Вступ
Комунікація є фундаментальним стовпом дитячого розвитку і створює основу для процесу навчання, активної участі в соціальному середовищі та, не в останню чергу, емоційного самовираження. Від ранніх проявів невербальної комунікації та спільної уваги до розвинених вербальних взаємодій комунікативна компетентність є ключовим фактором у навчанні, розвитку власної ідентичності та соціальній інтеграції. Проте на практиці встановлення однієї діагностичної категорії в центрі консультування та профілактики може бути недостатнім. Необхідно враховувати також супутні діагнози, які часто зустрічаються у дітей у дошкільній освіті. Первазивні розлади розвитку можуть проявлятися у кожної дитини по-різному, тому доцільно застосовувати диференційовані та комплексні освітні підходи, що відображають індивідуальні потреби дитини. Ми детальніше розглянемо комплексний підхід у навчанні дітей з порушеннями комунікативної здатності (далі — NKS) у дошкільній освіті.
Вихідні положення для навчання дітей з NKS Комплексний підхід передбачає підтримку цілісного розвитку учня з NKS і не зосереджується лише на розвитку комунікативної продукції (Gibbard, 2024). У фаховій літературі в цьому контексті часто рекомендується мультисенсорний підхід, який базується на активації та інтеграції всіх сенсорних модальностей і сприяє ефективнішому засвоєнню навичок (Bočková, 2017). Цей підхід відповідає цілям інклюзивної освіти, метою якої є забезпечення рівності доступу до якісного освітнього процесу для всіх учнів, включаючи дітей з особливими освітніми потребами, станом здоров’я чи комунікативними бар’єрами, і тим самим підтримка їхньої повноцінної участі та академічного розвитку (Dudu et al., 2024). Для досягнення цих цілей, згідно з Освітньою програмою для дітей з NKS (2024), вимагається скоординований підхід школи, шкільної команди підтримки та сім’ї, що базується на інтенсивній партнерській співпраці. Необхідною складовою є створення середовища, що підтримує спільну відповідальність та точне визначення освітніх цілей і стратегій, які дозволяють систематичну та цілеспрямовану підтримку розвитку комунікативних здібностей дитини.
Методи комплексного підходу до розвитку порушеної комунікативної здатності
Розвиток NKS вимагає скоординованих та диференційованих підходів, які виходять за межі ізольованих вправ на мовленнєву продукцію. Сучасні закордонні дослідження (2025) наголошують на потребі мультисенсорного та інтердисциплінарного підходу, який стимулює декілька сфер розвитку і тим самим підтримує також спонтанну комунікацію дитини. Наступний огляд пропонує рекомендовані методи в окремих сферах, які на практиці виявляються ефективними:
- Просторова орієнтація
Згідно з Colic та ін. (2025), просторова орієнтація сприяє розвитку розуміння прийменників, послідовностей та планування кроків, які пов’язані з граматичною будовою речення та розвитком наративних здібностей. Нові дослідження 2025 року рекомендують використовувати навігаційні завдання в класі, під час яких діти виконують вербальні інструкції, пов’язані з рухом у просторі. Оскільки є багато дітей, які потребують активного руху, корисно зацікавити їх цим.
- Слухова диференціація
Слухова диференціація є основою для фонологічного усвідомлення, правильної вимови та розрізнення. Сучасні дослідження підтверджують ефективність коротких, щоденних блоків аудитивного тренінгу з поступово зростаючою складністю (Hu, 2025).
- Зорове сприйняття
Зорово-перцептивні здібності тісно пов’язані з розумінням тексту. На практиці виправданим є використання візуальних карт речень, піктограм та графічних організаторів, які допомагають дитині зрозуміти зв’язки між словами та порядок елементів у реченні. Поступове підвищення візуальної складності стимулює вибіркову увагу та здатність розуміти складніші комунікативні ситуації (Grossard et al., 2025).
- Загальна та дрібна моторика
Розвиток моторики тісно пов’язаний з розвитком мовлення. Рухові активності, такі як смуги перешкод з вербальними інструкціями, сприяють засвоєнню просторових відносин, прийменників та послідовних понять. Дрібна моторика підтримується через діяльність, яка вимагає точності та координації (наприклад, нанизування намистин згідно зі словесною інструкцією), що стимулює одночасно мовні та виконавчі функції (Okur, Aksoy, 2025).
- Емоційна сфера
Ефективний розвиток комунікації включає також підтримку емоційної регуляції та здатності висловлювати свої потреби. Адаптивні програми 2025 року поєднують розвиток спільної уваги, символічної гри та тренінг регуляції з експліцитним тренуванням спонтанних висловлювань. На практиці виправданим є використання карток «Я відчуваю… Мені потрібно…» та тренінг коригувальних стратегій, які вчать дитину просити про допомогу, паузу або повторення інформації (Moraleda-Sepúlveda et al., 2025).
- Когнітивні процеси
Зміцнення когнітивних функцій, таких як фонологічна робоча пам’ять, ритмічна обробка та виконавчі здібності, сприяє загальній ефективності комунікативного процесу. Нові ритміко-мовні програми поєднують плескання, барабанення та повторення складів, завдяки чому допомагають узгодити артикуляційний ритм зі структурою мовлення (Lee et al., 2025).
- Соціалізація
Інтервенція під назвою Peer-mediated (далі — PEERS) значно збільшила кількість взаємодій ізольованих дітей з однолітками та підтримала кооперативну гру і комунікацію в дошкільних групах. Згідно з результатами (Justice et al., 2025), розвиток соціалізації через залучення однолітків є ефективною стратегією також для учнів з порушеннями комунікативної здатності.
Рекомендації для практики в межах нових досліджень:
- Створювати стимулююче середовище, яке дозволить дитині рух та орієнтацію в просторі, і поєднувати його з вербальними інструкціями, розвитком прийменників (важлива просторова орієнтація),
- Включати щоденні короткі блоки аудитивного тренінгу (10–15 хв) з поступово зростаючою складністю та зворотним зв’язком,
- Підтримувати візуальну обробку через піктограми, візуальні карти речень та графічні схеми, які доповнюють вербальний вхід,
- Поєднувати рухові активності з мовними завданнями, завдяки чому стимулюється координація та зміцнюються комунікативні здібності,
- Залучати однолітків до інтервенції, моделювати соціальні ситуації та вчити дитину адекватним комунікативним реакціям,
- Розвивати емоційну грамотність, використовувати візуальні засоби для називання почуттів та вчити дитину стратегіям самоконтролю та запитів,
- Співпрацювати з сім’єю, надавати їм інструкції та прості вправи, які вони можуть повторювати вдома, тим самим зміцнюючи безперервність навчання.
Висновок
Результати сучасних досліджень підтверджують, що розвиток комунікації неможливо звести лише до ізольованих комунікаційних вправ. Комплексний підхід, який інтегрує просторову орієнтацію, слухову диференціацію, візуально-перцептивні процеси, моторику, соціалізацію, емоційну регуляцію та когнітивні функції, веде до більш вираженого зрушення в комунікаційних компетенціях дітей з НКС. При застосуванні таких стратегій зміцнюється не лише мовленнєвий рівень, а й здатність дітей співпрацювати, самостійно планувати та активно долучатися до освітніх ситуацій. Ключовим фактором успіху є поєднання освітнього процесу зі шкільною командою підтримки та родиною, чим забезпечується безперервність стимуляції в різних середовищах дитини.
Авторка: Mgr. Sabina Smolíčková Авторка здобула освіту за спеціальностями спеціальна педагогіка, соціальна педагогіка та менеджмент освіти. Наразі працює вихователькою в дитячому садку для дітей з порушеннями комунікаційної здатності. Є студенткою зовнішньої докторантури.
Список бібліографічних посилань
BOČKOVÁ, B. 2017. Postupy při vzdělávání žáků se specificky narušeným vývojem řeči. 1. vyd. Česká republika: Munipress, s. 33 – 75. ISBN: 978-80-210-8137-6.
COLIC, G., et all, 2025. Phonological Working Memory in Children with Developmental Language Disorder and Typically Developing Children. Research in Pedagogy, 15 (1), s. 39–48. [online]. [cit. 2025-09-13]. Dostupné na: https://eric.ed.gov/?id=EJ1478391
DUDU, A. 2024. Inclusive Education: A Global Pursuit. In: Handbook of Research on Inclusive and Accessible Education. IGI Global. [online]. [cit. 2025-09-16]. Dostupné na: https://www.igi-global.com/chapter/inclusive-education/339601
GROSSARD, C., et all. 2025. Children’s Improvement After Language and Rhythm Training (Poppins). [online]. [cit. 2025-09-12]. Dostupné na: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC12357122/
HU, W. 2025. Effects of auditory training on children with developmental language disorder: A systematic review.Frontiers in Human Neuroscience. [online]. [cit. 2025-09-15]. Dostupné na: https://www.frontiersin.org/journals/human-neuroscience/articles/10.3389/fnhum.2025.1606860/full
LEE, Y. et al. 2025. Effects of music training on executive functions in preschool children aged 3–6 years. [online]. [cit. 2025-09-15]. Dostupné na: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC11775157/
MINISTERSTVO ŠKOLSTVA, VÝSKUMU, VÝVOJA A MLÁDEŽE SLOVENSKEJ REPUBLIKY, 2024. Vzdelávací program pre žiakov s narušenou komunikačnou schopnosťou ľahkého stupňa podľa ktorého sa vzdelávajú v úvodných ročníkoch v základnej škole. Schválený dňa 15. 4. 2024, č. 2024/8141:3-C2141, účinný od 1. 9. 2024. [online]. [cit. 2025-09-16]. Dostupné na: https://www.minedu.sk/vzdelavaci-program-pre-ziakov-s-narusenou-komunikacnou-schopnostou-lahkeho-stupna-podla-ktoreho-sa-vzdelavaju-v-uvodnych-rocnikoch-v-zakladnej-skole-2024/
OKUR, M. a AKSOY, V. 2025. The Effect of Verbal Working Memory Intervention on the Reading Performance of Students with Specific Learning Disabilities. Behavioral Sciences, 15(3):356. [online]. [cit. 2025-09-15]. Dostupné na: https://www.mdpi.com/2076-328X/15/3/356