Diagnostic of social client by identification of psychic adulthood in the handwriting

Вступ

У цій статті ми взялися за непросте завдання — обґрунтувати значення графологічного діагностичного методу для пізнання особистості соціальних клієнтів. На основі певних ознак почерку соціальних клієнтів можна ідентифікувати рівень їхньої психічної зрілості. Графологічний метод належить до проєктивних методів діагностики особистості. Почнемо з влучного цитату з обкладинки книги E. Jablonského “Príručka interpretácie grafologických znakov,“ який звучить так: «Графологія — це ремесло, наука і мистецтво. Досить легко навчитися визначати більшість графологічних ознак, але дуже важко їх правильно зрозуміти та інтерпретувати в конкретному рукописі».

Це висловлювання точно відображає те, що ми усвідомлювали під час вивчення графологічних матеріалів, коли шукали «слід», за яким могли б орієнтуватися у висновках, пов'язаних із графологічними ознаками, що виражають психічно дорослу (зрілу) людину. На основі графологічної літератури та нашого практичного досвіду у сфері почеркознавства та графології ми відібрали та склали для читачів ті ознаки почерку, які вказують на психічну зрілість автора.

Нарис індивідуальності та психічної зрілості

Ми окреслимо аспекти індивідуальності та концепцію психічної зрілості, яку ми публікували у багатьох журнальних статтях з 2008 року до сьогодні, а також узагальнено в монографіях (Preventívna sociálna práca - Edukačná paradigma v sociálnej práci, 2013; Edukačná sociálna práca, 2014). Індивідуальність ми визначили як психічно зрілу особу, яка мотивована внутрішніми спонуканнями до власного особистісного розвитку та до реалізації власного індивідуального потенціалу, тобто до особисто та соціально позитивної самореалізації. Це означає, що вона активно долучається до розвитку своїх успадкованих та вроджених диспозицій у якомога повнішій та вищій мірі в позитивному сенсі, задля досягнення високого рівня людського буття. Така особистість поступово, завдяки своїй позитивній мотивації та життєвій активності, усвідомлює свої особисті можливості та обмеження, свідомо інтегрує їх у риси своєї особистості, у прояви своєї поведінки та вчинки. Вона свідомо культивує та захищає свою:

  1. Ідентичність.
  2. Автономність.
  3. Індивідуальну свободу мислення, почуттів та дій з усвідомленням особистої відповідальності.
  4. Творче опанування свого життя, а саме: комунікації, соціальних стосунків, життєвих завдань.

Вищезгадані аспекти індивідуальності ми наводимо тому, що вважаємо їх основою для того, щоб люди були здатні адаптуватися та інтегруватися у наступних двох реаліях:

  1. Як людські істоти люди адаптуються та інтегруються шляхом реалізації свого духовного, психічного, тілесного та психосоціального потенціалу протягом особистої історії та життєвого шляху. Психічно адаптуються та психічно інтегруються у життя на цій Землі відповідно до власних диспозицій та життєвих можливостей під впливом середовища.
  2. Як людська істота вони мають різноманітні конкретні завдання, що випливають із положення особи в даних групах суспільства, тобто обставини спонукають їх пристосуватися до соціального середовища, або ж соціально адаптуватися та соціально інтегруватися у характерний духовний, культурний, соціальний, природний, матеріальний цілісний контекст суспільства.

Психічна зрілість, тобто психосоціальна зрілість людини, є видимою у життєвих проявах, у яких можна розпізнати ступінь:

  • соматичної зрілості;
  • психічної зрілості, тобто розумової, емоційної, інтуїтивної зрілості;
  • духовної та моральної зрілості;
  • конативної зрілості, тобто творче прийняття рішень та дії;
  • соціальної зрілості, тобто просоціальні стосунки, комунікація та вчинки.

Прояви психічної зрілості особи та її відображення в почерку

Прояви психічної зрілості особи та її відображення в почерку даної особи можна ідентифікувати на основі двох критеріїв: психологічного критерію, який стосується психічної нормальності особистості, та соціального критерію, який стосується поведінки (проявів) та дій (вчинків, справ) особи в межах різноманітних видів соціальних груп (малих, середніх та великих груп).

Повторимо ще раз властивості психічно зрілої особи, оскільки вони пов'язані зі створенням графологічної характеристики на основі ідентифікації ознак почерку такої особи. Психічно зріла особа характеризується такими рисами: має виражену ідентичність, є психічно автономною, вільною у прийнятті рішень, творчою, психічно інтегрованою, соціально інтегрованою, для неї типовою є просоціальна поведінка. Психічно та соціально зріла людина ініціативно застосовує свій індивідуальний потенціал у творенні власного життєвого шляху та особистої історії, а саме через самокероване навчання (самонавчання).

Психічно зріла особа стає дорослою людиною і власними зусиллями вдосконалює свій індивідуальний потенціал, розширює свідомість про себе. Вона постійно дорослішає. Тому вона має і суперечливі особистісні риси. Така людина може бути дружньою та кооперативною і водночас індивідуалістичною, може бути екстравертною у контакті з іншими і водночас інтровертною у емоційних переживаннях тощо.

Почерки окремих осіб є унікальними та неповторними, оскільки відображають унікальність та неповторність особистості автора. До створення загальної графологічної характеристики ми підходимо з усвідомленням того, що це характеристика, призначена для дидактичної мети, і що вона містить орієнтовний опис ознак почерку, і то лише на загальному рівні графологічного аналізу.

Якщо йдеться про фахову оцінку почерку конкретного автора для діагностичних цілей, то графологічний аналіз має характеризуватися точною аналітикою ознак письма, синтезом висновків і, зрештою, оцінкою результатів у формі графологічного висновку. Діагностично оцінити та інтерпретувати унікальність почерку конкретної особи у формі фахового висновку вимагає професійної підготовки у галузі психології письма або графології, або ж для потреб судового провадження у галузі почеркознавства рукописного тексту. Цю роботу виконують експерти у галузі рукописного тексту (навчені графологи та почеркознавці).

Наш досвід статистичного усереднення виміряних значень ознак почерку та їх подальшої інтерпретації переконав нас у тому, що такі результати вказують на частоту виникнення певної графологічної змінної в рукописі. Однак з помітних оком і лише окремих унікальних штрихів та форм неможливо автоматично виводити характеристику унікальної та складної системи, названої людською особистістю (тобто характеристику вдачі, характеру, поведінки чи дій конкретної людини).

Ми спробуємо створити образ рукопису, який відображає природу психічно дорослих осіб. У цій статті, проте, ми вважаємо за реальне лише ознайомити читачів із можливими ознаками рукопису, які відображають психічно дорослу (зрілу) людину. Рукописи психічно дорослих осіб можуть бути предметом дослідження, причому коректно порівнювати графологічні висновки з результатами, отриманими також іншими методами діагностики особистості.

Деякі ознаки рукопису, які є проявом психічної зрілості автора

Ми представляємо наявність рукописних ознак, на основі яких можна ідентифікувати психічну зрілість особи.

Перше питання: Як у рукописі проявляється психічна адаптація та психічна інтеграція особистості автора? Гіпотеза 1: Припускаємо, що психічна адаптація та психічна інтеграція проявляються у психічній стабільності. Основа психічної стабільності, на наш погляд, складається з: самоповаги, задоволеності, оптимізму, спокою, розслабленості, впевненості в собі, відчуття здоров'я, відносної автономії — незалежності від людей, стимулів середовища, життєвих ситуацій та обставин. Стабільність особистості в письмі проявляється, згідно з J. Kulka (1991, с. 138), такими графологічними ознаками: Міцна, гомогенна, або ж гостра лінія, регулярний і ритмічний тиск, правобічність, середні значення висоти середньої зони, менша різниця довжин, помірний правий нахил або вертикальність, смачне та доцільне спрощення форм літер, ретельно розміщені діакритичні знаки, відповідний розмір початкових і кінцевих штрихів, плавне письмо, гірляндове з'єднання, менші проміжки між словами, середні проміжки між рядками, рівний перебіг рядків, високий рівень і оригінальність письма, добре членування рукопису, регулярне і симетричне письмо.

E. Jablonský (2005, с. 254) пише, що «стабільний індивід є спокійним, розважливим, постійним, з виваженим судженням і преференційною оцінкою, розслабленим, відносно незалежним від оточення, здатним краще зосередитися». За словами згаданого автора (с. 254), стабільність у рукописі проявляється такими ознаками письма: гармонійне і виважене письмо, нехиткий тиск, вирівняна середня зона і ширина, невеликі виразні різниці довжин, добра членуваність, рівномірний нахил, рівні рядки, виражені сполучні форми, підпис не виходить за межі загального характеру рукопису, не бракує кінцевих штрихів.

Нас зацікавили також інші ознаки рукопису, якими проявляється особиста зрілість автора (E. Jablonský, 2005, с. 255). Особиста зрілість відображається, згідно з E. Jablonský, у таких ознаках: тенденція до спрощення форм, регулярний тиск, стабільний розмір письма, вирівняні довжини, природний і регулярний ритм письма, добре членуване письмо з відповідною відстанню між рядками та словами, письмо і підпис однакового характеру. Здається, що таке письмо характеризує людину, яка усвідомлює своє «Я», цінність своєї особистості, має позитивну самооцінку та впевненість у собі.

Друге питання: Як у рукописі проявляється соціальна адаптація та соціальна інтеграція особистості автора? Гіпотеза 2: Припускаємо, що соціальна адаптація та соціальна інтеграція особистості автора проявляються у соціабельності особистості. Основа соціабельності особистості, на наш погляд, складається з: відкритості особистості, емпатії, оптимальної комунікації, здатності створювати та підтримувати інтерперсональні та міжособистісні стосунки, адаптуватися та інтегруватися в соціальні групи, соціальної перцепції (сприйняття) інших осіб, просоціальної поведінки та дій. Соціабельність ми розуміємо як здатність до творчої репродукції соціального досвіду.

На основі власного дослідження рукописних ознак соціабельності (M. Machalová, 1993) ми склали рукописні ознаки, які ми досліджували в рукописах вчителів — учасників курсів перекваліфікації та студентів вищих навчальних закладів за спеціальністю «психологія». Рукописи ми графологічно оцінили, наявність рукописних ознак статистично опрацювали, а результати інтерпретували. Ми дійшли висновку, що соціабельність особистості можна ідентифікувати на основі виявлення таких рукописних ознак:

Просторові ознаки, які виражають вимоги особистості до соціального середовища та її оточення — висота середньої зони, розмір і повнота письма, первинна ширина (ширина літер), вторинна ширина (відстань між літерами), третинна ширина (відстань між словами), квартальна ширина (проміжки між рядками) та перебіг рядків, поля (ліве, праве, верхнє, нижнє).

Ознаки спрямування, які виражають нахил і відхилення особистості в комунікації, у міжособистісних та інтерперсональних стосунках — нахил письма, спрямованість, тобто напрямок штрихів, з'єднання літер.

Соціабельність особистості на основі рукописних ознак екстраверсії ідентифікували фахівці з графології наступним чином (M. Kučera, 1991, D. Steinhäuselová, 1990, J. Kulka, 1991): правобічні штрихи, правий нахил, велика середня зона, великі різниці довжин, велика первинна ширина, велика вторинна ширина, повне письмо, випередження діакритичних знаків, висока плавність письма, гірлянди та їх комбінація з кутовими гірляндами, менші проміжки між словами, висхідні рядки, широкі поля, швидке письмо.

До соціабельності та соціальної інтеграції, безумовно, сприяють також такі якості людей, як афіліація, тобто дружелюбність — любов до ближнього, та кооперативність, тобто здатність до співпраці.

У рукописі афіліація — дружня вдача проявляється наступним чином (J. Kulka 1991, D. Steinhäuselová, 1990 та інші автори): правобічність штрихів, середня висота середньої зони, перевага верхніх довжин, правий нахил письма, велика первинна ширина письма, мала вторинна ширина письма, повнота форм, висока плавність письма, гірляндове з'єднання літер, читабельне письмо, членування письма, регулярне просторове розташування письма.

Кооперативність автора, яка є однією з рис поведінки та дій психічно дорослих (зрілих) осіб, можна ідентифікувати на основі таких ознак рукопису: середнього розміру письмо (у середній зоні), правобічні штрихи, правий нахил, більша первинна ширина письма (ширина літер), менша вторинна ширина письма (відстань між літерами), повні форми овалів у письмі, зв'язне плавне письмо, з'єднання літер переважно гірляндове та змішане (гірлянда, аркада, кутова гірлянда).

Третє питання: Як у рукописі проявляється автономність особистості автора? Гіпотеза 3: Припускаємо, що автономність особистості автора проявляється: у незалежності особистості, у творчому подоланні життєвих завдань і ситуацій.

Психічно доросла особа, згідно з якісними дослідженнями в гуманістичній психології, є особистістю з міцною волею, вираженими цінностями, ставленнями та поглядами. Її характеризує діяльність і невтомне просування в активностях, які ця особа вважає важливими для виконання свого життєвого покликання. Характерними здібностями психічно дорослої (психічно зрілої) особистості гуманістичні психологи вважають незалежність особистості та її творчість у подоланні життєвих завдань і ситуацій.

Незалежність особистості як комплексна здатність особистості, що включає мислення, почуття, оцінювання, поведінку та діяння, є передумовою і водночас результатом формування відносної автономності особистості. Ми згадуємо відносну автономність тому, що людина повинна певною мірою пристосовуватися до умов життя в суспільстві, частиною якого вона є. Незалежність відображається у самостійному судженні особистості, у її виражених поглядах, ставленнях та ціннісній орієнтації, а також у стійкості особистості до відкритих чи прихованих форм маніпуляції з боку інших людей та соціального оточення. Важливими якостями творчої особистості, окрім незалежності, є також самоконтроль, здатність до самоствердження, соціальна сприйнятливість, спонтанність, мотивація, залученість.

У рукописі творчість особистості проявляється в наступних ознаках письма: динамічне та швидке письмо, сильніший натиск, розкуті та підкреслені верхні та нижні подовження літер, велика середня зона письма, широкі літери, повні форми петель та овалів, оригінальні форми літер та штрихів, підкреслені початкові та кінцеві штрихи, просторова розчленованість письма, переважає ниткове з’єднання літер, великі поля. Загальний вигляд письма динамічний та оригінальний.

Незалежність особистості проявляється насамперед розумовою кмітливістю, ініціативою, відвагою, рішучістю, ясним підходом. У рукописі вона проявляється в наступних ознаках письма (ознаки обрані з публікації E. Jablonského, 2005): вертикальний нахил письма, твердий і сильний натиск, висхідні рядки, динамічна форма письма, правобічність письма, широке письмо, спрощені форми літер та штрихів, великі відстані між словами, велика відстань між рядками, добре структурований рукопис та просторове розташування.

Висновок

Завданням статті було поінформувати читачів про можливості ідентифікації психічної зрілості особистості соціальних клієнтів за допомогою психологічної діагностики графологічним методом. Досягнення психічної зрілості (психічної розвиненості) соціальних клієнтів стає важливою темою для їхнього життя. Висловимо це словами мислителя Osho (2003, с.191, с. 194, с. 195): «Використовувати свій інтелект на повну — це початок зрілості... Процес дозрівання — це процес, який не закінчується. Він не має фіксованої точки, не має навіть центру... він постійно триває і триває. Всесвіт нескінченний. І так само нескінченні можливості вашого дозрівання... Не забувайте, що ви не є жодною оболонкою. Ви — зміст. Форма змінюється, але ваша сутність залишається незмінною. І постійно росте, дозріває, збагачується».

Автор: Prof. PhDr. Mária Machalová, CSc. Література:

JABLONSKÝ,E. (2005) Príručka interpretácie grafologických znakov. Žilina: Žilinská univerzita, 2005. KUČERA,M. (1991) Mluví písmo. Praha: Avicenum, 1991. KULKA,J. (1991) Grafologie. Brno: Svatá Mahatma, 1991. MACHALOVÁ,M. (1993) Některé znaky sociability v rukopise učitelů a studentů psychologie. In: Psychologie písma a písmoznalectví. Neperiodický časopis pro analýzu písma. SPS Brno, č.2, 1993, s.9-14. MACHALOVÁ, M. (1994-2003) Základný kurz grafológie a písmoznalectva pre pracovníkov banky. Príručka. Bratislava: Inštitút bankového vzdelávania, Národná banka Slovenska, 1994-2003. MACHALOVÁ,M. (2013) Preventívna sociálna práca – Edukačná paradigma v sociálnej práci. Prešov: Prešovská univerzita, 2013. MACHALOVÁ,M. (2014) Edukačná sociálna práca. Prešov: Prešovská univerzita, 2014. OSHO. (2004) Zralost. Zodpovědnost být sám sebou. Bratislava: Eugenika, 2004. STEINHÄUSELOVÁ, D. (1990) Úvod do psychologie písma I. a II. Brno: Středisko psychologických služeb, 1990.