<<

Вундані — це як кенійська Татранська Ломниця. Містечко з приблизно чотирма тисячами жителів у горах Таїта на півдні Кенії лежить на відгалуженні від головної автомобільної магістралі між портовою Момбасою та столицею Найробі. Саме звідси — з терасових полів на високих схилах — і до Словаччини імпортують для багатьох досі не дуже відомі горіхи макадамія.

Фермерство і тут є важкою працею. З тією різницею, що тутешні фермери — горяни — не отримують жодних державних субсидій на підтримку сільського господарства. З вирощуванням кави, яка тут колись була поширена, вони закінчили після того, як ціни на неї на світових ринках різко впали, і вирощування кави стало глибоко збитковим. Саме тому за підтримки зі Словаччини вони вирішили більше інвестувати в іншу сировину — смачні та поживні горіхи макадамія, які мають попит і в косметичній промисловості. Кенія є п'ятим за величиною експортером цих горіхів у світі.

Потенційних коливань цін на світових ринках і закупівлі горіхів за заниженими цінами Асоціація виробників горіхів макадамія в Таїті цього разу мала б уникнути. Їхнім діловим партнером є компанія Ten Senses, що спеціалізується на Fair Trade, яку заснував словацький Integra Co-op Družstvo.

Компанія закуповує горіхи на основі договору та заздалегідь встановленої ціни, яка включає також доплату за зберігання і так звану соціальну доплату. Ціна закуповуваних горіхів не змінюється навіть у випадку, якщо ціни на світових ринках падають. Якщо ж вони зростають, компанія виплачує фермерам більше — ринкову ціну. Гарантована стабільна ціна для фермерів є як інвестиція — вони можуть більше зосередитися на плануванні та покращенні продуктивності, не боячись, що не матимуть за що жити. Асоціація фермерів, які долучилися до цього проєкту справедливої торгівлі, також зобов'язується, що з так званої соціальної доплати вони відкладатимуть кошти на інвестиції в те, що принесе користь усій громаді. У цьому випадку вони роздумують над тим, щоб з заощаджених грошей інвестувати в будівництво колодязів та покращення доступу до води.

Дрібний, зігнутий від роботи Болдуїн Мвангоджі, який представляє 450 місцевих фермерів, з гордістю показує на складі підготовлені мішки горіхів, готові до відправлення в Найробі. Попри свій вік, він жваво бігає між складом та офісом і, як і інші тутешні фермери, з напруженням чекає на перевірку, яка має підтвердити для їхніх горіхів міжнародно визнаний сертифікат Fair Trade.

Асоціація отримала в межах проєкту, що фінансується зі Slovak Aid, навчання для ефективнішого вирощування горіхів, яке є безпечним для довкілля, допомагає своїм членам при купівлі нових саджанців та інвестиціях у нові сорти, що дають більші плоди. Дерева макадамії ростуть шість-сім років, перш ніж починають плодоносити. Проте вони є єдиним джерелом доходів для цих фермерів. Усе інше вони вирощують лише для власного споживання.

Ферми розкидані по навколишніх схилах. Це не якісь великі виробництва з терасовими ланами дерев. Деякі фермери мають лише кілька дерев макадамії, інші — десятки. Не видно тут і жодної «важкої» техніки. Усе робиться вручну, машини в цій гірській місцевості важко використовувати. При цьому вже сама лише дорога з містечка до віддаленіших ферм біля підніжжя гір без автомобіля є справжньою подорожжю. Декому доводиться долати навіть 14 кілометрів. Транспортним засобом є мотоцикли.

Дерева дають урожай поступово в період з березня по вересень. Горіхи, що впали, щодня збирають і очищають від зеленої шкірки, схожої на шкірку наших волоських горіхів. Ця шкірка хоч і не фарбує пальці, як шкірка волоських горіхів, але, з іншого боку, шкаралупу, в якій заховані ядра макадамії, не розіб'єш просто так молотком чи щипцями.

Горіхи в твердій шкаралупі в Таїті підсушують, а згодом доставляють у Найробі. У невеликому заводському цеху, орендованому компанією Ten Senses на околиці столиці, горіхи у великій сушарці кілька днів додатково сушать. Через тверду шкаралупу їх потім розмелюють, щоб десяток найнятих жінок могли вибрати білі горіхи розміром з великі лісові горіхи. Очищені горіхи далі сортують — якісні для пакування на експорт до Європи, пошкоджені — для витискання олії. Шкаралупу ж використовують як паливо.

У 2009 році компанія Ten Senses викупила у фермерів з Таїти 11 тонн горіхів макадамія в шкаралупі. Цього року вони планують закупити вже 26 тонн. Подібним чином Ten Senses закуповує горіхи макадамія і у фермерів з іншої частини Кенії — з району Чогорія біля підніжжя схилів гори Mt. Keňa. Загалом Ten Senses купила торік у кенійських фермерів 49 тонн горіхів, цього року планує 280 тонн.

Інтерес до смачних якісних горіхів зростає. Їхню якість зрештою влітку цього року перевірив міжнародний аудит, який підтвердив, що горіхи макадамія з Кенії, які розповсюджує словацька компанія Ten Senses, відповідають суворим критеріям для отримання сертифіката Fair Trade — Справедлива торгівля. Після завершення всього процесу вони стануть першими горіхами макадамія з маркуванням Fair Trade у Європі. А разом з кавою з Ефіопії — також одним з перших виробів Fair Trade у Європі від словацького дистриб'ютора.

Автор: Daniela Balážová Детальніша інформація: http://www.tensenses.com


Стаття вийшла у бюлетені Rozvojová pomoc - Jeseň 2010. Його видає Platforma mimovládnych rozvojových organizácií (MVRO), яка є об'єднанням юридичних осіб — парасольковою організацією 31 (23 дійсні члени та 8 спостерігачів) словацьких неурядових організацій, що займаються переважно закордонною розвивальною та гуманітарною допомогою.