Емоційність уже з 80-х років користується інтенсивним інтересом фахівців як за кордоном, так і в нас (наприклад, Machač, Machačová, Hoskovec, 1985). На проблеми в емоційному розвитку дітей ми звертали увагу у зв’язку з розвитком їхньої соціальної компетентності (Diešková, 1986). Ми також опублікували програму для полегшення вирішення проблемних ситуацій у дітей (Diešková, 1991). Пізніше багато психологів розробили програми для розвитку емоційної зрілості або саморегуляції у дітей, які почали впроваджувати в педагогічний процес під схожими назвами Cesta (Matula, 2001) або Cesty (Zelina, Uhereková, 2002).

Zelina звертає увагу у зв’язку з психікою також на фізичний стан дітей. Програм, пов’язаних із підтримкою емоційного інтелекту, які могли б слугувати профілактикою фізичних захворювань, у нас мало, хоча й визнається психічна зумовленість виникнення багатьох діагнозів. Констатується, що зниження рівня стресу різними методами діє як профілактика – проте перевіреної програми лікування захворювань, яка б функціонувала на основі цілеспрямованої роботи з емоціями, ми, власне, не знаємо. У цій статті, окрім теоретичних питань, ми розглянемо програму, яка використовується за кордоном для профілактики захворювань у дітей та дорослих, а також під час їхнього лікування. Вона також має назву Cesta (Bays, 2007), але вона про інше.

Мудрість і тіло у стосунку до лікування

Мудрість у нашій психології найчастіше пов’язується з пізнанням світу, добра, сенсу життя, охоплює гармонію розуму та характеру (Ruisel, 2006). У наш час зріс інтерес до мудрості при пошуку позитивних ознак старіння. Очевидно, необхідно знаходити підходи до успішного старіння, попри зростаючу біологічну вразливість, які вимагають мудрості. Який тип мудрості при цьому може бути корисним? Brezina (2008) аналізує відмінності в західній та східній концепціях мудрості. Він констатує, що західне розуміння мудрості підкреслює широку базу знань та експертність, здобуту життєвим досвідом. На Сході, у зв’язку із застосуванням цілісних (холістичних) принципів, мудрість сприймається як чеснота, тісно пов’язана з контролем над власним тілом. Особливою метою тут є свідоме охоплення тілесних процесів, причому застосовується єдність контролю зі спонтанністю. Це нас цікавить у зв’язку зі здоров’ям та лікуванням.

До речі, громадськості в нас відома мудрість східної медицини за Jonáš (1990), яка вчить розуміти те, як окремі частини та органи тіла впливають один на одного і пов’язані з мисленням. (Наприклад, коло селезінки, підшлункової залози та шлунка впливає на розуміння, співчуття та хорошу соціальну орієнтацію). Вона приносить інформацію, яка веде людей до побудови здоровішого способу життя та кращого соціального функціонування. Тут виникає питання – якою мірою ми можемо свідомо впливати на своє здоров’я та тіло. Коли тіло здатне вирости з форми дитини на дорослого, йому можна приписати власну мудрість. Йдеться про процес, про який ми знаємо, що він відбувається в тілі, але не маємо можливості в нього втручатися. Певні можливості для цього надає розуміння функціонування пам’яті тіла.

Пам’ять тіла та емоції

На початку дев’яностих років XX століття були відкриті нові типи пам’яті – експліцитна та імпліцитна (Rothschild, 2007). Вони представляють дві несумісні системи пам’яті. Експліцитна пам’ять відбувається на рівні свідомості, пов’язана з розумом та вербальними здібностями. Імпліцитна-недекларативна пам’ять функціонує несвідомо, автоматично, без слів, на рівні тіла. Прискорене серцебиття, а також, наприклад, прискорене дихання можуть бути пов’язані зі спонтанним випливанням матеріалу з імпліцитної пам’яті. Тілесна пам’ять спирається на комунікаційну мережу нервової системи. Ми здатні сприймати свої внутрішні відчуття, напругу в м’язах, біль. Внутрішнє сприйняття допомагає нам ідентифікувати та назвати емоції. За Rothschild, кожна базова емоція – страх, гнів, смуток чи радість – супроводжується певною кількістю окремих тілесних відчуттів, стимульованих чітко визначеною активністю мозку. Хоча емоції названі нашим розумом, вони є переживаннями нашого тіла, пов’язані з м’язовими скороченнями. Найвідоміші, визнані теорії про стосунок тіла та емоцій походять від J. Le Doux та A. Damasio. На їхній основі розвинулися нові, ефективні підходи до лікування наслідків травми (коли імпліцитна та експліцитна пам’ять не поєднані). У цій статті ми ними займатися не будемо, хоча вони близькі і водночас відмінні від Cesta, про яку ми далі говоримо.

Cesta Brandon Bays та мудрість тіла

Терапевт B. Bays (2007) розробила Cesta після вилікування своєї ракової пухлини. Вона знала мудрість тіла і дивувалася тому, як швидко організм здатний регенерувати клітини. Але до розуміння того, чому не здатні відновитися клітини, уражені раком, вона не дійшла сама. Пояснив їй це в лекції D. Chopra – що всередині клітин збережені старі спогади, які можуть спричинити дегенеративне захворювання у всіх клітинах. Як тільки хвора клітина вмирає, вона передає свою пам’ять наступній клітині, що виникає, і так захворювання триває. Він порівняв людське тіло з комп’ютером (Bays, с. 54) і заявив, що його «напрограмування» можна перервати. Коли це вдається, виникає можливість одужати. Якби ми хотіли перервати напрограмування, відкрити клітинні спогади і позбутися їх, ми повинні були б увійти в контакт з тією ж частиною своєї істоти, яка створила початкове напрограмування – тобто з нескінченним інтелектом і мудрістю тіла. Chopra констатував, що люди, які дізналися, як увійти в контакт з мудрістю тіла, змогли знайти ту «щілинку», могли пережити свою хворобу. За його спостереженням, це цим людям вдавалося щоразу інакше, але він зробив висновок, що цю можливість має кожен на основі так званої квантової теорії. Однак він не дав людям конкретних порад, це змогла зробити лише Bays на основі свого прямого досвіду. Вона усвідомила, що недостатньо говорити про нескінченний інтелект, людина повинна його пережити. Вона з’ясувала, що мудрість тіла і пам’ять клітини пов’язані з емоційними проблемами. Вона навчилася не тікати від своїх емоцій, а дістатися до їхнього ядра і відчути в ньому спокій. Вона зрозуміла, що до одужання приходить тоді, коли свої емоційні проблеми людина вирішує на найглибшому рівні свідомості самої себе. Поступово їй вдалося розробити програму Cesta, в яку вона перенесла свій досвід і подає його у формі, зрозумілій для громадськості.

Стисло про зміст Cesta BB

Програма була нещодавно опублікована чеською мовою (Bays, 2007), вона ділиться на дві частини – Емоційна подорож (Emocionální cesta) та Фізична подорож (Fyzická cesta). На Емоційній подорожі клієнт присвячує увагу своїм почуттям і проходить так звані емоційні шари. На почутті він повністю зосереджується, переживає і посилює його, але не залишається в ньому. Шарами він проходить доти, доки клієнт не дійде до переживання спокою та миру. У цьому процесі ми знаходимо поєднання контролю зі спонтанністю, про яку ми згадували в першій частині статті. Наступними кроками Емоційної подорожі клієнт доходить до отримання погляду збоку на свої почуття, усвідомлення своєї позиції в минулому та розуміння дій інших людей. На основі цього він доходить до інтеграції свого майбутнього та регуляції емоцій.

На Фізичному шляху клієнта веде мудрість його тіла, він проходить процес відкриття своїх почуттів, пов’язаних з окремими органами, м’язами. Відкриваються спогади, які протягом Фізичного шляху змінюються за допомогою допоміжних засобів. Весь процес відбувається в атмосфері безумовної любові та прийняття. Відбувається спонтанне зцілення хворих частин тіла.

Сучасність і перспективи

Ефективність цього Шляху перевірили тисячі людей у різних країнах. B.Bays зі співробітниками організовує в наш час навчальні семінари по всьому світу. У Празі також відбувся інтенсивний курс Шляху, який вела Simone Weiss, її учениця. За кордоном можна пройти й лонгітюдний тренінг. Попри те, що у нас немає кваліфікованих тренерів, на основі знань з публікацій ми вважаємо Шлях великим викликом і натхненням також і для нас. Книжкою вийшов також Шлях для дітей (2007), який зустрів значний відгук у школах Африки. Для використання Шляху у менших дітей у наших умовах ми пропонуємо адаптацію словника та його можливу перевірку на малих вибірках за співпраці психологів з лікарями та спеціальними педагогами.

Автор: Viera Diešková Література:

Bays, B.: Cesta. Eminent, Praha, 2007, ISBN 978-80-7281-300-1 Bays, B.: Cesta pro děti. Praha, Eminent, 2007, ISBN 978-80- 7281-301-8 Brezina, I.: Kontúry východnej múdrosti, in I.Ruisel a kol.: Myslenie- osobnosť- múdrosť, Bratislava, ÚEPsSAV, 2008, ISBN 978-80-88910-25-1 Diešková, V.: Rozvíjanie sociálnej kompetencie detí predškolského veku z detských domovov. Záverečná správa, VÚDPaP, Bratrislava, 1986 Diešková,V.: Rozvíjanie spôsobilosti riešenia problémových situácií u detí predškolského veku s ohrozeným sociálnym vývinom. PUMB, Bratislava, 1991 Machač, M.,Machačová, H., Hoskovec J.: Emoce a výkonnost. Praha, SPN, 1985 Matula, Š.: Dobrodružná cesta výchovy. VÚDPaP, Bratislava, 2001, ISBN 80-967423-2-9 Jonáš, J.: Křížovka života. Ústí nad Labem, Dialog. 1990, ISBN 80-85194-00-7 Ruisel, I.: Múdrosť na počiatku 3. tisícročia, in Múdrosť-inteligencia-osobnosť, Bratislava, ÚEPsSAV, 2006, ISBN 80-88910-19-6 Rothschild, B.: Pamäť tela. Humenné, Pro familia, 2007, ISBN 978-80-967964-5-8 Zelina,M., Uhereková: Ako byť sám sebou. Program Cesty, OG- Vydavateľstvo Poľana, s.r.o.,2002, ISBN 80-89002-57-9

Статтю було опубліковано у збірнику матеріалів конференції ,,Psychológia zdravia - Zdravie a múdrosť. Psychológia zdravia a syndróm vyhorenia. Rodové rozdiely v zdraví“. Конференція відбулася у 2009 році. Укладач: PhDr. Dušan Selko, CSc., MPH, Mgr. Róbert Ďurka, PhD. Збірник видано за фінансової підтримки Národného ústavu srdcových a cievnych chorôb, a. s., Bratislava Видавець: Národný ústav srdcových a cievnych chorôb, a. s., Bratislava у видавництві MAURO Slovakia s.r.o., Bratislava 2010, ISBN 978-80-968092-6-4