Вступ
Особистість з погляду афективної нейронауки
Концепція Особистісних шкал афективної нейронауки (ANPS – Affective neuroscience personality scales) ґрунтується на припущенні, що еволюційно найдавнішу частину особистості (стабільних патернів переживання та поведінки) утворюють так звані первинні емоційні системи, тобто те, що відмінності в їхній силі є значною мірою джерелом індивідуальних відмінностей в особистісних рисах (Davis & Panksepp, 2011; Montag & Panksepp, 2017). Jaak Panksepp на основі експериментів зі стимуляцією глибоких субкортикальних ділянок мозку тварин ідентифікував сім таких систем (Panksepp & Biven, 2021): ПОШУК (характеризується ейфоричним афектом та енергійним дослідженням оточення), ЗЛІСТЬ (що спричиняє негативний афект та агресивну поведінку), СТРАХ (що створює негативний афект, від якого індивіди хочуть втекти), НАСОЛОДА (сексуальне збудження, що призводить до одного з найбільш позитивних афективних досвідів), ТУРБОТА (спонукання оточувати ближніх турботою, що супроводжується приємними відчуттями), ПАНІКА (психічний біль, викликаний втратою/розлукою з близькими) та ГРА (задоволення від «піддражнювання», важливе для розвитку соціальних навичок).
Особистість і креативність
Спробам відповісти на запитання: «Які люди є креативними?», або з'ясувати, які особистісні риси пов'язані з креативністю (здатністю продукувати оригінальну роботу, твори, методи чи думки), було присвячено досить велику кількість досліджень: часто використовується модель Big Five, причому виявляється, що креативність постійно асоціюється з Відкритістю і спорадично також з Екстраверсією (огляд досліджень, а також актуальну реплікацію пропонують Jirásek та Sudzina (2020)). Увага також була приділена теорії Eysenck (1993), згідно з якою креативністю мали б відзначатися вище середнього інтелектуальні індивіди, які одночасно мають високі бали за Психотизмом – проте, хоча теорія спочатку отримала емпіричну підтримку, пізніше кілька спроб її реплікації зазнали невдачі (Milton et al., 2008).
Лише два дослідження, однак, були присвячені зв'язку креативності з рисами особистості згідно з моделлю ANPS: Reuter et al. (2005) зосередилися на ПОШУКУ і виявили, що його рівень пов'язаний (навіть після контролю ефекту інтелекту) з виконанням у субтесті Винахідливість (Inventiveness) Берлінського тесту структури інтелекту (Berlin Intelligence Structure Test) – подібному до тестів дивергентного мислення. Milton et al. (2008) займалися також іншими вимірами і виявили, що ПОШУК позитивно пов'язаний з креативністю, оціненою за допомогою анкети самооцінки, а також з виконанням у дивергентному мисленні (але лише в індивідів, які засвоїли англійську мову як другу). З обома вимірюваннями креативності була також позитивно асоційована ТУРБОТА, а з її рівнем, вираженим самооцінкою, була пов'язана також ГРА.
Мета
У дослідженні ми продовжуємо вивчення зв'язків між креативністю та рисами особистості, що ґрунтуються на моделі ANPS. Завдяки використанню інших методів ми, однак, ставимо собі за мету перевірити, чи можна їх узагальнити також на «відчутні» прояви креативності в повсякденному житті. Зокрема, ми зосереджуємося на 2 сферах: кількість щоденно виконуваних творчих занять (незалежно від якості) та досягнутий успіх у творчих сферах (продукція цінних творів). Ми припускаємо, що обидва аспекти креативності повинні позитивно корелювати з ПОШУКОМ, проте хочемо дослідити також зв'язки з іншими вимірами – на основі роботи Milton et al. (2008) їх можна очікувати також щодо ГРИ та ТУРБОТИ.
Методи
У дослідженні взяли участь 200 учасників (з них 127 жінок) із середнім віком 28.22 роки (SD = 10.26 р.). 113 з них мали закінчену щонайбільше середню освіту, 87 здобули принаймні ступінь бакалавра. Учасники були залучені шляхом доступної вибірки через університетську електронну пошту та соціальні мережі. Збір даних відбувався за допомогою електронно розповсюдженої анкети з 11.02.2022 по 23.02.2022. Учасники брали участь у дослідженні добровільно, були ознайомлені з можливістю будь-коли вийти з дослідження, і всі дані були опрацьовані анонімно. Для операціоналізації змінних ми використали такі анкети, перекладені словацькою мовою:
- Особистісні шкали афективної нейронауки (ANPS - Affective neuroscience personality scales), які оцінюють 7 вимірів особистості – шість із них ґрунтуються на первинних емоційних системах, автори, проте, виключили НАСОЛОДУ і натомість додали Духовність (Davis & Panksepp, 2011). Учасники в анкеті оцінюють рівень згоди з відповідними твердженнями за допомогою 4-бальної шкали Лайкерта. Субшкали для окремих вимірів досягли доброго або відмінного рівня надійності: ПОШУК (ɑ = 0.81), СТРАХ (ɑ = 0.91), ТУРБОТА (ɑ = 0.79), ЗЛІСТЬ (ɑ = 0.86), ГРА (ɑ = 0.82), СУМ (ɑ = 0.83), Духовність (ɑ = 0.89).
- Біографічний інвентар креативної поведінки (BICB – Biographical Inventory of Creative Behaviours), який оцінює рівень щоденної креативної поведінки. Учасники в ньому у формі ТАК/НІ позначають, у скількох із загалом 34 креативних активностей (наприклад, «Я написав коротке оповідання») вони брали участь протягом останніх 12 місяців (M. Beaty, 2007). Анкета досягла доброго рівня надійності (ɑ = 0.77).
- Анкета креативного успіху (CAQ – Creative Achievement Questionnaire), яка оцінює рівень досягнутого успіху в 10 сферах творчої діяльності за допомогою шкали, що виражає суспільне визнання (наприклад, у Музиці від 0 до 7 – «Мої композиції були оцінені в загальнодержавних виданнях») (Carson et al., 2005). Анкета досягла доброго рівня надійності (ɑ = 0.78).
Результати
Дані були опрацьовані в програмі Jamovi 1.6.23. Дескриптивну статистику ми наводимо в Табл. 1. З огляду на розподіл змінних ми для розрахунку коефіцієнтів кореляції використали Rho Спірмена. Рівень статистичної значущості ми за допомогою корекції Бонферроні знизили до p < 0.0033 (0.05/15).
Особистісний вимір ПОШУК відповідно до очікувань був слабко і позитивно пов'язаний з креативною поведінкою (rs = 0.29, p < 0.001) та успіхом (rs = 0.21, p = 0.002). Значення всіх кореляцій ми наводимо в Табл. 2. Середньосильний позитивний зв'язок був далі виявлений між креативною поведінкою та успіхом (rs = 0.54, p < 0.001). Інші зв'язки при встановленому рівні p не були статистично значущими.
Дискусія та висновок
У дослідженні ми займалися зв'язком між креативністю та особистісними рисами. Багато робіт було присвячено (на сьогодні, мабуть, найпопулярнішій) моделі Big Five, що ґрунтується на статистичному аналізі слів, які люди використовують для опису особистості себе та інших (Goldberg, 1990). Ми, однак, зосередилися на (у цій сфері) відносно невикористовуваній моделі ANPS, яка охоплює найпримітивніші основи особистості, що виходять з емоційності (Davis et al., 2003; Davis & Panksepp, 2011; Montag & Panksepp, 2017).
Результати підтвердили попередні висновки про зв'язок між креативністю та ПОШУКОМ (Milton et al., 2008; Reuter et al., 2005). Оскільки сама вимірна величина ПОШУКУ в опитувальнику представлена також пунктами, що стосуються творчості (наприклад, задоволення від вирішення проблем), виявлення кореляції з креативністю (яка також вимірюється методами самозвіту) може сприйматися як тривіальне — Reuter et al. (2005) у цьому контексті тому наголошують на важливості операціоналізації креативності як результативності в тестах здібностей. Проте необхідно розрізняти різні шкали самозвіту креативності: у той час як деякі використовують пункти, що відстежують, як учасник сприймає самого себе (наприклад, «Я не вважаю себе мистецьким або творчим типом» (Ashton and Lee, 2009, за: Jirásek & Sudzina, 2020)), обидві, які ми використали в нашому дослідженні, закріплені в об'єктивно оцінюваних діях.
Відповідно до поставленої мети, попередні висновки дозволили нам поширити їх також на реальні прояви творчої поведінки у повсякденному житті. Ми вважаємо це важливим, оскільки результативність у тестах здібностей прогнозує їх лише частково — наприклад, дивергентне мислення корелює з творчою успішністю на рівні r = 0.47 (Carson et al., 2005), а здатність вирішувати інсайтні завдання (що вважаються тестом творчого вирішення проблем) не пов'язана з творчою успішністю чи поведінкою (Beaty et al., 2014).
Що стосується потенційного подальшого дослідження, з огляду на те, що ядро особистісних рис у моделі ANPS представляють емоції, було б доцільно доповнити їх також іншими змінними, пов'язаними з емоційністю: сама система ПОШУКУ стимулює різні види переживань і поведінки — окрім творчості, також ненаситне споживання або нарцисичне фантазування про власну важливість (Panksepp & Biven, 2021). У тому, яку конкретну форму набудуть зв'язки первинних емоційних систем і складніших психічних процесів, могла б відігравати роль так звана емоційна гранулярність (emotional granularity) (Barrett, 2017) — здатність формувати більш диференційовані форми емоцій, які спрямовують поведінку більш специфічним чином: у випадку ПОШУКУ це могли б бути цікавість, захоплення, честолюбство, відвага, бунт... на противагу «більш розмитій» ейфорії.
У цьому контексті слід зазначити, що поняття емоційної гранулярності ґрунтується на теорії концептуального акту (The conceptual act theory) Lisa Barrett (2014), яка радикально заперечує існування дискретних емоцій: згідно з нею, у природі існує лише так званий ядерний афект, що характеризується вимірами приємності та інтенсивності, а емоції представляють собою концепти, сформовані його категоризацією за допомогою минулого досвіду (аналогічно: фіалки існують фізично, але людина може категоризувати їх як квіти, їжу чи бур'ян). Більшість фахівців, проте, не погоджуються з такою вираженою позицією (Ekman, 2016), і хоча синтез цих перспектив поки що далекий, Panksepp натякнув, що вони можуть взаємно доповнювати одна одну: його підхід доводить, що індивіди народжуються оснащеними набором дискретних емоцій, але емоційне життя дорослих людей характеризується варіативністю та присутністю складніших емоцій, які можуть вдало описувати конструктивістські підходи (Panksepp, 2007; Panksepp & Biven, 2021).
Автор: Mgr. Filip Jendrol
Література
Barrett, L. F. (2014). The conceptual act theory: A précis. Emotion Review, 6(4), 292–297.https://doi.org/10.1177/1754073914534479
Barrett, L. F. (2017). How emotions are made: The secret life of the brain. Houghton Mifflin Harcourt.
Beaty, M. (2007). A psychometric investigation of everyday creativity. Unpublished Doctoral Thesis. University College, London.
Beaty, R. E., Nusbaum, E. C., & Silvia, P. J. (2014). Does insight problem solving predict real-world creativity? Psychology of Aesthetics, Creativity, and the Arts, 8(3), 287–292. https://doi.org/10.1037/a0035727
Carson, S. H., Peterson, J. B., & Higgins, D. M. (2005). Reliability, Validity, and Factor Structure of the Creative Achievement Questionnaire. Creativity Research Journal, 17(1), 37–50. https://doi.org/10.1207/s15326934crj1701_4
Davis, K. L., & Panksepp, J. (2011). The brain’s emotional foundations of human personality and the Affective Neuroscience Personality Scales. Neuroscience and Biobehavioral Reviews, 35(9), 1946–1958. https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2011.04.004
Davis, K. L., Panksepp, J., & Normansell, L. (2003). The Affective Neuroscience Personality Scales: Normative Data and Implications. Neuro-Psychoanalysis, 5(1), 57–69. https://doi.org/10.1080/15294145.2003.10773410
Ekman, P. (2016). What Scientists Who Study Emotion Agree About. Perspectives on Psychological Science, 11(1), 31–34. https://doi.org/10.1177/1745691615596992
Eysenck, H. J. (1993). Creativity and Personality: Suggestions for a Theory. Psychological Inquiry, 4(3), 147–178. https://doi.org/10.1207/s15327965pli0403_1
Goldberg, L. R. (1990). An alternative “description of personality”: The Big-Five factor structure. Journal of Personality and Social Psychology, 59(6), 1216–1229. https://doi.org/10.1037/0022-3514.59.6.1216
Jirásek, M., & Sudzina, F. (2020). Big Five Personality Traits and Creativity. Quality Innovation Prosperity, 24(3), 90. https://doi.org/10.12776/qip.v24i3.1509
Milton, A., Saab, P., Wilson, H., & Boag, S. (2008). Are Creative People Tough-Minded, Curious or Kind? V Personality Down Under: Perspectives From Australia. Nova Science Publishers, Inc.
Montag, C., & Panksepp, J. (2017). Primary Emotional Systems and Personality: An Evolutionary Perspective. Frontiers in Psychology, 0. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.00464
Panksepp, J. (2007). Neurologizing the Psychology of Affects: How Appraisal-Based Constructivism and Basic Emotion Theory Can Coexist. Perspectives on Psychological Science: A Journal of the Association for Psychological Science, 2(3), 281–296. https://doi.org/10.1111/j.1745-6916.2007.00045.x
Panksepp, J., & Biven, L. (2021). Archeológia mysle. Vydavateľstvo F, Pro mente sana, Bratislava.
Reuter, M., Panksepp, J., Schnabel, N., Kellerhoff, N., Kempel, P., & Hennig, J. (2005). Personality and biological markers of creativity. European Journal of Personality, 19(2), 83–95. https://doi.org/10.1002/per.534