Вступ
Причиною створення планів дій з розвитку менш розвинених округів у 2016–2019 роках у Словаччині була потреба вирішити проблему довготривалої регіональної диспропорції, що проявлялася також у різному рівні зареєстрованого безробіття та частці дорослих без освіти та з базовою освітою серед загальної кількості шукачів роботи. У сфері неперервної освіти до факторів диспропорції регіонів Словаччини тривалий час належать внутрішньорегіональні відмінності в рівні освіти мешканців, а у сфері зайнятості — висока частка довготривалих безробітних, більшість з яких складають безробітні з незакінченою базовою освітою та з базовою освітою (Aktualizácia národnej stratégie regionálneho rozvoja Slovenskej republiky, 2014).
У 2008 році уряд Словацької Республіки ухвалив закон № 539/2008 Зб. про підтримку регіонального розвитку, який визначив Національну стратегію регіонального розвитку Словацької Республіки, прийняту постановою уряду Словацької Республіки № 296/2010, як базовий документ для підтримки регіонального розвитку на національному рівні (Aktualizácia národnej stratégie regionálneho rozvoja Slovenskej republiky, 2014, с. 3). Вона була розроблена в межах політики розвитку ЄС до 2020 року, яку визначала стратегія розвитку Європи Європа 2020 (2010).
Нерівномірність розвитку регіонів проявлялася також усередині них, у диспропорції між округами, насамперед Банськобистрицького самоврядного краю (BSK), Пряшівського самоврядного краю (PSK) та Кошицького самоврядного краю (KSK). Реакцією на цю ситуацію став прийнятий урядом Словацької Республіки Закон № 336/2015 про підтримку найменш розвинених округів та про зміну і доповнення деяких законів, який регулює умови, систему та форми надання підтримки найменш розвиненим округам. Округ вносився до списку найменш розвинених округів, якщо «рівень зареєстрованого безробіття, розрахований з доступної кількості шукачів роботи, який звітує центр, був у період принаймні дев'яти календарних кварталів протягом попередніх дванадцяти послідовних календарних кварталів вищим за 1,6-кратний середній рівень зареєстрованого безробіття в Словацькій Республіці за той самий період» (Zákon č. 336/2015, с. § 2, (3) a) 1). Для найменш розвинених округів урядом Словацької Республіки були розроблені та затверджені плани дій як «обов'язкові документи, спрямовані на усунення відставання найменш розвиненого округу, що ґрунтуються на базових документах підтримки регіонального розвитку, інших документах та рекомендаціях уряду» (Zákon č. 336/2015, § 4, (1)).
«Другошансова» освіта в системі базових та середніх шкіл
Середня освіта вже тривалий час є мінімальною вимогою для виходу на ринок праці та сталого працевлаштування (Dospelí vo formálnom vzdelávaní, 2011). У європейських країнах існують різні моделі освіти, що дозволяють тим, хто передчасно завершив початкову освіту, здобути базову освіту або підвищити рівень освіти у так званій «другошансовій» освіті (освіта другого шансу, школи другого шансу). «Другошансову» освіту ми визначаємо як «можливість для дорослих здобути у продовженому, безперервному циклі навчання такий вид і рівень освіти, який зазвичай здобувається в дитинстві або юності під час початкового, ініціального циклу навчання...» (Švec, 2008, с. 225). Здобуття середньої освіти (середня професійна, повна середня професійна, повна середня загальна освіта) вважається необхідним для адекватного соціального функціонування, виконання соціальних ролей, культурно (гендерно та історично) приписаних періоду дорослого віку, незалежно від етнічної приналежності чи позиції в соціальній стратифікації, особливо стосовно дорослих з низькою або відсутньою освітою та низьким рівнем базових навичок (Lukáč, Lukáčová, Pirohová, 2019, с. 517). Підтримку умов для рівності шансів здобути освіту або підвищити рівень освіти в дорослому віці, специфічно для дорослих без освіти та з базовою освітою, ми вважаємо водночас фактором розвитку та зниження диспропорції регіонів Словаччини.
У системі базових та середніх шкіл Словацької Республіки законодавчо закріплена можливість «другошансової» освіти в Законі № 539/2008 про виховання та освіту (шкільний закон). Термін «другошансова» освіта, однак, у тексті зазначеного закону не зустрічається. Можливість навчатися в базових та середніх школах у дорослому віці гарантується принципами виховання та освіти, як-от: c) рівноправність доступу до виховання та освіти з урахуванням виховно-освітніх потреб індивіда та його співвідповідальності за свою освіту, і f) неперервної освіти (§ 3 Princípy výchovy a vzdelávania, 245/2008 Z.z.). У межах неперервної освіти у відповідному законі закріплена можливість для дорослих здобути базову освіту та підвищити рівень освіти в базових та середніх школах в екстерній формі навчання, яка здійснюється як вечірня, заочна та дистанційна (§ 54 Formy organizácie výchovy a vzdelávania, 245/2008 Z.z.).
«Другошансова» освіта для зареєстрованих шукачів роботи в центрах праці, соціальних справ та сім'ї без базової освіти та з базовою освітою відбувається в межах навчання та підготовки для ринку праці, якими неможливо підвищити рівень освіти, «це, однак, не стосується завершення освіти в базовій школі або в середній школі шукачем роботи з метою отримання документа про завершення освіти в базовій школі або в середній школі в останньому класі відповідної школи на основі проєктів та програм згідно з § 46 п. 3» (§ 44, п. 2, Zákon č. 5/2004 Z. z. o službách v zamestnanosti).
Мета вторинного аналізу планів дій з розвитку менш розвинених округів
Ми здійснили вторинний аналіз планів дій з розвитку менш розвинених округів Словаччини. Метою вторинного аналізу було дослідити та описати, чи і яким чином у зазначених документах виступає «другошансова» освіта дорослих без базової освіти (ISCED 100) та з базовою освітою (ISCED 244) як засіб розвитку менш розвинених округів a) Банськобистрицького самоврядного краю b) Кошицького самоврядного краю c) Пряшівського самоврядного краю.
Табл. № 3 Список найменш розвинених округів та рівень зареєстрованого безробіття — грудень 2019
Ми здійснили вторинний аналіз планів дій з розвитку менш розвинених округів у кількості 20 (див. Табл. № 1).
Результати вторинного аналізу планів дій менш розвинених округів Словаччини
До категорії «менш розвинений округ» у Банськобистрицькому самоврядному краї було зараховано 5 із тринадцяти округів краю — Лученець, Полтар, Ревуца, Рімавска Собота та Вельки Кртіш, для яких були розроблені окремі плани дій.
Після включення району Лученець до переліку менш розвинених районів 15 грудня 2015 року урядом Словацької Республіки 23 червня 2016 року було затверджено на період 2016–2020 років План дій з розвитку району Лученець, який під час аналізу стану вказав на те, що серед шукачів роботи «є висока частка безробітних з незакінченою базовою освітою та базовою освітою, що значно перевищує крайовий, а також словацький середній показник» (План дій з розвитку району Лученець, 2016, с. 5). У даному контексті план дій у пріоритетній сфері «Підприємництво та кращі робочі місця» визначив створення 5 суб’єктів соціальної економіки в локаціях з найвищим рівнем безробіття. Для їхнього успішного функціонування та в межах їхньої діяльності мали бути створені тренінгові центри, чиїм «завданням буде надання людям з базовою та незакінченою освітою можливості здобуття практичних навичок та підвищення фінансової грамотності з метою працевлаштування в суб’єктах соціальної економіки, а згодом і на вільному ринку праці» (План дій з розвитку району Лученець, 2016, с. 24). У редакції додатка № 3 від березня 2019 року попередні тренінгові центри були перенесені під пріоритет, присвячений сфері освіти (План дій з розвитку району Лученець у редакції додатка № 3, 2019, с. 25). Тренінговий центр — це суб’єкт, який забезпечує подальшу освіту дорослих відповідно до положень закону № 568/2009 Зб. про довічну освіту та про зміну і доповнення деяких законів у редакції пізніших нормативних актів. Тренінговий центр взаємопов’язаний із соціальними підприємствами трудової інтеграції, де здійснюється підготовка до виконання простих робочих завдань. Цільовою групою в цих центрах є насамперед вразливі шукачі роботи. Із загального часу підготовки 80% становить практична частина і 20% — теоретична частина (План дій з розвитку району Лученець, 2016). До сфери надання кваліфікації та перекваліфікації відповідно до потреб регіону мали долучитися добудовані 3 регіональні центри освіти зі спрямуванням на практичне навчання — Середня професійна школа (SOŠ) Філяково, Середня професійна школа (SOŠ) технічна Лученець та Середня професійна школа (SOŠ) готельних послуг і транспорту Лученець. При Середній професійній школі (SOŠ) технічній у Лученці за фінансової підтримки уряду Словацької Республіки в період 2017–2018 років було створено Центр професійної освіти та підготовки, цільовою групою якого є також шукачі роботи, які «не працевлаштувалися на ринку праці і не мають необхідних знань та навичок для вільних робочих місць на ринку праці» (SOŠ технічна Лученець).
План дій для району Полтар був затверджений урядом Словацької Республіки 7 вересня 2016 року, зокрема й тому, що в той період він був п’ятим за черговістю районом з найвищим рівнем зареєстрованого безробіття в Словаччині. «Ядро безробітних становлять шукачі роботи (UoZ) із середньою освітою, тоді як частка шукачів роботи (UoZ) з базовою освітою є відносно низькою, а частка шукачів роботи (UoZ) з незакінченою базовою освітою перевищує середній показник Словаччини та краю» (План дій з розвитку району Полтар у редакції додатка № 3, 2019, с. 5). Інструментом, що дозволяє вирішити цю ситуацію, згідно з Планом дій, мало стати створення Регіонального центру освіти, або Центру професійної освіти та підготовки при Об’єднаній школі в Полтарі. Окрім денних учнів, він мав слугувати й іншим особам, які хочуть доповнити, оновити, розширити або поглибити кваліфікації чи здобути нову, часткову або повну кваліфікацію, у тому числі у співпраці з відповідним управлінням праці, соціальних справ та сім’ї. Запланований Регіональний центр мав, окрім зазначеного району, надавати освітні заходи також для районів Рімавска Собота, Лученець та Ревуца, а також намагатися співпрацювати з підприємницькими суб’єктами під час професійної підготовки відповідно до актуальних вимог практики регіону. Аналогічно і для цього регіону План дій пропонує заснувати тренінговий центр для подальшої освіти дорослих з метою їхньої підготовки насамперед до виконання простих робочих завдань.
Через кілька днів після Полтара, урядом Словацької Республіки 13 вересня 2016 року було затверджено План дій з розвитку району Ревуца (2016). Поганий стан структури населення за рівнем досягнутої освіти вказували ще результати перепису населення, будинків та квартир у 2011 році, згідно з якими в районі 17,9% мешканців були без закінченої освіти, а 22,9% мешканців мали закінчену лише базову освіту (Перепис населення, будинків та квартир, 2011). Із зареєстрованих шукачів роботи в районі наприкінці 2015 року майже 51% були без закінченої освіти або лише з базовою освітою і належали до категорії довгостроково безробітних (План дій з розвитку району Ревуца, 2016, с. 8). У цьому контексті один із головних заходів був спрямований на забезпечення інтервенції у сфері освіти, на підвищення кваліфікації, тренінги тощо, з метою покращення структури шукачів роботи та підвищення привабливості ринку праці в районі для потенційних підприємців (План дій з розвитку району Ревуца, 2016, с. 24). План розраховував на заснування 2 регіональних центрів освіти, а саме при Середній професійній школі (SOŠ) ім. ген. Вієста в Ревуці та Середній професійній школі (SOŠ) у Торналі, з візією надання також перекваліфікаційних та кваліфікаційних курсів. При цих освітніх суб’єктах план рекомендував заснувати також тренінгові центри для освіти дорослих зі спрямуванням на прості робочі завдання та на перекваліфікацію. Ці заходи доповнює також намагання створити кластер підготовки та освіти для ринку праці, який «забезпечуватиме цілісну систему кар’єрного консультування та освіти для потреб регіонального ринку праці за допомогою акредитованих програм освіти та набору діагностичних, мотиваційних та консультаційних програм, спрямованих на діагностику робочого потенціалу та ідентифікацію відповідної професійної орієнтації з огляду на потреби регіонального ринку праці» (План дій з розвитку району Ревуца, 2016, с. 28).
Уряд Словацької Республіки 24 червня 2016 року включив район Рімавска Собота до категорії «менш розвинений район» через високий рівень безробіття в районі, який у першому кварталі 2016 року був на рівні 27,2%, тоді як середній показник у Словаччині в цей період становив 10,1% (План дій з розвитку району Рімавска Собота, 2016, с. 3). Аналіз стану перед підготовкою Плану дій з розвитку району Рімавска Собота (2016) вказав на те, що в районі «станом на 31.12.2015 було зареєстровано в обліку управління праці загалом 12 831 шукач роботи, з них аж 52,4% без освіти або із закінченою базовою освітою, що майже на чотири п’яті більше, ніж загальнословацький середній показник» (План дій з розвитку району Рімавска Собота у редакції додатка № 3, 2019, с. 7). До цього стану сприяла також висока міра демотивації закінчити принаймні Середню професійну школу (SOŠ), яку учні залишають без закінчення освіти після досягнення обов’язкового шкільного навчання, що відбилося на низькому освітньому рівні, а також на недостатніх робочих звичках. План дій тому, окрім іншого, орієнтувався також на побудову центрів практичної освіти при вибраних середніх школах та 2 тренінгових центрів — у Рімавській Соботі та в Гнушті. Цільовими групами мали бути безробітні дорослі з низьким рівнем освіти, а метою тренінгових центрів — їхня перекваліфікація.
Останнім районом у Банськобистрицькому самоврядному краї, включеним до переліку менш розвинених районів із затвердженим планом дій (7 вересня 2016 року), став Вельки-Кртіш. «Серед шукачів роботи станом на 30.06.2016 понад 30 % мають незакінчену базову освіту або лише базову освіту» (Akčný plán rozvoja okresu Veľký Krtíš, 2016, с. 5). Як і в інших районах, для Вельки-Кртіша план дій пропонує створити регіональні центри освіти при школах — Spojená škola Modrý Kameň, SOŠ Želovce та SOŠ Veľký Krtíš, а також щонайменше 3 тренінгові центри (Akčný plán rozvoja okresu Veľký Krtíš v znení dodatku č.4., 2019).
Заходи планів дій з розвитку менш розвинених районів Банськобистрицького самоврядного краю у сфері освіти, зокрема створення тренінгових центрів, підтримка кваліфікаційної та перекваліфікаційної освіти у SOŠ, свідчать про підтримку подальшої освіти дорослих без освіти та з базовою освітою. Заходи та завдання, спрямовані на підвищення шансів здобути базову освіту (нижчу середню освіту) або середню професійну освіту в рамках освіти «другого шансу», у планах дій відсутні.
Плани дій як обов’язкові документи, затверджені Урядом Словацької Республіки, були розроблені для наступних районів Кошицького самоврядного краю: Кошице-околиця, Требішов, Собранце, Гелніца, Рожнява та Міхаловце.
Район Требішов 15 грудня 2015 року був включений Центром праці, соціальних справ та сім’ї СР (ÚPSVaR) до категорії найменш розвинених районів, і за співпраці відповідних регіональних суб’єктів було розроблено документ «Akčný plán rozvoja okresu Trebišov» на 2016–2020 роки. Головною причиною включення району до цієї категорії було високе безробіття, яке за 2015 рік становило 18,4 % — середній показник по Словаччині був 10,6 % (DataCube). Так само словацький середній показник перевищували дані про шукачів роботи з незакінченою базовою освітою, які в Требішові станом на 31.05.2016 становили 6,6 % — у Словаччині це було 5,5 %, а 31,2 % становили шукачі роботи, які мали лише базову освіту — у Словаччині це було 24,8 % (Mesačné štatistiky o počte a štruktúre uchádzačov o zamestnanie, 2016). План дій намагається подолати цю невтішну ситуацію також через пріоритетну сферу C. Освіта та кар’єра, яка стосовно зазначених шукачів роботи поставила за мету побудувати в районі шість тренінгових центрів. Ці центри мали мати прямий зв’язок із середніми професійними школами та суб’єктами соціальної економіки — у додатку № 1 ці суб’єкти соціальної економіки були змінені на комунальні підприємства (Dodatok č. 1, 2017, с. 4).
Також для району Собранце, включеного 15 грудня 2015 року до найменш розвинених районів, було розроблено План дій, головним чином через те, що: «Економічне зростання та зниження безробіття у Словаччині в районі Собранце не проявилися в достатньому обсязі, тому район з погляду рівня безробіття навіть дещо відхиляється від словацького середнього показника» (Akčný plán rozvoja okresu Sobrance, 2016, с. 3). За березень 2016 року рівень зареєстрованих шукачів роботи без закінченої базової освіти в районі становив 3,7 % (у Словаччині 5,3 %), а із закінченою базовою освітою — 29,9 % — у Словаччині це було 24,7 % (Mesačné štatistiky o počte a štruktúre uchádzačov o zamestnanie, 2016). У сфері освіти План дій для району Собранце передбачав побудову Тренінгового центру та Центру професійної освіти при SOŠ obchodu a služieb у Собранцях. Його метою було надання освіти учням, у разі потреби — дорослим безробітним, а також надання простору для навчання для потреб ÚPSVaR з акцентом на впровадження системи дуальної освіти.
Тієї ж дати, що й райони Требішов та Собранце, до найменш розвинених районів було включено район Рожнява. Безробіття в цьому районі «станом на 31 березня у період 2013–2016 років коливалося між 29,58 % – 20,36 %, тоді як рівень зареєстрованого безробіття у Словаччині в той самий час коливався між 14,68 % – 9,89 %» (Akčný plán rozvoja okresu Rožňava, 2016, с. 3). Згідно зі статистичними даними за травень 2016 року, у цьому районі було зареєстровано 3,7 % шукачів роботи без базової освіти, у KSK їх було 7,0 %, а у Словаччині 5,5 %, а із закінченою базовою освітою їх було 41,1 %, у KSK 31,4 %, а у Словаччині це було 24,8 % (Там само, с. 4). Пріоритет D Плану дій з розвитку району Рожнява під назвою Розвиток людського капіталу через освіту для потреб ринку праці спрямований на «створення регіонального центру освіти (RCV) із фокусом на: - підготовку та перекваліфікацію у сфері обслуговування CNC-технологій та автоматизаційної техніки; - школу зварювальників; - підготовку та перекваліфікацію у сільському господарстві.
RCV призначені для підготовки кваліфікованої робочої сили для малих та середніх підприємств. Цільовою групою RCV є учні SOŠ та інші особи, які зацікавлені у доповненні, відновленні, розширенні або поглибленні кваліфікації чи здобутті нової, часткової або повної кваліфікації. RCV може перекваліфіковувати шукачів роботи у співпраці з ÚPSVR SR. Навчання реалізується з акцентом на здобуття практичних навичок» (Akčný plán rozvoja okresu Rožňava, 2016, с. 24). Це завдання мали виконувати також SOŠ, які відповідають усім відповідним вимогам, що висуваються до RCV. Наступним інструментом мали стати тренінгові центри. План дій пропонує його створення при міському соціальному підприємстві в Добшіній, а також створення такого центру з фокусом на традиційні регіональні ремесла та підтримку регіонального бренду.
Район Гелніца був включений Центром праці, соціальних справ та сім’ї СР до списку найменш розвинених районів з 30 червня 2017 року. Це рішення було прийнято на основі високого рівня безробіття в районі, зокрема щодо шукачів роботи з незакінченою освітою (21,7 %) та із закінченою лише базовою освітою (34,6 %) (Akčný plán rozvoja okresu Gelnica, 2018, с. 12-13). У цьому контексті План дій передбачав підтримку центрів підготовки до майбутньої професії та тренінгових центрів для некваліфікованої робочої сили відповідно до вимог ринку праці, які мають бути створені при середніх професійних школах та їхніх відокремлених підрозділах, як-от SOŠ Richnava та SOŠ відокремлений підрозділ Nálepkovo.
Кошиці-околиця є найбільшим округом Кошицького самоврядного краю (KSK), і до списку найменш розвинених округів він був включений 22 січня 2018 року. В аналізі несприятливого стану в Плані дій зазначається, що, згідно зі статистикою за 2017 рік, приблизно «половина шукачів роботи має лише початкову освіту, що майже вдвічі більше порівняно зі словацьким середнім показником» (Akčný plán rozvoja okresu Košice-okolie, 2018, с. 16). Пріоритетна сфера «Освіта» у відповідному Плані дій, у частині про підтримку дуальної освіти, зазначає, що метою є також «створення тренінгових центрів для некваліфікованої робочої сили відповідно до вимог ринку праці у співпраці з середніми професійними школами в окрузі, з роботодавцями та ÚPSVaR, підтримка професійної освіти, що ґрунтується на реальних потребах існуючих і нових фірм, які закріпилися на ринку» (Akčný plán rozvoja okresu Košice-okolie, 2018, с. 29).
У межах KSK округ Михайлівці, як найменш розвинений округ, був включений найпізніше — 19 жовтня 2018 року, а План дій розвитку округу Михайлівці був затверджений урядом Словацької Республіки постановою № 322/2019 від 26 червня 2019 року. У сфері навчання впродовж життя План дій пропонує центри навчання впродовж життя та професійні курси для працівників. Вимірюваним результатом у Плані дій є створення одного центру для навчання працівників у сільському господарстві.
Подібно до планів дій розвитку менш розвинених округів Банськобистрицького самоврядного краю, і в планах дій для менш розвинених округів Кошицького самоврядного краю стосовно дорослих, шукачів роботи без закінченої початкової освіти та з початковою освітою, перевага надається тренінговим центрам та кваліфікаційним або перекваліфікаційним курсам перед освітою «другого шансу».
Плани дій, як обов'язкові документи, затверджені Урядом Словацької Республіки, були розроблені для сфери Пряшівського самоврядного краю для наступних округів: Кежмарок, Сабінов, Свидник, Вранов-над-Топльою, Бардіїв, Меджилабірці, Снина, Левоча та Стропков.
Округ Кежмарок був 15 грудня 2015 року включений Центральним управлінням праці, соціальних справ та сім'ї СР (ÚPSVaR) до категорії найменш розвинених округів, і за співпраці відповідних регіональних суб'єктів було розроблено документ «План дій розвитку округу Кежмарок на 2016–2020 роки». Округ Кежмарок є одним з округів, які тривалий час страждають від високого рівня безробіття. Його середній рівень безробіття протягом останніх дванадцяти кварталів (4Q2012 – 3Q2015) досяг 27 %, після Рімавської Соботи та Ревуцої він був третім найвищим у Словаччині (Akčný plán rozvoja okresu Kežmarok v znení dodatku č. 2, 2018, с. 3). Так само словацький середній показник перевищували й дані про шукачів з незакінченою початковою освітою, які в Кежмарку станом на 31.12.2015 становили 17,7 % (у Словаччині це було 5,1 %), а 41,6 % становили шукачі з закінченою лише початковою освітою (у Словаччині це було 24,2 %) (Mesačné štatistiky o počte a štruktúre uchádzačov o zamestnanie, 2015).
Стосовно дорослих з початковою освітою було встановлено захід і заплановано створення Регіональних центрів освіти та підготовки як стовпів ефективної та гнучкої мережі закладів для середньої, середньої професійної та освіти впродовж життя і консультування з акцентом на посилення практичної освіти та розвиток навичок на базі вже існуючого Центру професійної освіти та підготовки при Готельній академії O. Brucknera для готельної справи, гастрономії та туризму в Кежмарку та 2 новостворених центрів при середніх професійних школах для ремесел і послуг при SOŠ, Garbiarska 1, Кежмарок, для сільського господарства та харчової промисловості при SOŠ, Kušnierska brána 349/2, Кежмарок (Akčný plán rozvoja okresu Kežmarok, 2016, с. 25). Ці центри, окрім головного спрямування на розвиток дуальної освіти, орієнтованої на потреби ринку праці, мали підтримувати використання та розвиток професійних, кадрових та технічних потужностей SOŠ для реалізації кваліфікаційних та перекваліфікаційних курсів. Для людей з незакінченою початковою освітою планувалося створити мінімум 3 тренінгові робочі місця при SOŠ для забезпечення кваліфікаційних курсів у муніципалітетах з високим рівнем безробіття, що реагують на потреби місцевих підприємств, включаючи маргіналізовані групи (Akčný plán rozvoja okresu Kežmarok, 2016, с. 15).
15 грудня 2015 року також округ Сабінов був включений Центральним управлінням праці, соціальних справ та сім'ї СР до числа найменш розвинених округів. План дій розвитку округу Сабінов був затверджений урядом СР на виїзному засіданні 22 серпня 2016 року постановою уряду № 350/2016.
У довгостроковій перспективі округ Сабінов належить до округів з найвищим рівнем безробіття, він перебуває в середньому на 7-му місці в черзі з найвищим рівнем зареєстрованого безробіття в Словацькій Республіці. У Пряшівському самоврядному краї (PSK) округ тривалий час посідає 3-тє місце з найвищим рівнем безробіття (Akčný plán rozvoja okresu Sabinov, 2016, с. 3).
У зв'язку із заходами, спрямованими на дорослих з незакінченою початковою освітою, переважно з маргіналізованих ромських громад, у межах пріоритетної сфери B «Розвиток та підтримка людських ресурсів» планувалося побудувати два тренінгові центри в Сабінові та Липанах з мінімум 11 робочими інкубаторами (Akčný plán rozvoja Sabinov, 2016, с. 20). Умови для подальшої кваліфікаційної та перекваліфікаційної освіти, насамперед для шукачів роботи (UoZ), мали бути створені в окрузі Сабінов шляхом побудови 2 регіональних центрів освіти при Об'єднаній школі, SNP 16, Сабінов та при Середній професійній школі, Липани (Akčný plán rozvoja okresu Sabinov, 2016, с. 20). У зазначених заходах та активностях як для UoZ без початкової освіти, так і для UoZ з початковою освітою акцент робиться на подальшій освіті та зв'язку з підприємницьким середовищем, а не на освіті «другого шансу».
Окрім Кежмарка та Сабінова, 15 грудня 2015 року Центральним управлінням праці, соціальних справ та сім'ї СР до числа найменш розвинених округів були включені Свидник та Вранов-над-Топльою. Були розроблені Плани дій розвитку округів та затверджені урядом СР на виїзному засіданні 22 серпня 2016 року постановою уряду № 350/2016.
Для округу Свидник тривалий час є типовим високе міграційне сальдо та від'ємний приріст населення, що пов'язано з переїздом населення до більших міст у західному напрямку, а також за кордон. На відміну від округів Кежмарок, Сабінов, Вранов-над-Топльою, освітня структура безробітних є відносно доброю (Akčný plán rozvoja okresu Svidník, 2016). У межах пріоритету C «Освіта, гнучкість та кар'єра» у плані дій підкреслюється розвиток кваліфікації, що реагує на потреби ринку праці, а стосовно наших цільових груп наголошується на важливості курсів подальшої кваліфікаційної та перекваліфікаційної освіти, що надаються центрами регіональної освіти при SOŠ.
Економічне зростання та зниження рівня безробіття у Словаччині у 2018 році в окрузі Vranov nad Topľou не проявилися достатньою мірою (Akčný plán rozvoja okresu Vranov nad Topľou v znení dodatku č. 3, 2018, с. 3). В плані дій з розвитку округу Vranov nad Topľou планувалося створення та добудова центрів регіональної освіти (CRV) також для осіб, які зацікавлені у доповненні, відновленні, розширенні або поглибленні кваліфікації чи здобутті нової, часткової або повної кваліфікації. Центр регіонального розвитку може перекваліфіковувати шукачів роботи у співпраці з ÚPSVR SR. Навчання реалізується з акцентом на здобуття практичних навичок. Добудова та розбудова Центру регіонального розвитку у співпраці з SOŠ drevárskou, Lúčna, Vranov nad Topľou, Spojenou školou Čaklov, Strednou odbornou školou, A. Dubčeka, Vranov nad Topľou. Ще одним пріоритетом у плані дій було створення кластера консультаційних та освітніх установ, що забезпечує цілісну систему кар’єрного консультування та освіти для потреб регіонального ринку праці, а також створення тренінгових центрів при місцевих суб’єктах соціальної економіки, що забезпечують перекваліфікацію та підготовку до професії людей з незакінченою базовою освітою.
Округ Bardejov був з 30 вересня 2017 року включений Центральним управлінням праці, соціальних справ та сім’ї SR до числа найменш розвинених округів. План дій з розвитку округу Bardejov був схвалений урядом SR на виїзному засіданні 04 липня 2018 року постановою уряду SR № 307/2018. Структура населення за рівнем закінченої освіти була порівнянною зі структурою Prešovského kraja. Дещо несприятливі дані округ демонстрував у групах населення з нижчим рівнем освіти або без базового рівня освіти. Значне представництво порівняно із загальнословацьким показником мали шукачі роботи з незакінченою базовою освітою. Великою проблемою в окрузі Bardejov є довготривало безробітні (Akčný plán rozvoja okresu Bardejov, 2018). У межах пріоритетної сфери «Освіта та адаптація робочої сили до потреб ринку» стосовно дорослих з низькою кваліфікацією було знову пріоритезовано поєднання соціальних підприємств із тренінговими центрами, але також мала підтримуватися освіта, спрямована на здобуття нижчої середньої освіти (базова освіта). У цьому випадку йдеться про захід, спрямований на освіту «другого шансу».
Округ Medzilaborce був з 30 вересня 2017 року включений Центральним управлінням праці, соціальних справ та сім’ї SR до числа найменш розвинених округів. План дій з розвитку округу Medzilaborce був схвалений урядом SR 03 липня 2018 року постановою уряду № 305/2018. Найбільшу частку шукачів роботи із загальної кількості шукачів у 2017 році становила група населення із закінченою базовою освітою — аж 32,54 %. Частка шукачів роботи з незакінченою базовою освітою та закінченою базовою освітою становила аж 41,81 % (Akčný plán najmenej rozvinutého okresu Medzilaborce, 2018). Захід плану дій у пріоритетній сфері стосується створення тренінгового центру. У всьому тексті плану дій інші заходи, спрямовані на навчання впродовж життя, відсутні. Округ Snina був з 25 квітня 2018 року включений Центральним управлінням праці, соціальних справ та сім’ї SR до числа найменш розвинених округів. План дій з розвитку округу Snina був схвалений урядом SR 16 січня 2019 року постановою уряду № 22/2019. Рівень безробіття в окрузі поступово знижувався з 22,31 % у 2009 році до 9,28 % у 2017 році. Рівень безробіття в окрузі Snina, розрахований із загальної кількості зареєстрованих шукачів роботи, станом на 31.08.2018 становив 9,65 %, порівняно з кінцем серпня 2017 року зафіксовано зниження на 1,56 відсоткового пункту (Akčný plán rozvoja okresu Snina, 2019). Актуальний рівень безробіття не є критичним порівняно з рівнем безробіття на рівні Prešovského kraja. Проте реальність така, що округ демонструє високу частку економічно активних мешканців, які виїжджають на роботу за кордон і не зареєстровані в бюро праці, що впливає на об’єктивність даних. Так само підтримка центру підготовки до майбутньої професії, створення регіональних центрів освіти, створення тренінгових центрів для некваліфікованої робочої сили відповідно до вимог ринку праці у співпраці з середніми професійними школами в окрузі, з роботодавцями та ÚPSVaR. Діяльність цього заходу зосереджується, серед іншого, на підтримці освітніх програм для здобуття нижчої середньої освіти, на кваліфікаційних та перекваліфікаційних курсах.
Округ Levoča був з 25 квітня 2018 року включений Центральним управлінням праці, соціальних справ та сім’ї SR до числа найменш розвинених округів. План дій з розвитку округу Levoča був схвалений урядом SR 17 січня 2019 року постановою уряду № 24/2019. Більше третини безробітних становлять особи з базовою освітою. «Підвищення зайнятості цих осіб на ринку праці можна досягти шляхом запровадження альтернативних способів підвищення кваліфікації, наприклад, через практичне навчання у т. зв. тренінгових центрах та подальшим інтегруванням на ринок праці. Метою заходу є підтримка виникнення соціальних підприємств, які будуть спрямовані на створення нових робочих місць з акцентом на працевлаштування знедолених осіб та вразливих осіб і підвищення їхньої працевлаштованості на ринку праці (Akčný plán rozvoja okresu Levoča, 2019, с. 39). У плані дій як приклад функціонування соціальної економіки наводиться соціальне інтеграційне підприємство в селі Spišský Hrhov.
Округ Stropkov був з 19 жовтня 2018 року включений Центральним управлінням праці, соціальних справ та сім’ї SR до числа найменш розвинених округів. План дій з розвитку округу Stropkov був схвалений урядом SR 25 червня 2019 року постановою уряду № 312/2019. Значною проблемою округу є виражене старіння населення, попри сільський характер та 10% частку ромських громад, а також той факт, що майже 40 % безробітних у 2018 році становили особи з базовою освітою (Akčný plán rozvoja okresu Stropkov, 2019). У межах підтримки соціальної політики було прийнято захід щодо створення тренінгового центру, спрямований також на підготовку дорослих з базовою освітою до трудової діяльності в соціальних підприємствах, насамперед у сфері сільського господарства.
У планах дій з розвитку найменш розвинених округів Prešovského samosprávneho kraja переважають, стосовно освіти дорослих з низьким рівнем освіти, заходи, спрямовані на створення тренінгових центрів, що готують дорослих до виконання простих ручних навичок для соціальних підприємств, переважно у сфері сільського господарства чи будівельної промисловості. Винятком є заходи планів дій з розвитку округів Bardejov та Snina, які спрямовані на підтримку освітніх програм для здобуття нижчої середньої освіти (ISCED 244).
Висновок
Завдання та заходи планів дій з розвитку округів, що стосуються навчання впродовж життя, характеризуються термінами «кваліфікація», «перекваліфікація» та «тренінговий центр», що свідчить про підтримку подальшої освіти. Для шукачів роботи з низьким рівнем освіти та кваліфікації в текстах планів дій пріоритетними є заходи, спрямовані на створення тренінгових центрів для опанування простих робочих навичок для виконання ручних трудових завдань на підприємствах соціальної економіки. У планах дій з розвитку округів Bardejov та Snina зустрічаються заходи, спрямовані також на підтримку освітніх програм для здобуття нижчої середньої освіти (ISCED 244), тобто на підтримку освітніх програм «другого шансу». Однак загалом у планах дій переважають заходи, спрямовані на подальшу освіту, а не на освіту «другого шансу».
У випадку дорослих без освіти та з базовою освітою, зокрема безробітних, через плани дій підтримується «перекваліфікація некваліфікованих». Рівність шансів здобути освіту або підвищити рівень освіти в дорослому віці не підтримується, або ж є незначною. Пріоритетними є короткі тренінги та швидке залучення довготривало безробітних до робочого процесу. Цим підтримується розширення соціального класу, що називається «прекаріат», який є безробітним або опиняється на непевних і низькооплачуваних робочих місцях без належних умов праці (Standing, 2011). Значне представництво цього соціального класу в регіонах водночас є загрозою для їхнього сталого розвитку та фактором регіональної диспропорції.
Автори: PhDr. Ivana Pirohová, doc., PhD. Кафедра андрагогіки, Інститут педагогіки, андрагогіки та психології, Факультет гуманітарних та природничих наук, Prešovská univerzita v Prešove
PhDr. Eduard Lukáč, doc., PhD. Кафедра педагогіки, Інститут педагогіки, андрагогіки та психології, Факультет гуманітарних та природничих наук, Prešovská univerzita v Prešove
Стаття є результатом проєкту APVV-18-0018 Навчання в школах другого шансу з перспективи вчителя та дорослого, що навчається.
Список бібліографічних посилань
Akčný plán rozvoja okresu Bardejov [online]. 4 липня 2018 [цит. 2020-04-15]. Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/site/assets/files/cc46db19b2ba253c945cd5a469ec0a8e
Akčný plán rozvoja okresu Bardejov v znení dodatku č. 1 [online]. 19 жовтня 2018 [цит. 2020-04-15]. Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/site/assets/files/9fefe93088f5ef4174628cc33aae6976
Akčný plán rozvoja okresu Gelnica [online]. 5 квітня 2018 [цит. 2020-03-25]. Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/site/assets/files/5acab87e4d87b97f8a6b659b1da3b36c
Akčný plán rozvoja okresu Gelnica v znení dodatku č. 2. [online]. 29 жовтня 2018 [цит. 2020-03-26] Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/site/assets/files/beb586b186413b5b501d47891da9bb80
Akčný plán rozvoja okresu Kežmarok [online]. 10 лютого 2016 [цит. 2020-04-02]. Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/najmenej-rozvinute-oresy/kezmarok/index.html
Akčný plán rozvoja okresu Kežmarok v znení dodatku č. 2. [online]. 13 вересня 2018 [цит. 2020-04-02]. Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/site/assets/files/3297596f069a0eff18b591339814d978
Akčný plán rozvoja okresu Košice – okolie [online]. 3 жовтня 2018 [цит. 2020-03-28]. Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/site/assets/files/db30d4de9604ca822041369883e3e82b
Akčný plán rozvoja okresu Levoča [online]. 17 січня 2019 [цит. 2020-04-16]. Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/site/assets/files/9884d2dedfe74ba8315ebba363d44238
Akčný plán rozvoja okresu Lučenec [online]. 26 вересня 2017 [цит. 2020-06-10]. Доступно в інтернеті : https://www.nro.vicepremier.gov.sk/site/assets/files/b34bd4e37864e3d2e8c7b99d17eaff48
Akčný plán rozvoja okresu Lučenec v znení dodatku č. 3 [online]. 23 березня 2019 [цит. 2020-06-10]. Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/site/assets/files/9fed1b6c527657cea0e38a290985fb9d
Akčný plán rozvoja okresu Michalovce [online]. 4 січня 2019 [цит. 2020-03-27]. Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/site/assets/files/ab4353c534f36c64ccbf97ddbf82c0b2
Akčný plán najmenej rozvinutého okresu Medzilaborce [online]. 3 липня 2018 [цит. 2020-03-27]. Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/site/assets/files/291757b282e3cc86af1536b0c0307019
Akčný plán rozvoja okresu Poltár [online]. 7 вересня 2016 [цит. 2020-06-10]. Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/site/assets/files/10360648e82f5a998e43bc1e2ef5e7d4
Akčný plán rozvoja okresu Poltár v znení dodatku č. 3 [online]. 25 вересня 2019. [цит. 2020-06-10] Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/site/assets/files/efde8ac4baef84d7df4c6d5fcd754657
Akčný plán rozvoja okresu Revúca [online]. 13 вересня 2016. [цит. 2020-06-10] Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/site/assets/files/56d4658444c70a9832a411992cd7d9bc
Akčný plán rozvoja okresu Rimavská Sobota [online]. 24 червня 2016 [цит. 2020-06-12]. Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/site/assets/files/0bb4464b5b76bc2d93d0598928d4b31e
Akčný plán rozvoja okresu Rimavská Sobota v znení dodatku č. 3 [online]. 15 жовтня 2019 [цит. 2020-06-12] Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/site/assets/files/788e819b1dfe71972c07a8f683a952b9 pdf
Akčný plán rozvoja okresu Rožňava [online]. 14 вересня 2016 [цит. 2020-03-26]. Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/site/assets/files/c4daca397ba1f8cf15333c98ca228768
Akčný plán rozvoja okresu Rožňava v znení dodatku č. 3 [online]. 16 березня 2020 [цит. 2020-03-26] Доступно на: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/site/assets/files/e294f1768c650239a18b83f2d7d344f4
Akčný plán rozvoja okresu Sabinov [online]. 22 серпня 2016 [цит. 2020-03-26]. Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/site/assets/files/c761aed78e544c8f18b8b41a5c66c7ef
Akčný plán rozvoja okresu Sabinov v znení dodatku č. 3 [online]. 23 березня 2019 [цит. 2020-03-26]. Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/site/assets/files/d48e8717d68cdd00cd6c9a5abee9e1b9
Akčný plán rozvoja okresu Sobrance [online]. 23 серпня 2016 [цит. 2020-03-26]. Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/najmenej-rozvinute-oresy/sobrance/index.html
Akčný plán rozvoja okresu Sobrance v znení dodatku č. 4 [online]. 4 січня 2019. [цит. 2020-03-26]. Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/site/assets/files/2259265003bcee36399690b7a112defd
Akčný plán rozvoja okresu Snina [online]. 16 січня 2019 [цит. 2020-04-29]. Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/site/assets/files/8a313b084646ee83002198b5ae77e075
План дій з розвитку округу Snina у редакції додатка № 1 [онлайн]. 15 жовтня 2019 р. [цит. 2020-04-29]. Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/site/assets/files/79afe6711c1af24e5823674f1103987b
План дій з розвитку округу Stropkov [онлайн]. 25 червня 2019 р. [цит. 2020-04-30]. Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/site/assets/files/3a6f1168028ad99c9556552a5ab7075b
План дій з розвитку округу Svidník [онлайн]. 31 серпня 2016 р. [цит. 2020-04-30]. Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/najmenej-rozvinute-oresy/svidnik/index.html
План дій з розвитку округу Trebišov [онлайн]. 24 серпня 2016 р. [цит. 2020-03-20]. Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/site/assets/files/7fd316c97c83f57346475dcf9c62eb13
План дій з розвитку округу Veľký Krtíš [онлайн]. 7 вересня 2016 р. [цит. 2020-06-12]. Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/site/assets/files/10d07b0dd6044d1c35498aa8348e3cb5
План дій з розвитку округу Veľký Krtíš у редакції додатка № 4 [онлайн]. 21 березня 2019 р. [цит. 2020-06-10]. Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/site/assets/files/de81c6eeef4e09c8cb67e06388b32a49
План дій з розвитку округу Vranov nad Topľou у редакції додатка № 3 [онлайн]. 13 вересня 2018 р. [цит. 2020-06-10]. Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/site/assets/files/2d482ba9bf57c41beaa6a33f73217d05
Оновлення національної стратегії регіонального розвитку Словацької Республіки (початкове оновлення стратегічного документа на 2014–2020 роки) [онлайн]. Bratislava : ÚV SR, 2014 [цит. 2020-04-03]. Доступно в інтернеті: https://www.vlada.gov.sk/data/files/d4981eaaf9ebea139d6df3b6d60a32c9
DataCube [онлайн]. Bratislava: Štatistický úrad Slovenskej republiky [цит. 2020-03-20]. Доступно в інтернеті: http://datacube.statistics.sk/#!/view/sk/VBD_ SK_ WIN/ pr5001rr/v_pr5001rr_00_00_00_sk
Додаток № 1 до Плану дій з розвитку округу Trebišov [онлайн]. 25 жовтня 2017 р. [цит. 2020-03-20]. Доступно в інтернеті: https://www.nro.vicepremier.gov.sk/site/assets/files/18d8ad6963fd8b8431cc9823d6fd1e40
Дорослі у формальній освіті. Політика та практика в Європі [онлайн]. Brussels: Eurydice, 2011 [цит. 2020-11-05]. 88 с. ISBN 978-92-9201-174-1. Доступно в інтернеті: http://eacea.ec.europa.eu/education/eurydice/documents/thematic_reports/128SK.pdf
LUKÁČ, Marek – LUKÁČOVÁ, Silvia – PIROHOVÁ, Ivana. 2019. Освіта «другого шансу» для дорослих з низьким рівнем освіти та без освіти – питання поінформованості та доступності. In MMK 2019 : рецензований збірник матеріалів міжнародної наукової конференції : Міжнародна Масарикова конференція для докторантів та молодих науковців 2019 [онлайн]. Hradec Králové : Magnanimitas akademické sdružení, 2019 [цит. 2020-11-05], с. 517-527. ISBN 978-80-87952-31-3. Доступно в інтернеті: http://www.vedeckekonference.cz/library/proceedings/mmk_2019.pdf
Щомісячна статистика щодо кількості та структури шукачів роботи. Листопад 2015 р. [онлайн]. Bratislava: ÚPSVaR [цит. 2020-03-12]. Доступно в інтернеті: https://www.upsvr.gov.sk/statistiky/nezamestnanost-mesacne-statistiky/2015.html?page_id=467299
Щомісячна статистика щодо кількості та структури шукачів роботи. Березень 2016 р. [онлайн]. Bratislava: ÚPSVaR [цит. 2020-03-12]. Доступно в інтернеті: https://www.upsvr.gov.sk/buxus/generate_page.php?page_id=582328
Щомісячна статистика щодо кількості та структури шукачів роботи. Травень 2017 р. [онлайн]. Bratislava: ÚPSVaR [цит. 2020-03-12]. Доступно в інтернеті: https://www.upsvr.gov.sk/statistiky/nezamestnanost-mesacne-statistiky/kopia-2016.html?page_id=671750
Щомісячна статистика щодо кількості та структури шукачів роботи. Грудень 2019 р. [онлайн]. Bratislava: ÚPSVaR [цит. 2020-05-15]. Доступно в інтернеті: https://www.upsvr.gov.sk/buxus/generate_page.php?page_id=855042
Перепис населення, будинків та квартир 2011 р. Результати у багатовимірних таблицях. [цит. 2020-06-11]. Доступно за адресою: https://census2011.statistics.sk/tabulky.html
Стратегія Європа 2020. Стратегія для забезпечення інтелектуального, сталого та інклюзивного зростання, [онлайн] 2010. Brusel: Európska komisia [цит. 2020-03-12]. Доступно в інтернеті: https://ec.europa.eu/archives/ growthandjobs_2009/pdf/complet_sk.pdf
STANDING, Guy. 2011. The precariat: The new dangerous class. London: Bloomsbury Academic, 2011. 208 p. ISBN 978-18-49664-56-1.
ŠVEC, Štefan. 2008. Англо-словацький лексикон педагогіки та андрагогіки. Bratislava: Iris, 2008. 323 с. ISBN 978-80-89256-21-1.
Закон № 268/2009 Зб. зак. про навчання впродовж життя
Закон № 539/2008 Зб. зак. про підтримку регіонального розвитку
Закон № 245/2008 Зб. зак. про виховання та навчання (шкільний закон)
Закон № 336/2015 Зб. зак. про підтримку найменш розвинених округів
Закон № 5/2004 Зб. зак. про послуги у сфері зайнятості
Список найменш розвинених округів [онлайн]. Bratislava: ÚPSVaR [цит. 2020-03-12]. Доступно в інтернеті: https://www.upsvr.gov.sk/statistiky/zoznam-najmenej-rozvinutych-okresov.html?page_id=561733