Люди, що характеризуються певною інакшістю, часто оповиті різними мітами. Подібно до цього ми вигадуємо легенди та історії про народи чи племена, про які маємо мало інформації. Чи знаємо ми, наприклад, чи справді існують людожери – тобто люди, які насправді споживають людей? Метою цієї статті є не роздуми про невідомі племена та спосіб їхнього харчування, а радше наближення (педагогам, консультантам, психологам та громадськості) того, як функціонують люди з порушеннями зору, що цілком зрозуміло може бути для когось, через брак інформації, можливо, порівнянним навіть із уже згаданим людожером. Чи знаємо ми взагалі, хто насправді є людьми з порушеннями зору – чи це лише незрячі? Чи справді ми віримо в те, що ці люди мають природно кращий слух або «бачать» серцем? Як і про що з ними спілкуватися?
Хто така людина з порушенням зору?
Нічого не бачить? Ходить із білою палицею? Має при собі завжди супровідника чи собаку-поводиря? Володіє шрифтом Брайля? ... Відповіді на ці запитання не є ствердними, якщо ми вживаємо слово «завжди». Для симуляції важкого порушення зору не потрібно одразу заплющувати очі й намагатися намацати шлях у просторі. Достатньо, якщо ви пригадаєте ситуацію, коли намагаєтеся через брудні, запітнілі вікна ранкового автобуса знайти за світлом і кольорами великих площ свій орієнтир і правильно вийти.
Порушення зору — це дуже широке поняття, адже воно може мати різні ступені та наслідки для життя конкретної людини. У принципі, сюди ми зараховуємо осіб, яким окуляри чи штучна лінза вже не дозволяють бачити на 100 %. З погляду ступеня ми можемо говорити про шкалу, що просувається від легкої слабкозорості до повної сліпоти.
У випадку порушення зору може йтися про розлад органа або функції. Якщо ми говоримо про розлад органа, ми говоримо про розлад ока, зорового шляху (зорового нерва) або центру (мозку). У такому разі частково або повністю пошкоджений орган, а отже, він не може функціонувати так, як мав би. Наприклад, у разі, якщо пошкоджений зоровий нерв, інформація з ока до мозку потрапляє лише частково або взагалі не потрапляє. Якщо йдеться про пошкодження кришталика, наприклад, його помутніння («брудне вікно»), око не здатне через це помутніння сприймати достатньо чітке зображення. Розлад функції означає, що органи, тобто око, зоровий нерв і мозок, у порядку, тут немає жодного пошкодження, але зір усе одно погіршений, тобто око не навчене бачити правильно. Ці розлади виникають саме при розладах бінокулярного зору (тобто зору обома очима).
Загалом можна сказати, що порушення зору може проявлятися у трьох напрямках:
- У погіршенні гостроти зору, коли людина бачить нечіткі зображення, розмито, як у тумані.
- Далі у звуженні або випадінні поля зору, коли людина бачить ніби крізь тунель, трубку або, навпаки, не бачить зображення прямо перед собою, а лише на периферії, або ж у її полі зору з'являються «сліпі плями».
- У розладах кольорового зору, коли може йтися про втрату сприйняття деяких кольорів або повну втрату кольорового сприйняття.
Як і про що спілкуватися?
Відповідь на другу частину запитання (про що) дуже проста — рівно про те саме, що й з будь-якою іншою людиною — тобто про культуру, спорт, події у світі, музику, книги, враження тощо. ... У зв'язку з першою частиною запитання (як) ми пропонуємо в наступних рядках кілька порад, що дозволяють незрячому чи слабкозорому легше сприйняти інформацію, іноді подану, наприклад, навіть суто за допомогою жестів.
«Добрий день, я Яна...» — незряча особа не завжди і не в кожній ситуації може запам'ятати ваш голос, особливо коли ви не зустрічаєтеся часто або якщо ви перебуваєте в шумнішому середовищі. Тому ви можете допомогти тим, що при зустрічі представитеся.
«Добрий день, пане Новак...» — з огляду на те, що привітання «добрий день» чути дуже часто (напр., при зустрічах інших людей), допоможе, якщо ви звернетеся до особи з порушенням зору прямо на ім'я (коли ви його знаєте), щоб вона знала, що миле привітання стосується саме її. У разі, якщо ви дану особу не знаєте, достатньо навіть легкого дотику до плеча, чим ви також дасте зрозуміти, що хочете спілкуватися.
«Подаю вам руку...» — Що робити? Ручної «наздоганялки» можна легко уникнути простим словесним описом власного руху.
«Праворуч від вас знаходиться стілець...» — Якщо ви хочете проінструктувати людину з порушенням зору, що де знаходиться, безумовно, значно допоможе, якщо ви уникатимете займенників «тут» і «там», які ніяк конкретно не визначають розташування предметів. Використання точного найменування напрямків «праворуч» чи «ліворуч» або, можливо, навіть «перед вами» та «за вами» є, мабуть, найпростішою альтернативою. Такий самий принцип діє і при відкладанні речей — «пальто я вішаю праворуч від вас на вішак».
«До побачення...» .. «Подивіться...» ... «Сьогодні на мені одягнена червона спідниця» ... — Вам не потрібно уникати вживання виразів, пов'язаних із зором чи кольорами. Навіть людина зі світловідчуттям може «подивитися» (обмацати) речі, а кольори вона засвоїла, навіть якщо ніколи їх не бачила, як поняття — тобто протягом життя вона навчилася, що, наприклад, сонце жовте, а трава зелена.
«Чи можу я вам допомогти?» — мабуть, це найкорисніше запитання, на яке в більшості випадків ви отримаєте і справді корисну відповідь. Особа з порушенням зору знає, коли і яку форму допомоги вона потребує.
Оскільки кожна людина є найкращим експертом сама для себе і для своїх потреб, також тому не звертайтеся з можливими запитаннями до супровідника чи асистента незрячої особи. Люди з порушеннями зору — це індивідуальності з дуже різною особистістю, характером, переживаннями, ставленням та проявами в поведінці. А як же зрештою з «кращим слухом» чи «баченням серцем»? Вирішення цієї загадки, мабуть, полягає у відкритому та безпосередньому взаємному спілкуванні, метою якого може бути саме двостороннє пізнання унікальності людини і, можливо, навіть спростування певних мітів.
Автор: Mgr. Tímea Hóková Інші корисні посилання:
http://www.unss.sk/sk/menu/projekty/publikacie/sme-medzi-vami.htm http://www.open.ac.uk/inclusiveteaching/pages/understanding-and-awareness/etiquette-communicating-with-visually-impaired-students.php http://www.tiresias.org/controls/visual_impairments.htm http://www.tiresias.org/guidelines/visual.htm