Емоційний інтелект та його зв’язки з особистим благополуччям в академічному середовищі

Вступ

Навчання у вищому навчальному закладі є для молодих людей значущим етапом їхнього особистісного, академічного, а також соціального розвитку. Цей період приносить студентам безліч викликів — від вимог щодо виконання навчальних результатів, через формування та побудову міжособистісних стосунків, аж до пошуку власної ідентичності та життєвого спрямування. Спроби впоратися з цими викликами часто супроводжуються стресом, невпевненістю чи тиском через необхідність досягнення успіху, що може негативно позначитися на їхньому особистому благополуччі та психічному здоров’ї. У цьому контексті дедалі більша увага приділяється сфері емоційного інтелекту, який відіграє ключову роль у подоланні емоцій, стресу, адаптації до нових ситуацій та підтримці душевної рівноваги. Здатність пізнавати та регулювати власні емоції, а також здатність розуміти емоції інших людей сприяє створенню та підтримці кращих стосунків, реалізації ефективнішої комунікації та підвищенню особистого благополуччя.

Емоційний інтелект в академічному середовищі

Високий рівень емоційного інтелекту є важливим насамперед у періоди змін у житті індивідів, для яких характерні стрес, висока напруга, високі вимоги до адаптації тощо. Великою зміною в житті молодих людей є перехід від шкільного життя до життя академічного. Перехід до навчання в університеті може бути для студентів стресовим і значною мірою впливати на їхнє емоційне благополуччя. Первинними джерелами стресу є насамперед високі академічні очікування та нові соціальні стосунки. Ці стресори можуть вплинути на здатність адаптуватися, а також можуть вплинути на стратегії подолання труднощів у цей складний період. Тому емоційний інтелект становить ключову особистісну характеристику у здатності регулювати як емоції, так і міжособистісні стосунки, завдяки чому відбувається підвищення успішності навчальних результатів та підвищення рівня особистого благополуччя (Miezah, Opoku, Fenu, et. al., 2025). Результати актуальних досліджень, реалізованих у сучасному академічному середовищі, підтверджують, що позитивне психічне здоров’я та благополуччя студентів є основою академічного успіху (Duffy, et. al., 2020). Зв’язок між ЕІ та особистим благополуччям у молодих дорослих поступово здобуває значну увагу в межах соціологічних досліджень. Наприклад, Ndayiragije (2021) ідентифікував сильну позитивну кореляцію між ЕІ та душевним благополуччям, підкресливши ЕІ як ключовий предиктор психічного здоров’я. Ці результати свідчать про те, що індивіди з вищим ЕІ є більш вправними у подоланні стресу та використанні ефективних стратегій подолання, що є ключовим для підтримки психічного здоров’я (Nogaj, 2020). У цьому напрямку зв’язок емоційного інтелекту та особистого благополуччя проявляється в тому, що емоційно інтелектуальні індивіди розвивають ефективні стратегії подолання та позитивні соціальні взаємодії. Nag та ін. (2023) зазначають, що студенти з високим ЕІ мають тенденцію приймати та використовувати такі адаптивні механізми подолання, які пов’язані зі зниженим рівнем стресу та депресії. Згадані автори далі зазначають, що завдяки високому рівню ЕІ індивіди орієнтовані на пошук соціальної підтримки та ефективне вираження своїх емоцій. Ця адаптивна поведінка створює позитивний зворотний зв’язок, де високий рівень ЕІ веде до покращення особистого благополуччя, що, своєю чергою, зміцнює емоційні компетенції індивіда (Lee, Sim, 2021).

Академічне середовище вимагає від студентів максимальної концентрації, щоб вони були здатні сприймати часто дуже великий обсяг інформації та ефективно на неї реагувати. Психічний та емоційний стрес може негативно позначитися на академічних результатах студентів, і тим самим негативно детермінувати також їхнє особисте життя (Demetriou et al., 2020). Комбінація проблем в особистому житті та нездоланих вимог академічного життя могла б призвести також до погіршення фізичного та психічного здоров’я студентів (ten Have, et al., 2023). У зв’язку з цими твердженнями ЕІ було ідентифіковано як значущий предиктор психологічної стійкості, що підкреслює її ключову роль у підтримці психічного здоров’я під час складних ситуацій (Ibrahim та ін., 2022; Shuo та ін., 2022). Емоційний інтелект, отже, впливає не лише на академічну успішність та професійний успіх студентів, але має вплив також на різні аспекти їхнього особистого та суспільного життя (Getahun Abera, 2023). Він сприяє покращенню інтерперсональних стосунків, оскільки впливає на просоціальну поведінку студентів. Студенти з високим ЕІ є більш емпатичними, краще розуміють і контролюють як свої емоції, так і емоції інших, що веде до підвищення просоціальних дій та зниження агресивної поведінки (Kaltwasser, 2016). ЕІ є дуже важливою особистісною рисою для ефективного функціонування в сучасному суспільстві.

Емоційний інтелект допомагає індивідам реалізуватися також на ринку праці, що також веде до впливу на особисте благополуччя в позитивному напрямку. Багато організацій, університетів, компаній тощо шукають кандидатів, які, окрім академічних та технічних знань, володіють також м’якими навичками, такими як ефективна комунікація, командна робота, ефективне вирішення проблем, адаптивність, лідерство, критичне мислення, високий рівень емоційного інтелекту тощо. Ці навички є ключовим предиктором успіху в будь-якій сфері і високо цінуються в сьогоднішньому суспільстві та на ринку праці (Chen та ін., 2024; Mwita та ін., 2023), оскільки вони не лише покращують соціальне, душевне та особисте благополуччя, але також надають необхідні навички для вирішення конфліктних ситуацій та прийняття правильних рішень у повсякденному житті (Garcia Morales, 2022). Існують певні сфери, де потреба у високому рівні емоційного інтелекту є необхідною. Йдеться насамперед про допоміжні професії, особливо ті, що вимагають інтерперсонального та соціального інтелекту, як-от медсестринство, медицина, психологія, зв’язки з громадськістю тощо. Результати досліджень, спрямованих на емоційний інтелект у сфері охорони здоров’я, вказують на той факт, що ЕІ є необхідним для реалізації ефективного догляду за пацієнтами та здатності до командної співпраці медичних працівників у сенсі виконання цілей медичних організацій. Для ефективного лідерства та командної роботи в охороні здоров’я в межах ЕІ важливою є здатність пізнавати та розпізнавати свої власні емоції, емоції інших, а також здатність використовувати та регулювати емоції (Miezah, et. al., 2025).

Методологія дослідження

Реалізоване опитування мало описовий, перерізовий та кількісний характер, було спрямоване на виявлення та оцінку рівня емоційного інтелекту та особистого благополуччя у студентів вищих навчальних закладів.

Мета дослідження

Метою цього дослідження є визначення рівня емоційного інтелекту та особистого благополуччя студентів вищих навчальних закладів, а також вказати на значення розвитку емоційних компетенцій для психологічної стійкості та життєвої задоволеності молодих людей.

Дослідницька вибірка та збір даних

Дослідницьку вибірку склали 82 студенти, які навчаються у вищих навчальних закладах, із середнім віком 22,7 року. Більшу частину респондентів (76 %) становили жінки. Головними критеріями включення до дослідження були: вік понад 18 років, навчання за медичним фахом у вищому навчальному закладі та готовність до співпраці. Анкети заповнили 107 студентів, 25 студентів, які навчаються за немедичними спеціальностями, були виключені з дослідження. Дослідження проводилося в період з грудня 2024 року по квітень 2025 року. Анкети були надані респондентам в особистій формі, а також через електронні адреси на онлайн-платформах.

У дослідженні були використані стандартизовані інструменти вимірювання (WLEIS, IOP-PWI). Для оцінки емоційного інтелекту (EI) студентів вищих навчальних закладів ми використали шкалу WLEIS (Wong a Law, 2002), яка була розроблена для вимірювання емоційного інтелекту. Шкала складається з 16 пунктів, за допомогою яких визначається емоційний інтелект на 4 рівнях: оцінка власних емоцій, оцінка емоцій інших, використання емоцій та регуляція емоцій. Респонденти відповідали за 7-бальною шкалою Лайкерта від 1 до 7 (1 – категорично не згоден, 2 – не згоден, 3 – швидше не згоден, 4 – ні не згоден, ні згоден, 5 – швидше згоден, 6 – згоден, 7 – категорично згоден). Вищий бал свідчив про вищий рівень EI.

Для оцінки особистого благополуччя студентів вищих навчальних закладів ми використали анкету Індекс особистого благополуччя (IOP) (International Wellbeing Group, 2013), яка оцінює когнітивний аспект особистого благополуччя, тобто задоволеність обраними аспектами життя. Вона складається з одного окремого пункту, що оцінює задоволеність життям у цілому, та ще 7 пунктів, що оцінюють задоволеність рівнем життя, здоров’ям, досягненням цілей, стосунками, безпекою, спільнотою та впевненістю в майбутньому. Респонденти відповідають за 11-бальною шкалою Лайкерта від 0 до 10. Перший пункт (нульовий) оцінюється окремо. Загальний бал IOS отримується як середнє значення суми 7 або 8 пунктів (залежно від того, чи є IOP 7-пунктовим або 8-пунктовим). Бал може бути конвертований у 100-відсоткову максимальну шкалу (SM). IOP є валідним та надійним інструментом.

Математико-статистична обробка

Зібрані нами дані були опрацьовані та статистично проаналізовані за допомогою статистичної програми PSPP 25 та програми EXCEL. У межах дескриптивного опису ми використовували частотні описові статистичні методи (N – абсолютна кількість і відсотки – %), середні значення (M – арифметичне середнє), стандартне відхилення (SD) та мінімальні й максимальні значення.

Результати

Оцінка рівня емоційного інтелекту студентів вищих навчальних закладів

У межах проведеного дослідження було зафіксовано середнє значення самооцінки здатності ідентифікувати власні емоції на рівні 5,28 (±0,96), причому бали варіювалися в інтервалі від 1 до 7. Цей результат свідчить про те, що студенти здатні рефлексувати свій емоційний стан, розуміють власні почуття та можуть адекватно їх вербалізувати, включаючи розрізнення позитивних і негативних станів. При оцінці здатності сприймати емоції інших осіб середнє значення становило 5,49 (±0,88), що вказує на відносно високий рівень емпатичного розуміння. Студенти можуть розпізнавати емоційні прояви своїх однокурсників чи друзів, особливо у складних життєвих ситуаціях, і здатні реагувати з підтримкою та розумінням. У сфері використання емоцій було виявлено середнє значення 4,92 (±0,93), що свідчить про те, що респонденти сприймають себе як осіб, здатних ефективно застосовувати свій емоційний досвід у контексті поведінки та прийняття рішень. Вони здатні адекватно реагувати на різні ситуації та обирати відповідні стратегії поведінки. При оцінці здатності до регуляції емоцій було зафіксовано середнє значення 4,49 (±1,26), що свідчить про те, що студенти можуть певною мірою контролювати свої емоційні реакції та підходити до проблемних ситуацій виважено.

Збір даних здійснювався за допомогою стандартизованої анкети WLEIS (Wong and Law Emotional Intelligence Scale), яка дозволяє комплексно оцінити окремі виміри емоційного інтелекту.

Табл. 1 – Оцінка рівня емоційного інтелекту

Оцінка рівня особистого благополуччя студентів вищих навчальних закладів

Рівень особистого благополуччя в межах дослідження оцінювався за допомогою стандартизованої анкети IOP. Перший пункт анкети – Задоволеність життям у цілому – аналізувався окремо. Респонденти досягли середнього бала 7,34 (±1,80) за шкалою від 0 до 10, що вказує на переважно позитивну оцінку власного життя з боку студентів медичних спеціальностей, які взяли участь у дослідженні. Після конвертації бала у відсоткову шкалу цей результат становить рівень задоволеності приблизно 73,4 %, що вказує на те, що більшість респондентів сприймають своє життя як задовільне. Ці дані можна інтерпретувати як індикатор відносно високого суб’єктивного благополуччя в досліджуваній популяції.

Табл. 2 – Задоволеність життям у цілому

Середні значення семи додаткових пунктів анкети IOP, які зосереджені на задоволеності обраними аспектами життя, представлені в таблиці 3. Найвищий бал студенти отримали у сфері особистої безпеки, де середнє значення становило 7,98 (±1,84) за шкалою від 0 до 10, що після конвертації відповідає рівню задоволеності 79,8 %. Відносно високий бал був зафіксований також у сфері рівня життя, із середнім значенням 7,76 (±1,95), що становить 77,6 % задоволеності. Ці результати свідчать про те, що студенти вищих навчальних закладів демонструють позитивну оцінку багатьох аспектів свого життя. Інші пункти анкети також досягли сприятливих середніх значень, що вказує на загальну задоволеність респондентів різними вимірами особистого благополуччя.

Найнижчий бал був зафіксований у сфері впевненості в майбутньому, де середнє значення становило 6,63 (±2,23), що після конвертації відповідає 66,3 %. Цей результат може вказувати на певну міру невпевненості або побоювань, пов’язаних із майбутнім розвитком життєвої ситуації студентів.

Таблиця 3 – Оцінка особистого благополуччя студентів за обраними аспектами їхнього життя

Загальний середній бал Індексу особистого благополуччя, розрахований як сумарне значення семи пунктів (доменів) анкети IOP, досяг 75,33 бала, що відповідає 75,33 % максимально можливого бала за шкалою від 0 до 100 (див. таблицю 4). Цей результат вказує на відносно високий рівень суб’єктивного благополуччя у студентів, які взяли участь у дослідженні.

Табл. 4 Загальний середній бал Індексу особистого благополуччя

Обговорення

Результати нашого дослідження підтверджують, що студенти вищих навчальних закладів демонструють відносно високий рівень емоційного інтелекту, особливо в сферах оцінки власних емоцій та сприйняття емоцій інших. Ці висновки корелюють із дослідженням Zhoc et al. (2020), де найвищі бали в галузі емоційного інтелекту студенти отримали саме в домені самосприйняття емоцій, тоді як у сфері сприйняття емоцій інших результати були нижчими. Подібним чином Kaliská, Pašková та Salbot (2020) у своєму кроскультурному дослідженні підтвердили, що рисовий емоційний інтелект (EI) має значний зв'язок із життєвою задоволеністю. Їхнє дослідження показало, що фактор «well-being» із рисового EI був сильним предиктором загальної життєвої задоволеності у студентів як у Словаччині, так і в Україні. Salbot та Kaliská (2019) водночас вказали на комплементарність емоційного та соціального інтелекту у студентів вишів. Кореляційний аналіз у їхньому дослідженні підтвердив середньосильні та сильні зв'язки між рисовим EI та вимірами соціального інтелекту, причому регресійний аналіз показав, що соціальний інтелект здатний прогнозувати до 40 % варіативності емоційного інтелекту.

У сфері суб'єктивного благополуччя наші результати свідчать про те, що студенти оцінюють своє життя переважно позитивно. Середній бал задоволеності життям як цілим досяг 73,4 %, причому загальний Індекс особистого благополуччя становив 75,33 %. Ці результати узгоджуються з дослідженням Ištvániková (2006), яка ідентифікувала значний зв'язок між цілями, бажаннями та суб'єктивним благополуччям студентів. Її дослідження підтвердило, що як когнітивний, так і емоційний компоненти благополуччя тісно пов'язані з особистими амбіціями та життєвими планами студентів. Важливі знання приносить також дослідження Mičková (2017), яка вивчала зв'язок між психологічним благополуччям та копінг-стратегіями. Результати показали, що адаптивні стратегії подолання стресу позитивно корелюють із вищим рівнем психологічного благополуччя, тоді як неадаптивні стратегії пов'язані з ним негативно. Ці висновки підтримують твердження Tian, Chen та Huebner (2014) про те, що суб'єктивне благополуччя є значущим предиктором якості життя, поведінки та академічної успішності студентів. У контексті нашого дослідження можна констатувати, що емоційний інтелект та суб'єктивне благополуччя є взаємопов'язаними конструктами, які відіграють ключову роль в особистісному та академічному розвитку студентів.

Висновок

Емоційний інтелект є значущим детермінантом особистого благополуччя студентів вищих навчальних закладів. Результати нашого дослідження, а також численні теоретичні та емпіричні дослідження (Zhoc et al., 2020; Kaliská, Pašková, Salbot, 2020; Salbot, Kaliská, 2019), підтверджують, що студенти з вищим рівнем емоційного інтелекту демонструють вищу психологічну стійкість, краще справляються зі стресовими та складними ситуаціями і здатні будувати якісні міжособистісні стосунки. До досягнення життєвої задоволеності, оптимізму та відчуття змістовності життя значною мірою сприяє здатність ідентифікувати, розуміти та регулювати власні емоції, а також здатність розпізнавати та емпатично реагувати на емоційні переживання інших. Ці компетенції є ключовими не лише для індивідуального благополуччя, а й для ефективного функціонування в соціальних та академічних контекстах. Дослідження (наприклад, Tian, Chen, Huebner, 2014; Mičková, 2017) водночас вказують на те, що суб'єктивне благополуччя студентів тісно пов'язане з їхньою академічною успішністю, поведінкою та загальною якістю життя. У цьому контексті розвиток емоційних компетенцій студентів є необхідним. Тому в інтересах вищих навчальних закладів має бути систематична підтримка розвитку емоційного інтелекту через освітні курси, тренінги, воркшопи чи консультаційну діяльність. Такі інтервенції можуть сприяти кращому подоланню академічних вимог, гармонійному особистісному розвитку студентів та підтримці їхньої душевної рівноваги в складному університетському середовищі.

Авторка: PhDr. Valéria Parová, PhD. Univerzita Pavla Jozefa Šafárika Lekárska fakulta, Ústav ošetrovateľstva

Список бібліографічних посилань

DEMETRIOU, A. et al. Cognitive ability, cognitive self-awareness, and school performance: from childhood to adolescence. Intelligence, 2020, roč. 79. ISSN 0160-2896.

DUFFY, A. et al. Predictors of mental health and academic outcomes in first-year university students: identifying prevention and early-intervention targets. BJ Psychology, 2020, vol. 6. ISSN 2044-8295.

GARCÍA MORALES, E. Qué papel tiene la Inteligencia Emocional en el contexto clínico, laboral y educativo? Escritos de Psicología, 2022, vol. 15, s. 148–158. ISSN 1138-2635.

GETAHUN ABERA, W. Emotional Intelligence and Pro-social Behavior as predictors of Academic Achievement among University students. Community Health Equity Res Policy, 2023, vol. 43, s. 431–441. ISSN 2752-5368.

IBRAHIM, N. Emotional intelligence, spiritual intelligence and psychological well-being: Impact on society. Geografia: Malaysian Journal of Society and Space, 2022, vol. 18, č. 3, s. 90–103. ISSN 2682-7727. International Wellbeing Group. Personal Wellbeing Index – Adult (5th ed). Melbourne: Australian Centre on Quality of Life, Deakin University, 2013.

IŠTVÁNIKOVÁ, Lucia. Ciele a želania vysokoškolských študentov vo vzťahu ku kognitívnemu a emocionálnemu komponentu subjektívnej pohody. Individual and Society, 2006, roč. 9, č. 3. ISSN 1335-2806. Dostupné z: https://individualandsociety.org/storage/uploads/casopis/2006/3/ciele-a-zelania-vysokoskolskych-studentov-vo-vztah/ciele-a-zelania-vysokoskolskych-studentov-vo-vztahu-ku-kognitivnemu-a-emocionalnemu-komponentu-subjektivnej-pohody.pdf

KALISKÁ, Lada, PAŠKOVÁ, Lucia a SALBOT, Vladimír. Črtová emocionálna inteligencia a životná spokojnosť vysokoškolákov – kroskulturálny výskum (Slováci vs. Ukrajinci). Psychologie a její kontexty, 2020, roč. 11, č. 2, s. 55–71. ISSN 1803-9278. Dostupné z: https://psychkont.osu.cz/fulltext/2020/05_PAJK_20_2_Kaliska-Paskova-Salbot.pdf

KALTWASSER, Laura. Influence of interpersonal abilities on social decisions and their physiological correlates. 2016.

LEE, J.H., SIM, I.O. Analysis of the relationship between the psychological well-being, emotional intelligence, willpower, and job-efficacy of clinical nurses: A structural model application. International Journal of Environmental Research and Public Health, 2021, vol. 18, č. 11. ISSN 1660-4601.

MIČKOVÁ, Zuzana. Vzťah psychologickej pohody a copingových stratégií u vysokoškolákov. Psychologie a její kontexty, 2017, roč. 8, č. 2, s. 45–56. ISSN 1803-9278. Dostupné z: https://psychkont.osu.cz/fulltext/2017/2017_2_4_Mickova.pdf

MIEZAH, Daniel et al. Exploring the synergy between emotional intelligence and self-esteem among university students in Ghana. BMC Psychology, 2025, vol. 13, č. 22. ISSN 2050-7283.

MWITA, K. et al. Soft skills development in higher education institutions: Students’ perceived role of universities and students’ self-initiatives in bridging the soft skills gap. International Journal of Research in Business and Social Science, 2023, vol. 12, s. 505–513. ISSN 2147-4478.

NAG, D. et al. Emotional intelligence and its association with psychological well-being: An empirical study concerning B-school students in and around Hyderabad Metro. Revista de Gestão e Secretariado, 2023, vol. 14, № 6, с. 10460–10478. ISSN 2017-2020.

NDAYIRAGIJE, F. Enhancing mental well-being through psychological education: The role of emotional intelligence development. Interdisciplinary Journal Paper Human Review, 2021, vol. 2, № 2, с. 5–10. ISSN 2709-1295.

NOGAJ, A. A. Emotional intelligence and strategies for coping with stress among music school students in the context of visual art and general education students. Journal of Research in Music Education, 2020, vol. 68, № 1, с. 78–96. ISSN 1945-0095.

SALBOT, Vladimír та KALISKÁ, Lada. Комплементарність риси емоційного інтелекту та соціального інтелекту у студентів вищих навчальних закладів. В: RUISEL, Imrich та PILÁRIK, Ľubor (ред.). Agresia vo verejnom priestore: збірник матеріалів конференції, Stará Lesná, 4.–6.9.2017. Bratislava: Slovenská psychologická spoločnosť pri SAV, 2018, с. 200–212. ISBN 978-80-88910-89-3.

SHUO, Z. et al. The relationship between postgraduates’ emotional intelligence and well-being: The chain mediating effect of social support and psychological resilience. Frontiers in Psychology, 2022, vol. 13. ISSN 1664-1078.

TEN HAVE, M. Prevalence and trends of common mental disorders from 2007–2009 to 2019–2022: results from the Netherlands Mental Health Survey and Incidence studies (NEMESIS), including comparison of prevalence rates before vs. during the COVID‐19 pandemic. World Psychiatry, 2023, vol. 22, с. 275–285. ISSN 2051-5545.

TIAN, Lili, CHEN, Huan та HUEBNER, E. Scott. The longitudinal relationships between basic psychological needs satisfaction at school and school-related subjective well-being in adolescents. Social Indicators Research, 2014, vol. 119, № 1, с. 353–372. ISSN 0303-8300. DOI: 10.1007/s11205-013-0495-4

WONG, C., LAW, K. The effects of leader and follower emotional intelligence on performance and attitude: An exploratory study. The Leadership Quarterly, 2002, vol. 13, с. 243–274. ISSN 1048-9843.

ZHOC, Karen C. H. et al. Emotionally intelligent students are more engaged and successful: Examining the role of emotional intelligence in higher education. European Journal of Psychology of Education, 2020, vol. 35, № 4, с. 839–863. ISSN 0256-2928. DOI: 10.1007/s10212-019-00458-0