Криза довіри до медіа та способи споживання новин молоддю як виклик для виховання медіаграмотності
Вступ
У словацькому, ширшому європейському та глобальному контексті в останні роки дедалі частіше говорять про «кризу довіри» до медіа, причому студенти університетів та старші підлітки (зокрема віком 18–24 років) у цих дискусіях часто постають у ролі проблемних адресатів. Їх сприймають як групу, яка відкидає традиційні медіа, надає перевагу соціальним мережам і, як вважається, є надзвичайно вразливою до дезінформації (Ferdeline 2021; Project 2022). Однак опитування змальовують складнішу і в певному сенсі парадоксальну картину. Ця вікова категорія хоча й декларує низьку довіру до усталених новинних медіа та значною мірою черпає інформацію із соціальних мереж, водночас не залишається повністю відрізаною від традиційних форматів і в багатьох сферах зберігає здатність реалістично сприймати суспільні події (Hajdu, 2018; UNICEF, 2023).
Цей парадокс повною мірою проявляється в сучасному словацькому контексті. Згідно з останніми висновками Reuters Institute Digital News Report (2025) для Словаччини, загальна довіра громадськості до новин впала до історичного мінімуму в 23% (що становить річне зниження на 2 відсоткові пункти). Водночас у категорії молодих дорослих (18–24 роки) первинним джерелом новин стали соціальні мережі, які як своє основне інформаційне джерело вказують аж 36,4% з них. На перший погляд може здатися, що таке поєднання неминуче призводить до «катастрофічної» втрати контакту з реальністю (Sahut, Francisco, 2021). Однак міжнародні та локальні дослідження свідчать, що студенти університетів не є лише пасивними жертвами онлайн-середовища: вони мають власні стратегії оцінювання достовірності та виявляють певну форму пильності. Радше ніж про повну невдачу, йдеться про зміну стратегій та перегрупування інформаційних авторитетів – від інституцій до мереж відносин і конкретних інфлюенсерів (Kiili et al., 2022).
Для розуміння цієї зміни корисно виходити з психологічного концепту епістемічної пильності, як його розробили Ден Спербер та Гюго Мерсьє. Цей теоретичний каркас був вперше комплексно представлений у їхній спільній статті в журналі Mind & Language у 2010 році, а згодом розроблений у формі еволюційного когнітивного механізму в книзі The Enigma of Reason (2017). На думку авторів, люди масово покладаються на комуніковані знання, тому вони створили механізми, які охороняють «вхід» нової інформації до своєї системи знань (Mercier a Sperber, 2017). Епістемічна пильність включає як оцінювання самого джерела (його компетентності та щирості), так і оцінювання змісту (логічної узгодженості). Дослідження показують, що у студентів університетів цей механізм перебуває в стані так званої гібридної пильності – хоча вони здатні когнітивно працювати з семантичними помилками тексту, у звичайному цифровому потоці вони часто піддаються поверхневим евристикам і сильним ідентичнісним сигналам.
Водночас необхідно цей психологічний каркас поєднати з концепціями медійної та цифрової грамотності. Сем Вайнбург і Сара МакГрю (2019) у своєму новаторському дослідженні показали, що в той час як звичайні студенти університетів і навіть академіки (професори історії) під час оцінювання онлайн-джерел інтуїтивно надають перевагу неефективному «вертикальному читанню» (зосередження на візуальному вигляді, поверхневих ознаках URL або розділах типу «About» безпосередньо на досліджуваному сайті), професійні фактчекери використовують експертну стратегію «латерального читання» – швидко залишають сторінку, щоб з'ясувати, хто за нею стоїть, і порівняти її з іншими незалежними джерелами. Подальші експериментальні дослідження підтвердили, що цілеспрямовані педагогічні інтервенції (онлайн-модулі) на університетському рівні здатні успішно навчити студентів цієї експертної навички, тим самим значно посилюючи їхню здатність критично оцінювати онлайн-інформацію та обмежуючи їхню залежність від неефективних евристик (Breakstone et al., 2021).
Ця оглядово-концептуальна стаття виходить із парадоксу сучасної ситуації. Основним аргументом (тезою) пропонованого дослідження є те, що уявна неспроможність студентів університетів перевіряти факти є не наслідком відсутності епістемічної пильності, а радше її специфічної форми, яка формується цифровим середовищем, алгоритмами та соціальною ідентичністю. Метою статті є теоретично закріпити поняття епістемічної пильності в словацькому контексті, поєднати його з сучасною концепцією латерального читання та, відповідно, запропонувати конкретну педагогічну модель для університетського середовища, яка посилить стійкість молодих людей до дезінформації.
Методика огляду літератури
Пропоноване дослідження задумане як оглядово-концептуальна стаття. Літературний пошук у цьому випадку слугує не лише для описового картографування проблематики, але й становить систематичний інструмент для синтезу теоретичних знань із кількох дисциплін (психологія, медійні студії, педагогіка). Метою цього синтезу є побудова аргументаційної та теоретичної основи для пропозиції власної педагогічної моделі, застосовної в університетському середовищі. Пошук релевантної літератури відбувався переважно в академічних базах даних Web of Science, Scopus та Google Scholar. Під час пошуку ми використовували комбінації наступних ключових слів англійською та словацькою мовами: «epistemic vigilance» (епістемічна пильність), «lateral reading» (латеральне читання), «media literacy» (медіаграмотність), «trust in media» (довіра до медіа), «misinformation» (мізінформація) та «university students / older adolescents» (студенти університетів / старші підлітки).
Критерії відбору та період спостереження: Період спостереження для теоретичного закріплення ключових концептів не був суворо обмежений, оскільки він включає фундаментальні праці та теорії (напр., Sperber et al., 2010). Однак щодо емпіричних досліджень поведінки молоді та медійного споживання ми зосередилися виключно на актуальних дослідженнях, опублікованих у 2018–2026 роках. До відбору були включені рецензовані наукові дослідження та експериментальні роботи, які зосереджувалися на когнітивних процесах перевірки інформації та педагогічних інтервенціях. Натомість з відбору були виключені дослідження, що вивчають переважно молодших дітей (до 15 років), оскільки цільовою групою нашої статті та педагогічної пропозиції є виключно старші підлітки та студенти університетів.
Використання сірої літератури: Особливістю цього дослідження є навмисне використання так званої сірої літератури та міжнародних чи локальних дослідницьких звітів (напр., Reuters Institute Digital News Report, дані CEDMO, Eurobarometer, GLOBSEC). Включення цих джерел до пошуку було необхідним для точного закріплення теоретичних концептів у сучасній словацькій реальності. У той час як стандартний публікаційний процес наукових статей є тривалим, згадані звіти надають найактуальніші та найточніші кількісні дані про історичне падіння довіри до медіа в Словаччині та про зміну тенденцій у медійному споживанні молоді (напр., перехід до соціальних мереж та інфлюенсерів), на які наша педагогічна модель безпосередньо реагує.
Pre jasné metodické odlíšenie charakteru príspevku je text štruktúrovaný do troch logicky nadväzujúcich rovin. Prvú rovinu tvorí systematická literárna syntéza doterajších poznatkov o epistemickej vigilancii a mediálnom správaní. Druhú rovinu predstavuje naša autorská interpretácia kognitívnych limitov a heuristík študentov v digitálnom prostredí. Treťou rovinou je náš vlastný konceptuálny pedagogický návrh. Je dôležité zdôrazniť, že tento návrh aktuálne predstavuje teoretický model odvodený zo syntézy poznatkov, ktorý má ambíciu slúžiť ako základ pre budúce systematické empirické overovanie v praxi.
Таблиця 1: Параметри та критерії систематичного огляду літератури
Джерело: Власне опрацювання
Теоретичні рамки
Епістемічна пильність у старших підлітків
Епістемічна пильність є ключовим концептом для розуміння того, як люди опрацьовують комуніковану інформацію в середовищі, де вони залежні від джерел поза власним безпосереднім досвідом (Sperber et al., 2010). Згідно з теорією Дана Спербера та Гуго Мерсьє, на яку спирається їхня пізніша праця, йдеться про набір еволюційно створених механізмів, які захищають ментальні репрезентації від потрапляння ненадійних або оманливих знань. Епістемічна пильність має дві головні складові: оцінювання джерела (компетентність, щирість, доброзичливість комунікатора) та оцінювання змісту (внутрішня узгодженість, логічна когерентність, відповідність наявним знанням). Цей дуальний механізм пояснює, чому люди не є сліпо довірливими, але й не повністю закритими до нової інформації – пильність є адаптивною та контекстуально модульованою (Mercier a Sperber, 2017).
Таблиця 2: Структура епістемічної пильності за типом оцінювання
Джерело: Власне опрацювання
У старших підлітків та студентів вищих навчальних закладів епістемічна пильність проявляється специфічними способами, які відображають когнітивний розвиток і соціальне середовище. Експериментальні дослідження показують, що ця група вже здатна до селективної довіри: чим більше семантичних помилок (фактичних невідповідностей) на веб-сторінці вони ідентифікують, тим менше з неї черпають інформацію і тим селективніше обирають джерела. На відміну від молодших дітей, які сильно орієнтуються на поверхневі ознаки (друкарські помилки, граматика), старші підлітки краще працюють із змістовими аспектами – суперечливістю тверджень, логічними слабкостями чи невідповідністю попереднім знанням. Цей зсув підтримує гіпотезу про розвивальну континуальність епістемічної пильності, де підлітковий вік приносить здатність до більш витонченого опрацювання інформаційного змісту (Brown a Gummerum, 2025).
Незважаючи на це, залишаються значні обмеження. Навіть старші підлітки сильно реагують на візуальні та естетичні евристики: сторінки з «професійним дизайном», привабливою графікою чи високою популярністю (кількість поширень, коментарів) автоматично сприймаються як більш достовірні, навіть якщо містять помилки. Цей ефект є ще сильнішим у цифровому середовищі соціальних мереж, де алгоритмічні рекомендації та соціальні сигнали (реакції однолітків, інфлюенсерів) модифікують епістемічну пильність. Дослідження таким чином вказують на те, що у студентів вищих навчальних закладів йдеться про гібридну форму пильності: когнітивно зрілу в контрольованих умовах, але в повсякденній практиці впливову ідентичнісними та соціальними тисками (Avci et al., 2025; Brown a Gummerum, 2025; Swamy et al., 2024).
Поєднання з медійною та цифровою грамотністю збагачує ці рамки. Сем Вайнбург і Сара МакГрю (2019) у своєму проривному дослідженні показали, що в той час як звичайні студенти вищих навчальних закладів і навіть академіки (професори історії) при оцінюванні онлайн-джерел інтуїтивно надають перевагу неефективному «вертикальному читанню» (аналіз веб-сайту зсередини), професійні верифікатори фактів (фактчекери) використовують експертну стратегію «латерального читання» – негайно залишають сторінку, щоб перевірити її в інших джерелах. Подальші експериментальні дослідження підтвердили, що цілеспрямовані короткі педагогічні інтервенції (онлайн-модулі) можуть допомогти студентам засвоїти основи цієї експертної навички та поступово модифікувати їхні оцінювальні звички (Breakstone et al., 2021). У словацькому університетському контексті такий підхід міг би операціоналізувати епістемічну пильність у практичні навички.
Для контекстуального підтвердження актуальних тенденцій важливо зазначити, що в словацькому середовищі ця тенденція є ще більш вираженою. Медійні звіти, такі як Digital News Report 2025 для Словаччини, констатують падіння загальної довіри до медіа до нового мінімуму в 23 %, зі зниженням показників більшості відстежуваних брендів, причому молодь значною мірою надає перевагу місцевим новинам через соціальні мережі та газети, хоча багато регіонів страждають від відсутності місцевих новин. У 2024 році у молоді посилилася тенденція до мобільного та на вимогу споживання, де соціальні мережі зростають як щоденне джерело інформації, але довіра до неперевіреного контенту залишається проблемою – молодь часто сприймає їх як релевантні, хоча контент не є фактично перевіреним (Chlebcová Hečková a Smith, 2024; Mediaklik.sk, 2023; Mediálne.sk, 2023).
У той час як згадані звіти ілюструють загальні тенденції у споживанні, емпіричні висновки з якісних та експериментальних досліджень розкривають, як підлітки реально оцінюють інформацію. Їхнє безпосереднє порівняння достовірності різних джерел підтверджує ієрархію: наукові та фахові сторінки оцінюються найвище за критеріями експертизи автора та якості доказів, традиційні медіа – середньо (репутація бренду, журналістська етика), соціальні мережі – найнижче як платформа, хоча конкретні профілі інфлюенсерів чи однолітків отримують вищі бали. Якісні дослідження розкривають, що студенти вищих навчальних закладів при оцінюванні онлайн-текстів аргументують комбінацією факторів: «Хто автор?» (експертиза), «Які в нього мотиви?» (комерційні vs. незалежні), «Які в нього соціальні відгуки?» (лайки, коментарі). На практиці, однак, часто домінують швидкі візуальні та соціальні евристики – професійний дизайн, віральність, збіг з думками групи (Freeman et al., 2020; 2023; Kiili et al., 2022).
Власні стратегії являють собою гібрид між неформальною пильністю та інтуїтивними скороченнями. Перехресне порівняння джерел («Я перевірив це також в іншому місці») вони застосовують особливо до важливих тем (здоров'я, політика), де «це має значення». У щоденному інформаційному потоці, однак, домінують соціальні мережі: вони покладаються на рекомендації друзів («поділився друг»), автентичне звучання інфлюенсерів («не виглядає як спонсорований контент») та контекстуальну релевантність («вписується в те, що я вже знав»). Ці стратегії хоча й не є систематичними, але функціонально дозволяють їм орієнтуватися в інформаційному надлишку без повного колапсу реальності. Для педагогічної діяльності ключовим є те, що ці неформальні механізми – хоча й недосконалі – становлять основу, на якій можна будувати цілеспрямовані навички латеральної перевірки та рефлексії джерел (Kupka, 2025; Trend.sk, 2024).
Охоту студентів застосовувати критичніші та систематичніші верифікаційні стратегії часто стримує специфічне когнітивне викривлення, яке Martínez-Costa et al. (2022) визначають як так званий «ефект мене ніхто не обдурить» (nobody-fools-me perception). Йдеться про надмірну самовпевненість (overconfidence) у власні здібності виявити дезінформацію, яка у молодих людей та осіб з вищою освітою, парадоксально, є дуже високою. Цей феномен тісно пов'язаний з ефектом третьої особи (third-person effect) – студенти вищих навчальних закладів переконані, що неправдивим повідомленням повірять радше «ті інші» (наприклад, старші покоління), тоді як вони самі завдяки своїм цифровим навичкам вважають себе імунними. Це суб'єктивне відчуття безпомилковості та технологічної переваги в кінцевому підсумку знижує їхню реальну епістемічну пильність і створює когнітивний бар'єр для засвоєння експертних технік, таких як латеральне читання.
Педагогічний вплив: як посилювати епістемічну пильність у студентів вищих навчальних закладів
На основі попереднього літературного синтезу та нашої авторської інтерпретації виявлених когнітивних обмежень ми представляємо в цій частині власну концептуальну пропозицію педагогічної моделі. Педагогічні інтервенції, спрямовані на епістемічну пильність у студентів вищих навчальних закладів, у ній мають виходити з їхніх наявних стратегій та контексту університетського навчання, де ми вже передбачаємо певний ступінь автономії та фаховості. Інтеграція в існуючі курси (напр., медіа-студії, педагогіка, журналістика, культурні студії, суспільні науки) дозволяє ефективно включити тренінг без потреби в окремих предметах. Ключем є операціоналізувати епістемічну пильність у практичні навички, які ґрунтуються на теорії Sperbera та Merciera та емпіричних висновках Wineburga та Breakstona. Ці сучасні експертні стратегії, насамперед латеральне читання та стриманість від кліку (click restraint), вперше комплексно визначили Wineburg та McGrew (2019) як ключові практики професійних верифікаторів фактів, які завдяки ним читають менше, але дізнаються про достовірність джерела суттєво більше.
Таблиця 3: Порівняння стратегій верифікації в цифрову епоху
Джерело: Власне опрацювання на основі Wineburg та McGrew (2019) та Breakstone et al. (2021)
Цілеспрямований тренінг роботи з джерелами є першим стовпом. Студенти вчаться систематично ставити три запитання: «Хто є автором і яку має компетенцію?», «Які його мотиви (інформувати, продати, мобілізувати)?», «Який характер медіа (суспільне, комерційне, аматорський блог)?». Хоча ця теоретична рамка визначає практики, перевірені емпіричні експериментальні інтервенції показують, що після такого навчання студенти вищих навчальних закладів мають тенденцію критичніше оцінювати менш надійні джерела та частіше посилатися на експертні сайти. У курсах медіа-студій це можна реалізувати через короткі вправи: студенти аналізують конкретні веб-сайти (напр., статтю про соціальну мережу vs. академічний портал) та обговорюють критерії джерел у групах (Felton et al., 2023; Pérez et al., 2018).
Робота з семантичними помилками та змістом адресує слабкі місця в глибшому опрацюванні тексту. Тренінг включає ідентифікацію логічних суперечностей, невідповідності перевіреним фактам та прихованих упереджень в аргументації – замість зосередження лише на візуалі чи друкарських помилках. Практично: студенти порівнюють два тексти на одну тему, ідентифікують семантичні помилки та обговорюють, чому одне джерело вибірково опускають. Такі завдання посилюють селективну довіру та зменшують вплив естетичних евристик (Brown та Gummerum, 2025; Ma et al., 2026).
Accuracy prompting, уповільнення поширення та робота з емоціями використовують короткострокові, але ефективні інструменти. Перед поширенням контенту студенти отримують підказку «Перевір точність перед поширенням», що, згідно з кількома висновками, допомагає знижувати готовність поширювати оманливий контент. У курсах це ідеально працює через рефлексивні щоденники: студенти аналізують власну стрічку, називають емоції, які спонукають їх до поширення, та тренують «паузу» для перевірки. Цей підхід є особливо ефективним, оскільки молоді люди значно чутливіші до питань солідарності та відповідальності перед спільнотою. Опитування показують, що саме ця група найчастіше підтримує екологічні ініціативи чи соціальну справедливість (Eurobarometer, 2022; EIB, 2024). Апеляція до їхніх цінностей створює сильнішу мотиваційну рамку для відповідальної поведінки онлайн (Goh et al., 2022; Wang et al., 2025).
Co-design та партисипативні активності роблять тренінг автентичним. Студенти спільно створюють матеріали про верифікацію джерел, чим посилюють сприйняття власної компетенції. Такі активності трансформують студентів із пасивних отримувачів на «епістемічних агентів» (Lewis et al., 2024; Orosz et al., 2024). Інтеграція цих елементів не потребує великих змін: достатньо 2–3 вправ за семестр. Ефективність підтверджена: короткі інтервенції збільшують кількість верифікаційних кроків та зменшують поширення мізінформації (Pérez et al., 2018).
Дискусія та обмеження
Представлена педагогічна модель показує перспективні можливості, як розвивати епістемічну пильність у студентів вищих навчальних закладів. Однак необхідно відрефлексувати також її обмеження та ширший технологічно-суспільний контекст, у якому вона реалізується. Першим суттєвим викликом є стрімкий розвиток генеративного штучного інтелекту (напр., ChatGPT). Як у контексті медійної комунікації експериментально доводять Grupač et al. (2024), технології ШІ сьогодні здатні надзвичайно ефективно генерувати візуально та семантично когерентний контент. Водночас Pošteková та Brisudová (2025) вказують на критичні ризики цього феномену для медійної грамотності: системи ШІ не лише піддаються так званим галюцинаціям, але й масове генерування deepfake виходів становить серйозну загрозу для дезінформації, що безпосередньо вимагає верифікації фактів із кількох достовірних джерел. Внаслідок цих змін традиційні евристики та чек-листові методи остаточно втрачають ефективність. Пильність, зосереджена виключно на змісті, в епоху ШІ вже недостатня. Ця технологічна зміна підкреслює необхідність нашої пропозиції: латеральна верифікація репутації самого джерела поза його початковим доменом стає ключовою компетенцією медійної грамотності.
Окрім технологічних викликів, бар'єром для запропонованої моделі є також когнітивний рівень самих студентів, зокрема їхня здатність до читання з розумінням. Дослідження (Brodsky et al., 2022) показують, що студенти зі слабшими читацькими навичками мають проблеми із засвоєнням звички латерального читання, оскільки не можуть ефективно оцінювати та синтезувати інформацію з кількох пошуків. Тому будь-які педагогічні інтервенції повинні враховувати, що без фундаментальної читацької грамотності розвиток епістемічної пильності буде значно обмежений.
Застосування цих когнітивних стратегій на практиці, однак, надалі значно ускладнює феномен інформаційного перевантаження (information overload). Згідно з дослідженням CEDMO 2025 року, інформаційним перевантаженням і втомою від медіа страждають до 64 % словаків, що є найвищим показником у Центральній Європі. У стані когнітивного виснаження для особи надзвичайно важко активувати так зване «повільне мислення» та використовувати латеральне читання. Тому майбутні освітні інтервенції мають враховувати цей фактор і шукати способи мотивувати студентів до пильності, не поглиблюючи їхньої цифрової втоми.
З пропозицією трансформувати студентів на активних поширювачів медіаграмотності пов'язані також специфічні ризики для їхньої цифрової безпеки. Якщо студенти вишів почнуть публічно виступати проти дезінформації та перевіряти факти, вони можуть самі стати мішенню кіберагресії, тролінгу або організованих атак. Тому модель peer-to-peer навчання в університетському середовищі необхідно обов'язково доповнити модулями, спрямованими на цифрову безпеку та велнес, щоб студенти вміли захищати власну цілісність.
Серйозним ризиком при навчанні епістемічної пильності є можливість ненавмисного поглиблення загального цинізму студентів щодо всіх інформаційних інституцій. Як застерігають Goodsett та Gagich (2025), якщо ми вчимо студентів виключно деконструювати та ставити під сумнів джерела, надмірний рівень скепсису може перерости в песимістичний світогляд і заперечення будь-якого авторитету, включно з наукою чи стандартною журналістикою. Тому педагогічні інтервенції, поряд із тренуванням латерального читання, необхідно обов'язково включати також формування розуміння того, як виникає якісна інформація. Пояснюючи так звані фільтри викривлення (bias filters) – як-от суворі редакційні стандарти, інституційний контроль чи процедури рецензування (peer-review) – ми зможемо сформувати у студентів усвідомлення, що хоча жоден людський витвір не є бездоганним, існують об'єктивні критерії якості. Отже, метою освіти не може бути лише руйнування довіри, а насамперед навчання тому, як інвестувати довіру розважливо та раціонально.
Насамкінець важливо підкреслити, що перекладати весь тягар боротьби з дезінформацією виключно на плечі освітньої системи та самих користувачів є нестійким. Когнітивна пильність особи має підтримуватися системними заходами та правовою рамкою. У цьому напрямі важливим стовпом є європейський регламент про цифрові послуги (Digital Services Act – DSA), який забезпечує тиск на прозорість платформ і захист неповнолітніх в онлайн-просторі. Ефективне вирішення проблеми дезінформації тому потребує системного поєднання освітніх інтервенцій із застосуванням законодавчих заходів.
Висновок: Від «катастрофи» до можливостей
Криза довіри до медіа серед молодих дорослих і студентів вишів, яку часто інтерпретують як фундаментальну невдачу медіаграмотності, виявляється спрощеною інтерпретацією складнішої зміни. Парадокс низької довіри до традиційних медіа при одночасному домінуванні соціальних мереж не є доказом їхньої епістемічної неспроможності, а радше проявом еволюції інформаційних стратегій – від інституційної довіри до реляційної, і від вертикальної верифікації до гібридної суміші евристик, соціальних сигналів і селективної пильності. Студенти вишів не є «цифрово неграмотними», а дійовими особами в середовищі, де епістемічна пильність модулюється алгоритмами, ціннісною ідентичністю та мікросоціальністю. Ця ситуація не є остаточною невдачею, а насамперед викликом для педагогіки: як трансформувати неформальні та неефективні стратегії студентів у систематичні експертні компетенції.
Ідентичність як шлях до епістемічної пильності пропонує ключову мотиваційну рамку. Студенти вишів демонструють виняткову чутливість до питань просоціальних цінностей і громадської відповідальності. Дослідження показують, що ця цільова група сильно схильна до захисту вразливих груп і до залученості в суспільні теми. Педагогічні інтервенції, які апелюють до цієї ціннісної ідентичності – наприклад, наголошуючи на тому, що відповідальне поширення інформації безпосередньо захищає вразливі групи – створюють набагато автентичнішу мотивацію для епістемічної пильності, ніж абстрактні застереження щодо дезінформації. Поєднання відповідальності за інформацію з просоціальною поведінкою перетворює пасивних споживачів на активних і відповідальних дійових осіб в інформаційному просторі.
Партисипативна модель: Студенти як епістемічні агенти – участь студентів вишів у тренінгу епістемічної пильності для молодших підлітків – замикає цей трансформаційний цикл. Студенти вишів, студенти медійних студій є не лише адресатами педагогічного впливу, а його партнерами та подальшими поширювачами. Цей підхід повністю відображає сучасні тенденції цифрової трансформації, в якій, як констатує Filip (2025), молоде покоління вже виступає не лише як пасивний споживач, а насамперед як активний співтворець та інтерпретатор цифрового контенту. Завдяки співтворенню (co-design) освітніх матеріалів та peer-to-peer активностям вони стають «епістемічними агентами», які операціоналізують набуті навички безпосередньо на практиці. Ця модель створює подвійний ефект: зміцнює ключові компетенції студентів вишів (особливо звичку латерального читання та рефлексію джерел) і водночас реплікує ці перевірені стратегії на молодших, таким чином будуючи поколіннєву безперервність медіаграмотності.
Виклик «кризи довіри» таким чином перетворюється на унікальну педагогічну можливість. Запропоновані інтегровані інтервенції безпосередньо в існуючі університетські курси – як-от тренінг латеральної перевірки джерел, семантичний аналіз, accuracy prompting чи цілеспрямований заклик до громадської відповідальності – становлять поки що теоретично обґрунтовану концептуальну модель, яка має амбіцію слугувати функціональним інструментом для систематичного формування епістемічної стійкості. Однак її справжню ефективність та обмеження в словацькому університетському середовищі необхідно в майбутньому піддати систематичній емпіричній перевірці.
На основі синтезу теоретичних аргументів, контекстуальних даних із медійних звітів та перевірених емпіричних висновків ми можемо на завершення констатувати, що поставлену мету статті – теоретично обґрунтувати поняття епістемічна пильність у словацькому контексті, пов'язати його з концепцією медіаграмотності та запропонувати конкретну педагогічну модель для університетського середовища – вдалося успішно досягти.
Автори:* Martin Vahančík, M.A. Mgr. Adam Chovanec Ústav mediamatiky a kultúrneho dedičstva, Žilinská univerzita v Žiline*
Список бібліографічних посилань
AVCI, Hamide - BAAMS, Laura - KRETSCHMER, Tina. 2025. A Systematic Review of Social Media Use and Adolescent Identity Development. In: Adolescent Research Review [online]. 2025, roč. 10, č. 2, s. 219–236 [cit. 2026-03-19]. ISSN 2363-8346. Доступно на: doi:10.1007/s40894-024-00251-1
BREAKSTONE, Joel - SMITH, Mark - CONNORS, Priscilla - ORTEGA, Teresa - KERR, Darby - WINEBURG, Sam. 2021. Lateral reading: College students learn to critically evaluate internet sources in an online course. In: Harvard Kennedy School Misinformation Review [online]. 2021, roč. 2, č. 1 [cit. 2026-03-19]. ISSN 2766-1652. Доступно на: doi:10.37016/mr-2020-56
BRODSKY, Jessica E. - LODHI, Arshia K. - MESSINA, Catherine - BROOKS, Patricia J. 2022. Fact-checking Instruction Strengthens the Association between Attitudes and Use of Lateral Reading Strategies in College Students. In: Proceedings of the Annual Meeting of the Cognitive Science Society [online]. 2022, roč. 44, s. 1643–1649 [cit. 2026-03-31]. Доступно на: https://escholarship.org/uc/cognitivesciencesociety
BROWN, Pip - GUMMERUM, Michaela. 2025. Trust issues: Adolescents’ epistemic vigilance towards online sources. In: British Journal of Developmental Psychology [online]. 2025, roč. 43, č. 3, s. 578–594 [cit. 2026-03-19]. ISSN 2044-835X. Доступно на: doi:10.1111/bjdp.12559
EIB. 2024. The EIB Climate Survey: Attitudes towards climate change adaptation [online]. European Investment Bank, 2024. [cit. 2026-03-19]. ISBN 978-92-861-5848-3. Доступно на: doi:10.2867/4661519
EUROBAROMETER. 2022. Youth and Democracy in the European Year of Youth - травень 2022 - Eurobarometer survey [online]. 2022. [cit. 2026-03-19]. Доступно на: https://europa.eu/eurobarometer/surveys/detail/2282
FELTON, Mark - MIDDAUGH, Ellen - FAN, Henry. 2023. Civic action on social media: fostering digital media literacy and epistemic cognition in the classroom. In: International Journal of Social Pedagogy [online]. 2023, roč. 12, č. 1 [cit. 2026-03-19]. ISSN 2051-5804. Доступно на: doi:10.14324/111.444.ijsp.2023.v12.x.010
FÉRDELINE, Ayden. 2021. Youth and the News in Five Charts [online]. Center for International Media Assistance, 2021. [cit. 2026-03-19]. Доступно на: https://www.cima.ned.org/publication/youth-and-the-news-in-five-charts-what-do-young-peoples-habits-in-developing-countries-tell-us-about-the-future-of-the-news/
FILIP, Vladimír. 2025. Трансформаційні ефекти цифровізації на участь молодого покоління в середовищі культурної спадщини. In: MKD revue [online]. 2025, roč. 12, č. 11, s. 1–11 [cit. 2026-03-31]. ISSN 1339-777X. Доступно на: https://umkd.uniza.sk/mkdrevue/vydanie/01 _2025/01_2025_filip_2.pdf
FREEMAN, Jaimie L. - CALDWELL, Patrina H. Y. - SCOTT, Karen M. 2020. The Role of Trust When Adolescents Search for and Appraise Online Health Information. In: The Journal of Pediatrics [online]. 2020, roč. 221, s. 215-223.e5. [cit. 2026-03-19]. ISSN 1097-6833. Доступно на: doi:10.1016/j.jpeds.2020.02.074
FREEMAN, Jaimie L. - CALDWELL, Patrina H. Y. - SCOTT, Karen M. 2023. How Adolescents Trust Health Information on Social Media: A Systematic Review. In: Academic Pediatrics [online]. 2023, roč. 23, č. 4, s. 703–719. [cit. 2026-03-19]. ISSN 1876-2859. Доступно на: doi:10.1016/j.acap.2022.12.011
GOH, Kunshan - CONTRACTOR, Sana - VAN BELLE, Sara. 2022. A Realist-Informed Review of Digital Empowerment Strategies for Adolescents to Improve Their Sexual and Reproductive Health and Well-being. In: Journal of Urban Health : Bulletin of the New York Academy of Medicine [online]. 2022, roč. 99, č. 6, s. 1141–1156. [cit. 2026-03-19]. ISSN 1099-3460. Доступно на: doi:10.1007/s11524-022-00678-8
GOODSETT, Mandi - GAGICH, Melanie. 2025. From Cynicism to Trust: Strategies for Teaching Students Source Evaluation Skills. In: Communications in Information Literacy [online]. 2025, roč. 19, č. 1, s. 69–92 [cit. 2026-03-31]. Доступно на: doi:10.15760/comminfolit.2025.19.1.5
GRUPAČ, Marián – FILIP, Vladimír – SOMR, Matej – MAČEK, Dominik. 2024. Advancing Visual Literacy: Innovative Use of Artificial Intelligence Generated Meme Images as an Effective Tool in the Context of Media Communication. In: European Journal of Media, Art & Photography [online]. 2024, roč. 12, č. 2, s. 102–111 [cit. 2026-03-31]. Доступно на: https://doi.org/10.34135/ejmap-24-02-06
HAJDU, Dominika. 2018. Connected (with) Youth: Information consumption, trust and influencers among youth in Slovakia [online]. GLOBSEC, 2018. [cit. 2026-03-19]. Доступно на: https://www.academia.edu/40449801/Connected_with_Youth_Information_consumption_trust_and_influencers_among_youth_in_Slovakia
CHLEBCOVÁ HEČKOVÁ, Andrea - SMITH, Simon. 2024. Slovakia | Reuters Institute for the Study of Journalism [online]. 2024. [cit. 2026-03-19]. Доступно на: https://reutersinstitute.politics.ox.ac.uk/digital-news-report/2024/slovakia
KIILI, Carita - BRÅTEN, Ivar - STRØMSØ, Helge I. - HAGERMAN, Michelle Schira - RÄIKKÖNEN, Eija - JYRKIÄINEN, Anne. 2022. Adolescents’ credibility justifications when evaluating online texts. In: Education and Information Technologies [online]. 2022, roč. 27, č. 6, s. 7421–7450. [cit. 2026-03-19]. ISSN 1360-2357. Доступно на: doi:10.1007/s10639-022-10907-x
KUPKA, Vojtěch. 2025. Social media habits in Central Europe: The largest share of respondents reported that they engage with social media multiple times a day [online]. CEDMO, 2025. [cit. 2026-03-19]. Доступно на: https://cedmohub.eu/pl/?p=245610
LEWIS, Callum C. - TABA, Melody - ALLEN, Tiffany B. - CALDWELL, Patrina HY - SKINNER, S. Rachel - KANG, Melissa - HENDERSON, Hamish - BRAY, Liam - BORTHWICK, Madeleine - COLLIN, Philippa - MCCAFFERY, Kirsten - SCOTT, Karen M. 2024. Developing an Educational Resource Aimed at Improving Adolescent Digital Health Literacy: Using Co-Design as Research Methodology. In: Journal of Medical Internet Research [online]. 2024, roč. 26, č. 1, s. e49453. [cit. 2026-03-19]. Доступно на: doi:10.2196/49453
MA, Ili - SULTAN, Mubashir - KOZYREVA, Anastasia - VAN DEN BOS, Wouter. 2026. Understanding the impact of misinformation on adolescents. In: Nature Human Behaviour [online]. 2026, roč. 10, č. 1, s. 18–28. [cit. 2026-03-19]. ISSN 2397-3374. Доступно на: doi:10.1038/s41562-025-02338-8
MARTÍNEZ-COSTA, Maria-Pilar - LÓPEZ-PAN, Fernando - BUSLÓN, Nataly - SALAVERRÍA, Ramón. 2022. Nobody-fools-me perception: Influence of age and education on overconfidence about spotting disinformation. In: DADUN [online]. 2022 [cit. 2026-03-31]. Доступно на: doi:10.1080/17512786.2022.2135128
MEDIAKLIK.SK. 2023. Телебачення домінує в довірі до новин, молодь підкорюють соціальні мережі. Mediaklik.sk [online]. 2023. [cit. 2026-03-19]. Доступно на: https://www.mediaklik.sk/media/clanok/681312-televizie-dominuju-v-dovere-v-spravodajstvo-mladi-coraz-viac-uprednostnuju-socialne-siete/
MEDIÁLNE.SK. 2023. Словаки найбільше стежать за новинами по телебаченню. Як склалися соціальні мережі та інфлюенсери? [online]. 2023. [cit. 2026-03-19]. Доступно на: https://medialne.trend.sk/internet/slovaci-najviac-doveruju-spravodajstvu-televizii-ako-dopadli-socialne-siete-influenceri
MERCIER, Hugo - SPERBER, Dan. 2017. The enigma of reason. Cambridge, MA : Harvard University Press, 2017. ISBN 978-0-674-36830-9. Доступно на: doi:10.4159/9780674977860
OROSZ, Gábor - FARAGÓ, Laura - PASKUJ, Benedek - KREKÓ, Péter. 2024. Strategies to combat misinformation: Enduring effects of a 15-minute online intervention on critical-thinking adolescents. In: Computers in Human Behavior [online]. 2024, roč. 159, s. 108338. [cit. 2026-03-19]. ISSN 0747-5632. Доступно на: doi:10.1016/j.chb.2024.108338
PÉREZ, Ana - POTOCKI, Anna - STADTLER, Marc - MACEDO-ROUET, Mônica - PAUL, Johanna - SALMERÓN, Ladislao - ROUET, Jean-François. 2018. Сприяння оцінюванню підлітками надійності інформації: Ефекти класного втручання, зосередженого на критичних вимірах джерела. В: Learning and Instruction [online]. 2018, рік 58, с. 53–64. [цит. 2026-03-19]. ISSN 0959-4752. Доступно на: doi:10.1016/j.learninstruc.2018.04.006
POŠTEKOVÁ, Beáta – BRISUDOVÁ, Katarína. 2025. Штучний інтелект як інструмент дегуманізації? В: ŠVEC, J. – HOREMUŽ, M. (ред.). До питань сучасності з перспективи гуманітарних і соціальних наук [online]. Чеські Будейовіце : Вища школа європейських та регіональних студій, з. ú., 2025, с. 149–164 [цит. 2026-03-31]. ISBN 978-80-7556-166-4. Доступно на: https://www.researchgate.net/publication/398284755_UMELA_INTELIGENCIA_AKO_NASTROJ_DEHUMANIZACIE_KAPITOLA_Artificial_Intelligence_as_a_Tool_of_Dehumanization_Chapter
PROJECT, The Media Insight. 2022. Звички споживання новин серед 16–40-річних [online]. American Press Institute, 2022. [цит. 2026-03-19]. Доступно на: https://americanpressinstitute.org/the-news-consumption-habits-of-16-to-40-year-olds/
REUTERS INSTITUTE. 2025. Цифровий новинний звіт 2025 [online]. Reuters Institute for the Study of Journalism, 2025. [цит. 2026-03-19]. Доступно на: http://reutersinstitute.politics.ox.ac.uk/digital-news-report/2025
SAHUT, Gilles - FRANCISCO, Sylvie. 2021. Підлітки перед обличчям «фейкових новин»: сприйняття та оцінка епістемічного ризику. В: Сприйняття та аналіз цифрових ризиків [online]. John Wiley & Sons, Ltd, 2021, с. 27–54. [цит. 2026-03-19]. ISBN 978-1-119-88795-9. Доступно на: doi:10.1002/9781119887959.ch2
SPERBER, Dan - CLÉMENT, Fabrice - HEINTZ, Christophe - MASCARO, Olivier - MERCIER, Hugo - ORIGGI, Gloria - WILSON, Deirdre. 2010. Епістемічна пильність. В: Mind & Language [online]. 2010, рік 25, № 4, с. 359–393. [цит. 2026-03-19]. ISSN 1468-0017. Доступно на: doi:10.1111/j.1468-0017.2010.01394.x
SWAMY, Gowri S. - AMES, Morgan G. - SALEHI, Niloufar. 2024. Посібник для картографування взаємодії підлітків із дезінформацією до сприйняття онлайн-шкоди. В: Harvard Kennedy School Misinformation Review [online]. 2024. [цит. 2026-03-19]. Доступно на: doi:10.37016/mr-2020-161
TREND.SK. 2024. Третина молоді в ЄС перевіряє факти в інтернеті, словаки в рейтингу в першій десятці [online]. 2024. [цит. 2026-03-19]. Доступно на: https://www.trend.sk/spravy/tretina-mladych-ludi-eu-overuje-fakty-internete-slovaci-su-rebricku-prvej-desiatke
UNICEF. 2023. Проєкт «Змінюване дитинство» [online]. UNICEF x Gallup, 2023. [цит. 2026-03-19]. Доступно на: https://changingchildhood.unicef.org/
WANG, Zhichao - JIN, Hua - LI, Shanshan. 2025. Хороші новини чи погані новини? Вплив валентності інформації на готовність старшокласників поширювати дезінформацію та ефективність цільового підказки щодо точності. В: Frontiers in Psychology [online]. 2025, рік 16. [цит. 2026-03-19]. ISSN 1664-1078. Доступно на: doi:10.3389/fpsyg.2025.1664890
WINEBURG, Sam - MCGREW, Sarah. 2019. Латеральне читання та природа експертизи: читати менше та дізнаватися більше під час оцінювання цифрової інформації. В: Teachers College Record [online]. 2019, рік 121, № 11, с. 1–40 [цит. 2026-03-31]. ISSN 0161-4681. Доступно на: doi:10.1177/016146811912101102