Науковий інтерес до однояйцевих близнюків був зумовлений передусім питаннями, наскільки на будь-який результат, що вивчається в людині, впливає природа, а наскільки — виховання (nature versus nurture). Існували дослідження близнюків, розлучених із певної причини (переважно через смерть матері) та вихованих у різному середовищі, де через десятки років виявилося, що вони мають спільний темперамент, психомоторний темп і невербальну мову — жести. Були збіги, які підігравали прогнозам астрологів, були десятки сюжетів для жартів і комедій.

За словами авторів з Вашингтонського університету в Сіетлі, їхнє дослідження, нещодавно опубліковане в PLOS, є першим, у якому розглядаються внутрішні стосунки між близнюками як вагомий фактор, що впливає на тривалість життя. Аналіз підтверджує, що близнюки мають нижчу смертність упродовж життєвого шляху аж до 65 років; це стосується обох статей, проте у чоловіків ці факти виражені сильніше, ніж у жінок. Близнюк має найближчого друга від самого народження. А взаємна соціальна підтримка проявляється протягом усього життя.

«Ми з'ясували, що в будь-якому віковому періоді однояйцеві близнюки виживають частіше, ніж різнояйцеві, а ті своєю чергою дещо частіше, ніж решта популяції», — зазначив на пресконференції перший автор дослідження David Sharrow. «Результати вказують на те, що вагомим захисним фактором є близькі соціальні стосунки».

Усі дані походять із Данського реєстру близнюків, який є одним із найстаріших спостережень за цим явищем. Автори відібрали загалом 2932 пари близнюків однієї статі, які дожили щонайменше до десятирічного віку та народилися між 1870 і 1900 роками, завдяки чому їх можна було спостерігати протягом усього життєвого циклу й порівняти із загальною данською популяцією.

Для чоловіків ця перевага виявляється найбільш вираженою у віці сорока років, коли відсоткова різниця у смертності порівняно із загальною популяцією становить цілих шість відсотків. Конкретно: якщо зі ста народжених хлопчиків у сорок п'ять років досі живі 84, то у випадку близнюків ця цифра становить повних дев'яносто. У жінок ця перевага проявляється лише після шістдесятирічного віку, зате тут вона досягає цілих десяти відсотків.

Автори дослідження переконані, що ці результати є наслідком соціальної підтримки, подібної до тієї, яку людям надає шлюб або участь у тісніших соціальних спільнотах. Багато досліджень дійсно доводять захисний вплив обох інститутів — навіть далеко не гармонійного шлюбу — на стан здоров'я. Проте автори ставлять питання: чи шлюб є причиною кращого стану, чи, можливо, до шлюбу частіше вступають люди, чий стан здоров'я первинно кращий? Так само як вони легше стають членами різних церков, товариств, об'єднань. Однак у випадку близнюків це питання відпадає, оскільки люди не могли обрати народження близнюком; і таким чином вплив соціальної підтримки реалізується незалежно від стану здоров'я.

Соціальна мережа може підтримувати здоров'я багатьма способами: друзі можуть заохочувати та надихати на здоровий спосіб життя, а також критикою сприяти відмові від шкідливих звичок. Наскільки корисним є плече, на яке можна спертися, на якому можна символічно чи реально виплакатися, наскільки бажаною є допомога в разі скрути, хвороби чи життєвої кризи.

Статистика, крім того, дала ще один висновок: під час аналізу причин смерті порівняно зі звичайною популяцією набагато частішими були банальні причини, ніж раптова смерть від зовнішніх чинників — чи то нещасних випадків, чи інших неочікуваних подій. Автори також пояснюють це загалом безпечнішим, а отже, здоровішим способом життя, до якого веде соціальна підтримка.

Zdroj: Sharrow DJ, Anderson JJ: A Twin Protection Effect? Explaining Twin Survival Advantages with a Two-Process Mortality Model. PLoS One. 2016 May 18;11(5):e0154774