Інноваційні методи роботи у вихованні дитини дошкільного віку та розвиток дитини Вихователі дитячих садків дбають про всебічний і правильний розвиток дітей. Вони є організаторами та ініціаторами дитячої освітньої діяльності. Однак, щоб успішно досягти найкращих результатів навчання, вихователі використовують адекватні та інноваційні методи роботи з дітьми. До таких методів можна віднести:

1. Метод «Добрий старт» (MGS), розроблений Marta Bogdanowicz. Це польська версія, заснована на методі Le Bon Depart (Добрий відправний пункт). Він передбачає розвиток мовленнєвих і перцептивних функцій (зорових, слухових, тактильних, кінестетичних і моторних). Існує три основні форми методу «Добрий старт»:

  • пісні та малюнки (прості візерунки та пісні)
  • пісні та символи (складні візерунки, літероподібні форми та пісні)
  • пісні та літери.

Метод «Добрий старт» є корисною формою підготовки дітей до навчання читанню та мультисенсорному письму. Цей метод вимагає проведення занять відповідно до належної структури:

I.

Вступні заняття

II.

Основні заняття:

  • рухові вправи,
  • рухово-слухові вправи,
  • рухово-слухово-зорові вправи.

III.

Заключні заняття (релаксаційні заняття, такі як масаж і логопедичні вправи). (1)

2. Метод рухового вираження Carl Orff

заснований на тісному взаємозв'язку між фізичною культурою, музикою, ритмічною культурою та культурою слова. C. Orff приділяв особливу увагу дитячому самовираженню, емоційній залученості та творчості. Він вважав, що гімнастика повинна розвиватися разом із ритмічною та музичною культурою, а також культурою слова. Він також запровадив прості ударні інструменти, а для старших дітей — духові та струнні інструменти. Це мелодійні інструменти, такі як дзвіночки, ксилофони, металофони, та немелодійні інструменти, такі як бубон, барабани, маракаси, бонго, брязкальця, тарілки тощо. Мета цього методу — дати дітям можливість самостійно створювати власні музичні ідеї. Це допомагає розвивати слухове сприйняття дітей, пробуджувати естетичну чутливість, розвивати емоційну та інтелектуальну сфери, впроваджувати логічне та ефективне мислення, покращувати навички порівняння та асоціації, а також проводити аналіз і синтез. Ідея цього методу полягає в подоланні сором'язливості, апатії, пасивності, надмірної збудливості та нервозності. (2)

3. Метод розвитку руху Veronica Sherborne

, який спрямований на підтримку нормального розвитку дітей та корекцію його порушень. Це система фізичних вправ, що включає дотик, рух та взаємні фізичні, емоційні та соціальні стосунки з метою розширення самосвідомості, пізнання власного тіла та встановлення нових контактів з іншими. Основне припущення цього методу — розвиток через рух, головним чином:

  • усвідомлення власного тіла та вдосконалення моторних навичок,
  • усвідомлення простору та дії в ньому,
  • розподіл простору з іншими людьми та встановлення тісних стосунків з ними.

Метою вправ з розвитку руху є набуття дитиною внутрішнього спокою та самооцінки, відчуття розслаблення, а також розвиток взаємних контактів. У програмі W. Sherborne виділила групи дитячої діяльності, які підтримують її розвиток. Це:

  • вправи, що допомагають пізнати власне тіло,
  • вправи, що сприяють набуттю впевненості в собі та відчуття безпеки в навколишньому середовищі,
  • вправи, що спрощують процес встановлення дитиною особистих стосунків і співпраці з однією людиною та з групою.

Це метод невербального спілкування, який є цінним і корисним при роботі з дітьми, які є агресивними, гіперактивними, боязкими або мають порушення схеми тіла чи порушення розвитку. (3)

4. Метод «активного слухання музики» Batti Strauss

– це дуже ігровий метод, у якому знання та навички засвоюються поступово, крок за кроком. За допомогою цього методу діти знайомляться з класичною музикою, а також використовуються елементи руху, танцю, співу та гри на музичних інструментах. Модель активного слухання музики B. Strauss складається з таких етапів:

  • діти слухають музичний твір, а потім висловлюють свою думку про нього,
  • історія, тобто казка або коротке оповідання, що стосується музики,
  • діти відображають зміст казки чи історії за допомогою рухів, жестів, танцю,
  • створення оркестру з диригентом, який за допомогою видимих жестів показує ритм, під який потрібно грати на певних інструментах, створюючи таким чином музичний супровід до пісні,
  • діти грають на ударних інструментах (кожен жест відповідає певному інструменту). Завдяки цьому методу дітей залучають до класичної музики. Вони насолоджуються цим видом музики та охоче її слухають. (4)

5. Метод малювання пальцями - творцем цього методу був педагог Ruth F. Show

, яка спостерігала терапевтичні переваги цього методу. Він базується на малюванні руками та пальцями з використанням шести основних кольорів: червоного, жовтого, зеленого, синього, коричневого та чорного. Ємності з фарбою повинні бути підібрані відповідно до розміру дитячих рук, щоб вони могли вільно брати фарбу і малювати на білому або сірому аркуші паперу розміром 55x40 см. Діти мають свободу малювати будь-який сюжет від 2 до 40 хвилин, а потім розповідають про зміст своєї роботи. (5)

Вихователі використовують різноманітні інноваційні методи під час роботи з дітьми, проте важливу роль у вихованні дітей дошкільного віку відіграють навчальні ігри. Гра — це один із шляхів, що веде до досягнення цілей вихователя. Це дуже зручний спосіб, оскільки дитина долає його легко і природно, не помічаючи, скільки вона вивчила. (6)

На думку M. Podhajecka, діти мають право на ігри, оскільки вони позитивно впливають на їхній всебічний розвиток. Вони активізують і стимулюють дитячу творчість. (7)

Згідно з E. Gruszczyk-Kolczyńska, необхідно підтримувати розвиток усіх дітей, а не лише тих, хто має труднощі, оскільки багато дітей народжуються з певними талантами, які потребують вмілого розвитку. Чим раніше, тим краще. Тим не менш, варто пам'ятати, що це власний процес розвитку дитини, і вона повинна самостійно підніматися на наступні етапи, а єдине завдання дорослого — розумна допомога дитині. (8)

Усі методи навчання, які використовують вихователі дитячих садків, передбачають розваги та ігрове навчання, що дає оптимальні освітні ефекти. Завдяки правильно підібраним методам роботи вихователі постійно стежать за нормальним розвитком дітей, стимулюючи та підтримуючи їхню роботу.

Авторка: магістр Agata Fijałkowska Кафедра педагогіки Кафедра дошкільної освіти Університет природничих та гуманітарних наук у Siedlce, Польща Література:

Gruszczyk-Kolczyńska, E., Zielińska, E.: Wspomaganie rozwoju umysłowego trzylatków i dzieci starszych wolniej rozwijających się, Warszawa: WSiP, 2000. ISBN 83-02-07719-4. Klim-Klimaszewska, A.: Pedagogika przedszkolna. Nowa podstawa programowa, Warszawa: ERICA, 2010. ISBN 978-83-89700-23-0. Podhájecká, M., Hra Dieťaťa: Edukačná Platforma Pre Vyspelú Osobnosť. Podhájecká, M., Miňová, M., (Eds) Hra V Predprimárnej Edukácii, Prešov: Prešovská Univerzita Pedagogická Fakulta, 2011. ISBN 978-80-555-0467-4. Watoła, A.: Komputerowe wspomaganie procesu kształtowania gotowości szkolnej dzieci sześcioletnich, Kielce: Adam Marszałek, 2006. ISBN 978-83-7441-291-9. WIĄCEK, R.: Dzieci nadpobudliwe psychoruchowo w wieku przedszkolnym. Program terapii i wspomagania rozwoju oraz scenariusze zajęć, Kraków: Impuls, 2004. ISBN 83-7308-310-3.

1) Klim-Klimaszewska, A.: Pedagogika przedszkolna. Nowa podstawa programowa, 2010, с. 239-241. 2) Klim-Klimaszewska, A.: Pedagogika przedszkolna. Nowa podstawa programowa, 2010, с. 191-192. 3) Klim-Klimaszewska, A.: Pedagogika przedszkolna. Nowa podstawa programowa, 2010, с. 193-195 . 4) Klim-Klimaszewska, A.: Pedagogika przedszkolna. Nowa podstawa programowa, 2010, с. 206. 5) WIĄCEK, R.: Dzieci nadpobudliwe psychoruchowo w wieku przedszkolnym. Program terapii i wspomagania rozwoju oraz scenariusze zajęć, 2004, с. 13. 6) Watoła, A.: Komputerowe wspomaganie procesu kształtowania gotowości szkolnej dzieci sześcioletnich, 2006, с. 31. 7) Podhájecká, M., Hra Dieťaťa: Edukačná Platforma Pre Vyspelú Osobnosť. Podhájecká, M., Miňová, M., (Eds) Hra V Predprimárnej Edukácii, 2011, с. 16. 8) Gruszczyk-Kolczyńska, E., Zielińska, E.: Wspomaganie rozwoju umysłowego trzylatków i dzieci starszych wolniej rozwijających się, 2000, с. 7-11.