Вступ – Гендерно інклюзивна мова в міжнародному та політичному контекстах

Гендерна рівність належить до основоположних цінностей демократичних країн. Європейський Союз інтегрує гендерну перспективу в усі політики та головні ініціативи. Ключові виклики, які сьогодні впливають на ЄС, також мають гендерний вимір. Для підтримки гендерної рівності було розроблено дуальний підхід, який представляє, з одного боку, конкретні політики, спрямовані на виправлення ситуацій, спричинених нерівністю, а з іншого боку — gender mainstreaming як інтегрований, юридично обов’язковий підхід ЄС до гендерної рівності. З розвитком міжнародної гендерної політики поступово в поле зору потрапило й питання втілення гендерної рівності в мові, з якого виникла дискусія щодо використання гендерно інклюзивної мови в різних національних мовах. Гендерно інклюзивна або гендерно збалансована мова при цьому сприймається як комплексний спосіб висловлювання, з емпатією та повагою до всіх статей. Як синоніми вживаються й інші поняття, наприклад гендерно сенситивна, гендерно чутлива або гендерно коректна мова. Упровадження гендерної рівності в мові та питання, порушені у зв’язку з гендерно чутливим висловлюванням, входили в суспільну свідомість поступово з другої половини XX століття: спочатку під впливом досліджень феміністичної та гендерної лінгвістики, а згодом і у зв’язку з міжнародною політикою, спрямованою на гендерно інклюзивну мову. У 1990 році Рада Європи вперше ухвалила Odporúčanie č. R (90) 4 na odstránenie sexizmu z jazyka, у якій Комітет міністрів рекомендував урядам держав-членів підтримувати використання мови, що враховує принцип рівності між жінками та чоловіками, і вжити заходів для досягнення цієї мети. Відтоді використання гендерно збалансованої мови в офіційному та повсякденному спілкуванні в державах-членах Ради Європи значно просунулося вперед. У 2007 році було видано настанову, в якій державам-членам рекомендується використовувати гендерно збалансовану мову в офіційних документах, зокрема в юридичних текстах, в офіційному спілкуванні, в освіті та в засобах масової інформації. Багато держав-членів долучилися до дискусії про гендерно збалансовану мову та згодом запропонували настанови щодо її застосування на різних рівнях (пор. Terkanič, с. 35 у Cviková a kol., 2014a). Організація Об’єднаних Націй, Всесвітня організація охорони здоров’я, Міжнародна організація праці, Європейський парламент і Європейська комісія, а також різноманітні професійні асоціації, університети, великі інформаційні агентства та видавництва ухвалили настанови щодо несексистського використання мови — у формі окремих документів або спеціальних рекомендацій, включених до їхніх стилістичних посібників.1 Використання інклюзивної мови на сьогодні є однією з базових вимог при створенні документів усіма офіційними мовами ЄС і безумовно вже не є лише лінгвістичною справою, а дедалі виразніше постає також як мовно-політичний феномен.

З попереднього викладу зрозуміло, що наприкінці XX століття в багатьох мовах у фокус уваги потрапило питання застосування гендерно збалансованої мови. Це дослідження звертає увагу на розвиток і сприйняття цього феномену в німецькомовному середовищі, намагаючись висвітлити дискурс, тобто специфіку суспільної та фахової дискусії щодо цієї проблематики. При цьому ми виходимо з того факту, що в німецькомовних країнах під впливом феміністичної та гендерної лінгвістики, а також міжнародної політики, орієнтованої на інклюзивну мову, сформувалося законодавство та виникла низка настанов щодо використання гендерно сенситивної мови для різних сфер, причому дискусія є значно розвиненішою, ніж у Словаччині, де це явище поки лише виходить на перший план. З наміром продемонструвати сучасну мовну практику використання гендерно симетричних мовних форм у німецькій мові наприкінці ми також представляємо результати нашого дослідження гендерно симетричних мовних форм у німецьких, австрійських і швейцарських газетах з використанням методів корпусної лінгвістики в Німецькому референтному корпусі DeReko. Проблематиці використання гендерно інклюзивної мови в німецькому та словацькому мовному середовищі ми приділяємо увагу також в актуальній монографії під назвою Rodovo symetrický jazyk v slovenskom a nemeckom jazykovom prostredí v kontexte európskej rodovej politiky a gender mainstreamingu (Štefaňáková, 2020), яка досліджує цей феномен міждисциплінарно крізь призму різних наукових дисциплін, передусім філософії, соціології, політології та лінгвістики.

1. Розвиток гендерно інклюзивної мови під впливом феміністичної та гендерної лінгвістики й гендерної політики з акцентом на німецькомовне середовище

Проблематика вираження рівності статей у мові потрапила в поле зору в другій половині XX століття. Початки дискусії пов’язані з феміністичним рухом, відповідно феміністичною мовною політикою, метою якої було усунення сексистських проявів у мові. Феміністична лінгвістика почала розвиватися на базі другої хвилі фемінізму в 60–70-х роках XX століття спочатку в США, Канаді, Австралії та Західній Європі. Питання, які вона порушувала, випливали з різноманітних вимог щодо зрівняння жінок у правах у всіх сферах життя суспільства. Головною темою в той період була асиметричність зображення жінок, а також сексизми у вербальній та невербальній репрезентації жінок. Однією з перших визначних теоретиків, які займалися проблематикою гендерної асиметрії в мові, була американка Robin Lakoff (Language and Woman‘s Place/Jazyk a miesto ženy, 1975). До перших визначних німецьких авторок належали, наприклад, Trömel-Plötz, Pusch, Hellinger, Wodak, Samel та ін. У західнонімецькому середовищі феміністичні дослідження з ініціативи другої хвилі жіночого руху (Neue Frauenbewegung) реалізовувалися спочатку під назвою жіночих досліджень (Frauenforschung), а згодом і гендерних досліджень (Geschlechterforschung). Феміністично, а пізніше гендерно орієнтовані дослідження мови вказали й на те, що використання чоловічих найменувань для позначення осіб обох статей (так званого генеричного маскулінума) є для жінок (чи інших статей) дискримінаційним і невигідним, що спонукало в німецькій мові, як і в багатьох інших мовах, до створення стратегій застосування гендерно інклюзивної/збалансованої мови.

Феміністичні дослідження вважаються еволюційним і хронологічним попередником гендерних/родових досліджень. На базі феміністичної лінгвістики приблизно у 80-х роках XX століття в Америці та Західній Європі виникла гендерна/родова лінгвістика. У цей період почало вживатися поняття гендер переважно у значенні соціальної статі. Предметом критики гендерної лінгвістики спочатку була гетеронормативність як соціально та політично організуючий принцип. Критиці піддавалися насамперед мовні конструкти гендеру/роду в публічному дискурсі та пов'язана з ними структурованість публічного простору щодо традиційного розподілу ролей і праці між чоловіками та жінками. Об'єктом інтересу був насамперед образ жінок і чоловіків у медіа, рекламі, оголошеннях та в дискурсах різного типу (на ринку праці, в освіті, охороні здоров'я, релігії тощо) із зосередженням на тому, як мова підтримує традиційний вертикальний і горизонтальний поділ професій і посад, тобто фемінізацію та маскулінізацію галузей. Сучасні дослідження в галузі гендерної/родової лінгвістики більше враховують конкретний контекст. Об'єкт дослідження розширився за рахунок інших соціальних статей, і гендерна/родова лінгвістика більше займається дискурсивними практиками щодо гомосексуальності та інших гендерів/родів. Метою деконструкції гендеру є також розкриття соціальної нерівності та владних відносин у мовленні стосовно віку, етносу, соціальної статі та ін. (пор. Valdrová, 2017). Родова/гендерна лінгвістика є однією з наймолодших мовознавчих дисциплін. Її частиною є мовна політика, яка формулює практичні рекомендації щодо гендерно справедливішого використання мови.

Що стосується німецькомовних країн, перші настанови та рекомендації щодо використання несексистської або гендерно збалансованої мови для німецької мови виникли в Німеччині. У 70-х та 80-х роках XX століття на перший план вийшло питання використання гендерно збалансованої мови в публічній сфері. Офіційні пропозиції щодо використання гендерно збалансованої мови виникали поступово в установах і міністерствах та стали предметом інтенсивних дискусій на різноманітних феміністичних, нефеміністичних, лінгвістичних чи нелінгвістичних конференціях і колоквіумах (пор. Kegyesne Szekeres, 2005). Перші настанови для німецької мови під назвою «Настанови щодо уникнення використання сексистської мови / Richtlinien zur Vermeidung des sexistischen Sprachgebrauchs» вийшли в 1980 році в Німеччині (Trömel-Plötz, Pusch, Hellinger, Guentherodt, 1980). Авторки апелювали насамперед до укладачів юридичних текстів, різноманітних постанов, бланків, оголошень про роботу, підручників, радіо- й телевізійних текстів із закликом використовувати гендерно збалансовану мову. У 1993 році в Німеччині на запит ЮНЕСКО з'явилися рекомендації під назвою Одна мова для обох статей — настанови щодо несексистського використання мови / Eine Sprache für beide Geschlechter – Richtlinien für einen nicht-sexistischen Sprachgebrauch, які розглядали лексичні та граматичні правила й охоплювали правила словотвору. Перші документи, створені в царині феміністичної мовної політики, слугували зразком і прототипом для багатьох наступних у Німеччині, Австрії та Швейцарії. Настанови в цих країнах розроблялися за дорученням міністерств, судів або інших інституцій (пор. Štefaňáková, 2020, s. 94). До зусиль щодо використання гендерно збалансованої німецької мови долучилися також Австрія та Швейцарія. В Австрії Міністерство соціальних справ у 1987 році видало першу настанову під назвою Лінгвістичні рекомендації щодо однакового мовного ставлення до жінок і чоловіків у публічній сфері / Linguistische Empfehlungen zur sprachlichen Gleichbehandlung von Frau und Mann im öffentlichen Bereich. У період з 2000 по 2002 рік австрійський федеральний уряд ухвалив кілька директив, згідно з якими в межах стратегії гендерного мейнстримінгу особлива увага має приділятися застосуванню гендерно збалансованої мови в усіх відомствах (пор. Štefaňáková, 2020, s. 99). Хоча Швейцарія не є державою-членом ЄС, вона, так само як ФРН та Австрія, реалізує в політиці платформу дій щодо рівноправності жінок і чоловіків, ухвалену на 4-й Всесвітній конференції зі становища жінок у Пекіні в 1995 році. Перші настанови та рекомендації щодо використання гендерно збалансованої мови виникли у Швейцарії ще у 80-х роках XX століття. У звіті Рівноправне мовне ставлення до жінки й чоловіка в юридичній та адміністративній мові / Sprachliche Gleichbehandlung von Frau und Mann in der Gesetzes- und Verwaltungssprache (1991) описуються креативні рішення для використання гендерно чутливої мови для трьох швейцарських офіційних мов: німецької, французької та італійської (див. Adamzik a Alghisi, 2017). У всіх рекомендаціях простежується прагнення обмежити використання генеричного маскулінуму та уможливити застосування різноманітних стратегій для гендерно чутливого висловлювання.

Проблематикою відображення гендерної рівності в німецькій мові протягом останніх двох десятиліть займалися різні робочі групи. Посібники з рекомендаціями щодо гендерно чутливого висловлювання були видані також у багатьох німецьких, австрійських і швейцарських університетах. Важливі настанови містять також Позиція німецьких інформаційних агентств щодо використання гендерно коректної мови та звіт Ради з правопису німецької мови, виданий у 2018 році.2 Рада з правопису німецької мови розробила загальні рекомендації для сфер і типів текстів, у яких ця проблематика є актуальною, наприклад: договори, службові документи, офіційні тексти (закони, розпорядження тощо), лекції, промови, комунікація в публічному просторі, зокрема в школах чи закладах вищої освіти. На різні можливості використання гендерно збалансованої мови вказує також словник DUDEN: Richtig gendern. Wie Sie angemessen und verständlich schreiben / DUDEN: Правильне використання гендеру в мові. Як писати доречно та зрозуміло. (2017).

2. Дискурс щодо проблематики гендерно збалансованої мови в німецькому мовному просторі

Як ми вже зазначали в попередньому розділі, гендерна та феміністична лінгвістика критично вказали на використання генеричного маскулінуму як замінника чоловічого роду для позначення осіб різної статі в мовленнєвій практиці та простежили вплив його вживання на формування становища осіб у дискурсі. Як і в інших мовах, у німецькій критика генеричного маскулінуму привела до створення стратегій використання гендерно збалансованої мови, а згодом — і до інтенсивної суспільної та наукової дискусії навколо цієї проблематики, яка триває й досі. Метою цього розділу є висвітлення специфіки цієї дискусії на тлі змін, що відбуваються в німецькій мові під впливом політики, спрямованої на гендерно інклюзивну мову. Але спочатку розгляньмо вживання генеричного маскулінуму в німецькій мові.

2.1 Генеричний маскулінум у німецькій мові

Уживання загального чоловічого роду (генеричного маскулінума) є типовим не лише для всіх слов'янських мов, але й трапляється в німецькій. Цей феномен бере початок із середини XIX століття, коли у 1850 році британський парламент вирішив, що маскулінні мовні форми охоплюватимуть також осіб жіночої статі (пор. Gibbon, 1999, s. 50). Уживання генеричного маскулінума поступово утверджувалося й в інших мовах. У соціолінгвістичному дискурсі німецької мови поняття «генеричний маскулінум» почало з'являтися лише у 80-х роках XX ст. На відміну від англійської мови, де воно вже закріпилося раніше, це стосувалося виключно вживання іменників. У 1980 році Luise F. Pusch та Senta Trömel-Plötz уперше видали тематичний збірник під назвою Jazyk, pohlavie a moc, призначений не лише для фахової аудиторії, у якому тематизували проблематику генеричного маскулінума з феміністичної перспективи.

Генеричний маскулінум супроводжується переконанням щодо його нейтральності, тобто маскулінум при позначенні певної соціальної групи сприймається як нейтральний і базовий член. Спрощено кажучи, під час використання заступного чоловічого роду йдеться про загальне називання осіб чоловічим родом, що виводиться з того, що маскулінум є базовим і немаркованим позначенням певної соціальної групи з лексичного, словотвірного та частотного погляду, наприклад, учителі як заступний рід для вчителів і вчительок. Окрім назв осіб, у такий спосіб уживаються й деякі займенники: напр., кожен це знає, один із нас тощо (пор. Valdrová, 2017). Поняття «генеричний маскулінум» неможливо застосовувати як заступний рід для позначення речей (напр., der Tisch / стіл) та абстрактних іменників (напр., der Ruhm / слава), оскільки щодо них не виникає конфлікту між граматичним родом іменника (мовного знака) та статтю.

Поняття «генеричний маскулінум» закріплене й у німецьких граматиках. У словнику Duden зазначається: „… man verwendet die maskuline Form vielfach auch dann, wenn das natürliche Geschlecht unwichtig ist oder männliche und weibliche Personen gleichermaßen gemeint sind.“ (Duden, 1995, s. 196)3 Отже, заступний чоловічий рід і в німецькій мові використовується для найменування груп, у яких представлені різні статі, напр., Jeder Lehrer will gute Studenten haben. / Кожен учитель хоче мати гарних студентів. (Мається на увазі вчитель як жіночої, так і чоловічої статі); Der Deutsche gilt als fleißig. / Німець вважається працьовитою людиною.; Am Telefon ist unser Reporter Claudia Meyer. / Біля телефона наш репортер Claudia Meyer. (У цьому випадку особа жіночої статі виражена виключно формою іменника в чоловічому роді.) У німецькій мові генеричний маскулінум і досі застосовується передусім у назвах професій (напр., der Lehrer / вчитель, Jäger / мисливець, Arzt / лікар та ін.) та у т. зв. nomina agentis, похідних від дієслова або іменника, що позначають пов'язаний із ними суб'єкт (напр., der Täter / правопорушник, Masseur / масажист, Händler / торговець, Direktor / директор, der Kunde / клієнт тощо). Окрім того, у німецькій мові існують ідіоми, у яких іменник der Mann уживається генерично, напр., Mann über Bord / людина за бортом, den toten Mann machen / прикидатися мертвим. Слово Mann генерично вживається також у композитах, напр., Privatmann / приватна особа, jedermann / кожен, або в дериватах, напр., kaufmännisch / торговельний, комерційний, fachmännisch / фаховий тощо. Із генеричним маскулінумом у німецькій мові тісно пов'язані також займенники man / ся, людина, люди; wer (хто); jemand (хтось) і niemand (ніхто) . Займенник man у німецькій мові також інтерпретується переважно через чоловічий рід. Подібним до неозначеного займенника man випадком є й займенники wer (хто), jemand (хтось) і niemand (ніхто) , які можна вживати в реченнях також лише з особовим займенником er, напр., Wer kann mir sein Fahrrad leihen? / Хто мені може позичити свій велосипед? У німецькій мові, крім генеричного маскулінума, зрідка вживаються також форми генеричного фемінінума (напр., die Person / особа, die Geisel / заручник, die Waise / сирота) та генеричного невтра (напр., das Opfer / жертва, das Kind / дитина) .

Як ми зазначали вище, критика генеричного маскулінума призвела до того, що в наукових колах почали вказувати на можливості заміни заступного чоловічого роду в тексті та гендерно збалансованого найменування осіб. У численних посібниках із гендерно чутливого мовлення сьогодні рекомендується використовувати передусім стратегію гендерної специфікації за допомогою подвійного позначення осіб у повній формі (Lehrer und Lehrerin, Lehrer/Lehrerin) або так званий спліттинг (splitting) за допомогою скісної риски чи дужок із закінченням жіночого роду (Lehrer/in, Lehrer/innen, Kolleg(in), Kolleg(inn)en). Окрім того, для гендерно збалансованого позначення осіб рекомендується використовувати лексеми з так званим Binnen-I / I перед закінченням жіночого роду (ein/e HerausgeberIn), а також виникли нові специфічні мовні форми: Gender-Gap «_» / гендерне підкреслення (Student_innen), Gender-Sternchen «*» / гендерна зірочка (Student*innen) та так звана «X-Form» (StudierX, ProfessX), які внаслідок увиразнення проблематики інтерсексуальності й транссексуальності почали застосовуватися в текстах для позначення всього спектра статей. Іншою рекомендованою стратегією є гендерна нейтралізація, за якої використовуються, наприклад, назви, що абстрагуються від біологічної статі (die Person / особа, der Mensch / людина), іменники у формі дієприкметника теперішнього часу (Lehrende / викладачі, Promovierende / здобувачі докторського ступеня), описові конструкції з іменником (Fachbereichsleitung / фахове керівництво), позначення посади, установи чи групи замість позначення осіб (das Rektorat / ректорат, das Dekanat / деканат) тощо. Окрім цього, вказують і на різні креативні рішення, якими можна виразити рід нейтрально, напр.: похідні слова із суфіксами -ung, -ion, -ium, -kraft (напр., die Softwareberatung), пасивний стан, дієприкметник минулого часу чи прикметник тощо.

Уже на початку наукової дискусії щодо заміни генеричного маскулінума та унаочнення гендера в німецькій мові сформувалися різні, переважно протилежні підходи, що зберігаються й донині. Один напрям критикує вживання генеричного маскулінума та відстоює використання гендерно сенситивної мови з коректним вираженням гендера, на відміну від іншого напряму, який критично ставиться до заміни генеричного маскулінума та використання гендерно збалансованої мови в німецькій. Проблематика застосування гендерно сенситивної мови, попри тривалий дискурс, залишається однією з найбільш обговорюваних і суперечливих тем у німецькомовному середовищі.

2.2 Критика генеричного маскулінума — утвердження гендерно збалансованої мови

З огляду на те, що в німецькомовному середовищі феміністичний рух мав потужне підґрунтя, уже від початків феміністичної лінгвістики можна спостерігати сильну течію, яка відстоює та підтримує використання ґендерно збалансованої мови та заміну генеричного маскулінівуму іншими ґендерно збалансованими мовними формами, апелюючи при цьому насамперед до суспільної функції мови. Критикині з лав феміністичної лінгвістики, напр. Samel(ová), Pusch(ová), Tromel-Plözt(ová), Tannen(ová), відкидають невиправдане та неоднозначне використання замісного чоловічого роду, який, на їхню думку, робить невидимими й нерідко ставить у невигідне становище жінок чи представників інших статей/ґендерів. При цьому вони аргументують результатами соціально-психологічних досліджень, згідно з якими у разі маскулінних форм і найменувань більшість людей думає про осіб чоловічої статі незалежно від того, чи охоплюють вони стереотипно чоловічі (der Bergmann/шахтар), нейтральні (der Zuschauer/глядач) або виразно жіночі види діяльності (der Kosmetiker/косметичка).

Згідно з низкою досліджень, використання граматичного роду в німецькій мові справляє конкретний вплив на уявлення про біологічну стать (секс). Той факт, що позначення осіб, як-от der Terrorist/терорист, der Lehrer/вчитель, асоціюються швидше з чоловіками, прихильники ґендерно чутливого мовлення пояснюють тим, що, окрім реальної частки чоловіків і жінок у відповідних названих групах людей, важливу роль відіграє також соціальний чинник (напр., позначення der Terrorist/терорист пов'язують із чоловіками більше, ніж позначення der Kosmetiker/косметолог, оскільки воно пов'язане з насильством, яке більше асоціюється з чоловіками). Соціальні психологині Stahlberg(ová) та Sczesny(ová) з Університету в Мангеймі провели анкетне опитування, в якому опитали 100 осіб про улюблених романних героїв, запропонувавши анкету у трьох версіях (версія, де в запитаннях переважали форми генеричного маскулінівуму, версія з нейтральним вираженням роду та версія з явним вираженням роду за допомогою розщеплення / сплітингу). Якщо запитання стосувалося обох статей, респонденти називали більше жіночих романних персонажів, ніж у запитаннях із формулюваннями з генеричним маскулінівумом (пор. Stahlberg та Sczesny, 2001). Це одне з багатьох соціально-психологічних досліджень у німецькомовному середовищі, які продемонстрували, що мова може посилювати або послаблювати сприйняття певних явищ, а отже, і роду/ґендеру.

На основі соціолінгвістичних досліджень використання генеричного маскулінівуму в оголошеннях може призводити й до нижчої частки кандидаток на відповідну професію порівняно з кандидатами-чоловіками, і навпаки: якщо навіть для переважно чоловічих, технічних професій поруч із чоловічими формами експліцитно вказані й жіночі, це автоматично підвищує зацікавленість жінок цією професією. Тому, на думку опонентів генеричного маскулінівуму, мову слід використовувати так, щоб вона унаочнювала й давала рівні шанси чоловікам, жінкам чи іншим соціальним статям (ґендерам). У граматиці Duden 1998 року зазначається: „Besonders bei Berufsbezeichnungen und Substantiven, die den Träger bzw. die Trägerin eines Geschehens bezeichnen (Nomina Agentis), wird die Verwendung des generischen Maskulinums immer mehr abgelehnt..“ / Вживання генеричного маскулінівуму дедалі більше відкидається насамперед у назвах професій та іменниках, які позначають діяча або діячку (nomina agentis).

Видатний австрійський індоєвропеїст Ivo Hajnal припускає усунення генеричного маскулінівуму, проте рушійну силу вбачає не в сучасній ґендерній політиці, а в історії німецької мови, коли поряд із чоловічими найменуваннями в багатьох випадках природно вживалися й жіночі форми (пор. Hajnal, 2002). Knoke(ová) у своїй статті Wie gender darf die Sprache werden у журналі Spektrum.de (опублікованій на вебсайті Goethe inštitút в Угорщині) вказала на те, що ще за часів Гете існували жіночі найменування Müllerin/мірошничка, Meierin/господарка, управителька (маєтку). У ті часи це, щоправда, були передусім позначення для дружини мірошника чи управителя, проте вони нерідко після смерті чоловіка продовжували працювати за відповідним фахом і успішно вели справи. Вона наголосила, що сьогодні було б неприродно використовувати генеричний маскулінівум для позначення професії, де майже винятково працюють жінки (наприклад, у дитячих садках та інших виховних закладах працюють переважно жінки, і цьому мало б відповідати й позначення професії, як-от Erzieherin/вихователька, за потреби Erzieher/вихователь (пор. Knoke, 2017). Посилаючись на деякі дослідження, вона вказує також на закодовану асиметрію в позначеннях осіб у німецькій мові. Чоловіча форма, на її думку, зображує чоловіків як норму, а жіноча форма кодує жінок лише як відхилення від норми шляхом приєднання суфікса -in до чоловічої форми. Як приклад такої асиметрії вона наводить рекламу жіночих тампонів марки OB з рекламним слоганом: „Jeder erlebt seine Tage anders“ / Кожен переживає свої дні по-різному. Проти цього ролика в Німеччині пролунало багато голосів протесту, оскільки він звертався до жінок чоловічим займенником «кожен». Knoke(ová) висловила думку, що вважає прийнятними всі рішення щодо застосування ґендерно чутливої мови, які не є догматичними, узгоджуються з граматикою німецької мови та не мають смішного вигляду (пор. Knoke, 2017).

Деякі критики генеричного маскулінівуму звертають увагу на те, що в німецькій мові досі бракує позначень для людей, які не зараховують себе ані до чоловічої, ані до жіночої статі. Німецьку граматику стосовно них вони вважають дискримінаційною. На їхню думку, тому слід розглядати можливість зміни граматики, яка враховуватиме всі ґендери. Вони навіть запропонували ввести додатковий особовий займенник «nin» для людей, які не відчувають себе ані чоловіками, ані жінками. Цю спробу трансформації німецької граматики вперше презентував Cabala de Sylvain на трансґендерному конгресі в Берліні у 2007 році та надалі розвивав її у публікації під назвою Sylvainova konvencia/Sylvain-Konvention. Первинним наміром de Sylvain було усунути чоловіче домінування в німецькій мові. Тому він запропонував чотири граматичні роди: Maskulinum, Femininum, Neutrum та Indefinitivum, причому для Indefinitivum порекомендував артикль din і займенник vor (пор. de Sylvain – Balzer, 2008). Heger(ová) згодом запропонувала як ґендерно нейтральний артикль dier із кількома варіантами займенників (Hegerová, 2013). Утім, використання цих займенників у мовній практиці поки що не утвердилося.

2.3 Відстоювання генеричного маскулінівуму в німецькій мові

Попри те, що в німецькомовних країнах під впливом міжнародної політики, спрямованої на інклюзивну мову, вже існує законодавство щодо використання ґендерно збалансованої мови, тут усе ще можна спостерігати сильний, виразно окреслений напрям думок, який критикує заміну генеричного маскулінівуму та відкидає насамперед ідеологічно вмотивоване впровадження змін у німецьку мову. Намагання нав'язати мовні норми для ґендерно збалансованої мови він вважає недемократичними.

На думку прихильників генеричного маскулінуму, німецька мова стала інструментом суперечливих політичних прагнень. Просування ґендерно збалансованих мовних форм пов'язують із сумнозвісним принципом політичної коректності та вказують на те, що вони приносять більше шкоди, ніж користі, і насправді мало сприяють утвердженню ґендерної рівності. Крім того, парадоксом є те, що новіші феміністичні теорії під назвою Queer навіть відкидають виокремлення ґендеру в мові, звужене лише до двох статей. Спроби усунути з мови генеричний маскулінум порівнюють із феноменом під назвою «Orwellscher Neusprech». 4 Німецький вираз «Neusprech» є перекладом англійського слова «Newspeak», яке в романі «1984» використав Georg Orwell, де описав мову, штучно модифіковану для політичних цілей. Це критична сатира на т. зв. Basic English Ch. K. Ogden і I. A. Richards, на нову англійську, яку Orwell у 1942–1944 роках спершу підтримував, але згодом виступив проти неї. Т. зв. Newspeak/Neusprech, таким чином, позначає мову, штучно приписану панівним режимом. 5 Втручання в мову шляхом штучного створення норм, на думку багатьох лінгвістів, і надалі є неприпустимим.

Прихильники генеричного маскулінуму вказують на те, що застосування ґендерного підходу можливе не в кожній мові. Кожна мова має власну логічну структуру. У німецькій мові, наприклад, розрізняють граматичний рід (genus) і біологічну стать (sexus), а також виокремлюють три граматичні роди. Натомість у турецькій, угорській та деяких інших мовах genus не розрізняється, тому в них навіть неможливо експліцитно маркувати рід у мові. Це явище логічно не розглядається в цих мовах як порушення ґендерної рівності, і так само має бути й у німецькій мові. Критикується також той факт, що в німецькій мові поки що немає практичних, зрозумілих і стилістично прийнятних альтернатив генеричному маскулінуму. Зокрема й із цієї причини ґендерно збалансована мова майже зовсім не прижилася в повсякденному спілкуванні. Зазвичай вона використовується лише в офіційних бланках або офіційних документах. Експліцитне маркування (переважно двох) статей у повсякденному спілкуванні, на їхню думку, неможливе, оскільки це значно ускладнювало б розуміння мови та плинність мовлення. З цієї причини ґендерно збалансована мова не використовується також у більшості німецьких інформаційних агентств і газет.

З'являються також думки, що нові мовні форми, як-от Binnen-I (MitarbeiterInnen) або так звана Gendersternchen/ґендерна зірочка (Kolleg*innen), негативно впливають на читабельність тексту й не можуть бути природно застосовані під час мовлення. Те саме стосується й використання так званого сплітингу. У письмовій формі чи усному мовленні при поєднанні двох функціональних найменувань у композит поняття Schülervertreter/представник учнів з використанням подвійного позначення осіб довелося б переформулювати на: Schülerinnen- und Schüler-Vertreter або Schülerinnen- und Schüler-Vertreterinnen або Schülerinnen- und Schülervertreterinnen und -vertreter. Формулювання Der Ministerpräsident oder sein Stellvertreter/Прем'єр-міністр або його заступник офіційно звучало б так: Die Ministerpräsidentin oder der Ministerpräsident, ihre Stellvertreterin oder ihr Stellvertreter oder seine Stellvertreterin oder sein Stellvertreter/Прем'єр-міністерка або прем'єр-міністр, її заступниця або її заступник, або його заступниця чи його заступник» (тобто замість п'яти початкових слів було б використано шістнадцять слів).

Фахівець у галузі риторики Matthias Pöhm у критичній статті під назвою Der Unsinn der gendergerechten Sprache/Безглуздість ґендерно коректної мови вказав на те, що ґендерно коректна мова в публічному виступі не сприяє успішній риториці. Як приклад він навів такий текст: "Vertreterinnen und Vertreter der drei Innerschweizer Kantone wollen für Ihre Bürgerinnen und Bürger ein neues Ausländer- und Ausländerinnen-Zentrum schaffen. Es gibt aber Kritikerinnen und Kritiker, die fürchten danach von Ausländerinnen und Ausländern überschwemmt zu werden. Vorgestellt wurde die neue Idee bei einer Medienkonferenz in Luzern. Die anwesenden Journalistinnen und Journalisten waren nicht die einzigen Zuhörerrinnen und Zuhörer. Auch etliche Bäuerinnen und Bauern aus der Umgebung interessierten sich für das Projekt. ...“ 6

На основі наведеного вище прикладу читач навіть без знання німецької мови може скласти уявлення про громіздке перелічення/позначення осіб у тексті з використанням подвійних позначень осіб, через що текст стає захаращеним і менш зрозумілим. Мовознавець Peter Eisenberg, професор Потсдамського університету, висловився щодо проблематики застосування ґендерно збалансованої німецької мови в низці статей і дискусій у медіа. В інтернет-статті під назвою Ein Säugling ist nicht das selbe wie ein Gesäugter/Немовля — це не те саме, що вигодуване грудьми він констатував, що приписування й нав'язування штучних граматичних правил і норм для вираження рівності статей у мові є типовим для авторитарних, а не демократичних режимів. В одній із численних дискусій на цю тему він висловив таку думку: „Frauen sollten hörbar oder sichtbar in der Sprache sein, es gibt aber niemanden, der das Recht hat, in eine Sprache einzugreifen. Das ist das Credo, was ich hier gleich mal zum Besten geben möchte. Das hat aber nichts damit zu tun, dass man nicht Frauen sichtbar machen will.“ 7/«Жінки мають бути видимими в мові як в усній, так і в письмовій формі, але ніхто не має права втручатися в мову. Це кредо, яке я хотів би висловити тут із найкращими намірами. Але це не має нічого спільного з небажанням робити жінок видимими в мові». 8

На думку професора Eisenberg, жінки можуть стати видимими в мові й без штучного втручання в неї. Тому він рекомендує вживати або ґендерно неспецифіковані форми генеричного маскулінума, або ґендерну специфікацію шляхом називання обох статей. Людям варто докладати зусиль для експліцитного називання як жінок, так і чоловіків, напр. Studentinnen und Studenten, хоча це довго й місцями проблематично, оскільки ці форми не є продуктом якоїсь авторитетно приписаної норми, а реально існують у німецькій граматиці. Eisenberg критикує насамперед нові вигадані форми для позначення осіб жіночої статі, як-от Binnen-I / велика літера «I» перед закінченням, Schrägstrich / скісна риска, Unterstrich / нижнє підкреслення та Gender-Sternchen / ґендерна зірочка, розвиток яких був проблематичним. Він також вказав на те, що існують іменники, для яких у німецькій мові неможливо утворити форму жіночого роду, наприклад, для слова der Flüchtling / біженець, яке вживається лише у формі чоловічого роду, на практиці не використовується жіноча форма die Flüchtlingin / біженка. Тому слово der Flüchtling / біженець, на його думку, може позначати однаково як жінок, так і чоловіків. Водночас він зазначає, що заміна цього виразу нейтральною формою є проблематичною. Адже дієприкметник минулого часу der/die Geflüchtete / той, що втік, або та, що втекла не має такого самого значення, як слово der Flüchtling / біженець. Так само він звертає увагу на те, що однакового значення не мають і слова der Fahrer / водій та Fahrende / ті, що їдуть (Pl.) як нейтральна форма, утворена за допомогою дієприкметника теперішнього часу. Тому використання нейтральних форм, утворених за допомогою дієприкметника, замість експліцитного вираження роду подекуди є проблематичним і суперечливим. Eisenberg однозначно висловлюється проти запровадження норм ґендерно збалансованої мови, оскільки вважає це недемократичним. 9

В австрійській щоденній газеті Die Presse10 вийшла критична стаття, в якій вказувалося, що в австрійських фахових вищих навчальних закладах використання ґендерно коректних формулювань є навіть передумовою для отримання доброї оцінки. Боротьба за ґендер, на думку автора статті, перейшла в таку площину, що учні та студенти зобов'язані вживати ґендерно збалансовану мову. Австрійські медіа розкритикували практику примушування студентів педагогічних навчальних закладів використовувати ґендерно коректну мову в бакалаврських роботах. Відповідний навчальний заклад вирішує, які санкції застосувати в разі недотримання цього припису. Це може призвести або до зниження оцінки, або до повернення випускної роботи.

З попереднього аналізу позицій і поглядів очевидно, що аргументи на користь використання інклюзивної / ґендерно збалансованої мови та заміни генеричного маскулінума в німецькій мові є різноманітними. Ще кілька років тому дискусія зосереджувалася на розрізненні між чоловіками та жінками шляхом використання чоловічих і жіночих форм як в усному, так і в писемному мовленні. У 2017 році на підставі рішення Конституційного суду в Німеччині, а у 2018 році й в Австрії було ухвалено позначення інтерсексуальності в писемній мові. У 2018 році уряд Німеччини ухвалив законопроєкт про внесення змін до закону про реєстрацію актів цивільного стану. Відтоді в реєстрі актів про народження можна не зазначати відомості про стать або, крім «чоловічої» та «жіночої», вказувати «іншу» стать у випадку, якщо особа не може зарахувати себе ні до жіночої, ні до чоловічої статі. У цьому контексті для позначення осіб іншої статі рекомендуються передусім форми з ґендерною зірочкою (Student*innen) та так звана «X –Form» (StudierX, ProfessX) . Попри тривалі суперечливі дискусії щодо використання ґендерно збалансованої мови, цей феномен у мовній практиці дедалі більше утверджується в різних сферах комунікації, про що свідчать і результати нашого корпусного дослідження австрійських, німецьких та швейцарських газет, які ми наводимо нижче.

3 Ґендерно збалансована мова в публіцистичних текстах із плюрицентричної перспективи – результати корпусного аналізу

З наміром охарактеризувати сучасну мовну практику та стан уживання ґендерно симетричних мовних форм у німецькій мові ми провели дослідження мови німецьких, австрійських і швейцарських газет за допомогою методу корпусного аналізу текстів. Прагнучи з'ясувати, чи відбуваються зміни щодо використання інклюзивної мови також і в публіцистичній сфері, ми простежили ступінь застосування обраних рекомендованих способів ґендерно симетричного позначення осіб у корпусі текстів німецьких, австрійських і швейцарських газет, які містяться в Німецькому референтному корпусі DeReKo. Дослідження було мотивоване тим, що інклюзивна мова в публіцистичній сфері досі залишалася на периферії наукового інтересу. У вибраних газетних корпусах ми зосередилися на виявленні повних ґендерних пар зі сполучником, комою чи скісною рискою (Lehrerinnen und Lehrer; Lehrerinnen, Lehrer; Lehrerinnen/Lehrer), мовних форм із застосуванням сплітингу зі скісною рискою (Lehrer/in / вчитель/ка), сплітингу з дужками (Lehrer(in) / вчитель(ка) ), мовних форм із Binnen-I (MitarbeiterInnen), з ґендерним підкресленням / Gender-Gap (Student_innen), ґендерною зірочкою / Gender-Sternchen (Student*innen) та із закінченням «X» (StudierX, ProfessX). Найвищий рівень усвідомлення необхідності застосування ґендерно збалансованої мови, а отже й найбільшу частотність ґендерно симетричних мовних форм, ми очікували в німецьких газетах, оскільки в Німеччині проблематика ґендерно збалансованої мови почала актуалізуватися раніше, ніж в Австрії та Швейцарії, про що ми зазначаємо в першому розділі дослідження. Найменшу частотність ґендерно збалансованих мовних форм ми передбачали у швейцарських щоденних виданнях з огляду на специфіку розвитку ґендерної політики в цій країні. Ми прагнули відтворити картину використання ґендерно збалансованої мови в публіцистичній сфері в період з 1990 року до сьогодення, визначаючи на основі корпусного аналізу частотність вибраних ґендерно збалансованих позначень осіб у текстах попередньо визначених корпусів німецької газети Süddeutsche Zeitung, австрійської газети Die Presse та швейцарської газети Tages-Anzeiger у Німецькому референтному корпусі DeReKo. Корпуси трьох щоденних газет ми обрали з наміром контрастивно висвітлити це явище в плюрицентричному вимірі, тобто з урахуванням існування трьох німецькомовних країн, що вирізняються специфічною мовною ґендерною політикою. Ґендерно симетричні мовні форми, що специфікують рід у німецькій мові, ми шукали у вибраних газетних корпусах за допомогою сформованих рядків символів і метасимволів у пошуковій системі Cosmas II.

З результатів корпусного аналізу випливло, що в корпусі текстів німецьких, австрійських і швейцарських газет різною мірою застосовуються всі обрані рекомендовані способи гендерно збалансованого позначення осіб. Найбільшу кількість гендерно симетричних позначень ми виявили у щоденній газеті Tages-Anzeiger (32882 випадки вживання) із частотою 96,63 гендерно збалансованих форм на мільйон токенів/усіх словоформ у корпусі, з чого ми дійшли висновку, що ця газета найбільш цілеспрямовано з-поміж проаналізованих щоденних видань застосовує гендерно збалансовану мову. На другому місці за застосуванням гендерно збалансованих мовних форм опинилася австрійська щоденна газета die Presse з кількістю 10577 та частотою 31,48 позначення на мільйон токенів/усіх словоформ у корпусі, а німецька щоденна газета Süddeutsche Zeitung із кількістю 12704 та частотою 17,22 гендерно збалансованих форм на мільйон токенів/усіх словоформ у корпусі застосовує найменш гендерно збалансовану мову за допомогою обраних гендерно симетричних позначень осіб. Наша гіпотеза про найбільшу частку гендерно збалансованих мовних форм у німецькій газеті Süddeutsche Zeitung цим не підтвердилася, і цим також було спростовано гіпотезу про найнижчу частоту гендерно симетричних позначень у швейцарській щоденній газеті Tages-Anzeiger. За результатами корпусного аналізу, у текстах німецьких, австрійських і швейцарських газет, а отже, загалом у публіцистичній мові, найбільше вживаються паралельні позначення осіб у повній формі зі сполучником або без сполучника (Lehrerinnen und Lehrer; Lehrerinnen, Lehrer), другими за чергою є мовні форми з Binnen-I (LehrerInnen), а третьою за частотою вживання групою є позначення осіб через скісну риску/так званий сплітинг (сплітинг із закінченням після скісної риски в однині та множині із закінченням у дужках або з артиклями der/die, розділеними скісною рискою – Lehrer/in, Lehrer/innen, Lehrer(in), der/die Lehrer/in). Мовні форми з нижнім підкресленням/Gender Gap (Lehrer_in) та зірочкою/Gender Sternchen (Lehrer*innen), які рекомендуються для видимого відображення всього спектра статей у мові, у газетних текстах вживаються лише зрідка, з чого ми доходимо висновку, що в мові публіцистичної сфери вони наразі не утвердилися. З результатів корпусного аналізу випливло, що паралельне позначення осіб у повній формі є найбільш уживаним способом для вираження гендерної рівності в німецьких, австрійських і швейцарських газетах, а отже, і в мові публіцистичної сфери, що парадоксально не узгоджується з рекомендаціями Ради з німецького правопису, яка в писемній мові з міркувань мовної економії рекомендує більше використовувати скорочені форми. Наше дослідження писемної мови в німецьких, австрійських і швейцарських газетах та результати, отримані на його основі, підтвердили вже започатковану тенденцію змін у німецькій мові в напрямі застосування гендерно інклюзивної мови.

Висновки

Метою пропонованого дослідження було висвітлити дискурс довкола проблематики гендерно збалансованої мови в німецькому мовному просторі на тлі змін, що відбуваються в німецькій мові як під впливом феміністичної та гендерної лінгвістики, так і у зв'язку з мовною політикою, орієнтованою на гендерно інклюзивну мову. Для більш комплексного погляду на досліджуване явище ми вважали за важливе вказати на пов'язані феномени та обставини, що привели до виникнення гендерно інклюзивної мови. Ми коротко описали не лише напрями феміністичної та гендерної лінгвістики і мовної гендерної політики, але й стратегії гендерно чутливого висловлювання, які сформувалися на основі критики генеричного маскулінуму в німецькій мові. Надалі ми охарактеризували наукову й суспільну дискусію щодо вживання гендерно збалансованої мови в німецькому мовному середовищі, яка спричинила появу широкої палітри поглядів: від критики заміни генеричного маскулінуму до просування гендерно інклюзивних мовних форм на різних рівнях комунікації. З метою документування сучасної практики застосування гендерно інклюзивної мови в публіцистичній сфері наприкінці ми представили результати дослідження гендерно збалансованої мови в текстах німецьких, австрійських і швейцарських газет, яке ми провели на матеріалі Німецького референтного корпусу DeReKo із застосуванням методів корпусної лінгвістики (пор. Štefaňáková, 2020). Ми прагнули надати уявлення про використання рекомендованих гендерно симетричних мовних форм у публіцистичних текстах у визначеному часовому проміжку з 1990 року до сьогодення. Корпусний аналіз текстів писемної мови та отримані результати підтвердили вже започатковану тенденцію змін у німецькій мові щодо застосування гендерно інклюзивної мови, що, на нашу думку, є свідченням цілеспрямованої імпліцитної мовної політики видавництв німецьких, австрійських і швейцарських щоденних газет, у якій відображаються актуальні тенденції розвитку німецької мови. Як виявляється, на засадах міжнародної політики частиною цього процесу стають також регуляторні, кодифікаційні, дослідницькі, видавничі та інші інституції, тому гендерно збалансована мова вже не є виключно лінгвістичною проблемою, а дедалі більше привертає увагу як мовно-політичний феномен.

Авторка: Mgr. Jana Štefaňáková, PhD. Авторка працює асистенткою на Katedra germanistiky Filozofickej fakulty UMB v Banskej Bystrici і у своїх публікаціях приділяє увагу насамперед проблематиці плюрицентризму німецької мови, мовній політиці в німецькомовних країнах та проблематиці мовної гендерної політики з акцентом на гендерно збалансовану мову. У 2020 році вийшла друком її третя монографія під назвою Rodovo symetrický jazyk v slovenskom a nemeckom jazykovom prostredí v kontexte európskej rodovej politiky a gender mainstreamingu, яка досліджує феномен гендерно симетричної мови у словацькому та німецькому середовищі в публіцистичній сфері на тлі змін у мовах, що відбуваються останніми роками під впливом феміністичної та гендерної лінгвістики, а також у контексті європейської мовної гендерної політики. Прагнучи надати якомога комплексніший погляд на досліджуване явище, авторка розглядає проблематику міждисциплінарно на основі здобутків багатьох дисциплін.

Література:

ADAMZIK, K. – ALGHISI, A. 2017. Instanzen der Sprachnormierung. Standardvarietäten und Verwaltungssprache im Vergleich. In PANDOLFI, E. M., MIECZNIKOWSKI, J., CHRISTOPHER, S., KAMBER, A.: Studies on language norms in context. Frankfurt a. M. : Lang, 2017, s. 37-72.

CVIKOVÁ, J. – JURÁŇOVÁ, J. – KOBOVÁ, Ľ., MAĎAROVÁ, Z. – OSTERTÁGOVÁ, A., SATINSKÁ, L. – VRÁBĽOVÁ, J. – TERKANIČ, M. 2014. Analýza významu a možností používania rodovo vyváženého jazyka. Bratislava : Centrum vzdelávania MPSVR SROV.

DE SYLVAIN, C. – BALZER, C. 2008. Die Sylvain-Konventionen – Versuch einer geschlechtergerechten Grammatik – Transformation der deutschen Sprache. In Liminalis 2/2008. [cit. 2021-09-20]. Dostupné na internete: http://liminalis.de/2008_02/Liminalis-2008-Sylvain-Balzer.pdf

DUDEN. 1995. Grammatik der deutschen Gegenwartssprache. 5. Auflage. Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich : Dudenverlag, 1995.

GIBBON, Margaret. 1999. Feminist Perspectives on Language. Harlow : Pearson/Prentice Hall, 1999.

HAJNAL, I. 2002. Feministische Sprachkritik und historische Sprachwissenschaft. Die unterschiedlichen Sichtweisen der ategorie Genus in Syn-und Diachronie. Innsbruck, 2002. [цит. 2021-09-20]. Доступно в інтернеті: http://sprawi.at/files/f7e60cb5d1e9c093ae9bc01736281abb

HEGER, A. 2013. Pronomen ohne Geschlecht. In Querrulant_in 4, с. 10. [цит. 2021-09-20]. Доступно в інтернеті: http://annaheger.wordpress.com/pronomen/.

KARGL, M. ТА ІН. 1997. Kreatives Formulieren: Anleitungen zu geschlechtergerechtem Sprachgebrauch. Wien : Bundeskanzleramt, Abt. Schriftenreihe der Frauenministerin, 1997.

KEGYESNE SZEKERES, E. 2005. Sprachlicher Sexismus und sprachliches Gender mainstreaming im Fokus der Europäischen Sprachenpolitik. In European Integration Studies, т. 4, № 2/200, Miskolc, 2005, с. 25-44. [цит. 2021-09-04]. Доступно в інтернеті: http://arranca.org/ausgabe/28/performing-the-gap

KNOKE, M. 2017. Wie gender darf die Sprache sein? In Geoethe Institut : Ungarn. [цит. 2021-09-20] Доступно онлайн:https://www.goethe.de/ins/hu/de/kul/sup/klt/21458969.html?forceDesktop=1

KOBOVÁ, Ľ. 2010. Feministické je politické: problémy feministickej politickej teórie. In: KICZKOVÁ, Z., SZAPUOVÁ, M., ZEZULOVÁ, J.: Úvod do rodových štúdií. (Gender mainstreaming vo vzdelávaní na vysokej škole). Bratislava : Univerzita Komenského. 2010.

PIETRUCHOVÁ, O. – MAGUROVÁ, Z. 2011. Metodická štúdia sledovania legislatívnych úprav rodovej rovnosti vo vybraných krajinách EÚ a aplikácia v právnom poriadku SR. Bratislava : Centrum vzdelávania Ministerstva práce, sociálnych vecí a rodiny, 2011.

TRÖMEL-PLÖTZ, S. – PUSCH, L. 1980. Sprache, Geschlecht und Macht. Wiesbaden : Vieweg Verlag, 1980.

SAMEL, I. 2000. Einführung in die feministische Sprachwissenschaft. 2-ге вид. Berlin : Erich Schmidt Verlag, 2000.

SPENDER, D. 1980. Man Made Language. London : Pandora Press, 1980.

STAHLBERG, SABINE – SCZESNY, SABINE. 2001. Effekte des generischen. Maskulinums und alternativer. Sprachformen auf den gedanklichen Einbezug von Frauen. Psychologische Rundschau, т. 52, № 3, 2001, с. 131-140.

ŠTEFAŇÁKOVÁ, J. 2020. Rodovo symetrický jazyk v slovenskom a nemeckom jazykovom prostredí v kontexte európskej rodovej politiky a gender mainstreamingu. Монографія. Banská Bystrica : Belianum, 2020.

TRÖMEL-PLÖTZ, S., PUSCH, L. F., HELLINGER, M., GUENTHERODT, I. 1980. Richtlinien zur Vermeidung sexistischen Sprachgebrauchs. In Linguistische berichte 71, 1980, с. 1 – 7.

VALDROVÁ, J. 2017. Generické maskulinum. In KARLÍK, P., NEKULA, L., PLESKALOVÁ, J.: CzechEncy - Nový encyklopedický slovník češtiny. [цит. 2021-09-26] Доступно в інтернеті: https://www.czechency.org/slovnik/GENERICKÉ MASKULINUM

1 Порівн.: https://www.europarl.europa.eu/cmsdata/187110/GNL_Guidelines_SK-original.pdf 2 Bericht und Vorschläge der AG „Geschlechtergerechte Schreibung“ zur Sitzung des Rats für deutsche Rechtschreibung am 16. 11. 2018 – Revidierte Fassung aufgrund des Beschlusses des Rats vom 16. 11. 2018/Звіт і пропозиції робочої групи «Гендерно збалансоване правописання» із засідання Ради з німецького правопису від 16.11.2018 – Оновлена редакція на основі рішення Ради від 16.11.2018. (https://www.rechtschreibrat.com/DOX/rfdr_2018-11-28_anlage_3_bericht_ag_geschlechterger_schreibung.pdf) 3 «… маскулінні форми різноманітно вживаються і тоді, коли природний рід не є важливим або коли однаково вказується як на осіб чоловічої, так і жіночої статі». (Переклад авторки) 4 Порівн.: https://deacademic.com/dic.nsf/dewiki/504420#Anwendung_des_generischen_Maskulinums 5 Порівн.: https://deacademic.com/dic.nsf/dewiki/1013999 6 http://www.rhetorik-seminar-online.com/rhetorik-tipps/geschlechtergerechte-Sprache-gendergerechte-Sprache/ 7 https://www.deutschlandfunk.de/detail-kultur-heute.691.de.html?dram:article_id=380828Linguist+kritisiert+geschlechtergerechte+Sprache%29 8 Переклад авторки 9 «... А потім хтось вирішує запровадити та приписати мовні форми у найбільших мовах Європи, що має мало спільного з демократією. Здебільшого це люди, яких ми обрали для того, щоб вони відстоювали волю нас, виборців...» («Ein Säugling ist nicht dasselbe wie ein Gesäugter»: https://www.deutschlandfunk.de/detail-kultur-heute.691.de.html?dram:article_id=380828Linguist+kritisiert+geschlechtergerechte+Sprache%29.) 10 https://diepresse.com/home/recht/rechtallgemein/4749107/Verpflichtendes-Gendern-verfassungswidrig