Татауїн (Туніс), 21 серпня 2011 року – Цього тижня тривала наша програма в готелі Les Alizes у співпраці з туніською школою Mezraya. До навчання дітей додався також курс рукоділля для жінок – вони вчилися виготовляти традиційні вишивані хустки. У понеділок цей проєкт офіційно завершується, але вже в п'ятницю майже половина сімей виїхала з готелю й повернулася додому до Лівії. Лінія фронту помітно просунулася, і саме зараз говорять про дуже стрімкий розвиток подій. Усюди відчувається напруга й хвилювання. Лівійські родини, які поки залишаються в Тунісі, дедалі частіше телефонують родичам у Лівію, а журналісти, які вже майже були на шляху додому, змінюють свої плани й після короткого відпочинку в одному з готелів у прикордонні знову повертаються на місця боїв, щоб супроводжувати революційні гвардії, які наступають.
Однак і в місцях, де бої вже вщухли, все ще криється багато небезпечних пасток, насамперед для дітей. Нерозірвані боєприпаси є великою спокусою передусім для хлопчиків, але гра з ними часто закінчується трагічно. Тому організація MaG підготувала просвітницьку програму для лівійських дітей, завдяки якій вони мають навчитися правильно реагувати в разі виявлення небезпечного предмета. Частиною програми є також проста розмальовка формату А4, яку за завданням MaG намалював Hector – чоловік нашої клоунеси Mimi.
У межах співпраці з організацією MaG ми надрукували 8000 примірників цієї просвітницької розмальовки, а до цього закупили також 8000 наборів маленьких олівців. Матеріал призначений для лівійських дітей у Тунісі, але також до кінця цього року розповсюджуватиметься разом із гуманітарною допомогою безпосередньо в Лівії. Він також потрапить до дітей у лівійських школах.
Історія в розмальовці проста: хлопчик Алі нарешті повертається з родиною додому до Лівії та з нетерпінням чекає на те, як гратиме з друзями у футбол. Вони радо зустрічають його, але показують малюнок різних видів боєприпасів і попереджають, що це небезпечно. Згодом Алі йде з м'ячем до друзів і дорогою знаходить нерозірвану бомбу, яка стирчить із землі. Він уже знає, що не можна наближатися, а слід розповісти про знахідку батькові. Той кличе військового, який позначає місце з бомбою й показує хлопчикові безпечніше місце для гри. За мить Алі з друзями вже весело б'є по м'ячу та забиває гол...
Під час першого розповсюдження для лівійських дітей у Татауїні ми мали змогу переконатися, що історія зрозуміла й навіть менші діти осягнули її суть. Приємною несподіванкою було й те, що малюнки сумлінно розфарбовували навіть старші, а також долучилися деякі батьки. Водночас інструктори індивідуально розмовляли з дітьми про цю історію. Ми почули й кілька жахливих історій із реального життя, якими одразу охоче поділилися батьки. Вони дуже високо оцінили діяльність, спрямовану на захист їхніх дітей. Щоб діти не лягали спати з неприємними образами воєнних сцен, на завершення їх розвеселила клоунеса Mimi. Адже весь захід відбувався пізно ввечері.
Схожий захід ми повторили й у Клубі жінок і дітей у Татауїні, який фактично також є табором для біженців. Про сім'ї з дітьми тут піклуються переважно лівійці з діаспори, які з цією метою створили й неурядову організацію. Хоча турбота тут надзвичайно добра, діти радо ототожнюють себе з історією Алі. Вони з нетерпінням чекають на швидке повернення додому та безпечну гру з друзями...
Daniel Dräxler, директор ADRA Slovensko, улітку 2011 року працював у туніському Татауїні в міжнародній команді, яка надавала допомогу лівійським біженцям. Унаслідок кризи в Лівії країну, за оцінками Medzinárodná organizácia pre migráciu, покинуло майже три чверті мільйона людей, приблизно 300 тисяч вирушили до Тунісу. На допомогу біженцям у Тунісі Міністерство закордонних справ СР виділило для ADRA Slovensko грант у розмірі 15 000 євро з програми SlovakAid. Допомога була спрямована на покращення життя лівійських дітей у чотирьох таборах для біженців у Дехібі, Ремаді та Татауїні. Більше інформації — у блозі D. Dräxlera на сайті www.adra.sk.
Фото: Daniel Dräxler і маленькі біженці з Лівії. Архів ADRA Slovensko, Daniel Dräxler
Стаття вийшла в бюлетені Rozvojová pomoc - Jeseň 2011. Його видає Platforma mimovládnych rozvojových organizácií (MVRO), яка є об'єднанням юридичних осіб — парасольковою організацією 31 (23 дійсних членів і 8 спостерігачів) словацьких неурядових організацій, які займаються переважно міжнародною допомогою з метою розвитку та гуманітарною допомогою. http://www.mvro.sk