Вступ

Концепція едукаційної соціальної роботи як інноваційного компонента в системі соціальної роботи як суспільної науки, галузі навчання та соціальної допомоги є результатом нашої багаторічної теоретичної та практичної педагогічної діяльності, досліджень, а також нашого твердого переконання в тому, що:

  1. Духовна бідність веде до бідності матеріальної, тому для соціальної роботи принципово важливо демонструвати свою ідентичність як науки, галузі навчання та практичної діяльності також шляхом спрямування своєї суспільної користі на розвиток соціальної самодопомоги людей з метою підвищення їхньої соціальної та психічної зрілості й відповідальності за власне життя.
  2. Соціальна робота має бути ефективною та реальною (а не лише декларованою) підтримкою соціального здоров'я, іншими словами — підтримкою соціальної комунікації та соціальних відносин, що зміцнюють соціальну та психічну інтеграцію й адаптацію людей у їхньому життєвому середовищі, яка є як доказовою, так і підкріпленою інструментами, доступними соціальній роботі;
  3. Першочергова мета соціальної роботи полягає не в лікуванні соціальних проблем і соціальної патології, а має являти собою реальну, а не лише декларовану програму соціального розвитку для підтримки та плекання соціального й індивідуального потенціалу людини.

Концепція едукаційної соціальної роботи базується на цілісному підході до розуміння індивіда, соціального середовища та їхнього взаємного динамічного зв'язку; системному підході до розуміння розвитку людини як індивідуальної системи всередині соціального середовища та освітніх систем; гуманістичному підході до розуміння змісту та значення освіти як способу соціальної допомоги, спрямування до самодопомоги та розвитку власного потенціалу. Таким чином, концепція являє собою перетин освітньої та консультативної парадигм соціальної роботи.

Концепція едукаційної соціальної роботи обумовлена контекстом умов життя людей у сучасну епоху постмодерну. Ми вважали більш ніж важливим вказати на взаємну соціальну детермінацію людини та суспільства і в такий спосіб підкреслити взаємну повагу та відповідальність індивідів, соціальних груп і суспільства в цілому. Те, що відбувається з однією людиною, є приватною, але водночас і суспільною справою. Недостатньо пропонувати людям разову соціальну допомогу. Бажано навчати людей і спрямовувати їх до самоусвідомлення та соціальної самодопомоги з метою розкриття індивідуального потенціалу особистості. Причина зрозуміла: саме в людях ми маємо шукати сенс життя та джерело змін у їхньому житті. Лише тоді вони зможуть долати життєві труднощі та реалізовувати свої дари й таланти.

Обґрунтування концепції едукаційної соціальної роботи

Ми вирішили відкрити науковий дискурс, щоб висловити власну професійну думку та погляд на наукову й практичну реальність у сфері знань едукаційної соціальної роботи.

Що таке соціальна робота? Спрощена відповідь може бути такою: наука, дослідження та практика в соціальному житті людей, зосереджені на індивіді під час роботи на мікрорівні соціального життя; зосереджені на соціальних групах і спільнотах під час роботи на мезорівні; зосереджені на соціальних цілісностях (нація, держава) під час роботи на макрорівні соціального життя.

Що робить предмет соціальної роботи як науки специфічним? Що робить специфічним його теоретичне відображення в соціальному житті людей?

Атрибут «соціальний» можна знайти в предметі багатьох наук, наприклад, соціальна філософія, соціальна антропологія, суспільні науки — соціологія, соціальна психологія, соціальна педагогіка, соціальна андрагогіка, соціальна медицина, соціальна біологія тощо.

Це означає, що єдиною відмінністю між усіма вищезгаданими науками з прикметником «соціальний» у назві є наукова проблема. Наукова проблема є центром наукового та дослідницького інтересу конкретної науки.

Соціальна проблема

Науковою проблемою в соціальній роботі є соціальна проблема — індивіда, соціальних груп або соціальних спільнот. Соціальна проблема буває більш або менш складною. Загалом вона вимагає комплексного вирішення, оскільки одна й та сама соціальна проблема стосується як окремої людини, так і певної соціальної групи, в якій вона живе, а також певного суспільства, громадянином якого вона є. Це означає, що соціальні проблеми завжди містять кілька вимірів (є багатовимірними). Зазначимо такі виміри соціальної проблеми особистості: вимір духовного та психологічного досвіду; вимір соціальної інклюзії або ексклюзії; вимір різноманітної людської діяльності — роботи, захоплень; вимір соціальних ролей — ролей у сім'ї, на робочому місці, у неформальних групах друзів, сусідів, спільноти, ролей у громадському житті, ролей у формальних групах у школі, на робочому місці, в групах за інтересами, політичній партії; вимір здоров'я, культурний вимір та інші. (M. Machalová – P. Senko, 2018)

Соціальна проблема як фокус наукового, дослідницького та практичного інтересу соціальної роботи має різні причини (детермінанти) та різний характер (аспекти) у різних людей. Навіть якщо вона видається однаковою проблемою, це не так. Наприклад, факт безробіття породжує дуже різні соціальні проблеми для кожної окремої безробітної людини. Говорячи про індивідуальну чи групову соціальну проблему, необхідно ретельно аналізувати причини, а також людину чи групу, які є суб'єктом соціальної проблеми, тобто враховувати різну детермінацію проблеми і, відповідно, різні аспекти соціальної проблеми.

Кожна соціальна проблема зазвичай викликана кількома детермінантами. Якщо взяти до уваги той факт, що конкретна людина — соціальний клієнт — є єдністю духовного, психологічного, соматичного та соціального аспектів людського існування, її потенційна соціальна проблема завжди є проблемою «всієї людини». Соціальна проблема безробіття може виявлятися не лише як зміна або втрата фінансового доходу, але й як розбіжності в сімейному житті, погіршення стану здоров'я, психічні розлади, деградація на духовному та розумовому рівні. Однією з причин соціальних проблем можуть бути особистісні обмеження, проблеми зі здоров'ям, вікові або освітні обмеження людини.

Індивідуальна соціальна проблема водночас є духовною та філософською проблемою конкретної людини, оскільки вона стосується її життєвих цінностей. І разом із тим це проблема здоров'я, оскільки вона пов'язана із загрозою життю людини, а також психологічна проблема, оскільки вона зачіпає психіку, поведінку та вчинки людини. (M. Machalová – P. Senko, 2018.)

Соціальна робота

Беручи до уваги природу соціальної проблеми, ми припускаємо, що предмет науки соціальної роботи має багато вимірів. Його можна розглядати як предмет високої складності та певною мірою як парасольковий предмет науки, досліджень і практики соціальної роботи. Предмет соціальної роботи можна визначити так:

  • Теоретико-методологічний вимір соціальної роботи як емпіричної науки.
  • Методичний вимір соціальної роботи, тобто імплементація теорії та методології.
  • Практичний вимір соціальної роботи.

Теоретичні межі соціальної проблеми ↔ дослідницький і практичний метод ↔ впровадження на практиці (імплементація теоретичних знань у практику соціальної роботи у формі соціальної допомоги)

І навпаки: Впровадження на практиці (соціальна допомога) ↔ дослідницький і практичний метод ↔ наукова рефлексія соціальної проблеми (імплементація емпіричних знань у теорію соціальної роботи)

Теоретичні знання із соціальної роботи, доведені до конкретної реалізації соціальної допомоги, та подальші емпіричні знання, отримані із соціальної допомоги й укладені в рамки теоретичних знань, приводять нас до розуміння того, що допоміжний процес у соціальній роботі залучає багатьох фахівців як із галузі соціальної роботи, так і з інших наукових сфер та допоміжних професій.

Усіх їх об'єднує головна мета соціальної роботи — надання превентивної та реабілітаційної соціальної допомоги людям, які опинилися в матеріальній та соціальній скруті. Тому сумнівно й непродуктивно очікувати, що соціальна допомога надаватиметься виключно працівниками з дипломом у галузі соціальної роботи.

Надання соціальної допомоги залучає як соціальних працівників, так і фахівців, які спеціалізуються в інших важливих галузях, необхідних для надання різноманітних форм соціальної допомоги: правової, медико-санітарної, психологічної, духовної, освітньої соціальної допомоги тощо.

Цей факт є наслідком специфіки соціальної роботи як науки та практики. Як ми вже зазначали, предмет соціальної роботи є мультидисциплінарним і визначається міждисциплінарними перетинами. (Наприклад, освітня соціальна робота є перетином результатів знань соціальної роботи та соціальної педагогіки). Предмет соціальної роботи характеризується трансдисциплінарністю, тому він виходить за межі наук, що входять до соціальної роботи і з яких вона виникла.

Соціальна робота має власний теоретичний, методологічний і праксеологічний науковий потенціал. Слід зазначити, що в рамках тривалого процесу емансипації соціальної роботи як науки, галузі навчання та соціальної практики, вона також використовує адаптовані методи інших наук: політичних наук, економічних наук, соціологічних наук, духовних наук, філософських наук, психологічних наук, культурології, медичних наук, юридичних наук.

Концепція — Освітня соціальна робота

У цій статті представлено теоретичну концепцію як систему абстрактних ідей, теоретичних конструктів та індикаторів освітньої соціальної роботи, а також як аспект її емпіричної реальності. Однак теоретична концепція потребує уточнення та конкретизації на основі операціоналізації теоретичних понять, що означає досягнення їхньої максимально можливої точності у зв'язку з емпіричною реальністю.

Метою освітньої соціальної роботи є використання освітньої діяльності для підтримки розвитку та плекання творчого потенціалу людини в кризових соціальних подіях і ситуаціях, для підтримки творчої особистості. (Homo creans).

Соціальна робота визначається як теоретична й прикладна наукова дисципліна, мультидисциплінарна професія та практична соціальна діяльність. Її завдання — розробка інструментів ефективної соціальної допомоги для окремих осіб, груп, громад. Соціальна робота розглядається як мультидисциплінарна галузь наукового знання, дослідницька сфера та спеціалізована практична діяльність.

A. Tokárová (2003, p.52) вважає, що «трансдисциплінарність є ознакою, характерною для наук, відкритих до сприйняття знань інших наук, здатних обробляти, транслювати та передавати оновлені знання інших наук, а не лише тих, з яких вони спочатку черпали імпульси та знання».

Атрибути соціальної роботи випливають із тенденцій розвитку соціальної роботи як науки, а також «зі складності соціальної динаміки та багатофакторної обумовленості практичних проблем, які є предметом її дослідження і водночас об'єктом соціальної роботи як професійної діяльності». (A. Tokárová – A. Matulayová, 2008, p.111.)

Концепція освітньої соціальної роботи виражає

  1. Відображення того, як теоретичні та емпіричні аспекти соціальної роботи переплітаються з її допоміжними педагогічними науками, такими як соціальна педагогіка та соціальна андрагогіка. Ми припускаємо, що соціальна робота як наука виявляє потенціал для співпраці з різними іншими науками в міру переплетення знань і методів. Загалом (A. Tokárová, 2008, p.111), спочатку формується самостійна теоретична концепція, у нашому випадку освітня соціальна робота, і згодом ця концепція може утвердитися як галузь соціальної роботи.
  2. Відображення того, як перетинаються практична діяльність соціальної роботи та освіта — іншими словами, переплетення навчально-інструктивної та консультативної діяльності з реальністю практики соціальної роботи.
  3. Відображення того, як диверсифікується соціальна робота та створюються підсистеми. Однією з них є підсистема освітньої соціальної роботи. Теоретична і практична анатомія освітньої соціальної роботи формується на основі соціальної функції освіти дорослих. Диверсифікація відбувається внаслідок високої варіативності та полікаузальності соціальних подій, ситуацій і проблем у суспільстві.

Освітня соціальна робота входить до системи соціальної роботи таким чином

Теорія освітньої соціальної роботи як підсистема соціальної роботи як науки. Методологія та методика освітньої соціальної роботи як підсистема досліджень у соціальній роботі.

Практична діяльність освітньої соціальної роботи як підсистема практики соціальної роботи. Освітня соціальна робота представлена участю у вирішенні соціальних подій і проблем людей на етапах їх: ідентифікації, профілактики, вирішення та оцінки ефективності вирішення. Освітня соціальна робота реалізується в різних формах (M. Machalová, 2013, 2014):

  • Превентивна освітня соціальна робота — як спеціалізована підтримка первинної профілактики (соціальне виховання, просвітництво).
  • Соціалізуюча та ресоціалізуюча освітня соціальна робота — як професійна підтримка вторинної профілактики (соціальне виховання, освітнє соціальне консультування, соціотерапія).
  • Реабілітаційна освітня соціальна робота — як професійна підтримка третинної профілактики (соціальний післяреабілітаційний супровід, групи та діяльність самодопомоги).

Алгоритм реалізації освітньої соціальної роботи:

Індикація ↔ профілактика ↔ пропозиції щодо вирішення ↔ інтервенція ↔ оцінювання вирішення соціальних проблем людей, через цілеспрямовану діяльність і в межах неперервної соціальної освіти та неперервного едукаційного соціального консультування, на нашу думку, є одним із багатьох мисленнєвих процесів, що використовуються при створенні теоретичного підґрунтя, яке формує основу для розробки освітніх програм, орієнтованих на потенційних і реальних клієнтів соціальної допомоги та соціальних послуг. З індивідуального погляду, зміст та інструменти соціальної допомоги в межах едукаційної соціальної роботи пов'язані з тим, що життя людини має соціальний аспект і вимагає від неї постійної адаптації шляхом навчання. Це має стимулюватися едукаційними соціальними програмами. Вплив соціальної освіти (освіта, навчання, консультування) у сфері соціальної допомоги та соціальних послуг не можна ігнорувати, оскільки будь-яка форма вирішення матеріальної чи соціальної потреби є втручанням у соціальну та психічну адаптацію людей, а також у цілісність особистості соціального клієнта. Використання освітніх інструментів зазвичай є спробою, спрямованою на корекцію та зміну особистісного ставлення клієнта до своєї життєвої ситуації, соціальної події, соціальної проблеми. Із суспільного погляду освіта є систематичною допомогою людям. Освіта також завжди відігравала ключову роль у соціалізації, персоналізації та інкультурації людей.

Мета едукаційної соціальної роботи

Концепція едукаційної соціальної роботи є окресленням (M. Machalová, 2013, 2014): інноваційного виду, змісту та методів процесів виховання й навчання в соціальній роботі. Відправною точкою є той факт, що людина є системою, яка постійно розвивається, живе та проявляє себе як цілісність і єдність: Тіла ↔ Психіки (переживання та дія) ↔ Духовного аспекту (сенс життя) ↔ Соціального аспекту (спілкування та взаємини).

Метою едукаційної соціальної роботи з погляду клієнта є: Соціальна допомога клієнтам ↔ Спрямування клієнтів до самодопомоги ↔ Розвиток індивідуального потенціалу кожного клієнта.

Едукаційний вплив, навчання та консультування прагнуть досягти духовної, розумової, психологічної та соціальної зрілості людей, тобто досягти індивідуального рівня раціональних, емоційних, ціннісних і соціальних компетентностей та зрілості особистості.

Психологічна зрілість, що означає духовну, розумову та соціальну зрілість, знаходить відображення в поведінці та діях людини. Вона виявляється в тому, як людина психологічно долає соціальні стресові ситуації.

Завдання едукаційних соціальних працівників полягає в тому, щоб спрямовувати та супроводжувати соціальних клієнтів до самодопомоги, якщо соціальний клієнт звертається за нею, оскільки відчуває себе в соціальній небезпеці через вплив того, що сприймається ним як нестерпна соціальна депривація, фрустрація, соціальний конфлікт і стрес.

Рис. 1: Едукаційна соціальна робота як профілактика у формі соціальної допомоги для дорослих (copyright M.Machalová, 2013, 2014)

Концепція едукаційної соціальної роботи передбачає переплетення: Соціальної реальності та едукаційної реальності; соціального середовища та едукаційного середовища; соціальних процесів та едукаційних процесів. Вона підкреслює соціальну функцію освіти, яка пов'язана із соціальним розвитком людей та їхнім особистісним розвитком.

Висновки

Основою соціальної профілактики в межах едукаційної соціальної роботи є той факт, що соціальна проблема часто є видимим наслідком недоліків в освіті соціального клієнта, а тому соціальна проблема неодмінно є едукаційно детермінованою. Її вирішення залежатиме від актуалізації едукаційних потреб клієнта, від «індивідуально підібраної» освіти клієнта та якості едукаційного середовища.

Сенс теоретичної концепції едукаційної соціальної роботи та її ефективного впровадження в едукаційну соціальну практику буде очевидним тоді, коли соціальні клієнти, пройшовши едукаційні заходи, усвідомлять необхідність змін і почнуть діяти так, щоб досягти бажаних соціальних змін у своєму житті. Важливо вести людей до прийняття своєї частки відповідальності та мотивувати їх проявляти ініціативу й бути активними. Наступні слова філософа Сенеки можуть виразити підставу для особистісних і соціальних змін: «Упродовж усього життя потрібно вчитися жити».

Автор: Prof. doc. PhDr. Mária Machalová, PhD. Примітка: проф. — соціальної роботи доц. — андрагогіки PhDr. і PhD. — психології

Бібліографія

MACHALOVÁ, M. 2013. Preventívna sociálna práca - Edukačná paradigma v sociálnej práci. Prešov : Prešovská univerzita, 2013. 272 p. ISBN 978-80-555-0932-7. MACHALOVÁ, M. 2014. Edukačná sociálna práca. Prešov: Prešovská univerzita, 2014. 326 p. ISBN 978-80-555-1118-4. MACHALOVÁ, M. – SENKO, P. 2018. Životný obrat človeka z pohľadu biodromálnej psychológie a Autentické životné príbehy. ( Life´s turn - From Biodromal psychology point of view and The authentic life stories.) Bratislava: Inštitút výchovy a športu a Prohuman.sk. 319 p. ISBN 978-80-972795-2-3. TOKÁROVÁ, A. (et al.) 2003. Sociálna práca. (Kapitoly z dejín, teórie a metodiky sociálnej práce.) Prešov: Akcent Print, 2003. 573 p. ISBN 80-96836758. TOKÁROVÁ, A. – MATULAYOVÁ, A. (eds.) 2008. Sociálna pedagogika, sociálna práca a sociálna andragogika – aktuálne otázky teórie a praxe. Prešov: Prešovská univerzita, 2008, s. 111.

1 Концепцію едукаційної соціальної роботи авторка цієї статті опублікувала в таких монографіях: MACHALOVÁ, M. Preventívna sociálna práca - Edukačná paradigma v sociálnej práci. (Preventive social work - Educational paradigm in social work.) Prešov: Prešovská univerzita, 2013. MACHALOVÁ, M. Edukačná sociálna práca. (Educational social work.) Prešov: Prešovská univerzita, 2014.