які мають дітей з інвалідністю і важко знаходять роботу. Прикладом є захищена майстерня TOP Art у Братиславі.

Про соціальні підприємства написано в законі № 112/2018. Під § 5 є Соціальне підприємство та підприємство з соціальним впливом. Соціальне підприємство — це суб'єкт соціальної економіки, який систематично, самостійно, від свого імені та на свій ризик здійснює господарську діяльність.

У соціальних підприємствах не обов'язково повинні працювати лише люди з інвалідністю, а й люди, які довгий час не можуть працевлаштуватися (мами після відпустки по догляду за дитиною, люди з низьким рівнем досвіду роботи). Соціальні підприємства можуть створювати самоврядування, міста, селища.

Соціальні підприємства працюють у Словаччині вже 7 років. Про це оголосив на своїй прес-бесіді пан міністр соціальних питань та родини СР, яку відбулася 6.11.2025. На цій прес-бесіді також було оголошено, що найбільший розквіт соціальних підприємств припав на 2023 рік, коли прибуток соціальних підприємств склав 7 000 000 євро. Головною темою прес-бесіди, однак, стало те, що будуть проводитися перевірки соціальних підприємств. Ці перевірки будуть проводитися під керівництвом Найвищої контрольної палати. Більше ви можете дізнатися з прес-бесіди за цим інтернет-посиланням: https://www.ta3.com/relacia/1019147/tb-e-tomasa-a-l-andrassyho-o-posilneni-kontroly-socialnych-podnikov

Імпульс до створення соціальних підприємств приніс глобальний економічний кризу 2009 року, яка викликала широку незадоволеність суспільства функціонуванням світової економічної системи. Це спонукало інтерес до більш інклюзивних та плюралістичних економічних моделей.

У 2013 році Європейська комісія запустила дослідження в 29 європейських країнах, де було знято потребу у соціальних підприємствах. На наведеному нижче зображенні показані країни зі специфічними правовими формами або законами для соціальних підприємств.

  • Фінляндія, Литва та Словаччина мають закони, спрямовані на інтеграцію до праці.
  • Італія є єдиною країною, яка має закон про соціальні спілки, а також закон про соціальні підприємства.
  • Польща має специфічну правову форму для соціальних підприємств.

Джерело: Карта соціальних підприємств та їхніх екосистем у Європі, Короткий виклад. Ref. Ares(2014)3811561 - 17/11/2014. Європейська комісія 2014. Доступно: https://ec.europa.eu/docsroom/documents/7561/attachments/1/translations/en/renditions/pdf (23.11.2025)

Сумка доброї практики соціальних підприємств, наприклад, у Франції — Groupe SOS. Це соціальне підприємство діє в широкому спектрі сфер, включаючи соціальні послуги, медичний догляд, освіту та екологію. Воно наймає понад 20 000 людей і експлуатує тисячі закладів, спрямованих на допомогу вразливим групам (пенсіонери, діти, безробітні та люди без дому). На наших північних кордонах країни в Нижній Сілезії є соціальне підприємство Panato. Воно зосереджене на різних активностях, і на початку його члени працювали на волонтерській основі, при цьому всі прибутки інвестувалися в розвиток ініціативи. У нас на Словаччині найбільш розквітлим соціальним підприємством є Bivio. У цьому соціальному підприємстві працює пансіонат з рестораном та іншими послугами для людей. У цьому соціальному підприємстві переважно працюють люди з ментальною інвалідністю. Оскільки про захищені майстерні та соціальні підприємства можна було б написати набагато більше, я подумаю про те, щоб зробити з цього блогу більш професійну статтю.

Про захищені майстерні та соціальні підприємства можна було б написати набагато більше. Тому я думаю, що розширю цей блог і перетворю його на професійну статтю, яка буде детальною присвяченою законодавчому рамку, прикладам доброї практики та можливостям розвитку соціальної економіки в Словаччині, а також за кордоном.

Авторка: Мр. Михайла Лоркова Контакт з авторкою: michaela.herdova05@gmail.com