Чи доглядальниця невидима, як ангел? Чи про неї просто забули? Власне, така незначна професія? І чи справді вона незначна або непотрібна? А якщо потрібна, то чому не визначна? Чому їй приділяється найменше уваги?

Зараз перша година тридцять п'ять хвилин пізнього вечора. Останніми ночами мені важко заснути. Я можу обрати, що робити. Найрозумнішим і водночас найвідповідальнішим щодо власного здоров'я було б намагатися заснути. Іншою альтернативою було б увімкнути телевізор. Але він не допомагає мені засинати, скоріше навпаки. Він відкриває мені нові горизонти та приносить нові знання. Щоправда, це не словацьке телебачення, яке я дивлюся вечорами останні три роки, але я вдячна, що вже не відчуваю різниці між словацькою та німецькою мовами, коли дивлюся якусь передачу чи фільм. Власне, чому я дивуюся, що не можу заснути. Перед тим як поцілувати чоловіка на добраніч, із закладеним носом я зізналася йому, що дивилася гарний, але сумний фільм. На що він мені сказав: «З тим самим ти прийшла до ліжка і вчора». Я не знаю, як називався фільм, але головними героїнями були піаністка, яка захворіла на БАС. Для тих, хто про це ще не чув, я дещо знайшла в інтернеті:

«БАС — це прогресуюче нейродегенеративне захворювання, яке вражає нервові клітини в головному та спинному мозку. Воно руйнує моторні нейрони, які після цього не здатні надсилати імпульси до довільно керованих м'язів. Через це втрачається здатність керувати рухами м'язів і контролювати їх. На початку хвороба лише послаблює м'язи, пізніше впливає на дрібну моторику. Поступово вражає передпліччя, а зрештою і всі руки. Пацієнти дуже швидко втрачають здатність дбати про себе, перестають ходити, контролювати мімічні м'язи, стають повністю паралізованими. На останніх стадіях вони отримують спеціальне нутритивне харчування, перебувають на штучній вентиляції легень із 24-годинним медичним доглядом».

Другою героїнею була молода дівчина, яка спочатку супроводжувала хвору піаністку, згодом доглядала її і, врешті-решт, стала найважливішою людиною, якій піаністка довірила не лише свої останні дні життя, а й рішення про те, що вона не хоче помирати в лікарні під апаратами, а натомість обере швидшу, але від того боліснішу смерть удома з власними вдихами й останнім видихом.

Це був лише фільм!

Справді? Ні, це був не просто фільм, це була екранізована історія про людину, яка залежить від доглядача/доглядальниці, і про людину, яку ми всі хотіли б мати поруч, якби щось подібне сталося з нами чи нашими найближчими. Чому я пишу про це вам, доглядальницям? Адже ви з такими історіями стикаєтеся часто.

Перш ніж почати писати цей блог, я вирішила, що люди, які живуть навколо нас, мене, вас, моїх близьких, повинні більше знати про вашу професію.

Хто ж така доглядальниця? Я знаю, що не зможу описати вашу роботу в одному блозі, тому вирішила написати читанку для доглядальниці та доглядача. Такий буквар, у якому літери перетворюватимуться на склади, склади на слова, а слова поєднуватимуться в речення, які мали б нас чомусь навчити.

Ви запитаєте, чому доглядальниця має чогось вчитися, якщо вона вже пройшла 220-годинний курс і кілька сотень годин практики? Бо так треба.

Тому що її професія — одна з найважчих, навіть якщо наші політики досі цього не усвідомлюють. Вони сподіваються, що їхня життєва історія так не закінчиться, а якби й закінчилася, то вони ж мають і матимуть зв'язки та трохи більше грошей, ніж ми, смертні, і влаштуються в заклад підвищеного комфорту або наймуть приватну доглядальницю.

Справді? Можливо, заклад підвищеного комфорту — так, і, можливо, доглядальницю також, але яку? Кваліфіковану, хорошу? Яка вона — кваліфікована і хороша доглядальниця?

Якщо ми почнемо з першої літери алфавіту, літери А, то, можливо, вам як перші слова спадуть на думку Адам і ангел. Ну добре. Це слова на А, але що в них спільного? Коли ви зараз читаєте цей блог, спробуйте зупинитися, не читайте далі, а поміркуйте самі. Ви обов'язково дійдете дивовижних висновків. Що ж спало на думку мені?

Адам у Біблії, Книзі Книг, є символом сотворення людини за образом Божим.

Він створив її як чоловіка і жінку. Символічний образ єднання жінки та чоловіка відкриває нам істину, що людині недобре бути одній. Людина має бути на землі людиною для іншої людини.

Якщо людина втрачає людину, вона втрачає Бога. Якщо вона втрачає Бога, вона втрачає себе. «Господи, не маю людини, щоб вона мене опустила в купальню, коли збуриться вода; а поки я підходжу, інший уже сходить переді мною». Цими словами хворий у Витезді відповів Ісусу, коли той запитав його, чи хоче він бути здоровим?

Цю біблійну історію не потрібно екранізувати. Ми можемо бачити її в нашому реальному житті.

Я рада, що в медіа розгорнулася дискусія про доглядальниць і про те, що їх у нас бракує. «Господи, я не маю нікого, не маю людини, яка б мені допомогла». «Коли один відомий журналіст запитав у жінки з дуже важкою інвалідністю, чи боїться вона смерті, вона відповіла йому: „Зовсім ні, але я боюся, що доживу до одного ранку, коли мені нікому буде подати навіть склянку води“».

Коли я зустрічаюся з вами під час вашої роботи в закладах соціальних послуг і запитую клієнтів про їхню думку про вас, вони часто кажуть мені, що ви — ангели. «Сестричко, ви наш ангел». Вони не називають вас доглядальницею, тому що для них ви — сестричка, яка не лише годує їх, миє, але й дає ліки, супроводжує до лікарні та часто перебуває поруч, навіть коли їм смертельно сумно.

Що має спільного Адам — символ людини — з ангелом? Ангел є символом провідника, який приходить щось нам сказати або просто йде поруч, щоб ми почувалися в безпеці, або веде нас шляхом, яким ми маємо йти, чи підтримує нас.

Бути хорошою та кваліфікованою доглядальницею — це бути хорошою людиною.

Бути хорошою доглядальницею — це коли ви усвідомлено перебуваєте з людьми, які вас потребують. Усвідомлено їх слухаєте, усвідомлено з ними розмовляєте, усвідомлено доглядаєте їх. Просто кажучи, ви не просто на роботі, ви — з ними. Ви для них і Адам, і ангел. Ви маєте для них час.

Перш ніж я напишу вам щось про літеру Б для вашого букваря, напишіть ви мені, які слова чи навіть речення ви додали б до букваря доглядальниці на літеру А. У мене їх більше. Але блог має бути коротким.

Бажаю вам доброї ночі та благословенного нового дня. Іду спати, бо вранці треба йти на роботу.

Автор: PhDr. Mária Kovaľová, PhD. MHA

Авторка є теологинею зі спеціалізацією на дияконічній соціальній роботі та магістеркою громадського здоров'я зі спеціалізацією на управлінні документацією та управлінні ризиками. З 1991 року займається доглядом із фокусом на людей похилого віку. Є консультанткою та аудиторкою якості у сфері соціальних послуг. З 2014 року — президентка Asociácia odborných pracovníkov v sociálnych službách та співзасновниця OZ Planéta malého prínca. www.aopss.sk