Теоретичні засади

Новий коронавірус (SARS-CoV-2) поширюється з початку 2020 року по всьому світу, а пов'язані з ним заходи змінили наше повсякденне життя. Загалом у світі станом на 01.02.2021 було підтверджено понад 102 мільйони інфікованих осіб (World Health Organization, 2020a), і ці показники зростають щодня. Комітет з надзвичайних ситуацій Всесвітньої організації охорони здоров'я вже 30 січня 2020 року оголосив у зв'язку із захворюванням, спричиненим новим коронавірусом, надзвичайний стан у сфері охорони здоров'я міжнародного значення (World Health Organization, 2020b). Незамінну роль в інформуванні населення про актуальну ситуацію, зумовлену коронавірусом, відіграють медіа. Вони дають змогу швидко поширювати важливу інформацію про динаміку випадків захворювання в країні та світі, прояви хвороби, можливості профілактики чи запроваджені протиепідемічні заходи, яких необхідно дотримуватися. Окрім інформаційної функції, медіа відігравали вагому роль у забезпеченні дистанційного навчання під час закриття шкіл. У випадку соціальних медіа це також можливість підтримувати соціальні контакти, яка є вкрай важливою насамперед з огляду на дотримання соціальної дистанції під час пандемії. Вони також є важливими для розбудови спільнот взаємодопомоги (Kumari, 2016). Таким чином, медіа здатні зменшити відчуття ізольованості та надати емоційну підтримку (Pérez-Lugo, 2004).

Проте дослідження з різних країн вказують і на значний негативний вплив медіа та медійної інформації про поширення коронавірусу на психічне здоров'я їхніх читачів, глядачів, слухачів або користувачів. У китайському дослідженні авторського колективу Chao et al. (2020) було виявлено значущий зв'язок між переглядом новин в інтернеті чи соціальних мережах і переживанням негативних емоцій і настроїв, депресивними симптомами, тривожністю та стресом у дорослих респондентів. Водночас споживання традиційних медіа не мало значущого зв'язку з цими психологічними змінними. Психологічний дистрес був пов'язаний насамперед із переглядом новин зі стресовим вмістом, а також з інтенсивністю поширення, активного пошуку новин про епідемію та кількістю часу, проведеного за переглядом медіа. Натомість перегляд інформації про героїчні вчинки, виступи експертів та повідомлення про доведені факти, а також перегляд новин про профілактику захворювання асоціювалися з переживанням позитивних емоцій і зниженням рівня депресивних симптомів (Chao et al., 2020). Згідно з даними, зібраними під час поширення вірусу MERS-CoV у Південній Кореї, користування соціальними медіа було пов'язане з переживанням страху та гніву (Oh, Lee, & Han, 2020). Дослідження з Іраку, де найпопулярнішим медійним джерелом інформації про пандемію Covid-19 була платформа Facebook, засвідчило переживання страху та поширення паніки переважно через неправдиву інформацію про коронавірус, проте паніку в соціальних мережах викликали також і повідомлення про кількість інфікованих та померлих. Майже дві третини респондентів зазначили, що поширення новин про COVID-19 у соціальних мережах викликає в них страх (Ahmad, & Murad, 2020). За даними дослідження з Китаю, часте споживання інформації про COVID-19 у соціальних медіа підвищує ймовірність виникнення тривожності та поєднання депресії й тривожності (Gao et al., 2020). Подібно до цього й у США було емпірично встановлено зв'язок між частотою перегляду новин про коронавірус у найвідоміших мас-медіа країни та депресивними симптомами, опосередкований сприйняттям власної вразливості до інфікування коронавірусом (Olagoke, Olagoke, & Hughes, 2020). Наведені дослідження вказують на те, що медіа можуть відігравати значну роль у тому, як пандемічна ситуація переживається населенням країни, причому важливими змінними є тип споживаного медіа, характер медійного контенту, а також частота перегляду медіа. Тому успішне подолання пандемії означає не лише боротьбу з самим вірусом, а й з «інфодемією» («infodemic») — напливом інформації про новий коронавірус, який може негативно вплинути на психічне здоров'я та якість життя населення, що підтверджують і дослідження, проведені під час інших кризових ситуацій, таких як війна чи терористичні акти (Chao et al., 2020; Holmes et al., 2020).

Крім впливу на психічний стан, можна говорити й про вплив медіа на поведінку населення під час пандемії та пов'язану з цим готовність дотримуватися приписів, ухвалених задля запобігання поширенню вірусу. Згідно з дослідженням із Китаю, масові та соціальні медіа мали позитивний вплив на психоповедінкові реакції респондентів, пов'язані з поширенням коронавірусу; вища експозиція до медіа була пов'язана з підвищеною готовністю дотримуватися профілактичних заходів, самоефективністю та сприйняттям серйозності ситуації, проте ці результати стосувалися специфічної вибірки студентів медичного факультету (Lin et al., 2020). Подібно до цього Oh, Lee та Han (2020) з'ясували, що перегляд новин про пандемію в соціальних медіа пов'язаний із підвищеним сприйняттям ризику та, як наслідок, із підвищеною частотою проявів профілактичної поведінки, як-от носіння масок, уникнення перебування в закритих громадських місцях, миття та дезінфекція рук тощо. Simonov et al. (2020) навіть повідомили про причинно-наслідковий зв'язок між зростанням переглядів телеканалу Fox News у США, який критикували через сумніви щодо якості надаваної інформації про коронавірус, і зниженням готовності глядачів залишатися вдома під час пандемічної кризи. Наявні дослідження також свідчать про те, що готовність населення дотримуватися профілактичних заходів і рівень згоди з ужитими заходами відрізняються між країнами або навіть регіонами в межах однієї країни (Barrios et al., 2020; Durante, Guiso, & Gulino, 2020). У Словаччині дослідження Ako sa máte, Slovensko? засвідчило високий рівень дотримання рекомендованих заходів, таких як обмеження соціальних контактів і носіння масок; протягом березня 2020 року більшість респондентів висловили згоду із запровадженими заходами. Аж 83,3% респондентів вважали заходи достатніми, а 37,4% опитаних навіть визнали їх недостатніми (MNFORCE, s.r.o.; Seesame, s.r.o.; Sociologický ústav SAV; Ústav výskumu sociálnej komunikácie SAV, 2020).

За такої кризової ситуації, з якою з 2020 року зіткнувся весь світ, емоційне переживання та готовність суспільства діяти відповідно до чинних рекомендацій і розпоряджень є вирішальними для її успішного подолання. Тому результати досліджень щодо факторів, які можуть впливати на психоповедінкові реакції населення, зокрема й медійних новин, можуть бути вкрай корисними в теперішній ситуації.

Методологія дослідження

Цілі та питання дослідження

Метою дослідження було з'ясувати, якими є емоційні реакції жителів Словаччини на медійне висвітлення пандемії коронавірусу в період так званої 1-ї хвилі пандемії, коли діяли суворі протиепідемічні заходи. У цьому контексті було сформульовано дослідницьке питання: наскільки респонденти під час перегляду повідомлень у ЗМІ відчували емоції страху, гніву, смутку, тривоги, паніки, фрустрації та допитливості, і чи пов'язана інтенсивність цих емоцій із частотою перегляду медіановин. З огляду на мінливість ситуації та поступове послаблення обмежень у досліджуваний період, що відобразилося й у комунікації медіа, ми вважаємо важливим урахувати також часову змінну. Крім того, у дослідженні з'ясовувалося, чи змінювалася інтенсивність пережитих емоцій під час перегляду повідомлень у ЗМІ залежно від фаз послаблення обмежувальних заходів. Оскільки результати доступних закордонних досліджень свідчать про важливість медіа також і для дотримання та ставлення до заходів, спрямованих на запобігання поширенню коронавірусу, метою дослідження було вивчити цей зв'язок і на словацькій вибірці. У цьому зв'язку було сформульовано дослідницьке питання: чи пов'язана частота перегляду повідомлень у ЗМІ про коронавірус із рівнем згоди та сприйманим обмеженням через рестриктивні заходи.

Дослідницька вибірка

У дослідженні опрацьовано дані відповідей 458 респондентів, переважно жінок (N=424), віком від 25 до 62 років (M=40,7; SD=5,94). Респонденти у вибірковій сукупності походили з усіх країв Словаччини, проте найбільшу частку становив Братиславський край (розподіл дослідницької вибірки за краями див. на графіку № 1). Більшість респондентів мають завершену вищу освіту 1-го, 2-го або 3-го ступеня (аж 68,1%), 30,3% мають повну середню і менше ніж 1% респондентів — базову загальну середню освіту. Усі респонденти є батьками від однієї до семи дітей.

Графік 1: Розподіл дослідницької вибірки за краями Словаччини.

Методи

Збір даних здійснювався за допомогою онлайн-опитувальника, який складався з кількох частин. На початку респондентів просили надати інформовану згоду на участь у дослідженні. Після її надання йшли пункти опитувальника, що визначали базові соціодемографічні дані (вік, стать, освіта, край тощо), а також основну інформацію про дітей респондента/ки (кількість дітей, їхній вік, наявність особливих освітніх потреб). До наступних частин опитувальника було включено запитання для визначення частоти перегляду медійних повідомлень про пандемію коронавірусу в такому формулюванні: «Чи стежите Ви за новинами, присвяченими темам пандемії коронавірусу?». Респонденти виражали частоту перегляду за 3-бальною шкалою ні, зовсім мало – іноді – часто. Те, як часто респонденти відчували обрані первинні та вторинні емоції (страх, тривогу, гнів, смуток, паніку, фрустрацію, допитливість) під час перегляду повідомлень у ЗМІ про пандемію, оцінювалося за 5-бальною шкалою ніколи – майже ніколи – іноді – досить часто – дуже часто. Рівень згоди з протиепідемічними заходами держави визначався за допомогою запитання «Якою мірою Ви згодні із заходами, які держава запровадила під час пандемії коронавірусу?» з можливістю відповіді за 5-бальною шкалою з крайніми значеннями, визначеними як категорично не згоден(-на) та категорично згоден(-на). За 5-бальною шкалою респонденти також позначали відповідь на запитання «Якою мірою Вас обмежують заходи, запроваджені державою під час пандемії коронавірусу?», де крайні значення шкали визначалися як зовсім не обмежують та дуже сильно обмежують.

Інші розділи опитувальника, які, проте, не є предметом цього дослідження, були присвячені актуальним переживанням респондентів та їхніх родин, дистанційному навчанню, його перебігу в домашніх умовах і пов'язаним із цим побоюванням або відчутним недолікам. Наприкінці опитувальника було вказано телефонні номери та електронні адреси, за якими респонденти за потреби могли звернутися по фахову психологічну допомогу та підтримку.

Перебіг дослідження

Дослідницькі дані збиралися за допомогою онлайн-опитувальника в період з 14.04 по 19.05.2020 року, коли в Словаччині діяли протиепідемічні заходи для забезпечення соціального дистанціювання, включно із закриттям шкіл і навчальних закладів, обмеженням роботи магазинів, сфери послуг, спортивних майданчиків тощо, а в ЗМІ регулярно оприлюднювалася інформація про пандемію Covid-19. Опитувальник поширювався онлайн через вебсайти, сторінки у Facebook та інформаційні бюлетені Výskumný ústav detskej psychológie a patopsychológie, публікувався у Facebook-групах, присвячених тематиці освіти, а також надсилався електронною поштою об'єднанням батьків дітей із різними особливими потребами. Опитувальник був доступний у двох мовних версіях — словацькій та угорській.

Статистична обробка даних

Дані оброблялися за допомогою програми SPSS ver. 22 for Windows. Було застосовано методи описової та інференційної статистики (тести на нормальність розподілу даних, порівняльний і кореляційний аналізи). Під час тестування інференційними критеріями перевірялася нормальність розподілу даних за допомогою критерію Колмогорова-Смирнова (для всіх пунктів p < 0,05; Tomšik, 2017), на підставі чого для аналізу завдань дослідження було використано додаткові непараметричні критерії: H-критерій Краскела-Волліса та коефіцієнт кореляції Спірмена. Графіки побудовано за допомогою програм MS Excel та SPSS ver. 22 for Windows.

Результати

У наступному розділі дослідження інтерпретовано результати описової та інференційної статистики. У першому аналізі ми зосередилися на частоті перегляду новин щодо пандемії коронавірусу за трибальною шкалою: не стежу або вкрай мало – стежу іноді – стежу часто. Із загальної кількості (N=457) лише 3,06% (N=14) респондентів відповіли, що не стежили за новинами про пандемію коронавірусу або стежили вкрай мало. Приблизно 47,82% (N=219) зазначили, що стежили за новинами про пандемію коронавірусу лише іноді, тоді як 48,91% (N=224) вказали, що стежили за новинами про пандемію коронавірусу часто. Лише один респондент на це запитання не відповів (0,22%). Далі ми зосередилися на визначенні рівня 7 обраних первинних і вторинних емоцій (страх, тривога, гнів, смуток, паніка, фрустрація та допитливість), які респонденти відчували під час перегляду новин про пандемію коронавірусу. Перегляд новин щодо пандемії коронавірусу у респондентів найбільшою мірою викликав почуття допитливості (M=3,31), меншою мірою спостерігалися тривога (M=2,88) та смуток (M=2,70). Найменшою мірою респонденти зазначали неадаптивну поведінку — паніку або панічний страх (M=1,68). Результати описової статистики наведено в таблиці 1.

Табл. 1: Описова статистика ключових змінних: переживання емоцій під час перегляду новин щодо пандемії Covid-19.

Надалі за допомогою H-критерію Краскела — Волліса визначалися відмінності в рівні переживання окремих емоцій респондентів залежно від частоти перегляду новин про пандемію коронавірусу. Було виявлено статистично значущу різницю в рівні переживання страху (H=26,746; p<0,001), занепокоєння (H=25,199; p<0,001), смутку (H=15,264; p<0,001) та допитливості (H=56,324; p<0,001) залежно від частоти перегляду новин щодо пандемії Covid-19. Середні значення в зазначених дослідницьких групах (не переглядають новини або переглядають дуже мало, переглядають новини іноді, часте переглядання новин) мають тенденцію до зростання. Зокрема, з частішим переглядом зростає рівень переживання емоцій страху, занепокоєння, смутку та допитливості в осіб. Схожий тренд значень було виявлено і для змінних гніву та фрустрації, проте відмінності між дослідницькими групами не були статистично значущими. Подібно до цього, порівнянні середні значення між дослідницькими групами були виявлені і для змінної паніки. Розглядаючи лише середні арифметичні в окремих групах, найнижчі бали було зафіксовано для змінних паніки, фрустрації та гніву. Незалежно від частоти перегляду новин, усі три дослідницькі групи демонстрували схожий рівень гніву. Рівень смутку був значно нижчим у групі, яка не переглядає новини, тоді як рівень допитливості був суттєво нижчим у групах, які не переглядають новини або переглядають їх лише зрідка. Результати інференційної статистики наведено в таблиці № 2 та проілюстровано на графіку № 2.

Табл. 2: Відмінності в рівні переживання окремих емоцій респондентів залежно від частоти перегляду новин щодо пандемії Covid-19.

Графік 2: Відмінності в рівні переживання окремих емоцій респондентів залежно від частоти перегляду новин щодо пандемії Covid-19.

У дослідженні ми також зосередилися на відстеженні обраних змінних під час окремих фаз послаблення обмежувальних заходів. Під час дії надзвичайного стану до першої фази послаблення заходів (до 21 квітня 2020 року) було заповнено N=141 батарею опитувальників. Під час першої фази послаблення на анкету відповіли N=206 респондентів (із 22 квітня 2020 року до 5 травня 2020 року), тоді як під час другої фази послаблення на анкету відповіли N=111 респондентів (із 6 травня до 19 травня 2020 року). Надалі за допомогою H-критерію Краскела — Волліса визначалися відмінності в рівні переживання окремих емоцій респондентів під час перегляду новин щодо пандемії коронавірусу залежно від окремих фаз послаблення обмежувальних заходів та стану до них. На основі аналізу було виявлено статистично значущу різницю в рівні переживання занепокоєння (H=7,575; p<0,023), смутку (H=8,951; p<0,011) та фрустрації (H=11,101; p<0,004) залежно від фаз послаблення обмежувальних заходів. Для всіх трьох змінних спостерігається тенденція до зниження після кожної фази послаблення обмежувальних заходів. Подібний характер має і змінна страху, однак різниця залежно від фаз послаблення не є статистично значущою. Щодо змінних паніки та допитливості було зафіксовано порівнянні бали протягом усіх фаз. Інший тренд ми спостерігали щодо гніву, рівень якого під час першої фази зріс, а потім під час другої фази послаблення знизився, однак статистично незначуще. Результати інференційної статистики наведено в таблиці № 3 та проілюстровано на графіку № 3.

Табл. 3: Відмінності в рівні переживання окремих емоцій респондентів залежно від фаз послаблення заходів.

Графік 3: Відмінності в рівні переживання окремих емоцій під час перегляду новин про пандемію Covid-19 залежно від фаз послаблення заходів.

В останній частині ми зосередилися на з'ясуванні рівня згоди із заходами, які держава запровадила під час пандемії коронавірусу, та того, наскільки респонденти сприймають ці заходи як обмежувальні. Респонденти відповідали на перше запитання Якою мірою ви згодні із заходами, які держава запровадила під час пандемії коронавірусу? за 5-бальною шкалою, де значення 5 означало найвищий рівень згоди. На цей пункт відповіли N=455 респондентів, а середнє арифметичне значення становило M=3,98 (SD=1,08). Цілих 70,9% респондентів у нашій вибірці скоріше погодилися з ужитими заходами (обрали відповіді 4 та 5), тоді як незгоду висловили лише 10,5% респондентів (відповіді 1 та 2). На друге запитання Якою мірою вас обмежують заходи, які держава запровадила під час пандемії коронавірусу? респонденти відповідали так само за 5-бальною шкалою, де значення 5 представляло найвищий рівень суб'єктивно сприйманого обмеження. Середнє арифметичне для цього запитання становило M=3,02 (SD=1,10). Більшість респондентів (38,2%) у цьому випадку обрали середню відповідь, а в напрямку обох крайніх значень кількість респондентів зменшувалася (Табл. 4). Майже третину (32,1%) респондентів заходи радше не обмежували (відповіді 1 та 2), тоді як 29% вважали заходи обмежувальними (відповіді 4 та 5).

Табл. 4: Рівень згоди із заходами та рівень суб'єктивно сприйманого обмеження.

Зв'язок між рівнем згоди із заходами або рівнем сприйманого обмеження заходами та частотою перегляду медійних новин про коронавірус ми з'ясовували за допомогою методу кореляційного аналізу Спірмена. Між частотою перегляду новин та рівнем згоди з ужитими протиепідемічними заходами було виявлено слабкий позитивний кореляційний зв'язок (rs=0,163; p<0,001). Те, наскільки респонденти сприймають заходи як обмежувальні, не корелює з частотою перегляду медійних новин (rs=0,078; p=0,096).

Дискусія

У представленому дослідженні ми зосередилися на емоційному переживанні респондентів у Словаччині у зв'язку з рівнем медіаекспозиції в період, коли в Словаччині діяли обмежувальні заходи, спрямовані на запобігання поширенню нового коронавірусу. Переважна більшість респондентів цікавилася новинами про пандемію коронавірусу, майже половина респондентів часто стежила за новинами про пандемію коронавірусу (48,91%), тоді як лише 3,06% респондентів не стежили за новинами взагалі або стежили дуже мало. До результатів, які свідчать про зацікавленість громадян інформацією про коронавірус, дійшло й інше словацьке дослідження, у якому респонденти віддавали перевагу інформації про коронавірус із телевізійних новин (80,9%) та із соціальних мереж (59,3%), також багато з них дивилися трансльовані дискусії з експертами (64,2%). Як і в нашому дослідженні, менша частина респондентів (14%) уникала інформації про коронавірус (MNFORCE, s.r.o.; Seesame, s.r.o.; Sociologický ústav SAV; Ústav výskumu sociálnej komunikácie SAV, 2020). Схожих результатів, які вказують на щоденний інтерес до новин про пандемію, дійшли й зарубіжні дослідження, де переважними джерелами інформації були засоби масової інформації та соціальні медіа (Chao et al., 2020; Lin et al., 2020; Ahmad, & Murad, 2020).

У нашому дослідженні ми також вивчали переживання вибраних первинних і вторинних емоцій під час перегляду новин щодо пандемії коронавірусу. Найчастіше представленими емоціями були допитливість, занепокоєння та сум, найменшою мірою під час перегляду новин про пандемію коронавірусу респонденти відчували паніку. Нижча частота почуття паніки може пояснюватися легшим перебігом пандемії в Словаччині в період збору даних, коли найвищий ковзний медіан кількості інфікованих осіб за тиждень досяг значення 65, а кількість позитивно протестованих осіб за день, що перевищувала 100, трапилася лише двічі, що порівняно із зарубіжжям є дуже низькими показниками (Ministerstvo investícií, regionálneho rozvoja a informatizácie Slovenskej republiky, 2020). Подібним чином можна пояснити й менш часту появу емоцій, пов'язаних із загрозою, таких як страх, фрустрація чи гнів. У таких країнах, як Китай або Ірак, де поширення нового коронавірусу мало важчий перебіг, ніж у Словаччині, згідно з дослідженнями, під час перегляду масмедіа та соціальних мереж у населення домінували переважно негативні емоції та настрої, відчуття загрози, занепокоєння, тривожність, депресивні симптоми (Chao et al., 2020), страх чи паніка (Ahmad, & Murad, 2020). У нашому дослідженні домінували відчуття допитливості, що ми могли б пояснити також феноменом так званої хворобливої допитливості, коли люди свідомо й добровільно піддають себе впливу негативних подразників (Oosterwijk, 2017), у нашому випадку — контенту в медіа, або ж вищий рівень допитливості можна було б пояснити теорією допитливості Літмана та Джимерсона, яка розглядає допитливість як емоційно-мотиваційний стан, необхідний для здобуття нових знань (Litman, 2010).

Збір дослідницьких даних тривав протягом довшого періоду часу, тому ми могли простежити також зміни в емоціях респондентів у зв'язку з переглядом повідомлень у ЗМІ під час надзвичайного стану з найсуворішими протиепідемічними заходами та під час їх поступового послаблення. Рівень занепокоєння, суму та фрустрації значно знизився з фазами послаблення обмежувальних заходів, тоді як для змінних паніки та допитливості спостерігався подібний рівень протягом усього періоду збору даних. Подібно Sadiković et al. (2020) виявили, що занепокоєння та страх перед коронавірусом у жителів Сербії з плином часу поступово знижувалися, причому обидві емоції прогнозувалися частотою перегляду повідомлень у ЗМІ про пандемію. Тенденцію до зниження занепокоєння, суму та фрустрації під час перегляду новин можна пояснити насамперед інформуванням про послаблення заходів, а також відчуттям повернення до звичного життя. Можливим поясненням є також зниження частоти перегляду новин під час послаблення заходів. Такий тренд зафіксували в Бельгії, хоча автори поки що опублікували лише опис зібраних даних без інференційного аналізу (De Coninck, d’Haenens, & Matthijs, 2020). У Китаї також зафіксували зміни в загальному емоційному стані респондентів після відступу пандемії порівняно з періодом піку кризи, коли відбулося значне зниження почуття страху, але, з іншого боку, зріс рівень депресивності в досліджуваних дорослих (Duan et al., 2020). Подібну тенденцію показало також дослідження Ako sa máte, Slovensko?, де протягом одного місяця було зафіксовано незначне зниження кількості людей, які відчували загрозу від поточного стану епідемії (SAV, 2020).

Цікаві результати виявилися під час з'ясування відмінностей у рівні переживання обраних емоцій залежно від частоти перегляду новин про пандемію коронавірусу. Зокрема, у групі з частішим переглядом новин про коронавірус було виявлено статистично значуще вищий рівень відчуття страху, занепокоєння, суму та допитливості. Почуття гніву, на відміну від інших емоцій, не було пов'язане з частотою перегляду новин. Багато досліджень вказують на значний вплив медіа на емоційність і психічне здоров'я особистості. Було встановлено взаємозв'язок між кількістю часу, проведеного за переглядом новин у медіа, та переживанням негативних емоцій, таких як страх, сум, гнів, стрес тощо (Kim & Cho, 2020), а також виникненням дистресу в глядачів (Chao et al., 2020), тривожності та поєднання депресії й тривожності (Gao et al., 2020). Так само Frissen et al. (2020) зазначають, що афективна реакція людей на пандемічну ситуацію пов'язана з частотою перегляду медіаконтенту. До факторів, які впливають на виникнення негативних емоцій, може належати також тип медіа, за яким стежили респонденти (Chao et al., 2020), або ж рівень комунікації з боку держави до громадськості під час кризи, що може згодом вплинути на її перебіг (Míka, 2004). У закордонних дослідженнях також вивчалося значення змісту новин, причому було встановлено, що перегляд новин із негативним контентом, як-от кількість жертв захворювання Covid-19, має суттєвий негативний вплив на емоційність, натомість перегляд героїчних вчинків та виступів експертів підтримує позитивні емоції та знижує рівень депресивних симптомів (Chao et al., 2020).

На якість життя та психічний стан особистості можуть впливати також самі обмежувальні заходи, пов'язані з пандемією коронавірусу, переживання цих обмежень та подолання їхніх наслідків. У нашому дослідженні з'ясувалося, що більшість респондентів (70,9%) погоджувалася із заходами, вжитими під час першої хвилі пандемії. Подібні висновки наводить і дослідження Ako sa máte, Slovensko?, де 83,3% дорослих респондентів погодилися з твердженням, що заходи є адекватними, а 37,4% з них навіть вважали вжиті в Словаччині заходи недостатніми (MNFORCE, s.r.o. Seesame, s.r.o. Sociologický ústav SAV. Ústav výskumu sociálnej komunikácie SAV, 2020). Для порівняння, в індійському дослідженні 76,5% жителів Кашміру погодилися з тим, що карантин і локдаун є єдиним виходом для зупинки поширення Covid-19, а 59,5% погодилися з кроками уряду, вжитими з метою контролю поширення коронавірусу (Bhat et al., 2020). Те, наскільки респонденти сприймали заходи під час першої хвилі пандемії як обмежувальні, не є настільки однозначним. Майже третина наших респондентів вважала заходи скоріше необмежувальними, тоді як для 29% респондентів заходи були скоріше обмежувальними. З погляду загальносуспільної боротьби проти пандемії ми вважаємо важливим також досліджувати, наскільки ставлення населення до вжитих заходів пов'язане з висвітленням інформації про коронавірус у ЗМІ. У нашому дослідженні було виявлено слабкий кореляційний зв'язок між частотою перегляду повідомлень у ЗМІ про пандемію та рівнем згоди із заходами. Зарубіжні дані також показують, що обсяг і контекст трансльованого в медіа контенту можуть підтримувати певну поведінку громадськості, як-от сприйняття серйозності ситуації чи дотримання заходів (Chao et al., 2020; Lin et al., 2020).

Обмеження дослідження

Отримані результати необхідно інтерпретувати з урахуванням обмежень дослідження. Стихійний добір дослідницької вибірки не забезпечує її репрезентативності, що відобразилося у високій частці жінок і респондентів із вищою освітою. З огляду на спрямованість інших питань опитувальника, які не були предметом аналізу цієї публікації, дослідницьку вибірку складали респонденти, які є батьками, що також необхідно враховувати. Порівняння емоційного переживання під час окремих етапів послаблення заходів також може бути спотворене невипадковим добором вибірки. Ми усвідомлюємо, що більш інформативним був би дизайн із повторними вимірюваннями. Недоліком нашого дослідження ми вважаємо також той факт, що пункти опитувальника не проходили пілотної перевірки, що пов'язано насамперед із прагненням авторів швидко відреагувати на ситуацію пандемії, яка виникла. Крім того, не відстежувалися особистісні характеристики респондентів, які виявляються важливим предиктором емоційних реакцій на пандемічну ситуацію (Sadiković et al., 2020), що також може стати поштовхом для подальших досліджень у цій галузі.

Висновок

Пандемія нового коронавірусу принесла в наше життя зміни неочікуваних масштабів. Під час першої хвилі пандемії в Словаччині діяли масштабні обмежувальні заходи, відбулося закриття освітніх закладів, обмеження послуг та соціальних контактів, що могло мати суттєвий вплив на емоційне переживання окремих людей. Те, у який спосіб про ці події інформують медіа, може впливати на це переживання. У нашому дослідженні з'ясувалося, що більшість респондентів часто стежила за повідомленнями медіа про коронавірус, причому найчастішими емоціями під час перегляду медійної інформації були цікавість, занепокоєння та сум, а найрідше спостерігалися відчуття паніки. Респонденти з вищим рівнем контакту з медіа демонстрували також вищий рівень страху, занепокоєння, суму та цікавості. Із поступовим послабленням заходів респонденти відчували менше занепокоєння, страху та фрустрації. Більшість респондентів погодилася з обмежувальними заходами, які діяли в Словаччині під час збору даних. Також було виявлено слабкий позитивний зв'язок між рівнем згоди із заходами та частотою перегляду повідомлень медіа про коронавірус. Як свідчать наші дані та дані закордонних досліджень, висвітлення пандемії коронавірусу в медіа пов'язане з тим, як населення переживає цю кризову ситуацію, і певною мірою з тим, як воно поводиться і ставиться до вжитих заходів. Таким чином, медіа можуть бути одним із багатьох інструментів пом'якшення негативних наслідків пандемії COVID-19 для життя населення.

АВТОРИ: PhDr. Petra Ferenčíková Mgr. Eva Rajčániová PaedDr. Robert Tomšik, PhD. PhDr. Alena Kopányiová, PhD. Výskumný ústav detskej psychológie a patopsychológie

Дослідження було реалізовано в межах національного проєкту NFP312011APV4 - Aktualizácia systému usmerňovania a rozvoja ďalších zložiek v systéme poradenstva a prevencie

Список бібліографічних посилань

Ahmad, A. R., & Murad, H. R. (2020). The Impact of Social Media on Panic During the COVID-19 Pandemic in Iraqi Kurdistan: Online Questionnaire Study. Journal of medical Internet research, 22(5), e19556. https://doi.org/10.2196/19556

Barrios, J. M., Benmelech, E., Hochberg, Y. V., Sapienza, P. & Zingales, L. (2020). Civic Capital and Social Distancing during the Covid-19 Pandemic. NBER Working Paper. Доступно за посиланням: https://www.nber.org/papers/w27320.pdf

Bhat, B. A., Khan, S., Manzoor, S., Niyaz, A., Tak, H. J., Muntaha Anees, S. U., . . . Ahmad, I. (2020). A Study on Impact of COVID-19 Lockdown on Psychological Health, Economy and Social Life of People in Kashmir. International Journal of Science and Healthcare Research, 5(2), 36-46. ISSN: 2455-7587 Доступно за посиланням: https://ijshr.com/IJSHR_Vol.5_Issue.2_April2020/IJSHR005.pdf

De Coninck, D., d’Haenens, L., & Matthijs, K. (2020). Perceptions and opinions on the COVID-19 pandemic in Flanders, Belgium: Data from a three-wave longitudinal study. Data in Brief, 32. https://doi.org/10.1016/j.dib.2020.106060

Duan, H., Yan, L., Ding, X., Gan, Y., Kohn, N., & Wu, J. (2020). Impact of the COVID-19 pandemic on mental health in the general Chinese population: Changes, predictors and psychosocial correlates. Psychiatry Research, 293. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2020.113396

Durante, R., Guiso, L., & Gulino, G. (2020, 7 жовтня). Civic capital and social distancing: evidence from Italians’ response to COVID-19. VoxEU.org. Доступно за посиланням: https://voxeu.org/article/civic-capital-and-social-distancing

Frissen, T., De Coninck, D., Matthys, K., & d'Haenens, L. (2020). Longitudinal Evidence of How Media Audiences Differ in Public Health Perceptions and Behaviors During a Global Pandemic. Frontiers in public health, 8, 583408. https://doi.org/10.3389/fpubh.2020.583408

Gao, J., Zheng, P., Jia, Y., Chen, H., Mao, Y., Chen, S., . . . Dai, J. (2020). Mental health problems and social media exposure during COVID-19 outbreak. PLoS ONE 15(4), e0231924. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0231924

Chao, M., Xue, D., Liu, T., Yang, H., & Hall, B. J. (2020). Media use and acute psychological outcomes during COVID-19 outbreak in China. Journal of Anxiety Disorders, 74. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2020.102248

Kim, S., Cho, S. K., & LoCascio, S. P. (2020). The Role of Media Use and Emotions in Risk Perception and Preventive Behaviors Related to COVID-19 in South Korea. Asian Journal for Public Opinion Research, 8(3), 297–323. https://doi.org/10.15206/AJPOR.2020.8.3.297

Kumari, R. (2016). Positive and negative effects of social media on society. Raj Rajeshwari Journal of Psychological & Educational Research, 104-110. ISSN 2455-7900. Доступно за посиланням: https://raj-rajeshwari.com/downloads/RRJPER%20APRIL,2020%20Issue.pdf#page=110

Lin, Y., Hu, Z., Alias, H., & Wong, L. P. (2020). Influence of Mass and Social Media on Psychobehavioral Responses Among Medical Students During the Downward Trend of COVID-19 in Fujian, China: Cross-Sectional Study. Journal of Medical Internet Research, 22(7), e19982. https://doi.org/10.2196/19982

Litman, J. A. (2005). Curiosity and the pleasures of learning: Wanting and liking new information. Cognition and Emotion, 19(6), 793–814. https://doi.org/10.1080/02699930541000101

Míka, V. T. (2004). Špecifiká krízovej komunikácie s verejnosťou. Riešenie krízových situácií v špecifickom prostredí. Žilina: FŠI ŽU. с. 429-436. Доступно за посиланням: http://www.akademickyrepozitar.sk/sk/repozitar/specifika-krizovej-komunikacie-s-verejnostou.pdf

Ministerstvo investícií, regionálneho rozvoja a informatizácie Slovenskej republiky. (2020). Koronavírus na Slovensku v číslach. Доступно за посиланням: https://korona.gov.sk/koronavirus-na-slovensku-v-cislach/

MNFORCE, s.r.o. Seesame, s.r.o. Sociologický ústav SAV. Ústav výskumu sociálnej komunikácie SAV. (2020). Ako sa máte, Slovensko? Marec 2020.[масив даних]. Slovenský archív sociálnych dát, 2020. SASD2020001. Версія 1.0. Доступно за посиланням: http://sasd.sav.sk/_archiv/sasd_2020001/sasd_2020001__sk.xml#Q3_A

Oh, S.-H., Lee, S. Y., & Han, C. (2020). The Effects of Social Media Use on Preventive Behaviors during Infectious Disease Outbreaks: The Mediating Role of Self-relevant Emotions and Public Risk Perception. Health Communication. https://doi.org/10.1080/10410236.2020.1724639

Olagoke, A. A., Olagoke, O. O., & Hughes, A. M. (2020). Exposure to coronavirus news on mainstream media: The role of risk perceptions and depression. British journal of health psychology, e12427. https://doi.org/10.1111/bjhp.12427

Oosterwijk, S. (2017). Choosing the negative: A behavioral demonstration of morbid curiosity. PLoS ONE, 12(7): e0178399. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0178399

Pérez-Lugo, M. (2004). Media Uses in Disaster Situations: A New Focus on the Impact Phase. Sociological Inquiry, 74, 210-225. https://doi.org/10.1111/j.1475-682X.2004.00087.x

Sadiković, S., Branovački, B., Oljača, M., Mitrović, D., Pajić, D., & Smederevac, S. (2020). Daily Monitoring of Emotional Responses to the Coronavirus Pandemic in Serbia: A Citizen Science Approach. Frontiers in psychology, 11, 2133. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.02133

SAV. (2020). Obavy z koronavírusu sú po mesiaci nižšie. Доступно з https://www.sav.sk/index.php?doc=services-news&source_no=20&news_no=8832

Simonov, A., Sacher, S., Dubé, J.-P., & Biswas, S. (2020). The Persuasive Effect of Fox News: Non-Compliance with Social Distancing During the Covid-19 Pandemic. SSRN Electronic Journal. https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3600088

Tomšik, R. (2017). Kvantitatívny výskum v pedagogických vedách. Úvod do metodológie a štatistického spracovania. Nitra: PF, UKF.

World Health Organization. (2020a). WHO Coronavirus Disease (COVID-19) Dashboard. Доступно з https://covid19.who.int/

World Health Organization. (2020b). Rolling updates on coronavirus disease (COVID-19). Доступно з: https://www.who.int/emergencies/diseases/novel-coronavirus-2019/events-as-they-happen