Важливою сферою дослідження в позитивній психології є задоволеність життям, причому найсильнішими предикторами є життєва осмисленість та такі фактори, як сила его, оптимізм, самоповага, наявність позитивних стосунків тощо. Reker et al. (1988) підтвердили сильний зв'язок між душевним благополуччям у процесі життєвого розвитку та життєвою осмисленістю. Halama (2001) досліджував на вибірці зі 168 студентів різних братиславських університетів із середнім віком 20 років за допомогою кількох опитувальників життєвої осмисленості (PIL, Index zmyslu života, LRI, а також шкали задоволеності за Lewis) зв'язок між душевним благополуччям та життєвою осмисленістю. Результати позитивно корелювали, підтвердивши таким чином теоретичні концепції щодо сенсу життя. Людська тенденція знайти та реалізувати у своєму житті сенс розуміється як потужна мотиваційна сила, що потребує втілення, реалізація якої сприяє душевному благополуччю. Система цінностей і цілей людини сприяє динаміці задоволення екзистенційних потреб, відбувається не лише особистісний ріст, а й регуляція активності та емоційних станів, що відображається у переживанні суб'єктивної задоволеності.

Питання сенсу життя та життєвих цілей у середньому віці досліджувала Filípková (2001), яка за допомогою Logo-test (Lukasová 1986, in Balcar 1992) виявила у досліджуваній вибірці, що на першому місці серед життєвих цілей стоять партнерсько-подружньо-батьківські стосунки, потім професійно-трудові та дозвіллєві активності. Дещо меншою мірою життєві цілі були пов'язані з матеріальним забезпеченням, а дуже низьку оцінку отримали цілі, що стосуються самоосвіти, роботи над собою, самовдосконалення чи підтримки добрих міжособистісних стосунків.

Наскільки різним є переживання життєвого сенсу у респондентів із країн Німеччина, Австрія, Чехія та Словаччина, досліджував Tavel (2004), який на вибірці майже тисячі людей виявив, що найбільш виражений вплив на рівень осмисленості та екзистенційної фрустрації мали віра та вік. Найменш проблемною групою були респонденти віком 30–39 років, а найбільш проблемною — пенсіонери, особливо ті, що проживають у будинках для літніх людей. Несподіваним було порівняння, що між молодими людьми східного та західного блоку не було жодної різниці.

У вибірці зі 156 респондентів авторки Čmáriková – Stempelová (2004) проаналізували найчастіші джерела сенсу життя у чоловіків та жінок. Тоді як у жінок категорія стосунків була на першому місці, у чоловіків це було самовираження. Статистично значущі відмінності були знайдені між чоловіками та жінками у сфері «здобуття», а між старшими та молодшими респондентами були відмінності у ноетично-екзистенційних цінностях. Досить висока осмисленість у підлітків була виявлена і в іншій роботі (Stempelová 2002), де за допомогою аналізу Logo-test та особистісних характеристик за тестом Big-five були виявлені цікаві факти.

Конструкт життєвої задоволеності (well being), хоча і представляє дуже суб'єктивну характеристику, є компонентом когнітивної, афективної та поведінкової складових (Spilker, 1990). Він включає в себе різні підкатегорії, такі як досягнення, стосунки, здоров'я, сім'я, спорт..., оцінка яких може бути одноразовою — актуальною, або ж довгостроковою, з загальною оцінкою задоволеності прожитим життям. Автори багатьох досліджень зазначають, що йдеться про «високопсихологічне поняття, що виражає суб'єктивний стан, оскільки навіть попри об'єктивно встановлені несприятливі життєві умови, відчуття життєвого благополуччя не обов'язково має бути порушеним» (Árochová, 2002).

В останні десятиліття спостерігається зростання кількості досліджень, спрямованих на життєву осмисленість, для вимірювання якої було створено безліч шкал та психодіагностичних методів. Halama (2007) у своїй публікації наводить такі: Test zmyslu v živote (PIL-Grumbaugh, 1968), Logo-test (Lukasová, 1986), test noodynamiky (Popielski 1991, 1994), Profil životných postojov (LAP - Reker et al. 1987), Index zmyslu života (PMI, Reker et al. 2005, Halama 2003), Index vzťahu k životu (LRI, Battistta-Almond, 1973), Existenciálna škála (ESK, Längle et al. 2001), Škála životnej zmysluplnosti (ŠŽZ, Halama 2002), Škála životnej spokojnosti (SWILS, Diener et al., 1985) та методика вимірювання рівноваги життєвих сфер (LBC, Netemeyer et al. 1996).

Окрім цього, існують методи для вивчення змістовної сторони сенсу життя, які ми тут через брак часу не будемо розгортати.

Як було встановлено з досліджень задоволених людей, вони описують людину, яка значною мірою задоволена своїм життям, має позитивне ставлення до життя (оптимізм), причому задоволена і сама собою (самоповага) і є достатньо автономною у прийнятті рішень. Далі, вона сприймає себе як компетентну вести своє життя, досягати власних цілей, причому соціальні стосунки переживає з відчуттям людської близькості та загальної осмисленості власного життя. В останні роки у цих дослідженнях відстежується також рівновага життєвих сфер, оскільки людина бере участь у багатьох ролях, вимоги та обов'язки яких можуть становити і великий психічний конфлікт. Або ж це може ускладнювати участь в активностях іншої ролі (наприклад, керівник на роботі, якщо він активний, спорт або материнство і кар'єра на роботі). Зміни суспільних умов та розвиток технологій, з одного боку, полегшують трудову діяльність, але змушують людину сумніватися у захищеності свого робочого місця, особливо якщо вимагається складне навчання протягом усього життя та засвоєння нових технологій, особистісних компетенцій (комунікативні здібності, соціальна поведінка тощо). У літературі ми знаходимо негативну оцінку стосунків між трудовою діяльністю та задоволеністю у сімейних стосунках, або ж з інтерференцією здоров'я (Gropel, 2007).

Рівновага життєвих сфер відображає міру того, наскільки особа здатна одночасно врівноважувати часові, емоційні та продуктивні вимоги на роботі та в особистому житті (Hill et al., 2001). Відомо, що стрес, який переживається у суб'єктивному житті людини, впливає на продуктивність праці та мотивацію, що проявляється у результатах діяльності.

У нашій роботі ми зосередилися на відстеженні життєвої задоволеності та на сферах життя, яким приділяють найбільше часу, або ж які недооцінюють, у групі студентів та працюючих.

Ми використали 18-пунктову методику LBC (the Life-Balance Checklist), що досліджує рівновагу життя з погляду мультидимензіонального підходу. Вона охоплює сферу роботи, сім'ї, турботу про здоров'я та питання сенсу життя. Шкала має прийнятний рівень зовнішньої валідності та внутрішньої узгодженості (Gropel, 2006, стор. 61), а для вимірювання задоволеності життям ми використали шкалу задоволеності життям Diener (SWILS: the Satisfaction with Life Scale, Diener et al., 1985).

Дослідницька вибірка представляла 106 респондентів — 81 жінка та 25 чоловіків — із середнім віком 26 років. Опитувальники ми збирали з двох різних локацій (південна Словаччина — 55 респондентів та східна Словаччина — 51 респондент). Збір результатів відбувся у лютому та березні 2010 року. Групу студентів віком 20–25 років склали 69 респондентів, а групу працюючих від 26 до 48 років — 37 респондентів.

Результати:

Сфера задоволеності життям загалом не виявила жодних відмінностей між чоловіками та жінками, а також між групою південної та східної Словаччини, де передбачається різний економічний рівень сімей, а також різна ціннісна орієнтація. Респонденти задоволені своїм життям, а також досягненнями на сьогодні та минулим, вони мають очікування щодо майбутнього.

Ми порівняли групи за віком:

Група від 20 – 25 років (69 респондентів) більш виражено присвячує час побудові власної кар'єри, зустрічам із друзями та визначенню власних цінностей. Молоді люди порівняно зі старшими наразі менш щасливі при оцінці сучасного життя, проте вони більш оптимістичні щодо очікування майбутніх цікавих речей та перспективи. Група від 26 – 48 років (37 респондентів) порівняно з молодими більше присвячує час трудовій діяльності, значно нехтує заняттями спортом, доглядом за собою та здоровим харчуванням. При оцінці задоволеності, пов'язаної з поточною життєвою ситуацією, вони дещо більш негативні, ніж молоді. Як ми вже сказали, оцінка загальної задоволеності життям в обох групах була позитивною, і, за винятком невеликих відхилень, ми не знайшли суттєвіших відмінностей.

Використовуючи другу методику для оцінки розподілу часу на сфери – робота – сім'я – дозвілля – задоволення духовних потреб, ми з'ясували, що при розподілі свого власного часу вони найбільше приділяють увагу сім'ї, роботі, досягненню цілей та роздумам про майбутнє (перспективу). З іншого боку, вони нехтують рухом, спортом, відпочинком, здоровим харчуванням, що корелює не лише зі здоров'ям, а й з багатьма психосоматичними захворюваннями. Вже у минулорічній роботі ми з'ясували, що студенти, як і працюючі, визначають правильні складові способу життя, але в їх реалізації вони дуже непунктуальні. Попри те, що вони знають, як шкодить куріння та вживання алкоголю, вони щодня курять, час від часу віддаються алкоголю і не вміють раціонально використовувати свій вільний час. Цією роботою підтвердився факт, що респонденти мало усвідомлюють свою відповідальність за здоров'я і не здатні правильно інтеріоризувати знання про здоровий спосіб життя.

Для сфери психології здоров'я суттєвою є профілактика, яка мала б розпочатися, можливо, у більш ранні періоди – у дитячому садку та початковій школі. З курінням часто починають у початковій школі. Нездорові харчові звички проявляються у зростанні кількості дітей з ожирінням. Замість репресивного стилю виховання слід підтримувати ініціативи з винагородженням окремих осіб чи шкіл за підтримку здорового способу життя. Цим ми могли б допомогти у профілактиці серцево-судинних чи інших цивілізаційних захворювань (цукровий діабет, астма та ін.).

Висновок

У нашій роботі ми хотіли з'ясувати, як переживають задоволеність життям студенти та працюючі, чи вміють вони правильно розподіляти час між роботою та відпочинком і як використовують вільний час. Згідно з цитованими дослідженнями, і в нас вони отримали високі бали за загальною задоволеністю життям. Невеликі відмінності були між молодшими, які є більш оптимістичними та відкритими, ніж старші. Міжстатевих відмінностей та відмінностей у пережитій задоволеності при порівнянні західнословацького та східнословацького регіонів не було знайдено.

Розподіл часових активностей вказує на потенціал кращого використання вільного часу для здоров'я – нехтується рух, спорт, здорове харчування, відпочинок, сон на користь роботи. Ця щоденна проблема, що повторюється, веде до роздумів, чи не повинні психологи рішучіше втручатися у профілактичні заходи здорового способу життя вже у більш ранні вікові періоди (у дитячих садках) і надалі приділяти увагу учням та студентам під час їхньої підготовки до життя.

Автори: Judita Stempelová, Alexandra Topoľská Література:

Árochová, O.,: Psychologické a biologické determinanty kvality života. Psychológia na rázcestí. Zborník príspevkov z X. zjazdu slovenských psychológov 17. - 18. 10. 2002, s.412 - 418 Stimul: Bratislava, 2002, ISBN 80-85697-88-2 Balcar, K.: Logotest E.Lukasovej. Chrudim: Mach, 1992 Čmáriková, A., Stempelová, J.: Práca v obsahovej analýze zmyslu života. Zborník z konferencie „Práca a jej kontexty“,16 - 18. 9. 2003 v Trenčíne. Bratislava: Stimul, 2003, 338-344, ISBN 80-88982-75-8 Filípková, B.: Životné ciele a zmysel života v strednom veku, s. 84 - 89. Psychológia pre život. Zborník z vedeckej konferencie k 15. výročiu Katedry psychológie na Trnanskej univerzite. Typi universitatis tyrnaviensis, Trnava, 2007 Gropel, P.: Prežívanie spokojnosti so životom a subjektívne úspešnosti života vo vzťahu k rovnováhe životných oblastí. Dizertačná práca,142st., Katedra psychológie FF Trnavská Univerzita, 2006 Gropel, P.: Konflit pracovného a rodinného života: Čo ho spôsobuje a ako mu možno predchádzať. Psychológia pre život. Zborník z vedeckej konferencie k 15. výročiu Katedry psychológie na Trnanskej univerzite. Typi universitatis tyrnaviensis, Trnava, 2007. s.154 - 158 Halama, P.: Teoretické a metodologické prístupy k problematike zmyslu života. Československá psychológia, 2000, 44, 3, 216 - 235 Halama, P.: Ku vzťahu životného zmyslu a duševnej pohody. Psychológia pre bezpečný svet. Zborník prednášok z psychologických dni v Trenčíne 16.-18. 9. 2001. Stimul: Bratislava, 2001, s. 258 - 264 Halama, P.: Vzťah životnej zmysluplnosti a sebahodnotenia u adolescentov a starších dospelých. In: Grác, J., Stempelová, J., (Eds.) Katedra a Inštitút psychológie jubilujúcej Trnavskej univerzity, FH TU, SAP: Trnava, 2002, 151 - 157 Halama, P.: Meaning and hope – two factors of positive psychological funktioning in late adulthood. Studia Psychologica, 2003,45, 2, 103 - 110 Halama, P.: Zmysel života z pohľadu psychológie. SAP: Bratislava, 2007, ISBN 978-80-8095-023-1 Hill, E. J. et al.: Findig an extra day e week:The positive influence of perceived job flexibility on work and family life balance. Family relations, 2001, 50, 49 - 65 Längle, A., Orgelová, Ch., Kundi, M.: ESK - Existenciální škála. Testcentrum: Praha, 2001 Lukas, E.: Logo test. Wien: Deuticke, 1986 Reker, G. T: Manual: Life Attitude Profile – Revised. Peterborough, Students Psychologist Press, 1999 Stempelová, J.: Zmysluplnosť života adolescentov. Analýza Logo-testu. Katedra a Inštitút psychológie jubilujúcej Trnavskej univerzity, FH TU, SAP: Trnava, 2002 Stempelová, J., Čmáriková, A.: Personality factors of the bid five and self-esteem in existential analysis. Studia Psychologica, 2004, 46, 2, 137 - 143 Stempelová, J., Čmáriková, A.: Prekážky pri hľadaní cesty k sebe, s. 111 -1 18. Logoterapia. Človek pri hľadaní seba samého – logoteoretický prístup. FF Trnavskej univerzity: Trnava, 2004, ISBN 80-89074-95-2 Tavel, P.: Otázka rozdielnosti prežívania zmyslu života,s.119 – 129. Logoterapia. Človek pri hľadaní seba samého – logoteoretický prístup. FF Trnavskej univerzity: Trnava, 2004, ISBN 80-89074-95-2

Доповідь була представлена на 5-му щорічному заході під назвою «Психологія здоров'я 2010», що відбувся 19 травня 2010 року в Братиславі. Конференцію організувала секція психології здоров'я SPS при SAV у співпраці з секцією охорони здоров'я Міністерства охорони здоров'я Словацької Республіки. У підготовці заходу також брали участь: Národný ústav srdcových a cievnych chorôb v Bratislave, VŠZaSP sv. Alžbety v Bratislave, Kancelária WHO na Slovensku, KISH Košice, Katedra psychológie FF KU v Ružomberku та Katedra psychológie FF TU v Trnave.

Збірник доповідей з 5-ї конференції психології здоров'я, Братислава, 2010 був виданий лише в електронній формі Доступність: http://www.prohuman.sk/psychologia/zbornik-prispevkov-z-konferencie-psychologia-zdravia-2010