It šort nem čapolunk! Цією короткою, дотепною і для багатьох, можливо, загадковою фразою проєкт під назвою Jazykuchyňa вітав своїх перших відвідувачів під час фестивалю Pohoda у 2012 році. Тоді, мабуть, ніхто з них ще не здогадувався, що за цією назвою ховається інтерактивна школа, спрямована на вивчення мов меншин — угорської, івриту та ромської. Сьогодні команда Jazykuchyňa вже успішно завершила перший цикл занять, під час якого їм вдалося навчити десятки студентів у приміщенні братиславського культурного центру Dunaj найважливішому з культури та мови окремих меншин, що проживають у Словаччині. Якщо вам усе це все ще здається недостатньо винятковим, додамо ще одну дрібницю — усе це вони змогли запропонувати безкоштовно.
Оскільки ми в редакції журналу Prohuman завжди цікавимося, як створюються такі виняткові проєкти і хто ці люди, що стоять за ними, ми поставили команді Jazykuchyňa кілька запитань. Відповіді на них ви можете прочитати в наступному інтерв'ю.
Про Jazykuchyňa поки що говорять як про серію курсів мов меншин. Чим є Jazykuchyňa для вас? Хто стоїть за її створенням і якою має бути головна мета її існування? За створенням Jazykuchyňa стоїть некомерційна організація Midl, n.o. у співпраці з Minorma. Jazykuchyňa створювалася минулого літа і розпочалася у вересні 1-м циклом, наразі в KC Dunaj триває 2-й цикл. Головна мета — подолати в наших людях упередження щодо інших меншин, показати їх через культуру (літературу, історію, музику...) як звичайних людей.
Jazykuchyňa наразі пропонує вивчення угорської, ромської мов та івриту. На основі чого ви обрали саме ці мови? Чи плануєте ви в майбутньому розширити пропозицію мов або запустити вищі рівні навчання окремих мов? Якщо так, то про які мови йдеться? Мови ми обирали відповідно до меншин у Словаччині, звісно, ми маємо намір розширити перелік мов. Наприклад, також старословацькою, що могло б бути дуже цікавим для людей.
Ваші курси цікаві також тим, що, окрім ознайомлення з мовою, ви приділяєте увагу культурі окремих меншин. Чи можете ви описати, що саме ви намагаєтеся представити своїм студентам протягом одного циклу, як виглядає навчання та окремі заняття? Jazykuchyňa — це кухня культур, де мови змішуються з культурою. На кожному з 8 занять є інший гість, серед них, наприклад, режисер Peter Kerekes, танцівниця Nóra Écsi, з ромських — Zdenka Mahájová, письменниця, а з івриту — багато знавців івриту та єврейської культури; одне із занять проходить у синагозі на вулиці Heydukova.
Для такого проєкту вам, судячи з усього, потрібно було знайти викладачів, які є експертами не лише в даній мові, а й у самій культурі. Крім того, вам вдавалося доповнювати окремі заняття зустрічами з дуже цікавими гостями. За якими критеріями ви намагалися шукати та обирати лекторів і гостей? Чи був це складний процес, чи вони були схильні до такої співпраці? Оскільки вся Jazykuchyňa є безкоштовною, нам потрібні були саме такі люди; на гонорари для лекторів у нас, звісно, є кошти, але відвідувачі не платять нічого. Лектори не обов'язково мають бути експертами з культури, саме тому ми запрошуємо гостей. Оскільки ми всі, організатори з Midl n.o., з мистецького університету, ми знаємо багато людей з культурної сфери, а також займаємося іншими проєктами. Люди були дуже охочими, деякі менше, але це трапляється всюди і завжди.
Перший цикл Jazykuchyňa ви вже завершили. Чи могли б ви спробувати оцінити, як він пройшов з точки зору інтересу людей? Наступний цикл саме розпочинається. Чи варто очікувати в ньому якихось змін порівняно з попереднім циклом? Перший цикл пройшов дуже добре, без якихось великих проблем, люди після нього заповнювали анкети, іврит мав найбільший успіх. Іврит не має навіть одного лектора, оскільки немає сенсу багато говорити про мову за 8 годин, ми можемо дати основи, але навряд чи більше, тому він максимально зосереджений на культурі через мови. Люди були задоволені як лекторами, так і загальною атмосферою.
Що вам, як організаторам, принесло найбільшу радість під час роботи над Jazykuchyňa? Найбільшою радістю було сидіти на заняттях і бачити, як люди розважаються разом, як разом готують, як дорослі люди вперше робили колажі з паперу. Це найбільше задоволення.
Де охочі можуть знайти додаткову інформацію про ваш проєкт? Як вони можуть записатися на один із курсів? Інформація є на сторінці jazykuchyna.kcdunaj.sk або на нашому Facebook, facebook.com/Jazykuchyna.
Ми щиро сподіваємося, що історія Jazykuchyňa надихнула вас принаймні так само, як і нас. І незалежно від того, чи вирішили ви спробувати вивчення однієї з мов, чи ця історія підштовхнула вас до роздумів над власним проєктом, ми в редакції триматимемо за вас кулаки. А якщо ви захочете поділитися з нами деталями, сміливо звертайтеся!