Доступність стоматологічної допомоги в Словаччині: регіональний аналіз амбулаторної мережі, профілактичної допомоги та кадрового забезпечення

Метою роботи було проаналізувати доступність стоматологічної допомоги в Словаччині з акцентом на регіональне розміщення стоматологічних амбулаторій, доступність стоматологічної невідкладної служби, участь населення в профілактичних оглядах порожнини рота, кадрове забезпечення спеціальності стоматологія та динаміку кількості студентів-стоматологів.

Робота виконана у формі описового ретроспективного аналізу вторинних даних. Проаналізовано статистичні дані Національного центру медичної інформації, Міністерства охорони здоров'я Словацької Республіки та інших загальнодоступних джерел за період 2015–2024 років. Отримані дані опрацьовано за допомогою описової статистики та представлено в таблицях і графіках.

Аналіз підтвердив існування регіональних відмінностей у доступності стоматологічної допомоги. Найбільшу кількість стоматологічних амбулаторій зафіксовано в Братиславському краї (n = 431), найменшу – у Трнавському краї (n = 215). Стоматологічну невідкладну службу на території Словацької Республіки забезпечували лише 24 амбулаторії, причому їх розподіл між окремими краями був нерівномірним. У 2024 році профілактичний огляд порожнини рота пройшли 2 747 545 осіб. Найвищу участь зафіксовано серед дітей віком 10–14 років, найнижчу – серед дітей віком 0–4 роки. Кількість стоматологів у період 2015–2024 років зросла з 2 647 до 2 966. Найчисельнішу вікову групу становили лікарі віком 30–39 років (33 %), при цьому значну частку також становили лікарі віком 65 років і більше (19,8 %). Кількість студентів-стоматологів демонструвала помірну тенденцію до зростання.

Результати вказують на стійкі регіональні відмінності в доступності стоматологічної допомоги в Словаччині, особливо в сфері розміщення амбулаторій та забезпечення невідкладної служби. Незважаючи на помірне зростання кількості стоматологів, викликом залишаються їх рівномірний регіональний розподіл і зміна поколінь. Покращення доступності стоматологічної допомоги потребує системного планування мережі амбулаторій, підтримки профілактичних програм і вжиття заходів, спрямованих на стабілізацію кадрових потужностей. Метою цього дослідження було проаналізувати доступність стоматологічної допомоги в Словаччині з акцентом на регіональний розподіл стоматологічних практик, доступність невідкладних стоматологічних послуг, участь у профілактичних оглядах порожнини рота, кадрове забезпечення стоматології та тенденції в кількості студентів-стоматологів.

Проведено описовий ретроспективний аналіз вторинних даних. Проаналізовано статистичні дані Національного центру медичної інформації Словацької Республіки, Міністерства охорони здоров'я Словацької Республіки та інших загальнодоступних джерел, що охоплюють період з 2015 по 2024 рік. Дані опрацьовано за допомогою описових статистичних методів і представлено в таблицях та на рисунках.

Аналіз підтвердив регіональні відмінності в доступності стоматологічної допомоги по всій Словаччині. Найбільшу кількість стоматологічних практик зафіксовано в Братиславському краї (n = 431), тоді як найменшу – у Трнавському краї (n = 215). Невідкладну стоматологічну допомогу по всій країні забезпечували лише 24 стоматологічні практики з нерівномірним регіональним розподілом. У 2024 році загалом 2 747 545 осіб пройшли профілактичні огляди порожнини рота. Найвищий рівень участі спостерігався серед дітей віком 10–14 років, тоді як найнижчий – серед дітей віком 0–4 роки. У період з 2015 по 2024 рік кількість стоматологів зросла з 2 647 до 2 966. Стоматологи віком 30–39 років становили найбільшу вікову групу (33 %), тоді як особи віком 65 років і старші представляли значну частку (19,8 %). Кількість студентів-стоматологів демонструвала незначну тенденцію до зростання протягом досліджуваного періоду.

Отримані результати вказують на стійкі регіональні відмінності в доступності стоматологічної допомоги в Словаччині, особливо щодо розподілу стоматологічних практик і забезпечення невідкладних стоматологічних послуг. Незважаючи на поступове збільшення кількості стоматологів, рівномірний регіональний розподіл і зміна поколінь стоматологічних кадрів залишаються основними викликами. Покращення доступності стоматологічної допомоги потребує системного планування мережі стоматологічних послуг, посилення профілактичних програм і впровадження заходів для забезпечення стабільного та стійкого стоматологічного кадрового потенціалу. Ключові слова: доступність медичної допомоги, профілактичний стоматологічний огляд, регіональні відмінності, Словаччина, невідкладна стоматологічна служба, стоматологічна допомога, стоматологи.

Стоматологічна допомога є невід'ємною частиною комплексної медичної допомоги пацієнту. Окрім основних профілактичних і лікувальних процедур, важливу роль відіграє також спеціалізована стоматологічна допомога, яка зосереджується на діагностиці та терапії складних захворювань зубів, пародонту та інших структур порожнини рота (Hupp, Ellis & Tucker, 2019; Glick et al., 2024).

Спеціалізована стоматологічна допомога охоплює кілька спеціальностей, спрямованих на конкретні сфери діагностики та лікування:

  • Пародонтологія – профілактика, діагностика та терапія захворювань пародонту, насамперед гінгівіту та пародонтиту (Newman et al., 2023).

  • Ендодонтія – лікування захворювань зубної пульпи та кореневої системи зубів з метою збереження власного зуба в порожнині рота (Torabinejad & Walton, 2020).

  • Ортодонтія – діагностика та лікування аномалій зубного ряду та малоклюзій за допомогою фіксованих і знімних апаратів (Proffit et al., 2019).

  • Стоматологічне протезування – заміна втрачених зубів за допомогою коронок, мостів, знімних протезів та імплантатів (Rosenstiel, Land & Fujimoto, 2022).

  • Оральна та щелепно-лицева хірургія – хірургічні втручання в ділянці порожнини рота, наприклад, видалення складних зубів, резекція верхівок коренів, імплантологічні процедури або хірургічне лікування кіст і пухлин (Hupp, Ellis & Tucker, 2019).

Ці спеціальності вимагають спеціалізованої освіти, практики та використання сучасних діагностичних і терапевтичних методик, включаючи цифрові технології та мікроскопічно асистовані втручання (Sanz et al., 2020; Glick et al., 2024).

Метою статті є висвітлити значення окремих спеціалізованих галузей стоматології та підкреслити незамінну роль профілактики в довгостроковому підтриманні орального здоров'я.

Матеріал і методи

Для цілей опрацювання та аналізу доступної інформації було використано дані, опубліковані в Медичному щорічнику Словацької Республіки за 2024 рік, який є офіційним статистичним джерелом про стан і розвиток охорони здоров'я. Цей документ надає комплексні дані щодо демографічних показників, мережі медичних закладів, кадрового забезпечення, а також обсягів і споживання медичної допомоги, включаючи стоматологічну сферу. Завдяки своїй методичній точності та регулярному оновленню він слугує релевантною основою для фахового аналізу, порівняння тенденцій і формулювання висновків у галузі спеціалізованої стоматологічної допомоги та профілактики (NCZI, 2024).

Результати

З доступних даних випливає, що найвища концентрація стоматологічних амбулаторій знаходиться в Братиславському краї (n = 431), що, з огляду на щільність населення, урбанізацію та вищу концентрацію медичних закладів у столиці, є очікуваним результатом. На другому місці знаходиться Кошицький край (n = 372), за ним слідують Пряшівський край (n = 335) та Жилінський край (n = 307). Нижча кількість стоматологічних амбулаторій зафіксована в Нітранському краї (n = 250), Тренчинському краї (n = 249) та Банськобистрицькому краї (n = 232). Найменша кількість амбулаторій зареєстрована в Трнавському краї (n = 215) (Табл. 1).

Табл. 1 Спеціалізована амбулаторна стоматологічна медична допомога (NCZI, 2024) [

](/files/c5ad3544865939452bdd9f07419d715f) 1) підрозділи з фаховим спрямуванням стоматологія, зубне лікарство та дитяче зубне лікарство 2) для розрахунку показника «кількість відвідувань на 1 лікарське місце» було включено лише ті фахові підрозділи, які заявили кількість лікарських місць і кількість відвідувань у рамках статистичних досліджень NCZI

У межах Словацької Республіки надання стоматологічної невідкладної допомоги обмежене відносно низькою кількістю закладів. Загалом її забезпечують лише 24 амбулаторії, що становить відносно обмежену доступність цієї форми допомоги на національному рівні. Найвища кількість невідкладних амбулаторій зосереджена в Жилінському краї (6 амбулаторій), що може бути пов'язано з географічною площею регіону, а також із потребою забезпечення допомоги для розосередженого населення. В інших краях Словацької Республіки кількість закладів, що надають стоматологічну невідкладну допомогу, ще нижча, що вказує на нерівномірний регіональний розподіл цих медичних послуг. Така ситуація може негативно вплинути на часову та географічну доступність невідкладної стоматологічної допомоги, особливо у більших або менш заселених регіонах, де пацієнти в гострих випадках часто змушені їхати на лікування на великі відстані. У Братиславському краї знаходяться чотири невідкладні амбулаторії, у Трнавському, Тренчинському та Кошицькому краях – по три амбулаторії, у Банськобистрицькому та Пряшівському краях – по дві амбулаторії, а в Нітранському краї доступна лише одна стоматологічна невідкладна амбулаторія (Табл. 2).

***Табл. 2 Спеціалізована амбулаторна медична допомога – стоматологічна невідкладна служба (NCZI, 2024) ** [

](/files/3be5ee70db88fa9535fe24ba58b83901)

У 2024 році профілактичний огляд порожнини рота пройшли загалом 2 747 545 осіб. Найбільшу частку становила вікова категорія 18 років і старше (n = 2 053 617), що вказує на вищий рівень участі дорослого населення в профілактичних заходах (Табл. 3). Участь молодших вікових груп, насамперед дітей та підлітків, була нижчою, що може бути пов'язано з різною мотивацією до профілактики, доступністю стоматологічних послуг або ступенем залучення батьків до догляду за оральним здоров'ям дитини.

***Табл. 3 Профілактичні огляди порожнини рота (NCZI, 2024) ** [

](/files/5bef604e41de71daa32fb886fc54b926)

Рис. 1 ілюструє динаміку участі в профілактичних оглядах порожнини рота за віковими категоріями в період 2021–2024 років. Аналіз часової динаміки дозволяє оцінити зміни в участі окремих вікових груп у профілактичних оглядах, виявити тенденції їх розвитку та оцінити ефективність профілактичних програм у досліджуваний період. Найвищий рівень проходження профілактичних оглядів, виражений у відсотках від відповідної вікової популяції, тривалий час демонстрували діти віком 10–14 років, причому значення коливалися від 72,2% до 84,7%. Далі йшли діти віком 5–9 років з участю 66,9–80,4%, підлітки віком 15–17 років (67,7–77,2%) та доросле населення віком 18 років і старше (43,0–46,7%). Найнижчу участь у профілактичних оглядах зафіксувала вікова група дітей віком 0–4 роки, в якій частка пройдених оглядів коливалася в межах 18,5–29,0%.

***Рис. 1 Динаміка кількості профілактичних оглядів порожнини рота за віковими групами (NCZI, 2024) ** [

](/files/e3a9092e3af1e3d7086f8456d9857396) Кількість стоматологів у період 2015–2024 років демонструє помірно зростаючу тенденцію. У той час як у 2015 році було зареєстровано 2 647 стоматологів, у 2024 році їх кількість зросла до 2 966 (Рис. 2).

***Рис. 2 Тенденція зміни кількості стоматологів у 2015–2024 роках (NCZI, 2024) ** [

](/files/3398bc26b16386d0d7a14c8690f33f2e)

З точки зору вікової структури стоматологів у Словаччині у 2024 році найчисельнішу групу становила категорія 30–39 років (33%). На другому місці знаходилася вікова група 65 років і старше (19,8%), що вказує на значну частку старшого покоління в стоматологічній практиці. Серед інших важливих вікових категорій:

  • 40–49 років (16,7%), які представляють стабілізоване покоління лікарів із багаторічним досвідом,

  • 50–59 років (14,2%), яке ще активно працює, але вже наближається до віку виходу з професії,

  • молодше 30 років (11,2%), де частка значно нижча, що може свідчити про недостатній приплив випускників у практику або повільніший початок самостійної професійної діяльності молодих лікарів (Рис. 3).

***Рис. 3 Динаміка вікової структури стоматологів (NCZI, 2024) ** [

](/files/b78e1b56ab77a6f84da91cf3147282c3)

Кількість студентів стоматології за 2015–2024 роки дещо зросла порівняно з 2015 роком, коли кількість випускників словацького громадянства становила (n=80), порівняно з 2024 роком, коли кількість словацьких студентів становила (n=110). Однак найвища кількість студентів була зафіксована у 2019 році (n=118) та 2021 році (n=117) (Рис. 4).

**Рис. 4 Динаміка кількості випускників за спеціальністю стоматологія (NCZI, 2024) Примітка: випускники вищої освіти станом на 31.12. відповідного року * [

](/files/1929a1bbe0b1a973b4e84cb0ac4af25a)

Дискусія

Результати цієї роботи вказують на значні регіональні відмінності в доступності стоматологічної допомоги в Словаччині. Найвища кількість стоматологічних амбулаторій була зафіксована в Братиславському краї, тоді як найнижча — у Трнавському краї. Такий розподіл певною мірою є очікуваним, оскільки Братиславський край є найбільш густонаселеним регіоном із найвищою концентрацією медичних закладів, спеціалізованих установ та економічних можливостей. Подібні регіональні відмінності в розміщенні медичних працівників описують також Peres et al. (2019), Watt et al. (2019), WHO (2022) та OECD (2023), згідно з якими медичні працівники мають тенденцію концентруватися у великих містах та економічно розвиненіших районах.

Однак виявлені регіональні відмінності не можна пояснити лише кількістю населення. Важливу роль відіграє також привабливість окремих регіонів для здійснення медичної професії, рівень інфраструктури, економічна ситуація, можливості подальшого професійного зростання, а також наявність університетських установ та стоматологічних клінік. Ці фактори впливають на прийняття рішень молодими стоматологами при виборі місця роботи та можуть сприяти збереженню регіональних нерівностей у доступності медичної допомоги (Watt et al., 2019; WHO, 2016; OECD, 2023). З точки зору політики охорони здоров'я, тому важливим завданням залишається підтримка збалансованого розвитку мережі амбулаторій у всіх регіонах Словацької Республіки.

Важливим висновком є також низька кількість закладів, що забезпечують стоматологічну невідкладну допомогу. На території Словацької Республіки її наразі надають лише 24 амбулаторії, що, враховуючи понад 5,4 мільйона жителів, можна вважати недостатнім кадровим забезпеченням. В інших краях, окрім Жилінського краю, кількість невідкладних амбулаторій ще нижча, що вказує на їх нерівномірний регіональний розподіл. Такий стан може призвести до погіршення часової та географічної доступності невідкладної стоматологічної допомоги, особливо у великих або менш густонаселених регіонах, де пацієнти змушені їхати на лікування на великі відстані. Подібні проблеми визначила також WHO (2022), яка вважає географічну доступність медичної допомоги одним із основних показників ефективності системи охорони здоров'я.

Обмежена потужність стоматологічних невідкладних служб водночас становить значну системну проблему. Гострий одонтогенний біль, запалення та травми належать до найпоширеніших причин звернення за невідкладною стоматологічною допомогою (FDI World Dental Federation, 2021). Низька кількість закладів призводить до їх більшого навантаження, подовження часу очікування та може негативно вплинути на якість наданої медичної допомоги. Найбільш виражено ця проблема проявляється в периферійних регіонах, де пацієнти часто долають десятки кілометрів, щоб отримати невідкладне лікування.

З точки зору організації системи охорони здоров'я, було б доцільно розглянути питання оптимізації мережі стоматологічних невідкладних служб. Одним із варіантів є встановлення мінімального стандарту доступності залежно від кількості населення або зон обслуговування. Так само важливо створити стабільну модель фінансування, яка мотивуватиме стоматологів брати участь у невідкладних службах. Перспективним рішенням може бути також більш інтенсивна співпраця між державним та приватним сектором через договірні механізми та ротаційні служби кількох амбулаторій. Кілька європейських країн також використовують електронні інформаційні системи, які дозволяють пацієнтам знайти найближчу відкриту невідкладну амбулаторію або проконсультуватися щодо свого стану здоров'я за допомогою телефонних чи телемедичних послуг (OECD, 2023).

Наразі не існує міжнародно визнаного стандарту чи рекомендації WHO або OECD, які б визначали мінімальну кількість стоматологічних невідкладних закладів на кількість населення. Незважаючи на відсутність міжнародно визначеного стандарту, потребу в розширенні мережі стоматологічних невідкладних служб у Словаччині можна обґрунтувати з точки зору реальної доступності медичної допомоги. У багатьох регіонах пацієнти змушені долати десятки кілометрів за лікуванням у вихідні та святкові дні, що становить значний бар'єр, особливо для дітей, літніх людей, осіб з інвалідністю або пацієнтів із гострим болем чи інфекцією. Недостатня регіональна доступність може призвести до відкладання необхідного лікування, погіршення стану здоров'я та збільшення використання приймальних відділень лікарень, які не призначені в першу чергу для вирішення гострих стоматологічних проблем. Тому планування мережі стоматологічної невідкладної служби не повинно ґрунтуватися лише на загальній кількості населення, а насамперед на регіональних потребах, географічній доступності, демографічній структурі населення, транспортній доступності та реальному попиті на невідкладне стоматологічне лікування. Такий підхід відповідає принципам забезпечення доступної та справедливої медичної допомоги та може сприяти зменшенню регіональних нерівностей у доступі до стоматологічних послуг. Організація стоматологічної невідкладної служби в Словаччині при цьому регулюється національним законодавством, зокрема постановою № 115/2018 З. з., яка встановлює спосіб фінансування та оплати за надання стоматологічної невідкладної служби, однак не визначає мінімальну кількість невідкладних закладів по відношенню до кількості населення.

Результати щодо профілактичних оглядів вказують на високу участь дітей шкільного віку, причому найвища частка профілактичних оглядів була зафіксована у віковій групі 10 – 14 років. Цей результат, ймовірно, відображає позитивний вплив батьківської турботи, регулярних профілактичних програм та системи оплати медичних страхових компаній. Навпаки, найнижча участь була виявлена у дітей віком 0 – 4 роки. Це важливий висновок, оскільки саме раннє дитинство є вирішальним періодом для формування правильних гігієнічних звичок та профілактики раннього дитячого карієсу. Kassebaum et al. (2017), FDI World Dental Federation (2021) та WHO (2022) наголошують, що профілактична допомога повинна починатися вже після прорізування перших зубів, причому навчання батьків значно знижує ризик виникнення оральних захворювань.

Хоча абсолютна кількість профілактичних оглядів була найвищою у дорослого населення, після перерахунку на розмір окремих вікових груп дорослі тривалий час демонструють нижчий рівень участі, ніж діти. Ця тенденція спостерігається також у кількох країнах OECD і часто пов'язується з нижчою мотивацією дорослих проходити профілактичні обстеження, браком часу або відвідуванням стоматолога лише при виникненні болю (OECD, 2023 12). З точки зору громадського здоров'я, тому одним із пріоритетів залишається посилення профілактичних програм та підвищення медичної грамотності дорослого населення.

Позитивним висновком цієї роботи є помірне зростання кількості зубних лікарів у період 2015 – 2024 років. Попри це, саме збільшення кількості фахівців автоматично не гарантує кращої доступності стоматологічної допомоги. Вирішальним є їхнє регіональне розміщення, яке може надалі поглиблювати наявні відмінності між окремими краями. Подібну проблему описує OECD (2023), яка застерігає, що саму кількість медичних працівників не можна вважати єдиним показником доступності медичної допомоги.

З точки зору вікової структури, значним висновком є висока частка лікарів віком 65 років і більше, які становлять майже п'яту частину всіх зубних лікарів. Цей показник вказує на триваючий процес старіння медичної робочої сили. Хоча найчисельнішою групою залишаються лікарі віком 30 – 39 років, відносно низька частка лікарів молодших 30 років може в майбутньому призвести до проблем із поколінною зміною. WHO (2016) та OECD (2023) застерігають, що старіння медичних працівників є одним із головних викликів європейських систем охорони здоров'я.

Динаміка кількості студентів стоматології вказує на помірне збільшення кількості випускників, що можна оцінити позитивно. Попри це, саме зростання кількості студентів може бути недостатнім для компенсації очікуваного виходу на пенсію великої групи літніх лікарів. Окрім кількості випускників, вирішальним буде також їхнє залишення в словацькій системі охорони здоров'я та готовність виконувати професію за межами найбільших міст. Молоді лікарі часто надають перевагу економічно привабливішим регіонам або виїжджають за кордон, що може поглиблювати регіональні відмінності в доступності медичної допомоги (WHO, 2016; OECD, 2023).

Висновок

Робота надає комплексний погляд на сучасний стан доступності стоматологічної допомоги в Словаччині та вказує на сфери, які потребують подальшої уваги при плануванні медичної політики. Отримані знання можуть слугувати основою для прийняття заходів, спрямованих на покращення доступності, якості та ефективності надання стоматологічної допомоги.

На основі результатів цієї роботи можна рекомендувати оптимізувати мережу стоматологічних невідкладних амбулаторій з акцентом на більш рівномірне регіональне покриття та покращення їхньої доступності. Водночас необхідно створити стабільну систему фінансування невідкладних служб, підтримувати співпрацю між державним та приватним сектором та мотивувати зубних лікарів до залучення в забезпечення невідкладної стоматологічної допомоги. Вагомим внеском було б також використання сучасних інформаційних технологій для надання актуальної інформації про доступність невідкладних служб та розвиток телемедичних консультацій. Невід'ємною частиною покращення стоматологічної допомоги є також підтримка профілактичних програм, гігієни порожнини рота та санітарної освіти, які можуть сприяти зниженню частоти гострих захворювань і, відповідно, зменшенню навантаження на стоматологічні невідкладні служби.

Автори:* prof. Mgr. MUDr. Erik Dorko, PhD., MPH, MBA Інститут громадського здоров'я та гігієни, UPJŠ LF у Кошицях *Mgr. Andrea Houžvičková, PhD. ** Інститут громадського здоров'я та гігієни, UPJŠ LF у Кошицях*

Робота підтримана грантовими проектами KEGA Міністерства освіти, досліджень, розвитку та молоді Словацької Республіки № 001UPJŠ-4/2024 та № 003UPJŠ-4/2024.

Список бібліографічних посилань

FDI World Dental Federation. 2021. Vision 2030: Delivering Optimal Oral Health for All. Geneva: FDI World Dental Federation, 2021. 51 s.

GLICK, Michael – GREENBERG, Martin S. – LOCKHART, Peter B. – CHALLACOMBE, Stephen J. (Eds.). 2021. Burket's Oral Medicine (13th ed.). Hoboken, New Jersey: John Wiley & Sons, Inc., 2021, 1136 s. ISBN 978-1-119-59774-2.

HUPP, James R. – ELLIS III, Edward – TUCKER, Myron R. 2019. Contemporary Oral and Maxillofacial Surgery (7th ed.). Philadelphia, PA: Elsevier (Mosby), 2019. 721 s. ISBN 978-0-323-55221-9.

KASSEBAUM, Nicholas J. – SMITH, Adam G.C. – BERNABÉ, Eduardo – et al. 2017. Global, Regional, and National Prevalence, Incidence, and Disability-Adjusted Life Years for Oral Conditions for 195 Countries, 1990–2015: A Systematic Analysis for the Global Burden of Diseases, Injuries, and Risk Factors. In J Dent Res. DOI: 10.1177/0022034517693566, 2017, 96, 4, 380-387.

MINISTERSTVO ZDRAVOTNÍCTVA SLOVENSKEJ REPUBLIKY. 2018. Nariadenie vlády Slovenskej republiky č. 115/2018 Z. z., ktorým sa ustanovuje výška úhrad zdravotnej poisťovne za poskytovanie zubno-lekárskej pohotovostnej služby a ambulantnej pohotovostnej služby, spôsob výpočtu a pravidlá výpočtu týchto úhrad. Zbierka zákonov SR. 2018, 42, 1142-1147.

NÁRODNÉ CENTRUM ZDRAVOTNÍCKYCH INFORMÁCIÍ. 2024. Zdravotnícka ročenka Slovenskej republiky 2024. Bratislava: MZ SR, 2024. 250 s. ISBN 978-80-89292-90-5.

NEWMAN, Michael G. – KLOKKEVOLD, Perry R. – ELANGOVAN, Satheesh – KAPILA, Yvonne. 2023. Newman and Carranza's Clinical Periodontology and Implantology (14th ed.). St. Louis, Missouri: Elsevier, Saunders, 2023. 1112 s. ISBN 978-0-323-87887-6.

OECD. 2023. Health at a Glance 2023: OECD Indicators. Paris: OECD Publishing, 2023. 234 s. ISBN 978-92-64-95793-0.

PERES, Marco A. – MACPHERSON, Lorna M. D. – WEYANT, Robert J. – et al. 2019. Oral diseases: a global public health challenge. In Lancet. DOI: 10.1016/S0140-6736(19)31146-8, 2019, 394, 10194, 249-260.

PROFFIT, William R. – FIELDS, Henry W. Jr. – LARSON, Brent E. – SARVER, David M. 2019. Contemporary Orthodontics (6th ed.). Philadelphia, PA: Elsevier (Mosby), 2019. 729 s. ISBN 978-0-323-54387-3.

ROSENSTIEL, Stephen F. – LAND, Martin F. – WALTER, Robert. 2022. Contemporary Fixed Prosthodontics (6th ed.). St. Louis, Missouri: Elsevier, 2022. 944 s. ISBN 978-0-323-72089-2.

SANZ, Mariano – HERRERA, David – KEBSCHULL, Moritz – CHAPPLE, Iain – JEPSEN, Søren – BERGLUNDH, Tord – SCULEAN, Anton – TONETTI, Maurizio S. – on behalf of the EFP Workshop Participants and Methodological Consultants. 2020. Treatment of stage I–III periodontitis – The EFP S3 level clinical practice guideline. In J Clin Periodontol. DOI: 10.1111/jcpe.13290, 2020, 47, 22, 4-60.

TORABINEJAD, Mahmoud – FOUAD, Ashraf F. – SHABAHANG, Shahrokh. 2020. Endodontics: Principles and Practice (6th ed.). St. Louis, Missouri: Elsevier, 2020. 496 s. ISBN 978-0-323-62436-7.

WATT, Richard G. – DALY, Blánaid – ALLISON, Paul – et al. 2019. Ending the neglect of global oral health. The Lancet. DOI: 10.1016/S0140-6736(19)31133-X, 2019, 394, 10194, 261-272.

WORLD HEALTH ORGANIZATION. 2022. Global oral health status report: towards universal health coverage for oral health by 2030. 2022. Geneva: WHO, 2022. 100 s. ISBN 978-92-4-006149-1.

WORLD HEALTH ORGANIZATION. 2016. Global Strategy on Human Resources for Health: Workforce 2030. Geneva: WHO, 2016. 64 s. ISBN 978-92-4-151113-1.